Проектні розробки Українського державного інституту з проектування металічних заводів в контексті розвитку тракторобудування в Україні (кінець 20-х – початок 30-х років ХХ сторіччя)

Проектні розробки Українського державного інституту з проектування металічних заводів в контексті розвитку тракторобудування в Україні (кінець 20-х – початок 30-х років ХХ сторіччя)

Стаття присвячена аналізу первинних матеріалів, що висвітлюють процес формування проектного інституту Укрдіпромез, який став основою для створення радянських заводів та розвитку тракторобудування взагалі. Проведено аналіз виникнення інституту, передумов його створення та проблем, пов’язаних з викона...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2013
1. Verfasser: Кривоконь, О.Г.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури 2013
Schriftenreihe:Питання історії науки і техніки
Schlagworte:
Історія галузей та підприємств
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77851
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Проектні розробки Українського державного інституту з проектування металічних заводів в контексті розвитку тракторобудування в Україні (кінець 20-х – початок 30-х років ХХ сторіччя) / О.Г. Кривоконь // Питання історії науки і техніки. — 2013. — № 4. — С. 29-36. — Бібліогр.: 2 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-77851
record_format dspace
spelling irk-123456789-778512015-03-08T03:02:06Z Проектні розробки Українського державного інституту з проектування металічних заводів в контексті розвитку тракторобудування в Україні (кінець 20-х – початок 30-х років ХХ сторіччя) Кривоконь, О.Г. Історія галузей та підприємств Стаття присвячена аналізу первинних матеріалів, що висвітлюють процес формування проектного інституту Укрдіпромез, який став основою для створення радянських заводів та розвитку тракторобудування взагалі. Проведено аналіз виникнення інституту, передумов його створення та проблем, пов’язаних з виконанням перших проектів тракторних заводів. Статья посвящена анализу первичных материалов, освещающих процесс формирования проектного института Укргипромез, который стал основой для создания советских заводов и развития тракторостроения в целом. Проведен анализ возникновения института, предпосылок его создания и проблем, связанных с выполнением первых проектов тракторных заводов. This article analyzes the primary materials that illuminate the formation processes of Ukrgipromez Design Institute, which became the basis for a Soviet tractor factories and development of tractorbuilding in general. There is the analysis of the Institute occurrence, preconditions for its development and the problems associated with the implementation of the first projects of tractor factories. 2013 Article Проектні розробки Українського державного інституту з проектування металічних заводів в контексті розвитку тракторобудування в Україні (кінець 20-х – початок 30-х років ХХ сторіччя) / О.Г. Кривоконь // Питання історії науки і техніки. — 2013. — № 4. — С. 29-36. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. 2077-9496 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77851 629.366 (477) (09) uk Питання історії науки і техніки Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Історія галузей та підприємств
Історія галузей та підприємств
spellingShingle Історія галузей та підприємств
Історія галузей та підприємств
Кривоконь, О.Г.
Проектні розробки Українського державного інституту з проектування металічних заводів в контексті розвитку тракторобудування в Україні (кінець 20-х – початок 30-х років ХХ сторіччя)
Питання історії науки і техніки
description Стаття присвячена аналізу первинних матеріалів, що висвітлюють процес формування проектного інституту Укрдіпромез, який став основою для створення радянських заводів та розвитку тракторобудування взагалі. Проведено аналіз виникнення інституту, передумов його створення та проблем, пов’язаних з виконанням перших проектів тракторних заводів.
format Article
author Кривоконь, О.Г.
author_facet Кривоконь, О.Г.
author_sort Кривоконь, О.Г.
