С.І. Лебедєв (1902-1989) – ректор Української сільськогосподарської академії
На підставі вивчення оригінальних архівних біографічних матеріалів висвітлено багатогранну організаторську, педагогічну і наукову діяльність визначного вченогофізіолога й біохіміка рослин, педагога, доктора біологічних наук, професора, заслуженого діяча науки УРСР, ректора та академіка Української а...
Saved in:
Date: | 2014 |
---|---|
Main Authors: | , |
Format: | Article |
Language: | Ukrainian |
Published: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2014
|
Series: | Питання історії науки і техніки |
Subjects: | |
Online Access: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/78077 |
Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Cite this: | С.І. Лебедєв (1902-1989) – ректор Української сільськогосподарської академії / Є.М. Богач, І.П. Григорюк // Питання історії науки і техніки. — 2014. — № 2. — С. 49-54. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-78077 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-780772015-03-11T03:02:24Z С.І. Лебедєв (1902-1989) – ректор Української сільськогосподарської академії Богач, Є.М. Григорюк, І.П. Видатні науковці та інженери На підставі вивчення оригінальних архівних біографічних матеріалів висвітлено багатогранну організаторську, педагогічну і наукову діяльність визначного вченогофізіолога й біохіміка рослин, педагога, доктора біологічних наук, професора, заслуженого діяча науки УРСР, ректора та академіка Української академії сільськогосподарських наук Сергія Івановича Лебедєва. На основании изучения оригинальных архивных биографических материалов освещено многогранную организаторскую, педагогическую и научную деятельность выдающегося ученого-физиолога и биохимика растений, педагога, доктора биологических наук, профессора, заслуженного деятеля науки УССР, ректора и академика Украинской академии сельскохозяйственных наук Сергея Ивановича Лебедева. Based on the study original archival biographical materials multifaceted organizational, pedagogical and scientific activity distinguished scientist and plant physiologist and biochemist, teacher, Doctor of Biological Sciences, Professor, Honored Worker of Science of the USSR, and the rector of the Ukrainian Academy of Agricultural Sciences Sergei Ivanovich Lebedev is covered. 2014 Article С.І. Лебедєв (1902-1989) – ректор Української сільськогосподарської академії / Є.М. Богач, І.П. Григорюк // Питання історії науки і техніки. — 2014. — № 2. — С. 49-54. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 2077-9496 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/78077 581.1 (092) uk Питання історії науки і техніки Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Видатні науковці та інженери Видатні науковці та інженери |
spellingShingle |
Видатні науковці та інженери Видатні науковці та інженери Богач, Є.М. Григорюк, І.П. С.І. Лебедєв (1902-1989) – ректор Української сільськогосподарської академії Питання історії науки і техніки |
description |
На підставі вивчення оригінальних архівних біографічних матеріалів висвітлено багатогранну організаторську, педагогічну і наукову діяльність визначного вченогофізіолога й біохіміка рослин, педагога, доктора біологічних наук, професора, заслуженого діяча науки УРСР, ректора та академіка Української академії сільськогосподарських наук Сергія Івановича Лебедєва. |
format |
Article |
author |
Богач, Є.М. Григорюк, І.П. |
author_facet |
Богач, Є.М. Григорюк, І.П. |
author_sort |
Богач, Є.М. |
title |
С.І. Лебедєв (1902-1989) – ректор Української сільськогосподарської академії |
title_short |
С.І. Лебедєв (1902-1989) – ректор Української сільськогосподарської академії |
title_full |
С.І. Лебедєв (1902-1989) – ректор Української сільськогосподарської академії |
title_fullStr |
