Участь академіка Б.Є. Веденєєва у будівництві Дніпровської гідроелектростанції («ДніпроГЕСу») (1927-1932 рр.)
У статті висвітлюється один з найцікавіших періодів життя і діяльності головного інженера «ДніпроГЕСу» академіка Б.Є. Вєдєнєєва – період створення найбільшої гідроелектростанції Радянського Союзу в 30-40-х роках ХХ ст. Показаний його внесок у розвиток вітчизняної гідроенергетики, участь і роль у ств...
Збережено в:
| Дата: | 2013 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2013
|
| Назва видання: | Питання історії науки і техніки |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77850 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Участь академіка Б.Є. Веденєєва у будівництві Дніпровської гідроелектростанції («ДніпроГЕСу») (1927-1932 рр.) / Т.А. Кардобрій // Питання історії науки і техніки. — 2013. — № 4. — С. 23-28. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-77850 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-778502015-03-08T03:01:56Z Участь академіка Б.Є. Веденєєва у будівництві Дніпровської гідроелектростанції («ДніпроГЕСу») (1927-1932 рр.) Кардобрій, Т.А. Видатні науковці та інженери У статті висвітлюється один з найцікавіших періодів життя і діяльності головного інженера «ДніпроГЕСу» академіка Б.Є. Вєдєнєєва – період створення найбільшої гідроелектростанції Радянського Союзу в 30-40-х роках ХХ ст. Показаний його внесок у розвиток вітчизняної гідроенергетики, участь і роль у створенні багатьох гідротехнічних споруд. В статье освещается один из интереснейших периодов жизни и деятельности главного инженера «ДнепроГЭСа» академика Б.Е. Веденеева – период создания крупнейшей гидроэлектростанции Советского Союза в 30-40-х годах ХХ ст. Показан его вклад в развитие отечественной гидроэнергетики, участие и роль в создании многих гидротехнических сооружений. One of the most interesting periods of life and activity of main engineer of "ДнепроГЭСа" of academician B.Е. Vеdеnнееvа is illuminated in the article - the period of creation of the largest hydroelectric power station of Soviet Union in 30-40 th of ХХ of item is. Shown his contribution to development of domestic hydroenergetics, participating and role in creation of many hydrotechnical building. 2013 Article Участь академіка Б.Є. Веденєєва у будівництві Дніпровської гідроелектростанції («ДніпроГЕСу») (1927-1932 рр.) / Т.А. Кардобрій // Питання історії науки і техніки. — 2013. — № 4. — С. 23-28. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 2077-9496 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77850 621.1/5(09)(с) uk Питання історії науки і техніки Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Видатні науковці та інженери Видатні науковці та інженери |
| spellingShingle |
Видатні науковці та інженери Видатні науковці та інженери Кардобрій, Т.А. Участь академіка Б.Є. Веденєєва у будівництві Дніпровської гідроелектростанції («ДніпроГЕСу») (1927-1932 рр.) Питання історії науки і техніки |
| description |
У статті висвітлюється один з найцікавіших періодів життя і діяльності головного інженера «ДніпроГЕСу» академіка Б.Є. Вєдєнєєва – період створення найбільшої гідроелектростанції Радянського Союзу в 30-40-х роках ХХ ст. Показаний його внесок у розвиток вітчизняної гідроенергетики, участь і роль у створенні багатьох гідротехнічних споруд. |
| format |
Article |
| author |
Кардобрій, Т.А. |
| author_facet |
Кардобрій, Т.А. |
| author_sort |
Кардобрій, Т.А. |
| title |
Участь академіка Б.Є. Веденєєва у будівництві Дніпровської гідроелектростанції («ДніпроГЕСу») (1927-1932 рр.) |
