Земельні надання та підтвердження Казимира Ягеллончика на українські землі Великого Князівства Литовського
Gespeichert in:
Datum: | 2007 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2007
|
Schriftenreihe: | Україна в Центрально-Східній Європі |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/78672 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Земельні надання та підтвердження Казимира Ягеллончика на українські землі Великого Князівства Литовського / А. Блануца // Україна в Центрально-Східній Європі: Зб. наук. пр. — К.: Інститут історії України НАН України, 2007. — Вип. 7. — С. 124-140. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-78672 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-786722015-03-20T03:02:35Z Земельні надання та підтвердження Казимира Ягеллончика на українські землі Великого Князівства Литовського Блануца, А. 2007 Article Земельні надання та підтвердження Казимира Ягеллончика на українські землі Великого Князівства Литовського / А. Блануца // Україна в Центрально-Східній Європі: Зб. наук. пр. — К.: Інститут історії України НАН України, 2007. — Вип. 7. — С. 124-140. — укр. XXXX-0035 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/78672 uk Україна в Центрально-Східній Європі Інститут історії України НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
format |
Article |
author |
Блануца, А. |
spellingShingle |
Блануца, А. Земельні надання та підтвердження Казимира Ягеллончика на українські землі Великого Князівства Литовського Україна в Центрально-Східній Європі |
author_facet |
Блануца, А. |
author_sort |
Блануца, А. |
title |
Земельні надання та підтвердження Казимира Ягеллончика на українські землі Великого Князівства Литовського |
title_short |
Земельні надання та підтвердження Казимира Ягеллончика на українські землі Великого Князівства Литовського |
title_full |
Земельні надання та підтвердження Казимира Ягеллончика на українські землі Великого Князівства Литовського |
title_fullStr |
Земельні надання та підтвердження Казимира Ягеллончика на українські землі Великого Князівства Литовського |
title_full_unstemmed |
Земельні надання та підтвердження Казимира Ягеллончика на українські землі Великого Князівства Литовського |
title_sort |
земельні надання та підтвердження казимира ягеллончика на українські землі великого князівства литовського |
publisher |
Інститут історії України НАН України |
publishDate |
2007 |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/78672 |
citation_txt |
Земельні надання та підтвердження Казимира Ягеллончика на українські землі Великого Князівства Литовського / А. Блануца // Україна в Центрально-Східній Європі: Зб. наук. пр. — К.: Інститут історії України НАН України, 2007. — Вип. 7. — С. 124-140. — укр. |
series |
Україна в Центрально-Східній Європі |
work_keys_str_mv |
AT blanucaa zemelʹnínadannâtapídtverdžennâkazimiraâgellončikanaukraínsʹkízemlívelikogoknâzívstvalitovsʹkogo |
first_indexed |
2025-07-06T02:45:13Z |
last_indexed |
2025-07-06T02:45:13Z |
_version_ |
1836863889499750400 |
fulltext |
Андрій Блануца
ЗЕМЕЛЬНІ НАДАННЯ ТА ПІДТВЕРДЖЕННЯ
КАЗИМИРА ЯГЕЛЛОНЧИКА НА УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ
ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО
П
остать й життя та діяльність литовського-польського прави-
теля представлені в історіографії належним чином. Проте
-історики, котрі проявили інтерес до особи Казимира Ягел-
лончика, в основному приділяли увагу висвітленню політико-правових
та військових аспектів його правління, значно менше займаючись еконо-
мічними проблемами1.
Питання земельних надань Ягеллонів на українські землі Великого
князівства Литовського (далі — ВКЛ) не були ґрунтовно висвітлені і в
працях істориків-литуаністів М. Довнар-Запольського та М. Любавсько-
го. Так, М. Довнар-Запольський, досліджуючи державне господарство
під час правління Ягеллонів, наводив лише фрагментарні дані про надав-
чу політику на українські землі ВКЛ як Казимира Ягеллончика, так і його
нащадків2. М. Любавський в своїй фундаментальній праці про територі-
ально-адміністративний поділ та місцеве управління у ВКЛ, широко залу-
чаючи документи Литовської метрики, приводив деякі приклади пожалу-
вань Казимира Ягеллончика. Проте такі матеріали дослідник використову-
вав в ракурсі дослідження та встановлення територіальної приналежності
населених пунктів до певних адміністративних одиниць3. Політику за-
став королівських земель на території Корони Польської у загальних ри-
сах висвітлила сучасна польська дослідниця А. Сухені-Грабовська4.
Про особливості, характер та обсяги земельних надань та підтверд-
жень шляхті ВКЛ, в тому числі і на українські землі, Казимиром Ягеллон-
чиком проливає світло так звана книга «данин» Казимира за 1440—
1492 pp., що дійшла до нас у збірці Литовської метрики. На відміну від
інших попередників, надання Казимира Ягеллончика значно краще збе-
реглися у документованому вигляді, й тому на їх основі можна предста-
вити наближену до дійсності картину земельних надань.
За нашими підрахунками, за час свого правління з канцелярії вели-
кого князя литовського Казимира Ягеллончика вийшло більше півтори
сотні надавчих та підтверджувальних документів, що стосуються укра-
їнських земель ВКЛ. Територіально найбільшу увагу Казимир Ягеллон-
чик приділяв розподілу земельного фонду на Волині. Тут більше, ніж у
80 випадках, було надано чи підтверджено земельні володіння місцевій
124 -Україна в Центрапьно-Східній Європі, № 7, 2007
ЗЕМЕЛЬНІ НАДАННЯ ТА ПІДТВЕРДЖЕННЯ КАЗИМИРА
шляхті. Так, у 1443 р. господар підтвердив Федору Барсовичу документи
на володіння селами Крюхиничі, Воднове, Смедин і Накорсовичі5.
В окремих випадках уточнювалось місце розташування маєтностей
та характер надання. Наприклад, 1450 р. Казимир Ягеллончик надав луць-
кому зем'янину Олізару Шиловичу Серники, Любче, Горохів, Губин, Мар-
ковичі у Луцькому повіті та Підлісці, Доросин і Поворське у Хмель-
ницькій волості, які він вислужив у князя Свидригайла6, а братам Сватку і
Ондрейку сільце Кустичі у Гурійській волості та Мечиславське і Лучин-
ське дворища у Соловищах у Володимирському повіті до волі7. Рік по
тому господар підтвердив Олізару Шиловичу його вотчинні маєтності: Го-
рюхів, Марковичі, Губин, Серики, Любче, Поворськ, Подолсці і Дорошин
на Волині, а також три чоловіки, яких вислужив у князя Свидригайла8.
Казимир Ягеллончик надавав на Волині і неосвоєні землі. Це
свідчить про те, що на середину XV ст. земельний фонд Волині ще мав
резерви, якими користався великий князь литовський для пожалування
своїх підданих. Так, 1465 р. господарем було надано у Кременецькому
повіті пусті землі Данку Волошину, Кості Тилянці (раніше тримав Ме-
лешко Волошин) та Сидору. Останньому була надана пуста земля Вол-
ковці з бобровими гонами9.
