Діяльність студентського технічного товариства Харківського технологічного інституту (1902-1929 рр.)

В статье рассматриваются основные направления деятельности Студенческого технического общества Харьковского технологического института в течение 1902-1929 гг. На основании проведенного изучения и анализа архивных материалов института оценивается роль научного общества в профессиональной подготовке и...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2007
1. Verfasser:	Черниш, І.М.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури 2007
Schriftenreihe:	Питання історії науки і техніки
Schlagworte:	Підготовка інженерних і наукових кадрів
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/79136
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Діяльність студентського технічного товариства Харківського технологічного інституту (1902-1929 рр.) / І.М. Черниш // Питання історії науки і техніки. — 2007. — № 3-4. — С. 31-38. — Бібліогр.: 228 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-79136
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-791362015-03-27T03:02:13Z Діяльність студентського технічного товариства Харківського технологічного інституту (1902-1929 рр.) Черниш, І.М. Підготовка інженерних і наукових кадрів В статье рассматриваются основные направления деятельности Студенческого технического общества Харьковского технологического института в течение 1902-1929 гг. На основании проведенного изучения и анализа архивных материалов института оценивается роль научного общества в профессиональной подготовке инженера. The article in question deals with the main directions of the Student technical society’s activities of Kharkov technological institute during 1902-1929-s. Its role in the training process for the preparing engineers is estimated on the base of archive sources of the institute. 2007 Article Діяльність студентського технічного товариства Харківського технологічного інституту (1902-1929 рр.) / І.М. Черниш // Питання історії науки і техніки. — 2007. — № 3-4. — С. 31-38. — Бібліогр.: 228 назв. — укр. 2077-9496 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/79136 378.111:378 uk Питання історії науки і техніки Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Підготовка інженерних і наукових кадрів Підготовка інженерних і наукових кадрів
spellingShingle	Підготовка інженерних і наукових кадрів Підготовка інженерних і наукових кадрів Черниш, І.М. Діяльність студентського технічного товариства Харківського технологічного інституту (1902-1929 рр.) Питання історії науки і техніки
description	В статье рассматриваются основные направления деятельности Студенческого технического общества Харьковского технологического института в течение 1902-1929 гг. На основании проведенного изучения и анализа архивных материалов института оценивается роль научного общества в профессиональной подготовке инженера.
format	Article
author	Черниш, І.М.
author_facet	Черниш, І.М.
author_sort	Черниш, І.М.
title	Діяльність студентського технічного товариства Харківського технологічного інституту (1902-1929 рр.)
title_short	Діяльність студентського технічного товариства Харківського технологічного інституту (1902-1929 рр.)
title_full	Діяльність студентського технічного товариства Харківського технологічного інституту (1902-1929 рр.)
title_fullStr	Діяльність студентського технічного товариства Харківського технологічного інституту (1902-1929 рр.)
title_full_unstemmed	Діяльність студентського технічного товариства Харківського технологічного інституту (1902-1929 рр.)
title_sort	діяльність студентського технічного товариства харківського технологічного інституту (1902-1929 рр.)
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
publishDate	2007
topic_facet	Підготовка інженерних і наукових кадрів
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/79136
citation_txt	Діяльність студентського технічного товариства Харківського технологічного інституту (1902-1929 рр.) / І.М. Черниш // Питання історії науки і техніки. — 2007. — № 3-4. — С. 31-38. — Бібліогр.: 228 назв. — укр.
