Формування стратегії соціально-економічного розвитку міста
Становлення місцевого самоврядування потребує створення науково-методичної бази, організації системи планового регулювання соціально-економічного розвитку міст. Доцільним є застосування стратегічного планування та цільового планування на основі прогнозів та програм соціально-економічного розвитку як...
Збережено в:
| Дата: | 2007 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2007
|
| Назва видання: | Культура народов Причерноморья |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77819 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Формування стратегії соціально-економічного розвитку міста / В.В. Сальдо // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 108. — С. 58-61. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-77819 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-778192015-03-08T03:01:54Z Формування стратегії соціально-економічного розвитку міста Сальдо, В.В. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Становлення місцевого самоврядування потребує створення науково-методичної бази, організації системи планового регулювання соціально-економічного розвитку міст. Доцільним є застосування стратегічного планування та цільового планування на основі прогнозів та програм соціально-економічного розвитку як засобу об'єднання зусиль приватного та суспільного секторів у досягненні визначених цілей розвитку міста. Становление местного самоуправления нуждается в создании научно-методической базы, организации системы планового регулирования социально-экономического развития городов. Целесообразным является применения стратегического планирования и целевого планирования на основе прогнозов и программ социально-экономического развития как средства объединения усилий частного и общественного секторов в достижении определенных целей развития города. Becoming of local self-management requires creation of scientifically-methodical base, the organization of system of scheduled regulation of social and economic development of cities. Expedient is applications of strategic planning and target plan ning on the basis of forecasts and programs of social and economic development as means of association of efforts of private and public sectors in achievement of definite purposes of development of city. 2007 Article Формування стратегії соціально-економічного розвитку міста / В.В. Сальдо // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 108. — С. 58-61. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77819 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| spellingShingle |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Сальдо, В.В. Формування стратегії соціально-економічного розвитку міста Культура народов Причерноморья |
| description |
Становлення місцевого самоврядування потребує створення науково-методичної бази, організації системи планового регулювання соціально-економічного розвитку міст. Доцільним є застосування стратегічного планування та цільового планування на основі прогнозів та програм соціально-економічного розвитку як засобу об'єднання зусиль приватного та суспільного секторів у досягненні визначених цілей розвитку міста. |
| format |
Article |
| author |
Сальдо, В.В. |
| author_facet |
Сальдо, В.В. |
| author_sort |
Сальдо, В.В. |
| title |
Формування стратегії соціально-економічного розвитку міста |
| title_short |
Формування стратегії соціально-економічного розвитку міста |
| title_full |
Формування стратегії соціально-економічного розвитку міста |
| title_fullStr |
Формування стратегії соціально-економічного розвитку міста |
| title_full_unstemmed |
Формування стратегії соціально-економічного розвитку міста |
| title_sort |
формування стратегії соціально-економічного розвитку міста |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2007 |
| topic_facet |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77819 |
| citation_txt |
Формування стратегії соціально-економічного розвитку міста / В.В. Сальдо // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 108. — С. 58-61. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| series |
Культура народов Причерноморья |
| work_keys_str_mv |
AT salʹdovv formuvannâstrategíísocíalʹnoekonomíčnogorozvitkumísta |
| first_indexed |
2025-07-06T02:01:32Z |
| last_indexed |
2025-07-06T02:01:32Z |
| _version_ |
1836861140919910400 |
| fulltext |
Сальдо В.В.
ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ МІСТА
58
Сальдо В.В.
ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ МІСТА
Вступ. Одним із найголовніших чинників удосконалення розвитку міста є використання механізму
стратегічного управління в діяльності органів місцевого самоврядування. Прийняття Закону України «Про
державне прогнозування і розроблення програм економічного і соціального розвитку України» не внесло
суттєвих змін в організацію планування на рівні міст [1].
Однак становлення місцевого самоврядування дедалі більше потребує створення науково-методичної
бази планового забезпечення, організації системи планового регулювання соціально-економічного
реформування й розвитку міст.
