Обчислювальна техніка у США в 1942–1964 рр.
У статті висвітлюється зародження та розвиток ЕОМ першого та другого покоління в США та його причини. Автор торкається проблеми переходу радянської електронної промисловості на американську машину третього покоління IBM System/360....
Gespeichert in:
| Datum: | 2013 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2013
|
| Schriftenreihe: | Питання історії науки і техніки |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77667 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Обчислювальна техніка у США в 1942–1964 рр. / О.О. Подгаєцький // Питання історії науки і техніки. — 2013. — № 2. — С. 18-24. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-77667 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-776672015-03-05T03:01:51Z Обчислювальна техніка у США в 1942–1964 рр. Подгаєцький, О.О. Наукові і технічні досягнення минулого У статті висвітлюється зародження та розвиток ЕОМ першого та другого покоління в США та його причини. Автор торкається проблеми переходу радянської електронної промисловості на американську машину третього покоління IBM System/360. В статье освещаются рождение и развитие первого и второго поколения ЭВМ в США и его причины. Автор касается проблемы перехода советской электронной промышленности на американскую машину третьего поколения IBM System/360. The article highlights the birth and development of the first and second generation of computers in the United States and its causes. The author regards the problem of transition of the Soviet electronics industry for the American machine of the third generation IBM System/360. 2013 Article Обчислювальна техніка у США в 1942–1964 рр. / О.О. Подгаєцький // Питання історії науки і техніки. — 2013. — № 2. — С. 18-24. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 2077-9496 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77667 004.8 (477) (09) uk Питання історії науки і техніки Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Наукові і технічні досягнення минулого Наукові і технічні досягнення минулого |
| spellingShingle |
Наукові і технічні досягнення минулого Наукові і технічні досягнення минулого Подгаєцький, О.О. Обчислювальна техніка у США в 1942–1964 рр. Питання історії науки і техніки |
| description |
У статті висвітлюється зародження та розвиток ЕОМ першого та другого покоління в США та його причини. Автор торкається проблеми переходу радянської електронної промисловості на американську машину третього покоління IBM System/360. |
| format |
Article |
| author |
Подгаєцький, О.О. |
| author_facet |
Подгаєцький, О.О. |
| author_sort |
Подгаєцький, О.О. |
| title |
Обчислювальна техніка у США в 1942–1964 рр. |
| title_short |
Обчислювальна техніка у США в 1942–1964 рр. |
| title_full |
Обчислювальна техніка у США в 1942–1964 рр. |
| title_fullStr |
Обчислювальна техніка у США в 1942–1964 рр. |
| title_full_unstemmed |
Обчислювальна техніка у США в 1942–1964 рр. |
| title_sort |
обчислювальна техніка у сша в 1942–1964 рр. |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Наукові і технічні досягнення минулого |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77667 |
| citation_txt |
Обчислювальна техніка у США в 1942–1964 рр. / О.О. Подгаєцький // Питання історії науки і техніки. — 2013. — № 2. — С. 18-24. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| series |
Питання історії науки і техніки |
| work_keys_str_mv |
AT podgaêcʹkijoo občislûvalʹnatehníkausšav19421964rr |
| first_indexed |
2025-07-06T01:52:10Z |
| last_indexed |
2025-07-06T01:52:10Z |
| _version_ |
1836860551522680832 |
| fulltext |
НАУКОВІ І ТЕХНІЧНІ ДОСЯГНЕННЯ МИНУЛОГО
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2013 № 2 18
004.8 (477) (09)
ОБЧИСЛЮВАЛЬНА ТЕХНІКА У США В 1942–1964 рр.
Подгаєцький О.О.
(Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»)
В статті висвітлюється зародження та розвиток ЕОМ першого та другого
покоління в США та його причини. Автор торкається проблеми переходу радянської
електронної промисловості на американську машину третього покоління IBM
System/360.
Ключові слова: обчислювальна техніка, ЕОМ, США, армія, «холодна війна».