series	Питання історії науки і техніки
work_keys_str_mv	AT černiším díâlʹnístʹstudentsʹkogotehníčnogotovaristvaharkívsʹkogotehnologíčnogoínstitutu19021929rr
first_indexed	2025-07-06T03:12:46Z
last_indexed	2025-07-06T03:12:46Z
_version_	1836865622450896896
fulltext	ПІДГОТОВКА НАУКОВИХ І ІНЖЕНЕРНИХ КАДРІВ ПИТАННЯ ІСТОРІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2007 № 3-4 31 УДК 378.111:378 ДІЯЛЬНІСТЬ СТУДЕНТСЬКОГО ТЕХНІЧНОГО ТОВАРИСТВА ХАРКІВСЬКОГО ТЕХНОЛОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ (1902-1929 рр.) Черниш І.М., аспірантка (Національний технічний університет „Харківський політехнічний інститут”) В статье рассматриваются основные направления деятельности Студенческого тех- нического общества Харьковского технологического института в течение 1902-1929 гг. На основании проведенного изучения и анализа архивных материалов института оцени- вается роль научного общества в профессиональной подготовке инженера. The article in question deals with the main directions of the Student technical society’s activities of Kharkov technological institute during 1902-1929-s. Its role in the training proc- ess for the preparing engineers is estimated on the base of archive sources of the institute. У підготовці спеціаліста-практика та дослідника вищим навчальним тех- нічним закладом важливу роль відігра- ють студентські академічні об’єднання, перш за все, студентські наукові това- риства. Попри історичну обумовленість діяльності останніх навчальна та про- фесійно-орієнтуюча їх роль у формуванні творчої особистос- ті, науковця та всебічного спе- ціаліста з конкретної галузі прикладних наук залишається безперечною. У даній статті робиться спроба розглянути основні на- прямки діяльності студентсь- кого наукового технічного то- вариства у першому вищому технічному навчальному за- кладі України – Харківському техноло- гічному інституті (ХТІ). Хронологічні межі вивчення поста- вленого завдання визначаються пері- одом діяльності товариства у даному інституту, тобто нижня межа – часом створення товариства, а верхня – об’єктивно обмежена часом реорганіза- ції ХТІ у 1929 р. на політехнічний ін- ститут, а через рік – на мережу галузе- вих втузів. Слід відзначити, що харак- тер роботи студентського наукового товариства відзначається переривчасті- стю і за змістом неоднорідний. На по- чатку XX ст. склалися сприятливі умо- ви для організації студентських органі- зацій при ХТІ, зокрема, студентського наукового технічного товариства. Вна- слідок подій 1917-1920 рр., які розхитали хід навчального процесу, вище назване това- риство припинило своє існу- вання. Відновлення його ро- боти відбувається у радянські часи, коли за соціальним за- мовленням в інституті почи- нається масова підготовка спеціалістів нового типу. Попри суперечливий ха- рактер досліджуваного пері- оду, цілі та завдання товариства були щільно пов’язані з напрямками роботи ХТІ. Наукове технічне товариство ХТІ стало однією з важливих форм фахової підготовки інженера, що викликає інте- рес до вивчення його діяльності, а та- кож зумовлене необхідністю створення об’єктивної картини організації навча- льного процесу протягом 1902-1929 рр.. Між тим у літературі дане питання майже не досліджено. ПІДГОТОВКА НАУКОВИХ І ІНЖЕНЕРНИХ КАДРІВ ПИТАННЯ ІСТОРІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2007 № 3-4 32 Перші згадки про студентські орга- нізації містяться у ювілейному звіті директора технологічного інституту проф. П.М. Мухачова [1]. Підводячи підсумки 25-річній діяльності ХТІ ім- ператора Олександра III, він особливо відзначає серйозну постановку роботи технічного студентського товариства. П.М. Мухачов при характеристиці сту- дентських організацій лише згадує про діяльність товариства, не зупиняючись на завданнях та визначенні ролі остан- нього у навчальному процесі. Не знай- шло належного вивчення дане питання і у радянській історіографії. У виданні з нагоди святкування сторічного ювілею Харківського політехнічного інституту діяльність студентських організацій висвітлюється з позиції їх участі у ре- волюційному русі 1905 та 1917 рр., а вищеназване товариство взагалі зали- шається поза увагою авторів [2]. Інте- ресний фактологічний матеріал про напрямки роботи студентського техніч- ного товариства ХТІ наприкінці XIX - початку XX ст. міститься у монографії Є.