С.Д. Карейша (1854-1934) – визначний вчений-залізничник, інженер і викладач
В статье освещается жизнь и деятельность выдающегося украинского инженера-железнодорожника С.Д. Карейши, сделавшего большой вклад в разработку вопросов по снегозадержанию на железных дорогах, в теорию обустройства железнодорожных станций, в железнодорожную библиографию....
Gespeichert in:
| Datum: | 2008 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2008
|
| Schriftenreihe: | Питання історії науки і техніки |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/78582 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | С.Д. Карейша (1854-1934) – визначний вчений-залізничник, інженер і викладач / О.А. Горецький // Питання історії науки і техніки. — 2008. — № 3. — С. 44-48. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-78582 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-785822015-03-20T03:02:09Z С.Д. Карейша (1854-1934) – визначний вчений-залізничник, інженер і викладач Горецький, О.А. Видатні науковці та інженери В статье освещается жизнь и деятельность выдающегося украинского инженера-железнодорожника С.Д. Карейши, сделавшего большой вклад в разработку вопросов по снегозадержанию на железных дорогах, в теорию обустройства железнодорожных станций, в железнодорожную библиографию. In clause the life and activity of the outstanding Ukrainian engineer-railwayman S.D. Karejsha who has made the big contribution to development of questions on снегозадержанию on railways, in the theory of arrangement of railway stations, in the railway bibliography is shined. 2008 Article С.Д. Карейша (1854-1934) – визначний вчений-залізничник, інженер і викладач / О.А. Горецький // Питання історії науки і техніки. — 2008. — № 3. — С. 44-48. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 2077-9496 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/78582 63.001 uk Питання історії науки і техніки Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Видатні науковці та інженери Видатні науковці та інженери |
| spellingShingle |
Видатні науковці та інженери Видатні науковці та інженери Горецький, О.А. С.Д. Карейша (1854-1934) – визначний вчений-залізничник, інженер і викладач Питання історії науки і техніки |
| description |
В статье освещается жизнь и деятельность выдающегося украинского инженера-железнодорожника С.Д. Карейши, сделавшего большой вклад в разработку вопросов по
снегозадержанию на железных дорогах, в теорию обустройства железнодорожных
станций, в железнодорожную библиографию. |
| format |
Article |
| author |
Горецький, О.А. |
| author_facet |
Горецький, О.А. |
| author_sort |
Горецький, О.А. |
| title |
С.Д. Карейша (1854-1934) – визначний вчений-залізничник, інженер і викладач |
| title_short |
С.Д. Карейша (1854-1934) – визначний вчений-залізничник, інженер і викладач |
| title_full |
С.Д. Карейша (1854-1934) – визначний вчений-залізничник, інженер і викладач |
| title_fullStr |
С.Д. Карейша (1854-1934) – визначний вчений-залізничник, інженер і викладач |
| title_full_unstemmed |
С.Д. Карейша (1854-1934) – визначний вчений-залізничник, інженер і викладач |
| title_sort |
с.д. карейша (1854-1934) – визначний вчений-залізничник, інженер і викладач |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| publishDate |
2008 |
| topic_facet |
Видатні науковці та інженери |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/78582 |
| citation_txt |
С.Д. Карейша (1854-1934) – визначний вчений-залізничник, інженер і викладач / О.А. Горецький // Питання історії науки і техніки. — 2008. — № 3. — С. 44-48. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| series |
Питання історії науки і техніки |
| work_keys_str_mv |
AT gorecʹkijoa sdkarejša18541934viznačnijvčenijzalízničnikínženerívikladač |
| first_indexed |
2025-07-06T02:41:03Z |
| last_indexed |
2025-07-06T02:41:03Z |
| _version_ |
1836863628367626240 |
| fulltext |
ВИЗНАЧНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2008 № 3 44
УДК 63.001
С.Д. КАРЕЙША (1854-1934) – ВИЗНАЧНИЙ ВЧЕНИЙ-ЗАЛІЗНИЧНИК,
ІНЖЕНЕР І ВИКЛАДАЧ
Горецький О.А., ст. викладач
(Державний економіко-технологічний університет транспорту)
В статье освещается жизнь и деятельность выдающегося украинского инженера-
железнодорожника С.Д. Карейши, сделавшего большой вклад в разработку вопросов по
снегозадержанию на железных дорогах, в теорию обустройства железнодорожных
станций, в железнодорожную библиографию.
