Природні та економічні умови регіону в дослідженнях з кормовиробництва у Полтавській губернії другої половини ХІХ – початку ХХ ст.

Природні та економічні умови регіону в дослідженнях з кормовиробництва у Полтавській губернії другої половини ХІХ – початку ХХ ст.

В статье освещаются отдельные вопросы истории исследований в научных учреждениях Полтавы ХІХ – нач. ХХ столетия.

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2007
1. Verfasser: Гармаш, Т.П.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури 2007
Schriftenreihe:Питання історії науки і техніки
Schlagworte:
Наукові і технічні досягненя минулого
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/79040
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Природні та економічні умови регіону в дослідженнях з кормовиробництва у Полтавській губернії другої половини ХІХ – початку ХХ ст. / Т.П. Гармаш // Питання історії науки і техніки. — 2007. — № 2. — С. 27-32. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-79040
record_format dspace
spelling irk-123456789-790402015-03-26T03:01:42Z Природні та економічні умови регіону в дослідженнях з кормовиробництва у Полтавській губернії другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Гармаш, Т.П. Наукові і технічні досягненя минулого В статье освещаются отдельные вопросы истории исследований в научных учреждениях Полтавы ХІХ – нач. ХХ столетия. This article is devoted to the research of separate questions of history of researches in the scientific establishments of Poltava of nineteenth– began twentieth centuries. 2007 Article Природні та економічні умови регіону в дослідженнях з кормовиробництва у Полтавській губернії другої половини ХІХ – початку ХХ ст. / Т.П. Гармаш // Питання історії науки і техніки. — 2007. — № 2. — С. 27-32. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 2077-9496 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/79040 636.4;001(091);504 uk Питання історії науки і техніки Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Наукові і технічні досягненя минулого
Наукові і технічні досягненя минулого
spellingShingle Наукові і технічні досягненя минулого
Наукові і технічні досягненя минулого
Гармаш, Т.П.
Природні та економічні умови регіону в дослідженнях з кормовиробництва у Полтавській губернії другої половини ХІХ – початку ХХ ст.
Питання історії науки і техніки
description В статье освещаются отдельные вопросы истории исследований в научных учреждениях Полтавы ХІХ – нач. ХХ столетия.
format Article
author Гармаш, Т.П.
author_facet Гармаш, Т.П.
author_sort Гармаш, Т.П.
title Природні та економічні умови регіону в дослідженнях з кормовиробництва у Полтавській губернії другої половини ХІХ – початку ХХ ст.
title_short Природні та економічні умови регіону в дослідженнях з кормовиробництва у Полтавській губернії другої половини ХІХ – початку ХХ ст.
title_full Природні та економічні умови регіону в дослідженнях з кормовиробництва у Полтавській губернії другої половини ХІХ – початку ХХ ст.
title_fullStr Природні та економічні умови регіону в дослідженнях з кормовиробництва у Полтавській губернії другої половини ХІХ – початку ХХ ст.
title_full_unstemmed Природні та економічні умови регіону в дослідженнях з кормовиробництва у Полтавській губернії другої половини ХІХ – початку ХХ ст.
title_sort природні та економічні умови регіону в дослідженнях з кормовиробництва у полтавській губернії другої половини хіх – початку хх ст.