Культура муніципального самоврядування в містах розвинених європейських країн і США свідчить про
стійку практику стратегічного планування та цільового планування на основі прогнозів та програм
соціально-економічного розвитку як засобу об'єднання зусиль приватного та суспільного секторів у
досягненні визначених цілей розвитку міста.
Відповідно до нормативних та законодавчих актів в Україні, міста повинні розробляти комплексні
документи, що включають в себе стратегії соціально-економічного розвитку, прогнози, програми, та
приймати бюджети на основі цих документів, що відображають бачення перспективи розвитку міста і
напрямки роботи місцевої влади по сприянню цьому процесу.
Розробка комплексу документів (стратегія, прогноз, програма) допомагає визначити та
задокументувати проблеми, цілі та пріорітети їх вирішення з урахуванням цілей та пріоритетів громади,
бізнесових кіл, експертів, науковців, депутатів та фахівців міськради і, що не менш важливо, захистити
ресурси громади від неефективного їх використання.
Стратегічне планування – це систематичний процес, за допомогою якого громада прогнозує та планує
свою діяльність на майбутнє. Стратегічне планування зосереджує ресурси в обмеженій кількості основних
напрямків, і тим самим збільшує користь зацікавлених сторін – тих, на яких ми працюємо і тих, на кого
впливає наш вибір.
Потрібно констатувати, що сьогодні В Україні відсутній єдиний методологічний підхід до складання
концепцій, програм і планів як інструменту вироблення та реалізації науково обґрунтованої територіальної і
соціально-економічної політики, не відпрацьована методика формування цих документів. Аналіз сучасних
досліджень [2; 3; 4; 5; 6] дає змогу стверджувати, що стратегічне планування на рівні міста як елемент
територіального планування – це діяльність представницьких органів, спрямована на реалізацію цілей
управління з метою забезпечення балансу галузевих і місцевих інтересів у вирішенні сукупності проблем
соціально-економічного реформування задля розвитку муніципального утворення. Пріоритетними тут є
проблеми, пов'язані з істотним поліпшенням якості життя населення.
Аналіз причин відсутності розроблених стратегій соціально-економічного розвитку міст України
свідчить, що істотним фактором, який гальмує цей процес, є слабкість методологічного та методичного
забезпечення створення таких документів. З огляду на це вважаємо за необхідне уточнити сутність таких
категорій, як «концепція», «стратегія», «стратегічний вибір».
Концепцію як наукову категорію зазвичай розуміють у двох значеннях:
1. як систему поглядів, певне розуміння явищ, процесів і т. ін.;
2. як єдиний задум, провідну думку наукової праці. Визначаючи перспективи розвитку складних
соціально-економічних систем (зокрема малих міст України), ми вживаємо термін «концепція» в
першому значенні.
Далі з'ясуємо суть поняття «стратегія». У науковій літературі можна зустріти різні його тлумачення.
Наприклад, іноді стратегія ототожнюється з виробленням довгострокових цілей з «детальним всебічним
комплексним планом, призначеним для того, щоб забезпечити існування місії організації і досягнення її
цілей» [7, с.10]. Відповідно до потреб громади міст ми пропонуємо визначати це поняття так. Стратегія – це
довгостроковий якісно визначений напрямок розвитку громади щодо сфери діяльності, форми та методів
діяльності. Система взаємовідносин в самій громаді та в зовнішньому середовищі, яка направлена на
досягнення визначених цілей. Стратегія визначає напрямок, що призводить до кінцевого результату,
залишаючи свободу вибору, враховуючи зміни у навколишньому середовищі.
Стратегія – довгостроковий курс розвитку управління, спосіб досягнення цілей, який вона визначає для
себе, керуючись власними міркуваннями.