Підтвердження на володіння певними маєтностями надавалися ка-
зимиром Ягеллончиком в основному на умовах служби. Наприклад, у
1486 р. у підтверджувальному листі великого князя литовського воли
нському боярину Богдану Волчковичу на вислужений у княгині Свидри-
гайлової маєток Привередів під Мнинським повітом (Луцький повіт —
А. Б.) було наголошено на тому, що вказаний маєток Б. Волчкович може
тримати лише на умовах служби. У документі також вказувалось, що
раніше Привередівський маєток держав якийсь Нелюб. Б. Волчкович на-
голошував також на тому, що з маєтку з давніх часів йшла боярська служ-
ба, а не тягла10. У 1488 р. в іншому підтверджувальному листі господаря
князю Богдану Васильовичу також підтверджувався маєток Любче, запи-
саний йому від тітки пані Олізарової Шиловича, на Волині на умовах
служби11. Наступного року Казимир Ягеллончик підтвердив слузі луць-
кого старости Матвію право володіти маєтком Угринове, подарований
йому тіткою Івашковою Ієвлевича, у Волинській землі на умовах зем-
ської служби. Тітка відписала маєток свого чоловіка в опіку Матвію, кот-
рого прийняла за сина, а віддалила від іншого племінника — Якуба До-
моткановича. Великий князь литовський зважив на рішення Івашкової
Ієвлевича і надав Угринівський маєток Матвію12.
Вагому роль у надавчій політиці великого князя литовського
відігравала Сіверська земля. Вона була стратегічним регіоном з огляду на
125
All
124
АНДРІЙ БЛАНУЦА
постійну небезпеку, що йшла від Московської держави. Тому Казимир
Ягеллончик намагався заручитись якнайбільшою підтримкою місцевої
шляхти шляхом пожалування останній земельних угідь, маєтностей та
володінь. Так, у Стародубі великий князь литовський надав у 1449 р.
шляхтичу Бобру землю та маєток Данила Михайловича13. У 1467 р.
об'єктом надань Казимира Ягеллончика у Стародубі стали бортні землі,
які він надав Ганусу та Сеньку Стародубцям. Останньому господар видав
ще й підтверджувальний лист на іншу бортну землю14.
Менше надань було в Чернігові. Тут, зокрема, господар надав двір
Домислін князю Борису Глинському та данника шляхтичу Мишку Сач-
ковичу15. Загалом на територію Сіверської землі з канцелярії великого
князя литовського вийшло більше сорока надавчих і підтверджувальних
листів. Більшість з них стосувалися земельних надань і підтверджень на
територію т. зв. «верховських» уділів. Це, зокрема, одне пожалування у
Мценську, одинадцять надань на території Брянського повіту та 24 в ра-
йоні Любутська.
Характерною ознакою великокнязівських надань у Брянському по-
віті було те, що Казимир Ягеллончик у більшості випадків жалував
місцевій шляхті цілі села та маєтки на умовах військової служби. На-
приклад, у 1446 р. князю Івану Кримському були надані селища Жилине,
Юдине і Біриминове, а наступного року Гридку Скипоревичу — володін-
ня у Брянську на заміну його смоленських маєтків16. У 1487 р. господар
пожалував Федку Колонтаєву селище Митковщину, а в 1488 р. мценсько-
му боярину Логвину Курянову селища Тюфанове та Андрееве до «осмот-
ренья»17. Причому обидва шляхтичі наголошували, що з їхніх селищ
йшла боярська служба. На умовах військової служби у 1488 р. були нада-
ні маєтки Городець, Олешня та Молвотин брянському боярину Івану
Євлахову. Вказані маєтки І. Євлахов отримав від великого князя литов-
ського, одружившись на вдові Івашка Курова, котра від першого шлюбу
мала двох дочок. Тому І. Євлахов зобов'язувався піклуватися ними до пов-
ноліття і видати їх заміж18.
В окремих випадках Казимир Ягеллончик підтверджував брян-
ським боярам їхні маєтності, надані ще раніше. Це, зокрема, підтверд-
ження Єлфимію Мокієву на село Черпетів, Артюшку на село Знобів та
Колонтаєву на Орельську і Волчкову землі з усіма уходами і бобрами,
надані раніше трубчевським державцею паном Петрашком19. Незначні
надання стосувалися пустих земель та окремих данників, про що свідчать
три надання господаря у 1450 та 1452 pp. 2 0
Низку пожалувань Казимир Ягеллончик здійснив протягом 1470-
1477 pp. на територію Любутського уділу. Причому тут лише у чотирьох
126
ЗЕМЕЛЬНІ НАДАННЯ ТА ПІДТВЕРДЖЕННЯ КАЗИМИРА
випадках великий князь литовський підтверджував вже раніше надані
землі, а решту — надавав. Це свідчить про те, що Казимир Ягеллончик
таким чином намагався заручитись підтримкою місцевої боярської кор-
порації. Характерно, що об'єктом данин господаря були як окремі землі,
так і цілі маєткові комплекси21.
Чимало надань та підтверджень стосувались Брацлавщини, яка та-
кож була стратегічним регіоном з огляду на прикордонне розташування
зі степовою зоною. У 1443 р. Казимир Ягеллончик своїми надавчими лис-
тами у шести випадках пожалував князям і шляхтичам володіння у Кам'я-
нецькому повіті. Більшість з них — дрібні пожалування підданих з
їхніми землями та повинностями у Кам'янці-Подільському22. Основна ж
частина надань та підтверджень, які відзначалися масштабними об'єкта-
ми пожалувань, була спрямована на територію Брацлавського повіту.
Наприклад, у 1448 р. шляхтичу Скабарні було надано Остолопів, Дашів,
Ометинці, Сидговці, Кропивну і Рогівці23. В інших випадках об'єктами
пожалувань ставали також цілі села та маєтності24.
Найменша кількість жалуваних листів стосувалась Київщини.
Вони вийшли з канцелярії великого князя литовського наприкінці його
правління. Так, у Київському повіті господар у 1486 р. надав великокня-
зівському сокольнику Воропаю Куцевичу селище Толстейковщину на
р. Десні на умовах служби. В. Кунцевич наголошував на тому, що це се-
лище було пустим, а також не тяглим чи данним25. Наступного року Ка-
зимир Ягеллончик пожалував якомусь Тишку землю на умовах служби.
Дану землю, надану князем Семеном Олександровичем, тримав Карп Лу-
пандич до того часу, як втік до Італії26. У 1488 р. господар підтвердив жи-
томирському наміснику пану Сеню Романовичу право на тримання
маєтку Дорогині в Овруцькому повіті. Цей маєток перейшов йому від
овруцького боярина Андрія Клуса, котрий взяв пана Романовича за сина.
