Створення і впровадження провідних технологій ракетобудування під керівництвом Б.Є. Патона
Показан вклад директора института электросварки им. Е.О. Патона академика Б.Е. Патона в решение проблемы изготовления ракетно-космической техники. На протяжении 50-ти лет под его руководством и при участии были разработаны уникальные технологии сварки специальных сплавов для конструкций, работающих...
Збережено в:
| Дата: | 2008 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2008
|
| Назва видання: | Питання історії науки і техніки |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/78579 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Створення і впровадження провідних технологій ракетобудування під керівництвом Б.Є. Патона / А.П. Литвинов // Питання історії науки і техніки. — 2008. — № 3. — С. 19-24. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-78579 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-785792015-03-20T03:01:58Z Створення і впровадження провідних технологій ракетобудування під керівництвом Б.Є. Патона Литвинов, А.П. Наукові і технічні досягнення минулого Показан вклад директора института электросварки им. Е.О. Патона академика Б.Е. Патона в решение проблемы изготовления ракетно-космической техники. На протяжении 50-ти лет под его руководством и при участии были разработаны уникальные технологии сварки специальных сплавов для конструкций, работающих при сверхвысоких и при криогенных температурах. The paper describes the contribution of academician B.E.Paton, Director of the E.O.Paton Electric Welding Institute into solution of the problem of manufacturing aerospace systems. During 50 years unique technologies of welding special alloys for structures operating at super-high and cryogenic temperatures have been developed under his direction and with his participation. 2008 Article Створення і впровадження провідних технологій ракетобудування під керівництвом Б.Є. Патона / А.П. Литвинов // Питання історії науки і техніки. — 2008. — № 3. — С. 19-24. — укр. 2077-9496 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/78579 621.791. 76: 629.76/78 (09) uk Питання історії науки і техніки Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Наукові і технічні досягнення минулого Наукові і технічні досягнення минулого |
| spellingShingle |
Наукові і технічні досягнення минулого Наукові і технічні досягнення минулого Литвинов, А.П. Створення і впровадження провідних технологій ракетобудування під керівництвом Б.Є. Патона Питання історії науки і техніки |
| description |
Показан вклад директора института электросварки им. Е.О. Патона академика
Б.Е. Патона в решение проблемы изготовления ракетно-космической техники. На протяжении 50-ти лет под его руководством и при участии были разработаны уникальные технологии сварки специальных сплавов для конструкций, работающих при сверхвысоких и при криогенных температурах. |
| format |
Article |
| author |
Литвинов, А.П. |
| author_facet |
Литвинов, А.П. |
| author_sort |
Литвинов, А.П. |
| title |
Створення і впровадження провідних технологій ракетобудування під керівництвом Б.Є. Патона |
| title_short |
Створення і впровадження провідних технологій ракетобудування під керівництвом Б.Є. Патона |
| title_full |
Створення і впровадження провідних технологій ракетобудування під керівництвом Б.Є. Патона |
| title_fullStr |
Створення і впровадження провідних технологій ракетобудування під керівництвом Б.Є. Патона |
| title_full_unstemmed |
Створення і впровадження провідних технологій ракетобудування під керівництвом Б.Є. Патона |
| title_sort |
створення і впровадження провідних технологій ракетобудування під керівництвом б.є. патона |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| publishDate |
2008 |
| topic_facet |
Наукові і технічні досягнення минулого |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/78579 |
| citation_txt |
Створення і впровадження провідних технологій ракетобудування під керівництвом Б.Є. Патона / А.П. Литвинов // Питання історії науки і техніки. — 2008. — № 3. — С. 19-24. — укр. |
| series |
Питання історії науки і техніки |
| work_keys_str_mv |
AT litvinovap stvorennâívprovadžennâprovídnihtehnologíjraketobuduvannâpídkerívnictvombêpatona |
| first_indexed |
2025-07-06T02:39:46Z |
| last_indexed |
2025-07-06T02:39:46Z |
| _version_ |
1836863579549073408 |
| fulltext |
НАУКОВІ І ТЕХНІЧНІ ДОСЯГНЕННЯ МИНУЛОГО
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2008 № 3 19
УДК 621.791. 76: 629.76/78 (09)
СТВОРЕННЯ І ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОВІДНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
РАКЕТОБУДУВАННЯ ПІД КЕРІВНИЦТВОМ Б.Є. ПАТОНА
Літвінов О.П., канд.техн.наук., доцент
(Приазовський державний технічний університет)
Показан вклад директора института электросварки им. Е.О.Патона академика
Б.Е.Патона в решение проблемы изготовления ракетно-космической техники. На протяже-
нии 50-ти лет под его руководством и при участии были разработаны уникальные техноло-
гии сварки специальных сплавов для конструкций, работающих при сверхвысоких и при крио-
генных температурах.
