Внесок професора І.П. Осипова в історію хімії як складова його науково-педагогічної діяльності

У статті висвітлено досягнення видатного вченого, професора Івана Павловича Осипова у дослідженні історії хімії. Узагальнено його праці, що стосувалися історичних аспектів розвитку хімічних наук, їх викладання, а також біографічні студії, доповіді та повідомлення, присвячені відомим хімікам....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2014
Автор: Камчатний, В.Г.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури 2014
Назва видання:Питання історії науки і техніки
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/78119
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Внесок професора І.П. Осипова в історію хімії як складова його науково-педагогічної діяльності / В.Г. Камчатний // Питання історії науки і техніки. — 2014. — № 3. — С. 30-38. — Бібліогр.: 27 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-78119
record_format dspace
spelling irk-123456789-781192015-03-12T03:01:52Z Внесок професора І.П. Осипова в історію хімії як складова його науково-педагогічної діяльності Камчатний, В.Г. Видатні науковці та інженери У статті висвітлено досягнення видатного вченого, професора Івана Павловича Осипова у дослідженні історії хімії. Узагальнено його праці, що стосувалися історичних аспектів розвитку хімічних наук, їх викладання, а також біографічні студії, доповіді та повідомлення, присвячені відомим хімікам. В статье освещены достижения выдающегося ученого, профессора Ивана Павловича Осипова в исследовании истории химии. Обобщены его работы, касающиеся исторических аспектов развития химических наук, их преподавания, а также биографические труды, доклады и сообщения, посвященные известным химикам. The article highlights the achievements of the outstanding scientist Professor Ivan P. Osipov in the study of history of chemistry. His studies on the historical aspects of the development of chemistry and its teaching, as well as biographical studies, reports and papers devoted to the famous chemist are summarized. 2014 Article Внесок професора І.П. Осипова в історію хімії як складова його науково-педагогічної діяльності / В.Г. Камчатний // Питання історії науки і техніки. — 2014. — № 3. — С. 30-38. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. 2077-9496 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/78119 929:930.1:930.2:54 uk Питання історії науки і техніки Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Видатні науковці та інженери
Видатні науковці та інженери
spellingShingle Видатні науковці та інженери
Видатні науковці та інженери
Камчатний, В.Г.
Внесок професора І.П. Осипова в історію хімії як складова його науково-педагогічної діяльності
Питання історії науки і техніки
description У статті висвітлено досягнення видатного вченого, професора Івана Павловича Осипова у дослідженні історії хімії. Узагальнено його праці, що стосувалися історичних аспектів розвитку хімічних наук, їх викладання, а також біографічні студії, доповіді та повідомлення, присвячені відомим хімікам.
format Article
author Камчатний, В.Г.
author_facet Камчатний, В.Г.
author_sort Камчатний, В.Г.
title Внесок професора І.П. Осипова в історію хімії як складова його науково-педагогічної діяльності
title_short Внесок професора І.П. Осипова в історію хімії як складова його науково-педагогічної діяльності
title_full Внесок професора І.П. Осипова в історію хімії як складова його науково-педагогічної діяльності
title_fullStr Внесок професора І.П. Осипова в історію хімії як складова його науково-педагогічної діяльності
title_full_unstemmed Внесок професора І.П. Осипова в історію хімії як складова його науково-педагогічної діяльності
title_sort внесок професора і.п. осипова в історію хімії як складова його науково-педагогічної діяльності
publisher Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
publishDate 2014
topic_facet Видатні науковці та інженери
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/78119
citation_txt Внесок професора І.П. Осипова в історію хімії як складова його науково-педагогічної діяльності / В.Г. Камчатний // Питання історії науки і техніки. — 2014. — № 3. — С. 30-38. — Бібліогр.: 27 назв. — укр.
