Методичні підходи до оцінки метрополійних функцій регіональних метрополій
Систематизовано методичні підходи до оцінки метрополійних функцій регіональних метрополій, актуалізована залежність розвитку прилеглої території від рівня розвитку метрополійних міст, складності та різноманітності їх функціонального статусу. Визначено перспективні напрями дослідження проблематики ме...
Saved in:
| Date: | 2014 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України
2014
|
| Series: | Економічні інновації |
| Online Access: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/79160 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Методичні підходи до оцінки метрополійних функцій регіональних метрополій / О.М. Синютка // Економічні інновації: Зб. наук. пр. — Одеса: ІПРЕЕД НАН України, 2014. — Вип. 57. — С. 368-375. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-79160 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-791602015-03-28T03:01:24Z Методичні підходи до оцінки метрополійних функцій регіональних метрополій Синютка, О.М. Систематизовано методичні підходи до оцінки метрополійних функцій регіональних метрополій, актуалізована залежність розвитку прилеглої території від рівня розвитку метрополійних міст, складності та різноманітності їх функціонального статусу. Визначено перспективні напрями дослідження проблематики метрополізації. The methodical approach to assessing features regional metropolises, updated dependence of the surrounding area on the level of metropolitan cities, complexity and diversity of their functional status. 2014 Article Методичні підходи до оцінки метрополійних функцій регіональних метрополій / О.М. Синютка // Економічні інновації: Зб. наук. пр. — Одеса: ІПРЕЕД НАН України, 2014. — Вип. 57. — С. 368-375. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. XXXX-0066 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/79160 332.15:771 uk Економічні інновації Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
Систематизовано методичні підходи до оцінки метрополійних функцій регіональних метрополій, актуалізована залежність розвитку прилеглої території від рівня розвитку метрополійних міст, складності та різноманітності їх функціонального статусу. Визначено перспективні напрями дослідження проблематики метрополізації. |
| format |
Article |
| author |
Синютка, О.М. |
| spellingShingle |
Синютка, О.М. Методичні підходи до оцінки метрополійних функцій регіональних метрополій Економічні інновації |
| author_facet |
Синютка, О.М. |
| author_sort |
Синютка, О.М. |
| title |
Методичні підходи до оцінки метрополійних функцій регіональних метрополій |
| title_short |
Методичні підходи до оцінки метрополійних функцій регіональних метрополій |
| title_full |
Методичні підходи до оцінки метрополійних функцій регіональних метрополій |
| title_fullStr |
Методичні підходи до оцінки метрополійних функцій регіональних метрополій |
| title_full_unstemmed |
Методичні підходи до оцінки метрополійних функцій регіональних метрополій |
| title_sort |
методичні підходи до оцінки метрополійних функцій регіональних метрополій |
| publisher |
Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України |
| publishDate |
2014 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/79160 |
| citation_txt |
Методичні підходи до оцінки метрополійних функцій регіональних метрополій / О.М. Синютка // Економічні інновації: Зб. наук. пр. — Одеса: ІПРЕЕД НАН України, 2014. — Вип. 57. — С. 368-375. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| series |
Економічні інновації |
| work_keys_str_mv |
AT sinûtkaom metodičnípídhodidoocínkimetropolíjnihfunkcíjregíonalʹnihmetropolíj |
| first_indexed |
2025-07-06T03:13:47Z |
| last_indexed |
2025-07-06T03:13:47Z |
| _version_ |
1836865686540910592 |
| fulltext |
УДК 332.15:771
МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНКИ МЕТРОПОЛІЙНИХ
ФУНКЦІЙ РЕГІОНАЛЬНИХ МЕТРОПОЛІЙ
Синютка О.М.
Систематизовано методичні підходи до оцінки метрополійних фун-
кцій регіональних метрополій, актуалізована залежність розвитку приле-
глої території від рівня розвитку метрополійних міст, складності та рі-
зноманітності їх функціонального статусу. Визначено перспективні на-
прями дослідження проблематики метрополізації.
