Допомога західноукраїнського населення голодуючому населенню УРСР в 1946–1947 роках

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2008
Автор: Сергійчук, В.І.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2008
Назва видання:Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77756
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Допомога західноукраїнського населення голодуючому населенню УРСР в 1946–1947 роках / В.І. Сергійчук // Україна XX ст.: культура, ідеологія, політика: Зб. ст. — К., 2008. — Вип. 13. — С. 97-100. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-77756
record_format dspace
spelling irk-123456789-777562015-03-06T03:02:30Z Допомога західноукраїнського населення голодуючому населенню УРСР в 1946–1947 роках Сергійчук, В.І. 2008 Article Допомога західноукраїнського населення голодуючому населенню УРСР в 1946–1947 роках / В.І. Сергійчук // Україна XX ст.: культура, ідеологія, політика: Зб. ст. — К., 2008. — Вип. 13. — С. 97-100. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77756 uk Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика Інститут історії України НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
format Article
author Сергійчук, В.І.
spellingShingle Сергійчук, В.І.
Допомога західноукраїнського населення голодуючому населенню УРСР в 1946–1947 роках
Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика
author_facet Сергійчук, В.І.
author_sort Сергійчук, В.І.
title Допомога західноукраїнського населення голодуючому населенню УРСР в 1946–1947 роках
title_short Допомога західноукраїнського населення голодуючому населенню УРСР в 1946–1947 роках
title_full Допомога західноукраїнського населення голодуючому населенню УРСР в 1946–1947 роках
title_fullStr Допомога західноукраїнського населення голодуючому населенню УРСР в 1946–1947 роках
title_full_unstemmed Допомога західноукраїнського населення голодуючому населенню УРСР в 1946–1947 роках
title_sort допомога західноукраїнського населення голодуючому населенню урср в 1946–1947 роках
publisher Інститут історії України НАН України
publishDate 2008
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77756
citation_txt Допомога західноукраїнського населення голодуючому населенню УРСР в 1946–1947 роках / В.І. Сергійчук // Україна XX ст.: культура, ідеологія, політика: Зб. ст. — К., 2008. — Вип. 13. — С. 97-100. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
series Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика
work_keys_str_mv AT sergíjčukví dopomogazahídnoukraínsʹkogonaselennâgoloduûčomunaselennûursrv19461947rokah
first_indexed 2025-07-06T01:58:57Z
last_indexed 2025-07-06T01:58:57Z
_version_ 1836860978278432768
fulltext 97 Сергійчук В.І. (Київ) ДОПОМОГА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ ГОЛОДУЮЧОМУ НАСЕЛЕННЮ УРСР В 1946–1947 роках Серед  масиву документів,  що стосуються  повоєнної України,  особливо виділяються ті, що стосуються приїзду населення східних областей за Збруч у 1946–1947 роках за продуктами. З цього погляду насамперед необхідно звернути увагу на  доповідну тодішнього першого секретаря  Львівського обкому  партії Івана Грушецького  секретареві ЦК КП(б)У Дем’яну Коротченку про  масовий наплив населення східних областей УРСР та РРФСР за продовольством, датовану 1946 роком. У цьому документі, зокрема, повідомляється, що «за последнее время значительно увеличился  приток колхозников  в районы Львовской области  из Харьковской,  Днепропетровской,  Херсонской,  Полтавской,  Винницкой, Тамбовской, Орловской, Курской, Брянской, Калининской и других областей по закупке у крестьян хлеба и других сельскохозяйственных продуктов. Прибывшие лица  имеют  на  руках  документы,  выписанные  правлениями  колхозов, удостоверяющие о том, что они являются колхозниками. Прибывшие  колхозники в  села покупают  за деньги  или обменивают  за носильные вещи хлеб, крупу, картофель и другие продукты и, пробыв по 2–3 месяца, возвращаются обратно по местожительству»1. Як  наголошується  в  згаданому документі,  «особенно большой  наплыв имеет  место  в  районах,  близлежащих  от  железнодорожных  линий.  