П. Степанович [3]. Аналізуючи зага- льну систему організації навчання у вищих спеціальних навчальних закла- дах України дореволюційного періоду, автор виділяє студентські наукові орга- нізації як самостійну форму підготовки, спрямовану на формування професій- них навичок та вмінь випускників. У подальшому у науковій літературі ви- вчення поставлене питання не знайшло. Отже, назріла потреба у проведенні всебічного аналізу даної проблеми. Впродовж першого десятиріччя ді- яльності Харківського технологічного інституту імператора Олександра III (відкритого у 1885 р.) була вироблена система підготовки спеціалістів, яка включала різноманітні методи органі- зації навчального процесу, як-от: лекції, практичні та лабораторні роботи, екс- курсії на заводи та фабрики, виробничу практику тощо. Разом з тим відчувалась необхідність у запровадженні більш активних форм навчання, які, зберігаю- чи дух академізму, змогли б пробудити у студентів ініціативу до опанування технічними науками та виконання нау- кової роботи. Питання про створення студентського наукового товариства із розгалуженою мережею професійних гуртків особливо активно обговорюва- лись наприкінці 1890-х років. Студент- ські наукові об’єднання розглядались як статутні організації у структурі ін- ституту. Керівник гуртка обирався з чис- ла викладачів, рекомендованих Навчаль- ним комітетом ХТІ для подальшого за- твердження його кандидатури Попечите- лем навчального округу. Завдання, цілі та структура гуртків і товариства визнача- лись положеннями статуту. Проте незва- жаючи на автономію внутрішнього уст- рою і діяльності студентських наукових об’єднань вирішальне право голосу на припинення їх роботи залишалося за По- печителем навчального округу. Першим студентським науковим об’єднанням ХТІ був гурток хімічного відділення, ухвалений засіданням На- вчального комітету від 25 листопада 1899 року [4. – Арк. 63]. Його очолив помічник директора, професор хімічної технології І.М. Пономарьов. До основ- них завдань гуртка входили комплекс питань, пов’язаних з розвитком у сту- дентів нахилу до наукової роботи, по- глиблення їх науково-технічних інтере- сів, створення умов для плідної спіль- ної роботи з професорами та виклада- чами інституту. За своїм складом його можна розглядати як відкриту організа- цію професійно орієнтованої молоді. Так, крім студентів-хіміків, які вважа- лися дійсними членами, бажаючі з ме- ханічного відділення мали можливість вступити до його лав при наявності ПІДГОТОВКА НАУКОВИХ І ІНЖЕНЕРНИХ КАДРІВ ПИТАННЯ ІСТОРІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2007 № 3-4 33 рекомендації двох членів та письмового дозволу керівника гуртка. Завершення курсу навчання в інституті не виключа- ло можливості випускником відвідува- ти засідання хімічного гуртка. Профе- сори, викладачі та лаборанти ХТІ мали право не лише відвідувати засідання, а брати безпосередню активну участь у його роботі. До занять гуртка входили читання членами рефератів з предметів хімічного відділення та звітів про від- рядження на заводи, фабрики та про виконані будівельні роботи, їх критич- ному обговоренні, а також у співбесідах на завчасно заплановані теми. Реферати та доповіді, що мали науковий і техніч- ний інтерес, з дозволу Навчального комітету ХТІ, рекомендувалися до ви- дання у власному збірнику [4. – Арк. 63-65]. У подальшому ці принципи ор- ганізації гуртка стали базовими для розгортання роботи наукового студент- ського товариства ХТІ. Запровадження у 1902 році інституту кураторства відкрило можливості до са- мостійного вирішення питань, пов’язаних з організацією та діяльністю студентсь- ких об’єднань [5. – Арк. 70]. Уже у другій половині 1902 року при технологічному інституті були засновані студентська біб- ліотека, художньо-літературний і музич- ний гуртки та студентське наукове това- риство [6. – Арк. 5, 9, 13]. На пропозицію 70 чоловік було створено музичний гурток, керівником якого став викладач курсу металургії Т.