In clause the life and activity of the outstanding Ukrainian engineer-railwayman S.D.
Karejsha who has made the big contribution to development of questions on снегозадер-
жанию on railways, in the theory of arrangement of railway stations, in the railway bib-
liography is shined.
Величезна практична інженерна ді-
яльність і видатний внесок в розвиток
залізничної науки зробили Сергія
Дем’яновича Карейшу широко відомим
не тільки в Україні, але і поза її межа-
ми. 28 травня 1927 р. актовий зал Ле-
нінградського інституту інженерів
шляхів сполучення був переповнений.
Не усі, хто прийшов на урочисте засі-
дання Ради інституту, могли увійти до
зали, де відзначалося 50-річчя інженер-
ної та науково-педагогічної діяльності
Сергія Дем’яновича Карейші.
Його вітали народний комісар шля-
хів сполучення Я.Е. Рудзутак, прези-
дент Академії наук СРСР О.П. Карпін-
ський, представники 19 залізниць, бага-
тьох навчальних закладів (МІІТ, МВТУ
ім. М.Е. Баумана і ін.), гаряче вітали
студенти і викладачі інституту, учні та
послідовники. Постійна комісія при
міжнародних конгресах залізниць писа-
ла у своєму привітанні: «Ми спішимо
приєднатися до відзначення на честь
одного з найстаріших співробітників з
числа найбільш значних і компетент-
них. Протягом 18 років – з 1892 по 1910
рр. – С.Д. Карейша був присутній на
четвертій, шостій, сьомій та восьмій се-
сіях Конгресу залізниць як делегат, як
доповідач або головний секретар сек-
цій. Усі інженери, яких він представляв
на різних засіданнях Міжнародної Асо-
ціації, були вражені знанням і автори-
тетністю цього наукового діяча».
С.Д. Карейша народився 7 лютого
1854 р. в Полтавській губернії, закінчив
із золотою медаллю Одеську гімназію.
У 1877 р. Сергій Карейша – випускник
Петербурзького інституту інженерів
шляхів сполучення по першому розря-
ду. Понад 25 років він працював на різ-
них інженерних посадах у службі шля-
ху Оренбурзької та Південно-Західних
залізниць, на побудові Вологодсько-
ВИЗНАЧНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2008 № 3 45
Архангельської залізничної лінії. У
1903 р. його призначають помічником
Керуючого експлуатаційною справою
залізниць Міністерства шляхів сполу-
чення. Паралельно з практичною інже-
нерною працею С.Д. Карейша займався
узагальненням досвіду в галузі колії і
будівництва, здійснював самостійні на-
укові дослідження.
У 1895 р. Сергій Дем’янович блис-
куче захистив в Інституті інженерів
шляхів сполучення дисертацію «О цен-
трализации управления стрелками и си-
гналами» і в тому ж році був призначе-
ний штатним ад’юнктом інституту. В
наступному, 1896 р., після пробної лек-
ції його обрали професором кафедри
«Залізниці». Успішне керівництво кафе-
дрою він суміщав із службою у Мініс-
терстві шляхів сполучення. Рада інсти-
туту відзначила у 1927 р., що за період
завідування кафедрою Сергію
Дем’яновичу вдалося поставити викла-
дання курсу залізниць на значну висоту,
яка відповідала значенню цього предме-
ту для Інституту інженерів шляхів спо-
лучення. Це стосувалося як програми
курсу і курсових вправ, значно доповне-
них у порівнянні з попередніми, так і
дипломного проектування. Особливо
розвинулися і укріпилися в період робо-
ти Сергія Дем’яновича в Інституті мето-
ди проектування станцій, цього найваж-
ливішого елемента роботи залізниці.
Наукові інтереси вченого співпада-
ли з тими напрямками розвитку колій-
ного господарства, які були вузьким мі-
сцем галузі. Його основна увага скон-
центрувалася на боротьбі з пучинами,
проектуванні і експлуатації станцій,
снігоборотьби. Російські інженери і
вчені В, Штуненберг, С. Войслов, Ф.
Ясинський вперше розробили теорію
утворення пучин на залізницях.
В доповіді на V Дорадчому з’їзді
інженерів служби шляху в 1887 р. С.Д.
