Наукова творчість П.Г. Костюка (1924-2010)
Статтю присвячено видатному українському фізіологові П.Г. Костюку. Описано його дослідження та отримані результати. Охарактеризовано його внесок у розвиток світової фізіології. Відображено педагогічна, науково-організаційна та громадська діяльність....
Збережено в:
Дата: | 2014 |
---|---|
Автори: | , |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2014
|
Назва видання: | Питання історії науки і техніки |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/78078 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Наукова творчість П.Г. Костюка (1924-2010) / Л.О. Клименко, С.М. Опанасенко // Питання історії науки і техніки. — 2014. — № 2. — С. 55-60. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-78078 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-780782015-03-11T03:01:58Z Наукова творчість П.Г. Костюка (1924-2010) Клименко, Л.О. Опанасенко, С.М. Видатні науковці та інженери Статтю присвячено видатному українському фізіологові П.Г. Костюку. Описано його дослідження та отримані результати. Охарактеризовано його внесок у розвиток світової фізіології. Відображено педагогічна, науково-організаційна та громадська діяльність. Статья посвящена выдающемуся украинскому физиологу П.Г. Костюку. Описаны его исследования и полученные результаты. Охарактеризовано его вклад в развитие мировой физиологии. Отражены педагогическая, научно-организационная и общественная деятельность. The paper is dedicated to the outstanding Ukrainian physiologist P.G. Kostyuk. Describe of the research and research findings. The author characterizes his contribution in development of world physiology and pedagogical, scientific-organizing, social action. 2014 Article Наукова творчість П.Г. Костюка (1924-2010) / Л.О. Клименко, С.М. Опанасенко // Питання історії науки і техніки. — 2014. — № 2. — С. 55-60. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. 2077-9496 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/78078 612 (092 С) uk Питання історії науки і техніки Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Видатні науковці та інженери Видатні науковці та інженери |
spellingShingle |
Видатні науковці та інженери Видатні науковці та інженери Клименко, Л.О. Опанасенко, С.М. Наукова творчість П.Г. Костюка (1924-2010) Питання історії науки і техніки |
description |
Статтю присвячено видатному українському фізіологові П.Г. Костюку. Описано його дослідження та отримані результати. Охарактеризовано його внесок у розвиток світової фізіології. Відображено педагогічна, науково-організаційна та громадська діяльність. |
format |
Article |
author |
Клименко, Л.О. Опанасенко, С.М. |
author_facet |
Клименко, Л.О. Опанасенко, С.М. |
author_sort |
Клименко, Л.О. |
title |
Наукова творчість П.Г. Костюка (1924-2010) |
title_short |
Наукова творчість П.Г. Костюка (1924-2010) |
title_full |
Наукова творчість П.Г. Костюка (1924-2010) |
title_fullStr |
Наукова творчість П.Г. Костюка (1924-2010) |
title_full_unstemmed |
Наукова творчість П.Г. Костюка (1924-2010) |
title_sort |
наукова творчість п.г. костюка (1924-2010) |
publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
publishDate |
2014 |
topic_facet |
Видатні науковці та інженери |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/78078 |
citation_txt |
Наукова творчість П.Г. Костюка (1924-2010) / Л.О. Клименко, С.М. Опанасенко // Питання історії науки і техніки. — 2014. — № 2. — С. 55-60. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
series |
Питання історії науки і техніки |
work_keys_str_mv |
AT klimenkolo naukovatvorčístʹpgkostûka19242010 AT opanasenkosm naukovatvorčístʹpgkostûka19242010 |
first_indexed |
2025-07-06T02:15:27Z |
last_indexed |
2025-07-06T02:15:27Z |
_version_ |
1836862016817463296 |
fulltext |
ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2014 № 2 55
УДК 612 (092 С)
НАУКОВА ТВОРЧІСТЬ П.Г. КОСТЮКА
(1924-2010)
Клименко Л.О., канд. істор .наук
(Київський медичний університет УАНМ)
Опанасенко С.М.
(Глухівський національний педагогічний університет ім. О. Довженка)
Статтю присвячено видатному українському фізіологові П.Г. Костюку. Описа-
но його дослідження та отримані результати. Охарактеризовано його внесок у роз-
виток світової фізіології. Відображено педагогічна, науково-організаційна та гро-
мадська діяльність.