The paper describes the contribution of academician B.E.Paton, Director of the E.O.Paton
Electric Welding Institute into solution of the problem of manufacturing aerospace systems. During
50 years unique technologies of welding special alloys for structures operating at super-high and
cryogenic temperatures have been developed under his direction and with his participation.
Освоєння навколоземного простору
стало символом досягнення цивілізації
минулого ХХ століття й фундаментом
для подальшого більш масштабного про-
никнення людства в Космос.
В останній час в країнах, що зробили
який-небудь внесок у розвиток ракетно-
космічної галузі, з'явилося безліч публі-
кацій з історії проектування,
виробництва, випробувань,
застосування ракет і кос-
мічних апаратів. Найбільш
поширені мемуарна літе-
ратура, енциклопедії й до-
слідження історичного ха-
рактеру, викладені в по-
пулярній формі. У мину-
лому в СРСР на відомості,
які несли інформацію війсь-
кового чи виробничого
характеру ракетобудування,
було накладено заборону. До
сьогодні не систематизовано навіть вже
відомі матеріали, зокрема ті, що відно-
сяться до таких технологій виробництва,
як зварювання. В цієї роботі встановлено
внесок вітчизняних фахівців у рішення
проблем зварювання й родинних техно-
логій, що виникли при виготовленні кор-
пусних конструкцій, паливних баків, со-
плових апаратів, теплообмінників, рулів і
систем керування. Особливості розвитку
авіаційної і ракетно-космічної техніки
визначили основні напрямки в удоскона-
ленні технології виготовлення конструк-
цій з використанням зварювання, пайки і
родинних технологій.
Застування ракетної зброї в Другу
світову війну, особливо таку, як радянсь-
кі твердопаливні «катюші» і німецькі А-4
(Фау-2 - ракети V-2.) на
рідкому паливі, продемон-
струвало, що за цією зброєю
майбутнє. В конце 1945 г. в
США під керівництвом
конструктора німецьких
ракет В.Брауна розгорта-
ються роботи по створенню
стратегічної ракетної зброї.
16 квітня 1946 року в США
відбувся перший пуск
ракети А-4. Розвиток
ракетобудування почав
швидко набирати темпи.
Зрозуміло, що і тоді і пізніше конструкції
ракет і відповідні технології були засек-
речені, і радянським ракетобудівникам
прийшлося самостійно прокладати шлях
у космічний простір. Але спочатку осно-
вною метою було захистити СРСР і дру-
жні країні від можливого нападу з баз,
що почали будуватися навколо кордонів.
Єдина можливість протистояти непри-
критим агресивним намірам керівництва
НАУКОВІ І ТЕХНІЧНІ ДОСЯГНЕННЯ МИНУЛОГО
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2008 № 3 20
США було швидке розгортання ракето-
будування, проектування і серійне виро-
бництво ракет-носіїв, спроможних донес-
ти зброю на будь яку відстань На той час
(кінець 1950-х років) в жодній з країн та-
ких ракет не було. (Це потім з'ясувалося,
що вітчизняні розробки випередили до-
сягнення закордонних колег-опонентів).