title Проектні розробки Українського державного інституту з проектування металічних заводів в контексті розвитку тракторобудування в Україні (кінець 20-х – початок 30-х років ХХ сторіччя)
title_short Проектні розробки Українського державного інституту з проектування металічних заводів в контексті розвитку тракторобудування в Україні (кінець 20-х – початок 30-х років ХХ сторіччя)
title_full Проектні розробки Українського державного інституту з проектування металічних заводів в контексті розвитку тракторобудування в Україні (кінець 20-х – початок 30-х років ХХ сторіччя)
title_fullStr Проектні розробки Українського державного інституту з проектування металічних заводів в контексті розвитку тракторобудування в Україні (кінець 20-х – початок 30-х років ХХ сторіччя)
title_full_unstemmed Проектні розробки Українського державного інституту з проектування металічних заводів в контексті розвитку тракторобудування в Україні (кінець 20-х – початок 30-х років ХХ сторіччя)
title_sort проектні розробки українського державного інституту з проектування металічних заводів в контексті розвитку тракторобудування в україні (кінець 20-х – початок 30-х років хх сторіччя)
publisher Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
publishDate 2013
topic_facet Історія галузей та підприємств
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77851
citation_txt Проектні розробки Українського державного інституту з проектування металічних заводів в контексті розвитку тракторобудування в Україні (кінець 20-х – початок 30-х років ХХ сторіччя) / О.Г. Кривоконь // Питання історії науки і техніки. — 2013. — № 4. — С. 29-36. — Бібліогр.: 2 назв. — укр.
series Питання історії науки і техніки
work_keys_str_mv AT krivokonʹog proektnírozrobkiukraínsʹkogoderžavnogoínstitutuzproektuvannâmetalíčnihzavodívvkontekstírozvitkutraktorobuduvannâvukraíníkínecʹ20hpočatok30hrokívhhstoríččâ
first_indexed 2025-07-06T02:06:30Z
last_indexed 2025-07-06T02:06:30Z
_version_ 1836861453326352384
fulltext ІСТОРІЯ ГАЛУЗЕЙ ТА ПІДПРИЕМСТВ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2013 № 4 29 УДК 629.366 (477) (09) ПРОЕКТНІ РОЗРОБКИ УКРАЇНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ІНСТИТУТУ З ПРОЕКТУВАННЯ МЕТАЛІЧНИХ ЗАВОДІВ В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ ТРАКТОРОБУДУВАННЯ В УКРАЇНІ (кінець 20-х – початок 30-х років ХХ сторіччя) Кривоконь О.Г., канд. філос. наук, доц. (Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут») Стаття присвячена аналізу первинних матеріалів, що висвітлюють процес фо- рмування проектного інституту Укрдіпромез, який став основою для створення ра- дянських заводів та розвитку тракторобудування взагалі. Проведено аналіз виник- нення інституту, передумов його створення та проблем, пов’язаних з виконанням перших проектів тракторних заводів. Загальновідомо, що передумови розвитку України як промислової держави складалися хаотично ще під час розвитку Російської імперії. Укра- їнська промисловість не зупинилась навіть під час занепаду 1917-1924 ро- ків, але глобальний прорив розвитку промисловості стався після реалізації полі- тики НЕПу та переходу до політики індустріалізації. Звичайно, це вимагало змін в організації та плануванні, давало поштовх до ство- рення проектних інститутів, заводів та розвитку таких економічно важливих галу- зей промисловості, як трак- торобудування. Дослідженням питань тракторобудування займались такі на- уковці, як Г. В. Лупаренко, Я. Ю. Бі- локонь, В. В. Біблік. Наша стаття має за основу архівні дані, оскільки лише з них можливо отримати повноцінну інформацію щодо ролі проектного ін- ституту «Укрдіпромез» в історії трак- торобудування. Метою статті є висвітлення на прикладі окремого факту створення «Укрдіпромезу» іншої, позитивної, але менш відомої сучасним українсь- ким історикам сторони подій кінця 20- х – початку 30-х років ХХ сторіччя, сторони не менш героїчної, що скла- лася завдяки невтомній праці людей, заради «світлого майбутнього» нової країни. В 20-х роках минулого