Вплив на становлення і розвиток наукової і практичної агрономії Полтавщини наукових досліджень грунтів В.В. Докучаєвим

Идеи и непосредственная деятельность В.В. Докучаева в значительной мере определили становление и развитие научных исследований грунтов и других вопросов агрономии в Полтавской губернии в конце ХIХ – начале ХХ вв....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2008
Hauptverfasser:	Писаренко, П.В., Опара, М.М., Яцун, Т.П., Кавалір, Л.В., Хоролець, Н.І., Яцун, Ю.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури 2008
Schriftenreihe:	Питання історії науки і техніки
Schlagworte:	Розвиток наукових і технічних ідей
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/78252
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Вплив на становлення і розвиток наукової і практичної агрономії Полтавщини наукових досліджень грунтів В.В. Докучаєвим / П.В. Писаренко, М.М. Опара, Т.П. Яцун, Л.В. Кавалір, Н.І. Хоролець, Ю.В. Яцун // Питання історії науки і техніки. — 2008. — № 1. — С. 7-12. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-78252
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-782522015-03-14T03:02:18Z Вплив на становлення і розвиток наукової і практичної агрономії Полтавщини наукових досліджень грунтів В.В. Докучаєвим Писаренко, П.В. Опара, М.М. Яцун, Т.П. Кавалір, Л.В. Хоролець, Н.І. Яцун, Ю.В. Розвиток наукових і технічних ідей Идеи и непосредственная деятельность В.В. Докучаева в значительной мере определили становление и развитие научных исследований грунтов и других вопросов агрономии в Полтавской губернии в конце ХIХ – начале ХХ вв. Ideas and V.V. Dokuchayev's direct activity have appreciably defined becoming and development of scientific researches of the ground and other questions of agronomics in the Poltava province at the end of the XIX-th – the beginning of the XX-th centuries. 2008 Article Вплив на становлення і розвиток наукової і практичної агрономії Полтавщини наукових досліджень грунтів В.В. Докучаєвим / П.В. Писаренко, М.М. Опара, Т.П. Яцун, Л.В. Кавалір, Н.І. Хоролець, Ю.В. Яцун // Питання історії науки і техніки. — 2008. — № 1. — С. 7-12. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 2077-9496 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/78252 63.001.4 (91) uk Питання історії науки і техніки Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Розвиток наукових і технічних ідей Розвиток наукових і технічних ідей
spellingShingle	Розвиток наукових і технічних ідей Розвиток наукових і технічних ідей Писаренко, П.В. Опара, М.М. Яцун, Т.П. Кавалір, Л.В. Хоролець, Н.І. Яцун, Ю.В. Вплив на становлення і розвиток наукової і практичної агрономії Полтавщини наукових досліджень грунтів В.В. Докучаєвим Питання історії науки і техніки
description	Идеи и непосредственная деятельность В.В. Докучаева в значительной мере определили становление и развитие научных исследований грунтов и других вопросов агрономии в Полтавской губернии в конце ХIХ – начале ХХ вв.
format	Article
author	Писаренко, П.В. Опара, М.М. Яцун, Т.П. Кавалір, Л.В. Хоролець, Н.І. Яцун, Ю.В.
author_facet	Писаренко, П.В. Опара, М.М. Яцун, Т.П. Кавалір, Л.В. Хоролець, Н.І. Яцун, Ю.В.
author_sort	Писаренко, П.В.