1 травня 1946 р. була прийнята По-
станова № 1017-419сс Ради міністрів
СРСР про розвиток ракетного озброєння,
що її підписав Й.О.Сталін. Було створено
Комітет по реактивной техніки при Раді
Міністрів СРСР під головуванням
Г.М.Маленкова, в Держплані СРСР –
відділ з ракетної техніки, визначені про-
відні міністерства. В системі нового на-
прямку оборонної промисловості – раке-
тобудування був організований Держав-
ний союзний науково- дослідницький ін-
ститут №88 (пізніше відомий як ЦНДІ-
Маш – п/с 1000, зараз Російська корпора-
ція «Енергія») - головна організація по
створенню в країні ракетної техніки. І на
старті ракетобудування виявилися такі
видатні люди, як Головні конструктори
С.П.Корольов і В.П.Глушков, Теоретик
космонавтики М.В.Келдиш та ін. Для ви-
рішення безлічі незвичайних проблем бу-
ли залучені сотні установ, конструкторсь-
ких бюро, заводів, тисячі спеціалістів, в
першу чергу - спеціалістів авіаційної про-
мисловості. Технологіями зварювання
зайнялися в Науково-дослідному інституті
авіаційної промисловості (НІАТ).
У філії №1 НДІ-88, яку очолив
С.П.Корольов, з розрізнених частин була
зібрана трофейна німецька ракета, але
пуск її був невдалим, перш за все тому,
що в ракеті була повторена технологія
виробництва, яку застосовували німці в
Патдемюнде. Причому, у наслідок холо-
дної війни країна опинилась не тільки в
економічній, а й інформаційній блокаді –
закордонний досвіт був невідомий.
Але в тому ж 1947 році стартувала
сконструйована під керівництвом
С.П.Корольова ракета Р-1, в основному
виготовлена з вітчизняних матеріалів по
технології НІАТ. Наступного року стар-
тувала ракета Р-2, головна частина й не-
сучий бак якої відокремлювалися. Пуски
були більш-менш вдалими, але рівень
технологічного виконання не забезпечу-
вав можливості перебувати тривалий час
на бойовому чергуванні у заправленому
стані. Серед проблем були недоліки ма-
теріалів і зварних з’єднань, особливо ву-
злів, що знаходилися при кріогенних те-
мпературах.
Менш чим за рік, в ІЕЗ ім.
Є.О.Патона в 1952 р був створений новий
процес - однодугове зварювання напів-
відкритою дугою. Разом із Ждановским
заводом ім. Ілліча була спроектована
принципово нова конструкція цистерни,
яка мала потужну термоізоляцію й була
придатна для тривалого зберігання й не-
помітного перевезення рідкого кисню й
для інших компонентів ракетного палива.
(По залізницях такі вагони переміщалися
під виглядом молочних або бензинових).
Надалі вирішувати складні проблеми
зварювання ракетних конструкцій попро-
сили Б.Є.Патона, що після смерті батька
Євгена Оскаровича очолив Інститут еле-
ктрозварювання АН УРСР.
Найбільш складні технологічні про-
блеми виникали через високі експлуата-
ційні вимоги до ракети-носія: корпусу,
баків, двигунів, систем керування. Крім
того, певні труднощі зустрілися при ви-
готовленні ще десятків інших конструк-
цій, таких як: транспорт для перевезення
ракет, стартовий комплекс, цистерни для
транспортування й баки для зберігання
компонентів палива, станції спостере-
ження й багато чого іншого. Тут немає
нічого зайвого, все повинне бути надій-
ним, невеличкий дефект може привести
(і не раз приводив) до катастроф. Для ви-
готовлення майже всіх нових ракетно-
космічних комплексів необхідно було
створювати нові надійні технології з'єд-
нання, напилювання, наплавлення. Осно-
вні труднощі були викликані двома особ-
ливостями: застосуванням нових сплавів
з особливими поліпшеними експлуата-
ційними якостями, які необхідно було
зберегти після зварювання, і особливос-
тями конструкцій виробу.
НАУКОВІ І ТЕХНІЧНІ ДОСЯГНЕННЯ МИНУЛОГО
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2008 № 3 21
Для розгортання серійного виробни-
цтва в ракетобудівну галузь в 1951 р. бу-
ло переведено Дніпропетровський авто-
мобільний завод № 586 (нині Південний
машинобудівний завод). 10.04.1954 р.
Постановою РМ СРСР відділ Головного
конструктора заводу було перетворено на
Особливе конструкторське бюро № 586;
головним конструктором призначено
М.К.Ян-геля. Почав створюватися най-
крупніший центр по розробці ракетних
комплексів і ракетно-космічних систем.
