Наукові засади екологоорієнтованого прогнозування розвитку національної економіки

Стаття присвячена встановленню закономірностей та пріоритетів екологоорієнтованого прогнозування в умовах формування засад парадигми сталого розвитку та «зеленої» економіки, розвинути сутність екологоорієнтованого прогнозування, як складової інституційного механізму стратегічного планування розвитку...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2014
Автор:	Хумарова, Н.І.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України 2014
Назва видання:	Економічні інновації
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/79165
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Наукові засади екологоорієнтованого прогнозування розвитку національної економіки / Н.І. Хумарова // Економічні інновації: Зб. наук. пр. — Одеса: ІПРЕЕД НАН України, 2014. — Вип. 57. — С. 412-421. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-79165
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-791652015-03-28T03:01:27Z Наукові засади екологоорієнтованого прогнозування розвитку національної економіки Хумарова, Н.І. Стаття присвячена встановленню закономірностей та пріоритетів екологоорієнтованого прогнозування в умовах формування засад парадигми сталого розвитку та «зеленої» економіки, розвинути сутність екологоорієнтованого прогнозування, як складової інституційного механізму стратегічного планування розвитку національної економіки. The article is devoted to regularities and priorities of environmentally oriented forecasting in the emerging paradigm of sustainable development and "green" economy principles, to develop environmentally oriented forecasting essentiality, as part of the institutional mechanism for strategic planning of the national economy. 2014 Article Наукові засади екологоорієнтованого прогнозування розвитку національної економіки / Н.І. Хумарова // Економічні інновації: Зб. наук. пр. — Одеса: ІПРЕЕД НАН України, 2014. — Вип. 57. — С. 412-421. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. XXXX-0066 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/79165 504 (338.27+330.53) uk Економічні інновації Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
description	Стаття присвячена встановленню закономірностей та пріоритетів екологоорієнтованого прогнозування в умовах формування засад парадигми сталого розвитку та «зеленої» економіки, розвинути сутність екологоорієнтованого прогнозування, як складової інституційного механізму стратегічного планування розвитку національної економіки.
format	Article
author	Хумарова, Н.І.
spellingShingle	Хумарова, Н.І. Наукові засади екологоорієнтованого прогнозування розвитку національної економіки Економічні інновації
author_facet	Хумарова, Н.І.
author_sort	Хумарова, Н.І.
title	Наукові засади екологоорієнтованого прогнозування розвитку національної економіки
title_short	Наукові засади екологоорієнтованого прогнозування розвитку національної економіки
title_full	Наукові засади екологоорієнтованого прогнозування розвитку національної економіки
title_fullStr	Наукові засади екологоорієнтованого прогнозування розвитку національної економіки
title_full_unstemmed	Наукові засади екологоорієнтованого прогнозування розвитку національної економіки
title_sort	наукові засади екологоорієнтованого прогнозування розвитку національної економіки
publisher	Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України
publishDate	2014
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/79165
citation_txt	Наукові засади екологоорієнтованого прогнозування розвитку національної економіки / Н.І. Хумарова // Економічні інновації: Зб. наук. пр. — Одеса: ІПРЕЕД НАН України, 2014. — Вип. 57. — С. 412-421. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
series	Економічні інновації
work_keys_str_mv	AT humarovaní naukovízasadiekologooríêntovanogoprognozuvannârozvitkunacíonalʹnoíekonomíki
first_indexed	2025-07-06T03:14:01Z
last_indexed	2025-07-06T03:14:01Z
_version_	1836865701642502144
fulltext	УДК 504 (338.27+330.53) НАУКОВІ ЗАСАДИ ЕКОЛОГООРІЄНТОВАНОГО ПРОГНОЗУВАННЯ РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ Хумарова Н.І. Стаття присвячена встановленню закономірностей та пріорите- тів екологоорієнтованого прогнозування в умовах формування засад па- радигми сталого розвитку та «зеленої» економіки, розвинути сутність екологоорієнтованого прогнозування, як складової інституційного механі- зму стратегічного планування розвитку національної економіки. Актуальність Перехідний період структурного реформування наці- ональної економіки на засадах сталого розвитку та принципах «зеленого» курсу спонукає до перегляду існуючої парадигми соціально-економічного розвитку з урахуванням ресурсно-екологічних обмежень, формування но- вого теоретичного та методологічного забезпечення екологоорієнтованого розвитку України. Наукове обґрунтування стратегічних завдань розвитку національних господарств значною мірою