| title_short |
Участь академіка Б.Є. Веденєєва у будівництві Дніпровської гідроелектростанції («ДніпроГЕСу») (1927-1932 рр.) |
| title_full |
Участь академіка Б.Є. Веденєєва у будівництві Дніпровської гідроелектростанції («ДніпроГЕСу») (1927-1932 рр.) |
| title_fullStr |
Участь академіка Б.Є. Веденєєва у будівництві Дніпровської гідроелектростанції («ДніпроГЕСу») (1927-1932 рр.) |
| title_full_unstemmed |
Участь академіка Б.Є. Веденєєва у будівництві Дніпровської гідроелектростанції («ДніпроГЕСу») (1927-1932 рр.) |
| title_sort |
участь академіка б.є. веденєєва у будівництві дніпровської гідроелектростанції («дніпрогесу») (1927-1932 рр.) |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Видатні науковці та інженери |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77850 |
| citation_txt |
Участь академіка Б.Є. Веденєєва у будівництві Дніпровської гідроелектростанції («ДніпроГЕСу») (1927-1932 рр.) / Т.А. Кардобрій // Питання історії науки і техніки. — 2013. — № 4. — С. 23-28. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| series |
Питання історії науки і техніки |
| work_keys_str_mv |
AT kardobríjta učastʹakademíkabêvedenêêvaubudívnictvídníprovsʹkoígídroelektrostancíídníprogesu19271932rr |
| first_indexed |
2025-07-06T02:06:27Z |
| last_indexed |
2025-07-06T02:06:27Z |
| _version_ |
1836861450445914112 |
| fulltext |
ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2013 № 4 23
УДК 621.1/5(09)(с)
УЧАСТЬ АКАДЕМІКА Б.Є. ВЕДЕНЄЄВА У БУДІВНИЦТВІ ДНІПРОВСЬКОЇ
ГІДРОЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ
(«ДНІПРОГЕСУ») (1927-1932 рр.)
Карадобрій Т.А.
(Державний економіко-технологічний університет транспорту)
У статті висвітлюється один з найцікавіших періодів життя і діяльності го-
ловного інженера «ДніпроГЕСу» академіка Б.Є. Вєдєнєєва – період створення найбі-
льшої гідроелектростанції Радянського Союзу в 30-40-х роках ХХ ст. Показаний йо-
го внесок у розвиток вітчизняної гідроенергетики, участь і роль у створенні бага-
тьох гідротехнічних споруд
Дніпровська гідроелектростанція
імені В.І. Леніна («Дніпрогес») – ве-
лика гідроелектростанція на півдні
України, п’ятий ступінь каскаду гід-
роелектростанцій в Україні, забезпе-
чує сьогодні електроенергією Донець-
ко-Криворізький промисловий район.
Станція знаходиться у м. Запоріжжі і є
найстарішою серед каскаду електро-
станцій на Дніпрі. Поява «Дніпроге-
су» в Запоріжжі дозволила створити
металургійний, хімічний і машинобу-
дівний промисловий комплекс [1].
Протягом кількох століть судно-
плавство на Дніпрі мало багато пере-
шкод, але в основному через наявність
порогів різної величини. Ще з часів
Катерини Великої розроблялися прое-
кти, які покращували це судноплавст-
во. Над проектами використання енер-
гії Дніпра і створення судноплавного
шляху через дніпровські пороги пра-
цювали інженери М.С. Лелявський
(1893), В.Є. Тімонов (1894), С.П. Мак-
симов і Г.О. Графтіо (1905), І.О. Розов
та Л.В. Юргевич (1912). Основна ува-
га у розробці проектів приділялася ро-
звитку судноплавства. Гідроенергети-
ка в цих проектах була присутньою у
світлі звичайного «використання да-
ремної води, що тече собі». Регулю-
вання витрат води не передбачалося
[2-4]. Хоча В.Є. Тімонов, наприклад,
активно досліджував гирло Дніпра і
визначив рукави його для покращення
течії ріки, склав проект покращення
порогової частини Дніпра і провів до-
слідні роботи на одному з порогів
(1894) [5]. Однак, за царської влади
жоден із запропонованих проектів не
був здійснений.
