М.І. Туган-Барановський – видатний вчений-економіст

М.І. Туган-Барановський – видатний вчений-економіст

В предлагаемой статье отражен жизненный и творческий путь выдающегося ученого-экономиста Михаила Ивановича Туган-Барановского.

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2008
1. Verfasser: Кушнір, В.К.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури 2008
Schriftenreihe:Питання історії науки і техніки
Schlagworte:
Видатні науковці та інженери
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/78255
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:М.І. Туган-Барановський – видатний вчений-економіст / В.К. Кушнір // Питання історії науки і техніки. — 2008. — № 1. — С. 28-32. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-78255
record_format dspace
spelling irk-123456789-782552015-03-14T03:02:14Z М.І. Туган-Барановський – видатний вчений-економіст Кушнір, В.К. Видатні науковці та інженери В предлагаемой статье отражен жизненный и творческий путь выдающегося ученого-экономиста Михаила Ивановича Туган-Барановского. The followed article depicts the life story and creative path of the outstanding scientisteconomist Michael Tugan-Baranovskiy. 2008 Article М.І. Туган-Барановський – видатний вчений-економіст / В.К. Кушнір // Питання історії науки і техніки. — 2008. — № 1. — С. 28-32. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 2077-9496 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/78255 001(09) uk Питання історії науки і техніки Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Видатні науковці та інженери
Видатні науковці та інженери
spellingShingle Видатні науковці та інженери
Видатні науковці та інженери
Кушнір, В.К.
М.І. Туган-Барановський – видатний вчений-економіст
Питання історії науки і техніки
description В предлагаемой статье отражен жизненный и творческий путь выдающегося ученого-экономиста Михаила Ивановича Туган-Барановского.
format Article
author Кушнір, В.К.
author_facet Кушнір, В.К.
author_sort Кушнір, В.К.
title М.І. Туган-Барановський – видатний вчений-економіст
title_short М.І. Туган-Барановський – видатний вчений-економіст
title_full М.І. Туган-Барановський – видатний вчений-економіст
title_fullStr М.І. Туган-Барановський – видатний вчений-економіст
title_full_unstemmed М.І. Туган-Барановський – видатний вчений-економіст
title_sort м.і. туган-барановський – видатний вчений-економіст
publisher Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
publishDate 2008
topic_facet Видатні науковці та інженери
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/78255
citation_txt М.І. Туган-Барановський – видатний вчений-економіст / В.К. Кушнір // Питання історії науки і техніки. — 2008. — № 1. — С. 28-32. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
series Питання історії науки і техніки
work_keys_str_mv AT kušnírvk mítuganbaranovsʹkijvidatnijvčenijekonomíst
first_indexed 2025-07-06T02:25:06Z
last_indexed 2025-07-06T02:25:06Z
_version_ 1836862623403999232
fulltext ВИДАТНІ ІНЖЕНЕРИ ТА НАУКОВЦІ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 1 2008 28 УДК 001(09) М.І. ТУГАН-БАРАНОВСЬКИЙ – ВИДАТНИЙ ВЧЕНИЙ-ЕКОНОМІСТ Кушнір В.К., наук. співр. (Державний політехнічний музей при НТУУ «КПІ») В предлагаемой статье отражен жизненный и творческий путь выдающегося ученого-экономиста Михаила Ивановича Туган-Барановского. The followed article depicts the life story and creative path of the outstanding scientist- economist Michael Tugan-Baranovskiy Творчість видатного вченого Ту- ган-Барановського найбільш виразно відбила рівень та всю суперечливість розвитку економічної теорії в Росії та Україні на рубежі ХІХ та ХХ століть і початок її впевненого виходу на світо- вий рівень. Геніальні зльоти думки М.І. Туган-Барановського не тільки перевершили світо- вий рівень, але й визначили напрями подальшого роз- витку. Інтерес до наукової спадщини М.