publisher Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
publishDate 2007
topic_facet Наукові і технічні досягненя минулого
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/79040
citation_txt Природні та економічні умови регіону в дослідженнях з кормовиробництва у Полтавській губернії другої половини ХІХ – початку ХХ ст. / Т.П. Гармаш // Питання історії науки і техніки. — 2007. — № 2. — С. 27-32. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
series Питання історії науки і техніки
work_keys_str_mv AT garmaštp prirodnítaekonomíčníumoviregíonuvdoslídžennâhzkormovirobnictvaupoltavsʹkíjguberníídrugoípolovinihíhpočatkuhhst
first_indexed 2025-07-06T03:09:21Z
last_indexed 2025-07-06T03:09:21Z
_version_ 1836865407370133504
fulltext НАУКОВІ І ТЕХНІЧНІ ДОСЯГНЕННЯ МИНУЛОГО ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2007 № 2 27 УДК 636.4;001(091);504 ПРИРОДНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ УМОВИ РЕГІОНУ В ДОСЛІДЖЕННЯХ З КОРМОВИРОБНИЦТВА У ПОЛТАВСЬКІЙ ГУБЕРНІЇ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТ. Гармаш Т.П., канд. сільгосп. наук, ст. викладач (Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка). В статье освещаются отдельные вопросы истории исследований в научных учрежде- ниях Полтавы ХІХ – нач. ХХ столетия. This article is devoted to the research of separate questions of history of researches in the sci- entific establishments of Poltava of nineteenth– began twentieth centuries. Розгляд зазначеного питання логічно почати з пореформених років після ска- сування 1861 року кріпосного права. В країні посилилася криза сільського гос- подарства. Соціально-еконо- мічні процеси виразно відобра- зилися і на сільському госпо- дарстві Полтавщини. Дослідни- ки Гриб М.І. та Чуйко В.К., ха- рактеризуючи стан сільського господарства Полтавщини у піс- ляреформений період, зазнача- ють, що на той час в губернії значно скоротилося скотарство і конярство, зменшилася загальна кількість продуктів, що переро- бляються [5]. «Сільське господарство бу- ло відстале. Земля була до краю розорана (рілля становила 75%), переважала трипі- льна система господарства. Напрям сіль- ського господарства був однобічно зер- новий. ...Більшість селянських госпо- дарств у пореформений період залишали- ся в тенетах середньовічної рутини ріль- ництва» [1,с.161]. Знайти систему веден- ня сільського господарства, яка забезпе- чить високу доходність у пореформений період – таке завдання ставить створене 1865 р., за ініціативи князя С.В. Кочубея, Полтавське сільськогосподарське товари- ство [3;5]. Детальне вивчення науко- вцями економіки, статистичних даних, можливостей збуту про- дукції підводило до висновків про необхідність організації до- слідних полів і станцій. Ще 29 вересня 1866 р. надходила про- позиція «объ учрежденіи полей или фермы для с.-х. опытовъ» [12, с.1]. Привертають увагу дискусії 1879 і 1880 років. За С.Ф.Третья-ковим, член Това- риства Ратинський 5 січня 1880 року роз- крив наукову і практичну мету дослідно- го поля: «…ничего подобнаго в России нђтъ; если на долю Полтавскаго с.-х. Об- щества выпадаетъ починъ, то желательно, чтобы онъ былъ поучителенъ для другихъ Об-въ…» [12,с.3] Ідея створення Дослід- ного поля була реалізована 1884 р.: «28 октября (10 ноября) 1884 г. Полтавское сельскохозяйственное общество избрало первый совет Опытного поля, положив НАУКОВІ І ТЕХНІЧНІ ДОСЯГНЕННЯ МИНУЛОГО ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2007 № 2 28 этим начало его существованию» [5, с.25]. Тематика досліджень перших років роботи в основному стосувалася земле- робства [5; 10; 12]. Географічні і статистичні описи щодо Полтавської губернії за 1877 рік визна- чають її сільськогосподарським краєм: «Гдђ земля плодородна, тамъ господству- ет хлђбопашество