У.Кінг і Д.Кліланд досліджують сутність економічної стратегії міста, розглядаючи три рівні цього
поняття. По-перше, «власне економічна стратегія» (стратегія у вузькому розумінні), що вивчається як
документально представлена думка про бажаний майбутній стан економіки міста і систему заходів та
ресурсів, використовуваних владою міста для наближення цього майбутнього. По-друге, «стратегічний
план економічного розвитку», що складається із власне стратегії і блоку документів з її реалізації. Це набір
стратегічних програм і дворічний план заходів органів місцевої влади, спрямованих на впровадження
економічної стратегії, що реалізують концепцію економічної політики. По-третє, «економічна стратегія як
процес», що розуміється як система документів із стратегічного управління разом із організаційними
структурами і процедурами, що задають визначені, постійно відтворювані схеми розробки економічної
стратегії міста. Вони забезпечують реалізацію стратегічних цілей і завдань [8]. Запропоноване трактування
економічної стратегії як прогнозно-аналітичного документа є дискусійним. Річ у тім, що порівняння
запропонованих визначень власне стратегічного плану економічного розвитку вказує на практично повний
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
59
їх збіг з визначенням концепції економічного розвитку. Однак ці категорії хоч і близькі, але не тотожні.
Наприклад, відомий фахівець у сфері стратегічного планування І. Ансофф розуміє під стратегією «набір
правил для ухвалення рішення, яким організація керується у своїй діяльності». При цьому він бачить у
стратегії засіб для досягнення перспективних цілей розвитку. Близькі до зазначених й інші визначення,
запропоновані в літературі з даної проблематики [2]. Таким чином, між категоріями «стратегія» і
«концепція» простежується взаємозв'язок часткового і цілого. Іншими словами, концепція комплексного
соціально-економічного розвитку міста повинна містити як складову основні положення його стратегії.
Аналіз досвіду розроблення подібних концепцій дає підставу стверджувати, що з певним ступенем
умовності структуру концепції можна представити такою, що складається з чотирьох основних розділів:
1. стартові умови та оцінка вихідної соціально-економічної ситуації;
2. стратегічний вибір міста;
3. основні напрями міської соціально-економічної політики;
4. ресурси для реалізації стратегічного вибору міста і механізм їх використання.
Дослідивши економічні процеси міста Херсон нами сформовано стратегічні напрямки соціально-
економічного розвитку міста.
Головними проблемами розвитку економіки залишаються:
− низька конкурентоспроможність більшості підприємств;
− невисока інвестиційна привабливість підприємств;
− високий рівень тіньової економіки.
У соціальній сфері головними проблемами є:
− низький рівень життя населення - частка населення, що має середньомісячну заробітну плату, що не
перевищує прожитковий мінімум, складає 39,8%, мінімальну заробітну плату отримує 41,4%
працюючих;
− природне скорочення населення через високу смертність, наявність епідеміологічної ситуації із
захворюваністю на туберкульоз, ВІЛ-СНІД та високу смертність через інші захворювання;
− процеси „старіння" громади: скорочення чисельності населення працездатного та молодшого за
працездатний вік на корить старшого за працездатний вік;
− значна кількість неблагополучного та соціально незахищеного населення, яка потребує великої уваги та
значних бюджетних інвестицій.
У сфері забезпечення життєдіяльності міста головними проблемами, які загострюються у часі,
залишаються:
− погіршення стану (до критичного) тепло-, водо-, каналізаційних мереж, будівель, споруд, доріг;
− висока енергомісткість та застарілість обладнання комунальних підприємств;
− низька якість комунальних послуг та низький рівень їх сплати населенням;
− - встановлення тарифів нижче собівартості послуг та неповне відшкодування різниці.
Але найголовнішою проблемою місцевого самоврядування, яка викликає та унеможливлює розв'язання
більшості проблем, є дисбаланс потреб у фінансуванні повноважень, наданих органам місцевого
самоврядування (як власних, так і делегованих) та доходів бюджету, що передаються на їх виконання. На
жаль, можливості міського бюджету забезпечують нормативні потреби у таких життєво важливих галузях,
як житлове та комунальне господарство, на рівні, що не перевищує 5-10%.