series Питання історії науки і техніки
work_keys_str_mv AT kamčatnijvg vnesokprofesoraíposipovavístoríûhímííâkskladovajogonaukovopedagogíčnoídíâlʹností
first_indexed 2025-07-06T02:17:11Z
last_indexed 2025-07-06T02:17:11Z
_version_ 1836862125072449536
fulltext ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2014 № 3 30 УДК 929:930.1:930.2:54 ВНЕСОК ПРОФЕСОРА І. П. ОСИПОВА В ІСТОРІЮ ХІМІЇ ЯК СКЛАДОВА ЙОГО НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Камчатний В. Г. (Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”) У статті висвітлено досягнення видатного вченого, професора Івана Павловича Осипова у дослідженні історії хімії. Узагальнено його праці, що стосувалися історич- них аспектів розвитку хімічних наук, їх викладання, а також біографічні студії, допо- віді та повідомлення, присвячені відомим хімікам. Ключові слова: професор Іван Павлович Осипов, хімічні науки, історія хімії, То- вариство фізико-хімічних наук при Харківському університеті, біографічні відомо- сті про хіміків. Багатогранна науково-педагогічна діяльність відомого вченого в галузі хі- мії професора Івана Павловича Осипова (1855 –1918 рр.) знайшла своє висвіт- лення у низці робіт науковців. Зокрема, за цією темою проведено дослідження Л. М. Андреасова, М. А. Ізмайлова, М. О. Мчедлов-Петросяна, Є. С. Хотин- ського та інших авторів. У цих дослі- дженнях проаналізовано досягнення І. П. Осипова в неорганічній, органіч- ній, фізичній, аналітичній хімії, термо- хімії, окреслено його плідну виклада- цьку роботу, всебічну громадську дія- льність тощо [1–6]. Разом з тим, один із напрямків на- укових зусиль вченого, а саме напра- цювання в галузі історії хімії, до сього- днішнього дня залишився фактично без належної уваги. Про це лише фрагмен- тарно згадав С. М. Кузьменко, визначи- вши І. П. Осипова одним з перших іс- ториків хімії Харківського університе- ту [7, с.42]. Cпроба узагальнення досяг- нень І.П. Осипова в історії хімії і стала метою цієї статті. Студії професора І. П. Осипова в галузі історії хімії варто розподілити на дві окремих групи, хоча цей поділ є дещо умовним. До першої групи увій- шли його праці, безпосередньо присвя- чені історії розвитку хімії, історичним аспектам розвитку викладання хімічних наук, зокрема, у Харківському універ- ситеті, а також твори, що мають навча- льний та науково-популярний характер (підручники, енциклопедії, статті тощо) та містять історичні відомості щодо ро- звитку хімічної науки та її окремих ро- зділів або тем. Цей масив стосується як досліджень, безпосередньо виконаних професором, так і наукових збірників, що з’явилися за його редагуванням. Другу групу складають роботи та доповіді, які присвячені біографіям та життєпису відомих вчених-хіміків. До цієї групи належать як доповіді І. П. Осипова, що стосувалися відзначен- ня ювілеїв науково-педагогічної діяль- ності визначних науковців, так і прого- лошені на офіційних засіданнях або на- друковані доповіді в пам’ять про вида- тних дослідників, які пішли з життя, а також некрологічні повідомлення. Умовним поділ є тому, що в деяких ро- ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2014 № 3 31 ботах першої групи також присутні біо- графічні відомості та статті про хіміків. Уперше до історії хімії І. П. Осипов звернувся в 1888 р. у своїй магістерській дисертації, що була при- свячена питанню ізомерії фумарової та малеїнової кислот [8]. У вступі викла- дено історію становлення органічної хімії як самостійного розділу хімічної науки. Автор, зокрема, проаналізував роль відомих вчених О. М. Бутлерова, Ф. Велера, А. Кекуле, А. Л. Лавуазьє, завдяки яким ця наука отримала такий статус [8, с. 3–4]. Явища ізомерії полягають у існу- ванні органічних речовин, що мають од- накову хімічну формулу, але різну струк- туру внутрішньої побудови. Тема ізомерії на той час мала динамічний розвиток, і саме тому дослідження фумарової та ма- леїнової кислот, які є ізомерами, були надзвичайно актуальними. Огляд історії питання, що був викладений в дисертації, містив багатий історико-критичний та фактичний матеріал. Зокрема, це стосу- валося відкриття та отримання малеїнової та фумарової кислот, змісту дослідів, ви- конаних з цими речовинами відомими вченими та отриманих ними результатів, розвитку уявлень про ізомерію. З огляду на це дисертація мала важливе