Філософія права у вищій школі: міжнародна співпраця викладачів і науковців

26—29 вересня 2008 року в Києві відбувся міжнародний методологічний семінар «Філософія права як академічна дисципліна», зорґанізований як реґіональний семінар із підвищення кваліфікації викладачів вищих навчальних закладів у межах проекту «Сучасна теорія права», здійснюваного під егідою Програми під...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2009
Автори:	Максимов, С., Кобринський, Д.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України 2009
Теми:	Наукове життя
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/7815
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Філософія права у вищій школі: міжнародна співпраця викладачів і науковців / С. Максимов, Д. Кобринський // Філософ. думка. — 2009. — № 1. — С. 138-143. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-7815
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-78152010-04-14T12:01:27Z Філософія права у вищій школі: міжнародна співпраця викладачів і науковців Максимов, С. Кобринський, Д. Наукове життя 26—29 вересня 2008 року в Києві відбувся міжнародний методологічний семінар «Філософія права як академічна дисципліна», зорґанізований як реґіональний семінар із підвищення кваліфікації викладачів вищих навчальних закладів у межах проекту «Сучасна теорія права», здійснюваного під егідою Програми підтримки вищої освіти Інституту відкритого суспільства (Будапешт). 2009 Article Філософія права у вищій школі: міжнародна співпраця викладачів і науковців / С. Максимов, Д. Кобринський // Філософ. думка. — 2009. — № 1. — С. 138-143. — укр. 0235-7941 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/7815 uk Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наукове життя Наукове життя
spellingShingle	Наукове життя Наукове життя Максимов, С. Кобринський, Д. Філософія права у вищій школі: міжнародна співпраця викладачів і науковців
description	26—29 вересня 2008 року в Києві відбувся міжнародний методологічний семінар «Філософія права як академічна дисципліна», зорґанізований як реґіональний семінар із підвищення кваліфікації викладачів вищих навчальних закладів у межах проекту «Сучасна теорія права», здійснюваного під егідою Програми підтримки вищої освіти Інституту відкритого суспільства (Будапешт).
format	Article
author	Максимов, С. Кобринський, Д.
author_facet	Максимов, С. Кобринський, Д.
author_sort	Максимов, С.
title	Філософія права у вищій школі: міжнародна співпраця викладачів і науковців
title_short	Філософія права у вищій школі: міжнародна співпраця викладачів і науковців
title_full	Філософія права у вищій школі: міжнародна співпраця викладачів і науковців
title_fullStr	Філософія права у вищій школі: міжнародна співпраця викладачів і науковців
title_full_unstemmed	Філософія права у вищій школі: міжнародна співпраця викладачів і науковців
title_sort	філософія права у вищій школі: міжнародна співпраця викладачів і науковців
publisher	Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
publishDate	2009
topic_facet	Наукове життя
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/7815
citation_txt	Філософія права у вищій школі: міжнародна співпраця викладачів і науковців / С. Максимов, Д. Кобринський // Філософ. думка. — 2009. — № 1. — С. 138-143. — укр.
work_keys_str_mv	AT maksimovs fílosofíâpravauviŝíjškolímížnarodnaspívpracâvikladačívínaukovcív AT kobrinsʹkijd fílosofíâpravauviŝíjškolímížnarodnaspívpracâvikladačívínaukovcív
first_indexed	2025-07-02T10:33:59Z
last_indexed	2025-07-02T10:33:59Z
_version_	1836530993746411520
fulltext	138 ISSN 0235�7941. “Філософська думка”, 2009, № 1 26—29 вересня 2008 року в Києві відбувся міжнародний методологічний семінар «Філософія права як академічна дисципліна», зорґанізований як реґіональний семінар із під� вищення кваліфікації викладачів вищих навчальних закла� дів у межах проекту «Сучасна теорія права», здійснюваного під егідою Програми підтримки вищої освіти Інституту відкритого суспільства (Будапешт). Проект започатковано 2007 року. Із більш як 50 канди� датів було відібрано 20 учасників з 11 країн колишнього СРСР. За цей період у Росії (в Москві та під Санкт�Петер� бургом) відбулися три сесії, на які запросили таких відомих фахівців із теорії та філософії права, як М. Мур (Університет Ілінойс, США), Р. Шафер�Ландау (Університет Вісконсина, США), П. Бальцерович (Варшавський університет, Поль� ща), А. Поляков (Санкт�Петербурзькій університет, Росія) та ін. На попередніх сесіях обговорювали низку тем: «Су� часні правові теорії: юридичний позитивізм, природне пра� во та правовий прагматизм», «Вступ до англо�американської юриспруденції», «Засади та межі кримінального судочин� ства», «Стародавньоіндійська система права». Поряд із тим було розроблено нові форми практичних занять із філо� софії права, а саме: «Суд над судом» і «Правовий статус філософії». В Україні зацікавлення проектом виявилося одразу, і біль� шість заявок на участь надійшла саме з України. Тому про� ведення семінару в Києві із запрошенням колеґ із ВНЗ Ук� раїни стало логічним продовженням реалізації проекту. Ще одним важелем для вибору місця проведення семінару бу� ло упривілейоване становище філософії права в Україні, де є можливість отримувати науковий ступінь із філософії ÍÀÓÊÎÂÅ ÆÈÒÒß ФІЛОСОФІЯ ПРАВА У ВИЩІЙ ШКОЛІ: МІЖНАРОДНА СПІВПРАЦЯ ВИКЛАДАЧІВ І НАУКОВЦІВ Сергій Максимов, Дмитро Кобринський © С. МАКСИМОВ, Д. КОБРИНСЬКИЙ, 2009 Філософія права у вищій школі: міжнародна співпраця викладачів і науковців ISSN 0235�7941. “Філософська думка”, 2009, № 1 139 права у межах як юридичних, так і філо� софських наук. Семінар відбувся за підтримки Інсти� туту держави і права ім. В. Корецького НАНУ та Інституту філософії ім. Г. Ско� вороди НАНУ. З�поміж українських фа� хівців узяти участь у семінарі запросили академіка АПрН М. Костицького, члена� кореспондента АПрН П. Рабіновича, про� фесорів В. Бабкіна, М. Братасюк, В. Гор� батенка й, зокрема, одного з авторів цього огляду. Програма семінару передбачала кілька відкритих лекцій знавців права України, а також виступи учасників — викладачів теорії й філософії права з Азербайджану та Росії. Відбулися презентації збірника «Проблеми філософії права» і часопису «Проблеми філософії права», а також гру� пові обговорення актуальних проблем фі� лософії права як навчальної дисципліни та круглий стіл із підсумків семінару. 26 вересня у пансіонаті «Пуща�Води� ця», де тривав семінар, відбулося його відкриття. Зі змістом програми, метою і завданнями семінару ознайомив учас� ників координатор проекту С. Мойсєєв (Новосибірськ). Далі у відкритій лекції професора П. Рабіновича (Львів) «Право� розуміння як світоглядно�методологічна основа викладання філософії права» було порушено питання недостатньої визна� ченості філософії права і методичного за� безпечення її викладання. Головну увагу лектор приділив зіставленню різних тлу� мачень тих явищ, що їх позначають понят� тям «право», і запропонував авторське розуміння права як таких можливостей суб'єкта суспільного життя, які необхідні для задоволення потреб його існування і розвитку, об'єктивно зумовлених досяг� нутим рівнем розвитку суспільства, за� безпечуваних відповідними обов'язками інших суб'єктів суспільства і збалансова� них із їхніми потребами. Предметною сферою філософії права було визнано гранично загальні закономірності явищ, означуваних як право. У лекції було та� кож розкрито досвід застосування проб� лемно�аналітичних завдань у процесі викладання філософії права у Львівсько� му університеті. Наступного дня у приміщенні Інституту держави і права та Інституту філософії від� булася відкрита лекція академіка М. Кос� тицького «Затребуваність у філософії пра� ва в теоретичній і практичній підготовці юристів». Він заторкнув історичні та со� ціокультурні аспекти становлення філо� софії права на сучасному етапі й наголо� сив, що потреба у філософії права як світоглядній дисципліні пов'язана із за� питом практики на нові кадри широкого профілю, а в контексті утвердження ідеї верховенства права значущість філософ� сько�правового бачення тільки зростати� ме. В перебігу обговорення лекції було порушено організаційні та змістовні пи� тання вдосконалення філософсько�право� вого вишколу сучасних юристів, а також зроблено наголос на його особливому зна� ченні для діяльності суддів за умов чин� ності конституційного принципу верхо� венства права. С. Максимов (Харків) зробив доповідь про перебіг ХХІІІ Всесвітнього конґресу Міжнародної асоціації філософії права і соціальної філософії «Право і правові культури у XXI сторіччі: відмінності та єдність», який відбувся 1—6 серпня 2007 року у Кракові (Польща). Доповідач звернув увагу на головні проблеми сучас� ної філософії права, обговорювані на Кон� ґресі: поняття права і правова арґумен� тація; становлення єдиної європейської правової культури та європейська іден� тичність; верховенство права; поширення правового плюралізму; мультикультура� лізм і ґлобалізація; екзистенційний вимір правових інституцій та ін. Учасників було поінформовано, що наступний, ХХІV Всесвітній конґрес буде присвячений те� мі «Ґлобальна гармонія та верховенство права» і відбуватиметься 15—20 вересня 2009 року в Пекіні (Китай). (Сайт кон� ґресу: http://www.chinalawsociety.com.) В. Бігун ознайомив учасників зі спе� ціалізованим виданням — міжнародним часописом «Проблеми філософії права». О. Литвинов презентував збірник науко� вих статей «Проблемы философии права», виданий у Луганському державному уні� верситеті внутрішніх справ до 140�річчя із дня народження видатного російського фі� лософа права і теоретика правової держа� ви П. Новгородцева. Збірник містить тек� сти науковців з України, Росії, Литви та Нідерландів, а також кілька вперше опу� блікованих листів П. Новгородцева до П. Струве. Подальші доповіді учасників тематично розподілилися між трьома секційними засіданнями. Перше — «Методологічні і методичні аспекти філософії права» — від� крила О. Скорина. У її доповіді «Значен� ня філософії права для становлення про� фесійної культури юриста» йшлося про те, що саме філософський підхід надає мож� ливості всебічного та цілісного осмислен� ня правових явищ. Крім того, філософія права дає змогу розвинути самостійне мислення студентів�правознавців, допо� магає розумінню сутності права, місця і ролі права в житті суспільства. У зв'язку з цим, зазначила доповідачка, викликає занепокоєння практика «викреслення» дисципліни «філософія права» з навчаль� них планів юридичних факультетів дея� ких ВНЗ України. Т. Луцина («Актуалізація політичного в межах курсу “Філософія права”»), роз� мірковуючи про місце філософії права в системі соціально�гуманітарного циклу дисциплін, завважила, що цей курс міс� тить певну ідейну передвизначеність. За своєю специфікою він спрямований на формування не тільки професійних якос� тей юриста, а й активної громадянської позиції. Тематику роздумів своєї колеґи підтри� мала О. Нікітченко. З її погляду, філосо� фія права є також чинником формування внутрішньої свободи особистості (право� знавця передусім). А позаяк одним із зов� нішніх проявів цієї свободи є академічна свобода як реалізація свободи наукової творчості, то філософію права в контексті Сергій МАКСИМОВ, Дмитро КОБРИНСЬКИЙ 140 ISSN 0235�7941. “Філософська думка”, 2009, № 1 сучасного філософського дискурсу до� речно визнати філософією свободи. С. Мойсєєв у своєму виступі проаналі� зував відмінності викладання філософії права в пострадянському просторі та в США. Зокрема, в американських ВНЗ за� стосовують ефективні методики, узасад� ничені на самостійній роботі студентів, і першою чергою на критичному аналізі як філософських текстів, так і правових до� кументів. О. Клименко ознайомила присутніх із формуванням електронних каталогів та фондів філософсько�правової літератури українських бібліотек, насамперед Наці� ональної бібліотеки НАНУ ім. В. Вернад� ського, й констатувала, що поповнення цих фондів іде дуже повільно. Під час засідання другої секції, яка ма� ла назву «Історико,філософські аспекти філософії права», О. Литвинов у доповіді «Історія філософії права як філософія права» розвинув тезу про необхідність осягнення історії філософсько�правової думки майбутніми юристами, особливо підкресливши значення періоду Нового часу, оскільки сьогоденний правовий та політичний дискурс в Україні та інших країнах пострадянського простору роз� гортається в термінах досягнень того періоду. Доповідач привернув увагу при� сутніх до проблеми застосування сучас� них методів вивчення суспільства і права у галузевих юридичних дослідження, щоб запобігти надто спрощеному осмислен� ню соціальної дійсності й редукуванню складних реальних процесів до вельми примітивних схем, що, зрештою, неґатив� но впливає й на діяльність правоохорон� них і судових органів. О. Помніков говорив про подолання позитивістських тенденцій у філософії права та про відродження інтересу до природно�правових концепцій праворо� зуміння. По�перше, на його думку, багато евристичних ідей щодо сучасного осмис� лення права можна віднайти у творах Аристотеля. Прибічники ідеї природного права можуть і сьогодні брати на