За допомогою по вирішенню проблем
зварювання М.К.Янгель звернувся до ди-
ректора Інституту електрозварювання ім.
Є.О.Патона Б.Є.Патона.
Вирішення проблем ракетобудуван-
ня стало однією з основних турбот дире-
ктора ІЕЗ академіка Б.Є.Патона. Для
впровадження нової техніки на заводи й
в КБ командирувалися провідні спеціалі-
сти інституту і ці відрядження розтягува-
лися іноді на декілька місяців, до того
часу, поки усі питання не будуть зняті.
Про стан роботи співробітники доповіда-
ли директору не менш ніж раз на тиж-
день, але ще частіше проходили дирек-
торські наради. Завдання вирішувалися
на декількох рівнях, як з конкретної про-
блеми, тек і з випередженням. Технології
розроблялися на науковій основі.
По замовленнях ракетників в ІЕЗ
ім. Є.О.Патона виконані десятки пошу-
кових науково-дослідних робіт і вирі-
шені проблеми забезпечення якості
зварювання й пайки всіх вузлів, конт-
ролю якості виготовлення, ремонту де-
фектів; розроблені для ПМЗ технології
контактного зварювання шпангоутів,
імпульсно-дугового, полум'яного зва-
рювання стикових і кутових з'єднань
різної товщини, кільцевих.
Для дослідної перевірки розробок
вибиралися потужні і вимогливі підпри-
ємства, куди відряджали досвідчених фа-
хівців, роботу яких систематично конт-
ролював Борис Євгенович. В архіві ІЕЗ
збережено сотні протоколів, по яким мо-
жна скласти уяву про діяльність
Б.Є.Патона в цієї галузі.
Ось тільки їх невелика частка:
Протокол № 41 від 18.01.64 р.
Про роботу з контактного зварюван-
ня виробу з алюмінієвих сплавів.
Відзначити успішну розробку техно-
логії контактного зварювання профілів зі
сплавів алюмінію, що завдяки пресефек-
ту, забезпечує конструктивну рівноміц-
ність зварених з'єднань.
Контактне стикове зварювання про-
філів зі сплавів алюмінію може знайти
широке застосування в автобудуванні,
суднобудуванні, машинобудуванні, буді-
вництві й інших галузях народного гос-
подарства, де раціональне застосування
алюмінієвих профілів.
Ін. № 63 від 11.11.64 р.
Про розвиток електронно-
променевого зварювання з накидними й
крокуючими камерами.
Підготувати технічне завдання на
проектування лабораторної установки із
крокуючою камерою для електронно-
променевого зварювання плоских виробів.
Підготувати технічне завдання на
проектування установки для зварювання
шпангоутів з накидними камерами.
Підготувати технічне завдання на
проектування встаткування по крапково-
му електронно-променевому зварюванню
(з місцевими ущільненням).
Підготувати матеріали по шпангоу-
тів, включивши ескізну схему установки
ЕПЗ, для подання цих матеріалів на на-
раді по зварюванню шпангоутів.
Протокол № 147 від 2.03.64 р.
Розгляд ескізного проекту машини
для пресового зварювання алюмінієвих
кілець для організації п/я 186. (Дніпропе-
тровськ). Доповідач - провідний констру-
ктор Глаголєв Н.А.
Протокол № 374 від 4.10.63 р.
Про проектування й виготовлення
спеціалізованої машини для стиково-
го зварювання великих профілів зі
сплаву АЦМ.
Протокол № 485. від 18.11.63 р.
Про твердження ескізного проекту
машини для стикового зварювання скла-
дних профілів алюмінієвих сплавів на за-
воді ім. Хрунічева й організаційних захо-
дах щодо подальшої роботи.
НАУКОВІ І ТЕХНІЧНІ ДОСЯГНЕННЯ МИНУЛОГО
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2008 № 3 22
Протокол № 362 від 19.08.63 р.
Про застосування плазми для зварю-
вання спец. сталей.
Проведення робіт з розробки техно-
логії автоматичного зварювання дугою,
стикових з'єднань поздовжніх і кільцевих
швів нержавіючої сталі.
Протокол №404 від 16.Х.63 р.
Розробити пристосування для зва-
рювання заготовок перетином до 6000
мм2.