Підтвердження надається на прохання С Романовича з причини того, що
перша грамота згоріла в Києві під час пожежі, вчиненої татарами27.
Врешті три надання Казимира Ягеллончика були вчинені на території
Мозирської волості28.
Таким чином, Казимир Ягеллончик за час свого володарювання
проводив активну надавчу політику на українських землях ВКЛ, особли-
во на Волині та в тих регіонах, які мали стратегічне значення — верхов-
ських уділах Сіверщини та на Брацлавщині. Менше значення для велико-
го князя литовського мала Київщина. Це можна пояснити й тим, що дов-
гий час за його правління даний регіон перебував у руках удільних князів
та великокнязівських намісників.
127
All
All
АНДРІЙ БЛАНУЦА
Реєстр земельних надань і підтверджень
Казимира Ягеллончика
(1440-1492 pp.)
1) [1440-1492]. — Троки. Надання Казимира Ягеллончика Мишку
Сачковичу двох данників у Стародубі і Чернігові. Lietuvos Metrika.
Knyga Nr. 3. (1440-1498): Uhrasymi| knyga 3 / Parenge L. Anuzyte ir A. Ba-
liulis. — Vilnius,, 1998. — 167 p. (далі — LM. 3). — P. 30.
2) [1440-1492]. — Троки. Підтвердження Казимира Ягеллончика
Яцьку Ілліничу на дідичну вотчину у Стародубі, Гримяче з людьми, по-
ловина Знобва, у Радогощі Долгий — його отчизна. LM. 3. — P. 30.
3) [1440-1492]. — Троки. Надання Казимира Ягеллончика Янку
Даниловичу на маєтки вдови Яцька Іллінича у Стародубі. LM. 3. — Р. 30.
4) [1440-1492]. — ? Надання Казимира Ягеллончика князю Борису
Глинському на двір Домислін у Чернігові до волі. LM. 3. — Р. 30.
5) [1443]. — ? Підтвердження Казимира Ягеллончика Федору Бар-
совичу на села Крюхиничі, Воднове, Смедин і Накорсовичі на Волині.
LM. 3. — Р. 62.
6) [1443]. — ? Підтвердження Казимира Ягеллончика Яцку на Бе-
резовичі і Ускереву на Волині. LM. 3. — Р. 62.
7) [1443]. — ? Підтвердження Казимира Ягеллончика Грицку на се-
ло Голничі на Волині. LM. 3. — Р. 62.
8) [1443]. — ? Підтвердження Казимира Ягеллончика Войтку на
села Коільне та Свойчове на Волині. LM. 3. — Р. 62.
9) [1443]. — ? Підтвердження Казимира Ягеллончика Федку Боб-
роковичу на села Буршковичі та Черчичі на Волині. LM. 3. — Р. 62.
10) [1443]. — ? Підтвердження Казимира Ягеллончика Зазубню на
церкву у Володимирі Дванадцяти Апостолівна та села Менчичі, Гнотин,
Заболотні і Ракулинське дворище на Волині. LM. 3. — Р. 62.
11) [1443]. — ? Підтвердження Казимира Ягеллончика Борису
Ясмановичу на чоловіка Портейка та дворище Серхонти у Луцьку.
LM. 3. — Р. 62.
12) [1443]. — ? Підтвердження Казимира Ягеллончика Онан'ї Кор-
ниці і Матфею Болозорці на Нижнюю і Вишнюю у Кременці. LM. 3. —
Р. 62.
13) [1443]. — ? Підтвердження Казимира Ягеллончика Скирмонту
на Марковичі і Болбол на Волині. LM. 3. — Р. 62.
14) [1443]. — ? Підтвердження Казимира Ягеллончика Єску При-
битковичу на село Черняхів на Волині. LM. 3. — Р. 62.
15) [1443]. — ? Підтвердження Казимира Ягеллончика Волчку
Вячковичу на Лосятиничі на Волині. LM. 3. — Р. 62.
128
ЗЕМЕЛЬНІ НАДАННЯ ТА ПІДТВЕРДЖЕННЯ КАЗИМИРА
16) [1443]. — ? Підтвердження Казимира Ягеллончика Матфею на
Жерд і Шиловець на Волині. LM. 3. — Р. 62.
17) [1443]. — ? Підтвердження Казимира Ягеллончика Богдану на
Вороновець на Волині. LM. 3. — Р. 62.
18) [1443]. — ? Підтвердження Казимира Ягеллончика Данилу Зан-
ковичу на Дрибів на Волині. LM. 3. — Р. 62.
19) [1443]. — ? Підтвердження Казимира Ягеллончика Ісачку на
Сапунів у Луцькому повіті. LM. 3. — Р. 62.
20) [1443]. — ? Підтвердження Казимира Ягеллончика Федку Боб-
рокові на Гущ, Панів та Хоцин'є на Волині. LM. 3. — Р. 62.
21) [1443]. — ? Підтвердження Казимира Ягеллончика Яцку Неми-
ровичу на Волбирєв на Волині. LM. 3. — Р. 62.
22) [1443]. — ? Підтвердження Казимира Ягеллончика Борису
Ясмановичу на Глухів на Волині. LM. 3. — Р. 62.
23) [1443]. — ? Підтвердження Казимира Ягеллончика Родославу
на село Горбавців на Волині. LM. 3. — Р. 62.
24) [1443]. — ? Підтвердження Казимира Ягеллончика Микулі
Свирбнусу на Паньківці на Волині. LM. 3. — Р. 62.
25) [1443]. — ? Підтвердження Казимира Ягеллончика Ондрейку
Сунатовичу на Серн, Лосятин і Турю на Волині. LM. 3. — Р. 62.
26) [1443]. — ? Підтвердження Казимира Ягеллончика князю Ва-
силю Острозькому на Лопатин, Красне і Тростянець на Волині. LM. 3. —
Р. 62.
27) [1443]. — ? Підтвердження Казимира Ягеллончика пану Тов-
твилу на кузнеця у Заславі на Волині. LM. 3. — Р. 62.
28) [1443]. — ? Надання Казимира Ягеллончика Скирмину на По-
ворськ на Волині. LM. 3. — Р. 63.
29) [1443]. — ? Надання Казимира Ягеллончика Федку Барковичу
на Смедин на Волині. LM. 3. — Р. 63.
30) [1443]. — ? Надання Казимира Ягеллончика Єску Чапличу на
село Росашів і присілок Бронники на Волині, які раніше тримав якийсь
Васко Пуминович. LM. 3. — Р. 63.
31) [1443]. — ? Надання Казимира Ягеллончика Севаст'янову на
села Добрятин, дворища Воронко, Наполонне, Індихове у Луцькому по-
віті, а під Перемилєм Мирків і дворище Чернчичі. LM. 3. — Р. 63.