значення як з точки зору хімічної науки, так і з то- чки зору історії хімії. Подальші наукові пошуки І. П. Осипова, які були спрямовані на написання докторської роботи, велися у галузі термохімії, що є одним з розділів фізичної хімії. Сутність цього полягала у вимірюванні та порівнянні теплоти спа- лювання органічних речовин з метою встановлення їхнього хімічного та стру- ктурного складу. Одним із напрямків досліджень майбутнього професора в цьому питанні було здійснення історич- ного огляду відповідних напрацювань наукових попередників, зокрема, аналізу та порівнянні пропонованих ними мето- дів, рівня їхньої точності тощо. Такою стала праця “Термохимиче- ский метод сожжения в его историчес- ком развитии”, яку І. П Осипов доповів 28 січня 1892 р. на засіданні фізико- хімічної секції Товариства дослідних наук при Харківському університеті [9, c. 17–35]. Ця робота містить розгорну- тий матеріал щодо історії розвитку термохімії. Вона висвітлювала еволю- цію термохімічних досліджень від Ла- вуазьє та Лапласа, які в 1780 р. опублі- кували перший трактат про теплоту, до уявлень Андрьюса, Бертло, Депре, Дю- лонга Фавра, Зільбермана, Франкланда, Штомана. На думку І. П. Осипова, стаття, маючи історико-критичний ха- рактер, мала на меті показати, яким чи- ном попередні методи спалювання вплинули на створення найбільш су- часного та точного з усіх – так званого метода калориметричної бомби. У по- дальшому ця робота стала першим роз- ділом докторської дисертації І. П. Осипова “Теплота горения органи- ческих соединений в ее отношениях к явлениям гомологии, изомерии и кон- ституции”, яка була захищена 12 лис- топада 1893 р. [10]. Позитивним чинником, що сприяв розвитку вітчизняної науки у другій половині ХІХ ст., стало виникнення на- укових товариств. Зокрема, завдяки іні- ціативі видатного харківського вченого М. М. Бекетова у Харківському універ- ситеті в 1872 р. створено Товариство дослідних наук, до складу якого увійш- ли дві секції – фізико-хімічна та медич- на. Фізико-хімічна секція, об’єднавши найкращих фахівців того часу, фактич- но стала центром наукової думки на Слобожанщині в галузі хімії та фізики. На засіданнях заслуховувалися наукові доповіді та повідомлення. Зусиллями секції видавалися збірники наукових праць членів секції, протоколи її засі- дань, функціонувала власна наукова бі- бліотека. У 1891 р. секцію очолив І. П. Осипов. Він перебував на цій по- ІСТОРІЯ ГАЛУЗЕЙ ТА ПІДПРИМСТВ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2014 № 3 32 саді все своє подальше життя, тобто двадцять сім років. З грудня 1893 р. секція була пере- творена в самостійне Товариство фізи- ко-хімічних наук при Харківському університеті. У зв’язку з цим у січні 1894 р. на засіданні Товариства його голова І. П. Осипов зробив підсумковий історичний огляд діяльності фізико- хімічної секції за 21 рік існування. Цей огляд, без сумніву, також можна відне- сти до напрацювань з історії хімії. У своїй доповіді І. П. Осипов зазначив, що активність секції стала значно помі- тнішою в 90-х роках ХІХ ст., після то- го, як до її діяльності долучились пред- ставники Харківського технологічного інституту, а також харківські науковці, які повернулися із закордонних науко- вих відряджень. Доповідь містила фак- тичний та статистичний матеріали що- до діяльності секції і розширювала уяв- лення щодо історії розвитку хімічної науки в Харкові [11]. Серед робіт першої групи най- більш змістовною, з точки зору історії хімії, є промова І. П. Осипова “Очерк развития химии в XIX веке”, яку він ви- голосив на щорічному урочистому акті Харківського університету 17 січня 1898 р. [12]. До речі, примірник цієї промови з дарчим написом від автора зберігся в науково-технічній бібліотеці НТУ “ХПІ”. У своїй доповіді І. П. Осипов під- креслив: “Ні одна наука – як це можна сміливо стверджувати – за ці сто ро- ків не зробила таких колосальних заво- ювань як хімія… Дякуючи працям Шеє- лє, Прістлі і Лавуазьє з хімією сталася дивна метаморфоза: з оплутаного ме- тафізичними уявленнями нагрома- дження побачених фактів вона пере- творюється в організовану систему знання, що спирається на фактичний матеріал” [12, с.1–2]. Вчений зробив глибокий екскурс в історію розвитку хімії, починаючи з XIV ст. Змальовуючи широкомасштабну картину розвитку хімії у XIX ст., автор згадав про