Історія заснування та діяльність Наукового інституту селекції (1922–1930)

У статті розкрито організаційну структуру, напрями дослідницької діяльності та роль Наукового інституту селекції в розвитку вітчизняної селекції та насінництва в 20-х роках XX ст. Особливу увагу звернено на значення програми досліджень установи для потреб бурякоцукрової промисловості....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2013
1. Verfasser:	Піпан, Х.М.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури 2013
Schriftenreihe:	Питання історії науки і техніки
Schlagworte:	Історія галузей і підприємств
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77721
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Історія заснування та діяльність Наукового інституту селекції (1922–1930) / Х.М. Піпан // Питання історії науки і техніки. — 2013. — № 3. — С. 50-56. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-77721
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-777212015-03-06T03:02:27Z Історія заснування та діяльність Наукового інституту селекції (1922–1930) Піпан, Х.М. Історія галузей і підприємств У статті розкрито організаційну структуру, напрями дослідницької діяльності та роль Наукового інституту селекції в розвитку вітчизняної селекції та насінництва в 20-х роках XX ст. Особливу увагу звернено на значення програми досліджень установи для потреб бурякоцукрової промисловості. В статье раскрыто организационную структуру, направления исследовательской деятельности и роль Научного института селекции в развитии отечественной селекции и семеноводства в 20-х годах XX в. Особое внимание обращено на значение программы исследований учреждения для нужд свеклосахарной промышленности. In the article the organizational structure, research activities and the role of the Scientific Institute of selection in the development of breeding and seed in the 20-ies of XX century. Particular attention is drawn to the importance of the program of research institutions to the needs of the sugar beet industry. 2013 Article Історія заснування та діяльність Наукового інституту селекції (1922–1930) / Х.М. Піпан // Питання історії науки і техніки. — 2013. — № 3. — С. 50-56. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 2077-9496 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77721 061:631.52/.53:930„1922/1930” uk Питання історії науки і техніки Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Історія галузей і підприємств Історія галузей і підприємств
spellingShingle	Історія галузей і підприємств Історія галузей і підприємств Піпан, Х.М. Історія заснування та діяльність Наукового інституту селекції (1922–1930) Питання історії науки і техніки
description	У статті розкрито організаційну структуру, напрями дослідницької діяльності та роль Наукового інституту селекції в розвитку вітчизняної селекції та насінництва в 20-х роках XX ст. Особливу увагу звернено на значення програми досліджень установи для потреб бурякоцукрової промисловості.
format	Article
author	Піпан, Х.М.
author_facet	Піпан, Х.М.
author_sort	Піпан, Х.М.
title	Історія заснування та діяльність Наукового інституту селекції (1922–1930)
title_short	Історія заснування та діяльність Наукового інституту селекції (1922–1930)
title_full	Історія заснування та діяльність Наукового інституту селекції (1922–1930)
title_fullStr	Історія заснування та діяльність Наукового інституту селекції (1922–1930)
title_full_unstemmed	Історія заснування та діяльність Наукового інституту селекції (1922–1930)
title_sort	історія заснування та діяльність наукового інституту селекції (1922–1930)
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
publishDate	2013
topic_facet	Історія галузей і підприємств
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77721