32) [1443]. — ? Надання Казимира Ягеллончика Гринку Яглищеви-
чу на вотчину: берег у Мельниці, вислугу Дубен; Ходкова Данковича
вотчину: Ршичин, Злеєв; Іванова Хом'яковича вотчина: Смордів, Туря
під Шумськом і дворище Баранове; Хидирева Манишича вотчина:
Малин у Кременці. LM. 3. — Р. 63.
129
All
All
All
со
о
н
to'j» Я
•Ч . СО
ю £• е- ш
i ^ ^ l "
со
m
m
сг
X
X
I
5
го
m
•о
m
і
х
iQ
CO
All
All
АНДРІЙ БЛАНУЦА
63) [1448.01.12]. — Вільнюс. Підтвердження Казимира Ягеллончи-
ка Грицку Баласепревичу на Палчиківці та Ідольне на Брацлавщині.
LM. 3. — Р. 55.
64) [1448.01.12]. — Вільнюс. Підтвердження Казимира Ягеллончи-
ка Пушці на Пореєві на Брацлавщині. LM. 3. — Р. 55.
65) [1448.01.12]. — Вільнюс. Підтвердження Казимира Ягеллончи-
ка Рогозі на два села вислужених: Воробевичі і Щпеків та три села вот-
чинні: Мервинці, Гиківці, Кобилеє на Брацлавщині. LM. 3. — Р. 55.
66) [1448.01.12]. — Вільнюс. Надання Казимира Ягеллончика
війту Станіславу на Єрмолинці на Брацлавщині. LM. 3. — Р. 55.
67) [1448.01.12]. — Вільнюс. Надання Казимира Ягеллончика Ска-
барні на Остолопів, Дашів, Ометинці, Сидговці, Кропивну і Рогівці на
Брацлавщині. LM. 3. — Р. 55.
68) [1448.01.12]. — Вільнюс. Надання Казимира Ягеллончика
Менку на Іллінці на Брацлавщині. LM. 3. — Р. 55.
69) [1448.01.12]. — Вільнюс. Надання Казимира Ягеллончика Коп-
тю на Кожинці і Коптівці на Брацлавщині. LM. 3. — Р. 55.
70) [1448.01.12]. — Вільнюс. Надання Казимира Ягеллончика Шел-
ібору на Колнік, Шандирів і Куничне на Брацлавщині. LM. 3. — Р. 55.
71) [1448.01.12]. — Вільнюс. Надання Казимира Ягеллончика
Слупці на Куну і Носівці у Брацлаві. LM. 3. — Р. 55.
72) [1448.01.12]. — Вільнюс. Надання Казимира Ягеллончика Іван-
ку Гинковичу на Бортниківці і Юрківці на Брацлавщині. LM. З. — Р. 55.
73) [1448.01.12]. — Вільнюс. Надання Казимира Ягеллончика Іва-
шенку Осташковичу на В'язовець на Брацлавщині. LM. 3. — Р. 55.
74) [1449]. — ? Підтвердження Казимира Ягеллончика Єлфимію
Бокієву на село Черпетів у Брянському повіті з правом надання осадни-
кам волі на 3 роки. LM. 3. — Р. 38.
75) [1449]. — ? Підтвердження Казимира Ягеллончика Артюшку
на село Знобів у Брянському повіті у вотчину. Це село Артюшку раніше
надав Свидригайло. LM. 3. — Р. 38.
76) [1449.05.05]. — Троки. Надання Казимира Ягеллончика Бобру
на землю та маєток Данила Михалковича у Стродубі. LM. 3. — Р. 66.
77) [1449.07.04]. — Троки. Підтвердження Казимира Ягеллончика
Колонтаєву на землю Орельську і Волчкову з усіма уходами і бобрами у
Брянському повіті. Раніше ці землі Колонтаєву були надані трубчев-
ським державцею паном Петрашом. LM. 3. — Р. 39.
78) [1449.11.02]. — Вільнюс. Надання Казимира Ягеллончика Не-
мирі Резановичу на маєтки Літовиж, Торговицю, Червище, Стволовичі на
Волині вічним правом. LM. 3. — Р. 59.
132
ЗЕМЕЛЬНІ НАДАННЯ ТА ПІДТВЕРДЖЕННЯ КАЗИМИРА
79) [1450]. — Вільнюс. Надання Казимира Ягеллончика Васку Жи-
неву на данника у Брянську до волі. LM. 3. — Р. 38.
80) [1450]. — Вільнюс. Надання Казимира Ягеллончика князю
Івану Кромському на пусті землі Понікавицю і Тименичу у Брянську.
LM. 3. — Р. 38.
81) [1450.07.24]. — Остринь. Надання Казимира Ягеллончика
луцькому зем'янину Олізару Шиловичу на Серники, Любче, Горохів, Гу-
бин, Марковичі у Луцькому повіті та Підлісці, Доросин і Поворське у
Хмельницькій волості, які вислужив у князя Свидригайла. LM. 3. — Р. 59.
82) [1450.11.09]. — Гродно. Надання Казимира Ягеллончика Не-
мирі Резановичу на маєтки Земно, Дубно, Марків Став, Серн, Мостишин
на Волині вічним правом. LM. 3. — Р. 60.
83) [1450.11.29]. — Луків. Надання Казимира Ягеллончика дяку
Іванку на село Сербии у Кременецькому повіті, яке до цього тримав
якийсь Родеслав. LM. 3. — Р. 64.
84) [1450.11.29]. — Луків. Надання Казимира Ягеллончика братам
Сватку і Ондрейку на сільце Кустичі у Гурійській волості та Мечисла-
вське і Лучинське дворища у Соловищах у Володимирському повіті до
волі. LM. 3. — Р. 64.
85) [1450.11.29]. — Луків. Надання Казимира Ягеллончика Іллі
Вачковичу на сільця Борончичі і Перецьке у Володимирському повіті.
LM. 3. — Р. 64.
86) [1450.11.29]. — Луків. Надання Казимира Ягеллончика князю
Олександру Володимировичу на Острецький Городок у Володимирсько-
му повіті. LM. 3. — Р. 64.
87) [1451.01.23]. — Вільнюс. Надання Казимира Ягеллончика Ко-
зарину на маєтки Княгинин і Кречевичі у Луцькому повіті; Дві Верби,
Могильне, Смедич, Сомин, Увегощ, два ставки, монастир у Володимир-
ському повіті. LM. 3. — Р. 58.
88) [1451.03.02]. — Вільнюс. Надання Казимира Ягеллончика кан-
цлеру князя Свидригайла Федку на маєтки Козлов, Бужани, Поганів, Вя-
теро, Ступно на Волині, як раніше Калечич тримав. LM. 3. — Р. 60.
89) [1451.07.23]. — Острин. Надання Казимира Ягеллончика луць-
кому зем'янину Олізару Шиловичу на його вотчину: Горюхів, Марко-
вичі, Губин, Серики, Любче, Поворськ, Подолсці і Дорошин на Волині, а
також три чоловіки, яких вислужив у князя Свидригайла. LM. З .—Р. 60.