озброєн� Філософія права у вищій школі: міжнародна співпраця викладачів і науковців ISSN 0235�7941. “Філософська думка”, 2009, № 1 141 ня застосовувані античним філософом арґументи, наприклад, пов'язані з обґрун� туванням політичної природи людини, визначенням політики як вищої форми спілкування і чимало іншого. По�друге, зацікавлення Аристотелем пов'язане з особливим типом раціональності, а саме з моральною раціональністю. По�третє, Аристотелева практична філософія, зок� рема його вчення про справедливість, дає певний ключ до подолання дуалізму цінності і факту. О. Тимохін зосередився на герменев� тичних підходах у філософії права, які мо� жуть бути використані як у дослідниць� кій, так і в педагогічній практиці. О. Маслак розглянув стан природно� правових теорій після постмодерну. На початку ХХІ сторіччя, дякуючи постмо� дерністській філософії, усталилося уяв� лення про принципову концептуальну «плюралістичність» у філософії загалом і у філософії права зокрема. Проте така «плюралістичність», зокрема у процедур� них концепціях природного права, які відмовляються від уявлення про універ� сальні засади обґрунтування природного права і заміняють їх концептами «внут� рішньої моралі права», здатна призводи� ти до «релятивізації» ідеї природного права. Розв'язати проблему «релятивіза� ції» природного права має «пост�постмо� дерна» філософія права, перед якою від� кривається кілька перспектив розвитку: 1) повернення до до�модерних класич� них доктрин природного права; 2) розви� ток модерних «субстанційних» доктрин природного права; 3) створення принци� пово нової моделі обґрунтування при� родного права. На думку Ф. Мехдієва («Недостатність та ерозія класичних теорій права на поча� ток XXI сторіччя»), такі важливі принци� пи, як справедливість, рівність, свобода, суспільні інтереси, правова стабільність, суспільна мораль, не мають усталеної де� фініції й загальновизнаного тлумачення. Це призводить до суб'єктивізму в засто� суванні їх. Вихід автор доповіді вбачає у зверненні до концепту прав людини. Те� орії природного права, вважає він, мають бути переформульовані у світлі ідеї прав людини у співвіднесенні зі збереженням суспільного порядку і спільними інте� ресами. Проблематику засідання третьої секції було окреслено як «Актуальні принципи і підходи у філософії права». Р. Губань, що виступив із темою «Циві� лізаційний підхід у викладанні правових дисциплін», вважає, що політико�правова система — це концентроване відображен� ня ціннісних, духовних, релігійних та іде� ологічних засад певної цивілізації (захід� ної, мусульманської, китайської тощо) — з огляду як на її «зовнішню оболонку», так і на її сутність. Тому, на його думку, в курсі філософії права доцільно приділяти увагу зв'язку між цивілізаційними засада� ми, зокрема системою цінностей, і пра� вом як одним із способів репрезентації цих цінностей. С. Касаткін у доповіді «Філософія права в системі російського теоретико� правового знання» зосередився на проб� лемах визначення співвідношення філо� софії права з теорією держави і права та іншими юридичними дисциплінами. Од� на з важливих пропозицій автора стосу� валася активізації філософсько�правових досліджень чинної правової системи та офіційного права, засад соціально�пра� вових практик і понять, логік, способів сприйняття, мислення та поведінки, які імпліцитно конституюють ці практики. Н. Костицька спинилася на проблемах і можливостях, що виникають у сучасно� му праві в контексті новітніх інформа� ційних технологій, активно впроваджу� ваних у юридичній царині суспільного життя. У повідомленні С. Погребняка було роз� глянуто два головні, на думку автора ви� ступу, принципи права — справедливість та рівність — у їх співвідношенні. Д. Кобринський («Комунікативні ас� пекти філософії права») наголосив акту� альні сьогодні комунікативні аспекти фі� лософії права (М. ван Хук, А. Поляков). Запропонована в доповіді образно�ігрова діалогічна модель комунікації надає, за словами дослідника, нові можливості для осмислення правотворення і правозасто� сування. Така модель може бути вико� ристана як одна з методологій гуманітар� ної експертизи права. З метою аналізу методологічних і мето� дичних питань філософії права в рамцях роботи семінару було створено три гру� пи, які обговорювали проблеми (1) пред� мета філософії права, (2) структури цієї навчальної дисципліни та (3) методики її