століття Харків був столи- цею України, і було логічно та ідеологічно вірно розви- вати його промисловий і го- сподарський потенціал, мак- симально використовуючи сформовані традиції вироб- ництва, робочі та інженерні кадри. Таким чином було поставлене амбіціозне уря- дове завдання у скорочені терміни освоїти у Харкові виробництво машинобудівної продук- ції, необхідної для розвитку молодої держави. Для цього планувалося про- вести значну реконструкцію найбіль- ших існуючих заводів Харкова та збу- дувати нові, найзначнішим з яких був тракторний завод – гігант, відомий сьогодні як ХТЗ. Враховуючи, що бу- дівництво і робота тракторного заво- ду-гіганта зажадає залучення десятків тисяч робітників, техніків, службовців ІСТОРІЯ ГАЛУЗЕЙ ТА ПІДПРИЕМСТВ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2013 № 4 30 та інженерів, що було б украй складно в ті роки забезпечити в інших містах або, скажімо, на нових територіях, мі- сцем будівництва будо обрано Харків, що на той час вже мав певну базу ін- женерних та виробничих кадрів. Першим кроком до будівництва підприємств таких потужностей по- винен був стати етап проектування. Слід зазначити, що проектування промислових об’єктів в період Ро- сійської імперії забезпечувалось елі- тарними фахівцями, які мешкали у столицях або їх навіть запрошували з Європи та США. До кінця 20-х ро- ків минулого століття в зв'язку з по- чатком масової індустріалізації мала бути створена мережа проектних ін- ститутів, у розпорядженні яких зна- ходилась би достатня кількість про- ектувальників, що вже не могли бу- ти представниками буржуазної елі- ти, а стали б новою трудовою елітою нової держави з новою ефективною економікою. Первістком таких інститутів став Державний інститут з проекту- вання металевих заводів (Діпромез) в м. Ленінграді, РРФСР [1]. Він під- порядковувався Головному Управ- лінню металевої промисловості Ви- щої ради народного господарства СРСР (ВРНГ СРСР). Вибір місця розташування в Ле- нінграді диктувався, в першу чергу, тим, що саме тут були розташовані найбільші на той час і найбільш техні- чно оснащені сучасною технікою за- води металевої промисловості, свого роду лідери машинобудування, побу- довані ще в Російській імперії най- більш прогресивно мислячими проми- словцями. Важливою була наявність значної кількості фахівців, потужного загону робітничого класу, що підтримав бі- льшовиків в роки революції та Грома- дянської війни, близькість кордонів основних європейських держав, що при розвинених залізничних і морсь- ких шляхах різко скорочувало терміни виконання контрактів з іноземними фірмами в Європі та Америці. Безумовно важливим був і полі- тичний момент, оскільки Ленінград вважався колискою революції, а то- му держава на цьому етапі приклала значних зусиль для підтримки його образу і надання йому сучасного ви- гляду. Для цього всіляко розвива- лось промислове виробництво, бу- дувались в значних обсягах нові жи- тлові райони, комунікації, залуча- лась до роботи в місті молодь з сіль- ської місцевості, різко збільшува- лась мережа вищих і середніх навча- льних закладів, готувались робочі та інженерні кадри. Не секрет, що більшість новобу- дов країни проектувалися спочатку іноземними фахівцями, переважно американськими та німецькими. Тому для освоєння іноземного досвіду були потрібні не просто досвідчені інжене- ри і техніки, але ті з них, хто досить вільно володів іноземними мовами, щоб можна було безпосередньо спіл- куватися з іноземними фахівцями, пе- рекладати на російську мову технічну документацію, поширювати і освою- вати передовий досвід. Саме в Ленінграді була найбі- льша кількість таких фахівців. Біль- ше того, серед них виявилося чима- ло більшовиків або осіб, які прийня- ли Радянську владу, тобто тих, кого радянський уряд вирішував посила- ти на обмін досвідом чи на навчання за кордон. У міру розширення обсягів інду- стріалізації «Діпромез» перестав спра- влятися з постійно зростаючою кількі- стю нових проектів. Тому було вирі- шено в якості першого кроку органі- зувати