залежить від якості прогнозних досліджень, методологічного і методичного рівня їх забезпечення. Існуюча система стратегічного управління та планування практично не використовує прогнозну інформацію, що обмежує застосування самого методу прогнозування, а в реальній практиці знижує ефективність прийн- яття управлінських рішень щодо розвитку держави. До того ж існуюча за- конодавча база стосовно прогнозування потребує вдосконалення, а по пи- таннях стратегічного планування та програмування навіть повного онов- лення. Відповідно, ця проблема залишається актуальною і потребує ком- плексного й компетентного вирішення шляхом чіткого визначення місця прогнозування в системі стратегічного управління та якісного його напов- нення. Комплексність у даному аспекті передбачає охоплення прогнозни- ми оцінками різноманітних об'єктів національної економіки, з врахуван- ням того, що спектр цих об'єктів досить широкий і визначається соціаль- но-економічними, науково-технічними, ресурсно-екологічними та іншими проблемами розвитку територій. Прогнозування, з одного боку, підвищує ефективність прийнятих рішень, а з іншого – формує певні якісні характеристики всього процесу державного регулювання. На сьогодні принципово важливим є факт від- сутності на державному рівні єдиної концепції екологоорієнтованого про- гнозування, що є причиною неврахування у прогнозних оцінках, а отже, і у науково-інформаційній базі прийняття управлінських рішень, факторів природно-ресурсних, природно-техногенних і техногенних небезпек, фак- торів впливу трансформацій навколишнього природного середовища на господарську діяльність, їх наслідків, глобальних екологічних змін. 412 Економічні інновації Випуск № 57 2014 Наприкінці двадцятого століття представники різних наукових на- прямів і футурологічних шкіл, запропонували використовувати глобальні моделі з метою представлення, діагностики та прогнозування світової проблематики. Дослідження стали початком активного процесу розвитку нового мислення в сфері прогнозування та стратегічного планування роз- витку суспільства з урахуванням ресурсно-екологічної ситуації, заснова- ного на концепції сталого, збалансованого розвитку суспільства. Значи- мість створення системи комплексного прогнозування, що спрямоване на розв’язання економіко-екологічних проблем, передбачення виникнення конфліктних економіко-екологічних протиріч стала предметом дослі- дження вітчизняних вчених економістів [1; 2; 3; 4; 5]. Мета статті Встановити закономірності та пріоритети екологоорієн- тованого прогнозування в умовах формування засад парадигми сталого розвитку та «зеленої» економіки, розвинути сутність екологоорієнтовано- го прогнозування, як складової інституційного механізму стратегічного планування розвитку національної економіки. Викладення основного дослідження. Дослідження різних наукових підходів до визначення сутності про- гнозування, дало підстави згрупувати їх та представити як: - функцію управління, що виконується особами, які приймають рі- шення в процесі розробки та прийняття управлінського рішення; - метод, який використовується для планування, що обґрунтовує процес вироблення рішень; - етап, на якому вирішуються завдання виявлення базових тенденцій, проблем і цілей розвитку, основних критичних зон, враховуються ризики змін; - основа для розробки пропозицій щодо можливих варіантів розвитку; - засіб, в якому використовуються як досвід, накопичений у минуло- му, так і поточні припущення стосовно майбутнього з метою його визна- чення. Це дає можливість отримувати картину майбутнього, яку можна використовувати як основу при плануванні [6, с.232-233]. З позиції дослідження впливу ресурсно-екологічної ситуації на сус- пільний розвиток прогноз доцільно розглядати як наукове передбачення, що спирається, перш за все, на науково-теоретичний аналіз закономірнос- тей розвитку системи «природа-суспільство» і умов їх реалізації, оскільки тільки такий вид передбачення може забезпечити максимальну надійність передбачення, результативність управлінських дій, повне з’ясування мож- ливих, ймовірних і необхідних тенденцій майбутнього, що відображається в екологоорієнтованих стратегічних законах та ефективну методику, і то- му його результати можуть бути реалізовані у планових і програмних до- кументах. Прогноз формує сфери та можливості поставлених реальних завдань і цілей, виявляє напрями розробки та прийняття управлінських рішень, розглядає варіанти активного впливу на об'єктивні фактори перспективно- го розвитку. Данні прогнозів становлять науково-аналітичним підґрунтям 2014 Економічні інновації Випуск № 57 413 для розробки не лише екологоорієнтованого стратегічного планування ро- звитку національної економіки, а й комплексних і цільових програм та ве- ликих інвестиційних проектів, зокрема регіонального рівня Для останніх прогноз трансформується у прогноз-план, який встановлює стратегічні завдання і містить матеріал, необхідний для розробки конкретних