Так,  в Краснянский район ежедневно прибывает 300–400 человек,  главным образом женщин, в  Жовковский  80–100  чел., Глинянский  100–150  чел.,  Городокский 40–50  чел.,  а  также  большое  количество  приезжающих  колхозников останавливаются  в  населенных  пунктах  Ивано-Франковского,  Бродовского, Пониковецкого, Львовского  сельского и  других районов  области. В г. Броды, группа крестьян-колхозников из Белорусской ССР в количестве 15  человек,  привезли  на  станцию  несколько  мешков  зерна  и  грузили  на платформу товарного  поезда... В селе Дубляны, Львовского – сельского района, 3 июня 1946 года, группа женщин в количестве 12 человек из Тамбовской области, ходили и просили у местных крестьян принять их на работу за хлеб, причем заявили, что в колхозе на протяжении 2-х лет неурожай, и поэтому они вынуждены ехать в Западные области за хлебом»2. Це  явище виявилося  характерним для  всіх областей  УРСР за  Збручем. Доповідна  завідуючого  сільськогосподарським  відділом  ЦК  КП(б)У Варшавського секретареві ЦК Коротченку про масовий наплив населення східних регіонів УРСР та РРФСР в західні області України за продовольством яскраво ілюструє це. В ній, зокрема, повідомляється про те, що «со времени решения 98 правительством свободной продажи хлеба на рынке колхозами, колхозниками и  единоличниками, в  связи с  выполнением плана  хлебозаготовок  из  урожая 1944–1945 г.г., в западные области Украины с февраля месяца 1946 года начался массовый  наплыв  сельского  населения  Брянской,  Калужской,  Орловской, Одесской,  Полтавской,  Киевской,  Каменец-Подольской,  Винницкой  и  др. областей за хлебом. Летом  1946  года  поток  сельского  населения  указанных  областей  в западные области УССР не уменьшился. В июне месяце органами транспортной милиции УССР  было  снято  только  с  товарных  поездов  62.400 чел.,  а  за  две последних декады июля – 97.633 чел.»3. Зрозуміло, що інформація про голод в східних областях, яка поширювалася приїжджими  за  хлібом,  всіляко  присікалася  місцевими  органами.  Так,  уже згаданий  І.  Грушецький повідомляв  до ЦК  КП(б)У,  що  «со  стороны  Обкома КП(б)У  дано  указание  районным  комитетам  КП(б)У  усилить  массово- политическую  работу  среди  крестьян,  направляя  на  то,  чтобы  нездоровые высказывания отдельных приезжих лиц отрицательно не влияли на морально- политическое  состояние колхозов  и крестьян.  По линии  органов МВД,  МГБ дано  указание  о  том,  чтобы  лиц,  которые  распространяют  антисоветские  и клеветнические  разговоры  направленные  против  колхозного  строя, арестовывать и предавать  суду»4. Масовий наплив населення східних областей  за хлібом дав можливість оунівському  націоналістичному  підпіллю  розкривати  приїжджим  очі  на більшовицьку  владу,  на  її  цілеспрямовану  політику  геноциду  українського народу, для чого давалися порівняння з голодомором 1932–1933 років. Витяг із оунівського звіту про голод у надзбручанських районах Кам’янець-Подільської області в 1946–1947 роках, наприклад, засвідчує, що «рідко трапляються такі села, де б не було померших з голоду, а опухлі були в усіх селах призбручанських районів. Ось кілька прикладів смертності населення: 1. В с. Жердя Орининського р-ну вмерло близько 200 осіб. 2. В с. Жабинці         “              “         “            “      100     “ 3. В с. Ріпинці          “              “          “            “       21      “ 4. В с. Фридрівці      “              “          “           “       50      “ 5. В с. Привороття    “             “          “           “       18      “ 6. В с. Мар’янівці     “             “           “           “       22      “ 7. В с. Степанівка Смотрицького р-ну   “         “       25     “ 8. В с. Залучча         “              “          “           “        80      “ 9. В с. Біла              “              “           “          “        56      “ (в 1933 р. померло                                                                                            в цьому селі 264 осіб). 