Аналіз економічної сутності землі як об'єкта оподаткування

Стаття присвячена аналізу економічної сутності землі як об’єкта оподаткування. Особливу увагу приділено розгляду землі з точки зору її багатофункціонального використання. Проаналізовано особливості землі як просторового базису для розміщення житлового та народного господарства, об’єкта купівлі-прода...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2014
Автор:	Павлій, О.С.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2014
Назва видання:	Економіка промисловості
Теми:	Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/78721
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Аналіз економічної сутності землі як об'єкта оподаткування / О.С. Павлій // Економіка промисловості. — 2014. — № 4 (68). — С. 72-78. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-78721
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-787212015-03-21T03:02:16Z Аналіз економічної сутності землі як об'єкта оподаткування Павлій, О.С. Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості Стаття присвячена аналізу економічної сутності землі як об’єкта оподаткування. Особливу увагу приділено розгляду землі з точки зору її багатофункціонального використання. Проаналізовано особливості землі як просторового базису для розміщення житлового та народного господарства, об’єкта купівлі-продажу, а також головного засобу виробництва у сільському господарстві. Статья посвящена анализу экономической сущности земли как объекта налогообложения. Особое внимание уделено рассмотрению земли с точки зрения её многофункционального использования. Проанализированы особенности земли как пространственного базиса для размещения жилищного и народного хозяйства, объекта купли-продажи, а также основного средства производства в сельском хозяйстве. The article is devoted to the analysis of land value taxation which is an important direction of the overall tax system. The main target of the paper is to consider the economic essence of the land as the object of taxation. It is also important to pay attention to the difference between such terms as "land", "land parcel" and "land resources" that are used as identical, although in fact they have certain differences.The analysis of scientific publications of domestic and foreign economists and researchers on the issue of land value taxation has been conducted in the article. A special attention is given to the consideration of land in terms of its multifunctional use. Characteristics of the land as spatial basis for location of housing services and sectors of the national economy, the object of sale and means of production have been analyzed. Particular attention is given to the characteristics of land as real estate. Considering the land as a commodity the comparative analysis of market and area-based assessment of the land has been performed. The advantages and disadvantages of both ways of land valuation have been identified. The essence of the land market and factors that influence its formation has also been determined. The features of land as means of production have also been reviewed. The essence of such terms as "land", "land parcel" and "land resources" have been considered according to the law of Ukraine.It is summed up that on the one hand, land is a natural resource, which is characterized by space, topography, soils, flora and fauna, and evaluated from a position of multifunctional performance that is not always related to the income. On the other hand, the land is considered as an integral and essential part of any real estate property and is assessed in terms of its utility and profitability. Thus the land is a complicated object of taxation, the economic essence of which is revealed in the use of the land by entities that have ownership of it defined by the laws. 2014 Article Аналіз економічної сутності землі як об'єкта оподаткування / О.С. Павлій // Економіка промисловості. — 2014. — № 4 (68). — С. 72-78. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. 1562-109Х http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/78721 336.226.212.1:332.2 uk Економіка промисловості Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості
spellingShingle	Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості Павлій, О.С. Аналіз економічної сутності землі як об'єкта оподаткування Економіка промисловості
description	Стаття присвячена аналізу економічної сутності землі як об’єкта оподаткування. Особливу увагу приділено розгляду землі з точки зору її багатофункціонального використання. Проаналізовано особливості землі як просторового базису для розміщення житлового та народного господарства, об’єкта купівлі-продажу, а також головного засобу виробництва у сільському господарстві.
format	Article
author	Павлій, О.С.
author_facet	Павлій, О.С.
author_sort	Павлій, О.С.
title	Аналіз економічної сутності землі як об'єкта оподаткування
title_short	Аналіз економічної сутності землі як об'єкта оподаткування
title_full	Аналіз економічної сутності землі як об'єкта оподаткування
title_fullStr	Аналіз економічної сутності землі як об'єкта оподаткування
title_full_unstemmed	Аналіз економічної сутності землі як об'єкта оподаткування
title_sort	аналіз економічної сутності землі як об'єкта оподаткування
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2014
topic_facet	Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/78721
citation_txt	Аналіз економічної сутності землі як об'єкта оподаткування / О.С. Павлій // Економіка промисловості. — 2014. — № 4 (68). — С. 72-78. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.
