Підхід до визначення відділу – об'єкта впровадження програм якості трудового життя

Одним из основных факторов воспроизводительного процесса являются трудовые ресурсы. Эффективность их использования предопределяется многими условиями, среди которых ведущей есть качество трудовой жизни. Именно качество трудовой жизни является важной составляющей качества жизни человека в целом. В...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2007
1. Verfasser:	Комаричина, В.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2007
Schriftenreihe:	Культура народов Причерноморья
Schlagworte:	Теория и практика управления социально-экономическим развитием – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77726
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Підхід до визначення відділу – об'єкта впровадження програм якості трудового життя / В.В. Комаричина // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 102. — С. 75-78. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-77726
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-777262015-03-06T03:02:33Z Підхід до визначення відділу – об'єкта впровадження програм якості трудового життя Комаричина, В.В. Теория и практика управления социально-экономическим развитием – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Одним из основных факторов воспроизводительного процесса являются трудовые ресурсы. Эффективность их использования предопределяется многими условиями, среди которых ведущей есть качество трудовой жизни. Именно качество трудовой жизни является важной составляющей качества жизни человека в целом. В свою очередь, улучшение условий, в которых находится человек на предприятии, должно проводиться в рамках программ качества трудовой жизни персонала. Одним з основних чинників відтворювального процесу є трудові ресурси. Ефективність їх використання зумовлюється багатьма умовами, серед яких провідною є якість трудового життя. Саме якість трудового життя є важливою складовою якості життя людини в цілому. В свою чергу, покращення умов, в яких знаходиться людина на підприємстві, повинно проводитись в рамках про- грам якості трудового життя персоналу. 2007 Article Підхід до визначення відділу – об'єкта впровадження програм якості трудового життя / В.В. Комаричина // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 102. — С. 75-78. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77726 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Теория и практика управления социально-экономическим развитием – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Теория и практика управления социально-экономическим развитием – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
spellingShingle	Теория и практика управления социально-экономическим развитием – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Теория и практика управления социально-экономическим развитием – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Комаричина, В.В. Підхід до визначення відділу – об'єкта впровадження програм якості трудового життя Культура народов Причерноморья
description	Одним из основных факторов воспроизводительного процесса являются трудовые ресурсы. Эффективность их использования предопределяется многими условиями, среди которых ведущей есть качество трудовой жизни. Именно качество трудовой жизни является важной составляющей качества жизни человека в целом. В свою очередь, улучшение условий, в которых находится человек на предприятии, должно проводиться в рамках программ качества трудовой жизни персонала.
format	Article
author	Комаричина, В.В.
author_facet	Комаричина, В.В.
author_sort	Комаричина, В.В.
title	Підхід до визначення відділу – об'єкта впровадження програм якості трудового життя
title_short	Підхід до визначення відділу – об'єкта впровадження програм якості трудового життя
title_full	Підхід до визначення відділу – об'єкта впровадження програм якості трудового життя
title_fullStr	Підхід до визначення відділу – об'єкта впровадження програм якості трудового життя
title_full_unstemmed	Підхід до визначення відділу – об'єкта впровадження програм якості трудового життя
title_sort	підхід до визначення відділу – об'єкта впровадження програм якості трудового життя
publisher	Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate	2007
topic_facet	Теория и практика управления социально-экономическим развитием – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77726
citation_txt	Підхід до визначення відділу – об'єкта впровадження програм якості трудового життя / В.В. Комаричина // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 102. — С. 75-78. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.