Розвиток обчислювальних при-
строїв призвів у кінцевому результаті
до створення складних електронних си-
стем у XX ст. Електронно-
обчислювальна машина (ЕОМ) – най-
видатніший винахід середини XX ст.,
який змінив людське життя
в багатьох його проявах.
Обчислювальна техніка
(ОТ) перетворилась в один з
важелів, який забезпечує
розвиток та науково-
технічний прогрес сучасно-
го постіндустріального сус-
пільства.
Історія розвитку ОТ в
Україні висвітлена у працях
багатьох авторів, проте й
досі немає неупередженого
аналізу вітчизняної промис-
ловості обчислювальних пристроїв у
порівняні з передовими комп’ютерними
технологіями США та світу. Сучасні
статті щодо історії комп’ютерів зазви-
чай є простим переліком поколінь з аб-
солютно різними хронологічними ме-
жами цих генерацій та описом дуже
малої кількості самих машин. Проте
аналіз причин переходу на лінійку аме-
риканської системи IBM «System/360»
та DEC «PDP–11» дослідниками не ро-
биться взагалі, за умовчуванням – пе-
рехід був негативним явищем.
Метою даної статті є простеження
ролі політики уряду США для підтрим-
ки індустрії ЕОМ у військових та нау-
кових цілях. Окрім цього, робиться
спроба проаналізувати причини та нас-
лідки переходу вітчизняної електронної
промисловості на «System/360», яка
стала еталоном ЕОМ третього поколін-
ня у всьому світі.
Як правило, ЕОМ прийнято розді-
ляти за поколіннями американ-
ських комп’ютерів, оскільки
США займала лідерські позиції
у даній галузі. Покоління ви-
значалися за фізико-технічним
принципом, хронологічні межі
різні автори дають по-різному.
Для даної статті це не є прин-
циповим.
Механічну та релейну ОТ
сьогодні прийнято вважати так
званим «нульовим поколін-
ням».
ЕОМ пройшли великий
еволюційний шлях в архітектурі елеме-
нтної бази – від ламп до мікропроцесо-
рів. До першого покоління ЕОМ (з
1942 р.) відносяться великі машини на
електронних лампах. Команд було ма-
ло, керування – простим, а об’єм опера-
тивної пам’яті швидкодії – низьким.
Використовувались такі машини як
універсальні та застосовувались для
вирішення науково-технічних задач,
але не мали ще системного програмно-
го забезпечення. Операції введення ви-
конувались вручну, для виведення ін-
формації використовувались друкуючі
пристрої, магнітні стрічки, перфокарти
та перфострічки. Друге покоління ЕОМ
(з 1953 р.) – напівпровідникове, відріз-
НАУКОВІ І ТЕХНІЧНІ ДОСЯГНЕННЯ МИНУЛОГО
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2013 № 2 19
нялося значно меншими розмірами та
тим, що в них використовувалися як
електронні лампи, так і транзистори,
носієм інформації як правило була маг-
нітна стрічка [1, с. 16–17].
Перехід на нову транзисторну
елементну базу виявився неминучим,
оскільки продуктивність і надійність
ЕОМ першого покоління досягли свого
максимуму. Серед причин, що призвели
до необхідності заміни електронних
ламп, можна назвати наступні.
1. Дуже короткий термін роботи
електронних ламп (не більше 10 000 го-
дин), які постійно перегоряли.
2. ЕОМ на лампах вимагали поту-
жних джерел живлення, при цьому
майже 75% енергії припадало на тепло-
ві втрати, що призводили до необхідно-
сті організації дорогих і складних сис-
тем охолодження.
3. Великі габарити електронних
ламп.
4. Радіолампи були надзвичайно
крихким елементом.
Після переходу на друге покоління
продуктивність ЕОМ зросла приблизно
на два порядки, значно підвищилася
надійність, а габарити зменшилися на
порядок. Стали використовуватись за-
пам’ятовуючі пристрої на магнітних
феритових сердечниках (винахід аме-
риканця Дж. Форестера), які були здат-
ні зберігати інформацію необмежений
час, навіть при вимкненій машині. При
цьому вартість ЕОМ знизилася.