Постановка проблеми. Сучасні процеси глобалізації економічного
простору зумовлюють його поляризацію. Поляризований розвиток регіо-
нів з виділенням і підтримкою мережі потужних центрів локального, регі-
онального та міжрегіонального рівня потребує поглибленого дослідження
через підвищення ролі великих міст України як фокусів (ядер, точок) роз-
витку та організації соціально-економічного простору країни, які висту-
пають «полюсами росту» і продукують інноваційно-інвестиційний вплив
на прилеглу територію, зокрема, через наявний інтелектуальний, науковий
і освітній потенціал, забезпеченість інноваційною, фінансовою, інформа-
ційною, транспортною інфраструктурою тощо.
Процеси метрополізації пов’язані з концентрацією економічного, куль-
турного й інформаційного потенціалу розвитку суспільства у великих містах
і зонах їх впливу, реалізацією ними суспільно значимих функцій на світово-
му та макрорегіональному рівнях. Від вектора та рівня розвитку таких голов-
них міст-метрополісів, складності та різноманітності їх функціонального на-
вантаження (статусу) залежить розвиток прилеглої території, інтенсивність
продукування та ретрансляції управлінських і технологічних інновацій, ви-
щих досягнень і зразків матеріальної й духовної культури, входження регіо-
нів країни до світового соціально-економічного простору.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженням окремих ас-
пектів реалізації метрополійних функцій та їх впливу на просторовий розви-
ток, а також демографічних, соціально-економічних та інституційних про-
блем розвитку регіональних метрополій та міських агломерацій займались
такі вітчизняні вчені, як: І. Бистряков, О. Денисенко, М. Дністранський,
Т. Мазур, М. Назарук, Ю. Палеха, Г. Підгрушний, У. Садова, З. Сіройч,
Ю. Стадницький, Г. Стеблій, О. Топчієв, В. Чужиков, Л. Шевчук, С. Шульц
та ін.; зарубіжні науковці: Е. Глезер, Г. Горжеляк, О. Дружинін, В. Змітрович,
Ч. Еданс, Р. Ледрі, Т. Марковський, Т. Маршал, Е. Сойя, Р. Флоріда та ін.
Проте, на сьогоднішній день особливо важливими залишаються питання систе-
матизації метрополійних функцій за сферою прояву для подальшого вироблен-
ня методичного інструментарію оцінки економічних ефектів від їх реалізації.
368 Економічні інновації
Випуск № 57
2014
Метою статті є систематизація методичних підходів до оцінки мет-
рополійних функцій регіональних метрополій та вироблення власної ме-
тодики аналізу їх реалізації.
Виклад основного матеріалу. На даний час, однією з основних
форм існування сучасних суспільств є міські спільноти. Більш ніж 50%
населення Землі в даний момент часу проживає в містах, а процес урбані-
зації і концентрації населення в містах триває. Найінтенсивніший його пе-
ребіг спостерігається в регіонах метрополій, тобто міст, які не тільки най-
більш значні за своїми масштабами, але й здійснюють найбільш інтенсив-
ний вплив на прилеглу до них територію.
Характеристика міста-метрополії, адекватна його соціально-політичній
ролі, вимагає дослідження не тільки його структури, процесів, стадій роз-
витку і причин, а й виявлення певних специфічних якостей, які ідентифі-
кують місто з цієї точки зору. Місто є не тільки і не стільки сукупністю
архітектурних форм, розташованих у просторі, скільки мережею асоціа-
цій, корпорацій та фірм, різноманітних установ, а також міським співтова-
риством [1]. Концентрація різного роду функцій і факторів впливу на об-
меженій території створює сприятливе підґрунтя для кооперації, комуні-
кації та формування спільноти міста.