Лише 10 серпня 1921 р. було
прийнято постанову Ради Народних
Комісарів «про звільнення земель, які
підлягають затопленню після будів-
ництва гідроелектростанції» біля міста
Олександрівська (сьогодні Запоріж-
жя). Землі під затоплення звільнялися
у відповідності з проектом, створеним
академіком І.Г. Александровим та згі-
дно із завданням, яке було визначено 5
березня 1921 р. [6]. При проектуванні і
будівництві «Дніпрогесу» використо-
вувався досвід таких гідроелектроста-
нцій, як «Куінстон» на Ніагарі, «Аль-
Малинь» на річці Сагеней і «Ла-
Габель» на річці «Св. Лаврентія». Мі-
сце для електростанції «Дніпрогес»
обрали біля колонії Кичкас, що у 5 км
від Запоріжжя [7].
В умовах 1922 р. негайно при-
ступити до втілення у життя проекту
було неможливо. Власне тому у плані
«ГОЭЛРО» на 1921-1922 рр. були за-
ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2013 № 4 24
плановані тільки попередні вишуку-
вання та підготовчі роботи, а на 1923-
1926 рр. було заплановане будівницт-
во Олександрівської греблі. В цей час
промисловість молодої радянської
країни ще не виробляла енергоагрега-
тів необхідної потужності, а економі-
чна ізоляція Радянського Союзу ще не
була подолана. Світова криза, яка в
цей час панувала у світі, СРСР не за-
чепила, і це допомогло вирішити про-
блему з постачанням обладнання –
американська компанія «General elec-
trik» запропонувала повний цикл буді-
вництва ГЕС, однак в СРСР вже було
завершено підготовку проекту з буді-
вництва електростанції, тому в амери-
канської компанії купували тільки те
обладнання, якого не вистачало [8].
Мало цього, у планах «ГОЭЛРО» ще у
1920 р. були детально описані і визна-
чені етапи підготовчих і будівельних
робіт стосовно будівництва Дніпроге-
су, було визначено список необхідно-
го обладнання для станції, визначено
напрямки ліній електропередач та
строки реалізації будівництва станції.
Не вдаючись у детальне висвітлення
цих завдань, коротко окреслимо лише
шість етапів цього масштабного буді-
вництва:
- попередні вишукування і підго-
товчі прботи – 1921-1922 рр;
- будівництво Олександрівської
греблі – 1923-1926 рр.;
- будівництво гідроелектричної
станції і встановлення різних механіз-
мів – 1925-1928 рр.;
- улаштування мережі високово-
льтної передачі і трансформаторних
підстанцій в напрямках Катеринослава
(Дніпропетровська), Нікополя, Криво-
го Рогу і вздовж електрифікованої лі-
нії залізниці Олександрівськ – Прося-
на – 1927-1929 рр.;
- розвиток мережі безпосередньої
передачі в район Олександрівська для
порту і промисловості – 1929-1930 рр.;
- початок робіт щодо збільшення
потужності станції до 330 тис. кВт –
1929-1930 рр.
Завершилося виконання цих шес-
ти етапів 1-го травня 1933 р., коли па-
роплав «Софія» пройшов через Дніп-
ровський шлюз. Відкрилася наскрізна
навігація над затопленими дніпровсь-
кими порогами. З відкриттям шлюзу
здійснилася мрія вітчизняних інжене-
рів декількох поколінь – вирішити
проблему створення наскрізного суд-
ноплавства над порогами, яка почала-
ся ще в кінці ХVІІІ ст. А ось ідея ви-
користання колосальної гідравлічної
енергії порогової частини Дніпра ви-
никла лише в кінці ХІХ ст. І лише ра-
дянські вчені у 20-30-х роках ХХ ст.
об’єднали в єдине ціле ряд важливих
завдань водногосподарського викорис-
тання Дніпра. Судноплавну, енергети-
чну, іригаційну та інші проблеми вони
об’єднали в широку і взаємопов’язану
проблему. І вирішити її вони спланува-
ли шляхом створення комплексу спо-
руд Дніпровської гідроелектростанції.
Безперечно, на той час вона була най-
більшою у планах «ГОЭЛРО».
Сьогодні ми можемо відзначити
факт, що розвиток ідей комплексного
використання рік колишнього СРСР
був пов’язаний, в першу чергу, з іме-
нами І.Г. Александрова, Б.Є. Веденєє-
ва, Г.О. Графтіо, О.В. Вінтера, Г.М.