citation_txt	Історія заснування та діяльність Наукового інституту селекції (1922–1930) / Х.М. Піпан // Питання історії науки і техніки. — 2013. — № 3. — С. 50-56. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
series	Питання історії науки і техніки
work_keys_str_mv	AT pípanhm ístoríâzasnuvannâtadíâlʹnístʹnaukovogoínstitutuselekcíí19221930
first_indexed	2025-07-06T01:57:14Z
last_indexed	2025-07-06T01:57:14Z
_version_	1836860870729138176
fulltext	ІСТОРІЯ ГАЛУЗЕЙ І ПІДПРИЕМСТВ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2013 № 3 50 УДК 061:631.52/.53:930„1922/1930” ІСТОРІЯ ЗАСНУВАННЯ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ НАУКОВОГО ІНСТИТУТУ СЕЛЕКЦІЇ (1922–1930) Піпан Х.М., канд. с.-г. наук (Центр історії аграрної науки Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки НААН) У статті розкрито організаційну структуру, напрями дослідницької діяльності та роль Наукового інституту селекції в розвитку вітчизняної селекції та насінництва в 20-х роках XX ст. Особливу увагу звернено на значення програми досліджень установи для потреб бурякоцукрової промисловості. Ключові слова: сільськогосподарська дослідна справа, селекція, насінництво, буря- коцукрова промисловість, цукроносні рослини. Двадцяті роки минулого століття позначилися в розвитку сільськогоспо- дарської дослідної справи як період кон- солідації фахових об'єднань, спеціалізованих інституцій та вчених-аграріїв заради утвер- дження аграрної науки, та її академічного існування. Створення низки координую- чих центрів дозволило відно- вити весь дослідницький процес, розлагоджений в пе- ріод Першої світової війни та революційних подій 1917−1920 рр. Серед таких на території України слід відмі- тити визначальну роль Сіль- ськогосподарського наукового комітету (1918−1927), Науково-консультаційної ради (1927−1930), як перших інституцій в академізації сільськогосподарської на- уки й дослідної справи та окремих га- лузевих відомчих установ, як напри- клад, Сорто-насіннєвого управління Цукротресту (1921−1930) і його пред- течі Головцукру (1919−1921). Роль останнього особливо помітна в розвит- ку селекції та насінництва вирощува- них культур в господарствах бурякоцу- крового спрямування. Одним із його наукових проектів стала безпосередня участь в організації та діяльності Нау- кового інституту селекції. Восени 1920 р. за ініціа- тивою Селекційно- насіннєвого відділу Головцу- кру в Києві було організовано селекційно-насіннєві курси, які діяли також в 1921 та 1922 роках. Згідно навчальної програми, курсанти працюва- ли на селекційних станціях і проводили наукові дослі- дження. Частина слухачів проходила практичні заняття на окремих кафедрах в Київ- ському політехнічному (зго- дом Сільськогосподарському) інститу- ті. Внаслідок проведених ними робіт було отримано важливі наукові резуль- тати, що дало підстави секретарю Селе- кційного бюро Сільськогосподарського вченого комітету України П.Є. Яро- шевському запропонувати у грудні 1921 р. на II з’їзді з сорто-насіннєвої справи проект створення Наукового ін- ституту селекції [1]. На виконання по- станови, об’єднавши чотири лаборато- рії КПІ, у 1922 р. в Києві розпочав свою діяльність Науковий інститут селекції ІСТОРІЯ ГАЛУЗЕЙ І ПІДПРИЕМСТВ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2013 № 3 51 (НІС), статут якого згодом затвердив Наркомзем УСРР. Зокрема, у примітках до першого пункту «Статуту» вказано, що установа створюється з ініціативи зацікавлених відомств (Раднаргоспу, Наркомзему та Наркомосу України і Великоросії) і є автономною міжвідом- чою структурою при Сільськогосподар- ському вченому комітеті України. Вра- ховуючи скрутне економічне станови- ще Комітету, фінансування Інституту взяло на себе організоване наприкінці грудня 1921 р. Сорто-насіннєве управ- ління Цукротресту [2]. Організаційний осередок, відповідальний за налаго- дження наукової діяльності склали професори В.В. Колкунов, Є.П. Вотчал, Г.А. Левицький, О.О. Яната та П.