викладання. Зазначимо, що під час дискусії про предмет філософії права було висловлено кілька, на наш погляд, принципових міркувань. Зокрема, пролунала думка про те, що філософсько�правове дослі� дження відрізняється від теоретико�пра� вового не за предметом, а за методом (С. Максимов). О. Помніков запропону� вав використовувати як робоче таке визначення: «філософія права — це мета� теоретична (стосовно всієї сукупності на� уково�юридичних знань) наукова і нав� чальна дисципліна, покликана вивчати сутність права, його місце у структурі людського буття, головні тенденції та за� кономірності історичного розвитку права і його функціювання в суспільстві, об� ґрунтувати значення фундаментальних юридичних понять і категорій, а також, шляхом розвитку навичок критичної рефлексії, сприяти формуванню право� вої культури студентів». Обговорення проблеми структури фі� лософії права виявило багатоваріантність структурування навчального курсу, але й показало, що жодне не можна вважати засадовим без принципових уточнень або доповнень. На думку учасників обговорен� ня, логічно було б виокремити у струк� турі навчального курсу два змістові блоки (модулі). Зокрема, це можна зробити за аналогією із законодавством, де виок� ремлено загальну та особливу частини (С. Погребняк). Сергій МАКСИМОВ, Дмитро КОБРИНСЬКИЙ 142 ISSN 0235�7941. “Філософська думка”, 2009, № 1 Теоретичний (теоретико�історичний) блок може включати розділ про предмет філософії права, в якому належить ви� світлювати головні позиції щодо цієї проблеми, а також правову онтологію, епістемологію, аксіологію та антропо� логію. Практичний блок міг би включати розділи, присвячені головним проблемам правотворчості та правореалізації, а та� кож галузеві проблеми, зокрема пов'язані зі специфікою конкретного ВНЗ (О. Пав� лишин). Загалом така структура відповідає наявним навчальним посібникам і могла б, з певними кориґуваннями, стати заса� довою для багатьох фахівців. Група, яка зосередилася на проблема� тиці методики викладання, також зробила цікаві пропозиції щодо вдосконалення фі� лософсько�правової освіти. Із головних педагогічних завдань — навчання, виховання та розвиток — у су� часному викладанні філософії права, на думку Д. Кобринського, треба зосереди� тися на навчанні та розвитку. Зміст на� вчання, як зазначила А. Махньова, має ко� релювати з філософією, яка має тривалу історію її викладання у ВНЗ. І тут одним із головних складників має бути істори� ко�філософська частина і напрацьовані у викладанні саме історії філософії гер� меневтичні, інтерпретаційні та інші ме� тодики. Філософія права є саме тією дисциплі� ною серед усіх предметів, що їх виклада� ють юристам, яка може допомогти май� бутнім фахівцям у розвитку критичного й абстрактного мислення, й тому слід ро� бити наголос на реалізації цих завдань. О. Маслак відзначив необхідність індиві� дуалізації у процесі викладання філософії права. Він підтримав думку В. Бігуна про необхідність спрямовувати дослідницькі та педагогічні зусилля філософів�право� знавців на розв'язання практичних про� блем і завдань. О. Литвинов запропонував авторську систему роботи на семінарах (авто�семі� нар за рейтинґових засадах), яка покли� кана активізувати пізнавальну діяльність ISSN 0235�7941. “Філософська думка”, 2009, № 1 143 Філософія права у вищій школі: міжнародна співпраця викладачів і науковців усіх без винятку присутніх на занятті й дати змогу уникати суб'єктивності в оці� нюванні рівня знань. 28 вересня під час прогулянки Дніпром на теплоході «Еней» учасники почули ви� ступ історика І. Турова «Близькосхідне право античної доби», який розглянув формування специфічної єврейської сис� теми праворозуміння, базованої на текс� тах Тори, Танаха і Талмуду, а також єврей� ської судової та арбітражної практики. В перебігу обговорення лекції лектор та учасники виявили цікаві паралелі між давніми й сучасними способами ухва� лення правових рішень. 29 вересня учасники завершального круглого столу підбили підсумки семінару і висловили пропозиції щодо подальшої співпраці, зокрема в контексті проекту «Сучасна теорія права», а також у межах ІV Всеукраїнського круглого столу «Ант� ропологія права: філософський і юридич� ний виміри (стан, проблеми, перспекти� ви)», який щорічно відбувається у Львові.

Філософія права у вищій школі: міжнародна співпраця викладачів і науковців

Репозитарії

Схожі ресурси