90) [1452.01.08]. — Вільнюс. Надання Казимира Ягеллончика Со-
машку Єпифановичу на маєтки Рикань з Лавровським дворищем, Добря-
тин на Ікві, Омеляник, Зденіж, Подреже на Стоході у Мельницькій во-
лості Луцького повіту. LM. 3. -— Р. 58.
133
І
All
All
All
І
АНДРІЙ БЛАНУЦА
91) [1452.01.08]. — Вільнюс. Надання Казимира Ягеллончика Яро
му на маєтки Створче, Здютичі, Кунчич із ставом у Луцькому повіті.
LM. 3. — Р. 58.
92) [1452.01.08]. — Вільнюс. Надання Казимира Ягеллончика
Митку на Липаю у Перемишльському повіті та Будятичі, Шютковичі,
Дубровиця, Лещина у Володимирському повіті. LM. 3. — Р. 58.
93) [1452.01.08]. — Вільнюс. Надання Казимира Ягеллончика Пет-
ру Мишчичу на Хулів, Холюневець, Салищове городище, Бече у Пере-
мильському повіті. LM. 3. — Р. 58.
94) [1452.01.08]. — Вільнюс. Надання Казимира Ягеллончика
Онацку Терешковичу на шість чоловік у Здитові у Луцькому повіті.
LM. 3. — Р. 58.
95) [1452.01.08]. — Вільнюс. Надання Казимира Ягеллончика Зен-
ку Митевичу на сільце Квашевичі на Волині. LM. 3. — Р. 58.
96) [1452.01.08]. — Вільнюс. Надання Казимира Ягеллончика Ми-
леві Боликайловичу на землю Глядовичі на Волині. LM. 3. — Р. 58.
97) [1452.01.08]. — Вільнюс. Надання Казимира Ягеллончика Путя-
тичу Ходку на Печилеве село у Здитові у Луцькому повіті. LM. 3. — Р . 58.
98) [1452.01.08].—Вільнюс. Надання Казимира Ягеллончика Юш-
ку Гойцевичу на селище Гощове на Волині, що раніше тримав якийсь
Гард. LM. 3. — Р. 58.
99) [1452.01.08]. — Вільнюс. Надання Казимира Ягеллончика
Гринку Микуличу на чотири чоловіки Басманичі на Волині. LM. 3. —
Р. 58.
100) [1452.01.08]. — Вільнюс. Надання Казимира Ягеллончика
Мелешку Володимировичу на чотири чоловіки на Волині до волі, які дані
дають «чотирпядно лукно». LM. 3. — Р. 58.
101) [1452.02.15]. — Троки. Підтвердження Казимира Ягеллончи-
ка Ганусу на маєток Чортків, Сербичі, Золчів, Русань у Луцькому повіті,
які раніше вислужив у князя Свидригайла. LM. 3. — Р. 58.
102) [1452]. — Вільнюс. Надання Казимира Ягеллончика Матші на
пусте селище Нестюхіне у Брянську до волі. LM. 3. — Р. 38.
103) [1452.01.10]. — Вільнюс. Підтвердження Казимира Ягеллон-
чика князю Михайлу Курцевичу на маєтки у Луцькому повіті: Іремлі, Но-
восілки, Корсів, Сестрятин, Озбир, двір Зміїнець та під Перемильським
повітом Новосельце. LM. 3. — Р. 57.
104) [1452.01.10]. — Вільнюс. Надання Казимира Ягеллончика
Юшку Девгяловичу на маєтки у Перемишльському повіті: Печихвости,
Скиргайлове, Бодачів, Смиків; у Володимирському повіті: Підбереззя; у
Луцькому повіті: Баківці; у Мозирі: п'ять чоловіків. LM. 3. — Р. 57.
134
ЗЕМЕЛЬНІ НАДАННЯ ТА ПІДТВЕРДЖЕННЯ КАЗИМИРА
105) [1452.01.10]. — Вільнюс. Надання Казимира Ягеллончика
Андрію Волотовичу на маєтки Згиначі і Сабожа у Перемишльському по-
віті; Качин, Михлин, Сядмертви у Володимирському повіті. LM. 3. —
Р. 57.
106) [1452.01.10]. — Вільнюс. Надання Казимира Ягеллончика
Івашку Євличу на сільце Угринове у Луцькому повіті та данники у Зди-
тові. LM. 3. — Р. 57.
107) [1452.01.10]. — Вільнюс. Надання Казимира Ягеллончика
Пашку Духновичу на Дерн, Спримськ, Полж, Водеради, Уховицьке, дан-
ники у Поліссі у Луцькому повіті; Яблонне у Березенському повіті та на
Стирі Берестя. LM. 3. — Р. 57.
108) [1452.03.04]. — Вільнюс. Надання Казимира Ягеллончика
пану Маску Сулевичу на Пісочну у Мельницькій волості Луцького по-
віту. LM. 3. — Р. 57.
109) [1452.03.04]. — Вільнюс. Надання Казимира Ягеллончика
Пешку на маєтки Серхів і Хорохорин у Луцькому повіті, які раніше йому
були надані Свидригайлом. LM. 3. — Р. 57.
ПО) [1460]. — Бершти. Надання Казимира Ягеллончика Роману
Александровичу на Вишгород і половину Орлєє у Мценську. LM. 3. —
Р. 44.
111) [1465.08.20]. — Волкіники. Підтвердження Казимира Ягел-
лончика Івашку Калениковичу на села Корницю і Шелев у Кременецько-
му повіті, за якими позивалася кн. Василева Острозька. LM. З. — Р. 41.
112) [1465.08.10]. — Троки. Надання Казимира Ягеллончика
Кузьмі Волошину на пусту землю Берег з бобровими гонами у Креме-
нецькому повіті. LM. 3. — Р. 41.
113) [1465.08.10]. — Троки. Надання Казимира Ягеллончика Данку
Волошину на пусту землю у Кременецькому повіті. LM. 3. — Р. 41.
114) [1465.08.10]. — Троки. Надання Казимира Ягеллончика Кості
Тилянці на пусту землю в Кременецькому повіті. Цю землю раніше три-
мав Мелешко Волошин. LM. 3. — Р. 41.
115) [1465.08.19]. — Волькіники. Надання Казимира Ягеллончика
Сидору на пусту землю Волковці з бобровими гонами в Кременецькому
повіті. LM. 3. — Р. 41.
116) [1466.01.15]. — Троки. — Надання Казимира Ягеллончика
Васку Стрільцю з братами на села Савчичі та Почаїв у Кременецькому
повіті. LM. 3. — Р. 42.
117)1467.01.03. — Вільнюс. Привілей Казимира Ягеллончика Пет-
ру Мишчичу на маєтки Хулів, Холюневець, Салищеве Городище і Бече у
135
All
АНДРІЙ БЛАНУЦА
Перемишльському повіті (Луцький повіт — Авт.) вічним правом.