20 серпня 2014 р. видатному фізіо-
логу і біофізику, академіку НАН і
АМН України (1994), РАН (1974), Єв-
ропейської Академії (Academia
European) (1989), Німецької академії
Природознавства "Леопольдіна" (1966),
АН Чехословаччини (1990), Угорської
АН (1990) Платону Григоровичу Кос-
тюку виповнилось би 90 років.
Платон Григорович народився в
сім’ї вчених, мати – хімік, а батько –
відомий науковець-психолог Григорій
Силович Костюк, засновник україн-
ської школи психології. Його ім’ям на-
звано столичний Інститут психології
АПН України. Виховання Платона
Григоровича в атмосфері постійного
наукового пошуку, постійний приклад
діяльності батьків, а також внутрішній
потяг до науки визначив вибір майбу-
тньої професії. Після закінчення школи
в 1941 р. сім’ю Г.С. Костюка було ева-
куйовано в Сталінград, де Платон Гри-
горович поступив одразу в два
інститута: медичний і педагогічний –
на факультет іноземних мов. Велика
Вітчизняна війна перериває навчання і
сім’я в 1942 р. переїздить в Кзил-Орда,
де П.Г. Костюк продовжує навчання
на біологічному факультеті Медично-
го університету. В 1943 році його при-
зивають до Червоної армії в запасний
полк. Прагнення продовжити навчан-
ня привело його до Харьківського вій-
ськового-медичного училища, що зна-
ходилось на той час в Ашхабаді, па-
ралельно він працював фельдшером
резервного медичного батальона.
Після демобілізації в 1945 р. Кос-
тюк повернувся до Києва і продовжив
навчання на біологічному факультеті
Київського державного університету,
який закінчив в 1946 р. В 1949 р. він
також закінчив лікувальний факультет
Київського медичного інституту.
Схильність до наукових дослі-
джень проявилась в Платона Григоро-
вича ще в студентські роки. Будучи
студентом, він працював в в лаборато-
рії загальної фізіології при Київському
університеті, яку очолював відомий
вже на той час електрофізіолог Дани-
ло Семенович Воронцов. Перші нау-
кові пошуки були направлені на до-
слідження механізмів функціонування
нервової системи. Цей науковий на-
прямок він продовжив і після закін-
чення університету, що відобразилось
в кандидатській (1950) та докторській
(1957) дисертаціях.
Кандидатська дисертація при-
свячена питанням адаптації в ізольо-
ваному руховому нервовому волокні
жаби до електричного струму під
впливом різних фізичних та хімічних
чинників: іонів калію, водневих іонів,
наркотиків, температури, ціанідів,
монойодацетату, солей миш’яку, тоб-
то речовин, які справляють специфі-
ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2014 № 2 56
чну дію на обмін речовин у нервовій
тканині. Дослідження показали, що
швидкість адаптації збільшується при
інтенсифікації обміну речовин і змен-
шується при його послабленні. Таким
чином було доведено, що адаптація −
це протоплазматичний процес, який
нормалізує природну поляризацію
мембрани нерва при подразненні [1].
В подальших дослідженнях Пла-
тона Григоровича Костюка важливи-
ми стали два напрямки: структурно-
функціональна організація нервової
системи і молекулярно-біофізичні ме-
ханізми збудження і гальмування в не-
рвових клітинах. Проводячи фундамен-
тальні дослідження в цих напрямках,
Костюк намагався використовувати
новітні методи дослідження і зробити
об’єкт дослідження максимально прос-
тим – з метою досягнення найліпшого
контролю над експериментальною мо-
деллю. Використовуючи методику вну-
трішньоклітинного відведення потенці-
алів при дослідженні процесів збу-
дження і гальмування в центральних
частинах двухнейронної рефлекторної
дуги спинного мозку, П.Г. Костюк
отримав достовірні дані про зміну збу-
дливості мотонейронів після поодино-
кого ортодромного і антидромногого
потоку імпульсів.