Українське відділення інсти- туту в Харкові. Таке рішення було обумовлено фактом, що в Україні темпи індустріалізації були найви- ІСТОРІЯ ГАЛУЗЕЙ ТА ПІДПРИЕМСТВ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2013 № 4 31 щими серед республік СРСР. Окрім того, досвід створення Українського відділення передбачалося надалі поширити на інші союзні республі- ки. Так і було зроблено. У листі від 28.03.29 № 0830 ке- руючого Укрдіпромезу Щербини та виконуючого обов'язки Завідувача планового бюро Паланта на адресу Харківського районного комітету Всеросійського ради робочих мета- лістів [1] детально і широко висвіт- лена діяльність інституту на порозі першої п'ятирічки. Особливістю того часу було те, що профспілкові організації широко контролювали господарську діяль- ність підприємств і організацій, а пар- тійні органи зосереджували свою ос- новну увагу на політичних питаннях, в тому числі і на внутрішньопартійній боротьбі, не підміняючи дріб'язковою опікою господарські та профспілкові органи. Ось чому Харківський райком Всеросійського ради робочих металіс- тів листом від 13.03.29 № 1249 запро- сив детальну інформацію про конкре- тну діяльність Укрдіпромезу [1]. Суть відповіді керівництва ін- ституту була в тому, що виробнича діяльність почалася в лютому- березні 1928 року. З набуттям досві- ду і набору портфеля заказів обсяги робіт постійно зростали. Вже до че- рвня 1928 році інститут був повніс- тю завантажений і відчував гостру потребу у фахівцях для виконання доручених йому робіт. Так як ні в дореволюційний, ні в післяреволюційний період подібні роботи не проводилися, то на пер- ших порах суттєво позначалася від- сутність попереднього досвіду і ме- тодичних матеріалів. Укрдіпромез тісно співпрацю- вав з Діпромез, м. Ленінград, який ділився своїм досвідом і виконував роль контролюючого органу, що приймає остаточні рішення з розро- бок Укрдіпромезу, а також перероз- поділяв замовлення. Зрозуміло, що успішній роботі Укрдіпромезу заважали багато об'єк- тивних факторів, у тому числі відсут- ність у керівних органів твердих пла- нів і першочергових об'єктів будівни- цтва, недостатні обсяги фінансування, гостра нестача на території Харкова житлової площі, що не дозволяло за- прошувати на постійну роботу фахів- ців з інших міст. У міру зростання обсягів робіт все сильніше відчувався брак досвід- чених фахівців. Об'єкти своїх проект- них робіт Укрдіпромез отримував з двох джерел: від Діпромезу, м. Ленін- град, і від Укрмаштреста, м. Харків. Так Діпромез спочатку передав Укр- діпромезу технічне завдання на рекон- струкцію Державного Харківського паровозобудівного заводу. Таке за- вдання було вельми вагомим як в об'- ємному, так і у фінансовому виражен- ні. Як показав подальший досвід, про- ект реконструкції ХПЗ був близький за вартістю до проектування ХТЗ. Досить зазначити, що навіть на першому етапі реконструкції ХПЗ пе- редбачалося забезпечити випуск на рік 29 одиниць паровозів серії «Т», 1026 одиниць тракторів «Комунар» підви- щеної потужності, загальною потуж- ністю 30000 к. с. дизелів (ДВЗ), чаву- нного лиття 25000 тонн, у тому числі 13000 тонн по кооперації, запчастин до тракторів в обсязі 16 % від основ- ного випуску, запчастин до дизелів – 12 % від основного випуску, а також значні обсяги запчастин до паровозів і ходової частини залізничних вагонів. Отже, якщо на 01.03.28 в штаті Укрдіпромезу було всього 14 праців- ників (без консультантів), то на 01.03.29 – вже 315 чоловік (без консу- льтантів). Середня зарплата на 01.03.29 за Укрдіпромезу була (за масштабами СРСР) досить солідною – 203 карбо- ІСТОРІЯ ГАЛУЗЕЙ ТА ПІДПРИЕМСТВ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2013 № 4 32 ванця, а інженерно-технічного персо- налу – ще вище – 240 карбованців, тобто майже в 2.5 рази вище зарплати висококваліфікованого робітника. У зазначеному листі крім хара- ктеристики роботи Укрдіпромезу по окремих об'єктах містився деталь- ний матеріал щодо проектування тракторного заводу-гіганта в місті Харкові, який інститут пропонував з самого початку побудувати для випуску 50000 тракторів потужніс- тю 25-30 к. с. Аналізуючи стан тракторобуду- вання в країні, інститут виходив з таких даних: − Станом на жовтень 1928 року Путилівський завод вже вийшов на випуск 5000 тракторів потужністю 10- 20 к.