и сопряженное съ нимъ разведеніе домашнихъ животныхъ, гдђ она дурна, – гдђ мало хлеба, тамъ народъ ищетъ средствъ добыть его, бросаясь въ промышленность. Полтавская губернія принадлежитъ всецђло къ первой категоріи; по этому исключительное занятіе населенія – хлђбопашество и разведеніе домашнихъ животныхъ» [2, c.66-67]. Найбільш значимі фактори, що впли- вають на сільське господарство, природ- но-історичні і суспільно-економічні умо- ви – природа і економіка регіону. Приро- дні умови – клімат, ґрунт – більш постій- ні або підвладні більш повільним змінам; лише виснаження ґрунту та інші його зміни вимагають до себе особливої уваги. Землеробство характеризується також су- ворою залежністю від економічних умов, які здатні постійно змінюватись. [11,c.1]. У другій половині 80-х років Полтав- ське сільськогосподарське товариство на- дає значну увагу питанням розвитку тва- ринництва, успішне практичне ведення якого тісно пов’язане із вивченням при- родних та економічних умов регіону. За Богдановичем (1877 рік): «Тучныя пажити, луга и цвђтущія степи причиною, что искусственное травосђяніе до сих по- ръ не прививается въ Полтавской губер- ніи, и немудрено, – зачђмъ трудиться над тђмъ, что Господь Богъ даетъ въ такомъ изобиліи и разнообразіи!» [2, с.52]. Але зміни у кліматі, посухи, збільшення наро- донаселення істотно впливали на нестачу кормів для тварин. І травосів перетворю- вався на незайвий. Тому у деяких госпо- дарствах він уже вводився [2]. За переписом 1900 року маємо дані по забезпеченню тварин кормовими засо- бами по губернії: 47 тварин припадає на 100 дес. ріллі і 370 – на 100 дес. сінокосу [9, с.12]. Завдання дослідної установи – не лише вивчати, перевіряти і висвітлю- вати дійсність, але йти попереду дійснос- ті, передбачити потреби і не лише ближ- нього, але й віддаленого майбутнього, напрямки розвитку господарства, підго- тувати рішення можливих питань. У доповіді з нагоди 25-річного юві- лею Полтавського дослідного поля (1884- 1909 рр.) було зроблено наголос на за- вданнях, що постали ще при створенні Полтавського сільськогосподарського то- вариства: «Одна из самыхъ главныхъ за- дачъ нашего общества… показать на дђлђ: какими изъ растеній, хлђбныхъ, кормовыхъ и промышленныхъ, болђе или менђе извђстныхъ, можно заниматься съ надеждою на успђхъ и пользу при здђшнихъ климатическихъ условияхъ и свойствахъ почвы» [12, c.2]. Увага до питань клімату регіону при- водить до створення галузевого відділу: при Дослідному полі створюється метео- рологічна станція. Принагідно зазначимо: 1910 року сформувалася потужна земська метеорологічна сітка, яка вивчала клімат Полтавщини. Робота метеорологічних ста- нцій продовжилася і в наступні роки, ви- вчалося «підсоння» [4, с.131] як чинник сільськогосподарського виробництва (під- соння – зміни у повітрі: опади, тепло і хо- лод, вологість повітря, вивчення вітрів) [4]. Варто звернутися до першої програ- ми Дослідного поля. Уже тут містилися питання кормодобування: «…3) изученія культуры люцерны: влияніе на нее удоб- ренія, предшествующаго растенія, спосо- ба посђва, и влияніе люцерны на озимь и ярь; 4) сопоставленія 7-ми травъ, люцер- ны, эспарцета, клевера, тимофеевки, кос- тра безостаго, сборной ежи, мятлика» [12, с.8]. Дослідження способів посіву люцер- ни проводилися 14 років (1886-1900 рр.). Опрацьовані результати давали відповіді НАУКОВІ І ТЕХНІЧНІ ДОСЯГНЕННЯ МИНУЛОГО ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2007 № 2 29 на питання щодо підготовки ґрунту, вне- сення добрив, густоти і чистоти посіву, впливу на урожайність люцерни попере- дніх рослин і її впливу на урожайність подальших культур. Досліди із посівними травами Полтавське сільськогосподарсь- ке товариство почало із 1891 року. Осно- вна мета – встановлення, який з видів