Карейша навів систематизовані ним дані
про географічне поширення випуклос-
тей на російських залізницях і заходах
боротьби з ними. Окрім таких пошире-
них заходів боротьби з пучинами, як
осушення земляного полотна і пони-
ження рівня ґрунтовних вод, вперше на-
водилися дані про застосування шляхо-
вих домішок. При цьому Сергій
Дем’янович сформулював цей захід як
«покриття полотна поганими провідни-
ками тепла з метою зменшення глибини
промерзання ґрунтів». Цей принцип ши-
роко застосовується і в наші дні. Такими
«поганими провідниками тепла» стали
пласти піни. У своїй доповіді С.Д. Ка-
рейша наводив дані про досвід заміни
ґрунту шляховими подушками на Мос-
ковсько-Рязанській і Фінляндській залі-
зницях, що дало гарні результати в бо-
ротьбі з пучинами. За кордоном шляхові
подушки для боротьби з пучинами стали
застосовувати значно пізніше.
Великий внесок вчений зробив у
розробку способів розрахунку стрілоч-
них переїздів, з’їздів, стрілочних вулиць
і інших видів сполучень і перетину рей-
кових колій. Він був учасником ство-
рення на початку нашого століття типо-
вих стрілочних переводів з нормальних
типових рейок, що стало важливим ета-
пом в покращенні колійного розвитку
станцій. Майже паралельно з іншим ви-
датним вченим-залізничником В.М. Об-
разцовим С.Д. Карейша немало зробив
для створення наукових основ проекту-
вання залізничних станцій. Такі праці, як
«О проектировании и расположении пу-
тей и зданий на станциях железных до-
рог» [1], «Малые станции вообще и аме-
риканской схеме в частности» [2],
«Большие пассажирские станции» [3],
«Железнодорожные станции» [4], багато
років служили основними посібниками
для студентів й інженерів, що займалися
проектуванням станцій.
Інженерну діяльність С.Д. Карейша
розпочав на Оренбурзькій залізниці.
Великою перешкодою, якщо не сказати
бідою, в нормальній роботі залізниці
взимку були снігопади, заметілі, які на-
довго перекривали рух поїздів. Це зму-
ВИЗНАЧНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2008 № 3 46
сило молодого інженера шукати шляхи
боротьби зі сніговими заметами (зано-
сами). С.Д. Карейша провів колосальну
роботу щодо узагальнень досвіду сні-
гоборотьби на багатьох російських за-
лізницях, зібрав величезний матеріал,
який дозволив йому накреслити ком-
плекс заходів щодо боротьби зі сніго-
вими заметами.
У 1899 р. на XVII Дорадчому З’їзді
інженерів служби колії С.Д. Карейша
виступив з доповіддю про снігобороть-
бу на залізницях. З’їзд схвалив доповідь
і 27 висновків, що містилися в ній. Ба-
гато пропозицій не втратили свого зна-
чення і сьогодні, хоча з тих пір минуло
понад 100 років. У 1900 р. С.Д. Карей-
ша виступив на шостій конференції
Міжнародного залізничного конгресу в
Парижі з доповіддю «Боротьба зі сні-
гом на російських залізницях».
С.Д. Карейша – автор багатьох під-
ручників і навчальних посібників. Серед
них, окрім названих вище праць про за-
лізничні станції, такі посібники та під-
ручники як «Курс споруд», «Курс заліз-
ниць», «Ремонт і утримання колії» та ін.
Протягом тривалого часу С.Д. Ка-
рейша вів активну діяльність в різних
наукових і технічних товариствах як на
Батьківщині, так і за кордоном. Він був
членом Дорадчих з’їздів інженерів
служби колії російський залізниць, а з
1902 по 1917 рр. – головою цих з’їздів,
членом Російського технічного товари-
ства, Американського і Французького
товариств цивільних інженерів, Коміте-
ту міжнародного товариства щодо ви-
пробовування мінералів і учасником
конгресів в Будапешті, Брюсселі, Ко-
пенгагені і Нью-Йорку.
С.Д. Карейша приділяв багато ува-
ги популяризації досягнень вітчизняних
інженерів. Широке визнання отримала
його стаття «Н.А. Белелюбский как
представитель русского инженерного
искусства за границей», опублікована у
1917 р. в журналі «Известия собрания
инженеров путей сообщения» (№6) [5].