Виявилось, що гальмування мо-
тонейрона антагоністичного м’яза су-
проводжується збільшенням його
мембранного потенціалу, тобто в ньо-
му виникає типовий гіперполяриза-
ційний гальмівний постсинаптичний
потенціал. Було вивчено функціональ-
ну різницю між структурами рефлек-
торної дуги і особливості реагування
на різні фармакологічні речовини. Ре-
зультати досліджень висвітлені в мо-
нографії „Двонейронна рефлекторна
дуга” [2], яка фактично стала
підручником для багатьох фізіологів.
Починаючи з 1958 р., Платон
Григорович завідує відділом загальної
фізіології нервової системи Інституту
фізіології ім. О.О. Богомольця. Інсти-
тут фізіології стає основним місцем
його багатогранної діяльності.
Потрібно відмітити, що 40-50-ті
роки були досить складними в історії
фізіології. Була спроба розгромити фі-
зіологію, як це трапилось з генетикою.
В 1950 р. пройшла т. з. „Павловська
сесія”, організатори якої намагались
звести всю фізіологію нервової систе-
ми до фізіології вищої нервової діяль-
ності. Незважаючи на перепони, пред-
ставники школи Д.С. Воронцова, в т.
ч. і Платон Григорович, вивели украї-
нську фізіологію на високий рівень
наукових досліджень і на довгі роки
забезпечуючи їй міжнародне лідерст-
во. Д.С. Воронцов створив могутню
школу мембранологів [3], і так трапи-
лось, що в подальшому частина його
учнів стали учнями П.Г. Костюка. З
1966 року Платон Григорович Костюк
очолює Інститут фізіології і виводить
його на міжнародний рівень дослі-
джень в галузі нейрофізіології. Інсти-
тут стає потужною науковою школою,
яку пройшло багато талановитої мо-
лоді. Відділи в Інституті очолили відо-
мі вчені В.І. Скок, М.Ф. Шуба, П.М.
Сєрков та інші. П.Г. Костюк займався
розбудовою Інституту і в 1979 р. його
співробітники одержали новий 16-
поверховий будинок науково-
експериментального корпусу з новими
сучасними приладами. В інституті ста-
ли проводитись конференції, школи,
симпозіуми. Співробітники інституту
залучали безліч учених із усього світу.
Використовуючи новітні підходи,
Костюк і його колеги досліджували фу-
нкціональні властивості мозку й спина-
льних нейронів, процеси передачі сен-
сорної інформації, механізми інтеграти-
вної діяльності нервової системи. Ре-
зультати досліджень були представлені
в монографіях „Структура й функція
низхідних систем спинного мозку” [4].
Роботи в другому напрямку ней-
ронаук, в яких П.Г. Костюк та його учні
ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2014 № 2 57
досягли найвизначніших успіхів, – до-
слідження мембранних та молекуляр-
них механізмів базисних нервових про-
цесів – набули широкого розвитку та-
кож починаючи з 60х років минулого
сторіччя.
Величезним кроком вперед для
розвитку вітчизняної мембранології
стало впровадження мікроелектродної
техніки з метою дослідження молеку-
лярних механізмів клітинних фізико-
хімічних процесів. Це сприяло розви-
тку правильного уявлення щодо будо-
ви клітинної мембрани. В такий спосіб
здійснювався перехід на більш висо-
кий методологічний рівень дослі-
джень в галузі фізіології клітини [5].
Застосування нової апаратури дало
можливість дослідити нейронну орга-
нізацію спинного і головного мозку.
П.Г. Костюком сумісно з Б.Я.
П’ятигорським вивчено принципи пе-
редачі інформації в деяких відділах ви-
східних та низхідних шляхів спинного
мозку. Сумісно з В.Д. Герасимовим і
В.А. Майським П.Г. Костюк провів ни-
зку досліджень, в яких здійснено зміну
залежності мембранного потенціала і
мембранної проникності від зміни зов-
нішньоклітинної концентрації різних
іонів. В процесі дослідження було
встановлено участь іонів кальцію в де-
яких нейронах в перенесенні позитив-
них зарядів через мембранну всереди-
ну клітини, співвідношення іонної
проникності мембрани в спокою і в
стані активності, тимчасовий характер
активації та інактивації провідності для
певних іонів тощо [6, 7].