series	Культура народов Причерноморья
work_keys_str_mv	AT komaričinavv pídhíddoviznačennâvíddíluobêktavprovadžennâprogramâkostítrudovogožittâ
first_indexed	2025-07-06T01:57:32Z
last_indexed	2025-07-06T01:57:32Z
_version_	1836860889953730560
fulltext	Теория и практика управления социально-экономическим развитием – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 75 відсутність ясності й послідовності в питанні визначення характеру взаємовпливу формальних і неформа- льних інститутів, дозволяє стверджувати, що форми і механізми розв'язання інституціональних суперечно- стей та пошук джерел економічного зростання в Україні повинні стати сьогодні головними об'єктами до- слідження фахівців і урядовців. Враховуючи практику трансформаційних перетворень, слід уникати радикальних рішень. Реформи по- винні мати науково обґрунтований та виважений, бажано еволюційний характер, враховувати культурну інерцію, попередню траєкторію розвитку економічної системи та імовірність виникнення інституціонально- го конфлікту. Для інституціональних інновацій, що зачіпають інтереси мільйонів людей, особливо важливо мати проект перехідного режиму, включаючи навіть можливість створення проміжних інститутів. Але із самого початку слід передбачати можливість його автоматичного скасування в довгостроковій перспективі в разі неефективності. Джерела та література 1. 1.Экономическая энциклопедия //Гл. ред. Л.И. Абалкин. – М.: Экономика, 1999. – 2055с. 2. Гальчинський А., Льовочкін С. Становлення інвестиційної моделі економічного зростання в Україні. /Економіка України. – 2004. - № 6. – С. 3-11. 3. Генералова Ю.В. Методологія дослідження тенденцій економічного зростання. //Актуальні проблеми економіки. – 2006. - № 11. – С. 3-9. 4. Таміліна Л.В. Дослідження ролі інституційних детермінантів економічного зростання в країнах з перехі- дною економікою. Наукові праці Дон. НГУ. Серія «Економіка». Вип. 89-3. – 2005. - № 91. – С. 104-110. 5. Шевчук І.А. Інституційні передумови формування інвестиційного спрямування економічного розвитку України. //Наукові праці Дон. НГУ. Серія «Економіка». Вип. 89. – 2004. - № 89. – С.191-197. 6. Колесніченко І.М., Щербаха О.М. Інституціональні перетворення як джерело економічного розвитку України //Економіка: проблеми теорії та практики. – Зб. наук. праць. - Випуск 212. – Т. 2 – Дніпропет- ровськ: ДНУ, 2006. – С. 547 - 551. Комаричина В.В. ПІДХІД ДО ВИЗНАЧЕННЯ ВІДДІЛУ – ОБ’ЄКТА ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОГРАМ ЯКОСТІ ТРУДОВОГО ЖИТТЯ Одним з основних чинників відтворювального процесу є трудові ресурси. Ефективність їх використання зумовлюється багатьма умовами, серед яких провідною є якість трудового життя. Саме якість трудового життя є важливою складовою якості життя людини в цілому. В свою чергу, покращення умов, в яких знаходиться людина на підприємстві, повинно проводитись в рамках програм якості трудового життя персоналу. Проблеми якості трудового життя розглядаються в економічній літературі з 60-х років. Але необхідно звернути увагу, що дана проблема є більш дослідженою в працях зарубіжних вчених. Відносно вивчен- ня даної проблеми в Україні, воно не є достатнім. Серед українських науковців, які займаються дослі- дженням даного питання, можна відзначити таких як: Колот А.М. [1], Шаульська Л.В. [2], Хміль Ф.І. [3], Семикіна М.В. [4], Кизим Н.А., Горбатов В.М. [5]. Однак, незважаючи на ряд робіт, що присвячені проблемі підвищення якості трудового життя, питання визначення первісного об'єкта впровадження такої програми є не вирішеним. Розробка методики знаходження такого об'єкта й є метою даної статті. Основними методами дослідження, що використовувались при написанні статті, є загальнонаукові ме- тоди логічного узагальнення, системного аналізу та порівняння. Необхідно звернути увагу, що впровадження програм якості трудового життя (ЯТЖ) на підприємстві в цілому є достатньо складним та витратним явищем. На сьогодні для більшості підприємств України, що знаходяться в достатньо складному фінансовому стані, впровадження таких програм є майже неможли- вим. Таким чином, необхідно визначити саме той об'єкт впровадження даної програми, зміни в роботі якого є необхідними та покращення роботи якого приведе до збільшення фінансових результатів діяль- ності підприємства в цілому. Було проведено аналіз підприємств машинобудування Харківського регіону та відібрано такі, що на- лежать до п'ятого технологічного укладу з серійним типом виробництва. У зв'язку з тим, що більшість з підприємств, які були проаналізовані, впроваджують