М. Бер. Літературно-художній гурток ХТІ очолив ад’юнкт-професор І.А. Красуський. Фактично, ці організа- ції залишилися лише затвердженими на папері: літературно-художній гурток так і не розпочав своєї роботи, а музич- ний припинив своє існування у другому півріччі 1903 р. [7. – Арк. 42]. Найбільш життєздатними та вагоми- ми з перелічених вище організацій ви- явились наукове студентське товариство та бібліотека. На першому засіданні това- риства, яке відбулось 29 жовтня 1902 року, були обрані голова товариства Д.С. Зернов та товариш голови Г.О. Латишев. На момент відкриття това- риство складалося з 10 членів, які займа- лись науковою роботою при ХТІ, та 189 студентів. Дійсними членами товариства були студенти, професори, викладачі, лаборанти та інші особи, що займалися науковою діяльністю при інституті. Через рік загальний склад нараховував 252 чо- ловік, у тому числі 20 професорів та ви- кладачів інституту [8. – С. 9]. Наукове студентське технічне то- вариство відрізнялося від існуючих ра- ніше в інституті студентських організа- цій як за чисельністю, так і за змістом своєї роботи. Основні програмні поло- ження товариства закріплювались ста- тутом, розробленим за зразком діючого науково-технічного гуртка студентів при Санкт-Петербурзькому інституті імператора Миколи I. Крім унітарних цілей, задекларованих ще статутом хі- мічного гуртка ХТІ, наукове технічне товариство ставило перед собою за- вдання сприяти науково-технічній осві- ті та розвитку фабрично-заводської промисловості [6. – Арк. 13]. Вирішен- ня поставлених завдань передбачалось через читання доповідей, рефератів на засіданнях, видання власного періодич- ного збірника трудів, організації екску- рсій та відвідування технічних виста- вок. З першого року діяльності товари- ство почало видавати власний збірник, у якому передбачалося всебічно висвіт- лювати наукове життя інституту, а та- кож надавати місце для оригінальних та перекладних статей з різних питань техніки. Так, у збірнику товариства були надруковані звіти студентів про екскурсії, проведені з науковою метою на заводи та фабрики Баку, Грозного, Тростянецького цукрового заводу під керівництвом про- фесорів О.П. Лідова, І.А. Красуського, лаборантів С.О. Фокіна, Д.О. Чернобаєва, О.П. Ситнікова та ін. [8. – С. 78-96]. ПІДГОТОВКА НАУКОВИХ І ІНЖЕНЕРНИХ КАДРІВ ПИТАННЯ ІСТОРІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2007 № 3-4 34 Оскільки товариство об’єднувало студентів, які спеціалізувалися за різними технічними напрямками, визнавалось за доцільне відкриття у його складі окремих відділень (секцій) із спеціальних предме- тів. Кошти товариства формувалися із членських внесків, що становили 1 крб на рік, та пожертвувань як членів товарист- ва, так і сторонніх осіб. Інститут виділяв із спеціальних коштів допомогу, разом з тим додатковим джерелом фінансування були відсотки від капіталу товариства та прибутки від видань [8 – С. 5]. Одним з важливих досягнень това- риства за перше півріччя його роботи було заснування видавничого фонду, який сформувався з пожертвувань Д.С. Зернова та коштів від передплати студентів. Другим прогресивним на- прямком його роботи стало заснування музею, покликаного ознайомити студе- нтів із типами та продукцією різних видів виробництв. Для поповнення ко- лекції експонатами бюро товариства звернулось до 30 іноземних та 14 росій- ських фірм, причому від останніх під- тримки так і не було одержано. З 27 березня 1903 р. почав свою роботу кре- дитний фонд, який давав можливість членам Товариства у розстрочку при- дбати технічну літературу [8. – С. 10]. При товаристві на чолі з ад’юнкт- професором І.