Сумісно з В.А. Майським, Н.Х.
Погорелою та Г.Г. Скібо здійснено мі-
кроскопічне та ультрамікроскопічне
вивчення нейронної та синаптичної
організації різних відділів сірої речо-
вини спинного мозку і виявлені дже-
рела низхідних на висхідних шляхів в
центральній нервовій системі [8].
Співробітники Інституту фізіо-
логії П.Г. Костюк, І.С. Магура, О.А.
Кришталь, П.А. Дорошенко вперше в
СРСР використали метод фіксації на-
пруги на мембрані нервової клітини
[9, 10]. Сутність даного методу поля-
гає у підтриманні на заданому рівні
трансмембранної різниці потенціалів
певної ділянки мембрани за допомо-
гою підсилювача зворотного зв’язку і
вимірювання іонного струму. Даний
метод дозволяє зробити мембранний
потенціал контрольованою величи-
ною, а також вимірювати іонні струми
на мембрані, вивчати їх залежність від
мембранного потенціалу, кінетику їх
активації, деактивації та інактивації. З
допомогою цього методу було встано-
влено низку властивостей збудливої
мембрани тіла нервової клітини, зок-
рема, вивчено характеристику кальці-
євих трансмембранних струмів.
В 70-х р. співробітниками інсти-
туту також успішно освоєні методи
ізоляції окремих нервових клітин різ-
них тварин, що дало можливість ви-
вчити іонні струми через плазматичну
мембрану нейронів [11].
Результати досліджень сприяли
розробці способу внутрішньоклітин-
ного діалізу соми ізольованих клітин.
Дана методика в світовій науковій лі-
тературі відома як „метод Костюка”
[12-14]. Застосування її давало мож-
ливість змінювати іонний склад зов-
нішнього і внутрішньоклітинного се-
редовища нейрону і тим самим вияс-
нити роль іонів у процесах збудження
та гальмування. Розробка нових ме-
тодик сприяла подальшому прогресу
електрофізіології не тільки в Україні,
ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2014 № 2 58
а й в світовій науці. Подальший про-
цес вивчення мембрани йшов у на-
прямку дослідження іонних струмів
через поодинокі трансмембранні ка-
нали, утворені макромолекулами ка-
нальних білків, дослідження процесів
молекулярної рецепції біологічно ак-
тивних агентів та внутрішньоклітин-
ної сигналізації. Разом з учнями та
співробітниками П.Г. Костюк вперше
зареєстрував струми через окремі ка-
льцієві канали та з’ясував роль каль-
цію як одного з найважливіших уні-
версальних внутрішньоклітинних по-
середників. Ці фундаментальні дослі-
дження були зареєстровані в 1983 р.
як наукове відкриття.
З використанням цього методу
також було виявлено наявність ворот-
ного механізму, отримано дані про се-
лективність та провідність іонних ка-
налів, їх потенціалзалежність, кінети-
ку активації та інактивації. Під керів-
ництвом П.Г. Костюка Н.С. Веселов-
ським зі співробітниками було зроб-
лено низку досліджень, в результаті
яких виявлено повільні натрієві кана-
ли, які відрізняються від швидких пе-
вними функціональними характерис-
тиками – вони не чутливі до специфі-
чного блокатору швидких каналів тет-
родотоксину, але можуть блокуватись
блокаторами кальцієвих каналів; тому
було висунуто припущення про наяв-
ність природної проміжної модифіка-
ції іонних каналів [15].
В пошуках фактору, що впливає
на функціонування кальцієвих каналів,
учні П.Г. Костюка використали вище
названий метод перфузії. Дослідження
проводились на нейронах молюсків та
щурів. Крім перфузії розчином з
цАМФ разом з АТФ та іонами магнію,
як кофактора гідролізу АТФ, викорис-
товувались блокатори, зокрема, толбу-
тамід. В результаті численних дослі-
джень структури і функцій кальцієвих
каналів було створено модель, яка опи-
сує двокомпонентну структуру кальці-
євих каналів і можливі фізико-хімічні
механізми, які забезпечують їх іонну
вибірковість. Також було виявлено ме-
ханізми регуляції функціонування іон-
них каналів: більшість кальцієвих ка-
налів метаболічно залежні (клітинний
метаболізм створює необхідну переду-
мову для роботи іонних каналів, наяв-
ність цАМФ-залежної протеїнкінази) і
частина кальцієвих каналів метаболіч-
но незалежні [16].