перші досліди із розкладу води Карлейля та Ніколсона, відкриття Дальтоном закону кратних пропорцій та висування атомістичної гіпотези, за- кон атомних теплоємностей Дюлонга і Пті, електрохімічну теорію Берцеліуса, започаткування Велером органічної хі- мії, досягнення в цьому розділі Кекуле, Бутлєрова, Берштейна тощо. І. П. Осипов підкреслив особливу важливість відкриття Д. І. Менделєєвим його знаменитої періодичної системи. Дав оцінку відкриттю Сен-Клер- Девіллем явища дисоціації, внеску Бер- тло, Пеан-де-Сен-Жиля, Гульдберга і Вааге у становлення вчення про хімічну рівновагу, успіхам у термохімії Бекето- ва, Лугініна, Томсена, Штомана, появі теорії просторової ізомерії, досліджен- ням розчинів та гіпотези електролітич- ної дисоціації. Вчений охарактеризував важливість хімії для практичної діяль- ності, зокрема навів приклади створен- ня нових видів вибухівки на основі ніт- росполук, винаходу анілінових фарб, значення хімії для медицини тощо. Підсумовуючи, І. П. Осипов зазна- чив: “Отримавши від XVIII століття одну хімію [неорганічну], ми передаємо ХХ–му – три [неорганічну, органічну та фізичну], не рахуючи прикладних ро- зділів – аналітичної та технічної, що досягли надзвичайно високих успі- хів.” [12, с. 17]. На думку автора майбу- тнє розвитку хімії знаходиться, насам- перед, у площині використання фізич- них методів. Змістовною стала праця вченого, присвячена минулому хімічної лабора- торії Харківського університету. Ця ро- бота увійшла у 1901 році до так званого Ломоносівського збірника, що містив нариси про всі подібні заклади країни. У статті з посиланням на дослідження Д. І. Багалія викладена історія лабора- торії, що бере свій початок з 1804 року. ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2014 № 3 33 Першими викладачами хімії в лабора- торії були німецькі вчені Шнауберт та Гізе. Цінним є те, що до статті додаєть- ся перелік дев’яти дисертацій та біль- ше, ніж ста тридцяти експерименталь- них робіт (включаючи студентські), ви- конаних в лабораторії протягом 1805- 1900 рр. Двадцять дві з цих робіт нале- жали І. П. Осипову [13]. Пізніше, до 100-річного ювілею Ха- рківського університету за спільного ре- дагування професора І. П. Осипова та професора Д. І. Багалія були підготовлені два збірника, а саме “Физико- математический факультет Харьковского университета за первые сто лет его суще- ствования. (1805–1905)” [14] та “Ученые общества и учебно-вспомогательные уч- реждения Харьковского университета: (1805–1905 гг.)” [15]. Перший збірник складався із трьох розділів і, відповідно, містив відомості щодо історії факультету, нариси про окремі кафедри та лабораторії, біогра- фічні статті про професорів та виклада- чів. Викладання хімічних дисциплін здійснювалося в університеті саме на фізико-математичному факультеті. То- му до цього збірника увійшли нариси про історію кафедри хімії, кафедри тех- нології і технології хімії та хімічної лабо- раторії. При цьому історія хімічної лабо- раторії, написана С. Ф. Поповим [14, с. 261–289], базувалася фактично на відпо- відній, раніше виданій, праці І. П. Осипова [13]. У цих нарисах істо- ричний екскурс супроводжувався бага- тим фактичним матеріалом про розви- ток в університеті викладання хімії та наукових досліджень у різних розділах хімічних наук. Біографічна частина збірника міс- тить сорок дві статті про видатних про- фесорів, викладачів та лаборантів, що в різні роки працювали в університеті на ниві хімічних наук. Крім аналізу їхньої викладацької діяльності у статтях також зроблено огляд наукових праць. До пере- ліку увійшли імена, зокрема, таких непе- ресічних особистостей як О. А. Альби- цького, Г. В. Коршуна, О. П. Ельтекова, В. Ф. Тимофєєва, Д. П. Турбаби, П. Д. Хрущова та інших. У цій частині крім здійснення редагування І. П. Осипов особисто підготував три статті, включа- ючи автобіографічну [14, с. 120–125]. У другому збірнику наведено ві- домості щодо діяльності допоміжних закладів (музей, бібліотека, архів тощо) та наукових товариств, створених за сто років існування університету, зокрема, огляд діяльності Товариства фізико- хімічних наук (раніше – фізико-хімічної секції Товариства дослідних наук) Хар- ківського університету за тридцять один рік його існування, тринадцять з яких (станом на 1905 р.) його очолював І. П. Осипов [15, c. 