Науково-технічні товариства в Україні у 1920-1930-ті роки: технічна секція Харківського наукового Товариства

Розглянуто розвиток технічних наук та наукових товариств, зокрема, в Україні в 20-30-ті роки ХХ ст. Досліджено історію створення, відкриття та діяльності технічної секції Харківського Наукового Товариства (ХНТ). Визначено її внесок в розвиток технічної науки й технічних знань в Україні у зазначений...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2012
Автор:	Кушлакова, В.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури 2012
Назва видання:	Питання історії науки і техніки
Теми:	Наукові товариства, школи, зв’язки
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77601
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Науково-технічні товариства в Україні у 1920-1930-ті роки: технічна секція Харківського наукового Товариства / В.В. Кушлакова // Питання історії науки і техніки. — 2012. — № 4. — С. 50-56. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-77601
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-776012015-03-03T03:01:50Z Науково-технічні товариства в Україні у 1920-1930-ті роки: технічна секція Харківського наукового Товариства Кушлакова, В.В. Наукові товариства, школи, зв’язки Розглянуто розвиток технічних наук та наукових товариств, зокрема, в Україні в 20-30-ті роки ХХ ст. Досліджено історію створення, відкриття та діяльності технічної секції Харківського Наукового Товариства (ХНТ). Визначено її внесок в розвиток технічної науки й технічних знань в Україні у зазначений період. Рассмотрено развитие технических наук и научных обществ, в частности, в Украине в 20-30-ые годы ХХ ст. Исследована история образования, открытия и деятельность технической секции в Харьковском Научном Обществе (ХНО). Определен её вклад в развитие технических наук и технических знаний в Украине в исследуемый период. Development of technical sciences and technical societies, particularly, in Ukraine in the 20’s-30’s of the XXth century. The history of establishing, opening and activity of technical section in Kharkov Scientific Association (KSA) is researched. Its contribution to the development of technical science and technical knowledge in Ukraine in the above-considered period is defined. 2012 Article Науково-технічні товариства в Україні у 1920-1930-ті роки: технічна секція Харківського наукового Товариства / В.В. Кушлакова // Питання історії науки і техніки. — 2012. — № 4. — С. 50-56. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 2077-9496 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77601 930 (061) uk Питання історії науки і техніки Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наукові товариства, школи, зв’язки Наукові товариства, школи, зв’язки
spellingShingle	Наукові товариства, школи, зв’язки Наукові товариства, школи, зв’язки Кушлакова, В.В. Науково-технічні товариства в Україні у 1920-1930-ті роки: технічна секція Харківського наукового Товариства Питання історії науки і техніки
description	Розглянуто розвиток технічних наук та наукових товариств, зокрема, в Україні в 20-30-ті роки ХХ ст. Досліджено історію створення, відкриття та діяльності технічної секції Харківського Наукового Товариства (ХНТ). Визначено її внесок в розвиток технічної науки й технічних знань в Україні у зазначений період.
format	Article
author	Кушлакова, В.В.
author_facet	Кушлакова, В.В.
author_sort	Кушлакова, В.В.
title	Науково-технічні товариства в Україні у 1920-1930-ті роки: технічна секція Харківського наукового Товариства
title_short	Науково-технічні товариства в Україні у 1920-1930-ті роки: технічна секція Харківського наукового Товариства
title_full	Науково-технічні товариства в Україні у 1920-1930-ті роки: технічна секція Харківського наукового Товариства
title_fullStr	Науково-технічні товариства в Україні у 1920-1930-ті роки: технічна секція Харківського наукового Товариства
title_full_unstemmed	Науково-технічні товариства в Україні у 1920-1930-ті роки: технічна секція Харківського наукового Товариства
title_sort	науково-технічні товариства в україні у 1920-1930-ті роки: технічна секція харківського наукового товариства
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
publishDate	2012
topic_facet	Наукові товариства, школи, зв’язки
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77601
citation_txt	Науково-технічні товариства в Україні у 1920-1930-ті роки: технічна секція Харківського наукового Товариства / В.В. Кушлакова // Питання історії науки і техніки. — 2012. — № 4. — С. 50-56. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.