Будь-яке велике місто володіє певним набором, як якісних, так і кі-
лькісних характеристик, які можна кваліфікувати як ознаки його метропо-
лійного статусу. Саме від ширини спектру даних характеристик, прита-
манних місту, залежить його місце в глобальній просторовій організації
суспільства. Трансформація великого міста в повноцінну метрополію пе-
редбачає наявність комплексу взаємопов’язаних факторів, ефективне ви-
користання яких і дозволяє досягти метрополійного статусу та підтриму-
вати його в майбутньому. Так, на думку А.Г. Дружиніна, до складу згада-
ного комплексу факторів, відносяться [2]: соціально-демографічний та фі-
нансово-економічний масштаб міста; його структурні особливості; істори-
чний, духовний і культурний потенціал, який зумовлює його унікальність
та систему цінностей; величина підконтрольної місту території та її поте-
нціал; особливості взаємодії міста з іншими метрополіями, як в межах
окремої держави, так і в глобальному масштабі.
З метою отримання метрополійного статусу або ж підтримання вже
наявного, велике місто повинно бути конкурентоспроможним в сучасних
економічних умовах, володіти високотехнологічним промисловим ком-
плексом, розвинутими сферою послуг та соціальною інфраструктурою,
значним суспільним потенціалом. На його теренах повинні зосереджува-
тися основні ринки товарів і послуг, здійснюватися структурні перетво-
рення в економіці регіону та країни разом із їх швидкою адаптацією до
умов сьогодення, відбуватися найбільш інтенсивний розвиток інвестиційно-
інноваційної діяльності, а також становлення рівня життя значної частини
населення країни.
Роль великого міста, як домінуючого центру – метрополійного міста,
довкола якого об’єднуються навколишні населені пункти на основі спіль-
них інтересів зростання соціо-культурної, фінансово-економічної та еко-
2014 Економічні інновації
Випуск № 57
369
логічної ефективності їх функціонування, визначається не стільки його
масштабом, як місцем його локалізації в просторі, ступенем концентрації
функцій та їх вагомістю. Зважаючи на це, основним індикатором при ви-
значенні розміру метрополійного ареалу доцільно приймати простір по-
ширення зовнішніх функцій великого міста на оточуючі його території
(функціонально пов’язані оточуючі території, які перебувають під його
постійним впливом). Характерною особливістю таких територій є накла-
дання дії важливих зовнішніх функцій метрополійного центру, високий
рівень функціональної інтеграції, розвиненість мережі комунікацій та ін-
фраструктурної пов’язаності.
На даний час, в загальній структурі найбільших, великих і середніх
міст України за функціональною ознакою можна виділити:
а) міжрегіональні економічні, наукові, культурні, освітні та науково-
технічні центри;
б) регіональні (або обласні) господарсько-адміністративні та культу-
рні центри (переважно міста обласного підпорядкування);
в) районні господарсько-адміністративні та культурні центри (най-
частіше великі та середні міста);
г) крупні центри, яким притаманний виражений промисловий про-
філь (Запоріжжя, Маріуполь, Макіївка, Кривий Ріг та ін.) [3, с. 186].
Українські науковці В. Присяжнюк та В. Глеба виокремлюють три
пояси впливу секторів великого міста, які формують метрополію. Для ко-
жного з цих секторів є характерними якісно відмінні соціально-економічні
зв’язки. Так, зокрема[4, с. 51-52]:
- перший пояс, до складу якого входять малі міста, робітничі міс-
течка та селища, що межують безпосередньо з містом у радіусі 15-30 км.,
володіючи міцними зв’язками з великим містом, формують основний місто-
будівний каркас у різних сферах (демографічній, економічній, соціально-
побутовій, комунікаційно-інфраструктурній). Приміські зони, великих
міст, стають центрами тяжіння поселень першого поясу;
- другий пояс, котрий включає території поселень, мешканці яких
регулярно користуються послугами різноманітних міських закладів побу-
тового обслуговування. В межах першого та другого поясів інтенсивність
культурно-побутових зв’язків забезпечується розвиненою транспортною
інфраструктурою. Перший та другий пояси формують так звану міську
«метрополію» великих міст.