Зобов'язати завідувачів лабораторія-
ми механічних досліджень, повзучості
виконувати замовлення, пов'язані з вико-
нанням роботи зі зварювання кілець, у
першу чергу.
Під усіма протоколами підпис: Ди-
ректор інституту академік Б.Є. Патон
Колишній міністр загального маши-
нобудування СРСР і міністр важкого ма-
шинобудування СРСР С.А. Афанасьєв,
той самий, що багато років керував раке-
тобудуванням і вирішував долю фінансу-
вання проектів, згадує:
«Ракетні комплекси стратегічного
призначення (РКСП) створені в нашій
країні із застосуванням великого обсягу
електрозварювальних робіт. Головною
організацією, що розробляла й впрова-
джувала все різноманіття електрозварю-
вальних робіт, був український Інститут
електрозварювання ім. Є.О. Патона, ди-
ректором якого є Борис Євгенович Па-
тон. Він особисто керував розробкою й
впровадженням новітніх технологічних
процесів електрозварювання на Дніпро-
петровському Південному машинобудів-
ному заводі. Розроблявся й чітко викону-
вався план спільних робіт Інституту еле-
ктрозварювання, КБЮ (Конструкторське
бюро Південне), заводу Південмаш - по
кожній ракеті. Важливо, що була відпра-
цьована система: НДР - ДКР - серія.
НДР - розшукові роботи, що забез-
печують міцність основного шва й біля-
шовної зони при тривалому стоянні ракет
на бойовому чергуванні, вібраціях і теп-
лових навантаженнях; при пуску. ДКР -
створення технологічного, нестандартно-
го контрольного встаткування, його ви-
готовлення й випробування. Серія - пе-
редача за актом Південмашу на серійне
виробництво технологічного встаткуван-
ня й процесів. Така система себе виправ-
дала й була застосована при роботі із ін-
шими організаціями. При контактному
зварюванні шпангоутів міцність зварено-
го шва й основного металу практично
була близька (Ракета «Протон»). Амери-
канці, будучи на цьому заводі, коли піді-
йшли до цеху зварювання, стали раптом
робити замальовки й записи у своїх кни-
жках. Коли їх запитали: Що вас зацікави-
ло? - Відповіли: Це грандіозно, у нас та-
кого немає!
Колосальна заслуга Бориса Євгено-
вича Патона в тім, що жодна варта на бо-
йовому чергуванні ракета - не потекла, у
тому числі й «Сатана» Р-36. Так був
створений ракетно-ядерний щит нашої
Батьківщини.
Перший секретар ЦК КПРС Н.С.
Хрущев, що відвідав Південмаш, харак-
теризуючи рівень технології й організації
ракетного виробництва, сказав, щоб по-
страхати Захід, що ми робимо ракети як
сосиски.
По електрозварюванню ракетно-
космічна галузь країни вийшла далеко
вперед, і це заслуга талановитого вчено-
го, директора Інституту електрозварю-
вання ім. Є.О.Патона, президента Акаде-
мії наук України, чудової, дуже простої
людини з яким приємно працювати».
То, що казав Афанасьєв про роботу
Б.Е.Патона з Дніпропетровським ракето-
будівним комплексом, беззаперечно мо-
жна віднести і до інших КБ і підпри-
ємств. Особливо плідне співробітництво
склалося з КБ С.П.Корольова вже напри-
кінці 1960-х років. Слід відмітити, що й
досі проводяться роботи по декільком
перспективним напрямкам будування ра-
кет-носіїв і космічних апаратів. З початку
1960-х років в лабораторії КБ (п/с 10000)
в Москві і Калінінграді (Московська об-
ласть), і на заводі «Прогрес» в м. Куйби-
шеві, що був базовим по виготовленню
корольовських ракет-носіїв і космічних
апаратів, працювало декілька груп досві-
дчених фахівців ІЕЗ ім. Є.О.Патона. Бо-
рис Євгенович розгорнув дослідження і
НАУКОВІ І ТЕХНІЧНІ ДОСЯГНЕННЯ МИНУЛОГО
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2008 № 3 23
пошук оптимальних технологій безпосе-
редньо на містах ракетобудування. (Така
організація науково-практичних робіт
була подібна тій, що встановив
Є.О.Патон в роки війни на танковому за-
воді і що дала можливість швидко розро-
бити і впровадити автоматичне зварю-
вання). Новішим в цієї організації було
те, що пошук провадився по усіх напрям-
ках розвитку ефективних процесів зва-
рювання, контролю якості, зменшення
деформацій та ін.