series	Питання історії науки і техніки
work_keys_str_mv	AT kušlakovavv naukovotehníčnítovaristvavukraíníu19201930tírokitehníčnasekcíâharkívsʹkogonaukovogotovaristva
first_indexed	2025-07-06T01:49:29Z
last_indexed	2025-07-06T01:49:29Z
_version_	1836860382786879488
fulltext	НАУКОВІ ТОВАРИСТВА, ШКОЛИ, ЗВ’ЯЗКИ ПИТАННЯ ІСТОРІ НАКИ І ТЕХНІКИ 2012 № 4 50 УДК 930 (061) НАУКОВО-ТЕХНІЧНІ ТОВАРИСТВА В УКРАЇНІ У 1920-1930-ті РОКИ: ТЕХНІЧНА СЕКЦІЯ ХАРКІВСЬКОГО НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА Кушлакова В. В. (Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара) Розглянуто розвиток технічних наук та наукових товариств, зокрема, в Україні в 20-30-ті роки ХХ ст. Досліджено історію створення, відкриття та діяль- ності технічної секції Харківського Наукового Товариства (ХНТ). Визначено її вне- сок в розвиток технічної науки й технічних знань в Україні у зазначений період. В 20-30-ті роки ХХ ст. технічні науки в Радянському Союзі посідали особливе місце в розвитку країни, зо- крема, її промисловості, як основи обороноздатності держави. Випробо- вувались, у тому числі й в Україні, рі- зноманітні форми технічних інституцій: науково-дослідні інститути та кафедри, бюро та відділи, лабораторії та ка- бінети, станції та секції. Се- ред цих форм організації ін- женерної справи біли й нау- ково-технічні об’єднання. В зазначений період було зор- ганізовано такі відомі гро- мадські технічні об’єднання, як: Укравтодор, «Техніка ма- сам», ВУКАІ (Всеукраїнська асоціація інженерів), УТОРНІТСО (Українське товариство робітників науки і техні- ки), УНТТ (Українське науково- технічне товариство), ВУТОРВИН (Всеукраїнське товариство робітників- винахідників) та інші. Кожне з них мало свій напрям ді- яльності. Добровільне товариство «Техніка-масам» займалося просвіт- ницькою діяльністю для робітників. Товариство створило низку довідко- вих бюро для надання консультацій робітникам з питань технічного харак- теру. Також працювали курси, в про- грамі яких були присутні відповідні лекції. Крім того товариство видавало власний журнал з аналогічною назвою «Техніка − масам». Укравтодор – це українське відді- лення Всесоюзного товариства Авто- дор. Дане добровільне товариство ба- гато зробило для поширення технічно- го знання в різних сферах ав- тотранспортної науки; органі- зовувало різноманітні курси водіїв майже всіх видів авто- транспорту, гуртки в сфері шляхового будівництва, про- водило преміювання «удар- ників» технічної освіти та ін. Організацією інформа- ційного забезпечення вина- хідницького руху в основно- му займались члени Всеукра- їнського товариства робітників- винахідників (ВУТОРВИН). Це гро- мадське об’єднання займалося підви- щенням науково-технічної кваліфіка- ції, організовуючи «гуртки ліквідації технічної неписемності», читаючи ле- кції для робітників, проводячи вистав- ки технічних винаходів та інше. Українське товариство робітни- ків науки і техніки для сприяння соці- алістичному будівництву (УТОРНІТ- СО), засноване в м. Харків в 1928 ро- ці, працювало над розробкою методи- чних програм для техосвітніх закладів та навчальними планами для здобува- чів заочної технічної освіти. Також члени товариства організовували вла- сні лекційні гуртки та курси з підви- НАУКОВІ ТОВАРИСТВА, ШКОЛИ, ЗВ’ЯЗКИ ПИТАННЯ ІСТОРІ НАКИ І ТЕХНІКИ 2012 № 4 51 щення кваліфікації, часто долучаючи до цієї роботи науково-технічні това- риства. УТОРНІТСО мало цілу низку філій по всій Україні. Таким об’єднанням держава ста- вила конкретні масштабні завдання: • популяризація технічної дум- ки серед широких мас трудящих; • обговорення та вирішення те- хнічних або технічно-господарських проблем по товариствах; • громадська ініціатива в індус- тріально-технічному й господарсько- му будівництві; • участь товариств у праці дер- жавних і господарчих органів (участь в науково-технічних нарадах, пере- ймання на себе певних функцій). Всі вищевказані товариства роз- горнули свою діяльність наприкінці 1920-х років, але