Історія ОТ у США у середині
XX ст. нерозривно пов’язана з розвит-
ком військової техніки на тлі Другої
світової війни та «холодної війни».
7 грудня 1941 р. японські збройні
сили атакували американську військо-
во-морську базу в Перл-Харборі. США
вступили у війну і армії знадобилися
більше таблиць для стрільби, кожна з
яких містила 3 тисячі позицій. Це спри-
яло появі ЕОМ «ENIAC» («Electronic
Numerical Integrator and Computer»),
який був сконструйований Джоном Ек-
кертом та Джоном Моклі на базі Інсти-
туту Мура у Пенсильванському універ-
ситеті [2, с. 66–67].
З іншого боку, у перші післявоєнні
роки керівництву СРСР намагалось де-
мілітаризувати економіку та відновити
промисловість. За офіційною статисти-
кою, військові витрати скоротилися з
128,7 млрд. рублів в 1945 р. до
73,3 млрд. рублів в 1946 р. На місяць
раніше знаменитої фултонської промо-
ви Уінстона Черчілля, якою зазвичай
познпчають початок «холодної війни»,
9 лютого 1946 р. Йосип Віссаріонович
Сталін виступив у Москві зі звернен-
ням, де визначив нові параметри і за-
вдання для номенклатури правлячої
партії і органів державної влади СРСР.
У зверненні вказувалось на односто-
ронній курс на зміцнення радянської
військово-промислової сили. Тоді по-
дальший спад фінансування армії при-
пинився і витрати на зброю з 1947 р.
знову почали зростати. Розпочалося бу-
дівництво нових гігантських військових
і науково-дослідних комплексів. Ство-
рення нових видів зброї у 1950–х роках
в США стимулювало і в Радянському
Союзі розробку нової зброї, яка не по-
ступалась в якості, зокрема швидка роз-
робка засобів ОТ. Гігантські виробничі
та людські ресурси були залучені на
потреби військово-промислового ком-
плексу та науки [3, с. 89–90].
Конфронтація з СРСР мала відчу-
тний вплив й на американське суспільс-
тво. Великі компанії покладали надії на
наукові дослідження. Не в останню
чергу значні кошти, які були спрямова-
ні урядом «на науку», йшли на зміц-
нення військового потенціалу та розви-
ток стратегічної ядерної зброї. У
1945 р. розробник диференційного ана-
лізатора Ванневар Буш, який тоді очо-
лював Відділ наукових досліджень і ро-
зробок при уряді США, запропонував
ідею створення Національного науко-
вого фонду для заохочення фундамен-
тальних досліджень та підготовки кад-
рів. У 1950 р. цей законопроект був
прийнятий Конгресом, але в скороче-
ному варіанті. Фонду було виділено
НАУКОВІ І ТЕХНІЧНІ ДОСЯГНЕННЯ МИНУЛОГО
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2013 № 2 20
лише 75 млн. доларів, коли витрати на
науку в цілому складали на той час
3,5 млрд. доларів. На початку 1950–
х рр. близько половини наукових робі-
тників та інженерів працювали на ви-
конання урядових військових замов-
лень. 55% наукових робітників, що зна-
ходились на державній службі, були за-
йняті в Міністерстві оборони, Комісії з
атомної енергетиці і Національному
консультативному комітеті з аеро-
навтики (НАСА). У період з 1961 р. по
1967 р. з 454 млрд. доларів, запланова-
них на науково-дослідні роботи,
210 млрд. доларів пішло на розробку
нових видів зброї [4, с. 585–586].