посівних трав найбільше підходить до місцевих ґрунтових і клі- матичних умов. А також, яка травосуміш найбіль- ше задовольнить за таких умов. Шість років дослі- джень дали основу для тверджень: найбільше при-датна для штучного травосіву люцерна [10]. Стан забезпечення тварин кормовими засо- бами був предметом ви- вчення під час перепису 1900 року [9, с.12]. Приходится штук скота На 100 дес. пахо- ти На 100 дес сенокоса На 100 дес. всей удоб- ной земли По губер- нии По губернии По губернии 47 370 36 1902 року Полтавське сільськогоспо- дарське товариство направило у Мініс- терство вмотивовану доповідну про реор- ганізацію дослідного поля у дослідну станцію, серед основних завдань якої ви- ділялися й наступні: «5) производство анализовъ мђст- ныхъ почвъ, сђмянъ, кормовъ, удобрений, водъ и полезныхъ ископаемыхъ…; 7) изученіе и изслђдованіе мђстныхъ почвъ, климата, фауны и флоры» [12, c.14-15]. Статистичне бюро Полтавського гу- бернського земства систематично прово- дило статистичні та економічні огляди [11]. Підйом значення скотарства у гос- подарському житті губернії на початку ХХ ст., зацікавленість місцевих господа- рів та організація земством ряду заходів, спрямованих на покращення порід тва- рин, поставили завдання: «…приступить безъ промедления къ изученію состоянія скотоводства въ губерніи» [8, с.1]. З цією метою 1910 року, під час проведення по- двірно-статистичного перепису, питан- ням тваринництва було відведено ряд спеціальних граф, за якими був представ- лений широкий матеріал. Завдяки субси- дії «Главного Управленія Земледђлія і Землеустройства» дані перепису стосовно тваринництва вийшли спеціальним випу- ском[8]. Статистичний матеріал супрово- джувався детальними картограмами, які відбивали результати вивчення питання забезпечення тварин природними корма- ми (лив. вище). Увага до питань розвитку тваринниц- тва стала підставою для створення у 1912 році на Полтавській дослідній станції відділу тваринництва, який почав роботу з проведення дослідів із свинями, вівцями і птицею. Звернемо увагу на досліди із ві- НАУКОВІ І ТЕХНІЧНІ ДОСЯГНЕННЯ МИНУЛОГО ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2007 № 2 30 вцями. Вівчарство на півдні Росії скоро- чувалось: із 1900 до 1910 року – втричі; у той час, як в Данії, Франції, Англії, Пів- нічно-Американських Штатах вівчарство конкурувало за доходами з іншими галу- зями тваринництва. Розглядаючи стан справ у Росії, директор Полтавської до- слідної станції С.Третьяков пояснював скорочення сталою думкою господарів, що вівця без випасу не може існувати, а також невмінням при скороченні площі випасу (що було наслідком підвищення щільності населення на півдні) іншим способом утримувати овець.[7]. Полтавське сільськогосподарське то- вариство, надаючи значення вівчарству, почало вивчення питання підвищення продуктивності одиниці площі, зайнятої кормовими рослинами для овець. Приве- ртає увагу турботливе ставлення вчених до оточуючої природи, до збереження природних багатств, до землі, збереження структури ґрунту. Розглядаючи переваги утримання овець на пасовищі, оскільки воно є близьким до природних умов жит- тя тварин, вчені застерігали про можли- вість затоптування корму, «особенно замђтное в сырую погоду и утаптываніе почвы ногами пасущихся животныхъ, что сопровождается нарушеніемъ структуры почвы» [7, c.1]. За переписом 1916 року, за 6 років із 1910 р., в цілому по губернії кількість тварин збільшилася: робочих коней – на 5%, а молодих – на 76%; корів – на 18%, молодняку рогатої худоби – на 35%, кон- статовано зменшення кількості волів, би- ків, овець. Як значну експортну галузь господарства визначено свинарство. Об- сяг експорту свинини з Полтавської губе- рнії засвідчують дані [11, с.28]: Вывезено свиней в тысячах штук 1803/4 г. 