series	Економіка промисловості
work_keys_str_mv	AT pavlíjos analízekonomíčnoísutnostízemlíâkobêktaopodatkuvannâ
first_indexed	2025-07-06T02:47:15Z
last_indexed	2025-07-06T02:47:15Z
_version_	1836864017092575232
fulltext	–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 72 ISSN 1562-109X 2014, № 4 (68) УДК 336.226.212.1:332.2 Олена Сергїївна Павлій Інститут економіки промисловості НАН України, Київ АНАЛІЗ ЕКОНОМІЧНОЇ СУТНОСТІ ЗЕМЛІ ЯК ОБ'ЄКТА ОПОДАТКУВАННЯ Оподаткування землі є пріоритетним та важливим напрямом у загальній системі оподаткування, адже земля та її надра – це національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави [1, ст. 1]. До того ж земельні ресурси є матеріальною ос- новою для виробництва, важливим фондом для промисловості, адже від характеру і рів- ня ефективності використання землі зале- жить розвиток продуктивних сил, масштаби виробництва. Однак через те що на сучасно- му етапі земля знаходить своє економічне відображення через систему соціально- економічних зв’язків та майнових взаємовід- носин між громадянами, їх об'єднаннями, органами місцевого та державного управлін- ня, постає проблема раціонального викорис- тання земельних ресурсів. У зв’язку з цим стимулювання раціонального використання, охорона та освоєння земель, підвищення ро- дючості ґрунтів, вирівнювання соціально- економічних умов господарювання на землях різної якості, розвиток інфраструктури в на- селених пунктах, формування спеціальних фондів фінансування цих заходів стає мож- ливим саме за допомогою інструментів опо- даткування. Сутність та особливості землі як об’єк- та оподаткування розглядалися у роботах багатьох вітчизняних і російських науковців та економістів. Так, В. Книш [16] розглядав землю виходячи з пріоритетності функцій землі (екологічної, економічної і соціальної), А. Третяк [9] пропонував подвійний підхід до вивчення економічної сутності землі як, власне, територіального базису та інтеграль- ного природного ресурсу. Аналізу земель- ного оподаткування та сутності землі, зокре- ма, присвятило свої роботи багато зару- біжних дослідників та економістів. R. Dye і R. England [8] досліджували вплив додатко- вих благ на вартість землі та розмір земель- ного податку. R. Birdand E. Slack [12] при- святили свою роботу розгляду економічної сутності землі як об’єкта ринкових відносин. Сутність землі як об’єкта оподаткування та- кож досліджували П. Лойко [4], О. Лебедєва [7], З. Паньків [11], В. Жушман [15] та інші. Однак невирішеним залишається питання про те, чи можна використовувати пропоно- вані підходи до визначення економічної сут- ності землі як об’єкта оподаткування у віт- чизняному земельному законодавстві. У зв'язку із зазначеним метою даної статті є проведення аналізу економічної сут- ності землі як об’єкта оподаткування з точки зору її багатофункціонального використання, що дозволить розробити науково обґрунто- вані висновки щодо напрямків вдосконален- ня земельного оподаткування в Україні. З розвитком майнових відносин земля стала одним із головних об’єктів оподатку- вання. Саме тому, перш за все, доцільно ви- значити її економічну сутність як об’єкта оподаткування, оскільки саме наявність землі зумовлює існування системи земельного оподаткування. Тому в даному випадку доці- льно розглянути такі поняття, як «земля», «земельна ділянка» та «земельні ресурси». У повсякденній практиці поняття «зем- ля» та «земельна ділянка» вживаються як ідентичні, хоча насправді вони мають певні відмінності. Так, земельна ділянка, володію- чи всіма ознаками, притаманними землі, має додаткову видову ознаку – установлені межі та визначене місце розташування. Згідно із Законом України «Про охорону земель» зем- ля визначається як «поверхня суші з ґрунта- ми, корисними копалинами та іншими при- родними елементами, що органічно поєднані та функціонують разом з нею» [2, ст. 1]. У той час як земельна ділянка згідно із Законом України «Про оцінку земель» визначається як «частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з ви- значеними щодо неї правами» [3, ст. 1]. © А.