С.І. Лебедєв (1902-1989) – ректор Української сільськогосподарської академії |
title_full_unstemmed |
С.І. Лебедєв (1902-1989) – ректор Української сільськогосподарської академії |
title_sort |
с.і. лебедєв (1902-1989) – ректор української сільськогосподарської академії |
publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
publishDate |
2014 |
topic_facet |
Видатні науковці та інженери |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/78077 |
citation_txt |
С.І. Лебедєв (1902-1989) – ректор Української сільськогосподарської академії / Є.М. Богач, І.П. Григорюк // Питання історії науки і техніки. — 2014. — № 2. — С. 49-54. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
series |
Питання історії науки і техніки |
work_keys_str_mv |
AT bogačêm sílebedêv19021989rektorukraínsʹkoísílʹsʹkogospodarsʹkoíakademíí AT grigorûkíp sílebedêv19021989rektorukraínsʹkoísílʹsʹkogospodarsʹkoíakademíí |
first_indexed |
2025-07-06T02:15:25Z |
last_indexed |
2025-07-06T02:15:25Z |
_version_ |
1836862014029299712 |
fulltext |
ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2014 № 2 49
УДК: 581.1 (092)
С. І. ЛЕБЕДЄВ (1902-1989) – РЕКТОР УКРАЇНСЬКОЇ
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ АКАДЕМІЇ
Богач Є.М., Григорюк І.П., чл.-кор. НАНУ
(Національний університет біоресурсів і природокористування України)
На підставі вивчення оригінальних архівних біографічних матеріалів висвітлено
багатогранну організаторську, педагогічну і наукову діяльність визначного вченого-
фізіолога й біохіміка рослин, педагога, доктора біологічних наук, професора, заслу-
женого діяча науки УРСР, ректора та академіка Української академії сільськогос-
подарських наук Сергія Івановича Лебедєва.
Ключові слова: С.І. Лебедєв, Українська сільськогосподарська академія, рек-
тор, доктор біологічних наук, навчальна частина.
Об'єктивне відтворення станов-
лення та розвитку Української сільсько-
господарської академії (УСГА), було б
неповним без визначення внеску у її ро-
звиток корифея фізіології та біохімії ро-
слин України – Сергія Івановича Лебе-
дєва (1902-1989), академіка Української
академії сільськогосподарських наук
(нині Національний університет біоре-
сурсів і природокористування України),
доктора біологічних наук, професора.
Дослідження діяльності академіка С.І.
Лебедєва в контексті розвитку УСГА
доповнює загальну національну історію
аграрної науки і техніки України, спри-
яє процесу збереження історичної па-
м'яті про видатного вченого, що необ-
хідно для об’єктивного відтворення
становлення і розвитку вітчизняної аг-
рарної науки та прогнозуванні її розвит-
ку в майбутньому.
Історіографія дослідження твор-
чого шляху С.І. Лебедєва була започат-
кована у 60-х роках ХХ століття, коли
дослідження з проблем фотосинтезу ку-
льтурних рослин одержали визнання
серед вчених і виробничників. Сукуп-
ність праць, які безпосередньо чи побі-
жно висвітлюють творчий шлях С.І. Ле-
бедєва, можна поділити на дві групи:
- радянська історіографія 60-
80-х років;
- сучасна українська історіо-
графія.
Значна кількість публікацій
з’явилася у пресі і періодичних ви-
даннях у ювілейному для Сергія Іва-
новича 1962 року, коли виповнилося
60 років від дня його народження й 35
років науково-педагогічної та громад-
ської діяльності, авторами яких були
віддані учні Сергія Івановича – К.М.
Ситник, О.Г. Судьїна, Л.Г. Литвинен-
ко, О.І. Санникова та інші. Вони неве-
ликі за обсягом і містять досить ску-
пу й лаконічну інформацію, яка є бі-
льше автобіографічною, ніж науко-
вою. Зокрема, 7 березня 1962 року
вийшла в друк стаття «Ювілей вче-
ного фізіолога», в якій висвітлюєть-
ся творчий шлях ректора Навчальної
частини УСГА – С.І. Лебедєва [1, c.
2]. Саме цього року за видатні дося-
гнення в науці ім’я Сергія Івановича
вноситься в Українську Радянську
Енциклопедію [2, c.35]. Дещо шир-
шу інформацію, щодо діяльності С.І.