с.; − Споруджуваний Сталінградсь- кий тракторний завод навіть у перші роки має забезпечити випуск 20 000 тракторів 15-30 к. с. − До травня 1929 року Путилів- ський завод буде готовий випускати в рік 20000 колісних тракторів, Сталін- градський – 40000 одиниць, Челябін- ський – 20000 одиниць потужністю 15-30 к.с.; ДХПЗ, м. Харків – 20000 гусеничних тракторів середньою по- тужністю в 60 к. с . На останньому етапі розвитку радянського тракторобудування, як вбачалося фахівцям Укрдіпромезу, тобто на межі першої п'ятирічки, ви- пуск Путилівського і Сталінградсько- го заводів залишаться такими ж, як і раніше (тобто 20000 і 40000 тракторів на рік), а Челябінський тракторний мав збільшити випуск до 50000 штук тракторів підвищеної потужності 50- 60 к. с.; новий Харківський трактор- ний завод мав вийти на випуск 50000 гусеничних тракторів потужністю 25- 30 к с. плюс 20 % запчастин. Додатко- во планувалося побудувати в місті Воронеж або в Україні ще один трак- торний завод для випуску 25000 про- сапних тракторів на рік. Зазначені прогнози не в усьому були реалізовані, але Укрдіпромез виходив з постанови II-й сесії ЦВК СРСР, що підтверджував зазначені програми і вказував порядок їх здійснення. У листі далі було вказано, які проектні роботи в області тракторобу- дування виконав інститут до березня 1929 року. У короткому викладі це: − проекти випуску на ДХПЗ ім. Комінтерну тракторів з розрахунку 1026 одиниць на рік до березня 1929 р., а до травня 1929 року – 2000 од./р.; − проектування на території ДХПЗ виробництва з випуском трак- торів з розрахунку 5000 річних до ли- пня 1929 р., а до жовтня 1929 р. вихід на річне виробництво 30000 тракторів і додатково 10000 потужних з двигу- нами 90-120 к. с.; − проектування нового трактор- ного заводу в Харкові для випуску з листопада-грудня 1929 р. – 50000 тра- кторів потужністю 25-30 к. с. плюс 20 % запасних частин; − окремий проект для випуску 2000 тракторів ДХПЗ на рік потужніс- тю 60 к. с. На випуск 1026, 2000 і 5000 трак- торів до моменту складання тексту листа були оформлені промзавдання з максимальною конкретикою. На ви- пуск 30000 тракторів плюс 10000 по- тужних з двигунами 90-120 к. с. пром- завдання було розроблено в узагаль- нених показниках. На виробництво 2000 гусеничних великих тракторів на рік не тільки розроблено завдання, а й отримано замовлення на розробку по- вного проекту. На проект будівництва нового тракторного заводу в м. Хар- кові з річною програмою 50000 трак- торів плюс 20 % запасних частин ін- ститут отримав доручення скласти промзавдання і вже приступив до його виконання. Слід відмітити, що такий ІСТОРІЯ ГАЛУЗЕЙ ТА ПІДПРИЕМСТВ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2013 № 4 33 обсяг проектних робіт рівноцінний проектуванню підприємства потужні- стю в 60000 тракторів на рік. У Матеріалах Державного архіву Харківської області [2] збереглися до- кументи першого ескізного проекту Харківського тракторного заводу, що мають загальний номер проекту ТО 243. Ймовірно, що в ході роботи над проектом мусило проходити уточнен- ня параметрів, тому деякі показники з цитованого листа-інформації та прое- кту відрізняються один від одного. Особливу увагу у листі приділе- но рекомендованим темпам та органі- зації робіт, а також структурі заводу. Розглянуто питання джерел форму- вання робочих кадрів. При цьому ста- вка зроблена на обов'язкове залучення кваліфікованих робітників, інженерів, техніків і управлінців з тракторного цеху ДХПЗ ім. Комінтерну, з інших Харківських заводів, із спеціального навчального заводу, з ФЗУ та спеціа- льної профшколи. Вже на цьому етапі відзначено, що великий майданчик Лосєве перс- пективний для подальшого будівницт- ва на ньому верстатобудівного заводу, інструментального