А. Красуським була ство- рена як самостійна організація студент- ська бібліотека із читальнею. Майже відразу розпочалася робота з форму- вання бібліотечного фонду, який скла- дався із дублікатів фундаментальної бібліотеки ХТІ та передплати на техні- чні журнали [5. – Арк. 80, 91]. Свої ви- дання для товариства охоче надало Ка- теринославське гірниче училище. З 15 січня 1903 р. у відкритому доступі було 390 томів наукових видань та 18 росій- ських та 6 іноземних технічних журна- лів, з яких 16 журналів бібліотека оде- ржувала безкоштовно. Згідно з встано- вленими правилами роботи бібліотеки, користування творами, журналами, кресленнями та таблицями надавалось студентам безкоштовно. Таким чином, бібліотека не лише допомагала реаліза- ції завдань технічного студентського товариства, а слугувала, перш за все, навчальним цілям. У зв’язку із неспокійною ситуаці- єю, викликаною революційними хви- люваннями 1904-1905 рр. серед студе- нтства, наукове студентське технічне товариство та бібліотека припинили своє існування відповідно до рішення Навчального комітету ХТІ від 15 квітня 1904 р. [7. – Арк. 41-42]. Серед причини закриття даних організацій зазначалося, що, з одного боку, напередодні рево- люційних заворушень їх діяльність на- була характеру, невідповідного до пря- мого призначення, а з іншого, – через відсутність узгодження їх статутів з боку Міністерства народної освіти, що не виключало у майбутньому віднов- лення їх діяльності. Неоднозначність формулювань рішень про ліквідування студентських об’єднань підтверджує, що безпосередніх мотивів, компроме- туючих їх роботу, не існувало. Незва- жаючи на нетривалий характер діяль- ності студентського технічного товари- ства його можна розглядати як зріле творче об’єднання молоді у стінах ХТІ. Революційні заворушення 1904- 1905 рр., у яких активно брали участь студенти технологічного інституту, на деякий час повністю виключили питан- ня про поновлення роботи студентсь- ких гуртків як художньо-освітніх, так і наукових. Насамкінець, бойкотування занять, систематичні сходки студентів у 1904/1905 навчальному році привели до закриття ХТІ. Позитивним наслідком революції 1905 року був перегляд пра- вил щодо студентських організацій. ПІДГОТОВКА НАУКОВИХ І ІНЖЕНЕРНИХ КАДРІВ ПИТАННЯ ІСТОРІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2007 № 3-4 35 Тому, як відзначав у своєму звіті дире- ктор ХТІ проф. П.М. Мухачов, з 1907 року на нових засадах при інституті знову працювали технічне студентське товариство, студентська бібліотека, а також музичний та літературно- драматичний гуртки [1. - С. 56-57]. Другим важливим студентським об’єднанням освітнього напрямку був Союз академістів. У 1911 році 19 сту- дентів на чолі з Всеволодом Станковим порушують питання про організацію при ХТІ нового студентського об’єднання – Союзу академістів [9. – Арк. 2]. Згідно із статутом, Союз ака- демістів мав на меті сприяти правиль- ному ходу академічного життя в інсти- туті шляхом реформування навчально- го процесу, а також сприяти фізичному і духовному розвитку своїх членів, і останнє – надавати матеріальну під- тримку студентам. На відміну від попе- редніх студентських об’єднань Союз намагався розв’язати комплекс питань, пов’язаних з покращенням студентсь- кого побуту, які з часом увійдуть до компетенції сучасних профспілок. Ос- новні напрямки роботи студентської корпорації полягали у створенні бібліо- тек, читалень, проведенні бесід, вечорів та спектаклів, організації спортивних занять, змагань, прогулянок та ін. Склад Союзу формувався з дійсних членів ХТІ та змагальників. Матеріаль- на основа складалася із членських вне- сків, від сплати яких звільнялися мало- забезпечені особи. Отже, його можна розглядати як організацію студентсько- го самоврядування, основні задачі дія- льності якої пов’язані із питаннями на- вчального процесу, а не прищеплення інтересу до наукових досліджень. У перший рік своєї діяльності Союз академістів зарекомендував себе актив- ними діями як впливовий чинник регу- лювання студентського життя. При ХТІ були створені бібліотека з книжковим фондом у 100 томів та читальнею, в якій надавалась можливість студентам ознайомитися переважно з академічни- ми виданнями, газетами та журналами. Для того, щоб підвищити професійний рівень слухачів ХТІ, товариство з осві- тньою метою організувало екскурсії на заводи та промислові підприємства. З метою вирішення назрілого