РДАДА. — Спр. 22. — Арк. 5-5 зв.
118) [1467.02.22]. — Троки. Підтвердження Казимира Ягеллончи-
ка Івашку Ортюшковичу Старо дубцю на бортну землю Коренщину, його
вотчину у Старо дубі. LM. 3. — Р. 41.
119) [1467.02.22]. — Троки. Надання КазимираЯгеллончика Сень-
ку Миколайовичу Старо дубцю на бортну землю Глазницьку у Старо дубі.
LM. 3. — Р. 41.
120) [1467.02.22]. — Троки. Надання Казимира Ягеллончика Гану-
су Старо дубцю на бортну землю Ондрияновщину у Стародубі. LM. 3. —
Р. 41.
121) [1470-1477]. — [Любутськ-Бершти]. Надання Казимира Ягел-
лончика Афанаску Сергееву на селища Шатиловське, Косачів і бортну
землю Лаптівську. LM. 3. — Р. 42.
122) [1470-1477]. — [Любутськ-Бершти]. Надання Казимира Ягел-
лончика Ондрею, дяку Соколовському, на селища Андріянівське, Мокю-
чине і Реддичі. LM. 3. — Р. 42.
123) [1470-1477]. — [Любутськ-Бершти]. Надання Казимира Ягел-
лончика Бровку, Єскину сину, на селище Бронничі. LM. 3. — Р. 42.
124) [1470-1477]. — [Любутськ-Бершти]. Надання Казимира Ягел-
лончика Федку Микитину на селища Якореве, Юшкіне і Хвостове.
LM. 3. — Р. 42.
125) [1470-1477]. — [Любутськ-Бершти]. Надання Казимира Ягел-
лончика Матвію Ішову на селище Янанчинське з бортною землею, а та-
кож половина Коливчеська. LM. 3. — Р. 42.
126) [1470-1477]. — [Любутськ-Бершти]. Надання Казимира Ягел-
лончика Федору Саминову на селище Григоревське. LM. 3. — Р. 42.
127) [1470-1477]. — [Любутськ-Бершти]. Надання Казимира Ягел-
лончика Харитону Костореву на селище Лаптеве і підтвердження на його
вотчину. LM. 3. — Р. 42.
128) [1470-1477]. — [Любутськ-Бершти]. Надання Казимира Ягел-
лончика Івашку Богучарову на село Терентіївське. LM. 3. — Р. 42.
129) [1470-1477]. — [Любутськ-Бершти]. Надання Казимира Ягел-
лончика дітям Федора Плюскова на село Микитине Страслово і бортну
землю. LM. 3. — Р. 42.
130) [1470-1477]. — [Любутськ-Бершти]. Надання Казимира Ягел-
лончика Оксену Попову на селище Щитникове. LM. 3. -— Р. 42.
131) [1470-1477]. — [Любутськ-Бершти]. Підтвердження Казими-
ра Ягеллончика Лук'яну Якимову на його вотчину селища Сажине і Ла-
зоркове з бортями. LM. 3. — Р. 42.
136
ЗЕМЕЛЬНІ НАДАННЯ ТА ПІДТВЕРДЖЕННЯ КАЗИМИРА
132) [1470-1477]. — [Любутськ-Бершти]. Підтвердження Казими-
ра Ягеллончика Федку Толстикову на його вотчину. LM. 3. — Р. 42.
133) [1470-1477]. — [Любутськ-Бершти]. Підтвердження Казими-
ра Ягеллончика попу Спаському у Коропі церковні землі, пашні і бортні.
LM. 3. — Р. 42.
134) [1470-1477]. — [Любутськ-Бершти]. Надання Казимира Ягел-
лончика Семену Юрієву Теснинському на село Кузненевські Валевичі.
LM. 3. — Р. 42.
135) [1470-1477]. — [Любутськ-Бершти]. Підтвердження Казими-
ра Ягеллончика братам Якову та Олексію на вотчину і батьківську вислу-
гу. LM. 3. — Р. 42.
136) [1470-1477]. — [Любутськ-Бершти]. Надання Казимира Ягел-
лончика Онсипору Маслову на селище Худбуж, Хвастів і Жагаловське.
LM. 3. — Р. 42.
137) [1470-1477]. — [Любутськ-Бершти]. Надання Казимира Ягел-
лончика Якову Колялину на селище Єсеневське, пустки Осановську, Не-
веркову та Косачівську. LM. 3. — Р. 42.
138) [1470-1477]. — [Любутськ-Бершти]. Надання Казимира Ягел-
лончика Істленню на селище Романове. LM. 3. — P. 42.
139) [1470-1477]. — [Любутськ-Бершти]. Надання Казимира Ягел-
лончика дяку Олешку на село Притинове. LM. 3. — Р. 42.
140) [1470-1477]. — [Любутськ-Бершти]. Підтвердження Казими-
ра Ягеллончика Васку Зеленому на вотчину Ратиловль. LM. З. — Р. 42.
141) [1470-1477]. — [Любутськ-Бершти]. Надання Казимира Ягел-
лончика Булгаку Колужанину і його дітям на селище Михиєве Сотникове
з бортною землею. LM. 3. — Р. 42.
142) [1470-1477]. — [Любутськ-Бершти]. Підтвердження Казими-
ра Ягеллончика Івану Олесеєвичу з братами на вотчину Озикиєве, Оли-
леєве за умови несення служби на місто Ковал. LM. 3. — Р. 42.
143) [1470-1477]. — [Любутськ-Бершти]. Підтвердження Казими-
ра Ягеллончика Занку Соколову на вотчину Бояновичі у Карачові.
LM. 3. — Р. 42.
144) [1470-1477]. — [Любутськ-Бершти]. Підтвердження Казими-
ра Ягеллончика братам Совостьяну і Якову на вотчину Киселів, Перес-
лавль, Матшин. LM. 3. — Р. 42.
145) [1470-1477]. — [Любутськ-Бершти]. Надання Казимира Ягел-
лончика пану Довгирду на 4 чоловіки Перетрутовичі у Мозирській во-
лості. LM. 3. — Р. 42.
137
All
All
All
All
АНДРІЙ БЛАНУЦА
146) [1470-1477]. — [Любутськ-Бершти]. Надання Казимира Ягел-
лончика Митку Убрузейгайлу на сільце у Мозирській волості. LM. 3. —
Р. 42.
147) [1470-1477]. — [Любутськ-Бершти]. Надання Казимира Ягел-
лончика Олександру на данні люди у Мозирській волості, що раніше дер-
жав Митко Товтвилович. LM. 3. — Р. 42.
148) [ 1471.01.06]. — Вільнюс. Надання Казимира Ягеллончика Во-
лошину Андрію Борзому на пусте сільце Дробове у Кременецькому по-
віті. LM. З , — Р . 42.