167–177]. Беззаперечним внеском в історію хімії стала проголошена на засіданні Товариства фізико-хімічних наук при Харківському університеті 30 січня 1905 р. доповідь І. П. Осипова “О хи- мических лабораториях некоторых вы- сших школ Германии”. Доповідь стала результатом власних спостережень професора під час закордонного відря- дження в 1906 р. [16]. Екскурс в історію органічної хімії містився у вступі до підручника “Вве- дение к изучению органической химии” виданого І. П. Осиповим у 1909 р. У ньому автор нагадав, що довгі роки вважалося неможливим отримання штучним шляхом речовин, з яких скла- даються організми тваринного та рос- линного світу. Після отримання Веле- ром у 1828 р. у лабораторних умовах сечовини почався розвиток нового на- прямку хімічної науки – органічної хі- мії. Цей напрямок має свої особливості як з точки зору складу досліджуваних речовин, так і методів досліджень. І хо- ча назва предмету є не зовсім точною, бо основою органічних речовин є вуг- лець у сполуці з гідрогеном, автор вва- ІСТОРІЯ ГАЛУЗЕЙ ТА ПІДПРИМСТВ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2014 № 3 34 жав за можливе зберегти її [17]. Ця книга витримала сім випусків. Огляд історії розвитку неорганічної хімії на- ведено у вступі до іншого підручника авторства І. П. Осипова “Лекции неор- ганической химии”, виданого в 1911 р. [18]. У 1912 р. Харківським товариством розповсюдження в народі грамотності була видана “Народная энциклопедия на- учных и прикладных знаний”, підготов- лена групою талановитих вчених. Енцик- лопедія вийшла у 21-му томі. Другий на- півтом першого тому “Науки физико- математические” був присвячений фізиці та хімії [19]. І. П. Осипов очолював робо- ту з підготовки хімічних статей цього ви- дання, частина з яких містила відомості з історії хімії. Історичний характер має репрезен- тована на засіданні Товариства фізико- хімічних наук при Харківському універ- ситеті 26 березня 1914 р. науково- популярна праця І. П. Осипова “Как представлял себе осмотическое давление Ю. Либих” [20, с. 13]. Вчений пояснив висновки Ю. Лібіха за результатами його спостережень з точки зору сучасних уяв- лень про осмос та навів приклади осмо- тичних явищ в живих організмах. Не менш масштабним є внесок І. П. Осипова в наукову біографістику. Як очільник наукової спільноти харків- ських хіміків та фізиків І. П. Осипов за- початкував вшанування пам’яті видат- них науковців шляхом проведення спе- ціальних зібрань, присвячених визна- ним вченим, що пішли з життя. На та- ких зібраннях представлялись розгор- нуті доповіді про їхній життєвий шлях та наукові досягнення. Крім того, засідання Товариства фізико-хімічних наук при Харківському університеті нерідко розпочиналися з некрологічних повідомлень головуючо- го про померлих колег. Такі повідом- лення завжди супроводжувалися огля- дом їхніх наукових досягнень. За дани- ми протоколів засідань Товариства (се- кції) підраховано, що за 1892–1914 рр. лише про хіміків І. П. Осиповим було зроблено 40 таких повідомлень. Окремі некрологічні повідомлення друкувалися також у місцевій пресі. 26 квітня 1894 р. на спільному за- сіданні Товариства фізико-хімічних на- ук при Харківському університеті та Товариства наукової медицини та гігіє- ни І. П. Осипов виголосив промову “Биография Лавуазье и значение его в химии” [21]. Це засідання було присвя- чене вшануванню пам’яті великого вченого в зв’язку зі сторічними роко- винами його смерті. У січні 1907 р. Товариство зібра- лося на екстрене засідання, присвячене пам’яті Д. І. Менделєєва. Голова Това- риства І. П. Осипов зробив на засіданні огляд діяльності великого вченого, а також повідомлення про його наукові заслуги, зокрема, про відкриття знаме- нитого періодичного закону [22]. 