Туган-Баранов- ського не згасає у світі вже більше ста років. Вона тепер вивчається в Америці, Кана- ді, країнах Західної Європи та в Японії. Михайло Іванович Ту- ган-Барановський народився 8 січня 1865 року в Харківській губернії, в селі Соляниківка Куп’янського повіту в за- можній дворянській сім’ї. Його батько, Іван Якович Туган- Барановський, штаб-ротмістр, татарин за походженням, був з давнього татар- ського роду, що оселився в Білорусі. Мати – Ганна Станіславівна Шебельсь- ка була з української шляхти, що нале- жала до роду стародавніх литовських князів Монвіж-Монтвід. Великий вплив на Михайла мала його мати та бабуся Олександра Федорівна Шебельська. Гімназичну освіту Михайло роз- почав у П’ятій Московській гімназії, продовжив у Першій Київській та заве- ршив у Другій Харківській гімназіях. Вже в гімназичні роки він почав читати Іммануіла Канта. Студентські роки М.І. Туган- Барановського пов’язані з Харковом. У 1884 р. він вступив на фізико- математичний факультет Харківського університет- ту. Навчаючись там, він вивчає і суспільні науки, до яких має великий потяг – продовжує вивчати І.Канта, цікавиться проб- лемами соціології, права, політичної економіки. Курси з політичної економії в Харківському університеті вели в той час відомі професори – М.Олексієнко (спеціаліст з державних фінансів та вчень про них), І.Сокальський (сферою наукових інтересів якого були грошові системи, зовнішня торгівля, статистика, також історія економічних вчень, курс з якої він вперше в Російській імперії ввів у програму Харківського універ- ситету) – великий ерудит в галузі му- зики та літератури, провідні спеціа- лісти у галузі методології політичної економії – професор К.Гаттенберг та Г.Цехановський, що також відзнача- лися широким колом інтересів. Ці вчені вводили до своїх курсів і основні засади економічної теорії марк- ВИДАТНІ ІНЖЕНЕРИ ТА НАУКОВЦІ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 1 2008 29 сизму – поряд з основами класичної школи політичної економії та її пізні- ших відгалужень, німецької історичної школи та ін. Поряд зі своїм критичним ставленням більшості з них до його те- орії, вони цінували застосований Марк- сом абстрактно-дедуктивний метод до- слідження, його поєднання з соціаль- ним та історичним аспектами вивчення економічних явищ. У зв’язку з популярністю Марксо- вої теорії серед викладачів та студентів у середині 1980-х років, наприклад, проти Г.Цехановського було розпочато слідство з приводу поширення ним тео- рії марксизму, хоча він і не визнавав основних положень марксизму, ставля- чись критично до теоретичних засад власне класичної школи з її трудовою теорією цінності. Після введення нового уставу уні- верситетів, що посилював адміністра- тивний тиск на викладачів університе- тів та студентство, активізуються сту- дентські виступи протесту. Серед сту- дентів відбуваються арешти. Не поми- нув цього і М. Туган-Барановський. За розпорядженням Міністерства освіти від 6 червня 1887 р. про виклю- чення ряду студентів з різних універси- тетів за політичну діяльність, він був виключений з університету “внаслідок політичної неблагонадійності”. Йому було заборонено вступати до будь-яких інших навчальних закладів Міністерст- ва народної освіти. Проте талановитий юнак закінчує у 1888 р. екстерном фі- зико-математичний факультет і одер- жує ступінь кандидата природничих наук. Трохи пізніше закінчує також юридичний факультет. У 1889 р. одружився з Лідією Дави- довою, мати якої була засновницею жур- налу “Мир божий” з сильним марксист- ським ухилом. Теща познайомила його з літературною елітою Петербурга того ча- су. Освіту він продовжує в Петербурзі, де починається новий період його життя. У 1889 р. в Петербурзькому уні- верситеті він завершив роботу з статис- тики та політичної економії, розпочату ще в Харківському університеті. Свою магістерську дисертацію написав у Мо- сковському університеті, провівши 1892 р. півроку в Лондоні. Проблема- тикою його дисертації були економічні цикли. В 1894 р. одержав від Москов- ського університету ступінь магістра політичної економії за дисертацію “Промышленные кризисы”. Докторсь- кий ступінь отримав 1898 р. в Москов- ському університеті за працю “Русская фабрика в прошлом и настоящем”. З 1899 р. був відсторонений від викладання за політичну неблагонадій- ність, і тільки в 1905 р. повернувся на кафедру на ту ж посаду. З 1913 р. Михайло Іванович – професор Петербурзького політехніч- ного університету. М.