Є. Ярошевський. Вони й стали чле- нами-засновниками Інституту селекції. Очолив заклад В.В. Колкунов. Управ- ління справами новоствореної установи здійснювали: Комітет, Правління та Ра- да Інституту. До складу Комітету увійшли: а) по одній особі від кожної установи, що надавали субсидії Інституту, б) один представник від агрономічного факультету КПІ, в) директор Інституту, г) один виборний представник Ради Ін- ституту. Завдання Комітету полягали у розвитку діяльності закладу, затвер- дженні програми наукової роботи, зві- тів, а також вибраних Радою директора та його заступника. Рада Інституту включала його директора, завідувачів окремих наукових підрозділів та їх по- мічників. До її компетенції увійшло: 1) розробка програми роботи установи, 2) затвердження кошторису, 3) об’єд- нання наукової діяльності самостійних відділів, розгляд їхніх наукових про- грам, 4) видавництво «Трудів» Інститу- ту, 5) проведення виборів директора, заступника, секретаря (терміном на 1 рік), 6) вирішення питань стосовно включення нових структурних підроз- ділів у структуру Інституту та ін. Вико- навчим органом Ради стало Правління Інституту. Його членами були: дирек- тор, заступник, секретар установи та два спеціалісти за вибором Ради [1]. У структуру НІС увійшли наступні лабораторії: анатомії і фізіології рослин (проф. Вотчала Є.П.), морфології і сис- тематики рослин (проф. Левицько- го Г.А.), часткового землеробства (проф. Малюшицького М.К.) та селекції (проф. Колкунова В.В.). Одночасно при установі було організовано відділ За- стосування. Згодом для виконання за- вдань стосовно дослідження питань се- лекції та суміжних з нею дисциплін структура Інституту зазнала змін і була представлена 6-ма відділами: 1) селек- ції (Колкунов В.В.), 2) фізіології сіль- ськогосподарських рослин (Вот- чал Є.П.), 3) сортознавства (Табенць- кий О.О), 4) спеціальних культур (Малюшицький М.К.), 5) цитології (Левшин О.М), 6) мікології (Невадов- ський Г.С.). За «Статутом» основними завданнями установи стали: вивчення особливостей анатомічної будови і фізіологічних процесів сільськогос- подарських культур та розробка пи- тань щодо методів селекції. У зв’язку з тим, що у фінансуванні Інституту найактивнішу участь взяло Сорто-насіннєве управління Цукротре- сту, з 1925 р. напрями наукової діяль- ності було спрямовано для задоволення потреб цукрової промисловості. Крім того, Загальними зборами НІС 4 лютого 1925 р. директором установи обрали керівничого СНУ А.К. Запорожця і йо- го заступника – О.М. Левшина. В пода- льшому передбачалося включення Нау- кового інституту селекції до складу Всесоюзного дослідного інституту цук- рової промисловості як селекційного його відділу [1]. Відділ селекції сільськогосподарсь- ких рослин НІС дослідницьку роботу про- ІСТОРІЯ ГАЛУЗЕЙ І ПІДПРИЕМСТВ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2013 № 3 52 водив під керівництвом проф. В.В. Кол- кунова із такими культурами: озима пше- ниця, цукрові буряки, яра пшениця, го- рох. Дослідження здійснювали за двома напрямами: 1) вивчення будови рослин і залежності від її особливостей фізіологі- чних та господарських властивостей, 2) створення нових сортів. Здебільшо- го наукові завдання були спрямовані на вирішення питань, пов’язаних з проблемою посухостійкості, зимо- стійкості (пшениця), цукристості (цу- крові буряки) та урожайності сільсь- когосподарських культур [3]. Науковою базою при створенні відділу фізіології сільськогосподарських рослин НІС стала ботанічна лабораторія сільськогосподарського факультету КПІ проф. Є.П. Вотчала. Основні на- прями діяльності полягали в: 1) експериментальному дослідженні фі- зіологічних властивостей сортів, 2) дослідному порівняльному сортови- пробуванні в природних умовах, 3) розробці методів досліджень в на- прямі їх пристосування до роботи під відкритим небом, 4) розробці методів польової фізіологічної діагностики для селекціонерів [4]. В 1925 р. проф. О.