Гоголівський музейний меморіальний комплекс на Полтавщині

У статті розглянуті основні етапи створення і структура полтавського музейного меморіального комплексу, присвяченого життю і творчому шляху М.В. Гоголя, визначено місце названого комплексу у мережі музеїв Полтавського регіону....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2012
Автор:	Пістоленко, І.О.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури 2012
Назва видання:	Питання історії науки і техніки
Теми:	Пам’ятки історії та культури
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77603
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Гоголівський музейний меморіальний комплекс на Полтавщині / І.О. Пістоленко // Питання історії науки і техніки. — 2012. — № 4. — С. 64-69. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-77603
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-776032015-03-03T03:01:52Z Гоголівський музейний меморіальний комплекс на Полтавщині Пістоленко, І.О. Пам’ятки історії та культури У статті розглянуті основні етапи створення і структура полтавського музейного меморіального комплексу, присвяченого життю і творчому шляху М.В. Гоголя, визначено місце названого комплексу у мережі музеїв Полтавського регіону. В статье рассмотрены основные этапы создания и структура полтавского музейного мемориального комплекса, посвященного жизни и творческому пути Н.В. Гоголя, определено место названного комплекса в системе музеев Полтавского региона. The article reviews the main stages of making and structure of the museum memorial complex, dedicated to Gogol’s life and development of the writer, determines it’s place in museum system of Poltava region. 2012 Article Гоголівський музейний меморіальний комплекс на Полтавщині / І.О. Пістоленко // Питання історії науки і техніки. — 2012. — № 4. — С. 64-69. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 2077-9496 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77603 069.02:929(477. 53) uk Питання історії науки і техніки Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Пам’ятки історії та культури Пам’ятки історії та культури
spellingShingle	Пам’ятки історії та культури Пам’ятки історії та культури Пістоленко, І.О. Гоголівський музейний меморіальний комплекс на Полтавщині Питання історії науки і техніки
description	У статті розглянуті основні етапи створення і структура полтавського музейного меморіального комплексу, присвяченого життю і творчому шляху М.В. Гоголя, визначено місце названого комплексу у мережі музеїв Полтавського регіону.
format	Article
author	Пістоленко, І.О.
author_facet	Пістоленко, І.О.
author_sort	Пістоленко, І.О.
title	Гоголівський музейний меморіальний комплекс на Полтавщині
title_short	Гоголівський музейний меморіальний комплекс на Полтавщині
title_full	Гоголівський музейний меморіальний комплекс на Полтавщині
title_fullStr	Гоголівський музейний меморіальний комплекс на Полтавщині
title_full_unstemmed	Гоголівський музейний меморіальний комплекс на Полтавщині
title_sort	гоголівський музейний меморіальний комплекс на полтавщині
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
publishDate	2012
topic_facet	Пам’ятки історії та культури
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77603
citation_txt	Гоголівський музейний меморіальний комплекс на Полтавщині / І.О. Пістоленко // Питання історії науки і техніки. — 2012. — № 4. — С. 64-69. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
series	Питання історії науки і техніки
work_keys_str_mv	AT pístolenkoío gogolívsʹkijmuzejnijmemoríalʹnijkompleksnapoltavŝiní
first_indexed	2025-07-06T01:49:34Z
last_indexed	2025-07-06T01:49:34Z
_version_	1836860387901833216