Кржижановського. І вперше ці ідеї в
СРСР були здійснені в комплексі
Дніпропетровської гідроелектростан-
ції і промислового комбінату.
Колектив спеціалістів на чолі з
академіком І.Г. Александровим склав
проект будівництва Дніпрогесу. Вті-
лення проекту в життя було покладено
на О.В. Вінтера – начальника будів-
ництва і Б.Є. Веденєєва – першого за-
ступника і головного інженера Дніп-
робуду. Останній також став членом
Технічної ради Дніпробуду. До його
функціональних обов’язків належало
затвердження остаточних проектів, за-
ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2013 № 4 25
твердження плану робіт, експертиза з
усіх технічних питань, які виникали в
процесі будівництва. З цього приводу
академік Ф.П. Сваренський писав: «На
долю Бориса Євгеновича випало кері-
вництво проектуванням і будівницт-
вом гідротехнічних споруд. Він ціл-
ком віддається роботі, поселився на
місці будівництва в Кічкасі і особисто
керує роботою, вникаючи в усі деталі
цієї грандіозної справи» [9, С. 86].
До цих слів слід додати, що усі
великі гідротехнічні споруди на стан-
ції були побудовані під керівництвом
Б.Є. Веденєєва. Безумовно, Дніпров-
ська гідроелектрична станція була ві-
дображенням визначних досягнень як
наукової думки того часу, так і видат-
них праць названих вище вчених та
інженерів. Особливу роль в цьому
процесі відіграв і Б.Є. Веденєєв.У сво-
їй автобіографії він, зокрема, відзна-
чає, що п’ятирічний період праці на
Дніпрогесі був найщасливішим у його
житті. Власне тому його діяльність не
обмежувалася детальним пророблен-
ням проектів і керівництвом будівни-
цтва гідротехнічних об’єктів: дамб, гі-
дростанцій тощо. Його величезна ене-
ргія і цілеспрямованість, незвичайна
працездатність і організованість віді-
грали особливу роль у створенні скла-
дного комплексу Дніпрогесу. Його су-
часники навіть дивувалися – як це бу-
ло під силу одній людині?
Факти свідчать, що Б.Є. Веденєєв
охоплював своєю діяльністю значно
більш широке коло завдань, що вини-
кали при спорудженні Дніпрогесу.
Ось що казав з цього приводу академік
О.В. Вінтер: «Борис Євгенович керував
усіма складними питаннями щодо роз-
робки як технічного проекту, так і усіх
робочих креслень. Він організував на
площадці будівництва лабораторні ро-
боти, присвятив багато часу і праці
удосконаленню самого проекту, завдя-
ки чому Дніпрогес було побудовано в
одну чергу» [10, C. 91]. Об’єднання
запланованих двох черг будівництва
гідростанції в одну ускладнювалося
тим, що в цей час на Дніпробуді вже
почалися будівельні роботи. Зміна ряду
деталей проекту, які в однаковій мірі
стосувалися як будівельної, так і
енергетичної складових, було успішно
виконано Борисом Євгеновичем. Це
свідчило про різнобічність його
інженерних уподобань.
Так, на Дніпробуді Б.Є. Веденєєв
продовжував досліди з цементації
скелястих основ, розпочатої ним ще
під час будівництва Волховської гід-
роелектростанції. Результати цих до-
сліджень допомогли успішно провес-
ти на Дніпробуді цементацію в широ-
ких масштабах. Гранітно-гнейсова ос-
нова під греблю і гідростанцію, обра-
на І.Г. Александровим згідно її висо-
кої міцності, все ж мала тріщини. Це
давало підстави вважати, що після
спорудження греблі напірна вода
зможе проникнути з верхнього б’єфа
під підошву греблі. Для усунення не-
безпеки проникнення фільтраційної
води, здатної викликати руйнацію
греблі, була проведена цементація
тріщин. Під верхньою межею греблі
по усій її довжині виконали ряд свер-
дловин глибиною до 30 м. В ці сверд-
ловини нагнітали під високим тиском
цементний розчин, який заповнював
пустоти (тріщини). Цемент заповню-
вав щілини і ущільнював скельну ос-
нову. Застосування цементації дозво-
лило значно полегшити профіль греб-
лі без небезпеки для зниження її міц-
ності. Завдяки цьому було зекономле-
но значну кількість бетону.