title	Вплив на становлення і розвиток наукової і практичної агрономії Полтавщини наукових досліджень грунтів В.В. Докучаєвим
title_short	Вплив на становлення і розвиток наукової і практичної агрономії Полтавщини наукових досліджень грунтів В.В. Докучаєвим
title_full	Вплив на становлення і розвиток наукової і практичної агрономії Полтавщини наукових досліджень грунтів В.В. Докучаєвим
title_fullStr	Вплив на становлення і розвиток наукової і практичної агрономії Полтавщини наукових досліджень грунтів В.В. Докучаєвим
title_full_unstemmed	Вплив на становлення і розвиток наукової і практичної агрономії Полтавщини наукових досліджень грунтів В.В. Докучаєвим
title_sort	вплив на становлення і розвиток наукової і практичної агрономії полтавщини наукових досліджень грунтів в.в. докучаєвим
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
publishDate	2008
topic_facet	Розвиток наукових і технічних ідей
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/78252
citation_txt	Вплив на становлення і розвиток наукової і практичної агрономії Полтавщини наукових досліджень грунтів В.В. Докучаєвим / П.В. Писаренко, М.М. Опара, Т.П. Яцун, Л.В. Кавалір, Н.І. Хоролець, Ю.В. Яцун // Питання історії науки і техніки. — 2008. — № 1. — С. 7-12. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
series	Питання історії науки і техніки
work_keys_str_mv	AT pisarenkopv vplivnastanovlennâírozvitoknaukovoíípraktičnoíagronomíípoltavŝininaukovihdoslídženʹgruntívvvdokučaêvim AT oparamm vplivnastanovlennâírozvitoknaukovoíípraktičnoíagronomíípoltavŝininaukovihdoslídženʹgruntívvvdokučaêvim AT âcuntp vplivnastanovlennâírozvitoknaukovoíípraktičnoíagronomíípoltavŝininaukovihdoslídženʹgruntívvvdokučaêvim AT kavalírlv vplivnastanovlennâírozvitoknaukovoíípraktičnoíagronomíípoltavŝininaukovihdoslídženʹgruntívvvdokučaêvim AT horolecʹní vplivnastanovlennâírozvitoknaukovoíípraktičnoíagronomíípoltavŝininaukovihdoslídženʹgruntívvvdokučaêvim AT âcunûv vplivnastanovlennâírozvitoknaukovoíípraktičnoíagronomíípoltavŝininaukovihdoslídženʹgruntívvvdokučaêvim
first_indexed	2025-07-06T02:24:57Z
last_indexed	2025-07-06T02:24:57Z
_version_	1836862614427140096
fulltext	РОЗВИТОК НАУКОВИХ І ТЕХНІЧНИХ ІДЕЙ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 1 (5) 2008 7 шин, а й здійснювати вдосконалення їх конструкції. Так, Камілл Гаврилович розробив апарат для зміни кута вхо- дження сошника в землю, чим регулю- валась глибина висіву [1, с. 114]. Крім зернових, комбінованих (уні- версальних) сівалок на території України виготовлялись сівалки для посіву буряка, що було особливо важливим, якщо взяти до уваги поширення посівів буряка для потреб місцевих цукрових заводів. Одні з найкращих бурякових сівалок виготовля- лись на заводі Фільвер і Дедіна в Києві. Таким чином, до особливостей по- сівної техніки вітчизняного виробницт- ва можна віднести: на першому етапі копіювання закордонних машин з не- значним вдосконаленням технології ви- робництва; в подальшому виготовлення машин, найбільш придатних для вітчи- зняних умов використання; впрова- дження нових ідей та вдосконалення як окремих вузлів, так і машини в цілому. ЛІТЕРАТУРА: 1. Орудия и машины сельского хозяйства. Сост. Д.Д. Арцыбашев. – Петроград, 1915. – 365 с. 2. Дебу К.И. Руководство к выбо- ру и уходу за сельскохозяйственными машинами и орудиями. Орудия для ухода за посевами и для уборки травы. – СПб.: Типография П.П. Сойкина, 1903.– 325 с. 3. Вовк П. Сільськогосподарське машинознавство. – К.: Книгоспілка, 1928.– 260 с. 4. Художественный иллюстриро- ванный альбом Всероссийской выстав- ки в Киеве. – К.: Книга, 2002. – 311 с. 5. Семенюк Л. Давняя слава. // http://old.kv.com.ua/index. 6. Брати Ельворті: свої в далекій стороні. http://museumstar.narod.ru /p1_r.html 7. Центральний державний архів вищих органів влади та управління України. – Ф.337. – Оп. 1. – Од.зб. 543. 8. Вергунов В.А., Войтюк Д.