потреба в організації науково-технічних сил виникла ще на початку 20-х років. Це можна пояснити, в першу чергу, соціально-політичними обста- винами того часу. Адже в 20-30-ті ро- ки минулого століття країна взяла курс на розвиток промисловості та сільського господарства. Були необ- хідні не тільки фахівці цих галузей го- сподарства, а ще більшою була потре- ба в нових науково-технічних розроб- ках, новій техніці, а головне – це об’єднання спеціалістів різних галузей технічного знання. Дану проблему вивчали в своїх роботах такі вчені як, О. Я. Волошин, Г. В. Касьянов, Л. І. Ткачова, С. П. Стрекопитов та ін. В їхніх працях ро- зглянута діяльність зазначених вище добровільних об’єднань, вивчені ор- ганізаційні засади цих товариств, з’ясовувалася їх роль у розвитку тех- нічного знання в певний період історії [3; 4; 13]. Метою нашого дослідження є одне з громадсько-наукових об’єднань, діяльність якого в сфері розвитку науки і техніки в Україні в 20-30-ті роки ХХ ст. майже невідома і практично не досліджувалася. Предме- том дослідження в даній роботі є Хар- ківське наукове товариство, а більш конкретно – Технічна секція ХНТ. Адже саме Технічна секція Харківсько- го наукового товариства розпочала свою діяльність на початку 1920-х ро- ків і в доволі короткий термін розгор- нути свою діяльність у відповідності до завдань біжучого моменту. Отже, Харківське наукове това- риство розпочало свою діяльність в березні 1924 року як самостійна орга- нізація. Це громадсько-наукове та на- уково-технічне об’єднання одразу ро- згорнуло активну діяльність. Будучи за своєю формою універсальним, то- вариство, не гаючи час, почало органі- зовувати різні наукові та науково- технічні секції. Одними з перших по- стали медична секція, створена 28 лю- того 1925 року, а також технічна сек- ція, яка почала працювати 21 березня 1925 року. Саме вона є предметом нашого дослідження. Дана секція від початку ставила перед собою великі задачі: • об’єднання всіх працівників науки і техніки для спільної постанов- ки та вирішення актуальних питань і проблем технічних наук, промислово- сті та сільського господарства; • популяризація технічного знання серед широких верств насе- лення; • видання технічної літератури; • складання словника технічної термінології. До речі, слід зазначити, що всі намічені заходи, а особливо останні два, члени секції планували здійсню- вати українською мовою, що відпові- дало соціально-політичним тенденці- ям того часу – етапу українізації. Та й взагалі проблема української наукової й технічної термінології є надзвичай- но актуальною й залишається такою й у сьогоденні. НАУКОВІ ТОВАРИСТВА, ШКОЛИ, ЗВ’ЯЗКИ ПИТАННЯ ІСТОРІ НАКИ І ТЕХНІКИ 2012 № 4 52 Харківське наукове товариство від початку своєї діяльності не мало свого приміщення, а тому засідання загальних зборів, наради, та засідання секцій проводились в приміщеннях рі- зних установ. Так наприклад, багато засідань ХНТ було проведено в при- міщенні Ділового клубу м. Харкова. Медична секція плідно співпрацювала з Харківським медичним інститутом (нині університетом), тому багато на- рад та публічних заходів секція про- водила в приміщенні даного вищого навчального закладу. Технічна ж секція перші часи мі- стилася в приміщенні єдиного вищого технічного закладу міста – Харківсь- кого Технологічного Інституту, що дало їй змогу приєднати до себе тех- нічну професуру та інших працівників трестів і заводів, проводячи таким чи- ном зв'язок технічних наук з виробни- цтвом. Від початку в секції було бли- зько 20 осіб, а вже за рік кількість членів зросла до 112. На сторінках першого номеру журналу «Науково- технічний Вісник» за 1926 рік, який, до речі, був друкованим органом за- значеної секції, ми знаходимо наступ- ну інформацію: «… Тепер Т. С. нара- ховує по-над 100 членів (106), з яких 45 % належать до техн.