1906/9 г. 1912/13 г. Подольская губе- рния 10 т. шт. 28 т. шт. 34,5 т. шт. Волынская 30 41 51 Полтавская 7,5 83 185 Черниговская 1,5 7,0 18.5 Курская 1,0 5,0 16 Тамбовская 43 65 95 Пензенская 29 74 41 Звіти дослідної станції підтверджу- ють великий обсяг наукової роботи коле- ктиву у кінці ХІХ – на поч. ХХ ст. [6; 7; 10; 12]. Зважимо на те, що щорічні звіти перш за все містили характеристики ме- теорологічних умов року [12, c.18]. Під кінець другого десятиліття ХХ ст. сільське господарство Полтавщини, долаючи наслідки громадянської війни і посухи (1921 та 1924 рр.), відбудовувало- ся у межах і напрямках дореволюційного часу, що не задовольняло потреби народ- ного господарства. Передусім, значних зрушень сільського господарства вимагав ріст промисловості, з чим пов'язаний ріст міст і міського населення. «Сільське гос- подарство повинно не відставати від роз- витку промисловості, бо воно постачає їй сировину та харчові продукти» [4, с.125]. Питання про піднесення сільського гос- подарства тісно пов’язане із піднесенням скотарства: «…доводиться дбати також і про збільшення прибутковості від тва- ринництва. Для цього є багато способів. Головніші з них – поліпшення породи, добрий догляд, правильне харчування, тепле-сухе приміщення, тощо» [4, с.125]. За переписом 1920 р. та статистич- ними даними 1921 р., загальнодержавні цифри кількості населення, посівних зе- мель, збору хлібів, кількості тварин свід- чили про сильне потрясіння, якого зазна- ло народне господарство країни, скоро- чення його виробничої потужності після подій 1917 року та громадянської війни. Стосовно Полтавщини маємо висновки: «В сравнении с этим общегосударствен- ным положением, состояние с. хозяйства на Полтавщине является относительно благополучным. Вся губерния со своим НАУКОВІ І ТЕХНІЧНІ ДОСЯГНЕННЯ МИНУЛОГО ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2007 № 2 31 менее потрясённым хозяйством, более сохранившимся рабочим инвентарем, племенным скотом и культурними навы- ками населения может явиться при благо- приятных условиях как бы одним обшир- ным рассадником интенсивных культур, улучшенных семян, племенных животных и пр. для окружающих более пострадав- ших районов. Это откроет для Полтав- щины некоторые перспективы интенси- фикации своего с. хозяйства» [11, с.37]. Варто звернути увагу на дані перепи- су 1920 року[11,с.34]: Рогатого скота Лошадей Мелк.скот Взрослого Молодо- го Годы Во- лов Бу- гаев Ко- ров Двх летн . Буз. и тел. Ра- боч возр . Ддвух летн. стри- гун и лошат Оовец и яг- нят Свсви- ней и под- свинк. 1910 97 3 135 48 212 284 51 603 333 1916 83 9 235 3 298 302 91 521 184 1920 68 10 310 16 547 276 76 515 238 «Таким образом, животноводство Полтавской губ. сохранило живой ко- рень и способность к восстановлению » [11, с.34]. Той чи інший ступінь економічного розвитку регіону і його відношення до ринку (місцевого і світового) визначають певну систему господарювання. Чим ви- щий ступінь культури, тим більше техні- ка землеробства підкоряється економіці. Вибір технічних прийомів землеробства повинен суворо відповідати економічно- му ступеню розвитку конкретного регіо- ну. А прийоми ці повинні бути пристосо- ваними до його природних умов. Полтав- ська сільськогосподарська дослідна стан- ція проводить детальний аналіз і дає гли- боку характеристику природних та еко- номічних умов Полтавщини, розглядає завдання і перспективи розвитку рослин- ництва і тваринництва, визначає шляхи вирішення питань інтенсифікації місце- вих господарств [11]. 