Головною метою у 2007 році визначено підвищення життєвого рівня мешканців міста на основі
економічного зростання, підвищення рівня соціальних гарантій та поліпшення соціального обслуговування,
забезпечення стабільного функціонування і розвитку систем забезпечення життєдіяльності міста.
Основні стратегічні пріоритетні напрямки розвитку міста.
• сприяння та створення умов зміцнення фінансового стану промислових підприємств, нарощування
випуску конкурентоспроможної продукції;
• розвиток будівництва, у т.ч. житлового;
• відтворення системи життєзабезпечення та життєдіяльності міста;
• розвиток і удосконалення транспортної інфраструктури міста;
• розвиток туристично-рекреаційного комплексу;
• створення інвестиційно привабливого іміджу міста;
• розвиток малого підприємництва;
• зростання рівня зайнятості населення, створення нових робочих місць;
• створення умов для самореалізації молоді, розвиток особистості дітей та підлітків.
Шляхи розв'язання головних проблем та досягнення поставлених цілей
• За напрямком „Сприяння та створення умов зміцнення фінансового стану промислових підприємств,
нарощування випуску конкурентоспроможної продукції”
− в галузі „машинобудування, ремонт та монтаж машин і устаткуй стимулювання і розвиток
суднобудування суднобудування, виробництво зернозбиральних комбайнів та іншої
сільськогосподарської техніки погружних електронасосів, автотракторного електрообладнання
складання автобусів;
− в галузі „харчова промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів" – повне
забезпечення городян продукцією місцевого товаровиробника через розширення асортименту
хлібобулочних кондитерських виробів, виробництво масла тваринного та олії, ковбасних виробів,
молочних продуктів, плодоовочевих консервів, безалкогольних напоїв з використанням сучасних
Сальдо В.В.
ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ МІСТА
60
технологій;
− в галузі виробництво інших неметалевих виробів (будматеріалів скловиробів) – виготовлення
високоякісних стінових матеріалів, освоєння виробництва сучасних будівельних матеріалів та
виробництво різноманітних по ємності склобанок та склопляшок європейського типу;
− в напрямку розвитку хімічної та нафтохімічної промисловості – виробництво та розширення
асортименту високоякісних ветеринарних біопрепаратів та виробів із пластмас та металопластику;
− розвиток експортно орієнтованих та імпортно замісних виробництв.
За напрямком „Розвиток будівництва, у т.ч. житлового”:
− реалізація завдань Програми розвитку житлового будівництва в м. Херсоні на 2005-2010 роки;
− реалізація завдань Програми молодіжного житлового будівництва та реконструкції в м. Херсоні;
− за рахунок збільшення інвестицій зростання обсягів будівельних робіт.
За напрямком „Відтворення системи життєзабезпечення та життєдіяльності міста”:
− реалізація завдань Програми поліпшення стану справ з надання населенню м. Херсона послуг з
водопостачання та водовідведення;
− реалізація завдань Програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства міста
Херсона на 2002–2005 та на період до 2010 року;
− реалізація завдань Програми розвитку та покращання стану освітлення вулиць м. Херсона;
− реалізація завдань Програми підтримки комунальних підприємств м. Херсона;
− відновлення і розвиток житлово-комунального господарства (Херсон має потребу у відновленні об'єктів
і мереж водо- і теплопостачання, каналізації, реконструкції житлового фонду, збільшенні обсяг
будівництва тощо);
− реконструкція водоканалізаційного господарства міста.
За напрямком „Розвиток і удосконалення транспортної інфраструктури міста”:
удосконалення транспортних зв'язків центральної частини міста та прилеглих територій із західною
частиною, Шуменським районом;
− організація додаткового транспортного зв'язку Таврійського та Дніпровського районів міста;
− оновлення парку комунальних автобусів та тролейбусів;
− створення сприятливих умов для оновлення міськими приватними перевізниками рухомого складу,
який задіяно для перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах;
− вдосконалення маршрутної мережі на основі поєднання різних видів громадського транспорту з
урахуванням його кількісного та якісного складу;
− оптимізація кількості та ефективне використання рухомих одиниць на маршрутах;
− введення в дію нових цифрових АТС і заміна старих типів на цифрові.