Військовий бюджет США за 1951–
1953 рр. зріс з 13 до 50 млрд. доларів
Завдяки військовим потребам у ті часи і
пізніше з’явилися перший у світі завод
з дистанційним керуванням, ЕОМ, по-
вністю автоматизовані заводи, перші
абсолютно стерильні цехи в тисячі ква-
дратних метрів тощо. Державне регу-
лювання економіки Штатів у роки вій-
ни не пішло по радянському зразку. В
своїй основі економіка залишилась ри-
нковою, відсоток приватного сектору
складав 90%. Вирішальною мотивацією
їх роботи залишався прибуток. Після
Другої світової війни керівництво США
стало продавати або здавати в оренду
оборонні заводи приватним компаніям
на вигідних умовах (за 1/3 або 1/4 від
фактичної вартості). Таким чином,
держава і приватний капітал, маючи пі-
дтримку у Конгресі, працювали у
зв’язці. Так, з 1950 р. існує Промислова
асоціація національної безпеки, яка
складалася з основних корпорацій-
підрядників Пентагона, військового
підрозділу Міністерства енергетики,
Національного управління по аеро-
навтиці і космічним дослідженням (по-
тім – НАСА) [5, с. 38–39, 46, 51].
Урядові капіталовкладення в роз-
робку ЕОМ проводилися також голо-
вним чином у військових цілях. Так, у
1958 р. компанія «IBM» створила вели-
ку комп'ютеризовану систему протира-
кетної оборони «SAGE» («Semi Auto-
matic Ground Environment»), яка в реа-
льному часі аналізувала дані, що над-
ходять з радарів і забезпечувала наве-
дення на ціль перехоплювачів. Цей
проект дозволив «IBM» отримати до-
ступ до досліджень Массачусетського
технологічного інституту. Інститут
працював тоді над ЕОМ, яка могла слу-
гувати прообразом сучасних систем. Ця
машина включала вбудований екран,
магнітний масив пам'яті, підтримувала
цифро-аналогові і аналого-цифрові пе-
ретворення, мала якийсь варіант ком-
п'ютерної мережі, була спроможна пе-
редавати цифрові дані по телефонній
лінії, підтримувала багатопроцесор-
ність. Крім того до неї можна було під-
ключати так звані «світлові пістолети»,
які раніше широко застосовувалися як
альтернатива джойстику у приставках і
ігрових автоматах. Навіть мала підтри-
мку першої алгебраїчного комп'ютерної
мови. «IBM» сконструювала 56 ком-
п'ютерів для проекту «SAGE». Вартість
кожного становила 30 мільйонів дола-
рів за цінами 1950-х рр. Крім великого
прибутку компанія «IBM» отримала
безцінний досвід та доступ до військо-
вих розробок. Пізніше все це було за-
стосовано у створенні комп'ютерів на-
ступних поколінь. Система «SAGE» ус-
пішно використовувалась аж до 1983 р.,
пропрацювавши 25 років [6].
Іншим прикладом використання
комп’ютерів у США у військових цілях
можна назвати розвиток бортових циф-
рових обчислювальних машин для між-
континентальної балістичної ракети
«Atlas» (1954–1965 рр.) [1, с. 291].
Промислове електронне машино-
будування в США стало розвиватися з
1953 р., коли американські монополії
добилися фінансування досліджень та
експериментальних робіт в сфері елек-
тронно-обчислювальної техніки за ра-
хунок державного бюджету. До цього
процесу включилася низка фірм-
виробників, що призвело до конкурен-
ції та злиття багатьох фірм електротех-
нічної промисловості з фірмами обчис-
лювального машинобудування. Міжна-
НАУКОВІ І ТЕХНІЧНІ ДОСЯГНЕННЯ МИНУЛОГО
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2013 № 2 21
родна торгівля виробами електронного
машинобудування в 1950-х рр. була не-
достатньо розвинена не тільки в силу
порівняно невеликого обсягу виробни-
цтва ЕОМ в капіталістичних країнах,
але і внаслідок негативного впливу мо-
нополізації виробництва і збуту цієї
продукції обмеженим числом фірм. Пе-
реважна частина випускалася в країнах-
виробниках і споживалася на їх внут-
рішніх ринках. Поставки машин на екс-
порт великі фірми зазвичай здійснюва-
ли через свої філії за кордоном. В СРСР
такі ЕОМ не експортувалися. Пошире-
ним явищем в капіталістичних країнах
була здача в оренду комп’ютерів.