У даній статті С.Д. Карейша зокрема
розповів про участь вітчизняних інже-
нерів в Міжнародному конгресі із буді-
вельного і технічного мистецтва, який
відбувся у 1889 р. в Парижі. С.Д. Ка-
рейша при цьому підкреслював, що до-
сягнення вітчизняних інженерів «… для
багатьох членів конгресу стали від-
криттям: так далеко вони були від дум-
ки, що Росія в інженерному мистецтві
стоїть поряд з ними».
Надзвичайно цікавим є період жит-
тя та діяльності С.Д. Карейші після жо-
втневого більшовицького перевороту у
1917 р. Його обирають членом Техніч-
ного комітету, відтак Вищого технічно-
го комітету і Науково-технічного комі-
тету Народного Комісаріату шляхів
сполучення, де він багато зробив для
вирішення актуальних проблем в галузі
залізничних станцій і вузлів, верхньої
будови колії. У 1922 р., коли віднови-
лася діяльність Дорадчих з’їздів інже-
нерів служб колії, С.Д. Карейша довіч-
но був обраний почесним головою цих
з’їздів. Він виступав на них з доповідя-
ми про новини техніки, з питань ремон-
ту колії, облаштування і експлуатації
станцій.
У 1920 р., коли в Петроградському
інституті інженерів шляхів сполучення
вперше були організовані факультети,
С.Д. Карейша став першим деканом
факультету сухопутних сполучень.
Сергій Дем’янович вів картотеку книж-
кової і журнальної іноземної літератури
із залізничної справи в 1885-1916 рр.,
куди увійшли біля 100 тисяч назв.
У 1911 р. С.Д. Карейша вперше був
обраний ректором Інституту шляхів спо-
лучення (у 1914 р. – переобраний). Він
відразу приступив до реалізації плану
розширення навчальних приміщень Ін-
ституту, прийнятого у 1910 р. О.О. Бран-
дтом. У 1911-1914 рр. було побудоване
нове шестиповерхове книгосховище і три
ВИЗНАЧНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2008 № 3 47
читальних зали. На 1917 р. фонди бібліо-
теки сягнули 83000 томів.
Із запровадженням предметної сис-
теми викладання і досліджень усі сту-
денти стали вивчати предмети навчаль-
ного плану, виконувати графічні за-
вдання, лабораторні роботи, проекти,
здавати екзамени, а також проходити
навчальну і виробничу практику у пев-
ній послідовності. Розподіл предметів і
заліків за півріччя складався Радою Ін-
ституту і проявлявся в розкладі лекцій і
практичних занять. Відвідування лекцій
і практичних занять було необов'язко-
вим. У 1912 р. навчальний план був пе-
реглянутий. Форма його не змінилася.
Було уведено "Нормальний розподіл
занять протягом 10 семестрів для про-
ходження повного курсу Інституту ін-
женерів шляхів сполучення". Дев'ятий і
десятий семестри відводилися на дип-
ломне проектування.
Згідно пропозиції С.Д. Карейші до
навчального плану були уведені нові
предмети або розділи, що отримали
широкий розвиток в першій чверті ХХ
ст.: залізобетонні конструкції і мости;
повітроплавання; електричні двигуни;
автомобільна справа; депо і залізничні
майстерні. Протягом 1912-1913 рр. бу-
ли переглянуті усі основні програми
обов'язкових курсів. Найбільшій пере-
робці були піддані програми з предме-
тів залізничної справи.
С.Д. Карейші належить заслуга у
постановці і викладанні загального кур-
су залізниць і методів проектування
станцій. У 1916 р. факультативний курс
"Електрифікація залізниць" було вклю-
чено до навчального плану як обов'яз-
ковий. У 1914 р. відбувся випуск пер-
ших в Росії жінок-інженерів шляхів
сполучення, які закінчили Жіночий по-
літехнічний інститут. Дипломні проек-
ти виконувалися ними згідно програми
чоловічого інституту.
У 1913 р. на Олександрівському за-
воді була обладнана Паровозна лабора-
торія Інституту інженерів шляхів спо-
лучення, де проводилися наукові дослі-
дження і практичні заняття студентів.
Наукові інтереси професора С.Д. Ка-
рейші були пов'язані з практичними за-
питами залізниць. Його праці, присвя-
чені боротьбі зі сніговими заметілями
на залізницях, отримали світове ви-
знання, стали класичними. Всього С.Д.