стратегію нульового розвитку, більш детально зупи- нимось на питаннях визначення об'єкта впровадження програм якості трудового життя для підприємств саме з даною стратегією. На підприємствах, що впроваджують стратегію нульового розвитку, при визначенні об'єкта впрова- дження програми якості трудового життя спочатку доцільно проводити оцінку стану якості трудового життя в усіх відділах. У випадку, якщо оцінка в якомусь відділі є значно нижчою за оцінки в інших від- ділах, то саме він і повинен бути обраним в якості об'єкта впровадження програми покращення стану якості трудового життя. Процедура впровадження такої програми буде розглянута в наступних роботах. У випадку, коли оцінка стану якості трудового життя в усіх відділах є приблизно однаковою, доцільно аналізувати складові конкурентних стратегій, а саме: товару, технології та ринку. При аналізі товару, необхідно відповісти на питання: товар є сучасним і відповідає вимогам спожива- чів? Слід зауважити, що під відповідністю вимогам споживачів чи то прогресивним аналогам маються на увазі його техніко-економічні характеристики. Відповідність товару за ціною, якістю, можливостями та Комаричина В.В. ПІДХІД ДО ВИЗНАЧЕННЯ ВІДДІЛУ – ОБ’ЄКТА ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОГРАМ ЯКОСТІ ТРУДОВОГО ЖИТТЯ 76 новизною буде проаналізовано далі, в рамках ринкового сегмента. У випадку, якщо відповідь негативна, тобто товар не відповідає вимогам, можна зробити висновок стосовно того, що він є застарілим і, як на- слідок, вимагає вдосконалення або є таким, що вдосконаленню не підлягає. Розробкою нових видів товарів та вдосконаленням вже існуючих на підприємствах машинобудування займається відділ Головного конс- труктора, тобто саме даний відділ і є об’єктом впровадження програм покращення якості трудового життя. Якщо на запропоноване вище запитання надано позитивну відповідь, тобто товар, що випускає підпри- ємство, є сучасним, відповідає як вимогам споживачів, так і прогресивним аналогам, необхідно досліди- ти технологію, за якою випускається даний товар. Це пов'язано з тим, що якісна продукція може виготов- лятись не тільки за допомоги сучасної технології, а й за застарілою, завдяки додатковому використанню сировини, енергії, нехтуванню природоохоронними заходами тощо. У зв'язку з цим необхідно відпо- вісти на запитання: чи є використовувана технологія прогресивною – такою, що відповідає сучасним ана- логам? Якщо відповідь «ні», слід зробити висновок про необхідність вдосконалення технології. На підпри- ємствах машинобудування за правильне виконання технологічного процесу, за його вдосконалення відпо- відає Головний технолог. Таким чином, завдяки роботі відділу Головного технолога можна вдосконалити технологію, тому саме даний відділ і є об'єктом впровадження програм якості трудового життя. Якщо після аналізу технології на підприємстві було встановлено, що вона є прогресивною та відповідає існуючим ана- логам, тобто не яких змін не потребує, слід перейти до аналізу ринку підприємства. З цією метою необхід- но відповісти на питання: ринковий сегмент, що займає підприємство, змінюється у відповідності з середньогалузевими тенденціями? Позитивна відповідь на дане питання говорить про те, що діяльність підприємства є ефективною, робота відділів є злагодженою, всі конкурентні складові, як то: товар, техно- логія та ринок є такими, що відповідають сучасним умовам та існуючим аналогам. Такі характеристики свід- чать про необхідність переходу даного підприємства до якісно нового рівня в його розвитку, а саме, до поча- тку впровадження стратегії прогресивного розвитку. У випадку негативної відповіді, можна зробити ви- сновок відносно того, що ринковий сегмент, що займає підприємство, не відповідає його техніко- економічним можливостям. У зв'язку з цим, необхідно активізувати роботу відділу маркетингу. Працівники даного відділу повинні проаналізувати ступінь відомості даного товару серед потенційних споживачів. Якщо інформація стосовно товару є достатньо розповсюдженою, однак суттєвих змін в сегменті рин- ку не відбувається, необхідно провести більш детальний аналіз самого товару. При аналізі товару доціль- но розглянути основні його характеристики, а саме: ціну, якість, можливість та новизну Розпочати такий аналіз можна з дослідження ціни товару. Для цього необхідно відповісти на питан- ня: ціна товару відповідає якості та цінам аналогів? Якщо відповідь позитивна, доцільно перейти до насту- пної характеристики товару, а саме: якості. Якщо відповідь «ні», розглянемо найбільш вагомі