Окрім здачі машин в оренду монопо-
лії практикували виконання обчислюваль-
них робіт для замовників на основі пого-
динної оплати в обчислювальних центрах.
Споживачеві часто було вигідніше корис-
туватися послугами таких центрів, ніж ку-
пувати дорогі машини і мати в числі об-
слуговуючого персоналу висококваліфіко-
ваних фахівців-математиків. Велика кіль-
кість обчислювальних центрів була в
США. Деякі компанії засновували обчис-
лювальні центри за кордоном. Зокрема,
фірма «IBM» ще в 1950-х рр. відкрила
центри в Лондоні, Парижі, Штутгарті,
Брюсселі, Стокгольмі, Торонто та Карака-
сі. В області організації обчислювальних
центрів між фірмами «IBM» та «Sperry
Rand Corporation» йшла запекла конкурен-
тна боротьба, в тому числі і на зовнішніх
ринках [7, с. 49].
Оскільки у 1950–1960-х роках бу-
рхливо розвивалися військові техноло-
гії, космічна техніка й інші галузі науки
і техніки, то вони вимагали мініатюр-
них, надійних і швидких ЕОМ. Тому
подальший розвиток електронної обчи-
слювальної техніки вимагав розробку
нової технології. У 1959 р. американсь-
кі учені Д. Кілбі, Д. Херні, К. Леховец
та Р. Нойс винайшли інтегральні мікро-
схеми (або чіпи), в яких всі електронні
компоненти разом з провідником роз-
міщувались на кремнієвій пластинці.
Цей винахід сприяв появі третього по-
коління ЕОМ у 1964 р. Використання
інтегральних схем дозволило отримати
низку переваг:
1. Зросла надійність ЕОМ, що було
зумовлено зменшенням міжсхемних
з’єднань, що було однією з найслабших
ланок у конструкції. Це призвело до
значного зниження вартості експлуата-
ції обчислювальних машин.
2. Зросла швидкодія ЕОМ.
3. Виробництво інтегральних схем
добре піддається автоматизації, що при
серійному виробництві різко зменшує
собівартість виробництва і сприяє по-
пуляризації і розширенню сфери засто-
сування ЕОМ.
4. Висока щільність упаковки еле-
ктронних схем зменшила на кілька по-
рядків габарити, масу і споживану по-
тужність ЕОМ, що дозволило викорис-
товувати їх у недоступних до цього га-
лузях науки і техніки, таких як авіація
та космічна техніка.
Еволюція найбільш значущих аме-
риканські ЕОМ першого та другого по-
коління призначалися для наступних
потреб [8; 9]:
1942 р. – ABC (Дж. Атанасов,
К. Беррі) – призначався для вирішення
систем лінійних рівнянь. Сконструйова-
ний за фінансування експериментальна
агрономічна станція штату Айова і нью-
йоркська фірма «Research Corporation».
1945 р. – ENIAC (Дж. Еккерт,
Дж. Моклі) – універсальний комп’ютер,
спочатку призначався для розрахунку
таблиць стрільби.
1949 р. – Whirlwind I (Дж. Форре-
стер) – революційна ЕОМ, використо-
вувалася як тренажер польоту військо-
вих літаків, мала можливість керувати
протиповітряною обороною. Перша
машина, яка працювала в режимі реа-
льного часу з дисплеєм для виведення
інформації.
1950 р. – SEAC – один з перших
комп’ютерів з віддаленим доступом.
Галузі використання: метеорологія, ро-
зрахунки для створення ядерної зброї,
розрахунок навігаційних таблиць.