питання, пов’язаного із соціальною незахищеніс- тю малозабезпечених студентів, Союз академістів запропонував відкриття Бюро праці. Поява нової структури по- винна була взяти на себе обов’язки з вишукування реальних місць виробни- чої літньої практики, але, найперше, дати можливість студенту одержувати додатковий заробіток від набутих в ін- ституті професійних знань та вмінь, як- от: виконання перекладів, креслярських робіт, вчителювання тощо. У майбутньо- му передбачалося створення та розробка статуту корпоративного Товариства вза- ємодопомоги, до функціональних обов’язків якого входили б організація видання курсів лекцій професорів та ін. Разом з тим академічна корпорація акти- вно представляла інтереси студентства ХТІ на Всеросійському академічному з’їзді, який відбувся у 1911 р.[9. – Арк. 9]. Таким чином, дане корпоративне об’єднання ставило перед собою завдан- ня навчального характеру, але разом з тим поєднувало у собі соціальні системи захисту малозабезпечених студентів на кшталт профспілкових організації. Напередодні революційних подій 1917 року Студентське технічне науко- ве товариство являло собою самостійне об’єднання з строкатою структурою, бібліотекою та музеєм. Класифікацій- ними ознаками розподілу Товариства на складові слугували не лише профе- сійні інтереси, естетичні нахили студе- нтів, а і віросповідання, територіально- адміністративна приналежність тощо. Так, досить активну позицію у студент- ському товаристві займали гуртки му- сульман, Кременчуцького та Воронезь- ПІДГОТОВКА НАУКОВИХ І ІНЖЕНЕРНИХ КАДРІВ ПИТАННЯ ІСТОРІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2007 № 3-4 36 кого земляцтв. Серед професійних об’єднань слід відзначити діяльність хімічної секції (на чолі з проф. Є.І. Орловим), аеросекції (голова – проф. Г.Ф. Проскура), холодильної та фотосекцій [10. – Арк. 8-9, 14]. Керівництво товариства обиралося шляхом голосування дійсних членів. На закритих та відкритих засіданнях як об- говорювалися питання, пов’язані з внут- рішніми справами товариства, організаці- єю навчального процесу, так і доповіда- лися результати експериментальних робіт технічного характеру викладачами та студентами інституту. Професійний на- прям діяльності студентського наукового технічного товариства підкреслювався відбитком печатки, який повністю збігав- ся із знаком відзнаки форменого одягу для інженерів-технологів, інженерів- механіків, інженерів-хіміків, технологів та механіків [11]. Центральне місце у структурі То- вариства належало бібліотеці, яка скла- далася з фонду основної бібліотеки (14 відділів) та бібліотеки ім. М.І. Ловцова (література з архітектурного та будіве- льних відділів). На 1 січня 1916 року бібліотечне зібрання Товариства стано- вило 1096 томів [10. – Арк. 35]. Чергова перерва у роботі студент- ського технічного товариства та його гуртків пов’язана з Громадянською вій- ною 1918-1920 рр. Першим почав свою роботу хімічний гурток, який відкрився з 17 квітня 1921 р. [12. – С. 369]. Його функціонування повністю підпорядко- вувалося загальному ходу навчального процесу, а робота полягала у читанні доповідей та проведенні лекцій. Так, за період з 17 квітня 1921 р. по 1 червня 1922 р. на відкритих нарадах гуртка було прочитано викладачами та студен- тами 22 доповіді, причому їх тематика охоплювала спектр питань від суто прикладного та теоретичного характеру до історичних екскурсів (наприклад, „Алхімія минулого та сьогодення”) та науково-методологічних аспектів при- родознавства (зокрема, „Світ, його пі- знання та його елементи”). При гуртку під керівництвом проф. О.М. Щукарєва, проф. В.Ф. Тимофєєва та Г.Є. Мухіна працював фізико- хімічний семінар [12. – С.369]. Викладачі відповідально ставились до роботи студентських гуртків. Вони не лише керували, але і активно брали участь у їх роботі. Так, у 1922/1923 на- вчальному році завідувач кафедри цук- роваріння проф. О.