149) [1482].08.20. — Троки. Підтверджувальний лист Казимира
Ягеллончика князю Роману Волконському на села Горнчар і Столпату у
Путивльському повіті. Раніше ці села були надані князю, ар перед ним —
Воропай. Lietuvos Metrika. KnygaNr. 4. (1479-1491): Uzraymni knyga 4 /
Parengn L. Апиюутл. — Vilnius, 2004. — 288 p. (далі — LM. 4). — P. 115;
Акты литовской метрики, собранные Ф. И. Леонтовичем. — Варшава,
1896. — Т. 1. — Вып. 1. (далі — АЛМ). — С. 18, № 31.
150) [1484].07.25. — Вільнюс. Підтверджувальний лист Казимира
Ягеллончика путивльському боярину Демиду на село Чаплища и землю
Терн, що в Путивлі з наказом у землю і людей господарських не вступа-
ти. Демид представив надавчі листи князя Семена Олександровича на
вказане село і землю. LM. 4. — Р. 120; АЛМ. — Т. 1. — Вип. 1. —
С. 19-20, № 37.
151) [1486].06.04. — Вільнюс. Лист-надання Казимира Ягеллончи-
ка господарському сокольнику Воропаю Куцевичу на селище Толстей-
ковщину на Десні у Київському повіті на умовах служби. В. Кунцевич на-
голошував на тому, що це селище було пустим і не тяглим чи данним.
LM. 4. — P. 134; АЛМ. — Т. 1. — Вип. 1. — С. 21, № 41.
152) [1486].07.30. — Троки. Підтверджувальний лист Казимира
Ягеллончика боярину Богдану Волчковичу на вислужений у княгині
Свидригайлової маєток Привередів під Мнинським повітом (Луцький
повіт —- Авт.) на умовах служби. Раніше цей маєток держав якийсь Не-
люб. Богдан Волчкович наголошував на тому, що маєток Привередів був
з давніх часів боярським, а не тяглим. LM. 4. — Р. 123.
153) [1487J.05.18. — Краків. — Лист-надання Казимира Ягеллон-
чика господарському дворянину Федку Колонтаєву на селище Митков-
щину у Брянському повіті до «осмотренья». Федко Колонтаєв наголошу-
вав на тому, що селище було боярським, а не данним чи тяглим. LM. 4. —
Р. 127; АЛМ. — Т. 1. — Вип. 1. — С 24-25, № 50.
154) [1487].05.22. — Краків. Лист-надання Казимира Ягеллончика
якомусь Тишку на землю в Київському повіті на умовах служби. Дану
138
ЗЕМЕЛЬНІ НАДАННЯ ТА ПІДТВЕРДЖЕННЯ КАЗИМИРА
землю тримав Карп Лупандич, надану йому князем Семеном Олексан-
дровичем, до того, як втік до Італії. LM. 4.—Р. 134-135; АЛМ. — Т. 1.—
Вип. 1. — С 25, № 5 1 .
155) [1488].03.06. — Вільнюс. Підтверджувальний лист Казимира
Ягеллончика житомирському наміснику пану Сеню Романовичу на
маєток Дорогині в Овруцькому повіті. Цей маєток перейшов йому від
овруцького боярина Андрія Клуса, котрий взяв пана Романовича за сина.
Підтвердження надається на прохання С. Романовича з причини того, що
перша грамота згоріла в Києві під час пожежі, вчиненої татарами.
LM. 4. — Р. 127-128; АЛМ. — Т. 1. — Вип. 1. — С 26, № 54.
156) [1488].09.03. — Нове Місто. Підтверджувальний лист Кази-
мира Ягеллончика князю Богдану Васильовичу на маєток Любче на Во-
лині на умовах служби, записаного йому від тітки пані Олізарової Шило-
вича. LM. 4. — Р. 131.
157) [1488].09.20. — Нове Місто. Лист-надання Казимира Ягел-
лончика мценському боярину Логвину Курянову на селища Тюфанове і
Андрееве, що в Брянську, до «осмотренья». Логвин Курянович наголо-
шував на тому, що ці селища були пустими і боярськими. LM. 4. —
Р. 131; АЛМ. — Т. 1. — Вип. 1. — С 28, № 60.
158) [1488].09.20. — Нове Місто. Лист-надання Казимира Ягел-
лончика брянському боярину Івану Євлахову на маєтки Городець, Олеш-
ню і Молвотин у Брянському повіті на умовах служби. Дані маєтки
І. Євлахов отримав від великого князя литовського, одружившись на
вдові Івашка Курова, котра від першого шлюбу мала двох дочок. Тому
І. Євлахов зобов'язувався піклуватися ними до повноліття і видати заміж.
LM. 4. — Р. 131; АЛМ. — Т. 1. — Вип. 1. — С 27-28, № 59.
159) [1489].03.23. — Краків. Підтверджувальний лист Казимира
Ягеллончика слузі луцького старости Матвію на маєток Угринове у Во-
линській землі на умовах земської служби, подарованого йому тіткою
Івашковою Ієвлевича. Тітка відписала маєток свого чоловіка в опіку Мат-
вію, котрого прийняла за сина, а віддалила від іншого племінника Якуба
Домоткановича. Великий князь литовський зважив на рішення Івашкової
Ієвлевича і надав Угринівський маєток Матвію. LM. 4. — Р. 135-136;
АЛМ. — Т. 1. — Вип. 1. — С 28-29, № 62.
[1489].07.07. — Судомир. Лист-надання Казимира Ягеллончика
старцям Никольського Пустинного монастиря на пусте селище Княжичі
за дві милі від Києва за Дніпром з дозволом пашню пахати. LM. 4. —
Р. 135.
139
All
All
All
АНДРІЙ БЛАНУЦА
1 Див., наприклад, основні праці з проблеми: Halecki О. Ostatnie lata Swidrygielty і sprawa
wotynska za Kazimierza Jagielloiiczyka. — Krakow, 1915; Bogucka M. Kazimierz Jagiel-
loiiczyk і jego czasy. — Warszawa, 1981; Biskup M., Gorski K. Kazimierz Jagiellonczyk.
Zbior studiow о Polsce drugiej potowy XV wieku. — Warszawa, 1987; Русина О. Сіверська
земля у складі Великого князівства Литовського. — К., 1998; її ж. Україна під татарами і
Литвою. — К., 1998.; Baczkowski К. Wielka historia Polski. Т. 3. Dzieje Polski
poznosredniowiecznej (1370-1506). — Krakow, 1999.
2Довнар-Запольский М. Государственное хозяйство Великого княжества Литовского
при Ягеллонах. — Т. I. — К., 1901. — С. 342.
3 Любавский М. К. Областное деление и местное управление Литовско-Русского госуда-
рства ко времени издания первого Литовского статута. — М., 1892; Его же. Очерк исто-
рии Литовско-Русского государства до Люблинской унии включительно. — Изд.
2-ое. — М., 1915. — С. 95-102, 122-132.