1951 р. – UNIVAC I (Дж. Еккерт,
Дж. Моклі) – перша комерційна маши-
НАУКОВІ І ТЕХНІЧНІ ДОСЯГНЕННЯ МИНУЛОГО
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2013 № 2 22
на у США. Мала військове та цивільне
призначення.
1951 р. – EDVAC (Дж. Еккерт,
Дж. Моклі, Дж. фон Нейман, Г. Голд-
стайн) – призначалася для науково-
дослідних робіт в балістиці та уразли-
вості військових літальних апаратів.
1952 р. – IAS machine (Дж. фон
Нейман) – ЕОМ для військових потреб,
де вперше було задіяне асинхронне
управління
1953 р. – RAYDAC – комп’ютер
для балістичних розрахунків корабель-
них ракет.
1954 р. – DYSEAC – перша пере-
сувна військова ЕОМ, вперше викорис-
тана технологія друкованих плат.
1953 р. (за іншими даними 1955 р.)
– TRADIC (Дж. Фелкер) – перший вій-
ськовий комп’ютер другого покоління.
1959 р. – IBM 7090 – ЕОМ з широ-
ким спектром програмного забезпечен-
ня, яка використовувалась для робіт,
пов’язаних зі створенням ядерної зброї
та космічних досліджень.
1961 р. – Burroughs B5000 (Р. Барт-
он) – універсальний революційний
комп’ютер, який мав сильний вплив на
подальший розвиток галузі завдяки ро-
звинутій апаратно-програмній частині.
1961 р. – IBM 7030 Stretch – пер-
ший транзисторний суперкомп’ютер,
найшвидший до 1964 р. Призначався
для наукових та військових потреб.
З 1964 р. серія IBM «System/360»
стала світовим стандартом архітектури
ЕОМ третього покоління. Нова лінійка
виробів представляла собою сумісні
між собою комп'ютери, які могли вико-
ристовувати спільне програмне забез-
печення. Затрати на розробку
«System/360» склали 5 мільярдів дола-
рів. Це зробило її другою у 1960-х ро-
ках після космічної програми «Apollo»
за вартістю науково-конструкторською
працею у світі. Проте роботи повністю
окупили себе – завдяки уніфікованості
комп'ютерів IBM стала світовим ліде-
ром індустрії в наступні 30 років. Сис-
тема була настільки успішною, що ін-
шим фірмам-конкурентам «IBM», як
правило, залишалося тільки писати
програмне забезпечення та створювати
периферійну техніку [10, с. 6–7].
Лінійка IBM «System/360» змінила
світ комп’ютерних технологій у всьому
світі, у тому числі Західній Європі,
Японії та Радянському Союзі. Однак у
середині 1960-х рр. в СРСР в галузі ОТ
виявився ряд проблем:
– недостатня загальна кількість
ЕОМ;
– в експлуатації знаходилися деся-
тки різних несумісних моделей ЕОМ;
– орієнтація радянських ЕОМ того
часу виключно на чисельні розрахунки
і частково на управління обладнанням,
а також орієнтація програмного забез-
печення на розв’язання задач переваж-
но в області математики та фізики;
– величезне відставання в області
системного програмування, в тому чис-
лі робота без операційної системи і
програмування безпосередньо в ма-
шинних кодах;
– обмеженість периферійного об-
ладнання.
Отже назрівала необхідність мит-
тєвого переходу до масового виробниц-
тва уніфікованих ЕОМ, оснащених ве-
ликою кількістю стандартизованого
програмного забезпечення та перифе-
рійного обладнання.
У 1964 р. з’явилися перші машини
системи IBM «System/360» і початок
поставок у 1965 р. комп’ютерів, що
мають єдину архітектуру і різну проду-
ктивність, наочно продемонструвало,
що створення повністю сумісних сис-
тем ЕОМ можливе в широкому діапа-
зоні продуктивності. В СРСР єдиною
спробою випуску ряду машин різної
продуктивності, що мають близьку (але
не єдину) архітектуру і конструктивно-
технологічну базу, була серія «Урал»–
11, 14, 16. Але вона мала істотні обме-
ження як по продуктивності старшої
моделі, так і за ступенем сумісності мо-
делей. Потрібна була нова розробка на
мікроелектронної базі.