Карейша опублікував понад 500 науко-
вих праць, серед яких "Курс споруд",
"Залізничні станції", "Курс залізниць",
"Ремонт і утримування колії", "Експлу-
атація залізничних станцій". Протягом
багатьох років він вів активну роботу в
різних наукових і технічних товарист-
вах як в Росії, так і за кордоном.
Найвизначніші його наукові праці
такі: "О централизации управления
стрелками и сигналами" (диссертация)
[6], "О мерах для увеличения пропуск-
ной способности железных дорог воо-
бще и разных системах блокирования
пути в частности" [7]. Більшість праць
С.Д. Карейші надруковані в працях до-
радчих з'їздів служби шляху.
В "Журналі Міністерства шляхів
сполучення" та в журналі "Инженер"
(Київ) С.Д. Карейша надрукував такі
праці: "Приборы по центральному
управлению стрелками и сигналами и
блокаппараты на Парижской выставке
1889 г." [8]; "Среднеазиатский хлопок,
его культура, очистка, прессовка и от-
правка на рынки Европейской России"
[9], "Североамериканские железные до-
роги, исследование железнодорожного
дела в Северо-Американских Соединен-
ных Штатах" [10], "Борьба со снегом на
русских железных дорогах" (доклад на
Международном железнодорожном кон-
грессе в Париже в 1900 г.) [11]; "Исто-
рический очерк развития верхнего
строения железных дорог в России",
"Исследование о применении вооружен-
ного бетона (железобетона) к железно-
дорожным сооружениям в России" (док-
лад на Международном железнодорож-
ном Конгрессе в Вашингтоне в 1905 г.)
ВИЗНАЧНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2008 № 3 48
[12]. Ним опубліковано підручник –
"Курс железных дорог" [13].
Помер С.Д. Карейша в Петербурзі,
похований на Новодівичому кладовищі.
ЛІТЕРАТУРА
1. С.Д. Карейша. О проектирова-
нии расположения путей и зданий на
станциях железных дорог. Пособие для
студентов Института инженеров путей
сообщения, при составлении проектов
станций. – СПб., 1902 г. – 302 с.
2. Карейша С.Д. Малые станции
вообще и американской схеме в частно-
сти. – Петроград, 1920. – 40 с.
3. Карейша С.Д. Большие пас-
сажирские станции. – Петроград,
1920. – 52 с.
4. Карейша С.Д. Железнодорож-
ные станции. – М., Л., 1927. – 224 с. –
Библиогр.: 223-224.
5. Карейша С.Д. «Н.А. Белелюб-
ский как представитель русского инже-
нерного искусства за границей» // «Из-
вестия собрания инженеров путей со-
общения», 1917 р. №6. – С. 27-30.
6. Карейша С.Д. О центральных
устройствах по управлению стрелками
и сигналами на русских железных до-
рогах. Диссертация на звание адъюнкта
Института инженеров путей сообще-
ния. – СПб., 1895 г.
7. Карейша С.Д. О мерах для уве-
личения пропускной способности же-
лезных дорог вообще и разных систе-
мах блокировки пути в частности, при-
меняемых на русских железных доро-
гах. М., 1897 г.
8. Карейша С.Д. Приборы по цен-
тральному управлению стрелками и си-
гналами и блокаппараты на Парижской
выставке 1889 г. // «Инженер», 1889 г.,
№ 10-12.
9. Карейша С.Д. Средне-
азиатский хлопок, его культура, очист-
ка, прессовка и отправка на рынки Ев-
ропейской России. – К., 1892 г.
10. Северо-Американские желез-
ные дороги. Исследование железнодо-
рожного дела в Соединенных Штатах
Америки во время Всемирной Колум-
бийской выставки в Чикаго в 1893 году.
– СПб., 1896 г.
11. Карейша С.Д. Борьба со снегом
на русских железных дорогах. – К.,
1900 г. (Проток. 17 Съезда, с. 8)
12. О применении вооруженного
бетона на железных дорогах в России
(Проток. 22 Съезда, с. 12, Труды, С.89)
13. Карейша С.Д. Курс железных
дорог: Отд. ІІ. Станции / НКПС. – СПб.,
1912. – 267 с.
|