Г., Мудрук О.С., Шквира З.А. К.Г. Шіндлер (Славетні імена Київського політехнічного інституту). – К.: Поліграфічне підприємство "ЕК- МО", 2002. – 30 с. УДК 63.001.4 (91) ВПЛИВ НА СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК НАУКОВОЇ І ПРАКТИЧНОЇ АГРОНОМІЇ ПОЛТАВЩИНИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ҐРУНТІВ В.В. ДОКУЧАЄВИМ Писаренко П.В., д-р с.-г. наук, проф., Опара М.М., канд. с.-г. наук, доц.. (Полтавська державна аграрна академія) Яцун Т.П., , Кавалір Л.В., Хоролець Н.І. (Полтавський інститут АПВ імені М.І. Вавілова УААН) Яцун Ю.В. (Полтавський національний. технічний університет ім. Ю.Кондратюка) Идеи и непосредственная деятельность В.В. Докучаева в значительной мере опре- делили становление и развитие научных исследований грунтов и других вопросов агро- номии в Полтавской губернии в конце ХIХ – начале ХХ вв. Ideas and V.V. Dokuchayev's direct activity have appreciably defined becoming and de- velopment of scientific researches of the ground and other questions of agronomics in the Pol- tava province at the end of the XIX-th – the beginning of the XX-th centuries. РОЗВИТОК НАУКОВИХ І ТЕХНІЧНИХ ІДЕЙ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 1 (5) 2008 8 Серед різноманітних наук природо- знавства в другій половині XIX сторіччя виділилася і розвинулася особлива гілка – ґрунтознавство. Засновником цієї нау- ки був Василь Васильович Докучаєв (1846-1903 рр.). Все життя він боровся за визнання цієї науки і за її широкий дода- ток в сільському господарстві. Він бачив в ній кращий засіб для підняття народ- ного господарства і позбавлення від все- народних бід – неврожаїв і голоду. Він пропагував влаштування дослідних сіль- ськогосподарських станцій, які повинні бути пристосовані до окремих областей, що відрізняються особливими ґрунтами або особливим кліматом. Докучаєв зайнявся вивченням річ- кових наносів в 1870 році після закінчен- ня університету у себе на батьківщині у верхів'ях Дніпра. Його роботи з питань землеробства в поєднанні із заняттями як геолога, що спеціалізувався по поверхне- вих відкладеннях, привели Докучаєва до вивчення ґрунтознавства. Розвиток по- глядів Докучаєва, його методи роботи особливо цікаві з погляду історії науки. Він був видатним ученим з дуже широ- ким діапазоном наукових інтересів. Саме він створив генетичне ґрун- тознавство на абсолютно нових прин- ципах, що одержали потім широке ви- знання. Нові наукові ідеї, яким наука зобов'язана Докучаєву, говорять про нього, як про визначного мислителя з величезною творчою уявою. В.В. Доку- чаєв володів чудовим даром дивитися далеко уперед як у області наукової те- орії, так і у області практичних виснов- ків, які логічно виходили з його теоре- тичних побудов. Прекрасний оратор – він умів заражати всіх оточуючих свої- ми новими ідеями і захоплювати їх на шлях нових, ще сміливіших. Василь Васильович розглядав ґрунтознавство як предмет, необхідний кожному землеробу. Він говорив про те, що недостатньо володіти землею, потрібно навчитися користуватися нею. Докучаєв був передовим ученим свого часу, і, добре знаючи потреби свого на- роду, він ніколи не відгороджувався від вирішення практичних завдань сільсь- кого господарства. Докучаєв – теоретик, новатор, творець нової науки про ґрунт, творець школи географів, геоморфоло- гів, геоботаніків. Докучаєв – організа- тор, практичний діяч, прагнучий бачити всі свої теоретичні досягнення втілени- ми в повсякденній практиці сільського господарства. Ці сторони наукової і практичної діяльності В.В. Докучаєва неподільні. З метою розповсюдження знань серед сільських господарів він ор- ганізовував проведення загальнодоступ- них для землеробів лекцій, в читанні яких брали участь видні вчені того часу, зокрема Д.