Б.Є. Веденєєв багато у чому
сприяв перетворенню Дніпробуду на
високомеханізоване будівництво. На-
сичення великої площі будівництва
різними механізмами, які прискорю-
вали і полегшували усі види будіве-
льних і монтажних робіт, стало одні-
єю з основних умов, які вирішили
успіх у будівництві «Дніпрогесу». За-
ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2013 № 4 26
галом, розвиток механізації на станції
відбувався швидкими темпами і це до
певної міри зобов’язувало Б.Є. Веде-
нєєва залучати нову техніку. Він по-
стійно підкреслював важливість осна-
щення будівельних майданчиків най-
новішими і високопродуктивними
допоміжними механізмами і транспо-
ртними засобами.
Великого значення Б.Є. Веденє-
єв надавав розробці точних планів
виконання будівельних, монтажних
та інших робіт. Ці плани ґрунтували-
ся на глибокому знанні усіх проект-
них і дослідницьких матеріалів, а та-
кож враховували специфіку місцевих
умов. У плані робіт Дніпробуду, роз-
роблених Борисом Євгеновичем та
його співробітниками, центральне мі-
сце було відведено будівництву греб-
лі, яка була «тією ланкою, яка, по су-
ті, і визначила строк робіт».
У закінченому вигляді водозлив-
на гребля Дніпровського вузла мала
вигляд потужного бетонного масиву,
який опирався на міцну монолітну
гранітно-гнейсову скелю. Видовження
її водозливної частини було досягнуто
проектувальником – професором І.Г.
Александровим, який надав їй дуго-
подібної форми. Для отримання нале-
жної позначки підпору були застосо-
вані пласкі колісні затвори системи
Стонея, встановлені у прогонах між
биками. У греблі були вмонтовані
оглядові галереї і система дренажу. У
її «тіло» було укладено біля 760 тис
куб.м бетонної суміші. Гребля та усі
інші споруди Дніпрогесу – будівля гі-
дростанції, шлюз – були споруджені
за останнім словом техніки і у строки,
дещо більш короткі, ніж це передба-
чалося планом.
У 1929 р., тобто ще за три роки
до пуску Дніпровської гідроелектро-
станції, Б.Є. Веденєєв стверджував,
що немає жодних сумнівів у можли-
вості виконання плану будівництва,
яке передбачало пуск перших турбін
до 1-го грудня 1932 року за умови,
якщо не виникнуть будь-які неперед-
бачені обставини. Проведення усіх
робіт на високому технічному рівні і
керівництво спорудженням греблі та
інших основних об’єктів інженером
Б.Є. Веденєєвим попередило виник-
нення будь-яких «непередбачених об-
ставин». Завдяки умілому керівництву
роботами і гарною організацією з боку
Б.Є. Веденєєва, Дніпрострой став од-
ним з найкращим чином організова-
них і здійснених будівництв світового
ґатунку.
1-го травня 1932 р., на чотири мі-
сяці раніше запланованого строку,
Дніпровська гідроелектрична станція
дала промисловий струм. Ця подія не
була ординарною для молодої радян-
ської країни, вона засвідчила успіхи
радянської гідроенергетики. Ось як
писав про цю подію сам Б.Є. Веденє-
єв: «Волховська гідростанція у відпо-
відності із завданнями відновлювано-
го періоду повинна була вирішити
кризу електропостачання промислово-
сті Ленінграду, який відновлювалася, і
не мала завдання створення енергети-
чної бази для нової промисловості.
Уся енергія Волховської гідростанції,
запущеної восени 1926 р., повинна бу-
ла влитися до загальної мережі елект-
ропостачання Ленінграду, замінюючи
і полегшуючи роботу застарілих ма-
шин ленінградських теплових станцій,
які не могли задовольнити попит на
енергію промисловості. У цьому хара-
ктерна відмінність Волховбуду від
Дніпробуду.