Неабиякий внесок учні
П.Г.Костюка зробили у розкриття
причин порушень при деяких специ-
фічних формах мозкової патології –
гіпоксії, цукровому діабеті тощо. Пла-
тон Григорович дослідив, як відбува-
ється перехід інформації з електричної
форми в молекулярну. Завдяки цим
процесам людина здатна вчитися,
пам’ятати, усвідомлювати. Платон
Костюк довів, що найважливішу роль
тут відіграють саме іони кальцію.
Велика заслуга П.Г. Костюка у
створенні школи нейрофізіологів. Се-
ред його учнів відомі вчені: В.І. Скок,
О.А. Кришталь, М.С Веселовський.,
С.А. Федулова, П.А.Дорошенко, Г.Г.
Скібо, В.А. Майський, а також молоді
науковці О.О. Лук’янець, І.В. Степа-
нова та ін. Під безпосереднім науко-
вим керівництвом Платона Григоро-
вича були виконані та успішно захи-
щені 28 докторських та 97 кандидат-
ських дисертацій. Учні з повагою і
душевним теплом характеризують на-
укову творчість П.Г. Костюка і вміння
творчо керувати колективом [17]. Це
блискучий експериментатор, яскрава
ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2014 № 2 59
особистість, доброзичлива і толерант-
на людина. З 1966 по 2010 рр. він без-
змінно очолював Інститут фізіології
ім. О.О. Богомольця НАН України.
Всі свої зусилля він направив на під-
няття наукових досліджень на високий
рівень. Саме завдяки науковим досяг-
ненням П.Г. Костюка і його учнів Ін-
ститут досяг рівня загальновизнаного
міжнародного дослідницького центра.
Вченим було створено Міжнародний
центр молекулярної фізіології НАН
України (1992 р.), міжнародну кафед-
ру ЮНЕСКО „Молекулярна та клі-
тинна фізіологія” (2000 р.). Співробіт-
ники інституту активно співпрацюють
з низкою вищих навчальних закладів у
підготовці молодої наукової зміни.
Наукова спільнота – як вітчизняна
так і світова – високо оцінила заслуги
П.Г. Костюка, відмічаючи особливу
роль у створенні наукової школи та на-
зиваючи його місіонером в науці. Та-
кож відмічається його вміння завжди
пишатися досягненнями свого колек-
тиву. Вчений постійно говорив „ми”,
підкреслюючи не особисті досягнення,
а успіхи всього колективу [18-20].
В наш час співробітники Інститу-
ту фізіології ім. О.О. Богомольця про-
довжують розпочаті П.Г. Костюком
дослідження, направлені на з’ясування
молекулярних та метаболічних проце-
сів плазматичної мембрани та мем-
бран субклітинних структур (ендопла-
зматичного ретикулума, мітохондрій,
ядра) в нормі й при експерименталь-
ному моделюванні патологічних
станів. Результати досліджень спря-
мовані на вирішення багатьох про-
блем в медицині, зокрема, при ліку-
ванні ішемії, гіпоксії, діабету та епі-
лепсії. Дослідження також направ-
лене на тестування дії низки речо-
вин, які здійснюють ефективні впли-
ви на активність іонних каналів та на
внутрішньоклітинні регуляторні
процеси, що в перспективі їх можна
застосовувати в клініці.
ЛІТЕРАТУРА
1. Костюк П.Г. Адаптация нерва
к постепенно нарастающему электри-
ческому току. Афтореф. дисс. на со-
иск. учен. степ. канд. биол. наук. – К.,
1949. – 19 с.
2. Костюк П.Г. Друхнейронная
рефлекторная дуга. – М.: Медгиз, 1959.
– 256 с.
3. Клименко Л.О., Опанасенко
С.М. Данило Семенович Воронцов –
один із засновників мембранології в
Україні / Л.О. Клименко // Вісник про-
блем біології і медицини. – 2011. – В.2.