fulltext	ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІІ ТА КУЛЬТУРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2012 № 4 64 УДК: 069.02:929(477. 53) ГОГОЛІВСЬКИЙ МУЗЕЙНИЙ МЕМОРІАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС НА ПОЛТАВЩИНІ Пістоленко І.О., канд. іст. наук (Полтавський музей авіації і космонавтики) У статті розглянуті основні етапи створення і структура полтавського музейного меморіального комплексу, присвяченого життю і творчому шляху М.В. Гоголя, визначено місце названого комплексу у мережі музеїв Полтавсько- го регіону. Пам’ятки минулого – величезні духовні і матеріальні наші скарби. Музеї – найважливіша частина цих скарбів, одна з найвагоміших складо- вих культури. Говорячи словами М.В. Гоголя, музеї і пам’ятники – це на- родна історія, жива, яскрава, сповнена фарб, істини, що обіймає життя народу [1]. Обумовлений ростом зацікавленості у досліджен- нях вітчизняної історії на- прикінці ХХ століття, над- звичайний інтерес до музеїв, що виник і поглиблюється в наш час, часто називають «музейним вибухом» [6]. Загальновизнаним є те, що люди приходять до музею не лише для того, щоб щось побачити і про щось дізнатися, але також для того, щоб принести данину своєї вдячності і поваги тим діячам історії, культури, іс- торичним явищам, яким присвячений той чи інший музей. У цьому з’язку набуває значення здатність музею надати відвідувачам можливість не лише доторкнутися до меморіальних речей, що використовую- тся в експозиції або зберігаються у фон- дах, науковому архіві та бібліотеці, а й ознайомитися з меморіальними місцями і об’єктами, які входять до комплексу музейних будівель і споруд. Не менш важливою функцією музею є увага до збереження меморіальних об’єктів, їх реставрації і популяризації. Це стосується і гоголівського му- зейного меморіального комплексу у Шишацькому районі Полтавської об- ласті – у селах Великі Сорочинці і Ва- силівка. Творча спадщина М.В. Гоголя є невід’ємною частиною культурного життя українського народу. Їй належить видатне місце у скарбниці світової класичної літератури. Тепер складно повіри- ти, що на Полтавщині три- валий час не було музею, присвяченого тому, хто да- вно став гордістю України. Лише 1979-го року Ра- да Міністрів України при- йняла рішення про віднов- лення архітектурного, меморіального, природного середовища, в якому ви- ріс, жив і творив класик української, російської і світової літератури, про створення музею-садиби М.В. Гоголя на Полтавщині. Відповідні постанови були прийняті і керівними органами Полтавської області. Першого квітня 1984 р. у селі Гоголеве Шишацького району Полтавської області було від- крито першу з чотирьох частин мемо- ріального комплексу заповідника- музею. Відкриваючи цю частину ком- плексу, планували у майбутньому від- новити також зруйновану церкву, до- поміжні будівлі на садибі, відтворити надгробки на могилі брата і сестер М.В. Гоголя, спорудити пам’ятний ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІІ ТА КУЛЬТУРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2012 № 4 65 знак на місці Полтавського повітового училища, в якому розпочинав своє на- вчання майбутній великий письмен- ник. Відкриттю музейного меморіаль- ного комплексу передувала величезна праця, що її провели члени спеціально створеної робочої групи. До складу гру- пи ввійшли провідні фахівці: науковці, художники, архітектори, а також пред- ставники проектних інститутів, вищих навчальних закладів, будівельних орга- нізацій, музеїв, бібліотек та інші. Частина дороги у Гоголеве з Полтави пролягає поруч із легендар- ним полем Полтавської битви. Один із предків М.В. Гоголя Василь Танський за віддану службу і участь у Полтав- ській битві отримав у нагороду від Петра І хутір Купчинський на річці Говтві. Цей хутір перейшов як посаг бабусі письменника Тетяні Семенівні Лизогуб, дружині Опанаса Дем’яновича Гоголь-Яновського, а у 1805 р. – у спадок їхньому синові Ва- силю Опанасовичу і був перейменова- ний за прізвищем його господаря у Яновщину, пізніше ж – за його іменем – у Василівку. Село Великі Сорочинці на Полта- вщині – батьківщина М.В. Гоголя. У Яновщині (Василівці), у родовому має- тку Гоголів-Яновських пройшла майже третина життя майбутнього письмен- ника. Звідси він виїжджав до Полтави, де навчався у 1818-1820 рр. у повіто- вому училищі та брав уроки вдома у вчителя Г. Сорочинського; до Ніжина, в якому у 1821-1828 рр. продовжував навчання у гімназії вищих наук князя Безбородка; до Петербурга, Москви та за кордон. Поїздки у рідну Василівку ставали все більш рідкими. Перша – з Петербурга – у 1832 р., потім – лише у 1850 р. Візит на малу батьківщину у 1851-му виявився останнім. Проте навіть нетривале перебу- вання у родовому маєтку залишило вагомий слід. Сюди з різних міст Росії і Європи надходили листи М.