І. Менделєєв [3]. Історія вивчення ґрунтів Полтав- щині також пов'язана з ім'ям цього уче- ного. Комплексне вивчення природи території Докучаєв застосував і при своїх знаменитих ґрунтових досліджен- нях в Полтавській губернії в 1877, 1881 і 1888-1894 роках [5]. У своїй книзі «Наші степи раніше і тепер» Докучаєв дає широку картину степової природи, історію степів і їх сучасний стан [4]. Тут приведені ре- зультати робіт експедицій, викладено план реконструкції сільського госпо- дарства чорноземної смуги відповідно до природних умов степу. Особливо яс- краво змалював В.В. Докучаєв в цій книзі рельєф степу і його розвиток у зв'язку з геологічною історією краю, оскільки саме в Полтавській губернії з особливою виразністю виступає могут- ній вплив рельєфу місцевості, рослинно- сті і віку країни на характер ґрунту [2]. Чудові результати його комплекс- них експедицій були обумовлені тим, що всякий раз завдання, що стояли пе- ред такою експедицією, були конкрет- ними і чітко сформульованими. Керів- ництво експедиції в особі В.В. Докуча- єва абсолютно ясно уявляло собі харак- РОЗВИТОК НАУКОВИХ І ТЕХНІЧНИХ ІДЕЙ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 1 (5) 2008 9 тер і напрям досліджень, які повинні були привести до наміченої мети. На- решті, Василь Васильович, як натхнен- ний ентузіаст своєї справи, умів вдих- нути цей ентузіазм і всім своїм співро- бітникам, що забезпечувало дружну ко- лективну роботу. У 1900 році статистичний персо- нал Полтавського губернського земства приступив до збору відомостей що до оцінки нерухомого майна в губернії. У червні того року Василь Васильович Докучаєв, який працював зі своєю екс- педицією в Полтавській губернії, був запрошений земством прочитати лекції статистам, оскільки при оцінній справі без науки та природно-історичного на- укового дослідження ґрунтів обійтися було неможливо. Перш ніж оцінювати, потрібно було вивчити об'єкт оцінки. Статистичний персонал губернсь- кого земства, а також і інші слухачі, що відвідували всі лекції професора, після прочитання циклу лекцій зробили під його керівництвом екскурсію на Полта- вське дослідне поле. Екскурсія прово- дилася з метою наочного ознайомлення слухачів з простими способами фізич- ного і хімічного дослідження (аналізу) ґрунтів. Ю.Ю. Соколовським, директо- ром дослідного поля, і його помічни- ками під керівництвом В.В. Докучаєва були продемонстровані найголовніші прилади, що служили для фізичного і хімічного аналізів ґрунту, а також були проведені елементарні досліди за допо- могою цих приладів. метою наочного ознайомлення слухачів. Редакція журналу «Хуторянин» ознайомила своїх читачів на сторінках журналу за 1900 рік зі всіма публічни- ми лекціями професорів В.В. Докучає- ва, А.Ф. Фортунатова і О.К. Горб- Ромашкевича. Докучаєв на своїх лекціях підкрес- лював, що поліпшення сільськогоспо- дарської культури може піти правиль- ним і надійним шляхом тільки за умови різнопланового ознайомлення з ґрунта- ми. Лише після цих досліджень можна обґрунтовувати доцільність посіву польових культур. «Отже, що таке ґрунт? Можна відповісти, що це те, на чому сіють і що орють. Але таке визна- чення не годиться ні для практики, ні для науки». При читанні лекції Василь Васильович наводить як приклад розмо- ву з Л.Н. Толстим, який вказав Докучає- ву на наявність у італійців переносного ґрунту, тобто такого, який вони перено- сять разом із собою при зміні місця проживання. Учений підкреслив, що Полтавський чорнозем, який містить до 10% органічної речовини, є справжнім ґрунтом, а той ґрунт, про який говорив Л.