Всю другу половину 1968 р. відбу-
валися інтенсивні консультації та наради
НАУКОВІ І ТЕХНІЧНІ ДОСЯГНЕННЯ МИНУЛОГО
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2013 № 2 23
фахівців щодо розподілу обов'язків між
країнами і виробленні загальної технічної
політики. Кожна країна до початку здійс-
нення проекту мала свій доробок і свої
стратегічні плани. Доцільність прийняття
архітектури IBM–360 визнавалася біль-
шістю. Розбіжності полягали в тому, що
угорські представники пропонували
включити в загальну програму машини
своїх виробництв. У надії на великі заку-
півлі з боку Радянського Союзу деякі кра-
їни поспішали зробити заявки в загаль-
ний план робіт. У Болгарії, наприклад,
будувалися 14 заводів для виробництва
зовнішніх накопичувачів, пристроїв під-
готовки даних, ЕОМ і вузлів до них. На
першій сесії Ради головних конструкторів
7–9 січня 1969 р. були затверджені всі
основні рішення, що обговорювалися в
другій половині 1968 р. спеціалістами, у
тому числі і по архітектурі нової системи
ЕОМ, у якості якої прийнята архітектура
IBM–360. У квітні 1969 р. були затвер-
джені технічні вимоги на ЄС ЕОМ–1
(«Ряд–1») та були прийняті стандарти ЄС
ЕОМ першої черги на технічну докумен-
тацію, конструкторсько-технологічну ба-
зу, інтерфейси, принципи операцій тощо.
Це забезпечило єдність проекту ЄС ЕОМ
при одночасній розробці його частин у
різних країнах [11].
Таким чином, індустрія ЕОМ у
США з 1940-х років і до сьогодення є
найбільш передовою в світі. Успіх аме-
риканської індустрії комп’ютерів
з’явився наслідком політики держави,
спрямованої на стимулювання розвитку
нових галузей. У 1964 р. з’явилась ліній-
ка ЕОМ IBM «System/360», яка стала
еталоном у всьому світі. Факт переходу
Радянського Союзу на «Єдину систему
електронно-обчислювальних машин» як
клон «System/360» був вимушеним та не
був однозначно негативним. Інше пи-
тання, як була виконана реалізація цього
переходу. У ЄС ЕОМ скопійована була
тільки архітектура системи (яка не під-
лягала патентуванню), апаратна ж реалі-
зація була створена заново. На надій-
ність і експлуатаційні характеристики
цієї серії негативно впливала низька
якість електронних радянських компо-
нентів, окрім того, виявилася взнаки ни-
зька якість програмних продуктів.
ЛІТЕРАТУРА
1. Апокин И. А. Развитие вычислитель-
ных машин / И. А. Апокин, Л. Е. Майстров
– М.: Наука, 1974. – 399 с.
2. Campbell-Kelly M. Origin of comput-
ing / M. Campbell-Kelly // Scientific Ameri-
can, 2009. – September. – p. 62–69.
3. Зубок В. М. Неудавшаяся империя:
Советский Союз в холодной войне от Ста-
лина до Горбачева / В. М. Зубок. – М.: Рос-
сийская политическая энциклопедия; Фонд
«Президентский центр Б. Н. Ельцина»,
2011. – 671 с.
4. История США, том четвертый
1945–1980 / [А. А. Бессмертных, В. П. Золо-
тухин, А. Е. Кунина и др.]; отв. ред.
В. Л. Мальков. – М.: Наука, 1987. – 744 с.
5. Барабанов В. А. Российский ВПК:
история и современность. Монография /
В. А. Барабанов. – М.: РИЦ «Альфа» МГО-
ПУ им. М. А. Шолохова, 2002. – 257 с.