28 січня 1912 р. у Москві відбуло- ся спільне засідання фізичного відді- лення Товариства прихильників приро- дознавства та Московського фізичного товариства, присвячене пам’яті відомо- го вченого в галузі термохімії Володи- мира Федоровича Лугініна. Одним з промовців на ньому був І. П. Осипов, який пізніше видав свої спогади окре- мою брошурою [23]. У виступі автор розповів про свою першу закордонну наукову поїздку у 1888–1889 рр. до Па- рижу. Під час відрядження тоді моло- дий вчений працював над проблемами термохімії в лабораторії В. Ф. Лугініна, а пізніше – в лабораторіях французьких вчених Бертло та Фріделя, збираючи матеріали для своєї майбутньої доктор- ської дисертації. І. П. Осипов висвітлив глибину наукових інтересів В. Ф. Лугініна, який в своїх пошуках поєднав методи орга- нічної та фізичної хімії. Свої дослі- дження вчений проводив за двома на- ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2014 № 3 35 прямками: а) термохімія розчинів; б) термохімія органічних сполук. В. Ф. Лугінін винайшов унікальний пристрій, за допомогою якого проводи- лися високоточні термохімічні дослі- дження. І. П. Осипов у подробицях роз- повів про свої наукові контакти з В. Ф. Лугініним та спільно проведені досліди, про знайомства та зустрічі з видатними французькими науковцями Бертло, Фріделем, Грібо, Ле-Шателье та іншими. Цінність цієї роботи для іс- торії хімії крім іншого полягає в тому що, розглядаючи питання термохімії, автор аналізував досягнення О. М. Бутлєрова, М. М. Бекетова, Д. П. Коновалова, М. О. Меншуткіна, П. Д. Хрущова. Ці досягнення засвід- чили значний внесок вітчизняних вче- них у розвиток хімії в ХІХ ст. 25 квітня 1912 р. відбулося Публі- чне засідання Товариства фізико- хімічних наук при Харківському уні- верситеті, присвячене вшануванню пам’яті видатного вченого, засновника вітчизняної фізичної хімії, вчителя І. П. Осипова, академіка Миколи Ми- колайовича Бекетова. І. П. Осипов про- голосив на засіданні доповідь “Николай Николаевич Бекетов, профессор и ака- демик”, яка увійшла до пізніше видано- го пам’ятного збірника [24, с. 1–19], а також була опублікована в Журналі Ро- сійського Фізико-хімічного товарист- ва [25]. Доповідь містила глибокий ана- ліз науково-педагогічної діяльності М. М. Бекетова, його ролі у становленні та розвитку вітчизняної фізичної хімії. У грудні 1912 р. на засіданні Това- риства фізико-хімічних наук при Хар- ківському університеті І. П. Осипов. виголосив поздоровлення учню М. М. Бекетова, професору В. Ф. Тимо- фєєву у зв’язку з 30-річчям його наукової та громадської діяльності, у якому змалю- вав багатогранний доробок цього видатно- го вченого у галузі фізичної хімії [26]. У 1914 р. була надрукована допо- відь І. П. Осипова “Памяти Н. А. Черная”, виголошена 20 грудня 1912 р. на пам’ятному засіданні Това- риства фізико-хімічних наук при Хар- ківському університеті [27]. З Миколою Олександровичем Чернаєм автора пов’язувала багаторічна дружба. У на- веденій біографії знайшли висвітлення науково-педагогічні досягнення профе- сора М. О. Черная, який викладав хімію у Харківському технологічному інсти- туті, подробиці його тернистого життє- вого шляху. У Центральній науковій бібліотеці Харківського університету зберігся примірник цієї роботи з дар- чим написом автора. Таким чином, опираючись на уза- гальнення наукового доробку професо- ра І. П. Осипова, присвяченого істори- чним аспектам розвитку хімії, висвіт- ленню біографічних відомостей видат- них хіміків, встановлено, що ці дослі- дження стали важливою складовою на- укової діяльності вченого. Проведений аналіз дає підстави для висновку про значний внесок І. П. Осипова у студіювання історії хімії. Цей внесок сприяв як розвитку хімічних наук, так і покращенню їх викладання та популя- ризації. Разом з тим вивчення напрацю- вань І. П. Осипова в історії хімії має бу- ти продовженим. ЛІТЕРАТУРА 1. Андреасов Л. М. Деятельность Физико-химического общества при Харьковском университете (1872-1915) / Л. М. Андреасов // Из истории отече- ственной химии. Роль ученых Харьков- ского университета в развитии химиче- ской науки. – Х.: Изд.ХГУ, 1952. – С. 225–281. 2. Андреасов Л. М. Жизнь и дея- тельность профессора И.П. Осипова / Л. М. Андреасов // Труды научно- исследовательского института химии и ІСТОРІЯ ГАЛУЗЕЙ ТА ПІДПРИМСТВ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2014 № 3 36 химического факультета Харьковского государственного. университета им. А. М. Горького. – Х.: Изд. ХГУ, 1954. – Т. 11. – С. 261–265. 3. Измайлов Н.А. Развитие физи- ческой химии в Харьковском универси- тете за 150 лет его существования / Н. А. Измайлов // Ученые записки ХГУ. Труды химического факультета и науч- но-исследовательского института хи- мии – Х.: Изд. ХГУ, 1955. – Т.13. – С. 113–146. 4. Мчедлов-Петросян Н. О. Химия в Харьковском университете / Н. О. Мчедлов-Петросян // Вісник ХНУ. – 2004. – №626. – Хімія – Вип.11(34). – С. 5–34. 