В. Гого- ля. Збереглися зроблені його рукою малюнки і креслення, що стосували- ся облаштування батьківського буди- нку і флігеля. Доречно нагадати, що альтанка і грот у парку були спору- джені за малюнками Миколи Васи- льовича. Однак в управлінні садибою у Василівці після смерті батька у 1825 р. М.В. Гоголь фактично не брав уча- сті. Воно здійснювалося його матір’ю Марією Іванівною і молодшею з сес- тер Ольгою Василівною Гоголь- Головнєю. Сестри Марія Василівна Гоголь-Трушковська, Анна Василівна та Єлізавета Василівна Гоголь-Бикова, на користь яких у другий половині ХІХ ст. М.В. Гоголь відмовився від права на родовий маєток, також помі- тного сліду у збереженні батьківсько- го гнізда не залишили. Тим більше, що Марія Василівна рано пішла з життя, а Анна і Єлізавета Василівни здебільшого мешкали у Полтаві. Після розподілу маєтку у Василівці оселився старший син Єлізавети Василівни Микола Володимирович Биков, одру- жений з онукою О.С. Пушкіна Марією Олександрівною. Маєток Гоголів у Василівці яв- ляв собою панську садибу середнього достатку. Батьки М.В. Гоголя мали 400 душ кріпаків, 1000 десятин землі. У центрі садиби знаходився панський будинок, флігель, фамільний храм, що був побудований коштом батьків пи- сьменника на честь його народження, парк із ставами, альтанкою, гротом, комплексом господарських будівель (стайнею, амбарами, коморами, літнім погрібом і т.п.). До кінця ХІХ ст. Василівка за- знала змін. Молодша сестра письмен- ника Ольга Василівна повністю пере- будувала батьківський особняк і пе- ремістила на інше місце флігель. Йшли роки. Садиба поступово приходила у запустіння. Однак думка про збереження, а пізніше – про відродження пам’яті про М.В. Гоголя і його родину ніколи не була забутою. Початок увічненню їх пам’яті був закладений ще у 1909 р., ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІІ ТА КУЛЬТУРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2012 № 4 66 коли поряд із флігелем, де народився письменник, за ініціативою Великосо- рочинської вчительської семінарії імені М.В. Гоголя, відбувся мітинг громадськості. Під час мітингу на фа- садному боці будинку було встанов- лено меморіальну дошку з написом: «Тут 20 березня (1 квітня за новим стилем – авт.) 1809 року народився М.В. Гоголь». Так це місце з 19 квіт- ня 1909 р. стало меморіальним центром гоголівського світу [2, с. 2]. У 1911 р. у центрі села Великі Сорочин- ці, на ярмарковій площі, був встанов- лений пам’ятник письменнику за про- ектом І.Я. Гінцбурга. Кошти для буді- вництва пам’ятника перераховувалися не лише з Полтавщини, а й з різних куточків України і Росії. До підніжжя нововідкритого пам’ятника поклада- лися не тільки квіти, але також срібні і порцелянові вінки, вишиті рушникі, невелики портрети письменника, му- зичні інструменти. Пізніше ці реліквії зберігалися в семінарії, а деякі – у флігелі українського лікаря Михайла Яковича Трохимовського. У 1914 р. за рішенням педагогіч- ної ради вчительської семінарії у зраз- ковій школі, яка знаходилася при ній, було відкрито кімнату-музей М.В. Го- голя. Вона проіснувала до 1929 р. Цього ж року, за ініціативою видатно- го артиста Амвросія Бучми, у будинку М.Я. Трохимовського було засновано невеликий музей – з нагоди 120-річчя від дня народження М.В. Гоголя. Це був перший державний гоголівський музей не лише на Полтавщині, а й у СРСР. Експонати для нього надходи- ли з родового маєтку Гоголів, з Пол- тави, Москви, Ленінграда, від гостей Великих Сорочинців. Під час окупації фашисти зни- щили цей музей. Відступаючи з села у 1943 р., вони пограбували фонди, спа- лили будинок. Лише у 1951 р. на місці останнього було споруджено нове приміщення музею, зібрано велику кі- лькість експонатів, які розмістилися у п’ятьох залах [2, с. 2-3]. У 1924-му р., у зв’язку зі 125- річним ювілеєм О.С. Пушкіна, онука поета М.О. Пушкіна-Бикова та її чо- ловік М.В. Биков – племінник М.