Протокол № 165 від 03.64 р.
Про стан робіт, проведених Інститу-
том разом із заводом «Прогрес» м. Куй-
бишев.
Зобов'язати Стебловського обладна-
ти в від. №91 пост напівавтоматичного
зварювання алюмінію в аргоні для на-
вчання зварювальників імпульснодуго-
вому зварюванню - до 28.3.64 р.
Протокол № 117 від 27/П. 64.
Про розробку й виготовлення устат-
кування для електроннопроменевого зва-
рювання об'єктів значних габаритів (тема
ТМ7-407- 64) для підприємств п/я 186
«Південмаш» і п/я 924 «Прогресс»
Протокол № 368 від 30.09.63 р.
Зобов'язати т. Раєвського терміново
розглянути разом з т. Стебловським пи-
тання про необхідні зусилля для виправ-
лення місцевих нерівностей аркушів при
складанні ємностей.
Зобов'язати т. Стебловського з конк-
ретними розрахунковими даними по п.1-
виїхати у відрядження в організації п/я
1000 і п/я 2 для узгодження рекомендацій
ІЕЗ за технологією складання елементів
ємностей.
Протокол № 442 від 5.11.1963 р.
Відрядити 11 листопада с. р. у м.
Москву т. Дудко, Цечаля й Стебловсько-
го для участі в нараді по питанню виго-
товлення ємностей.
Зобов'язати т. Рабкина до 10 листо-
пада ц.р. направити рекомендації із за-
стосування лантанованих електродів для
зварювання алюмінію.
Протокол № 475 від 27.11.1963 р.
Про хід робіт зі зварювання виробів
на заводі «Прогрес»
Видати керівні матеріали по зварю-
ванню однофазною дугою на заводі
«Прогрес».
Протокол № 344 від 7.09.63 р.
Про хід робіт на заводі «Прогрес».
Взяти до відома інформацію т.т. Рабкина,
Стебловского й Рябова про успішне за-
кінчення першого етапу робіт і узго-
дженні розроблених рекомендацій з ор-
ганізацією п/я 658.
Протокол № 549 від 26.12.63 р.
Про підготовку техдокументації для
заводу «Прогрес».
З МЭЛЗ погоджене виготовлення
електродів і випуск ними в 1 кв. спеціа-
льних ТУ; робота з дозволу застосуванню
електродів на заводі «Прогрес» виконана
Взяти до відома заяву т. Рабкіна, що
на завод «Прогрес» відправлене спеціа-
льне джерело живлення, що має необхід-
ні характеристики.
Протокол № 439 від 26.10.63 р.
Розгляд схем машини для контакт-
ного стикового зварювання складних кі-
льцевих профілів зі сплаву АЦМ.
Зобов'язати т. Кучук-Яценко вирі-
шити в Москві на заводі «Хруничева»
питання енергоживлення установки по-
тужністю 4000 кВА.
Високі вимоги, що були пропоновані
до зварених з'єднань ємностей зі сплаву
АМц і технічного алюмінію товщиною
20...30 мм для зберігання й перевезення
агресивних продуктів, призвели до роз-
робки високоефективної технології зва-
рювання плавким електродом діаметром
4 мм стаціонарною дугою в суміші інер-
тних газів – гелію й аргону.