складові ціни на товар, а саме: ціни на вхідні ресурси та витрати на виробництво, чи не є вони зависокими? У випа- дку «так», необхідно звернути увагу на роботу відділу постачання, тобто саме він і буде об'єктом впрова- дження програм покращення ЯТЖ. Якщо витрати на вхідні ресурси є задовільними, аналізуємо витрати, пов'язані з виробничим процесом . Процес виробництва на підприємствах машинобудування є достатньо складним, таким, що має особливості для кожного підприємства, тому на даному етапі у кон- тексті даного дослідження до витрат на виробничий процес будемо відносити ті, що пов'язані з робо- тою персоналу. Тобто порівняємо витрати на організацію роботи персоналу щодо виробничого процесу з якістю та ефективністю їх роботи. Якщо, на запитання: витрати виробничого процесу є зависокими, отримаємо позитивну відповідь – об 'єктом впровадження програм підвищення ЯТЖ є виробничі під- розділи. Негативна відповідь на дане запитання означає, що витрати як на вхідні ресурси, так і на виробни- чий процес є прийнятними: ціна товару краще цін аналогів. Таким чином за даною характеристикою това- ру підприємство, що аналізується є лідером. Але ціна товару може бути нижча за ціни на аналогічні това- ри у зв’язку з його невідповідною якістю, таким чином, необхідно перейти до аналізу наступної характе- ристики товару, а саме – якості. У випадку, якщо аналіз ціни товару показав, що вона відповідає як його якості, так і цінам аналогів, також переходимо до аналізу безпосередньо якості товару. З цією метою, відповідаємо на запитання: якість товару відповідає якості аналогів? Позитивна відповідь на таке запитання означає, що товар за такими характеристиками як: ціна та якість, відповідає цінам та якості існуючих аналогів, тобто, серед причин відсу- тності позитивних змін ринкового сегменту можна назвати недостатньо якісну роботу відділу збуту, як на- слідок, він і буде об’єктом впровадження програм підвищення якості трудового життя. У випадку негативної відповіді, слід аналізувати якість вхідних ресурсів, а саме розглядаємо, чи є вона достатньою для виробництва якісної продукції. Якщо якість вхідних ресурсів є незадовільною – об'єктом подальшої роботи є відділ поста- чання. Після отримання негативної відповіді, тобто при наявності якісних вхідних ресурсів, вихідна продукція є недостатньої якості, можемо зробити висновок про необхідність аналізу самого виробничого процесу. З цією метою, відповідаємо на питання: якість виробничого процесу не є достатньою? У разі позитивної відповіді можемо зробити наступний висновок: робота персоналу, є недостатньої якості, тобто об'єктом по- дальшої роботи є виробничі підрозділи. Негативна відповідь на дане питання свідчить про те, що товар да- ного підприємства цілком відповідає вимогам ринку як за ціною, так і за якістю; те, що ринковий сегмент не відповідає техніко-економічним можливостям підприємства, свідчить про його насиченість даним това- ром та необхідність переходу підприємства на якісно новий рівень – прогресивний розвиток. Теория и практика управления социально-экономическим развитием – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 77 1 Cтратегія нульового розвитку 5 технологія є прогресивною, відповідає сучасним аналогам? 6 технологія застаріла, що вимагає вдосконалення 7 відділ Головного технолога 8 ринковий сегмент змінюється у відповідності з середньо-галузевими тенденціями? 2 товар є сучасним, відповідає вимогам споживачів? 3 товар застарілий, що потребує вдосконалення 4 відділ Головного конструктора 9 ринковий сегмент не відповідає техніко-економічним можливостям підприємства 10 відділ марткетингу 11 аналіз товару 15 якість товару вища або відповідає якості аналогів? 12 ціна товару відповідає якості та цінам аналогів? 13 ціни на вхідні ресурси є завищеними? 17 якість вхідних ресурсів не є достатньою? 14 витрати виробничого процесу є завищеними? 19 якість виробничого процесу не є достатньою? 16 Відділ збуту 18 Відділ постачання 20 Виробничі підрозділи 21 перехід на реалізацію якісно нової загально- економічної стратегії так ні так ніні так так ні ні ні ні так так так так так ні ні Рис. 1 Схема етапів з визначення відділу –об’єкта впровадження програми покращення ЯТЖ». Комаричина В.