5. Мчедлов-Петросян Н. О. Иван Павлович Осипов (к 150-летию со дня рождения) / Н. О. Мчедлов-Петросян // Вісник ХНУ. – 2005. – №669. –– Хімія – Вип.13(36). – С. 220–222. 6. Химический факультет Харь- ковского государственного университе- та им. Горького. Его предистория, воз- никновение и развитие / Е. С. Хотинский, А. Т. Давыдов, В. П. Корниенко, И. Я. Левицкий // Ученые записки ХГУ. Труды химиче- ского факультета и научно- исследовательского института химии. – Х.: изд.ХГУ, 1955. – Т. 13. – С. 7–43. 7. Кузьменко С. Н. Иван Павлович Осипов / С. Н. Кузьменко // Сообщения о научных трудах членов ВХО им. Д.И. Менделеева. – 1951. – Вып.3. – С. 38–43. 8. Осипов И. П. Материалы по во- просу об изомерии кислот фумаровой и малеиновой / И. П. Осипов – Х.: Тип. А. Дарре, 1888. – [4] с. + 118 с. + [1] с. 9. Осипов И. П. Термохимический метод сожжения в его историческом развитии / И. П. Осипов // Труды физи- ко-химической секции Общества опыт- ных наук при Императорском Харьков- ском Университете. Приложения к от- четам о заседаниях в 1891–1892 гг. – Выпуск второй. – Х.: Тип. А. Дарре, 1892. – С. 17–35. 10. Осипов И. П. Теплота горения органических соединений в ее отноше- ниях к явлениям гомологии, изомерии и конституции / И. П. Осипов.– Х.: Тип. А. Дарре, 1893 – 4 с. + II с. + 2 с. + 120 с. + 64 с. 11. И. П. Осипов. О деятельности Физико-химической секции за 21 г. су- ществования. Заслушано 26 января 1894 года / И. П. Осипов // Труды Об- щества физико-химических наук при Императорском Харьковском Универ- ситете. Отчеты о заседаниях в 1894 г. – Х.: Тип.А. Дарре, 1895. – С. 3–10. 12. Осипов И. П. Очерк развития химии в XIX веке. (Речь, произнесенная на торжественном акте Харьковского университета 17 января 1898 г.) / И. П. Осипов – Х.: Паровая тип. и лит. Зильберберг и С-вья, 1898. – 18 с. 13. Осипов И. П. Из прошлого хи- мической лаборатории Харьковского университета / И. П. Осипов // Ломоно- совский сборник. Материалы для исто- рии развития химии в России – Издание Химического отделения Императорско- го Общества любителей Естествозна- ния, Антропологии и Этнографии. – М.: Товарищество типографии А. И. Ма- монтова, 1901.– С. 1–29. 14. Физико-математический фа- культет Харьковского университета за первые сто лет его существования (1805-1905). / Под ред. проф. И. П. Осипова и проф. Д. И. Багалея. – Изд. университета. – Х.: Тип. А.Дарре, 1908. – 248 с. + ХІ + ХІV. 15. Ученые общества и учебно- вспомогательные учреждения Харьков- ского университета: (1805–1905 гг.) / Под ред. проф. Д. И. Багалея и проф. И. П. Осипова – Изд. университета. – Х.: Тип. “Печатное дело”, 1911 (облож- ка – 1912). – 282 с. 16. Осипов И. П. О химических лабораториях некоторых высших школ ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2014 № 3 37 Германии / И. П. Осипов // Труды Об- щества физико-химических наук при Императорском Харьковском Универ- ситете. Отчеты о заседаниях в 1908 г. – Х.: Тип. “Печатное дело”, 1909.– С. 18. 17. Проф. Осипов И. П .Введение к изучению органической химии: Для сту- дентов и слушательниц медицинского факультета / И. П. Осипов – Х.: Тип. "Пе- чатное дело", 1909. – ХІІ + 284 с. 18. Проф. Осипов И. П. . Лекции неорганической химии: Для студентов и слушательниц медицинского факуль- тета: на правах рукописи / И. П. Осипов – 1-е издание – Х.: Тип. "Печатник", 1911.– 328 с. + 10с.:105 рис. 19. Народная энциклопедия науч- ных и прикладных знаний. – Том 1. Науки физико-математические – 2-й полутом. Физика и химия – Харьков- ское общество распространения в наро- де грамотности – М.:Тип. Т-ва И. Д. Сытина, 1912. – 324 с. 20. Осипов И. П. Как представлял себе осмотическое давление Ю. Либих / И. П. Осипов // Журнал Русского Физи- ко-химического общества при Импера- торском Петроградском Университете. Часть химическая. – Том №47. – Отдел первый. – Петроград: Типо-литография М. П. Фроловой, 1915. – С. 26–29 21. Осипов И. П. Биография Лаву- азье и значение его в химии / И. П. Осипов // Труды Общества физи- ко-химических наук при Император- ском Харьковском Университете. Отче- ты о заседаниях в 1894 г. – Х.: Тип. А Дарре, 1895. – С. 21. 22. Осипов И. П. Обзор ученой деятельности Д. И. Менделеева. Сооб- щение о научных заслугах Д. И. Менделеева / И. П. Осипов // Тру- ды Общества физико-химических наук при Императорском Харьковском Уни- верситете. Отчеты о заседаниях в 1907 г. – Х.: Тип. А. Дарре, 1908. – С. 1–5. 