- третій пояс, як зовнішній пояс у межах зони культурно-
побутового впливу великого міста, формується залежно від величини міс-
та, його адміністративних функцій, характеру містобудівної освоєності те-
риторій, наявності магістралей загальнодержавного значення, міжнарод-
ного авіа сполучення, транспортно-логістичної інфраструктури тощо. На-
приклад, для столиці України – м. Києва, третій пояс становить приблизно
250 км. Такі обласні центри як Чернігів, Житомир, Черкаси формують у
сукупності Київський регіон. Загальна площа цього регіону складає приб-
лизно 138 тис. км2. Чисельність населення, що мешкає в цьому регіоні
приблизно становить 8,5 млн. осіб.
370 Економічні інновації
Випуск № 57
2014
На нашу думку, метрополійні функції міст, зокрема їх концентрація
та вагомість в межах певної території чи країни в цілому, є основними які-
сними характеристиками процесу метрополізації, які набуваються та, в
подальшому, реалізуються окремими найбільшими містами, за наявності
відповідних умов та необхідного потенціалу. Ступінь реалізації та масш-
таб просторового поширення метрополійних функцій як сукупний резуль-
тат діяльності метрополійної системи, відображають її суспільно-
просторову сутність у найважливіших сферах суспільної активності, як
то, в організаційно-управлінській, духовно-культурній, інформаційно-
комунікаційній.
Чим більший перелік метрополійних функцій реалізується містом та
ширшим є зона їх впливу на прилеглу територію, тим вище в світовому
ранзі метрополій воно знаходиться. Реалізація повного переліку метропо-
лійних функцій разом із найбільш потужним впливом у світовому масш-
табі, притаманна світовим містам або глобальним метрополіям. Натомість,
реалізація окремих метрополійних функцій разом з впливом в локальному
чи регіональному масштабі притаманна регіональним метрополіям, до
складу яких можна віднести практично всі найбільші міста України з їх
приміськими зонами.
Таким чином, можна констатувати, що саме функціональне доміну-
вання великого міста в усіх ділянках соціо-культурного, інформаційного,
суспільно-політичного та господарського життя в рамках своїх зовнішніх
функцій поза власними територіальними межами й визначає основну сут-
ність процесу метрополійності. Вагомість та концентрація функцій, ареал
поширення їхньої реалізації за межі великого міста зумовлюють його ос-
новну роль як міста-метрополії. На даний час, масштаб міста вже не є ви-
значальним критерієм при визначенні його статусу як метрополійного мі-
ста. В сьогоднішніх умовах вагомішими стають геополітичні чинники, ін-
вестиційна та інноваційна привабливість, які безпосередньо залежать від
рівня розвитку та стабільності регіону. Як наслідок, за своєю соціально-
економічною вагомістю менш масштабний проте багатофункціональний
обласний центр може не поступатися великому промисловому центру.
Ідентифікація та подальша оцінка метрополійних функцій великих
міст, українськими та закордонними науковцями проводиться, загалом, на
основі подібних критеріїв, які тісно корелюються із їх суспільно-
просторовим устроєм та високим рівнем впливу на навколишню територію.
Виникнення та розвиток метрополійних функцій у великих містах,
на думку О. Денисенко, грунтується на функціонуванні потужного гос-
подарського комплексу інноваційного типу, до їх складу вона включає
наступні функції: організаційно-управлінську, інноваційно-креативну,
духовно-культурну, інформаційно-репрезентативну та транспортно-
комунікаційну [5].
На думку М. Дьоміна та М. Габреля, однією з основних якісних ха-
рактеристик міста-метрополії є його моноцентрична просторова структура
із сформованою ієрархічною системою внутрішніх (міських) та зовнішніх
(надрегіональних) функцій. До складу внутрішніх функції метрополійного
2014 Економічні інновації
Випуск № 57
371
міста, направлених на задоволення потреб мешканців центрального міста,
відносяться зокрема:
− задоволення побутових потреб (вода, світло, тепло, покупки, ре-
монт і т.п.);
− громадський порядок;
− задоволення громадянських потреб (доступність, компетентність
і некорумпованість муніципальних службовців, працівників правоохорон-
них органів);
− самореалiзацiя (отримання фаху, хорошої роботи, відкриття вла-
сної справи, побудова кар’єри, створення сім’ю);
− екологiя (чистота повiтря, рiвень шуму тощо);
− комунiкацiї (мiський транспорт, стан дорiг, доступ до мережі Ін-
тернет).