Будівництво Дніпробуду було
розпочато відразу після Волховбуду, у
березні 1927 року. Розгортання будів-
ництва Дніпробуду співпало з реконс-
труктивним періодом, значить, і роль
Дніпробуду інша, ніж Волховбуду.
Дніпробуд – енергетична база для за-
ново створюваної промисловості, для
потужного Дніпровського металургій-
ного комбінату.
ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2013 № 4 27
Встановлена потужність Волхов-
ської станції складає 89 000 к.с., Дніп-
ровської – 810 000 к.с., тобто майже у
10 разів більше. Потужність кожної
гідротурбіни на Дніпробуді 90 000
к.с., а на Волховбуді – 10 000 к.с., тоб-
то одна гідротурбіна Дніпровської гі-
дростанції дорівнює потужності усієї
Волховської гідростанції. Це порів-
няння чітко показує величезне зна-
чення Дніпровської гідростанції як
енергетичної бази для нової промис-
ловості і характеризує той крок упе-
ред, який зроблений нами в галузі гід-
робудівництва з весни 1922 р., коли
практично почалися інтенсивні роботи
з будівництва Волховської гідростан-
ції, і до весни 1932 р., коли Дніпров-
ська гідростанція почала давати енер-
гію» [11, С. 5].
У порівнянні з Волховбудом на
Дніпровському будівництві була дося-
гнута значно більша інтенсивність
праці. Б.Є. Веденєєв показав це на
прикладі, характерному для гідротех-
нічного будівництва, – укладанні бе-
тонної суміші. Він писав: «Будівницт-
во гідростанцій типу Волховської і
Дніпровської на великих судноплав-
них ріках пов’язане з укладанням ве-
ликої кількості бетону. Кількість бе-
тону на Волховській гідростанції
складає 200 тис. куб. м, а на Дніпров-
ській – 1 100 тис. куб. м., тобто майже
у 6 разів більше. Строк будівництва
Волховської і Дніпровської гідростан-
цій – один і той же, власне 5 років,
значить, інтенсивність робіт на Дніп-
робуді у 6 разів більша, ніж у свій час
на Волховбуді» [Там само, С. 19]. В
наступні роки інтенсивність укладан-
ня бетонної суміші на гідроенергетич-
них будівництвах в СРСР постійно
зростала, залишивши далеко позаду
показники Дніпробуду.
Спорудження комплексу Дніп-
ровської ГЕС високими темпами та із
застосуванням тогочасних засобів ме-
ханізації робило це будівництво неви-
черпним джерелом виробничого до-
свіду. Він швидко впроваджувався у
практику багатьох виробничих колек-
тивів, зайнятих спорудженням інших
великих радянських гідроелектроста-
нцій. Досвід Дніпрогесу широко вико-
ристовувався в роки перших
п’ятирічок і продовжував відігравати
велику роль при спорудженні гідрову-
злів в різних районах СРСР. Б.Є. Ве-
денєєв писав, що «Дніпробуд предста-
вляв собою школу, в якій тисячі робі-
тників і техперсоналу практично ви-
вчали техніку механізованого будів-
ництва. Вони вже частково перенесли
свій досвід і знання на інші будівниц-
тва і широко рознесуть їх на усій те-
риторії СРСР» [12, С. 164].
Борис Євгенович особисто брав
участь у передаванні досвіду Дніпро-
буду на інші гідроенергетичні будів-
ництва СРСР. Він також використову-
вав цей досвід у своїй роботі над ви-
рішенням низки проблем енергетич-
ного використання Середньоволзької
системи (рік Волги і Ками), Іртиша та
ін. Успішне завершення будівництва
Дніпрогесу, згідно слів Бориса Євге-
новича, багато в чому зобов’язане бу-
ло тому, що тут вперше були застосо-
вані найновіші для свого часу технічні
методи проведення будівельних робіт
у поєднанні з правильною організаці-
єю праці і соціалістичним змаганням
серед будівельників, яке в цей час ак-
тивно розгорталося. Деякі технічні
методи проведення робіт були розро-
блені безпосередньо на будівельному
майданчику Дніпрогесу під керівниц-
твом і за участю О.В. Вінтера, Б.Є.