Лебедєва, як ректора Навчальної ча-
стини УСГА, висвітлено в «Нарисі
історії аграрного університету», де
автор В.В. Діденко характеризує йо-
го, як видатного організатора науко-
во-дослідної і педагогічної діяльнос-
ті [3, c. 90-91].
ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2014 № 2 50
Вагомий вклад у популяризацію і
увіковічення постаті С.І. Лебедєва
здійснив видатний вчений-біолог,
еколог, історик природознавства, док-
тор біологічних наук, професор, член-
кореспондент НАН України, Заслуже-
ний діяч науки і техніки України І.П.
Григорюк, який присвятив постаті
Сергія Івановича ряд науково-
історичних статей.
Джерельна база даного дослі-
дження складається з опублікованих
різноманітних за походженням, вида-
ми, ознаками і змістом джерел й мате-
ріалів: 1) архівних документів; 2) опу-
блікованих офіційних документів ор-
ганів державної влади, наукових і
громадських організацій, офіційних
установ, а також науково-
публіцистичних праць та публічних
промов С.І. Лебедєва; 3) мемуарів,
спогадів про вченого, 4) науково-
публіцистична та документальна літе-
ратура, 5) засоби масової інформації
(газети, журнали).
Джерелом пошуку були фонди
Державного архіву м. Києва (ДАК),
Центрального державного архіву ви-
щих органів влади та управління
(ЦДАВО) України, Національного
університету біоресурсів і природоко-
ристування України (особова справа).
Голосіївський лісопарк розкину-
вся праворуч від автостради, що ши-
рокою стрічкою простяглася між міс-
тами Одесою і Києвом. Його півден-
но-західний масив межує з територією
Експоцентру України (ВДНГ), далі в
бік міста, в мальовничих зелених шат-
рах розташувалися різноманітні спо-
руди і затишні куточки Голосіївського
парку ім. М.Т. Рильського, а на схід
від нього на зелених пагорбах висо-
чать біломурі корпуси Національного
університету біоресурсів і природоко-
ристування України (НУБіП України).
З автостради видно лише окремі кор-
пуси, а коли звернути праворуч на
шлях, що веде до НУБіП України, то
потрапите до просторового і затишно-
го учбового містечка одного з найста-
ріших вузів України [5, c. 5]. Цього
року він відзначає 115-річчя від дня
заснування.
Неоцінений вклад у розбудову та
розвиток Української академії сільсь-
когосподарських наук (нині Націона-
льний університет біоресурсів і приро-
докористування України) здійснив ви-
датний вчений-фізіолог і біохімік рос-
лин, педагог, доктор біологічних наук,
професор, заслужений діяч науки
УРСР, академік, віце-президент Украї-
нської академії сільськогосподарських
наук – Сергій Іванович Лебедєв.
Українська ордена трудового Че-
рвоного Прапора сільськогосподарсь-
ка академія (повна назва) була створе-
на відповідно до Постанови Ради Мі-
ністрів СРСР від 1 липня 1954 року
№1320 на базі колишніх Київського
сільськогосподарського та Київського
лісогосподарського інститутів, а з 1 сі-
чня 1957 року в склад академії ввійшов
Київський ветеринарний інститут [6, c.
1-2]. З утворенням УАСГН в 1956 р. до
її складу ввійшла Українська сільсько-
господарська академія УСГА, яка за
статусом функціонувала як навчальна
частина. Створення нового формату
навчальної установи дало можливість
поєднати науковий пошук із навчаль-
ним процесом і поліпшити підготовку
спеціалістів вищої кваліфікації.
В 1959 році професора С.І. Лебе-
дєва президією УАСГН було запро-
шено очолити навчальну частину
УАСН. До цього він обіймав посаду
ректора Одеського державного уні-
верситету імені І.І. Мечникова. Так,
21 грудня 1959 року (наказ по Мініс-
терству сільського господарства УРСР
№1382-К від 16 грудня 1959 року)
С.І. Лебедєв приступив до виконання
своїх обов’язків [7, c. 2].