О. Табенцьким створено відділ сортознавства й ана- томії сільськогосподарських рослин. Його організація була цілком своєчас- ною, оскільки селекційні станції Цук- ротресту потребували методологічних розробок та вказівок щодо оцінки сор- тів найважливіших сільськогосподарсь- ких культур бурякоцукрового госпо- дарства. Саме тому основним напрямом діяльності відділу стало дослідження та опис характерних ознак сортів рослин. Програма його роботи включала низку завдань: 1) закладення колекційної і ге- ографічної ділянки посівів, 2) створення фундаментального герба- рію досліджуваних культур та колекції насіння, 3) вивчення місцевих різнови- дностей та сортів сільськогосподарсь- ких культур, 4) дослідження вмісту ок- салату кальцію в листках цукрових бу- ряків, 5) з’ясування механізму форму- вання кореня цукрових буряків на різ- них стадіях розвитку рослини, 6) дослідження опушеності листків пшениці та ін. [5−6]. Роботу відділу спеціальних куль- тур було поділено на три групи: 1) дослідження умов живлення і росту рослин, селекцію і сортовивчення яких проводили на станціях мережі СНУ Цукротресту, 2) вивчення лабораторних і польових методів наукових дослі- джень, пов’язаних з сортознавством та селекцією, 3) дослідне вирішення за- вдань щодо пов’язання наукових даних з практичним рослинництвом Цукрот- ресту. До першої групи увійшло вирі- шення завдань щодо з’ясування впливу: а) концентрації розчинних сполук ґрун- ту на розвиток і величину листкової по- верхні проса, вівса, цукрових буряків; б) вологості ґрунту на урожайність ко- реня і зеленої маси цукрових буряків, а також на вміст цукру в корені; в) географічних умов на спадкові озна- ки сортів цукрових буряків. Друга гру- па робіт включила досліди з визначен- ня: а) впливу розміру і форми вегета- ційної посудини на розвиток рослини (цукрового буряку), урожай її коренів і вміст у них цукру; б) вплив площі жив- лення рослини (цукрового буряку) на її урожайність. У третій групі робіт про- водили дослідження з різними сортами цукрових буряків, зокрема порівнювали розвиток наземної і підземної частини рослини і вмісту цукру в корені у сорту високоврожайного і цукристого за різ- них площ живлення та ін. [7]. Відділ цитології свою роботу роз- почав спільно з відділом систематики під керівництвом проф. Г.А. Леви- цького і лише з 1925 р. став функціону- вати як самостійний структурний під- ІСТОРІЯ ГАЛУЗЕЙ І ПІДПРИЕМСТВ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2013 № 3 53 розділ. Очолив його проф. О.М. Лев- шин. Саме тому діяльність відділу роз- поділено на два періоди. Перший вклю- чав цитологічні та каріологічні дослі- дження суцвіть городніх та польових культур («Про природні та довільні зміни будови квітки у Veratrum nigrum L.», «Про явища недорозвинення в ор- ганах розмноження спаржі Asparagus officinalis L.», «Каріологічні дослі- дження видів і гібридів у роді Pulmonaria», «Причини спадкових від- хилень у розмірі клітин меристеми і ме- зофілу в цукровому буряку» та ін.), другий – дослідження питань, пов’я- заних із селекцією цукрового буряку, озимої пшениці й інших супутніх в бу- рякоцукровому господарстві рослин ( 1) ембріологія цукрового буряку, 2) експериментальний вплив на репро- дуктивну систему сільськогосподарсь- ких культур з метою отримання мутацій, 3) житньо-пшеничні гібриди та ін.) [8]. Аналізуючи звітні відомості щодо напрямів роботи, слід відмітити, що се- ред досліджуваних питань з початку створення Інституту були: 1) Вивчення умов водного балансу в рослинах, зок- рема добової норми випаровування у деяких злаків. Під керівництвом Є.П. Вотчала практикант А.М. Чебанов розглядав добове випаровування у вівса сорту Великий Монгол за 20, 30, 40 і 60 % вологості й частково у гречки, І.Д. Міна і А.П. Бутовський – добовий вміст води у листках, П.