За напрямком „Розвиток туристично-рекреаційного комплексу”:
− розвиток культури, фізичної культури та спорту;
− розвиток рекреаційної діяльності, яка передбачає організацію внутрішньо міської ландшафтно-
рекреаційної зони відпочинку на лівому березі р.
Дніпро, що включатиме: культурно-видовищні установи; фізкультурно-оздоровчі та спортивні споруди;
пляжі та пристрої для відпочинку на воді; водноспортивний центр; молодіжно-фестивальний центр та ін.;
• За напрямком „Створення інвестиційно привабливого іміджу міста”:
− висвітлення інвестиційної діяльності на національних форумах, семінарах, конференціях, виставках та
ярмарках;
− створення інформаційної бази інноваційно-інвестиційних проектів промислових підприємств.
• За напрямком „Розвиток малого підприємництва”:
− стимулювання підприємницької діяльності, яке забезпечує одночасно зростання зайнятості населення
та збільшення обсягів та розширення асортименту товарів, робіт та послуг для населення;
− дотримання правил регуляторної політики;
− розширення структури підтримки підприємництва – створення Дозвільного центру;
− реалізація завдань Програми розвитку малого підприємництва у м. Херсоні на 2007/2008 роки
• За напрямком „Зростання рівня зайнятості населення, створення нових робочих місць”:
− виконання програм зайнятості населення;
− створення нових робочих місць.
• За напрямком „Створення умов для самореалізації молоді, розвиток особистості дітей та підлітків”:
− підтримка талановитої молоді, збільшення кількості муніципальних стипендіатів;
− співпраця з підрозділами, які працюють з молоддю, інших регіонів та країн;
− організація шкіл молодіжних лідерів;
− створення в місті Молодіжного центру сприяння працевлаштуванню;
− підтримка конкурсів, фестивалів, семінарів, які вже набули популярності у молоді.
Критерії оцінки поставлених завдань:
− обсяги промислового виробництва зростуть на 18,6%, у т.ч. по галузях;
− добувна промисловість - обсяги виробництва збільшаться на 66,7%;
− машинобудування, ремонт та монтаж машин і устаткування – на 38,1%;
− виробництво інших неметалевих виробів (будматеріалів, скловиробів) - на 29,6%;
− металургія і оброблення металу - на 14%;
− інші виробництва, не віднесені до інших угрупувань - на 8,2%;
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
61
− харчова промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів – на 7,4%;
− целюлозно-паперова, поліграфічна промисловість, видавнича справа – на 3%;
− хімічна і нафтохімічна промисловість – на 2,1%;
− виробництво та розподілення електроенергії, газу та води – на 1%;
− виробництво деревини та виробів з деревини (крім меблів) – на 0,6%.
− обсяги перевезення вантажів збільшаться на 3,2%;
− обсяги перевезення пасажирів збільшаться на 35,9%;
− обсяги підрядних робіт, виконаних власними силами будівельних підприємств, збільшаться на 1%;
− обсяги введеного житла зростуть на 5%, в т.ч. індивідуальними забудовниками на 15%;
− валова продукція сільського господарства збільшиться на 3,9%
− середньомісячна заробітна плата збільшиться на 17,9%;
− кількість малих підприємств збільшиться на 12%.
Досягнення означених критеріїв розвитку господарського комплексі міста дасть можливість
забезпечити у 2007 році:
− надходження податків і зборів до консолідованого бюджету в сумі 470,7 млн.грн., що на 9,6% більше
очікуваного надходження 2006 року;
− доходи бюджету м. Херсона становитимуть (без субвенцій) 300,4 млн.грн., з яких дотації складатимуть
56,6 млн.грн., власні надходження бюджетних установ – 17,5 млн.грн.