Н. Толстой, а також вміст квіткових горщиків – ґрунти штучні. “У Полтавській губернії глибина природного ґрунту досягає двох арши- нів (1,4 м) потужності, а орний шар її не більше 5-6 вершків (22,0-26,4 см). Однією з характерних властивостей чо- рнозему є його зернистість. Чорнозем, по кількості поживних речовин, можна сміливо назвати царем ґрунтів. Чорно- зем Полтавської губернії покоїться на лесі палевого кольору. Чорнозему влас- тиво залягати на рівній місцевості, де ґрунт може найлегше утворюватися, не будучи вимитим опадами, і де ґрунтові води не дреновані і знаходяться досить близькі до поверхні; це – так звані «пе- рвинні степи». Там, де залягають чорноземні зем- лі, ізотерма – лінія, що сполучає місця з однаковою температурою повітря, ко- ливається біля 14-15°С. Кількість опа- дів рівне 500-600 мм в рік; всюди росте дивна ковила, зустрічаються дикі виш- ні, колючий терен, збереглися дрохви, ховрахи і пернаті хижаки степів. Полтавський чорнозем створював- ся довгим шляхом зміни материнської породи – лесу. Лес – рихла порода, що містить приблизно однакову кількість піску, глини і вуглесолей. При уважно- му розгляді лесу виявляється, що він пронизаний тисячами найдрібніших РОЗВИТОК НАУКОВИХ І ТЕХНІЧНИХ ІДЕЙ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 1 (5) 2008 10 шпарин. За фізичними і хімічними вла- стивостями він представляє всі дані для найбільш сприятливого зростання рос- лин. Таким чином, ґрунт є функція (ре- зультат) від материнської породи, клі- мату і організмів, помножена на деякий час” – так завершив свою лекцію про- фесор Докучаєв, яка була поміщена в журналі «Хуторянин» (№ 25, 1900 г.). Наступні свої лекції, розміщені редакцією в номерах № 26-28 журналу за 1900 рік, Василь Васильович присвя- тив ролі мікроорганізмів в генезисі ґру- нтів і опису чорноземної зони Полтав- ської губернії. Докучаєв вважав най- більш важливим в боротьбі із посухою та отримання сталих врожаїв – віднов- лення міцної зернистої структури чор- нозему і рекомендував для цього два засоби: травосіяння і поклад. В.В.Докучаєв категорично виступав проти застосування в сільському госпо- дарстві зарубіжних прийомів без ураху- вання місцевих умов. Він вимагав, щоб в країні була створена «своя чорноземна або аеральна, лесова або барханна агро- номія, строгим і найтіснішим чином при- урочена та пристосована до місцевого клімату, ґрунту, побутових і економічних умов даного району або зони». У Полтавській губернії з більшою рельєфністю виступають закономірні відносини, які всюди існують між хара- ктером ґрунтів і рослинністю. Річ у то- му, що якщо листяний ліс поселяється на тій або іншій суглинковій, мергелис- тій або глинистій гірській породі, на- приклад, лесі, і якщо лісова рослинність залишається тут достатньо тривалий час, вона видозмінює дану материнську породу таким чином, що в результаті утворюється своєрідний ґрунт, такий же характерний і постійний для лісу, як типовий чорнозем – для степової тра- в'янистої рослинності. Якщо порівняти такі лісові землі з чорноземами даного району, то між ними не виявиться істо- тної, постійної і визначеної різниці ні в хіміко-мінеральному складі, ні в фізи- ко-механічних властивостях. Під час Полтавської експедиції в районі Кременчука ученими був зроб- лений розріз лісового ґрунту. Спочатку на поверхні ґрунту перш за все був шар опалого листя, за цим шаром залягав шар чорної землі, товщиною 2-3 верш- ка (8,8-13,2 см), а далі знаходилися ти- пові сірі або горіхуваті землі. Виявля- ється, що сірі ґрунти складаються з більш-менш округлих грудочок землі – «горішків», обсипаних якоюсь білою, сіруватою речовиною і пронизані на- скрізь тонкими шпаринками. У верхніх частинах даного шару горішки дрібні- ші, а далі в глиб – вони все крупніші і крупніші, ще далі поступово зливають- ся один з одним і переходять в звичай- ний ґрунт (материнську породу). Тов- щина цього перегнійного горизонту удвічі менша, ніж в типовому чорнозе- мі. Ті ж горіхуваті, сірі землі зустрілися і на Полтавському земському дослід- ному полі, і біля шведської могили, і навіть в самій Полтаві. Що ж це озна- чає? Тільки те, що всі ці місця поза сумнівом були колись покриті суціль- ними лісами [6]. І степовий чорнозем, і сірі лісові землі в Полтавській губернії знаходять- ся всюди поряд. Докучаєв наводить приклад села Диканьки, де біля школи в самому селі – степовий чорнозем, а трохи віддалік, ближче до вікового лісу – лісовий. Материнська порода обох ґрунтів однакова, що підтверджував до- кладний хімічний і механічний аналіз. Утворившись на одній материнській по- роді, за абсолютно однакових кліматич- них умов, вони несли на своїй поверхні вельми несхожу рослинність [7]. В.