6. Мэйнфреймы IBM / История ком-
пьютера [Електронний ресурс]. – Режим до-
ступу: http://chernykh.net/content/view/566/764/
7. Иньков Ю. И. Электронные вычис-
лительные машины. Рынок капиталистиче-
ских стран / Ю. И. Иньков. – М.: Внешторг-
издат, 1958. – 59 с.
8. Campbell-Kelly M. Computer: A his-
tory of the information machine. 2nd. ed. /
M. Campbell-Kelly, W. Aspray. – Westview
Press, 2004. – 325 p.
9. Ceruzzi P. E. A history of modern
computer. Second Edition / P. E. Ceruzzi. –
The MIT Press: Cambridge, Massachusetts,
London, 2004. – 438 p.
10. Boyer C. The 360 Revolution /
C. Boyer. – IBM Corporation, 2004. – 63 p.
11. Пржиялковский В. В. Историче-
ский обзор семейства ЕС ЭВМ / Виртуаль-
ный компьютерный музей [Електронний ре-
сурс]. – Режим доступу: http://computer-
museum.ru/histussr/es_hist.htm
НАУКОВІ І ТЕХНІЧНІ ДОСЯГНЕННЯ МИНУЛОГО
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2013 № 2 24
Подгаецкий А. А. Вычислительная техника в США в 1942–1964 гг. В статье
освещаются рождение и развитие первого и второго поколения ЭВМ в США и его при-
чины. Автор касается проблемы перехода советской электронной промышленности на
американскую машину третьего поколения IBM System/360.
Ключевые слова: вычислительная техника, ЭВМ, США, армия, «холодная война».
Podgaetsky O. O. Computing appliances in 1942–1964. The article highlights the birth
and development of the first and second generation of computers in the United States and its
causes. The author regards the problem of transition of the Soviet electronics industry for the
American machine of the third generation IBM System/360.
Keywords: computing appliances, computers, USA, army, Cold War.
УДК: 378.09:93:002
ІСТОРИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ
ПЕРІОДИКИ ХАРКІВСЬКОГО ПОЛІТЕХНІЧНОГО ІНСТИТУТУ
Сопко Р.О.
(Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»)
Стаття присвячена характеристиці історичних передумов виникнення науково-
технічної періодики в Харківському політехнічному інституті. Доведена значущість
відзначених соціально-економічних, географічних, політико-адміністративних, кадро-
вих та інформаційних передумов для заснування видань, що стали цінними джерелами з
історії вітчизняної та світової науки й техніки.
Ключові слова: історичні передумови, наука, техніка, науково-технічна періодика.
Періодика ХПІ виросла не на по-
рожньому місці, її поява закономірно
пов’язана з об’єктивними і
суб’єктивними чинниками
історичного розвитку науки
й техніки в Харківському
регіоні. Без вивчення істо-
ричних передумов немож-
ливе подальше комплексне
дослідження всього масиву
науково-технічної періоди-
ки Харківського політехні-
чного інституту, що нале-
жить до найцінніших дже-
рел з історії вітчизняної та
світової науки й техніки.
Національний технічний універси-
тет «Харківський політехнічний інсти-
тут» має понад 125-річну історію. Хар-
ківський практичний технологічний ін-
ститут був заснований в 1885 р. по так
званій «менделєєвській» програмі роз-
витку вищих навчальних закладів тех-
нологічного профілю на те-
риторії Російської імперії.
Цей виш став другим після
Санкт-Петербурського прак-
тичного технологічного ін-
ституту, що постав 28 листо-
пада (10 грудня) 1828 р. [1], і
другим за часом заснування
на теренах Україні (після
Львівської технічної акаде-
мії, відкритої в 1844 р.) [2].
Маємо цілком обґрунтовані
підстави стверджувати, що
завдяки таким суто технічним вишам,
як Санкт-Петербурзький технологічний
інститут, Львівська технічна академія,
Харківський практичний технологічний
інститут (з 1885 по 1898 рр., з 1898 по
1929 рр. – Харківський технологічний
|