Є. Яро- шевський – провідну систему рослин, особливо цукрових буряків. Під керів- ництвом В.В. Колкунова Л.П. Максим- чук вивчав залежність добового випа- ровування від величини листкових про- дихів у декількох ліній сорту пшениці Білотурка і у проса. 2) З’ясування від- ношення рослин до світла, в першу чер- гу кількості хлорофілу у листках цук- рового буряку. Це питання досліджував під керівництвом проф. Є.П. Вотчала А.С. Оконенко, який застосовував у своїй роботі спектрофотометр. 3) Дослідження з виявлення асиміля- ційних коефіцієнтів проса за різної во- логи ґрунту. Проводили цю наукову тематику ЄВ. Чернецька і М.В. Малиш під керівництвом М.К. Малюшицького. 4) Вивчення анатомічних особливостей стійких і схильних до вилягання сортів злакових культур. Робота здійснювала- ся у лабораторії Є.П. Вотчала П.Є. Ярошевським та ін. Крім основної наукової тематики, в Інституті виконували дипломні проекти студенти КПІ та селекційних курсів при СНУ Цукротресту. Є.П. Вотчал очолив такі напрями роботи як: «Судинна сис- тема стебла пшениці» (виконавець – Грабар Ю.А.), «Порівняльне досліджен- ня поглинаючої системи 5 ліній вівса» (Весна В.М.), «Добовий крохмальний цикл в бульбочках люпину і середели в умовах польової культури» (Наливайко). У лабораторії морфології і систематики рослин під керівництвом проф. Г.А. Левицького Н.Є. Кузьмінова вивча- ла питання щодо ксерофільності рослин. У лабораторії селекції В.В. Колкунова проводили схрещування озимої пшениці з метою об’єднання в одному сорті дріб- ноклітинності і широколистості. З цук- ровими буряками дослідження стосува- лися методики індивідуального відбору і встановлення кореляцій між різними їх- німи ознаками та ін. [2]. У 1928 р. в структурі НІС розпочав діяльність відділ нових цукроносних сільськогосподарських рослин. Дослі- дження проводили з чотирма культура- ми: топінамбуром, цикорієм, цукровою кукурудзою і сорго. Такі роботи були частиною наукової програми Цукротре- сту щодо виявлення нових джерел отримання цукрової сировини. Основ- ними завданнями відділу стали: 1) вивчення сортового різноманіття цу- кроносних рослин, 2) оцінка найприда- ІСТОРІЯ ГАЛУЗЕЙ І ПІДПРИЕМСТВ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2013 № 3 54 тніших для досліджуваного району сор- тів, 3) з’ясування хімічного складу і те- хнічних переваг культур, 4) дос- лідження біології рослин, 5) виділення матеріалу для селекції [9]. Вчені-спеціалісти Інституту акти- вно пропагували наукові розробки не тільки в системі Цукротресту, а й на Всеукраїнських та Всесоюзних зібран- нях. Так, на I Всеукраїнському генети- ко-селекційному з’їзді (31 січня 1929 р., м. Одеса) широкого обговорення набу- ло питання щодо ролі НІС в розвитку вітчизняної дослідної справи. Серед інших установ такого типу Інститут бу- ло визнано одним із провідних стосов- но організації досліджень з генетики та фізіології для потреб селекції, району- вання культур, розроблення нових ме- тодів селекції, ведення селекційних книг сільськогосподарських рослин тощо [10]. Однією з найважливіших доповідей на зібрані виявився виступ А.О. Сапегіна відносно подальшої сис- теми організації селекції в Україні («Про плянування селекційної справи в УСРР і ролю УГСІ»), яка включала чо- тири ступені: інститути, селекційні центри, селекційні підцентри та селек- ційні опорні пункти. Як наслідок, такий розподіл відбувся і станом на 1930 р. у державі діяли: інститути – Українсь- кий генетико-селекційний інститут (УГ- СІ), Науковий інститут селекції; селек- центри – Харківський, Дніпропетровсь- кий; підцентри – Артемівський, Полісь- кий, Немерчанський, Іванівський, Верх- нячський, Миронівський та опорні пунк- ти на місцях по районах. Для плануван- ня, розподілу окремих завдань між нау- ково-дослідними інститутами, корегу- вання методики проведення селекції На- родним комісаріатом земельних справ було створено спеціальну Всеукраїнську селекційну