С. Павлій, 2014 –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 2014, № 4 (68) 73 У вітчизняному земельному законо- давстві в деяких випадках термін «земля» вживається замість поняття «земельна ділян- ка». Використовуються такі терміни, як «оренда землі», хоча мова йде про оренду певної земельної ділянки, «купівля-продаж землі» (замість «купівля-продаж земельної ділянки»), «оцінка землі» (замість «оцінка земельної ділянки»). Це зумовлено насампе- ред тим, що ці поняття є усталеними, і вико- ренити вживання термінів «земля» та «земе- льна ділянка» як синонімів досить важко. Однак слід чітко розуміти, у яких випадках поняття «земля» вживається у загальному сенсі, а в яких у розумінні «земельна ділян- ка». Поряд із поняттями «земля» та «земе- льна ділянка» як у вітчизняному земельному законодавстві, так і в економічній теорії вживається термін «земельні ресурси». Згід- но із Законом України «Про охорону земель» під земельними ресурсами розуміють «су- купний природний ресурс поверхні суші як просторового базису розселення і господар- ської діяльності, основний засіб виробництва в сільському та лісовому господарстві» [2, ст. 2]. Тобто поняття «земля», «земельні ре- сурси» та «земельна ділянка» співвідносять- ся як загальне, часткове та одиничне. Через те що земля є головним джере- лом задоволення першорядних потреб люди- ни та найголовнішим природним ресурсом, вона привертає увагу географів, економістів, соціологів та юристів. Кожна з цих дисцип- лін описує сутність землі на основі певних, притаманних їй параметрів. Так, з географічної точки зору визна- чаються фізичні параметри землі, такі як місце розташування, розмір ділянки, родю- чість ґрунтів та інші. Ці параметри вплива- ють на процес землекористування і визнача- ють корисність землі та її оптимальний вид використання. До того ж саме від вищезгада- них фізичних параметрів залежить вартість земельної ділянки. Місце землі в економічній науці визна- чається тим, що вона є важливою ланкою усіх виробничих процесів, головним джере- лом багатства, що має грошовий вираз та може бути об’єктом купівлі-продажу. Обме- женість та корисність землі як економічного блага робить її власністю, а це у свою чергу сприяє виникненню та розвитку ринкових відносин у процесі володіння, користування та розпорядження землею [4, c. 11]. З точки зору соціальних відносин зем- ля розглядається насамперед як місце про- живання. До того ж через обмеженість земе- льних ресурсів та збільшення попиту воло- діння землею стає привабливим для багатьох, оскільки земля відіграє вирішальну роль у формуванні і зміцненні середньої й елітної соціальних верств українського суспільства [5, c. 198]. Юридична наука вивчає питання, пов’язані з володінням, користуванням та розпорядженням земельних ресурсів, а також правами й обов’язками, що виникають у процесі майнових відносин стосовно землі. Вищенаведені визначення недостатньо розкривають сутність землі як об’єкта опо- даткування. Саме тому доцільним є розгляд землі з точки зору її багатофункціонального використання. Економічні відносини дозволяють роз- глядати землю як: об’єкт нерухомості (тобто земельну ді- лянку як територіальний базис для розмі- щення певних об’єктів); товар (тобто об’єкт купівлі-продажу); об’єкт господарської діяльності (тобто засіб виробництва). Будь-яка діяльність людини – вироб- нича, комерційна або інша – нерозривно по- в'язана із землею, яка є найважливішим ви- дом і складовою частиною нерухомості, під- ґрунтям формування будь-якого нерухомого об'єкта. Розглядаючи землю як об’єкт нерухо- мості, доцільно зробити уточнення, що у цьому випадку мова йде про конкретну земе- льну ділянку, тобто частину земної поверхні з установленими межами, яка характеризу- ється певним місцем розташування, госпо- дарським використанням, правовим режимом та іншими суттєвими ознаками, з визначени- ми щодо неї правами [6, cт. 14]. Визначаль- ним для віднесення речей до нерухомих був і продовжує залишатися їхній зв'язок із зем- лею, саме тому земля є складовою частиною нерухомого майна. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 74 ISSN 1562-109X 2014, № 4 (68) Як об'єкт оподаткування земля у складі нерухомості має ряд властивостей, які є при- вабливими для її включення у систему опо- даткування [7, c.124-125]. Основні властиво- сті землі як об’єкта нерухомості наведено у табл. 1. Таблиця 1 Основні властивості землі як об’єкта нерухомості Властивість Характеристика Непорушність (стаціо- нарність) Неможливість переміщення землі у просторі. Ціна земельної ді- лянки та розташованого на ній нерухомого майна залежить від її місця розташування Довговічність Земля як частина поверхні земної суші має безкінечний термін "життя" і не зношується. Ця властивість дозволяє мати достатньо стабільні податкові надходження Придатність і обмежений характер пропозиції Поверхня (площа) землі обмежена границями суші земної кулі. Замінити землю якимось іншим засобом виробництва неможливо. Обмеженість землі та неможливість її довільного розширення є передумовою для пошуку шляхів щодо більш ефективного її ви- користання Матеріальність Земля як частина нерухомості може функціонувати в натурально- речовій та вартісній формі. Фізичні характеристики земельної ді- лянки (розмір, місце розташування, родючість), а також визначена ними вартість, як правило, використовуються при визначенні по- даткової бази Зміна вартості у часі Вартість земельної ділянки залишається відносно незмінною, але через зростаючий дефіцит та високий ступінь забудови може під- вищуватися Багатофункціональне призначення Земля використовується як засіб виробництва, предмет праці, про- сторовий базис будь-якого бізнесу Кількість Постійна, не відтворюється Крім зазначених ознак земля як об’єкт нерухомості характеризується певними соці- ально-економічними та природно-кліматич- ними параметрами. Розміри і місце розташування є най- важливішими фізичними характеристиками земельної ділянки. Місце розташування ді- лянки характеризується її відмежуванням від основних інженерних комунікацій, територі- альних центрів впливу, наявністю доріг та їх якістю. Залежно від наявності тих чи інших додаткових благ вартість земельної ділянки та розташованих на ній будівель чи споруд може значно відрізнятися [8, с. 8]. На цінність земельної ділянки також впливають і природно-технологічні власти- вості, такі як контурність, рельєф, геологія та інші. Залежно від цих якостей витрати на освоєння та використання земельної ділянки, а саме прокладку інженерних комунікацій, будівництво будівель і споруд, їх експлуата- цію, будуть неоднакові. Також значний вплив на цінність землі як об'єкта нерухо- мості є екологічний стан як безпосередньо ділянки, на якій розташований об'єкт, так і прилеглих земель. Розгляд землі у складі нерухомості до- зволяє зробити висновок, що земельна ділян- ка є основою життєдіяльності людини. Саме непорушність та довговічність, основні влас- тивості землі як об’єкта нерухомості, дозво- ляють мати стабільні податкові надходження з будь-якої земельної ділянки, залученої до обігу. Однак розглядати землю лише як об’єкт нерухомості недостатньо. Для повного тлумачення економічної сутності землі як об’єкта оподаткування доцільно розглянути її як товар, тобто об’єкт купівлі-продажу. Сутність землі як товару полягає в то- му, що вона включає в себе одночасно і бла- го, необхідне споживачам, і затрати або інве- стиції, без яких володіння і користування –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 2014, № 4 (68) 75 земельною ділянкою практично неможливе [9, с. 29]. Ще з давніх часів володіння землею вважалося престижним та свідчило про висо- кий статус землевласника, адже саме земля забезпечує своїх власників усім необхідним. З цього приводу Дж. Медісон, один із пер- ших засновників конституції США, ствер- джував, що “the class of citizens who provide at once their own food and their own raiment, may be viewed as the most truly independentand happy”1 [10, с. 15]. Саме тому і зараз, здобу- ваючи право на земельну ділянку, володіння землею стає психологічно привабливим, оскільки земля відіграє вирішальну роль у формуванні і зміцненні соціальних верств суспільства. П'ять рівнів потреб, які задово- льняються землею як товаром, у свідомості людей об'єднуються у певну ієрархію і під- порядковуються принципу відносного домі- нування. Задовольняючи ці потреби, земля стає основою самореалізації, саморозвитку потенціальних можливостей людей. Згідно із законодавством більшості держав, у тому числі й України, особи, які мають у власності земельну ділянку, мають право її продати, подарувати, передати у спадщину, віддати у заставу, здати в оренду, обміняти, внести у статутний капітал підпри- ємств, банків тощо, тобто мають право роз- поряджатися нею на свій розсуд як нерухо- мим майном. Це право приводить до виник- нення земельного обігу, а розвинений земе- льний обіг, у свою чергу, передбачає наяв- ність земельного ринку2 [11]. Для здійснення більшості операцій на земельному ринку, а також для оподаткуван- ня необхідно правильно оцінювати землю. У світовій практиці поширення набула оцінка землі за її ринковою вартістю (marketvalueas- sessment) та нормативна грошова оцінка (area-basedassessment) [12, c. 35-37]. 