В. Гоголя – передали Полтавському про- летарському музею (тепер – Полтав- ський краєзнавчий музей) сімейні ре- ліквії та речі з Василівки, які належа- ли М. Гоголю і його рідним. Пізніше, у 1926 р., подаровані М.О. Биковою реліквії та вивезені 1915-го року з Ва- силівки меблі (диван, два крісла, сті- льці, конторка, шафа), особисті речі М. Гоголя (валіза, жилет, циліндр, зо- лотий годинник О.С. Пушкіна, пода- рований В.А. Жуковським після смер- ті поета М. Гоголю, та інші) експону- валися у музеї у спеціально відведе- них кімнатах. У 1930 р. у селі Яновщина було створене товариство зі спільного обро- бітку землі (СОЗ) «Вільний шлях». Са- диба Гоголів використовувалася під громадський двір. У будинку Бикових були розміщені інтернат та дитячі ясла. Проте залишалися ще сліди того дале- кого – «гоголівського» – минулого. 1934-го року вулицю Гоголя у Полтаві прикрасив пам’ятник пись- меннику, створений скульптором, членом Товариства пересувних худо- жніх виставок Леонідом Володимиро- вичем Позеном. Однак багато унікальних експона- тів було знищено під час гітлерівської навали. Фашистські окупанти спалили і пограбували Василівку, зокрема гого- лівський будиночок із колонами і зна- мениту альтанку роздумів. Невідомою є доля і відправлених ешелоном в ева- куацію експонатів гоголівських кімнат краєзнавчого музею [7, с. 3-5]. У повоєнні роки село поступово відроджувалося. Вже у перші роки пі- сля війни земляки і нащадки М.В. Го- голя плекали ідею відродження гого- лівської садиби. 13 вересня 1946 р. Полтавський облвиконком прийняв рішення № 133 «Про відбудову села Яновщина Шишацького району, де жив М.В. Гоголь». На основі цього ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІІ ТА КУЛЬТУРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2012 № 4 67 рішення у 1947 р. був розроблений ге- неральний план відродження села, яким передбачалося відновлення ста- вів, парку і всієї історико-культурної зони, пов’язаної з пам’яттю М.В. Го- голя. Однак під час реалізації цього проекту основна увага приділялася лише утилітарним потребам віднов- лення колгоспного господарства, жит- ла. Відродження ж меморіальної час- тини відкладалося. У 1952 р. спорудили пам’ятник пи- сьменнику у Миргороді. І лише у 1959 р., до 150-річчя від дня народження М.В. Гоголя, у садибі його батьків був посаджений лісопарк, відновлені стави, впорядковані могили батьків, на місці будинку встановлений пам’ятний обе- ліск. Здавалося б, пам’ять М.В. Гоголя достойно увічнено. Разом із тим, коли поруч зі ста- рою земською шкільною будівлєю звели нову двоповерхову цегляну школу, зник останній меморіальний об’єкт – напроти було розібрано пам’ятник архітектури – церкву, по- будовану Гоголь-Яновськими. На те- риторії садиби у 1968 р. було завер- шене будівництво адміністративного будинку правління колгоспу, згодом – закладений фундамент і стіни сільсь- кого будинку культури. І хоча невдов- зі будівництво цього блоку було при- зупинене практично на 10 років – до 1979 р., родове гніздо письменника у Василівці: будинок батьків, флігель та інші споруди, – фактично зникло. На його відновленнї, на необхід- ності створення музею М.В. Гоголя у селі Гоголеве (Василівці) наполягали письменники Ф.О. Абрамов, Ю.В. Бо- ндарев, П.А. Загребельний, Л.М. Лео- нов, І.П.Золотуський, академики Д.С. Лихачьов і М.Б. Храпченко, журналіст І.С. Бокій та ін. [1]. Відвідавши Василівку у вересні 1981 р., О. Т. Гончар висловив думку про те, що якщо тут «буде музей, бу- дуть і експонати, і все інше. Головне – відтворити садибу, парк, меморіальні споруди. Це – основа. На все повинно вистачити … знань, енергії, наполег- ливості, любові» [1, с. 4]. О. Гончар сподівався, що «…все стане на своє місце, набуде колишнього образу Го- голева садиба, постане, відновиться … з любові народної…» [4]. Видатні діячі культури були пе- реконані, що відроджена садиба Гого- лів стане основним в Україні центром по вивченню життя і творчості М.В. Гоголя. Цю пропозицію підтримала гро- мадськість, місцеві органи влади. Піс- ля прийняття відповідних рішень була проведена копітка науково- дослідницька і проектна робота з від- новлення гоголівської садиби. 