Перед Сергієм Івановичем, як
досвідченим організатором науки і
педагогом, Міністерством сільського
ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2014 № 2 51
господарства СРСР та президією
УАСГН, на чолі якої перебував ака-
демік АН УРСР, ВАСГНіЛ і УАСГН
П.А. Власюк, було поставлено вирі-
шення низки складних завдань: підго-
товка висококваліфікованих спеціалі-
стів для сільського господарства, які
глибоко володітимуть необхідними
теоретичними завданнями, практич-
ними навиками і вміннями з обраного
фаху, будуть обізнані з новітніми до-
сягненнями вітчизняної й зарубіжної
науки та техніки; постійне вдоскона-
лення якості підготовки спеціалістів з
урахуванням вимог сучасного вироб-
ництва та перспектив його розвитку;
організація наукових досліджень та-
ким чином, щоб вони сприяли розвит-
ку сільського господарства; створення
високоякісних підручників і навчаль-
них посібників; підготовка науково-
педагогічних кадрів; підвищення ква-
ліфікації викладацького складу вищих
і середніх спеціальних навчальних за-
кладів; підготовка керівних кадрів для
сільськогосподарського виробництва;
підвищення кваліфікації спеціалістів
сільського господарства [3, c. 87].
За виконання цих завдань взялось ке-
рівництво УСГА та професорсько-
викладацький склад, який за часів
Сергія Івановича зріс до 468 осіб, в
тому числі: докторів наук, професорів
– 45; кандидатів наук, доцентів – 191;
старших викладачів – 51; асистентів і
викладачів без учених ступенів – 112
осіб [10, c.8].
Будучи обраним віце-
президентом УАСГН Сергій Іванович
сприяв залученню до навчального
процесу Учбової частини провідних
вчених УАСГН: академіків, член-
кореспондентів, професорів та докто-
рів наук, що дало змогу організувати
потужний колектив професорсько-
викладацького складу [8, c. 57-
58]. До навчальної роботи кафедр бу-
ло залучено 29 професорів, докторів і
кандидатів наук різних науково-
дослідних інститутів Академії – зем-
леробства, фізіології рослин, економі-
ки сільського господарства, цукрових
буряків, захисту рослин, механізації та
електрифікації сільського господарст-
ва, садівництва, рибного господарства.
В науково-дослідних установах Ака-
демії працювали 32 професори, докто-
ри та доценти, які обіймали штатні
посади в Навчальній частині Академії
[9, c. 85]. Зокрема, в структурі навча-
льної частини УАСГН працювало 6
академіків УАСГН та 4 члени-
кореспонденти УАСГН [9, c. 181].
На кафедрах Навчальної частини
УАСГН працювали та готували висо-
кокваліфікованих науково-
педагогічних кадрів такі видатні вче-
ні-педагоги, дійсні члени АН УРСР
як: П.А. Власюк – завідувач кафедри
агрохімії, М.Ф. Гулий – завідувач ка-
федри біохімії, П.М. Василенко – заві-
дувач кафедри сільськогосподарських
машин; члени-кореспонденти ВАСГ-
НІЛ – І.Н. Романенко – завідувач ка-
федри економіки сільського господар-
ства; В.С. Крамаров – завідувач
кафедри ремонту тракторів і сільсько-
господарських машин; дійні члени
УАСГН – П.Д. Пшеничний – завіду-
вач кафедри годівлі сільськогосподар-
ських тварин, В.В. Нікольський –
професор кафедри мікробіології, К.Є.
Сироцицький – завідувач кафедри ор-
ганізації сільського господарства, Б.Й.
Логінов – завідувач кафедри лісівниц-
тва [10, c. 8]. Великою заслугою Сер-
гія Івановича було налагодження
співпраці між кафедрами Навчальної
частини і Відділеннями Академії. Пе-
реважна більшість викладачів поєдну-
вали навчальну роботу з науково-
дослідною, скоординованою із діяль-
ністю вчених науково-дослідних ін-
ститутів [9, c. 182].