В. ПІДХІД ДО ВИЗНАЧЕННЯ ВІДДІЛУ – ОБ’ЄКТА ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОГРАМ ЯКОСТІ ТРУДОВОГО ЖИТТЯ 78 У зв'язку з тим, що ми визначаємо об'єкт впровадження програм підвищення ЯТЖ для підпри- ємств із загальноекономічною стратегією нульового розвитку, при аналізі товару, достатнім є роз- гляд таких характеристик, як: ціна та якість. Однак, як було зазначено вище, товар має також такі харак- теристики, як: можливість та новизна, але дані характеристики повніше розкриваються при виробництві абсо- лютно нового товару, такого, що є новим не тільки для даного підприємства, а й для всієї галузі взагалі, за допомогою нових, прогресивних технологій тощо. Описана вище схема, наведена та рис. 1 «Схема етапів з визначення відділу –об’єкта впровадження програми покращення ЯТЖ». Таким чином, за результатами проведеного аналізу, можна зробити висновок про можливість визна- чення шістьох основних об'єктів впровадження програм підвищення ЯТЖ, а саме: відділу Головного конструктора, Головного технолога, відділу маркетингу, постачання, виробництва та відділу збуту. Вибір саме цих відділів обумовлюється тим, що вони безпосередньо пов'язані з розробкою, виробництвом та реалізацією товарів. Тобто саме наявність ефективних змін в їх роботі може привести до покращення ре- зультатів роботи й всього підприємства в цілому. В той час, як робота відділу планування, бухгалтери, відділу кадрів, допоміжного виробництва тощо, є такою, що забезпечує роботу виділених нами відділів, їх робота не може докорінно вплинути на результати діяльності підприємства та суттєво покращити її резуль- тати. Наступним кроком, після визначення об'єкта впровадження програм покращення ЯТЖ є безпосередня розробка такої програми саме для визначеного відділу. Необхідність в даній розробці, саме для визначено- го відділу пов'язана з тим, що не зважаючи на єдині складові ЯТЖ для всіх відділів їх вагомість в загальному показнику є різною, що пов'язано з особливостями роботи кожного відділу. Викладені результати дослідження є підґрунтям для подальшої розробки заходів програм якості трудово- го життя в обраних відділах. Джерела та література 1. Колот А.М. Мотивація персоналу. - К.; КНЕУ, 2002. — 337 с. 2. Шаульська Л. Стратегія розвитку трудового потенціалу. Україна. Монографія./НАН України Ун-т економічної промисловості, Донецьк, 2005. – 502с. 3. Хміль Ф.Х. Основи менеджменту. — К.: Академвидав., 2005. – 607 с. 4. Семикіна М.В. [4]. Соціально-економічні мотивації праці: методологічні оцінки ефективності та прин- ципи регулювання.: Монографія. – Кіровоград: ПВЦ „Мавік”, 2004. – 124 с. 5. Кизим Н.А., Горбатов В.М. Качество жизни населения и конкурентоспособность Украины и стран ЕС: Монографія. – Х.: ИД «ИНЖЕК», 2005. – 164 с. Курочкіна І.Г. ДОСЛІДЖЕННЯ СУТНОСТІ ПОНЯТТЯ «ОЦІНКА ВАРТОСТІ БІЗНЕСУ ГОСПО- ДАРЮЮЧОГО СУБ’ЄКТУ» Вступ. Розвиток системі страхування, фондового ринку, процесів приватизації, злиттів і поглинань фо- рмують потребу в новій послузі – оцінки вартості бізнесу господарюючого суб’єкту. Постановка завдання. Теоретичні основи в галузі оцінки вартості розглянуті в трудах таких зарубіж- них вчених як: Дж. Бейлі, Д. Бішоп, А. Дамодаран, Ф. Еванс, Т. Коллер, Т. Коупленд, Ф. Моділ’яні, Ш. Пратт, В. Шарп, Ф. Шерер, та ін. На жаль, доводиться констатувати той факт, що переважна більшість робіт орієнтована на західний ри- нок, але набутий здебільшого за рубежем досвід не завжди можна застосовувати в сучасних українських умовах. Серед вітчизняних вчених за даною тематикою слід відзначити труди таких вчених-економістів, як С. Валдайцев, А. Грязнова, І. Єгєрєв, М. Кизим, П. Круш, Ю. Козирь, Н. Сіміонова, Р. Сіміонов, В. Сичьов, М. Федотова, М. Хохлов, Н. Щербакова та ін. Однак, рішення, які представлені в досліджуваних роботах, не охоплюють всі проблеми, що виникають в даній галузі. Однією з найбільш гострих та дискусійних питань є визначення різниці між такими поняття- ми як «оцінка вартості майнового комплексу», «оцінка вартості бізнесу господарюючого суб’єкту», «оцінка вартості підприємства», тощо. Головною метою даної статті є визначення різниці між цими поняттями та узагальнення поняття «оцін- ка вартості бізнесу господарюючого суб’єкту» за рахунок існуючих цілей оцінки з боку різних сторін, що дозволить підвищити ефективність оціночної діяльності. Результати. На підставі аналізу наукових робіт вітчизняних вчених можна зробити висновок, що пере- важна більшість з них вважає, що у випадку коли в країні не існує досить розвинутого фондового ринку, що характерно для сучасного етапу розвитку України, оцінка бізнесу господарюючого суб’єкту повинна здійс- нюватись не на підставі його акцій, а за допомогою визначення вартості його майна, яка розраховується аналітичним шляхом.

Підхід до визначення відділу – об'єкта впровадження програм якості трудового життя

Institution

Ähnliche Einträge