Науково-технічні дослідження з роз-
робки устаткування, апаратури керуван-
ня й технології зварювання неплавким
електродом постійним струмом прямої
полярності в гелії починаються в 1970-х
рр. Для з'єднання товстостінних констру-
кцій із плит, фасонних профілів сплавів
Амг6, 1201 розроблена технологія зва-
рювання імпульсною й стаціонарною ду-
гою електродом, що плавитися, у гелії і
його сумішах з аргоном у вузькощілеву
розробку крайок. У Дніпропетровську в
КБП і на “Півдінмаші” було створено ра-
НАУКОВІ І ТЕХНІЧНІ ДОСЯГНЕННЯ МИНУЛОГО
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2008 № 3 24
кетні потяги (Головний конструктор ака-
демік В.Ф. Уткін). Збиралися вони на Па-
влоградському механічному заводі
(Дніпропетровська область), де було по-
будовано спеціальну збірно-
комплектувальну базу. Створення таких
потягів вимагало рішення багатьох нау-
ково-технічних проблем. (Відомо, що в
США відмовилися від розробки такої
зброї, коли підрахували задачі, що вини-
кли на шляху реалізації подібної ідеї).
Серед таких проблем є вага ракетного
комплексу з пусковим контейнером – 126
тон, а разом із вагоном вага досягала 200
т. Щоб не набагато перевищити дозволе-
ні норми, було спроектовано спеціальне
зчеплення з трьох вагонів, на якого і
“розтягнули” комплекс. Зовні потяг, де
крім ракетного комплексу розміщувалася
складна апаратура керування, інше обла-
днання й приміщення для бойової коман-
ди, нічим не відрізнявся від звичайних
пасажирських потягів. Попри того, що
кожний вагон розвантажили, навантажен-
ня на рейки залишалося більшим норми,
тому на залізницях СРСР було змонтовано
рейки посиленого профілю. Зміцнення за-
лізниць усе рівно необхідно було для ви-
користання багатотонних нафтоцистерн і
вугільних вагонів. Для ракетних потягів
було реконструйовано і зміцнено мости. В
вирішенні цих проблем ефективну участь
взяв Інститут електрозварювання ім.
Є.О.Патона, інші відповідні науково-
дослідні установи й підприємства. Пер-
ший серійний ракетний потяг вийшов з
території Павлоградського заводу в 1987
році прямо на бойове чергування.
Перехід на новий виток розвитку ра-
кет-носіїв ядерної зброї обумовив пода-
льше удосконалення технологій вироб-
ництва. В наукових часописах без поси-
лання на конкретне призначення
з’явилися повідомлення про створення
нових легких міцних сплавів і про труд-
нощі зварювання. Високі експлуатаційні
якості, в першу чергу міцність нових
алюмінієвих сплавів з літієм забезпечу-
валася, зокрема, загартуванням. При зва-
рюванні дільниця біля шву нагрівається й
при визначених температурах відбува-
ється відпуск загартованого металу. В ре-
зультаті в зоні термічного впливу міц-
ність падає, тобто утворюється зона тер-
мічного впливу зі зниженою міцністю.
Перед зварниками постало завдання роз-
робити технології з мінімальною зоною
розігріву. Такими технологіями є елект-
ронно-променеве зварювання й контакт-
не зварювання.
Якщо в рідкопаливних ракетах осно-
вною проблемою було зварювання несу-
чих конструкцій з алюмінієвих сплавів, то
основним проблемним вузлом твердопа-
ливних ракет є двигуни надзвичайно скла-
дної конструкції. Причому соплова части-
на реактивного двигуна, лопатки турбін та
деякі інші конструкції мають витримувати
тисячоградусні температурні навантажен-
ня. Крім того, енергетичне обладнання ви-
готовляється з різних металів, тобто вини-
кала проблема зварювання біметалів.
В 1958 році ОКБ-586 (КБ «Півден-
не») розпочало роботи з твердопаливної
тематики. В постанові уряду були визна-
чені завдання щодо створення стратегіч-
них ракет далекої дії на твердому паливі
зі стартовою масою 25 т і дальністю 12
тис. км. Були виготовлені й пройшли
стендові випробування моделі двигунів
серії ДМ, на яких відпрацьовувалися ре-
цептури високоенергетичних змішаних
твердих палив, матеріали й конструкції
окремих елементів двигуна. Випробува-
лася також і якість зварних з’єднань.
Про високу якість виготовлення конс-
трукцій ракет говорить той факт, що пер-
ші міжконтинентальні двоступеневі раке-
ти 8К64 (SS-7) на висококиплячих компо-
нентах палива (головний розробник КБ
«Південне») знаходилися на бойовому
чергуванні 12 років (з 1962 по 1974 р.)
|