Організаторський талант і вдала
господарська політика С.І. Лебедєва
дозволила професорсько-викладаць-
кому складу дещо змінити вектор своєї
ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2014 № 2 52
діяльності в бік узагальнення і комплек-
сності досліджуваних тем. Наукова ро-
бота кафедр поєднувалася з роботою на-
уково-дослідних інститутів і дослідних
станцій УАСГН, що значно розширило
матеріально-технічну базу для здійснен-
ня кафедрами наукової роботи. Загальне
керівництво напрямами і методикою на-
укової роботи кафедр здійснювали Від-
ділення Академії, до організаційно-
методичної роботи яких залучались ви-
сококваліфіковані працівники кафедр, а
декани факультетів були заступниками
голів Відділень [9, c. 180-181].
Протягом короткого, але змісто-
вного та високопрофесійного керу-
вання Навчальною частиною УСГА
(1959-1962 рр.) Сергію Івановичу вда-
лося суттєво поліпшити умови для
проходження виробничої практики
студентів, посилити зв'язок науки з
виробництвом. Цьому сприяли спря-
мована організація роботи Митниць-
кої агрономічної дослідної станції,
краще налагоджена робота Боярсько-
го, Ворзельського та Голосіївського
дослідних господарств. 4 травня 1960
року відповідно до постанови Президії
УАСГН почала діяти агростанція «Ми-
тниця» в якій налічувалось 1721 га зе-
мельних угідь, 399 голів ВРХ, 1500 го-
лів свиней і досить пристойний парк
машин (15 тракторів, 20 автомобілів, 4
зернозбиральні комбайни). У березні
1960 року була створена Ворзельська
науково-дослідна станція м’ясного
скотарства, перед якою ставилось за-
вдання організувати комплексне ви-
вчення умов ефективного формування
м’ясних властивостей у молодняка ве-
ликої рогатої худоби. Цього ж року до
станції було приєднано землі колиш-
нього Бучанського дослідного госпо-
дарства НДІ захисту рослин – 928 га
сільськогосподарських угідь. [3, c. 90].
Окрім педагогічного та організа-
ційного таланту Сергій Іванович був
чудовим господарником, який за ко-
роткий час зумів організувати побудо-
ву та закінчити розпочаті будівництва
навчальних корпусів, лабораторій та
гуртожитків. Зокрема, з 1959-1960 рр.
були побудовані три студентські гур-
тожитки, завершено будівництво 3-го
навчального корпусу, облаштовані
найновішим обладнанням лабораторії
кафедр на загальну суму 179,7 тис.
крб. [10, c. 4]. Під керівництвом про-
фесора С. Лебедєва при кафедрі фізіо-
логії і біохімії рослин в 1961 р. орга-
нізовано лабораторію фотосинтезу,
включаючи лабораторії електронної
мікроскопії, радіоактивних ізотопів та
пігментів рослин [11, c. 192].
Крім того, збільшилась порівняно
з минулими роками кількість госпо-
дарсько-договірних тематик (22 теми)
з промисловими підприємствами, нау-
ково-дослідними інститутами й конс-
трукторськими організаціями на зага-
льну суму 200 тис. крб. [6, c. 8]. Все
це дало змогу перетворити Навчальну
частину УСГА на потужний навчаль-
но-дослідний заклад, який готував ви-
сококваліфікованих спеціалістів для
вітчизняних потреб і зарубіжних кра-
їн. Відтак на факультетах Академії на-
вчалося 87 іноземних студенти з таких
країн як Монголія, В’єтнам, Ірак, Гани,
Сомалі, Конго, Того, Берега слонової
кістки [6, с. 9]. Окрім того, за рахунок
створених нових спеціальностей і роз-
ширення набору до заочного відділен-
ня та заснування нового факультету за-
хисту рослин збільшився контингент
студентів УСГА до 9973, в т. ч. – 2800
на стаціонарному відділенні, 5507 за-
очному, 1565 слухачів курсів підви-
щення кваліфікації [10, c. 12].