заводу, автобусно- го та інших. Розгляд тексту «Листування всіх місцевкомів ...» [1] показує, що Укр- діпромез вельми серйозно поставився до дорученої роботи. Документи з «Відомостей про виробничо- економічну потужність Харківського тракторного заводу ...» [2] показують, що інститут за дуже короткий строк виконав повноцінний ескізний проект, що визначив переважну більшість по- казників роботи майбутнього заводу. Це дозволило не тільки вирішити ключові питання проектування: кіль- кість споживаної в рік електроенергії (95904000 кВт/годину), але і розраху- вати випуск в тоннах на одного робіт- ника: спискового ∼ 16,3 тонни, вироб- ничого ∼ 27,1 тонни, а також спрогно- зувати очікувану собівартість тракто- ра в цінах 1927/28 операційного року ≈ 2780 карб. 54 коп., а на перспективу в цінах 1932/33 операційного року – 2372 карб. 65 коп. Визначення випуску в тоннах широко практикувалося в ті роки для зіставлення з показниками передових зарубіжних фірм. Очікувана собівар- тість підтверджувала, що радянські трактори будуть конкурентоспромож- ними порівняно з «Катерпіллер-30», що мав у ті роки вартість в США 2475 доларів. Якщо ж підрахувати, у що обходилося б ввезення подібних трак- торів до СРСР, то за даними проекту- вальників франко вартість у Ленінгра- ді з доставкою кораблями обійшлася б у 5906 доларів США, з яких в інозем- ній валюті слід було б заплатити екві- валент 5320 карбованців. Спочатку інститут планував виконати в 1929/30 операційному році і ескізний і остаточний проек- ти. При цьому були намічені такі терміни: техніко-економічне за- вдання – до 01.10.29 р., ескізи – до 04.30 р., закінчення 01.10.30 р. Вра- ховувалися реальний стан робіт і можливості фахівців інституту. Пе- редбачалося, що 01.10.29 р. відсо- ток готовності дорівнюватиме 12 %, а до 01.10.30 р. – 100 % [1]. Але сам інститут у своїх докуме- нтах зазначав, що він відчуває серйоз- ний тиск з боку радянських і партій- них органів щодо скорочення термінів проектування з 01.10.30 р. на, при- наймні, 01.03.30 р. Однією з умов можливого скоро- чення термінів проектування інститут вважав якнайшвидше закінчення опрацювання робочих креслень зміне- ного трактора, наданих йому заводом. Другою за важливістю умовою прискорення, з точки зору керівництва інституту було направлення за кордон (у США) для проектування спільно з американцями групи інженерів у ІСТОРІЯ ГАЛУЗЕЙ ТА ПІДПРИЕМСТВ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2013 № 4 34 складі 25 осіб негайно після розгля- ду на Технічній раді «Діпромезу» ескізного проекту генерального плану і орієнтовних ескізів цехів. Пояснювалося це неприпустимістю дублювання проектних робіт у Укр- діпромезу і в США. Третьою умовою, чи не найголо- внішою для Укрдіпромезу, була вимо- га негайного посилення його штатів 50 інженерами, які безпосередньо за- лучалися до роботи інституту з проек- тування нового заводу [1]. Тільки при дотриманні зазначених умов Укрдіп- ромез припускав можливість закінчи- ти проектування ХТЗ до травня- червня 1930 р.. Варто враховувати, що вартість проектних робіт з ХТЗ становила 930 тис. карбованців, або 38,95 % від вартості всіх проектувальних робіт Укрдіпромезу, які становили в 1929/30 р. операційному році зага- льно 2387,7 тис карб. Другий за вар- тістю робіт об'єкт – реконструкція ДХПЗ у Харкові – оцінювався в 677 тис. карб. Шість інших об'єктів (вер- статобудівний, велозавод, інструме- нтальний, сумський механічний, «Червоний жовтень» і завод ім. Ше- вченка) – у сумі 780,7 тис. карб. Було визначено, що роботи з ХТЗ зажадають не менше 517 людино- місяців праці фахівців, або 28,21 % із загального обсягу в 1833 людино- місяців, а щомісячна потреба у фахів- цях повинна була зростати від міні- муму в 17 осіб у жовтні 1929 р. до 56 осіб у липні-вересні 1930 року [2]. Про те, що Укрдіпромез до 1929/30 операційного року вже нако- пичив необхідний виробничий досвід, створив необхідні структури і уявляв собі реальні можливості, зазначають внутрішні документи інституту. В до- кументах інституту знаходимо