-наукових установ, а 55 % працює по підприємс- твах…» [6, с. 53]. Популяризації технічної секції та збільшенню її членів сприяла також співпраця з Діловим клубом м. Харко- ва, в приміщенні якого розміщувалось Бюро секції й проходили подальші за- сідання. В 1926 р. Діловий клуб розмі- стився в центрі міста на вул. К. Лібк- нехта (зараз вул. Сумська) в красиво- му триповерховому будинку: «З пере- водом Ділового Клубу, де секція про- вадила й провадить свою роботу, до нового помешкання, ближче до центру та різних трестів, робота секції значно поширилась…» [15, с. 90]. За лише 1926 рік було проведено 18 зборів. Знаходження під одним дахом та бли- зькість наукових інтересів сприяли ак- тивній співпраці, тому «на засіданнях Секції, що провадиться спільно з тех- нічною секцією Ділового Клубу» було зачитано й обговорено цілу низку до- повідей: «1. Принципи дешевого буді- вництва – інж. Голубович, 2. Утво- рення науково-технічної фільми – інж. І. Немеловський, 3. Від руди до плугу – інж. Калюжний, 4. Нова конструкція використання рухових сил природи – інж. Дружковський, 5. Енергіяда – інж. І.Немеловський, 6. Перспективи виробництва сірчаної кислоти з гіпсу на Україні – проф. П.Дідусенко, 7. Архітектура укр. села і містечка – арх. Топокова, 8. Укр. Техн. Термінологія – інж. Секунда, 9. Передбачення рів- нів Дніпра – проф. Опоківа, 10. Меха- нічні топки до шахтних печей – проф. В.Мазуренко, 11. Диференціація вугі- льних артілій у Донбасі – інж. Саха- ров» [15, с. 90]. Виходячи з поставлених завдань, секція мала працювати над виданням технічної літератури, що й було реалі- зовано вже в 1926 році – це початок «видання «Науково-Технічного Віс- ника», що став авторитетним органом технічної науки не тільки на Україні, а навіть і за кордоном» [15, с. 81]. Ви- дання журналу мало не тільки попу- ляризувати технічні знання серед ши- роких мас населення, але й згуртувати біля себе всіх активних радянських техніків. На сторінках журналу висві- тлювали місцеві та світові події техні- чного характеру, робили їх аналіз та вносили пропозиції щодо їх застосу- вання чи впровадження, анонсували майбутні події (конференції, з’їзди, виставки тощо), друкували клопотан- ня чи звернення щодо окремих захо- дів, публікували рецензії на роботи та книги науково-технічного спрямуван- ня, розміщували всю сучасну бібліо- графію та оприлюднювали праці віт- чизняних та зарубіжних науковців. НАУКОВІ ТОВАРИСТВА, ШКОЛИ, ЗВ’ЯЗКИ ПИТАННЯ ІСТОРІ НАКИ І ТЕХНІКИ 2012 № 4 53 Крім багатої змістовності, журнал до того ж видавався українською та ні- мецькою (1930-ті роки) мовами, і по- ряд з цим був доступним для широко- го загалу: ціна була незначною, а при- дбати його можна було в самому то- варистві, прочитати в бібліотеці, або купити в будь-якому залізничному кі- оску [10, с. 341]. Оскільки масштаби журналу та потреби кожного року зростали, про- порційно з ними зростали і витрати на видавничу діяльність технічної секції Харківського наукового товариства, про що свідчать кошториси та неод- норазові звернення товариства до ви- щих органів влади, зокрема до Держа- вного видавництва України. Так, тех- нічна секція доручила інж. Баланіну та інж. Граціянському взяти участь в на- радах ДВУ «щодо організації автоно- много сектора технічних видань для видання технічної літератури, в якій є значна потреба» [1, c. 6]. Згодом жур- нал став провідним фаховим виданням не тільки України, був змістовнішим, тому інформацію в ньому почали роз- міщувати за окремими тематичними розділами. Можливо з цієї причини «Науково-технічний вісник» пізніше перейшов у відомство ДВУ. А можли- во брак коштів на видання став однією з причин цього факту. І по-третє, мо- жливо, це пов’язано з тим, що техніч- на секція Харківського наукового то- вариства перетворилась на окреме на- укове товариство – Українське науко- ве технічне товариство. 