раду. До її складу увійшли представники УГСІ, НІС, селекційних центрів, Всесоюзного інституту прикла- дної ботаніки, Українського інституту прикладної ботаніки, Народного коміса- ріату освіти, насіннєвого відділу НКЗС, дослідного відділу НКЗС, ВУАН, Украї- нського насіннєвого союзу, Вищої ради народного господарства, Держплану, Сорто-насіннєвого управління Цукрот- ресту, Української сортомережі, Зерно- тресту та інших організацій [11]. Заступник директора НІС виступив із доповіддю «Про Науковий інститут се- лекції, його ролю, взаємовідносини з ін- ститутами та іншими селекційними уста- новами», після обговорення якої було прийнято резолюцію, у якій вказано, що: 1) НІС приєднується до системи Всесою- зної науково-дослідної організації цукро- вої промисловості; 2) НІС є ініціативним генетико-селекційним центром Всесоюз- ного масштабу з виробництва цукрового буряку та інших цукроносних рослин, у якому зосереджується інформація та роз- робляються теоретико-методологічні ре- комендації щодо планування роботи в установах, узгодження програм їхньої ді- яльності, районування сільськогосподар- ських культур відповідно до потреб про- мисловості та завдань керуючих органів. Відносно інших не цукроносних рослин в УСРР НІС виконує функції генетико- селекційного інституту Лісостепу з обов’язковим виконанням загального ре- спубліканського плану в об’ємі й межах, встановлених Українською селекційною радою; 3) Основним завданням НІС стало проведення наукових досліджень з цук- ровими буряками та іншими цукронос- ними рослинами з метою раціоналізації сорто-насіннєвої справи та удосконален- ня методів добору зазначених культур. На його виконання Інститут здійснював ряд заходів: а) шляхом всебічних дослі- джень поширював і поглиблював знання про біологічні властивості рослин, їхні генетичні модифікації та сортові особли- вості; б) удосконалював і розробляв нові методики добору для одержання більш ІСТОРІЯ ГАЛУЗЕЙ І ПІДПРИЕМСТВ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2013 № 3 55 продуктивних ліній та сортів; в) досліджував залежність сортових влас- тивостей рослин від впливу зовнішніх ґрунтово-кліматичних умов та внутрі- шніх біологічних особливостей, їхній взаємовплив та можливість управління даним процесом; г) вивчав сорти місце- вого та закордонного походження, дикі форми рослин з метою використання їх у селекції; д) проводив пошук нових засо- бів та популяризацію наявних знань сто- совно захисту рослин від хвороб та шкід- ників; 4) НІС вивчає нові культури, які він систематично отримує від ВІПБ, УІПБ та інших інституцій, а також нові гібриди, які створює шляхом схрещуван- ня, рентгенізації та іншим способом і пе- редає їх селекційним установам для прак- тичного використання; 5) НІС є центром, який координує дослідну роботу з селек- ції та насінництва станцій Цукротресту та інших установ (як зазначено в п. 2); 6) НІС в науково-практичному відно- шенні обслуговує як основні, так і нові райони бурякосіяння СРСР [11]. Згодом, 30 січня 1930 р., як і пе- редбачалося у вищезазначеній резолю- ції, наказом № 716 ВРНГ СРСР відпо- відно до постанови Президії ВРНГ СРСР від 5 жовтня 1929 р. (протокол № 1) «Організувати державне Всесоюз- не об'єднання підприємств цукрової промисловості − «Союзцукор» майно Цукротресту, в тому числі й СНУ з НІС, було об'єднано і включено у ново- створений Союз [12]. Як свідчать історичні дані з пода- льшого розвитку Наукового інституту селекції, у тому ж 1930 р. він змінив офіційну назву на Український науко- во-дослідний інститут цукрової проми- словості, що й до сьогодні функціонує як Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН. ЛІТЕРАТУРА 1. Научный институт селекции. История возникновения, структура и обзор деятельности за период 1922– 1927 г. // Научный институт селекции. Отчет деятельности за период 1922– 1926 г. и программа работ 1927 года / В С. Н. Х., Сортоводно-семенное управление Сахаротреста. – К. : Изд. ССУ Сахаротреста, 1927. – С. 3–6. 