Для оцінки ступеня реалізації внутрішніх функцій метрополійного міс-
та, вченими пропонується введення групи показників якості (рівня) задово-
лення перелічених вище потреб населення міста, зокрема[5]: рівень трудової
зайнятості і можливість працевлаштування; рівень забезпеченості житлом та
можливості його придбання; рівень доходу і соціальна диференціація; рівень
освіченості; соціальна та екологічна безпека проживання; транспортна мобі-
льність; індекс міграції (зовнішньої, внутрішньої, маятникової).
Зовнішні функції метрополійного міста виходять за межі міської те-
риторії та скеровується на задоволення потреб усього суспільства в масш-
табі певного регіону, держави чи світу. Вони оцінюються за допомогою
показників корисності національній системі.
До їх складу відносяться: забезпечення сировиної та енергетичної
безпеки держави; контроль та регулювання демографічного стану суспіль-
ства; розвиток системи комунікацій; розвиток та поглиблення процесу ін-
форматизації; контроль та регулювання якості трудового потенціалу; роз-
виток зовнішньоекономічних зв’язків; створення та підтримка сприятли-
вого інвестиційного клімату; створення та підтримка сприятливих умов
для розвитку повного циклу інноваційної діяльності.
Польські науковці з Головного гірничого інституту (Główny Instytut
Górnictwa) м. Катовіце [7], основними критеріями виокремлення метропо-
лійних функцій міст серед загальноміських функцій вважають їх надрегі-
ональний ступінь та значення, рідкісність/унікальність, просторова конце-
нтрація та потенціал для творення доданої вартості будь-якого
пов’язаного з ними продукту чи послуги. Розпізнавання метрополійних
функцій можуть бути зроблені у двох керунках, зокрема: 1) організації –
товари – ринки; 2) інфраструктура – технологія – бізнес.
До переліку метрополійних функцій, сформованого відповідно до
наведених критеріїв ідентифікації, відносяться: державне управління; ін-
формація та зв’язок; охорона здоров’я; висока культура та історична спа-
дщина; наука; вища освіта; туризм; транспорт та логістика; корпоративне
управління; фінанси та страхування.
Відповідно до висновків Т. Марковського і Т. Маршала[8], до числа
метрополійних, відносяться ті міські функції, які:
372 Економічні інновації
Випуск № 57
2014
- володіють екзогенними (зовнішніми) властивостями принаймні
в над регіональному діапазоні;
- пов'язані із здійсненням службової діяльності установ найвищого
рівня, класифікованих в третинному та четвертинному секторах економіки
(політичних, релігійних, адміністративних, культурних, наукових, освітніх,
туристичних, економічних, фінансових, зв'язку, інформації), особливо функції
прийняття рішень, пов'язаних з наявністю установ, що представляють струк-
туру менеджмент, управління і контроль на міжнародному рівні.
У розробленій Федеральним інститутом дослідження будівництва,
урбанізації та просторового розвитку (BBSR) та Федеральним офісом з
питань будівництва та регіонального планування (BBR) з м.Бонн (Німеч-
чина), аналітичній доповіді “Метрополійні області в Європі” [9] зазнача-
ється, що вибір функціональної системи базується на трьох критеріях, у
відповідності до їх ступеня, яким вони:
− представлені власними структурами чи організаціями в мереже-
вій конкурентній боротьбі на світовому чи європейському рівні;
− продукують події світового чи загальноєвропейського рівня;
− створили інфраструктуру, яка репрезентує світову або хоча б
транснаціональну мережу.