19 квітня 1927 року інженер І. Немеловський зачитав доповідь на за- гальних зборах секції на тему «Про складання провідника по промислових підприємствах м. Харкова й околиць», яка викликала неабиякий інтерес. Окремого провідника не зробили, але оскільки ХНТ видавало «Провідник по Харкову», то загальними зборами ухвалили помістити у даний провідник всю зібрану інформацію «про заводи та фабрики, про технічні школи, про тех- нічні установи, громадські технічного типу організації, електро- та гідро- технічні установи» [1, c. 5]. Крім того було вирішено дати стислі описи всіх тих установ і розробити відповідну ма- пу Харкова та його околиць. Того ж року «Провідник по Харкову» було ви- дано, як і планувалось з вищезгаданою вичерпною інформацією. Не можна не згадати й про те, що при технічній секції було зорганізова- но Бюро перекладачів технічної літе- ратури. Одночасно з цим працювала комісія Української технічної термі- нології. Результатом такої плідної праці та цілеспрямованості було те, що технічною секцією ХНТ було складено для Державного видавництва України «троє бібліотек популярної технічної літератури: а) б-ка сільсько- го кустаря (18 назов, майже вся вико- нана); б) б-ка підвищення кваліфікації заводського майстра (виконується) та в) б-ка масової технічної літератури (виконується)» [6, c. 53]. Технічна секція Харківського на- укового товариства при популяризації технічного знання використовувала різні форми роботи. Так, члени секції не залишились осторонь такого сучас- ного технічного досягнення як кінема- тограф. В процесі наукового пошуку встановлено, що саме технічна секція ініціювала створення технічних нау- ково-популярних фільмів і «розробила на пропозицію ВУФКУ 8 техн. кіно- сценаріїв» [6, c. 53]. Значна кількість та широка гео- графія членів товариства, активна різ- нопланова та різнопрофільна діяльність призвели до нагальної потреби дифере- нціації діяльності шляхом організації підсекцій. В процесі наукового дослі- дження в різних джерелах було віднай- дено матеріали щодо роботи деяких під- секцій: будівельної підсекції, створеної в 1926 році, та підсекції аерофотограм- НАУКОВІ ТОВАРИСТВА, ШКОЛИ, ЗВ’ЯЗКИ ПИТАННЯ ІСТОРІ НАКИ І ТЕХНІКИ 2012 № 4 54 метрії (голова – проф. Л. Дахов), ство- реної в червні 1927 року [6; 7; 9]. На даний момент дослідження діяльності підсекцій продовжується, але навіть наведені далі дані про їхню діяльність свідчать про широке коло питань, якими опікувалася секція та мають велике значення для відтворен- ня цілісної картини діяльності Харків- ського наукового товариства та його структурних підрозділів. На засіданні технічної секції від 5 квітня 1927 року проф. Л. Дахов зачи- тав свою доповідь «Про діяльність ІІ Міжнародного конгресу по фотограм- метрії», в якій було доведено, що ае- рофотозйомки за кордоном набули масового характеру і що даний напрям в науці має велике значення в усіх га- лузях народного господарства держа- ви. Доповідь викликала велику заціка- вленість та активне обговорення при- сутніх, тому було ухвалено виділити підсекцію аерофотограмметрії при те- хнічній секції ХНТ [1]. Стосовно роботи підсекції аеро- фотограмметрії на 1927 рік з’ясовано, що «15 квітня було обрано президію в складі проф. Л. Дахова (голова), т.т. Владимирова, Соболева, Похилевича (замісники голови), т.т. Туляра і Яро- вого (члени президії), т.т. Шестопала, Хромовича та Верешинського (секре- тарі)...» [1, с. 7]. За дуже короткий те- рмін вказана підсекція налагодила співпрацю з вищими навчальними за- кладами м. Харкова, залучивши до роботи велику кількість студентства: було проведено інформаційні збори се- ред студентів Харківського технологі- чного та геодезичного інститутів. Зва- жаючи на важливість та актуальність даного напряму науки, не дивно, що роботою підсекції були «зацікавлені Наркомзем, Наркомвнутрсправ, ЦСУ, Укрповітрошлях та інш.» [1, c. 7]. Щодо роботи будівельної секції з’ясовано, що секція за перший рік існу- вання провела 4 засідання, на яких роз- биралися актуальні питання планування селищ. Члени секції активно включи- лись не просто в обговорення даних проблем, а й розробили цілу низку про- ектів. В решті-решт підсекція намітила, а технічна секція затвердила теми бро- шур, які слід