2. Колкунов В. Киевский Научный Институт Селекции / В. Колкунов // Бюллетень Сортоводно-семенного управления Сахаротреста. – К. : Изд. Сахаротреста, 1923. – № 6. – С. 3–5. 3. Колкунов В. В. Отдел селекции сельскохозяйственных растений НИС / В. В. Колкунов // Научный институт се- лекции. Отчет деятельности за период 1922–1926 г. и программа работ 1927 года / В С. Н. Х., Сортоводно- семенное управление Сахаротреста. – К. : Изд. ССУ Сахаротреста, 1927. – С. 7. 4. Вотчал Е. Ф. Работы отдела фи- зиологии сельско-хозяйственных растений НИС / Е. Ф. Вотчал // Научный институт селекции. Отчет деятельности за период 1922–1926 г. и программа работ 1927 года / В С. Н. Х., Сортоводно-семенное управ- ление Сахаротреста. – К. : Изд. ССУ Саха- ротреста, 1927. – С. 27–28. 5. Табенцкий А. А. Отдел сортове- дения и анатомии с.-хоз. растений НИС / А. А. Табенцкий // Научный институт селекции. Отчет деятельности за период 1922–1926 г. и программа работ 1927 года / В С. Н. Х., Сортоводно- семенное управление Сахаротреста. – К. : Изд. ССУ Сахаротреста, 1927. – С. 60. 6. Табенцкий А. Вступ / А. Табенцкий // Труды научного инсти- тута селекции / ССУ Сахаротреста. – К. : Изд ССУ Сахаротреста, 1928. – Вып. 3 : Шехаев Р. Д. Расовые признаки гороха : из работ отдела сортоведения и анатомии с.-х. растений Научного ин- ститута селекции. – С. 3–4. 7. Малюшицкий Н. К. Отдел специ- альных культур НИС / Н. К. Малюшиц- ІСТОРІЯ ГАЛУЗЕЙ І ПІДПРИЕМСТВ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2013 № 3 56 кий // Научный институт селекции. Отчет деятельности за период 1922–1926 г. и программа работ 1927 года / В С. Н. Х., Сортоводно-семенное управление Саха- ротреста. – К. : Изд. ССУ Сахаротреста, 1927. – С. 69. 8. Левшин А. М. Цитологический отдел / А. М. Левшин // Научный ин- ститут селекции. Отчет деятельности за период 1922–1926 г. и программа работ 1927 года / В С. Н. Х., Сортоводно- семенное управление Сахаротреста. – К. : Изд. ССУ Сахаротреста, 1927. – С. 85–89. 9. Паншин П. Работы отдела но- вых сахароносных растений / П. Паншин, Н. Щибря // Труды науч- ного института селекции / Центр. НДИ сахарной пром-сти, Науч. ин-т селек- ции. – К. : Изд. НИС Союзсахара, 1930. – Т. 5. – С. 73–74. 10. Програма роботи 1-го Всеукраїнського генетико-селекційного з’їду // Труди I-го Всеукраїнського ге- нетико-селекційного з’їзду, 31.12.1929 р. – 06.01.1930 р. – Одеса, 1931. – С. 4–6. 11. Постанови з’їзду // Труди I-го Всеукраїнського генетико-селекційного з’їзду, 31.12.1929 р. – 06.01.1930 р. – Одеса, 1931. – С. 10–29. 12. Приказ ВСНХ СССР № 716 // Советский сахар. − 1930. − № 1 (15). − С. 62. Пипан Х.М. История основания и деятельность Научного института селек- ции (1922–1930). В статье раскрыто организационную структуру, направления иссле- довательской деятельности и роль Научного института селекции в развитии отече- ственной селекции и семеноводства в 20-х годах XX в. Особое внимание обращено на значение программы исследований учреждения для нужд свеклосахарной промышлен- ности. Ключевые слова: сельскохозяйственное опытное дело, селекция, семеноводство, свеклосахарная промышленность, сахароносные растения. Pipan Kh. History foundation and activities selection Science Institute (1922–1930). In the article the organizational structure, research activities and the role of the Scientific Insti- tute of selection in the development of breeding and seed in the 20-ies of XX century. Particu- lar attention is drawn to the importance of the program of research institutions to the needs of the sugar beet industry. Keywords: agricultural experimental deed, selection, seed growing, sugar beet industry, sugar-plant.

Історія заснування та діяльність Наукового інституту селекції (1922–1930)

Institution

Ähnliche Einträge