1 “та частина населення, яка може забезпе- чити себе власними харчами та одягом, може вважатися дійсно незалежною та щасливою.” 2 системи організаційно-правових і еконо- мічних відносин, що виникають у процесі пере- розподілу земель та прав на них між суб'єктами цього ринку на основі конкурентного попиту і пропозиції. Оцінка землі за ринковою вартістю ви- користовується набагато частіше, ніж норма- тивна грошова, та застосовується у всіх краї- нах ОЄСР та багатьох інших, де земельний ринок досить розвинений. Вартість землі у цьому випадку визначається як “ the price that would be struck between a willing buyer and a willing seller in an arm’s length transaction”3 [12, c. 36]. В Україні застосовується нормативна грошова оцінка4 земель, яка згідно з вітчиз- няним законодавством є базою для визна- чення розміру державного мита при оформ- ленні успадкування, дарування та міни земе- льних ділянок, що перебувають у власності, розміру земельного податку та орендної пла- ти за земельні ділянки державної і комуналь- ної власності, що передаються в оренду [13]. Оцінка землі за ринковою вартістю має низку переваг, однак застосовувати її у віт- чизняних умовах неможливо. Це зумовлено нерозвиненістю земельного ринку України, відсутністю належної законодавчої бази, а також незавершеністю земельних реформ, що у свою чергу перешкоджає формуванню цілісної земельної політики в країні. О. Уільямсон, відомий американський економіст, в одній із своїх робіт описав чоти- ри рівні, що формують розвинений земель- ний ринок та відрізняються один від одно- го ступенем впливу на ринкові операції [14, c. 13-14]: організація взаємодії із зовнішнім се- редовищем (embeddedness) пов’язана з куль- турними цінностями, які формуються у ме- жах певної країни; державні структури (governancestruc- tures) впливають на формування ціни на зем- лю, відіграють певну роль у створенні «пра- вил гри» на ринку, встановлюють обмеження на тип землекористування; 3 “ціна, що застосовується в операціях між незалежними особами, які не мають ніяких особ- ливих особистих відносин один з одним, тобто ціна, що складається в умовах вільної ринкової конкуренції.” 4 одночасне визначення кадастрової вар- тості всіх земельних ділянок у межах адміністра- тивно-територіальних утворень (областей, райо- нів, міст, поселень і т.п.) по оцінним зонам на певну дату. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 76 ISSN 1562-109X 2014, № 4 (68) перерозподіл ресурсів (resourcealloca- tion) описує фактичні операції, що здійсню- ються на ринку землі, взаємодію між суб’єктами ринку та визначення ціни на зем- лю; економіко-правове середовище (institu- tional environment) складається з правової бази, кадастрової системи, системи земель- ного оподаткування та фінансового ринку. Слабке економіко-правове середовище може перешкодити і навіть паралізувати ефективне функціонування ринку землі. Саме вдосконалення економіко-право- вого середовища та узгоджене функціону- вання всіх чотирьох рівнів буде сприяти формуванню вітчизняного розвиненого зе- мельного ринку та збільшенню податкових надходжень до державного бюджету. Поряд з вивченням землі як об’єкта не- рухомості та товару необхідно також мати чітке уявлення про землю як про засіб ви- робництва. Значення землі для різних галу- зей народного господарства неоднакове. Так, якщо у промисловості, житловому фонді та транспортній сфері земля використовується як просторовий базис, то у сільському госпо- дарстві вона виступає головним засобом ви- робництва, джерелом добробуту та прибут- ковості. Як головний засіб виробництва земля має ряд особливостей, що істотно відрізня- ють її від інших засобів виробництва. На відміну від інших існуючих засобів виробництва, не зв'язаних із постійністю міс- ця, землю не можна замінити іншим засобом виробництва, оскільки жодний виробничий процес у сільському господарстві не може здійснюватися без прямого залучення землі. Ще одна відмінність землі як засобу виробництва полягає в тому, що вона неод- норідна за якістю, тобто при рівних вкладен- нях в одиницю площі кількість одержуваної продукції може значно відрізнятися. Черговою