підготувати до друку: «1) планування сільського двору; 2) планування села (виконано і здано до друку); 3) санітарне устаткування сільсь- кого двору: криниця, вихідник, гнойо- вище, відвод брудної води і т. інш.; 4) вибір і влаштування сільських дахів; 5) стіни сільської хати, з якого матеріялу і як їх влаштовувати; 6) те ж для холодних будівель; 7) влаштування печей і вентиля- ції сільської хати; 8) виробництво цементово- піскових виробів і влаштування майс- терень для них; 9) виробництво цегли та гончар- ської дахівки; 10) вибір будівельних матеріялів для сільського будівництва (брошура написана)» [2, с. 6]. Розпочата робота носила постій- ний, а не фрагментарний характер. Тому 8 березня 1927 року на засіданні підсекції було ухвалено запропонува- ти до друку проспекти брошури інж. Кобзи «Сільське виробництво цегли та дахівки» та брошуру архітектора Похилевича «Вибір будівельних мате- ріалів для сільського будівництва» (див. попередні пункти 9 і 10). Таким чином, технічна секція безпосередньо брала учать в державному процесі сільського будівництва, друкуючи не- обхідну літературу з кресленнями, ін- струкціями та рекомендаціями. Крім того для більш активної й результативної діяльності щодо попу- ляризації технічних наук серед широ- ких мас населення в березні 1926 року при ХНТ розпочало роботу екскурсій- но-лекційне бюро, а вже в травні по- НАУКОВІ ТОВАРИСТВА, ШКОЛИ, ЗВ’ЯЗКИ ПИТАННЯ ІСТОРІ НАКИ І ТЕХНІКИ 2012 № 4 55 точного року члени технічної секції починають проводити екскурсії та ві- дкриті лекції для жителів Харкова та периферії [14, с. 11]. На період 1927- 1928 н. р. технічна секція виділила зі свого складу до лекторської групи ХНТ 5 лекторів з метою проведення лекцій по клубах за наступною тема- тикою: 1) арх. Похилевич: «Робоче житлове будівництво»; 2) інж. Граці- янський: «Про Дніпрельстан»; 3) інж. Немеловський: «Меліорація південних степів»; 4) інж. Граціянський та Фих: «Електропостачання м. Харкова»; 5) проф. Мазуренко: «Крематорій». Фінансові звіти ХНТ свідчать, що члени технічної секції також брали участь в різноманітних конференціях з доповідями, самі виступали організа- торами наукових конференцій, публі- кувалися в різних виданнях, розкри- ваючи останні технічні події та досяг- нення технічної науки з усього світу, вирушали в наукові експедиції. При чому на здійснення всіх ви- ще зазначених заходів товариство ви- діляло значні кошти. Так, в кошторисі Харківського наукового товариства на 1926-1927 р. на діяльність технічної секції виділено 1600 крб. за статтями: «А. Підготовка до наукових засідань, по 15 карб. на 20 засідань … 300 крб. Б. 2 ком-ки для 2 членів на н з’їзди по 100 карб … 400 крб. В. На експедиції по вивченню планування селищ в степовій окрузі … 800 крб. Г. Орг-ція екскурсій на Дніпре- льстан … 100 крб.» [14, с. 34]. Крім того значна увага в роботі секції приділялася міжнародній спів- праці, з цього питання навіть було проведено окреме засідання 13 грудня 1927 року «присвячене єднанню з за- кордоном» [2, c. 18]. З тематики допо- відей можна побачити широку гео- графію інтересів та співпраці членів технічної секції із зарубіжжям: - проф. В. Мазуренко звітував про участь у роботі Метрологічного з’їзду в Парижі; - проф. П. Будников доповів про наукову подорож до Німеччини та Італії; - інж. В. Баланін представив звіт про відрядження до Берліну на з’їзд по вивченню матеріалів і вистав- ку, що проходила в межах цього з’їзду [2, c. 18]. З вищевикладеного можна поба- чити, що технічна секція ХНТ за роки своєї активної діяльності вийшла за рамки можливостей структурного під- розділу товариства і вже практично функціонувала як незалежне самодо- статнє об’єднання. Тому закономірним став наступ- ний крок: в грудні 1927 року технічна секція ХНТ офіційно перестає існува- ти, але робота продовжується, бо сек- ція реорганізується в самостійну орга- нізацію – Українське наукове технічне товариство (УНТТ) [8; 11, с. 126; 12]. Тим більше, що така можливість була закладена