І. Туган-Барановський надавав велике значення розвитку кооперативно- го руху. З 1908 р. він брав участь у керів- ництві Комітетом сільських та кредитоз- берігальних товариств. В 1909 р. він створив спеціальне науково-громадське друковане періодичне видання – журнал “Вісник кооперації” – найкраще з подіб- них видань в Росії і за кордоном, в якому публікувалися матеріали про кооперати- вний рух в Росії і на Заході та статті тео- ретичного характеру. Туган-Барановський не належав якійсь певній течії економічної науки. Він був близький то до теорії граничної корисності, то до марксизму, то до реві- зіонізму, потім до берштейніанства, то знову до суб’єктивно-психологічної школи, то прагнув сполучити її ідеї з марксизмом, знайти нові сполучники і з’єднати те і інше. В останні два роки свого життя він приймав безпосередню участь у пер- шому становленні української держав- ності. Після лютневої революції 1917 року він вже в березні виїхав із Петер- ВИДАТНІ ІНЖЕНЕРИ ТА НАУКОВЦІ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 1 2008 30 бурга до Києва, де влітку стає секрета- рем фінансів Центральної Ради з вхо- дженням у її Генеральний Секретаріат. Потім стає першим міністром фінансів, промисловості та торгівлі. Проте, його покликанням була на- ука, а не державна діяльність. Останній рік свого життя він присвятив викла- данню у Київському університеті Св. Володимира, а також брав участь в ор- ганізації Академії наук України. Після її створення, восени 1918 р., Туган- Барановський очолив у ній відділення соціально-економічних наук. Виходячи зі своїх теоретичних по- глядів, він розробляє напрямки науко- вих досліджень як перспективну ком- плексну програму, що містить в собі практичні функції наукових досліджень економіки України і, насамперед, сіль- ського господарства. При цьому він підкреслює гостру необхідність ви- вчення історії господарства й економі- чної географії України. Великого значення Туган- Барановський надавав вивченню еко- номічної кон’юнктури, вважаючи ре- зультати цього вивчення важливими для з’ясування економічних закономір- ностей передбачення майбутнього роз- витку економіки. У грудні 1918 року він очолює створений з його ініціативи Українсь- кий інститут економічної кон’юнктури. Він обирається першим академіком за фахом “Теоретична економіка”. В останні роки свого життя М.І. Туган-Барановський є професором Ки- ївського університету, де створює пра- вничий факультет і стає його деканом. Його бурхливу громадську і наукову діяльність зупинила раптова смерть на 55-му році життя 22 січня 1919 р. Це від- булося на шляху з Києва до Одеси, звід- кіля видатний вчений у складі урядової делегації Української Народної Республі- ки мав направитися до Парижу на міжна- родну мирну конференцію. Туган-Барановський був найви- щою мірою різнобічним і продуктив- ним вченим. До 1920 р. згідно з Сержо Амато він мав майже 200 публікацій. Більшість його праць друкувалася ро- сійською, хоча деякі з книг були надру- ковані французькою, англійською та німецькою мовами. Офіційна освіта Туган-Бара- новського як економіста великою мі- рою була подібна до освіти та підготов- ки сучасних економістів кінця ХХ сто- ліття в Америці, Англії і Західній Єв- ропі. Мова його не зв’язувала. Він знав російську, українську, французьку і ні- мецьку мови. І сто років потому