особливістю землі є її тери- торіальна протяжність і постійність розташу- вання ділянок, завдяки чому виникає можли- вість активно застосовувати у сільському господарстві мобільні машини та збільшува- ти ефективність землекористування. Характер використання землі в сільсь- кому господарстві багатоплановий: на ній обробляється велика кількість різних видів сільськогосподарських культур: зернових, технічних, кормових, плодових та інших. Родючість ґрунту – найцінніша власти- вість землі як засобу виробництва. Адже за- вдяки цій ключовій особливості земля при правильному її використанні не зношується, не погіршується, а, навпаки, покращує свої властивості, тоді як інші засоби виробництва зношуються та замінюються новими у про- цесі праці. На жаль, доводиться констатувати, що ефективність використання сільськогоспо- дарських земель в Україні значно нижча, ніж у середньому у Європі. Головними причина- ми цього є: тривале безгосподарне ставлення до землі, помилкова стратегія максимального залучення земель до обробітку, недосконалі техніка і технологія обробітку землі та ви- робництва сільськогосподарської продукції, невиважена цінова політика. Усі ці чинники призводять до неефективного землекористу- вання та деградації земель. До того ж у вітчизняній практиці став- ки податку на землі сільськогосподарського призначення дуже низькі, а це у свою чергу сприяє надмірній концентрації земель у крупних землекористувачів та не забезпечує додаткових надходжень до бюджетів. Таким чином, використання землі як засобу виробництва пов’язане з переробною діяльністю, у процесі якої здійснюється об- робка ґрунту і вирощування сільськогоспо- дарської продукції. Така форма використання землі також носить економічний характер та впливає на ефективність системи земельного оподаткування. Для покращення ефективно- сті землекористування доцільним є збіль- шення ставки земельного податку на землі сільськогосподарського призначення. У цьо- му випадку, з одного боку, держава матиме додаткову можливість збільшення податко- вих надходжень до бюджету, а з іншого – зможе надати податкові пільги для осіб, що обробляють малопродуктивні і віддалені ділянки земель, або для осіб, що розширю- ють площі під багаторічними насадженнями і т.д. Розглянувши економічну сутність зем- лі з точки зору об’єкта нерухомості, товару та засобу виробництва, доцільним є розгляд –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 2014, № 4 (68) 77 інших концепцій, існуючих в економічній літературі. Так, В. Книш, виходячи з пріоритетно- сті функцій землі (екологічної, економічної і соціальної), розглядає її як сукупність трьох елементів: «поєднання особливостей викори- стання землі як природного ресурсу (частини навколишнього природного середовища); основного засобу виробництва (використан- ня землі для сільськогосподарського вироб- ництва); територіального базису (викорис- тання землі для розселення й розташування об’єктів соціальної інфраструктури)» [15]. А. Третяк пропонує подвійний підхід до вивчення сутності землі: як власне тери- торіального базису та інтегрального природ- ного ресурсу [7, с.112]. Оскільки увага багатьох авторів зосе- реджена на розгляді землі як природного ре- сурсу, доцільним є вивчення проблеми її ра- ціонального використання. За сучасними оцінками, упродовж усієї історії свого існування людство зруйнувало 2 млрд. гектарів родючих ґрунтів – це пере- більшує нині оброблювані поля та пасовись- ка, площа яких становить близько 1,5 млрд гектарів. Територій, яких не торкнулася дія- льність людини, у світі залишилося не так уже й багато – лише 39% від усієї площі Зем- лі [16, с. 331]. У табл. 2 наведена площа те- риторій, що збереглися у природному стані в деяких країнах світу. Таблиця 2 Площа територій, що збереглися у природному стані Країна Загальна площа земель, млн км2 Площа земель, незайманих господарською діяльністю, млн км2 Відсоток від загальної площі земель Україна 0,579 0,05 8,6 Російська Федерація 17,098 7,5 43,9 Канада 9,984 6,4 64,1 Австралія 7,692 2,5 32,5 Бразилія 8,515 2,4 28,2 Китай 9,706 1,8 18,5 Отже, із зазначеного вище випливає, що, з одного боку, земля представляє собою природний ресурс, що характеризується простором, рельєфом, ґрунтами, рослинним і тваринним світом і оцінюється з позиції можливості виконання нею багатоцільових функцій, не завжди пов'язаних