23. Осипов И. П. Владимир Федо- рович Лугинин. ( По личным воспоми- наниям ) / И. П. Осипов – Х., 1913.– 14 с + 1 л. портр. 24. Памяти Николая Николаевича Бекетова. 1 января 1826 года – 30 ноября 1911 года / С.-Пб.: Тип. М. П. Фроловой, 1913. – 4 л. портр. + 51 c. 25. Осипов И. П. Николай Николае- вич Бекетов, професор и академик / И. П. Осипов // Журнал Русского Физико- химического общества при Император- ском С.-Петербургском Университете. Часть химическая – Том №45.– С.-Пб.: Тип. В. Демакова, 1913. – С. 383–405. 26. Осипов И. П.. Памятное при- ветствие профессору В. Ф. Тимофееву в связи с 30-летием его ученой и общест- венной деятельности на заседании от 5 декабря 1912 г. / И. П. Осипов // Труды Общества физико-химических наук при Императорском Харьковском Универ- ситете. Отчеты о заседаниях в 1912 г. – Х.: Тип. и лит. М. Сергеева и К. Гальченко, 1914. – С. 47–50. 27.Осипов И. П. Памяти Н. А. Чер- ная / И. П. Осипов – Х.: Тип. и лит. М. Сергеева и К. Гальченко, 1914. – 7 с. Камчатный В. Г. Вклад профессора И. П. Осипова в историю химии как со- ставная часть его научно-педагогической деятельности. В статье освещены дос- тижения выдающегося ученого, профессора Ивана Павловича Осипова в исследовании истории химии. Обобщены его работы, касающиеся исторических аспектов развития химических наук, их преподавания, а также биографические труды, доклады и сообще- ния, посвященные известным химикам. Ключевые слова: профессор Иван Павлович Осипов, химические науки, история химии, Общество физико-химических наук при Харьковском университете, биографи- ческие сведения о химиках. ІСТОРІЯ ГАЛУЗЕЙ ТА ПІДПРИМСТВ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2014 № 3 38 Kamchatniy V .G. Professor Osipov contribution to the history of chemistry as part of his research and teaching activity. The article highlights the achievements of the out- standing scientist Professor Ivan P. Osipov in the study of history of chemistry. His studies on the historical aspects of the development of chemistry and its teaching, as well as biographical studies, reports and papers devoted to the famous chemist are summarized. Key words: Professor Ivan P. Osipov, chemical sciences, the history of chemistry, Soci- ety physical-chemical sciences at the Kharkiv University, biographical information about chemists. УДК 616-92: 616.43/45 (091) ПРОФЕСОР О.В. РЕПРЄВ – ЗАСНОВНИК ХАРКІВСЬКОЇ НАУКОВОЇ ШКОЛИ ПАТОФІЗІОЛОГІВ Корольов А.Г., канд. вет. наук (Національний науковий центр «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини») На підставі вивчення архівних і літературних біографічних матеріалів висвітлено багатогранну наукову і педагогічну діяльність визначного вченого, педагога, заслуже- ного професора Олександра Васильовича Репрєва. Ключові слова: професор Репрєв, патофізіологія, наукова патофізіологічна школа, ендокринологія, експериментальна патологія Заслуга створення однієї з найста- ріших і найвідоміших наукових патофі- зіологічних шкіл – харківської – нале- жить Олександру Васильовичу Репрєву. В свою чергу, саме невпинною працею по створенню власної школи О.В. Реп- рєв одержав визнання як видатний ро- сійський і радянський патолог- патофізіолог, «батько російської ендо- кринології». На протязі 35 років життя О.В. Репрєва було пов'язане з Харко- вом, де він на протязі майже 30 років (1895-1925) очолював кафедру загаль- ної патології (з 1922 року – патологіч- ної фізіології) медичного факультету Харківського університету (з 1921 року – Харківського медичного інституту), одночасно читав курс загальної патоло- гії у Жіночому медичному інституті, Харківському ветеринарному інституті та в Зуболікувальній школі П.П. Кри- вопускова, а в останні роки життя (1925- 1930) завідував науково- дослідною ка- федрою при Го- ловнауці Украї- ни, біологічним відділенням Всеукраїнсько- го рентгенологічного інституту і відді- лом патології Державного інституту наукової і практичної ветеринарії Нар- комзему УРСР. В 1918-1920 роках О.В. Репрєв завідував кафедрою загальної патології і був деканом медичного фа- культету в Кримському університеті. У той час кафедрою у Харкові тимчасово керував його учень Д.П. Гриньов. Про- фесор О.В. Репрєв залишив глибокий