– Т.1. – С. 62-63.
4. Костюк П.Г. Структура й фун-
кция нисходящих систем спинного мо-
зга. – Л.;Наука, 1973. – 280 с.
5. Костюк П.Г. Микроэлектрод-
ная техника. – К.: Изд-во АН УССР,
1960. – 127 с.
6. Герасимов В.Д., Костюк П.Г.,
Майский В.А. Изменения электриче-
ских характеристик мембраны гигант-
ского нейрона при увеличении наруж-
ной концентрации ионов калия /
В.Д.Герасимов // Биофизика. – 1965. –
Т. 10. – №2. – С. 272-280.
7. Герасимов В.Д., Костюк П.Г.,
Майский В.А. / В.Д.Герасимов // Био-
физика. – 1965.– Т. 10. – №3. – С.447-
453.
8. Майский В.А. Структурная
организация и интеграция нисходящих
нейронных систем головного и спин-
ного мозга. – Киев: Наук.думка,1983. –
176 с.
ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2014 № 2 60
9. Kostyk P.G., Krishtal O.A., Dor-
oshenko P.A. Calcium currents in snail
neurons. I. Identification of calcium cur-
rent // Pflügers Arch. – 1974. – Vol. 348.
– P. 83-93.
10. Kostyk P.G., Krishtal O.A., Dor-
oshenko P.A. Calcium currents in snail
neurones. II The effect of external cal-
cium concentration on the calcium in
ward current // Pflügers Arch. – 1974. –
Vol. 348. – P. 95-104.
11. Дорошенко П.А., Костюк
П.Г., Кришталь О.А. Действие каль-
ция на мембрану сомы гигантских
нейронов моллюсков / П.А. Дороше-
нко // Нейрофизиология. – 1973. – Т.
5. – С. 621-625.
12. Kostyuk P.G., Krishtal O.A., Pi-
doplichko V.I. Effects of internal fluoride
and phosphate on membrane currents dur-
ing intracellular dialysis of nerve cells //
Nature. – 1975. – Vol. 257. – P. 691-693
13. Kostyuk P.G., Krishtal O.A.
Effects of calciun and calciun-chelating
agents on the inward and outward cur-
rent in the membrane of mollusc neu-
rones. – J.Physiol. – 1977. – Vol. 270. –
P. 569-580.
14. Костюк П.Г., Крышталь О.А. /
П.Г. Костюк / Механизмы электричес-
кой возбудимости нервной клетки. –
М. Наука, 1981. – 204 С.
15. Веселовский Н.С., П.Г. Кос-
тюк, Цындренко А.Я. „Медленные”
натриевые каналы в соматической
мембране нейронов спинальных ганг-
лиев новорожденых крыс / Н.С. Весе-
ловский // Доклад АН СССР. – 1980, т.
250, №1. – С. 216-218
16. Костюк П.Г. Кальций и кле-
точная возбудимость. – М.: Наука,
1986. – 255 с.
17. Лук'янець, О. О. Пам’яті ака-
деміка П.Г.Костюка / О. О. Лук'янець.
// Фізіологічний журнал. - 2010. - Т. 56,
N 4. - С. 139-148
18. Трахтенберг И. Академик Кос-
тюк. О жизне и науке. Прощальное єс-
се // Зеркало недели, №20, 28 мая 2010.
19. Брежестовский П. Миссионер
в науке // Троицкий вариант – Наука,
№10(54), 25.10.2010
20. Мацієвський Ю. Платон Ко-
стюк в історії і науці // Віче. –
2011.– №9.
Клименко Л.А., Опанасенко С.Н. Научное творчество П.Г. Костюка. Статья
посвещена выдающемуся украинскому физиологу П.Г. Костюку. Описаны его иссле-
дования и полученные результаты. Охарактеризовано его вклад в развитие мировой
физиологии. Отражены педагогическая, научно-организационная и общественная
деятельность.
Klimenko L.A., Opanasenko S.N. Scientific creativity PG Kostiuk. The paper is
dedicated to the outstanding Ukrainian physiologist P.G. Kostyuk. Describe of the research
and research findings. The author characterizes his contribution in development of world
physiology and pedagogical, scientific-organizing, social action.
|