10. В с. Карачківці Смотрицького р-ну   “       “       27      “    (опухлих 60) 11. В с. Кадиївці Кам’янець-Под.    “     “       “        80      “ 99 12. В с. Лясківці       “             “          “          “         25     “ 13. В с. Івахнівцях Чемеровецького  “            “        15     “    (опухлих 50). 14. В с. Вівся             “             “            “          “       77    “    (60 чоловіків і 17                                                                                             жінок. Опухлих 50%). 15. В с. Летава           “             “           “     понад    150    “ 16. В с. Драганівка     “             “           “          “       30     “ 17. В с. Майдан Олександрівський Віньковецького району.  11 осіб (опухлих 33%). 18. В с. Глібів Миньковецького р-ну вмерло             14  “ (опухлих 50%). Люди мерли не тільки вдома, але й по дорогах, на полі при праці, попід тинами. В с. Глібові Миньковецького р-ну померла під плотом жінка з дитиною, жебраючи хліба  (сама була з Новоушицького р-ну). В цьому ж селі помер на полі при праці їздовий Зозуля Михайло, років 32, інвалід війни. В с. Мар’янівка Орининського р-ну померла під тином 50-річна колгоспниця Варяниця Христя. В с. Вівся Чемеровецького  р-ну померла  65-річна бабуся – колгоспниця  Бевз Палагна  Платонівна при  праці на  плантації буряків.  Її  тіло  знайдено через  3 доби та відвезено додому. В с. Біла Смотрицького р-ну помер зимою з голоду і холоду сторож колгоспних скирт під час сторожування 70-річний дідусь Дудка Андрій. Такі й подібні факти були дуже частим явищем...»5. З  метою  поширення  оунівської  ідеології  націоналістичне  підпілля рекомендувало  населенню  західних  областей УРСР  прихильно ставитися  до приїжджих, допомагати їм продовольством. В одній з листівок вказувалося, що «величезне значення має і те, коли повстанець поділиться куском хліба з селянином чи робітником. Це ніби незамітна допомога, але вона робить багато. Вона споріднює нас з ними, зобов’язує їх до нас, а в прикрій для нас хвилині вони завжди нам допоможуть. Та й гарні і прихильні після того поширюють про нас вісті, не раз прямо легендарні. Подібне значення має і грошева допомога»6. Витяг із оунівського звіту 4 липня 1948 року про ставлення населення села  Гальжбіївки  Ямпільського  району  Вінницької  області  до  українського націоналістичного підпілля свідчить, що така тактика оунівців виправдовувала себе: «Про допомогу населення західних областей населенню східних областей висловлюються  дуже  гарно.  Говорять,  що  населення  Західної  України  ще щасливе, бо там нема колгоспів і тому саме має змогу допомогти голодним. Ті,  що  були  в  Західній  Україні,  говорять,  що  мешканці  ЗУЗ  [західних українських земель – упоряд.] – це найкращі брати голодуючих СУЗ [східних українських земель – упоряд.]. Вони поділяться останнім куском хліба, ніколи не відмовлять в нічлігу, а при цьому ніколи не відпустять голодним, даючи те, що  мають  самі.  В  загальному  населення  СУЗ  уважає  населення  ЗУЗ  більш активним,  згуртованим,  більш  спосібним  до  боротьби  і  тому  там  ще  не організовані  колгоспи  (тобто  на  ЗУЗ).  Про  себе  висловлюються,  що  немає єдности і тому не можна нічого робити»7. 100 Тож,  аналізуючи  наслідки  голодомору  1946–1947  років,  маємо насамперед  пам’ятати,  що  тоді  в  Україні  не  повторилася  трагедія  в масштабах 1932–1933 років тільки тому, що нас, східняків, як уже усталено говорити, рятувала Західна Україна, де ще не було колгоспів, і де селянин- одноосібник міг лишками своєї продукції поділитися з голодними братами зі  східних  областей.  Так,  саме  «бандерівці»,  як  у  нас  зневажливо  дехто називає українців із західного регіону, подали допомогу східнякам. І це не треба забувати. 1 Центральний державний архів громадських об’єднань України. – Ф. 1. – Оп. 23. – Спр. 3940. – Арк. 40. 2 Там само. – Арк. 41. 3 Там само. – Арк. 39. 4 Там само. – Арк. 42. 5 Галузевий державний архів Служби Безпеки України – Ф. 13. – Спр. 376. – Т. 32. – Арк. 266. 6 Там само. – Арк. 269. 7 Там само. – Т. 75. – Арк. 375.