Згідно із зазначеними критеріями, були визначені п’ять
функціональних областей, в яких сконцентровані всі метрополійні функції
(разом вони утворюють індекс BBSR метрополійних функцій): політика;
економіка; наука; транспорт; культура.
Надалі, було визначено сукупно 38 показників, які стали індикато-
рами кожної із зазначених функціональних областей. Мінімальними вимо-
гами до кожного з даних показників, аби бути придатними для проведення
аналізу, були ступінь їх просторового охоплення, порівнянність змісту,
стандартизація за якісною ознакою, правильність геокодування, високий
ступінь прояву ознаки.
Кожна із 5-ти функціональних областей, отримала свій специфічний
набір показників, від 2 до 5-ти, які, на думку авторів, стали їх найкращими
індикаторами, найбільш повно відобразили ступінь їх прояву та реалізації.
При визначенні сукупного індексу BBSR метрополійних функцій, кожна з
функціональних областей отримала однакову питому вагову частку – 20%,
а кожен з групи показників – однакову вагу в межах своєї функціональної
області. Кожен із показників у функціональних областях був стандартизо-
ваний по відношенню до максимального рівня свого ряду і отримав зна-
чення у діапазоні від 0 до 100. Сума значень показників по кожній з функ-
ціональних областей відобразила ступінь реалізації певної метрополійної
функції кожним із досліджених міст. Сукупне значення індексу BBSR ме-
трополійних функцій для певного міста складалося з суми стандартизова-
них значень всіх 38 показників в рамках 5-ти функціональних областей.
Ширина спектру метрополійних функцій, які реалізуються містом і
їх масштаб, а також розмір поширення зони його впливу на прилеглі тери-
торії визначають його місце в світовому ранзі міст-метрополій. Реалізація
максимально можливого спектру метрополійних функцій разом із най-
2014 Економічні інновації
Випуск № 57
373
більш потужним впливом у світовому масштабі, притаманна світовим міс-
там або глобальним метрополіям. Натомість, реалізація окремих метропо-
лійних функцій разом з впливом в локальному чи регіональному масштабі
притаманна регіональним метрополіям, якими можна вважати практично
всі найбільші міста України.
Так, наприклад, в дослідженні польського науковця Владислава Ла-
годзінскі [10] вибір показників для аналізу взаємодії між метрополією та
навколишніми територіями пов’язаний із розміром діапазону впливу фун-
кцій метрополії, який на його думку включає наступні рівні:
- глобальний (світовий рівень);
- європейський (рівень Європейського Союзу);
- крайовий (державний рівень);
- регіональний (рівень воєводств);
- локальний (метрополійний рівень).
Враховуючи розглянуті підходи до ідентифікації та оцінки метропо-
лійних функцій великих міст, як українськими, так і закордонними науко-
вцями, нами сформовано власну методику оцінки метрополійних функцій
великих міст України, яка включає 2 основних етапи:
- ідентифікація загального рівня метрополійності міста;
- оцінка ступеня реалізації метрополійних функцій міста з їх по-
дальшим ранжуванням за даним параметром.
Перший етап оцінки метрополійних функцій великих міст України
передбачає процес ідентифікації загального рівня метрополійності міста,
головною метою якого є виявлення його основних метрополійних функцій
та можливого діапазону їх впливу. Другий етап – оцінка ступеня реалізації
метрополійних функцій міста з їх подальшим ранжуванням на основі вла-
сного підходу щодо наповнення функціональних зон.
Висновки. Саме інтенсифікація та концентрація суспільно-
економічних взаємовідносин, кількість і якість «споживання» міського
простору в ареалах метрополізації (ресурсних, естетичних, креативних,
інноваційних, рекреаційних і ін. можливостей) в руслі постіндустріальної
просторової трансформації, значимість та дифузія рішень управлінського
характеру, функціональний радіус їх (масштаб) впливу слугують критері-
ями, що детермінують наявність (відсутність) метрополійної функції пев-
них просторових форм організації суспільства.