В. Докучаєв демонстрував слу- хачам діаграму, яка вказує на зв'язок між висотою даного місця Полтавської губернії і вмістом органічної речовини в ґрунті, що підтверджувало висновки вченого про те, що чим місцевість ви- РОЗВИТОК НАУКОВИХ І ТЕХНІЧНИХ ІДЕЙ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 1 (5) 2008 11 ще, тим більше в ґрунті органічної ре- човини. У Константиноградському по- віті, на межі з Єкатеринославською і Харківською губерніями, розташовані степи, найбільш піднесені у всій Пол- тавській губернії, від 90-100 сажнів над рівнем моря. Експедиція встановила, що при висоті в 90 сажнів (192 м) вміст органічної речовини складає 7,5%; при незначному пониженні вміст органічної речовини в ґрунті падає вже на 1%, а чим нижче в долину, тим кількість ор- ганічної речовини все менша і менша. Таким чином, був зроблений ви- сновок, що чим вище розташована дана місцевість, тим її ґрунти багатші орга- нічною речовиною, і навпаки – чим нижче вона розташована, тим органіч- ної речовини в ній менше. Як же пояс- нити це явище? Докучаєв вважав, що, судячи з геологічних даних, вся північ- на Росія в епоху так званого льодови- кового періоду була вкрита суцільно товщею льоду. Цей льодовик тільки ча- стиною захопив Полтавську губернію і не торкнувся її південно-східної части- ни, а отже і Константиноградського по- віту. Внаслідок цього ґрунти повіту, а також і інші піднесені місця, що швид- ше звільнилися від льодовика і його вод, мають значно довшу історію, ніж місця знижені, – це старіші місця на те- риторії Полтавської губернії. Полтавська губернія була витягну- та по лівому берегу Дніпра з північно- західного на південно-східний напря- мок. Перпендикулярно цьому напряму вона прорізана 4 річками: Хоролом, Пслом, Ворсклою і Орілью. Правий бе- рег Ворскли – нагірний, а лівий – низо- винний; це явище звичайне для всіх рі- чок північної півкулі, що течуть з пів- ночі на південь. При русі від нагірного високого берега Ворскли у напрямку до Орілі на початку зустрічаються ґрунти піщаного характеру, перемиті розливами Ворскли, далі – не типовий чорнозем, розташований ближче до вододілу, а по самому вододілу і по місцевостях, близь- ким до нього, – типовий чорнозем, най- кращий ґрунт Полтавської губернії [7]. Але чим далі в долину річки Оріль, тим більше змінюється типовий чорно- зем, і нарешті переходить в долинний чорнозем, що займає другу терасу річки, надлугову. Залежно від того, ближче або далі від річки розташовані ці смужки долинного чорнозему, він має то більш глинистий, то більш піщаний характер, і лише вже в луговій терасі, в самій доли- ні річки, зустрічається чистий пісок. Ці переходи долинного чорнозему в сугли- нок, в супісок і, нарешті, в пісок зале- жать від вимивання дрібних частинок глини з ґрунту протікаючими по схилу водами від атмосферних опадів. У цьому явищі особливе значення має кут падін- ня схилу: чим більший цей кут, тим явище виражене різкіше. Рельєф – одна з умов ґрунтоутво- рення. Таким чином, за результатами експедиції був сформульований висно- вок, що якщо бажаєш вивчити ґрунт – треба вивчити ґрунтоутворювачі; бажа- єш знати землю – потрібно вивчити клімат даної місцевості, рослинність і тварин. «Тепер ми можемо вважати, – указував В.В. Докучаєв, – встановле- ним і зрозумілим, що ґрунти є дзеркало, яскраве і цілком правдиве віддзерка- лення, так би мовити, безпосередній ре- зультат сукупної, вельми тісної, вікової взаємодії між водою, повітрям і землею (материнські гірські породи, інакше підґрунтя) – з одного боку, рослинними і тваринними організмами і віком краї- ни – з іншого, цими одвічними і понині діючими ґрунтоутворювачами». Далі Василь Васильович із захоп- ленням ученого, закоханого в свою справу, продовжував викладати теорію походження чорнозему, як продукту взаємодії повітря, рослин і ґрунту [9, 2]. Характерно, що навіть в ранній пе- ріод своїх робіт В.