1980-1981 роки стали початком формування фондів заповідника. З рі- зних джерел у заповідник-музей на- дійшли нійрідкісніші, унікальні екс- понати. Їх основу склали відібрані у фондах Полтаського краєзнавчого му- зею близько ста експонатів гоголівсь- кої епохи: посуд, одяг, підсвічники, лампадки, предмети побуту, книги XVIII-XIX ст.ст. Великосорочинський літературно-меморіальний музей М.В. Гоголя передав гоголівську жилетку з білої матерії, власноручні малюнки М.В. Гоголя та бюро к. XVIII - поч. XIX ст.ст. Багато унікальних докуме- нтів, портрети, фотознімки, книги, особисті речі, коштовності, меблі були передані землякам М.В. Гоголя його нащадками: С.М. Данилевською, Т.М. Галіною, Л.В. Савел’євою, О.О. Ци- вінською, О.М. Сошальською. Чис- ленні матеріали надійшли з Пушкін- ського дому, Ермітажу (зокрема понад 50 гравюр і літографій з портретів су- часників М.В. Гоголя), з Державного музею О.С. Пушкіна у Москві, держа- вних бібліотек імені В.І. Леніна та імені М.Є. Салтикова-Щедрина, Хар- ківського історичного, полтавського художнього музею, київського музею образотворчих мистецтв імені Т.Г. Шевченка, Центральної наукової біб- ліотеки АН України, державної публі- чної історичної бібліотеки Росії, ін- ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІІ ТА КУЛЬТУРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2012 № 4 68 ших організацій, а також від окремих людей, які безкорисливо дарували ре- ліквії, що передавалися в їх родинах від покоління до покоління. Музейний комплекс-садиба міс- титься на більш ніж сорока гектарах за- повідного масиву. До складу заповідни- ка входять відновлені батьківський бу- динок – білостінний особняк з колонами – і поряд з ним флігель у вигляді старо- винної української мазанки під очеретя- ною покрівлею; детально відновлений парк, паркові споруди; за будинком ро- змістилася альтанка «Мрія», трохи ни- жче, біля ставу, споруджено грот. Від- роджено також пасіку на зразок тієї, що за часів М.В. Гоголя існувала на околиці Вісилівки. Між будинком і флігелем встановлено бронзовий бюст М.В. Го- голя (скульптор – народний художник СРСР О.О. Ковальов, архітектор – В.С. Шевченко). Меморіальні будівлі, паркові споруди відновлені на основі знайде- них планів, спогадів сучасників пись- менника, які відвідували маєток, зама- льовок деяких архітектурних деталей із записника М.В. Гоголя «Книга вся- кой всячины» [3], малюнків художни- ка В.О. Волкова та інших документа- льних матеріалів. Стіни у кімнатах матері, їдальні, залі для гостей розмальовані жовтими і блакитними смугами по білому по- лю, як це було зроблено свого часу М.В. Гоголем. За його малюнками ви- готовлені вікна і двері з кольоровими стеклами. Печі у кімнатах відновлені за рештками, що були знайдені під час розкопок у садибі. За малюнками, ста- рими світлинами відновлений надгро- бок над могилою батька і матері пи- сьменника. Меморіальна і літературна експо- зиція заповідника-музею, що розта- шована у десяти залах, знайомить з життям і діяльністю письменника, ро- зповідає про світове визнання його лі- тературної творчості, дає уяву про по- бут родини Гоголів, передає умови, що формували головні риси письмен- ника − людини і творчої особистості. Нині музейна колекція нараховує по- над 7000 одиниць збереження. Продовження експозиції – у флі- гелі, де протягом останніх років життя (у 1848-1851 рр.), приїжджаючи додо- му, зупинявся М.В. Гоголь. У флігелі відновлено робочий кабінет письмен- ника, зокрема, знаходиться дерев’яна шафа для книг, що була виготовлена за ескізами Миколи Васильовича. У музеї експонуються особисті ре- чі М.В. Гоголя (молитовник із футля- ром, французький словник, особисті пе- чатки, фотокопії листів, рукописів, ма- люнків, креслень і т. ін.), унікальні кни- ги: примірники перших видань «Мерт- вих душ» (1842) і «Вибраних місць із листування з друзями» (1847), другого видання «Ревізора» (1841) та інші, а та- кож книги М.В. Гоголя на багатьох мо- вах світу, ілюстрації М.Г. Дерегуса до «Вечорів на хуторі поблизу Диканьки», які художник подарував музею, вироби опішнянських майстрів за сюжетами творів письменника. Експозицію доповнюють також речі сестер, предмети рукоділля. Най- більше прижиттєвих речей родини Го- голів знаходиться у кімнаті матері пи- сьменника. Наприкінці ХІХ ст. племінник письменника В.