від початку в статуті Хар- ківського наукового товариства, за яким секції мали права майже автоно- много об’єднання. На жаль, на сучасному етапі до- слідження не з’ясовано повного спис- ку членів технічної секції ХНТ, що за- лишає простір для подальшого науко- вого пошуку. На підставі вищевикладеного та проведеного дослідження можна зро- бити наступні висновки: - дана стаття є першою розвід- кою з історії створення та діяльності технічної секції Харківського науко- вого товариства; - виникнення технічної секції ХНТ було обумовлено історико- політичними та соціально- економічними обставинами того часу; - технічна секція стала центром поширення технічного знання в Укра- їні 1920-х років, а в подальшому і ко- НАУКОВІ ТОВАРИСТВА, ШКОЛИ, ЗВ’ЯЗКИ ПИТАННЯ ІСТОРІ НАКИ І ТЕХНІКИ 2012 № 4 56 лискою головної громадської науково- технічної організації – Українського наукового технічного товариства; - для досягнення поставленої ме- ти – популяризація технічного знання серед населення – організовано діяль- ність екскурсійно-лекційного бюро; - технічна секція ХНТ встано- вила тісні взаємовідносини між техні- чними працівниками, виробництвом та вченими країни й зарубіжжя; - членами секції були відомі представники технічної інтелігенції та вітчизняні науковці: проф. В. Мазуре- нко, Т. Секунда, І. Немеловський, проф. О. Потебня, В. Баланін, проф. Л. Дахов та інші; - технічна секції ХНТ мала свій друкований орган – журнал «Науково- технічний вісник», що став одним з кращих спеціалізований технічних ви- дань не лише в Україні, а й за кордоном, що з часом розширився й дав початок декільком окремим вузькоспеціалізова- ним технічним виданням: «Проблеми теплотехніки», «Будівництво», «Сільсь- ко-господарська машина». ЛІТЕРАТУРА 1. Бюлетень Харківського Наукового Товариства. – Х, 1927. – №1(3). – 20 с. 2. Бюлетень Харківського Наукового Товариства. – Х, 1927. – № 2-3. – 21 с. 3. Волошин О. Я. Товариство «Техніка масам» на виробництві (Організація й робота). – Х., 1930. – 25 с. 4. Касьянов Г. В., Ткачова Л. І. УТОРНІТСО: епізод з історії політичного виховання ін- телігенції (деякі проблеми взаємовідносин у 20-х – на початку 30-х років) // Препринт № 5: Ін- ститут історії АН УРСР. – К., 1990. – 16 с. 5. Наукові установи та організації УСРР. – Х., 1930. – с. 278. 6. Науково-Технічний Вісник. – Х, 1926. – № 1. – 62 с. 7. Науково-Технічний Вісник. – Х, 1926. – № 3. – 49 с. 8. Науково-Технічний Вісник. – Х, 1928. – № 1. – 48 с. 9. Науково-Технічний Вісник. – Х, 1928. – № 4. – 51 с. 10. Науково-Технічний Вісник. – Х, 1928. – № 8. – 345 с. 11. Науково-Технічний Вісник. – Х, 1929. – № 4. – 33 с. 12. Науково-Технічний Вісник. – Х, 1929. – № 5-6. – 31 с. 13. Стрекопытов С. П. История научно-технических учреждений в России (второя поло- вина ХІХ – ХХ вв.) / С. П. Стрекопытов. – М., 2002. – 425 с. 14. ЦДАВО: Матеріали наукових товариств, про їх роботу. Ф-166, оп. 6, спр. 5928. 15. ЦДАВО: Протоколи засідань ради ХНТ.Ф-166, оп.6, спр. 610 Кушлакова В.В. Техническая секция Харьковского научного Общества. Рассмотрено развитие технических наук и научных обществ, в частности, в Украи- не в 20-30-ые годы ХХ ст. Исследована история образования, открытия и деятель- ность технической секции в Харьковском Научном Обществе (ХНО). Определен её вклад в развитие технических наук и технических знаний в Украине в исследуемый период. Kushlakova V.V. The technical section in Kharkov Scientific Association. Devel- opment of technical sciences and technical societies, particularly, in Ukraine in the 20’s- 30’s of the XXth century. The history of establishing, opening and activity of technical sec- tion in Kharkov Scientific Association (KSA) is researched. Its contribution to the develop- ment of technical science and technical knowledge in Ukraine in the above-considered pe- riod is defined.

Науково-технічні товариства в Україні у 1920-1930-ті роки: технічна секція Харківського наукового Товариства

Репозитарії

Схожі ресурси