з отриманням доходу. З іншого ж боку, земля розглядається як складова і невід'ємна частина будь-якого об'єкта нерухомості і оцінюється з позиції корисності і прибутковості використання конкретної земельної ділянки. У цілому проведений в роботі аналіз і дослідження дозволяють зробити такі виснов- ки: 1) для повного тлумачення сутності землі як об’єкта оподаткування необхідно враховувати її особливості з точки зору мож- ливості багатофункціонального використан- ня; 2) аналіз сутності землі як частини не- рухомого майна показав, що саме непоруш- ність та довговічність, основні властивості землі як об’єкта нерухомості, дозволяють мати стабільні податкові надходження з будь-якої земельної ділянки; 3) з огляду на світову практику з пи- тання оцінки землі та функціонування земе- льного ринку доцільним є вдосконалення вітчизняного земельного законодавства з цього приводу та завершення земельних ре- форм, це сприятиме формуванню цілісного уявлення про землю як товар; 4) аналіз землі як засобу виробництва показав, що вона використовується у сільсь- кому господарстві неефективно, що у свою чергу призводить до деградації земель, для запобігання цьому пропонується більш ак- тивно залучати землі до обігу, що буде спри- яти формуванню цілісного земельного ринку та більш ефективному використанню землі. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 78 ISSN 1562-109X 2014, № 4 (68) Що стосується проблем формування вітчизняного земельного ринку та доцільнос- ті залучення земель сільськогосподарського призначення до обігу, то наразі вони по- требують більш детального наукового до- слідження, що робить їх перспективним на- прямком подальших досліджень. Література 1. Земельний кодекс України від 25.10.2001 № 2768-III // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 3-4. – Ст. 27. 2. Закон України «Про охорону зе- мель» від 16.10.2012 № 5462-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 39. – Ст. 349. 3. Закон України «Про оцінку земель» від 11.12.2003 № 1378-IV // Відомості Вер- ховної Ради України. – 2004. – № 15. – Ст.229. 4. Лойко П.Ф. К проблеме оценки при- родных ресурсов и земли как составляющих национального богатства страны / П.Ф. Лой- ко // Недвижимость и инвестиции. Правовое регулирование. – 2002. – № 2-3. – С. 11-12. 5. Третяк А.М. Управління земельни- ми ресурсами / А.М. Третяк, О.С. Дорош. – Вінниця: Нова книга, 2006. – 360 c. 6. Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 13-14, № 15-16, № 17. – Ст. 112. 7. Лебедева О.И. Земля как экономи- ческая категория / О.И. Лебедева // Пробле- мы современной экономики. – 2013. – №3(47). – С. 124-129. 8. Richard F. Dye. Assessing the Theory and Practice of Land Value Taxation / F. Dye Richard, W. England Richard. - Cambridge: Lincoln Institute of Land Policy, 2010. – 34 p. 9. Третяк А.М. Теоретичні основи землеустрою / А.М. Третяк. – К.: Аграрна наука, 2002. – 152 с. 10. Barnes P. With liberty and dividends for all: how to save our middle class when jobs don’t pay enough / P. Barnes. – San Francisco: Berrett-Koehler Publishers, 2014. – 29 p. 11. Паньків З.П. Земельні ресурси / З.П. Паньків. – Л.: Вид. центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2008. – 272 с. 12. Bird R. Land and property taxation in 25 countries: a comparative review / R.M. Bird, E. Slack // CESifo DICE Report. – 2005. – №3. – 42 p. 13. Кабінет Міністрів України. Поста- нова від 23.11.2011 № 1278 Про затверджен- ня Методики нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначен- ня. – Київ, 2002 [Електронний ресурс]. – Ре- жим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/. 14. Land in Europe: prices, taxes and use patterns // EEA Technical report. – 2010. – № 4. – 29 p. 15. Книш В.І. Принцип поєднання особливостей використання землі як природ- ного ресурсу, основного засобу виробництва і територіального базису / В.І. Книш // Акту- альні проблеми вдосконалення чинного за- конодавства України. – 2002. – №10. – 347 с. 16. Сидоренко І.І. Аналіз підходів щодо формування ефективного економіко- екологічного землекористування / І.І. Сидо- ренко // Вісник Чернігівського Національно- го технологічного eніверситету. – 2013. – №4(70) [Електронний ресурс]. – Режим до- ступу:www.stu.cn.ua. Надійшла до редакції 24.10.2014 р.

Аналіз економічної сутності землі як об'єкта оподаткування

Репозитарії

Схожі ресурси