лише окремі математично грамотні економіс- ти в Америці та Англії могли б відпові- дати широчині та глибині освіти Туган- Барановського. Світове визнання приніс йому йо- го перший значний трактат “Промыш- ленные кризисы в современной Англии, их причины и влияние на народную жизнь”, що був перекладений на німе- цьку мову. На початку 1930-х років Едвін Ха- нсен у своєму підручнику з економіч- них циклів, що користується широкою популярністю, визначив Туган- Барановського разом зі шведським еко- номістом Кнутом Вінселем, “як заснов- ника сучасної теорії економічних цик- лів”. Згідно з Хансеном Туган- Барановський був скрупульозним зби- рачем емпіричних даних. Він відкинув Закон Сея – основний догмат класичної школи економіки, вважаючи його “роз- лученням з реальністю”. Згідно з Зако- ном Сея в економіці вільної конкурен- ції пропозиція породжує відповідний попит, що в кінцевому результаті ро- бить депресії та економічні кризи, по суті, неможливими. У своїй роботі він підкреслив, що споконвічна боротьба між потребами непостійної сукупної пропозиції і постійними коливаннями сукупного попиту становить суть під- ВИДАТНІ ІНЖЕНЕРИ ТА НАУКОВЦІ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 1 2008 31 несень і спадів сукупної ділової актив- ності. Він посилався на низьку частку споживання у доході населення в умо- вах системи вільної конкуренції, відчу- ваючи, що за такої системи важко розв’язати систему “міжгалузевих дис- пропорцій, тобто галузі промисловості, що виробляють засоби виробництва й предмети споживання, мають різні тем- пи зростання”. Його друга основна робота “Русс- кая фабрика в прошлом и настоящем. Историко-экономическое исследование, т.1. Историческое развитие русской фабрики в ХІХ в.” була видана у 1898 р. з опублікуванням англійською мовою 1970 р. як “The Russian Factory in the 19-th Century”. В Росії ця праця витри- мала до першої світової війни три ви- дання (друге – 1900 року, третє – 1907 року). Третє видання було передруко- вано 1922, 1934, 1938 рр. Було також зроблено німецький переклад цієї робо- ти відомий як “Geschichte der Russichen Fabric”, Berlin, 1900. У цій роботі ним розглянуті різноманітні різні форми ка- піталістичних підприємств протягом усієї еволюції Росії. Його аналіз російської домашньої системи промисловості і акцент на її ка- піталістичній сутності становив значний інтерес у той час, як російські нігілісти і популісти стверджували, що домашня промисловість являє собою унікальний феномен російського економічного роз- витку. Та в багатьох відносинах ця книга була тільки фундаментальною роботою Туган-Барановського про економічну від- сталість Росії. У 1905 р. була опублікована книга Туган-Барановського “Теоретические основы марксизма”, а також її переклад німецькою мовою, як “Theoritishe Grud- lagen des Marxismus”. У ній була спрос- тована марксистська теорія падіння се- редньої норми прибутку, а також марк- систська заява про невідворотний ко- лапс капіталізму вільної конкуренції, вважаючи також безплідною марксист- ську теорію додаткової вартості. Публі- кація цієї роботи в німецьких економі- чних журналах привела до сутички між ним і “правовірними марксистами”. Наступною книгою про соціалізм була книга “Современный социализм в своем историческом развитии” з її перекладом на англійську мову під назвою “Modern Socialism in its His- torical Development” (1910 р.) і пере- виданням у 1966 р. У 1913 р. ним була опублікована праця “Социальная теория распределе- ния”, в якій Туган-Барановський ствер- джував, що розподіл національного до- ходу залежить від взаємозалежності між різними соціальними класами. Ва- жливим було ствердження, що органі- зований робітничий клас може добити- ся більш високої заробітної плати, за що ділові кола платять зниженням при- бутків. Ця книга зазнала суворого кри- тичного розбору. Цікаво, що через сім- десят років чеський економіст Отто