Незважаючи на адміністративно-
організаційну роботу на посаді ректо-
ра Навчальної частини УАСГН, Сер-
гій Іванович брав активну участь у на-
вчально-дослідній роботі кафедри фі-
зіології та мікробіології. Головним
напрямком наукової діяльності С.І.
Лебедєва було дослідження фотосин-
тетичних процесів і пігментної систе-
ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2014 № 2 53
ми культурних рослин за дії мінераль-
ного живлення, освітлення, водного
режиму тощо.
Істотний внесок С.І. Лебедєв
зробив у вивчення фотосинтетичної
діяльності і шляхів підвищення про-
дуктивності рослин озимої пшениці,
картоплі, гречки, кукурудзи, цукрово-
го буряка та інших сільськогосподар-
ських культур у зв’язку з структурно-
функціональними особливостями хло-
ропластів. У підсумку встановлено за-
лежність швидкості процесів росту і
формування продуктивності культур-
них рослин від стану фотосинтетично-
го апарату. Дослідження з проблем
«Фотосинтез» проводили за двома ос-
новними напрямками – фотосинтети-
чна діяльність посівів, і структура та
біохімічна організація хлоропластів.
З’ясовано, що висока активність фото-
синтетичного апарату обумовлена ро-
звинутою ламелярно-гранулярною
структурою хлоропластів, яка зале-
жить від умов живлення та водозабез-
печення. Зокрема, хлоропласти зі сла-
борозвинутою структурою за недоста-
тнього водозабезпечення не здійсню-
ють ефективно своїх функцій, що при-
зводить до зменшення нагромадження
рослинами органічних речовин. До-
слідження цієї проблеми входило в
рамки Міжнародної біологічної про-
грами (МБП) [11, c. 99].
Лекторською майстерністю, сво-
їми творчими ідеями, особистим при-
кладом С.І. Лебедєв викликав жвавий
інтерес до вивчення курсу «Фізіологія
рослин» та спецкурсу «Фотосинтез»,
надихав молодих дослідників до но-
вих наукових пошуків та ідей [3, c.
90]. «Ми наближаємося до часу роз-
криття механізму процесу фотосинте-
зу, до розв’язання проблеми штучного
фотосинтезу, до часу використання
його для одержання органічних речо-
вин в такий спосіб, як це роблять рос-
лини, використовуючи променисту
енергію сонця і неорганічні речовини
– вуглекислоту, воду та ін. Все це
дасть можливість набагато збільшити
виробництво продуктів харчування.
Тому проблема фотосинтезу є не
менш важливою, ніж проблеми вико-
ристання ядерної енергії і освоєння
космосу» (С.І. Лебедєв «Унікальний
процес на землі», 1967 р.).
6 березня 1962 року відбулась
символічна подія – минуло 60 років з
дня народження і 36 років виробничої,
науково-педагогічної, адміністратив-
ної та громадської діяльності ректора
Навчальної частини Української сіль-
ськогосподарської академії, академіка
УАСГН, доктора біологічних наук,
професора С.І. Лебедєва. У зв’язку із
цією ювілейною датою, і враховуючи
видатні заслуги професора С.І. Лебе-
дєва у справі розвитку вищої школи,
наукових досліджень в галузі фізіоло-
гії рослин і в підготовці кадрів для
сільського господарства Сергію Іва-
новичу присвоєно звання «Заслуже-
ний діяч науки УРСР». Одночасно з
чим було проведено урочисте засідан-
ня, присвячене його ювілею. Науково-
педагогічні здобутки вченого треба
розглядати у єдності фундаментально-
го і прикладного аспектів.
Таким чином, аналіз наявних ар-
хівних і бібліографічних матеріалів
дозволяє дійти висновку, що професор
С.І. Лебедєв був талановитим, всебіч-
но ерудованим вченим, педагогом, ви-
сококваліфікованим організаційно-
адміністративним керівником, ректо-
ром одного з найбільших навчальних
закладів країни – УСГА. Своєю не-
втомною працею та науковою запо-
взятливістю С.І. Лебедєв вивів
Навчальну частину УСГА на новий
щабель розвитку та звершень.