О. Шумілов допові- дав результати проведеної ним науково- технічної роботи „Застосування центри- фуг-сепараторів для відділення бруду, який утворюється під час дефекації буря- кового соку вапном” у гуртку студентів- цукровиків хімічного факультету ХТІ, яку він також представляв в Управлінні цукрової промисловості у Москві [13. – Арк. 28]. Отже, завдяки роботі гуртків широкий загал студентів ознайомлювався із результатами останніх наукових пошу- ків провідних учених-хіміків. У 1923/1924 навчальному році було створено науково-технічний студентсь- кому клуб [14. – Арк. 91]. У своїй стру- ктурі він об’єднував секції за напрям- ками підготовки інститутом спеціаліс- тів, які у свою чергу розподілялися на гуртки відповідно до навчальної дис- ципліни або предмета, наприклад, хімі- чна секція розподілялась на гуртки: шкіряний, мінеральної технології, зага- льної і аналітичної хімії, цукровиків тощо. На 1925/1926 навчальний рік на- уково-технічні гуртки були створені за усіма спеціальностями [15. – Арк. 42]. Науково-технічне товариство сту- дентів, професорів, заводських праців- ників при ХТІ імені В.І. Леніна (НТТ) офіційно було затверджено 1 листопада 1927 року [16. – Арк. 127]. Правління вищеназваного товариства складалося із 17 членів і 5 кандидатів та ревкомісії із 5 чоловік. Даний склад управлінсько- ПІДГОТОВКА НАУКОВИХ І ІНЖЕНЕРНИХ КАДРІВ ПИТАННЯ ІСТОРІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2007 № 3-4 37 го апарату красномовно свідчить про запровадження адміністративно- командних методів керування, що зна- чно знижувало статус товариства та формалізувало характер його роботи. За напрямками роботи НТТ із представни- ків правління були створені комісії: 1) науково-дослідна; 2) редакційно- видавнича; 3) бібліотечно-музейна то- що. Наукове технічне товариство об’єднувало у своєму складі 15 гуртків за числом науково-дослідних кафедр, створених на початку 1920-х років при ХТІ. Треба відзначити, що фотографіч- ний гурток мав загальноінститутський масштаб. Редакційно-видавнича комісія приймала заявки від кафедр та факуль- тетів на публікацію необхідних посібни- ків, почав виходити �тудентський нау- ково-технічний журнал „Червоний тех- нолог”. Музейно-бібліотечна комісія керувала роботою 8 створених при гурт- ках бібліотек та музеєм [16. – Арк. 127]. Серед основних завдань товариства були, по-перше, встановлення зв’язку з інженерами виробництва, особливо з питань консультативної допомоги практикантам та співробітництва у ви- давництві журналу НТТ, по-друге, участь у роботі з удосконалення навча- льних програм, по-третє, налагодження стосунків з іншими вищими технічними закладами, науковими та професійними організаціями тощо. З іншого боку, то- вариство надавало допомогу робітни- кам заводів, підвищуючи їх кваліфіка- ційний рівень. Реалізація на практиці поставлених завдань здійснювалася методами, які використовували попередні наукові об’єднання студентської молоді. Разом з тим помітна тенденція до запрова- дження семінарського курсу на проти- вагу читанню доповідей. Даний метод мав низку безперечних переваг, а саме: пожвавлення та підвищення інтересу студентів до проведення самостійної наукової роботи, розгляд складних тем по частинам, підвищення статусу кері- вника та виділення найбільш обдарова- ної молоді. Практика читання допові- дей залишалась на умовах переносу їх до заводських лабораторій із завчасним виданням тез. Кількісний склад гуртків науково- технічного товариства студентів, професо- рів, заводських робочих при Харківському технологічному інституті ім. В.І. Леніна на 26 листопада 1928 р.[16. – Арк. 126] № п/п Назва гуртка кль- кість членів, чол. 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15 гідромеханічний хімічної технології теплотехнічний сільськогосподарсько- машинобудівний паровозний авіаційний електросилового обладнання санітарно-технічний хімічний (для студентів четвертого курсу) технології металів електромашино будівний радіомашинний фотомашинобудівний архітектурний дорожньо-мостовий 13 60 95 24 35 25 51 13 48 27 22 40 30 17 13 На найближчий час товариство планувало більш активно розгорнути роботу серед студентів молодших кур- сів, зокрема, шляхом організації екску- рсій на місцеві заводи, проведення екс- периментальних робіт у виробничих умовах