інфор- мацію по восьми головних об'єктах проектування на 1929/30 рік. Що стосується структури відділів Укрдіпромезу, найбільш слабкими за браком фахівців були машинобудів- ний відділ (бракувало 90 осіб по всіх об'єктах), будівельний (відповідно 44 людини), гірничий (35 осіб), енерге- тичний відділ (25 осіб) [2]. Багато це чи мало можна оцінити в кожному відділу, склавши середньомісячну по- требу по всіх об'єктах і готівковий на 01.09.29 штат. Найбільш гостро стоя- ло питання про працівників відділу машинобудування. При середньоміся- чній потребі в 182 людини інститут номінально мав тільки 92 людини, тобто трохи більше 50%. За будівель- ним відділом з 117 осіб було 73, або ∼ 62,39% потреби, з енергетичного – 61 і 36 відповідно (59,08 %). Тільки два відділи з семи мали достатні штати: металургійний і економічний [2]. Розуміючи необхідність вико- нання покладених урядовими органі- заціями на Укрдіпромез завдань щодо реалізації будівництва об'єктів, перед- бачених першим п'ятирічним планом, Укрдіпромез систематично звертався в Окрвиконком Харківської області і пропонував шляхи виходу з кризового стану. У тому числі проектний інсти- тут пропонував прикріпити до нього інженерів з реконструйованих заводів (на час проектування), організацію роботи за сумісництвом технічного персоналу інших Харківських органі- зацій і заводів та мобілізацію і само- мобілізацію інженерно-технічних працівників. Керівники Укрдіпромезу постійно підкреслювали, що в серед- ньому по інституту в 1929/30 році їм не вистачає 170 фахівців з потрібних 557, тобто ∼ 30,52%. Зрозуміло, що втілення проектів Укрдіпромезу було пов’язано з низ- кою інших проблем, які намагалися вирішувати досить специфічно, що також характеризує структуру нового на ті часи суспільства. Наприкінці 1929 року було сформовано чимало ІСТОРІЯ ГАЛУЗЕЙ ТА ПІДПРИЕМСТВ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2013 № 4 35 структур для забезпечення успішної роботи над втіленням проектів Укрді- промезу, особливо в рамках заходів так званого «Комітету сприяння «Тра- кторобуд». Важливо відмітити, що та- кі процеси слід порівнювати з модни- ми зараз процесами формування гро- мадського суспільства. Найбільш цікавий – створення Комітету сприяння «Тракторобуд». Так, наприклад, зберігся лист цього комітету від 30.11.29 р. № 003/тр, тоб- то ще до розгляду ескізного проекту, члени комітету сприяння були знайомі з ним (мовою оригіналу), як випливає з тексту листа: «До Харківського Окрвиконкому. При цьому надсилається до вас витяг п.1 з протоколу засідання комітету сприяння «Тракторстроя» при УЕНі [пояснення автора: українська еконо- мічна нарада при Вищій Раді Народ- ного Господарства УРСР] з 24 листо- паду 1929 р. для виконання. Слухали: о площадке для построения завода Тракторостроя. Постановили: В связи с тем, что технический аппарат Трак- торостроя не сконструирован, пору- чить эту работу Гипромезу с привле- чением Окрисполкома и Гороткомхо- за. Наряду с проектом площадки, ко- торая представлена на данное заседа- ние (поясняю: Лосевская площадка), предложить Гипромезу представить к следующему заседанию Комитета Со- действия Тракторостроя и другие про- екты. Срок: двухнедельный…» Серед найбільш цікавих докуме- нтів, що побічно підтверджують інте- нсивну роботу всіх органів влади України і «громадських організацій» з питань будівництва ХТЗ, звертає ува- гу і наведений нижче матеріал (мовою оригіналу): «…Витяг з протоколу за 28.11.29 №29/216 засідання Президії Х.О.В.К. Рад робітничих, селянських та черво- ноармійських депутатів XII-го скли- кання. Про збудування тракторного заводу в Харкові (доповідь керівника Укрдіпромезу тов. Жигалко), справа 4.333 ІХ 1310. Кому доручено викона- ти постанову: Комісії – до 01.12.29. Постанова: Для розроблення резолю- ції на доповідь тов. Жигалко при бу- дуванні тракторного заводу обрати Комісію в такому складі: Голова Ко- місії – заступник Голови ОВКу тов. Озерянський. Члени комісії: тов. Жи- галко – Укргіпромед, т. Маслов – ВРНГ УССР, т. Шахматов – Окрплан, т. Брон – міська Рада, т. Мишков – Тракторбуд. Комісії взяти за основу проекти резолюції Окрплана и Укрді- промеза і остаточний текст подати на затвердження в черговому засіданні Секретаріату Окрвиконкому…» « …Витяг з протоколу за 08.12.29 № 30/217 засідання президії Х.