Я. Головня поставив хрест над могилами батьків М.В. Го- голя, які також входять до музейного меморіального комплексу. У 1953 р. було проведено впорядкування захо- ронення, а у 1983 р. встановлено но- вий бронзовий хрест із розп’яттям ви- сотою 2,86 метра. Своєрідним пам’ятником пись- менникові є вітряк, побудований на горі одним із старійших жителів села Д.Є. Маликом разом із синами [7]. Тривалий час однією з важливих проблем для меморіального музейного комплексу було відновлення церкви Різдва Пресвятої Богородиці. Понад 10 років у музеї збирали кошти на від- будову храму. 12 січня 2011 р. був освячений тимчасовий храм у родо- ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІІ ТА КУЛЬТУРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2012 № 4 69 вому маєтку М.В. Гоголя, поблизу зруйнованого храму родини Гоголів. Таким чином, створення експо- зиції меморіального музею – складне завдання. Однак набагато складніше відтворити архітектурне, меморіальне, історично-культурне, природне сере- довище, пов’язане тематично з музей- ною експозицією. Проте пам’ять про наше минуле «повинна зберігатися, і ми, сучасники, повинні її закріпити – і в експозиціях музеїв, що створюються за всіма правилами найскладнішого музейного мистецтва, і в меморіаль- них знаках, і у пошуках істориків- краєзнавців, справжніх хранителів да- внини свого краю [5]. На нашу думку, це завдання ус- пішно реалізоване у гоголівському музейному меморіальному комплексі на Полтавщині. Науково-освітня, експозиційна та фондова робота співробітників всього гоголівського комплексу музейних ек- спозицій і меморіальних об’ектів є ві- дображенням, пропагуванням, відро- дженням народних традицій та обря- дів українців, забезпечує етнографічну та історичну цінність комплексу. Гоголівський меморіал нині є по- тужним науково-культурним центром і важливим осередком збереження духо- вного національного надбання, значу- щою складовою у мережі музеїв полта- вського регіону. За оцінками фахівців, Національний музей-заповідник М.В. Гоголя є перлиною туристично- рекреаційного кластеру «Гоголівські мі- сця на Полтавщині» і входить до десяти кращих провідних музеїв України. Мі- ністерством культури України весь пол- тавський гоголівський комплекс вклю- чений до переліку державних туристич- них маршрутів. ЛІТЕРАТУРА 1. Архів Полтавського музею авіації і космонавтики (АПМАК), ф. В.М. Челомея, спр. «К вопросу об увековечении памяти Н.В. Гоголя на Полтавщине», арк. 1-4. 2. Великосорочинський літературно-меморіальний музей М.В. Гоголя / Віповід. О. Мука, ред. В. Міщенко. – К., 2006. – 32 с. 3. Гоголь Н.В. Книга всякой всячины, или Подручная энциклопедия // Смена. – 1952. – Март. – № 595; Соколов Б. М. Гоголь – этнограф. Интересы и занятия Н. В. Гоголя этнографи- ей // Этнографическое обозрение. – 1909. – № 2-3. – Cтр. 59-119; Гиппиус В. В. Заметки о Гого- ле // Ученые записки Ленинградского государственного университета, серия филологических наук. – 1941. Вып. 11. – Стр. 3-7. 4. Гончар О. Гоголівськими шляхами // Літературна Україна. – 1981. – 29 вересня. – С. 3. 5. Желванова И. Память былого // Наука и жизнь. – 1985. – № 1. – С. 33-34. 6. Крейн А.З. Рождение музея. – М., 1969. – 207 с. 7. Хоменко Н.В., Тюнин А.П., Заповедник-музей Н.В. Гоголя, с. Гоголево (Полт. обл.). – Х., 1985. – 54 с. Пистоленко И.А. Гоголевский музейный мемориальный комплекс на Пол- тавщине. В статье рассмотрены основные этапы создания и структура полтав- ского музейного мемориального комплекса, посвященного жизни и творческому пути Н.В. Гоголя, определено место названного комплекса в системе музеев полтавского региона. Pistolenko I.O. Gogol’s museum memorial complex in Poltava region. The article reviews the main stages of making and structure of the museum memorial complex, dedi- cated to Gogol’s life and development of the writer, determines it’s place in museum system of Poltava region.

Гоголівський музейний меморіальний комплекс на Полтавщині

Репозитарії

Схожі ресурси