Веденєєва, П.П. Ротерта, І.І. Кандало-
ва та інших провідних інженерів.
Дніпровська гідроелектростанція про-
тягом 9 років постачала електроенер-
гією великі промислові підприємства
Запоріжжя, інші міста і села. Мирна
робота станції була перервана Вели-
кою Вітчизняною війною.
ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2013 № 4 28
ЛІТЕРАТУРА
1. Юрезанский В.Т. Покорение
реки: История Днепростроя / В.Т
Юрезанский. – Москва: Сов. Писа-
тель, 1946. – 356 с.
2. Непорожний В.С. Введение в
специальность «Гидроэлектро-
энергетика»: Учебное пособие для ву-
зов по специальности «Гидроэлектро-
энергетика» / П.С. Непорожний, В.И.
Образков. – 2-у изд. – Москва: Энер-
гоатомиздат, 1990. – 352 с.
3. Непорожний П.С. Гидроэнер-
гетика и комплексное использование
водных ресурсов СССР / П.С. Непо-
рожний. – Москва: Энергоиздат, 1982.
– 559 с.
4. Нестерук Ф.Я. Развитие гид-
роэнергетики СССР / Ф.Я. Несте-
рук. – Москва: Изд-во АН СССР,
1963. – 382 с.
5. Тимонов В.Е. Об улучшении
судоходных условий в днепровских
порогах / В.Е. Тимонов. – Санкт-
Петербург: Собр. инж. путей сообщ.,
1894. – 21 с.
6. Логинов Ф.Г. Возрождение
Днепрогесса / Ф.Г. Логинов. – К.: Гос-
техиздат Украины, 1951. – 152 с.
7. Энергетика России (1920-
2020). Том.1. План ГОЭЛРО. – Моск-
ва: Изд-во «Энергия», 2006. – 1067 с.
8. Новицкий В. Днепрогес – сим-
вол советско-американской дружбы /
В. Новицкий // Еженедельник «2000»
(Киев). – 2002. – 27 сент. - №393.
9. Саваренский Ф.П. К 60-летию
академика Б.Е.Веденеева / Ф.П. Сава-
ренский // Вестник Академии наук
СССР. – 1945. - №4. – С.85-87.
10. Винтер А.В. Памяти академи-
ка Б.Е. Веденеева: К 5-летию со дня
смерти / А.В. Винтер // Электричест-
во. – 1951. - №9. – С. 90-91.
11. Веденеев Б.Е. От Волховст-
роя к Днепрострою / Б.Е. Веденеев //
Комсомол и электрификация. – 1932. -
№8. – С. 4-6.
12. Веденеев Б.Е. Предисловие
// Б.Е. Веденеев // А.А. Ковалев-
ский, Днепровская гидроэлектриче-
ская станция. – Москва; Ленинград,
1932. – 242 с.
Карадобрий Т.А. Участие академика Б.Е. Веденеева в строительстве Днеп-
ровской гидроэлектростанци («ДнепроГЭС») (1927-1932 гг.). В статье освеща-
ется один из интереснейших периодов жизни и деятельности главного инженера
«ДнепроГЭСа» академика Б.Е. Веденеева – период создания крупнейшей гидроэлек-
тростанции Советского Союза в 30-40-х годах ХХ ст. Показан его вклад в развитие
отечественной гидроэнергетики, участие и роль в создании многих гидротехниче-
ских сооружений
Karadobry T.A. Participation academician B.E. Vedeneyev construction of hy-
dropower plants on the Dnieper ("DnieproGES") (1927-1932). One of the most interest-
ing periods of life and activity of main engineer of "ДнепроГЭСа" of academician B.Е.
Vеdеnнееvа is illuminated in the article - the period of creation of the largest hydroelectric
power station of Soviet Union in 30-40 th of ХХ of item is. Shown his contribution to devel-
opment of domestic hydroenergetics, participating and role in creation of many hydrotech-
nical building
|