4Sucheni-Grabowska A. Odbudowa domeny krolewskiej w Polsce 1504-15048. Wyd.
drugie. — Warszawa, 2007. — S. 42-49.
5Lietuvos Metrika. Knyga Nr. 3: (1440-1498): Uzrasymu. knyga 3 / Parenge L. Anuzyte ir
A. Baliulis. — Vilnius: 2ara, 1998 (далі — LM 3). — P. 62.
6LM 3. — P. 59.
7 Ibid. — P. 64.
8lbid. — P. 60.
9lbid. — P. 41.
10Lietuvos Metrika. Knyga Nr. 4: (1479-1491): Uzrasymii knyga 4 / Parenge L. Anuzyte ir
A. Baliulis. — Vilnius: Zara, 2004 (далі — LM 4). — P. 123.
11LM4. — P. 131.
12lbid. — P. 135-136.
13LM 3. — P. 66.
14Ibid. — P. 41.
15 Ibid. — P. 30.
16 Ibid. — P. 38.
17 LM 4. — P. 24-25, 28.
18lbid. — P. 131.
19 LM 3. — P. 38, 39.
20 Ibid. — P. 38.
21 Ibid. — P. 42.
22 Ibid. — P. 64.
23Ibid. — P. 55.
24 Ibid. — P. 55.
25LM 4. — P. 134.
26 Ibid. — P. 134-135.
27 Ibid. — P. 127-128.
28LM 3. — P. 42.
140
Леонід Тимошенко
БЕРЕСТЕЙСЬКІ ЦЕРКОВНІ СОБОРИ
У ЖОВТНІ 1596 p.:
ПІДГОТОВКА, СКЛАД УЧАСНИКІВ ТА ПРОВІДНИКИ
-о історії Берестейських соборів 6-10 жовтня 1596 р. (унійно-
го собору і православного «антисобору») зверталися, зро-
ізуміло, всі дослідники, які займаються вивченням історії
унії'. Незважаючи на те, що цій проблемі в історіографії приділялася пев-
на увага, проте, на жаль, вона залишилася не розкритою. Стан вивчення
проблеми в історіографії розглянуто автором в окремій спеціальній
статті2. Порівнюючи ступінь вивченості Берестейських соборів, автор
стверджує, що краще досліджено православний собор. Це пояснюється,
звичайно, наявністю більш докладних джерел про нього — актових і на-
ративних. У плані подієвої історії добре вивченими є перші дні роботи
соборів, які характеризуються активними спробами порозуміння з обох
сторін.
Незважаючи на значний блок джерельних матеріалів, наукової
концепції проблеми, яка б відповідала сучасним вимогам, дотепер не
створено. Так, наприклад, у літературі досі домінує спірна думка про виз-
начальність в долях унії акції в Римі, а не в Бересті, хоча добре відомо, що
два єпископи прийняли в Апостольській Столиці наприкінці 1595 р.
лише католицьке віросповідання. Тим самим наголошується на друго-
рядності Берестейських соборів, на яких, незважаючи на розкол, була
представлена вся митрополія, в тому числі й мирянство. Досі не існує
праці, в якій було б вичерпно узагальнено відомий науці джерельний ма-
теріал, підсумовано вивчення проблеми в історіографії, подано узагаль-
нюючу статистику представництва на соборах. Дискусійним зали-
шається питання правосильності соборів, не вироблено погляду на істо-
ричне значення кожного собору (унійного і православного) в долях
християнства Центрально-Східної Європи. Загалом, малодосліджених та
спірних питань в історії події існує досить багато.
Загальна ідея собору, який мав вирішити долю унії, витікала із зо-
бов'язань митрополита та ієрархії скликати щорічні собори (кінець 80-х
років), а також із концепції соборноправності руської церкви. Ідея власне
унійного собору виникла в ході розвитку унійного процесу в середині
90-х років XVI ст. Передсоборові події добре відомі фахівцям унії, тому
зупинимося лише на маловідомому, зокрема, діях митрополита Михайла
Україна в Центрально-Східній Європі, № 7, 2007 - 1 4 1
All
All
Леонід Тимошенко
БЕРЕСТЕЙСЬКІ ЦЕРКОВНІ СОБОРИ
У ЖОВТНІ 1596 p.:
ПІДГОТОВКА, СКЛАД УЧАСНИКІВ ТА ПРОВІДНИКИ
-о історії Берестейських соборів 6-10 жовтня 1596 р. (унійно-
го собору і православного «антисобору») зверталися, зро-
ізуміло, всі дослідники, які займаються вивченням історії
унії'. Незважаючи на те, що цій проблемі в історіографії приділялася пев-
на увага, проте, на жаль, вона залишилася не розкритою. Стан вивчення
проблеми в історіографії розглянуто автором в окремій спеціальній
статті2. Порівнюючи ступінь вивченості Берестейських соборів, автор
стверджує, що краще досліджено православний собор. Це пояснюється,
звичайно, наявністю більш докладних джерел про нього — актових і на-
ративних. У плані подієвої історії добре вивченими є перші дні роботи
соборів, які характеризуються активними спробами порозуміння з обох
сторін.
Незважаючи на значний блок джерельних матеріалів, наукової
концепції проблеми, яка б відповідала сучасним вимогам, дотепер не
створено. Так, наприклад, у літературі досі домінує спірна думка про виз-
начальність в долях унії акції в Римі, а не в Бересті, хоча добре відомо, що
два єпископи прийняли в Апостольській Столиці наприкінці 1595 р.
лише католицьке віросповідання. Тим самим наголошується на друго-
рядності Берестейських соборів, на яких, незважаючи на розкол, була
представлена вся митрополія, в тому числі й мирянство. Досі не існує
праці, в якій було б вичерпно узагальнено відомий науці джерельний ма-
теріал, підсумовано вивчення проблеми в історіографії, подано узагаль-
нюючу статистику представництва на соборах. Дискусійним зали-
шається питання правосильності соборів, не вироблено погляду на істо-
ричне значення кожного собору (унійного і православного) в долях
християнства Центрально-Східної Європи. Загалом, малодосліджених та
спірних питань в історії події існує досить багато.
Загальна ідея собору, який мав вирішити долю унії, витікала із зо-
бов'язань митрополита та ієрархії скликати щорічні собори (кінець 80-х
років), а також із концепції соборноправності руської церкви. Ідея власне
унійного собору виникла в ході розвитку унійного процесу в середині
90-х років XVI ст. Передсоборові події добре відомі фахівцям унії, тому
зупинимося лише на маловідомому, зокрема, діях митрополита Михайла
Україна в Центрально-Східній Європі, № 7, 2007 - 141
All
унії'.
на
проблеми
статті
стверджує,
звичайно,
ративних.
соборів,
сторін.
концепції
створено.
начальність
два
лише
рядності
представлена
праці,
теріал,
нюючу
шається
ричне
християнства
спірних
бов'
років),
унійного
90-
зупинимося
Україна
All
|