В. Докучаєв не вивчав явища і геологічні процеси ізольовано, тільки завжди у зв'язку та взаємодії з ря- дом чинників: кліматом, геологічною бу- довою, рельєфом, рослинним і тваринним світом, з віком країни і ґрунтами. РОЗВИТОК НАУКОВИХ І ТЕХНІЧНИХ ІДЕЙ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 1 (5) 2008 12 Докучаєв прослідкував розвиток найбільш юних ерозійних форм – ярів, від утворення вибоїни на схилі до перетворення яру в балку і потім в річкову долину, і згодом на основі узагальнених результатів досліджень своїх попередників створив струнку теорію поступового розвитку ерозій- них форм [1]. Проте Докучаєв надавав великого значення і воді атмосферних опадів, кажучи, що набагато розумніше збері- гати її, а для цього потрібно реставру- вати, відновити природу ґрунтів, «якщо вона зіпсована невмілими руками, і те- пер хліби страждають від засухи». Він застерігав сільських господа- рів від використання артезіанської води в господарствах, бідних іншою водою, яка була єдиною надією на отримання задовільного урожаю. Але в ній дуже багато солі і, поливаючи поля нею, мо- жна перетворити їх на солонці. В.В. Докучаєв звертався на лекці- ях до Полтавського персоналу статис- тів: «Любіть тільки науку і істину, тоді не важко буде вивчити і економічне життя: адже воно не з неба звалилося, воно є результат оточуючих нас приро- дних умов». Таким чином, Полтавська губернія зобов'язана В.В.Докучаєву солідною працею з дослідження різноманітних ґрунтів і підґрунтя, що залягає на її те- риторії в природно-історичному відно- шенні і в цілях економічної оцінки. Ідеї Докучаєва про вивчення при- родних комплексів, багаторічні дослі- дження чорноземів і інших ґрунтів, стали логічним висновком з глибоко і широко розроблених і введених ним в науку основних принципів, покладених в основу ґрунтознавства і географії ґру- нтів, – а саме, що ґрунт представляє аб- солютно особливе природне тіло, гли- боко відмінне від гірських порід, до яких ґрунт раніше зараховувався, і що генезис цього природного тіла цілком залежить від всієї сукупності зовнішніх умов і від ходу розвитку і зміни цих останніх за великий період часу. Обид- ва ці положення, хоча іноді висловлю- валися і до Докучаєва, проте ніким як слід не обґрунтовувалися і тому не на- бували поширення. ЛІТЕРАТУРА: 1. Докучаєв В.В. Способи утворення річкових долин Європейської Росії // Виб- рані твори, II том, М.: Держвидав сільсько- господарської літератури, 1949. – С.23-162. 2. Докучаєв В.В. Наші степи раніше і тепер // Вибрані твори, II том, М.: Держви- дав сільськогосподарської літератури, 1949. – С. 163- 230. 3. Докучаєв В.В. Вибрані твори (всту- пна стаття С.С.Собольова), II том, М.: Держвидав сільськогосподарської літерату- ри, 1949. – С. 7-19. 4. Компанеец М. Ученые агрономы Рос- сии. М.: Колос. – 1971. – С. 52-69. 5. Наш рідний край. Сторінки про вче- них – ботаніків, генетиків інших природо- знавців та їх зв’язки з Полтавою. – Полтава, 1991. – Вип.8. – 64 с. 6. Щотижневик «Хуторянин» Полтав- ського товариства сільського господарства. – Полтава. – 1900. - № 25. С. 363-366 7. Щотижневик «Хуторянин» Полтав- ського товариства сільського господарства. – Полтава. – 1900. - № 26. С. 383-385. 8. Щотижневик «Хуторянин» Полтав- ського товариства сільського господарства. – Полтава. – 1900. - № 27. С. 396-397. 9. Щотижневик «Хуторянин» Полтав- ського товариства сільського господарства. – Полтава. – 1900. - № 28. С. 407-409.

Вплив на становлення і розвиток наукової і практичної агрономії Полтавщини наукових досліджень грунтів В.В. Докучаєвим

Institution

Ähnliche Einträge