О.В.К. Рад робітничих, селянських та черво- ноармійських депутатів XII-го скли- кання. Питання: Затвердження резо- люції на доповідь про будівництво тракторного заводу в Харкові (допові- дач – Голова комісії тов. Озерянський) Справа ч. 333-ІХ-13.10. Кому доруче- но виконати постанову: Міська Рада, Окрплан, Окршляхвідділ. До 01.01.30. Голова Харківського окру- жного Виконавчого комітету т. Не- живой. За секретаря Х.О.В.К. – зав. Оргвідділу ОВКу Сіроштан. Техніч- ний секретар Президії ОВКу Овсю- ков… п. 8: Вважаючи, що при РНК УССР організується комітет сприян- ня будівництву тракторного заводу, вважати за недоцільне організацію такого ж комітету при Харківському Окрвиконкомі, затвердити представ- никами ОВК в зазначеному комітеті тт. Неживого, Озерянського, Боро- дая та Володимирова…». Висновки. Історичний аналіз по- дій кінця 20-30 років минулого століт- тя потребує комплексного підходу, у тому числі розглядання системних зсувів у структурі суспільства, через призму сучасних підходів до соціоло- ІСТОРІЯ ГАЛУЗЕЙ ТА ПІДПРИЕМСТВ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2013 № 4 36 гічного аналізу. Під час оцінки подій того часу доцільно звертатися до ори- гінальних документів, тому що аналі- тичні матеріали радянського та пост- радянського часів мають значну сту- пінь політичної заангажованості. Пе- ріод першої п’ятирічки пов'язаний зі значними зусиллями усього прогреси- вного суспільства, спрямованими на формування індустріального потенці- алу СРСР взагалі, та України зокрема. Такі плани індустріалізації були амбі- ційними та вимагали іншої системи мислення і, як наслідок, значних соці- альних зсувів. Факт втілення планів розвитку в межах політики індустріа- лізації взагалі підтверджує ефектив- ність проведених змін у структурі су- спільства. Події індустріалізації мали широку підтримку, а також значний ступінь контролю з боку профспілок, рад і комітетів різного рівня, що вико- нували роль інститутів громадянсько- го суспільства, з точки зору сучасного соціального аналізу. Заснування прое- ктних інститутів у період першої п’ятирічки стало одним із найзначні- ших стратегічних рішень, обумовив- ши ріст ефективності в економіці СРСР взагалі та а Україні зокрема. ЛІТЕРАТУРА 1. Державний архів Харківської області. – Ф. Р. 3370. – Оп. 1. – Спр.188. «Ві- домості про виробничо-економічні потужності Харківського тракторного заводу і зведення виробничих показників його цехів». 2. Державний архів Харківської області. – Ф. Р. 845. – Оп. 3. – Спр. 3173 «Про тракторобудування». Кривоконь А.Г. Значение проектных наработок Украинского государствен- ного института по проектированию металлических заводов в контексте разви- тия тракторостроения в Украине (конец 20-х - начало 30-х годов ХХ века). Ста- тья посвящена анализу первичных материалов, освещающих процесс формирования проектного института Укргипромез, который стал основой для создания советских заводов и развития тракторостроения в целом. Проведен анализ возникновения ин- ститута, предпосылок его создания и проблем, связанных с выполнением первых проектов тракторных заводов. Kryvokon A.G. Meaning of the project developments of Ukrainian State Institute for the metal plants design in the context of the tractorbuilding development in Ukraine (late 20's - early 30’ies of XX century). This article analyzes the primary mate- rials that illuminate the formation processes of Ukrgipromez Design Institute, which be- came the basis for a Soviet tractor factories and development of tractorbuilding in general. There is the analysis of the Institute occurrence, preconditions for its development and the problems associated with the implementation of the first projects of tractor factories.

Ähnliche Einträge