Шик опублікував подібну роботу. У період першої світової війни Ту- ган-Барановський неодноразово повер- тався до проблеми кооперативного руху та проблеми паперових грошей: 1914 р. – робота “Экономическая природа коо- перативов и их классификация”, 1916 р. – книга “ Основы кооперации”, 1917 р. – “Бумажные деньги и металл”, де була розглянута проблема зростання викли- каного війною “дефіцитного” фінансу- вання і посилення, як результат цього, інфляційного тиску. І, нарешті, робота “В поисках но- вого мира. Социалистические общины нашого времени” (2-ге вид., Москва, 1919), в якій зроблений огляд історії рі- зноманітних утопічних колоній в Євро- пі та Північній Америці. Було також порушено питання про так званий “га- рантизм”, тобто ідею “чистого благопо- луччя” в суспільстві. Цей короткий огляд творів Туган-Барановського від- ВИДАТНІ ІНЖЕНЕРИ ТА НАУКОВЦІ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 1 2008 32 дзеркалює величезне коло його зацікав- лень, розмах і широчінь світогляду цьо- го незвичайного економіста століття. Туган-Барановський точно знав, чого він не бажав для майбутнього Росії. У молоді роки він багато часу ви- тратив на вивчення Маркса, його кри- тично переосмислюючи, і якийсь час сам був марксистом. Однак особливий акцент він робив на кооперативних за- садах суспільства. Він досліджував проблеми з декількох точок зору: рете- льно спостерігав і старанно узагальню- вав соціальні явища, уміючи уловити дух часу, як математик, умів оперувати цифрами, його теоретичним інструмен- том була гіпотеза. Його економічний аналіз викону- вався на двох рівнях: в абстрактно- теоретичній та статистико-емпіричній площинах. Він вважав, що “політична економія трактує галузь “найважливі- шого практичного значення”. Він часто повторював тезу про “взаємний вплив конкретних і абстрактних наук”. Політична економія для Туган- Барановського – конкретна наука. Він вважав, що арифметика і геометрія оде- ржали поштовх до розвитку з потреб щоденного господарювання: розвиток арифметики був зумовлений потребами торгівлі, а геометрія розвинулась із по- треб вимірювання ділянок землі для продажу. На жаль, через три покоління після Туган-Барановського професія еконо- міста опинилась на гачку в математики, а нагальні соціальні проблеми відміта- ються. Після розпаду Радянського Союзу 1991 р. і після появи незалежної Украї- ни математично підготовлені економіс- ти виявилися неспроможними розв’язати проблеми перебудови. Ту- ган-Барановський гостро усвідомлював, що люди живуть і працюють у певній економіко-юридичній структурі. Нині- шні математики-економісти не здатні справитися з проблемами, пов’язаними з перебудовою і в Росії, і в Україні. Сьогоднішні економісти- математики не мають підготовки в су- міжних галузях – таких, як економічна соціологія, та економічна історія. З цієї причини вони не можуть допомогти у розв’язанні “нагальних щоденних про- блем” Росії або України. З цієї причини доречно скориста- тися спадщиною Туган-Барановського і почати навчати майбутніх економістів за його зразком, з його масштабом і широтою. ЛІТЕРАТУРА: 1. Энциклопедический словарь, 1902 г. Издатели Ф.А.Брокгаузъ (Лейп- цигъ), И.А.Эфрон (С-Петербургъ) томъ XXXIV, стр. 30-31. С-Петербургъ, Ти- пография Акц. общ. Брокгауз–Эфрон, Прачешный пер. №6. 2. Злупко С.М. Михайло Туган- Барановський: український еконо- міст світової слави. – Львів: Каме- няр, 1993 р. 3. Туган-Барановський мисли- тель, вчений, громадянин. Вступ до книги: М.І. Туган-Барановський. Полі- тична економіка. – Київ: Наукова дум- ка, 1994 р. 4. Українська радянська енцикло- педія, том 11, видання друге, стор. 380. Київ, Головна редакція Української ра- дянської енциклопедії, 1984 р. 5. Туган-Барановский М.И. Осно- вы политической економики. – 2-е изд., переработанное. – С-Пб: Право, 1911 г. 6. Аникин А.В. Юность науки, 4-е изд., - М.: Политиздат, 1985 г.

Ähnliche Einträge