Висновок. Сутність механізму реалізації стратегічного вибору міста полягає в цілеспрямованому
впливі органів місцевого самоврядування на всі суб'єкти господарювання, незалежно від форм власності,
які знаходяться не лише в межах міста, а й поза ними, в інтересах досягнення поставлених цілей його
перспективного соціально-економічного розвитку. Результативність реалізації стратегічного вибору міста
значною мірою визначає позицію органів місцевого самоврядування, діяльність яких повинна бути
спрямована на створення необхідних умов і здійснення конкретних заходів для досягнення стратегічних
орієнтирів та цілей соціально-економічного розвитку міста.
Джерела та література
1. Закон України «Про державне прогнозування і розроблення програм економічного і соціального
розвитку України».
2. Ансофф Н. Стратегическое управление. – М.: Экономика, 1989. – 519 с.
3. Коломийчук В. С. Соціально-економічний розвиток адміністративного району в умовах перехідної
економіки (підходи до вивчення, стратегії розвитку). –Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 440 с.
4. Рохлин В. Е., Жилкин С. Ф. Стратегический выбор города: научный подход. – СПб: ИСЭН РАН, 1998.
– 91 с.
5. Степаненко А. В. Социально-экономическое развитие городов. – К.: Наукова думка, 1988. – 208 с.
6. Урбанизация и развитие городов в СССР. – Л.: Наука, 1985. – 256 с.
7. Стратегическое планирование и управление / Под ред. проф. А. Н. Петрова. – Ч. 1: Учебн. пособие.
СПб: Из-во СПбУФ, 1997. – 145 с.
8. Кинг У., Клиланд Д. Стратегическое планирование и хозяйственная политика. – М.: Прогресс, 1982. –
399 с.
Смерницька Є.В.
ТРАНСФОРМАЦІЯ ФУНКЦІЙ БУХГАЛТЕРА В СУЧАСНИХ УМОВАХ
ГОСПОДАРЮВАННЯ
Вступ. Формування сучасного ринку, що супроводжується фінансовою нестабільністю, скороченням
об'ємів виробництва, падінням ресурсного потенціалу підприємств, домінуванням тіньових механізмів
господарювання і значним зниженням трудової мотивації зумовили істотні зміни в змісті праці бухгалтера.
Для управління виробництвом необхідно мати економічну інформацію, більшість якої фіксуються і
формуються в бухгалтерському обліку. Якість даної інформації безпосередньо залежить від рівня
кваліфікації і організації праці працівників бухгалтерії підприємства.
Економічне обґрунтування сукупності складних процесів, що відбуваються в агропродовольчому
комплексі, вимагають від бухгалтерів якісно нових знань і досконалого володіння новими методами
професійної діяльності. Тому дослідження трансформація функцій бухгалтера в умовах ринкової
економіки, обґрунтування критеріїв оцінки і розробка заходів по вдосконаленню методів бухгалтерської
роботи, поза сумнівом, актуальні.
Мета статі – прослідкувати основні етапи розвитку бухгалтерського обліку, показати функції
бухгалтера на кожному з етапів, а також визначити функції бухгалтера в умовах ринкової економіки, їх
трансформацію.
Результати. Ринкові відносини будуються на кругообігу суспільного продукту, капіталу і доходу,
система бухгалтерського обліку відображає цей кругообіг на мікроекономічному рівні. Тому роль
бухгалтерського обліку в ринковій економіці двояка. З одного боку, бухгалтерський облік дає можливість
власнику строго обмежити його підприємство зі всім майном від всіх інших господарських суб'єктів так,
щоб «моє» і «твоє» в кожен момент могли бути строго визначені один від одного. Виходячи з цього,
можливий найстрогіший контроль за змінами форм і вартості всіх частин майна підприємства, що
|