1923 року, підводячи підсумки діяль- ності Полтавської сільськогосподарської дослідної станції за 39 років, готуючи но- ву програму діяльності наукового колек- тиву, в основу роботи дослідної установи науковці покладали завдання вирішення і висвітлення практичних питань сільсько- го господарства за допомоги наукових методів «на основе изучения природних и экономических условий района. …необходимой предпосылкой успеха ра- боты оп. учреждения является знание этих условий и запросов района» [11, c.1]. Для поліпшення обслуговування сільськогосподарського виробництва, розробки прийомів підвищення продук- тивності сільського господарства у 1930—1931 рр. проводилася реорганіза- ція сільськогосподарських науково- дослідних установ. Був створений ряд спеціалізованих інститутів, покликаних обслуговувати окремі галузі сільського господарства. У жовтні 1930 р. на базі Полтавської сільськогосподарської дослі- дної станції була організована Українська науково-дослідна станція кормових рос- лин. Через рік за постановою Президії ВАСГНІЛ і колегії Наркомзема УРСР во- на була перетворена в Український нау- ково-дослідний інститут кормів [5]. Реор- ганізація дослідної станції в Український інститут кормів була закономірною і об- ґрунтованою. Подальша діяльність нау- кового колективу характеризується плід- ними науковими дослідами. Таким чином, природні умови Пол- тавщини сприяли розвитку сільського го- сподарства краю, який характеризувався перш за все успіхами у землеробстві. По- дальше підвищення продуктивності сіль- ського господарства вимагало його ве- дення на науковій основі. На пошук НАУКОВІ І ТЕХНІЧНІ ДОСЯГНЕННЯ МИНУЛОГО ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2007 № 2 32 шляхів підвищення доходів від землі, раціонального її використання була спрямована діяльність створеного 1865 року Полтавського сільськогосподар- ського товариства, 1884 рік – початок роботи Дослідного поля. Полтавські науковці вивчали і науково обґрунто- вували ведення різних галузей сільсь- когосподарського виробництва: значна увага приділялася розвитку тваринни- цтва, вивчалися питання кормо вироб- ництва, проводилися метеорологічні спостереження. Зазначене сприяло ство- ренню ряду спеціалізованих наукових установ, які мали у подальшому успішну наукову ходу. ЛІТЕРАТУРА: 1. Білоусько О.М., Мірошниченко В.І. Нова історія Полтавщини (кінець ХУІІІ- початок ХІХ століття).- Полта- ва: «Оріяна», 2003.- 264с. 2. Богдановичъ А.В. Сборникъ сведеній по Полтавской Губерніи. Полтава: Типографія Губернскаго Пра- вленія, 1877. – 283 с. 3. Вергунов В.А., Коваленко Н.П., Сай- ко О.В. Розвиток сільського господарства Полтавщини в період скасування кріпосниц- тва / Під редакцією В.А.Вергунова.- К.: Но- ра-прінт, 1988.-144 с. 4. Вся Полтавщина на 1930р./За реда- кцією завсельвідділу Полтавського ОПК Рибакова.– Зінов’ївське: Культзмичка, 1930. – 165 с. 5. Гриб Н.И., Чуйко В.К. Полтавская ордена Трудового Красного Знамени сель- скохозяйственная опытная станция им. Н.И.Вавилова.- К., 1991.- 232 с. 6. Дьяковъ В.Н. Результаты опытовъ по откармливанію молодыхъ свиней на мясо на Полтавскомъ Опытномъ Полђ въ 1891-92г.- Полтава, - 1893.- 30 с. 7. Зубриловъ К.М. Опыты съ кормле- ніемъ и содержаніемъ овецъ и свиней въ 1913 году // Труды Полтавской Сельско- Хозяйственной опытной станции. Полта- ва, 1914. Выпускъ 2.- 79 с. 8. Материалы по животноводству. По данным подворной переписи 1910 года. Полтавская губернія. Полтавский уездъ.- Полтава, 1912.- 27 с. 9. Сельско-хозяйственное СКОТО- ВОДСТВО въ Полтавской губерніи по данным подворной переписи 1900 года.- Полтава, 1906.- 98 с. 10.Соколовскій Ю.Ю., Третьяковъ С.Ф Краткій отчетъ по опытному полю Полтавскаго Сельско-Хозяйственного Общества. За 1901 годъ въ связи съ пре- дыдущими годами (1885-1900), Полтава, 1901.- 75 с. 11.Сазанов В.И. Труды Полтавской Сельско-Хозяйств. Опытной Станции.- Выпуск №36.-Харьков, 1923.- 48 с. 12. Третьяковъ С.Ф. Краткій историческій очеркъ Полтавскаго Опыт- наго поля за 25 лђтъ (1884 – 1909 ).- Пол- тава, 1912.- 20 с.

Ähnliche Einträge