В поляризованому і рентоорієнтованому просторі України дослідження
проблематики метрополізації в перспективі повинні охоплювати питання
щодо впорядкування термінології щодо регіональних метрополій, метропо-
лійних просторів (ареалів, субрегіонів), їх ідентифікація та делімітація; сис-
тематизації метрополійних функцій та розробка методичного інструментарію
оцінки економічних ефектів від їх реалізації; визначення ролі метрополій як
полюсів зростання на глобальному, національному й регіональному рівнях.
Література:
1. Mumford L. The City / International Encyclopedia of the Social
Science (ed. D. L. Sills). NY, USA: The MacMillan Co& The Free Press. 1968.
Vol. II. P. 447-472.
374 Економічні інновації
Випуск № 57
2014
2. Дружинин А.Г. Пространственное развитие города-миллионера:
тенденции постсоветского периода. Ростов н/Д: Изд-во Юж. федер. ун-та,
2008. 192 с.
3. Бакалова Л. Структурно-функціональна типологія міст як ефек-
тивний інструмент управління розвитком міста / Л. Бакалова // Управлін-
нясучасним містом. – 2007. – № 1–12 (25–28). – С. 182-192.
4. Присяжнюк В. К. Державне управління містобудівними систе-
мами та планування міських поселень України / В. К. Присяжнюк,
В. Ю. Глеба //Наук. вісник Академії муніципального управління. Серія
«Управління». – К. : ВПЦ Академії муніципального управління, 2011. –
Вип. 1/2011. – С. 49–57.
5. Підгрушний Г. Міста-метрополіси як новітня форма територіаль-
ної організації суспільства [Текст] / Г. Підгрушний, О. Денисенко // Досвід
та перспективи розвитку міст України. Збірник наукових праць. – 2010. –
№ 18. – С. 65-78.
6. Загальна методика формування метрополісних територій в Украї-
ні / М. М. Дьомін, М. М. Габрель // Містобудування та терит. планув. —
2005. — Вип. 21. — С. 102–113.
7. Wizja przyszłości metropolitalnych usług publicznych w
Górnośląskim Obszarze Metropolitalnym[Текст]// red. J.Bondaruka// Główny
Instytut Górnictwa. – Katowice 2011 [Електронний ресурс]. – Режим досту-
пу : www.foresightgom.pl/uploads/monografia_do_druku.pdf.
8. Markowski T. Metropolie, obszary metropolitalne, metropolizacja:
Problemy i pojęcia podstawowe / T. Markowski, T. Marszał. – Warszawa :
Polska Akademia Nauk. Komitet Przestrzennego Zagospodarowania Kraju,
2006. – 25 s.
9. BBSR: Metropolitan areas in Europe. [Текст] BBSR-Online-
Publikation 01/2011. Eds.: Federal Institute for Research on Building, Urban
Affairs and Spatial Development (BBSR) within the Federal Ofice for Building
and Regional Planning (BBR), Bonn, January 2011 [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: http://www.bbsr.bund.de/BBSR/EN/Publications/OnlinePublications
/2011/ DL_ON012011.pdf?blob=publication File&v=2.
10. Łagodziński W. Tworzenie statystycznego obrazu metropolitalnego
ośrodka miejskiego na przykładzie metropolii Warszawskiej[Текст]// W.
Łagodziński. – Warszawa: Oddział Warszawski Polskiego Towarzystwa
Statystycznego, 2012 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://pts.stat.gov.pl/cps/rde/xbcr/pts/Obraz_metropolii_warszawskiej.pdf.
Abstract
Synyutka A.M.
Methodological approaches to assessing functions of regional
metropolises
The methodical approach to assessing features regional metropolises,
updated dependence of the surrounding area on the level of metropolitan cities,
complexity and diversity of their functional status.
2014 Економічні інновації
Випуск № 57
375
http://www.foresightgom.pl/uploads/monografia_do_druku.pdf
|