Він вважав, що справа честі ко-
жного науковця – не лише збагачувати
науку новими винаходами і відкрит-
тями, а й систематично та рішуче
впроваджувати її досягнення і передо-
вий досвід у виробництво, тобто вно-
ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2014 № 2 54
сити цим свій гідний вклад у загаль-
нонародну справу [12, c. 8]. Він був
свідомий того, що високий рівень на-
уки зміцнює імунітет нації, робить її
остаточно сформованою й конкурен-
тоспроможною.
ЛІТЕРАТУРА
1. Ювілей вченого фізіолога // Газета УСГА «За сільськогосподарські кадри». – 1962. -
№19 (306). – С. 2.
2. Лебедєв Сергій Іванович // Українська Радянська Енциклопедія. – К.: 1962. – Т.8.
– С. 34-35.
3. Діденко В. В. Нарис історії Національного аграрного університету / В. В. Діденко. –
К.: Аграрна наука, 1998. – 173 с.
4. Іваниця В.О., Григорюк І.П., Богач Є.М., Бурлака Т.В. Професор Сергій Іванович Ле-
бедєв: основні віхи науково-педагогічної діяльності / В. О. Іваниця, І. П. Григорюк, Є. М. Бо-
гач, Т. В. Бурлака // Вісник Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова – 2011. –
Серія біологія. – Вип. 18 (25). – С. 96–102.
5. Кузня сільськогосподарських кадрів / За загальною редакцією В.В. Юрчишина. – К.:
Урожай, 1973. – С. 5.
6. Державний архів м. Києва, ф. Р-1331, оп. 3, спр. 3024, 45 арк.
7. Особова справа С.І. Лебедєва // Архів Національного університету біоресурсів та
природокористування України, 103 аркуші
8. Центральний державний архів вищих органів влади України, ф. 4861, оп. 3, спр.
59, 156 арк.
9. Вергунов В.А. Історія Української академії сільськогосподарських наук (1956-1962) /
В.А. Вергунов, Н.Б. Щебетюк. – К.: Аграрна наука, 2008. – 304 с.
10. ДАК, ф. Р-1331, оп. 3, спр. 2477, 57 арк.
11. Мельничук Д.О. Життєвий шлях і науково-педагогічна спадщина професора Сергія
Івановича Лебедєва / Д. О. Мельничук, І. П. Григорюк, М. Д. Мельничук // Біоресурси і приро-
докористування. – 2012. – Вип. № 1–2. – С. 188–194.
12. Лебедєв С.І. Готувати наукові і науково-педагогічні кадри, гідні епохи комуні-
стичного будівництва / С.І. Лебедєв // Вісник сільськогосподарської науки УАСГН . –
1962. - №3. С. 3-8.
Богач Е.Н., Григорюк И.А.. С.И. Лебедев (1902-1989) – ректор Украинской
сельскохозяйственной академии. На основании изучения оригинальных архивных
биографических материалов освещено многогранную организаторскую, педагогиче-
скую и научную деятельность выдающегося ученого-физиолога и биохимика расте-
ний, педагога, доктора биологических наук, профессора, заслуженного деятеля науки
УССР, ректора и академика Украинской академии сельскохозяйственных наук Сер-
гея Ивановича Лебедева.
Ключевые слова: С.И. Лебедев, Украинская сельскохозяйственная академия,
ректор, доктор биологических наук, учебная часть.
Bogach Е.M., Grigoriuk I.A. Sergei Lebedev (1902-1989) – rector of Ukrain-
ian agricultural academy. Based on the study original archival biographical materials
multifaceted organizational, pedagogical and scientific activity distinguished scientist
and plant physiologist and biochemist, teacher, Doctor of Biological Sciences, Professor,
Honored Worker of Science of the USSR, and the rector of the Ukrainian Academy of Ag-
ricultural Sciences Sergei Ivanovich Lebedev is covered.
Keywords: S. Lebedev, Ukrainian Agricultural Academy, rector, Doctor of Biologi-
cal Sciences, part of the curriculum.
|