під час літньої практики, при- чому всі організаційні витрати покла- далися за рахунок коштів інституту та допомоги профкому. Поступово на пе- рший план виходить воєнна направле- ність у дослідницькій тематиці студе- нтських робіт. Робота НТТ координувалася з боку Науково-технічного управління ВРНГ СРСР. Так, з його дозволу 3 студенти Товариства взяли участь у Менделеєв- ському з’їзді хіміків, якій відбувся у Казані у травні 1928 р. Члени НТТ мали право відвідувати доповіді у Домі вче- них, клубі інженерів, брати участь у академічних виробничих нарадах. От- же, від вирішення суто інститутських завдань навчального характеру, сфера компетенції Товариства значно розши- ПІДГОТОВКА НАУКОВИХ І ІНЖЕНЕРНИХ КАДРІВ ПИТАННЯ ІСТОРІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2007 № 3-4 38 рювалася установленням зв’язків з ви- робництвом, науковими і освітніми установами республіканського масшта- бу. На 1928/1929 навчальний рік число членів науково-технічного товариства становило 513 чоловік [16. – Арк. 126]. Таким чином, Студентське наукове технічне товариство відігравало важли- ву роль у розвитку нахилу до самостій- ної творчої роботи, формуванні профе- сійних навичок та вмінь у студентів ХТІ. Основні завдання Товариства за- кріплювались Статутом. Крім навчаль- них цілей, Товариство у своїй роботі мало на меті сприяти вирішенню актуа- льних питань функціонування системи вищої технічної освіти. Реалізація про- грамних положень здійснювалась через читання доповідей, рефератів, їх обго- ворення на засіданнях, організацію екс- курсій, видання власного збірника нау- кових праць. Як правило, на ініціати- вою Товариства, організовувались на- вчально-допоміжні установи, зокрема, студентська бібліотека, музей. Харак- тер його роботи відзначався переривча- тістю, яка була обумовлена розгортан- ням революційних подій наприкінці XIX – початку XX ст. та Громадянсь- кою війною. Студентське наукове тех- нічне товариство за формою організації діяло з 1902 р. по 1917 р. як професійне творче об’єднання студентів інституту, створене на принципах автономності та демократизму; з 1921 р. відновило свою роботу через відкриття гуртків за спеці- альністю; а з 1927/1928 навчального року було офіційно затверджено у структурі ХТІ як об’єднання студентст- ва, науковців, професорсько- викладацького складу та інженерів. ЛІТЕРАТУРА 1. Мухачев П.М. Двадцатипятилетие Харьковского технологического института императора Александра III. 1885-1910. Отчет, прочитанный на торжественном акте 15-го сентября 1910 г. директором института П.М. Мушачевым. – Х.: Типо- графия и литография М. Зильберберг и С- вья, 1910. – 71 с. 2. Харьковский политехнический инсти- тут. 1885-1985. История развития. – Харьков: Изд-во при Харьк. гос. ун-те издат. объед. «Вища школа», 1985. – 224 с. 3. Степанович Е.П. Высшая специ- альная школа на Украине (конец XIX – начало XX в.). – К.: Наук. думка, 1991. – 99 с. 4. Державний архів Харківської області (ДАХО). – Ф. 770. – Оп. 1. – Спр. 328. – 70 Арк. 5. ДАХО. – Ф. 770. – Оп. 1. – Спр. 432. – 93 Арк. 6. ДАХО. – Ф. 770. – Оп. 1. – Спр. 424. – 68 Арк. 7. ДАХО. – Ф. 770. – Оп. 1. – Спр. 499. – 161 Арк. 8. Сборник технического студенческого общества при Харьковском технологиче- ском институте императора Александра III. – Х.: Паровая типография и литография М. Зильберберг и С-вья, 1903. – 106 с. 9. ДАХО. – Ф. 770. – Оп. 1. – Спр. 678. – 15 Арк. 10. ДАХО. - Ф. 770. – Оп. 1. – Спр. 833. – 47 Арк. 11. Известия Харьковского технологи- ческого института императора Александра III. – Харьков: Типография и литография М. Зильберберг и С-вья. – 1905. – Т.1. 12. Химический кружок при Харьковском технологическом институте // Наука на Украи- не. – 1922. - № 4. – С. 369. 13. ДАХО. – Ф. Р-1682. – Оп. 1. – Спр. 133. – 35 Арк. 14. ДАХО. – Ф. Р-1682. – Оп. 1. – Спр. 120. – 118 Арк. 15. ДАХО. – Ф. Р-1682. – Оп. 1. – Спр. 186. – 165 Арк. 16. ДАХО. – Ф. Р-1682. – Оп. 1. – Спр. 228. – 199 Арк.

Діяльність студентського технічного товариства Харківського технологічного інституту (1902-1929 рр.)

Institution

Ähnliche Einträge