завдань. В даному напрямку він носить індикативний характер і є робочим доку- ментом обґрунтування політики регіонального розвитку. Такий прогноз- план формується з урахуванням загальнодержавних прогнозів-планів і програм та оцінює їх вплив на розвиток об’єкта планування. Сучасні теорії управління чітко визначають місце і роль прогнозу- вання в процесі прийняття управлінських рішень. Прогнози необхідні для розробки стратегії управління. «Стратегічні дослідження, базуючись на положеннях системної парадигми, повинні не лише прогнозувати саму суспільно-економічну динаміку, але й передбачати майбутні кроки еконо- мічної політики в рамках визначених стратегічних цілей, на які наклада- тиме відбиток ця динаміка, а у деяких випадках (як, зокрема, відбувається у перехідних економіках) – і модифікацію цих цілей. Отже, прогнозувати не лише майбутні дії, але й майбутні цілі» [7, с. 16]. Таким чином, прогнозування, з одного боку, підвищує ефективність прийнятих рішень, а з іншого – формує певні якісні характеристики і пріоритети всього процесу прийняття управлінського рішення щодо роз- витку національного господарства. Правові, економічні та організаційні засади формування цілісної си- стеми прогнозних і програмних документів розвитку національної еконо- міки, окремих регіонів, реалізуються відповідно до Закону України «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціаль- ного розвитку України». У Законі прогноз розглядається як спосіб обґрун- тування і прийняття конкретних рішень органами законодавчої і виконав- чої влади, органами місцевого самоврядування щодо регулювання соціа- льно-економічних процесів. Відповідно до Закону, прогнози регіонального рівня розробляються на основі загальногосподарських і міжгалузевих прогнозів. На регіональ- ному рівні передбачена розробка прогнозів економічного та соціального розвитку на 5 років і щорічних програм економічного та соціального роз- витку. Місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядуван- ня несуть відповідальність за організацію прогнозної роботи, розробку, затвердження та виконання названих документів. Діяльність регіональних влад у даному контексті регламентується структурою та змістом відповід- них регіональних прогнозів. Такий підхід, щоб не змінювати напрацьова- ну процедуру, можна використати для прогнозування ресурсно- екологічної ситуації певних економічних систем. В нашому дослідженні ми зосереджуємось на питаннях комплексно- го прогнозування розвитку національної економіки, заснованого на отри- манні синтезованих прогнозних знань, перш за все, економічного та еко- логічного характеру. Ця проблематика зумовлена необхідністю пошуку 414 Економічні інновації Випуск № 57 2014 шляхів одночасного виходу з економічної і екологічної криз, які синтезу- ються у нестандартні, якісно нові економіко-екологічні явища з надзви- чайно серйозними наслідками. На наш погляд, такий підхід співзвучний сучасній ідеології сталого розвитку та «зеленого» зростання. Зараз переважно в усіх прогнозних дослідженнях простежується ви- мога вивчення впливу соціальної та виробничо-господарської сфер на на- вколишнє природне середовище, що зумовлюється перевагою економічної складової над екологічною. Екологічна складова закладена в методологічних засадах територіа- льного управління як: - принцип природно-господарської збалансованості і оптимальності, що означає підтримку обґрунтованої економічної відповідності між наро- щуванням виробничого потенціалу галузей економіки та реалізацією за- ходів з екологізації виробничих процесів та охорони навколишнього при- родного середовища; - принцип необхідності передбачення результатів природокористу- вання та максимальне запобігання його негативних наслідків. Безпосередня реалізація цих принципів має забезпечити ефективну взаємодію економічної та екологічної підсистеми управління розвитком наокольної економіки, найважливішою умовою якого є активізація їх про- гнозних функцій. Традиційно прогнозованими і плановими показниками в підсистемі управління природокористуванням є: - обсяги наявних природних ресурсів і обсяги їх споживання; - витрати на проведення природоохоронних заходів; - збори за використання природних ресурсів; - якісний стан природного середовища порівняно з нормативними вимогами; - комплексність експлуатації природних ресурсів; - капітальні вкладення на природоохоронні цілі, потреба в них. Ресурсні показники стосуються, перш за все, тих природних ресурсів та елементів природного середовища, які в розвитку національної еконо- міки обмежені, або мають міжгалузевий характер використання. Причи- ною неефективного використання традиційних прогнозних показників у практиці державного та регіонального управління є невиправдане звужен- ня кількості об'єктів прогнозування та відповідних їм показників прогно- зів, відсутність системності в їх виборі, відсутність обліку специфіки роз- витку окремих регіонів, слабке наповнення предметно-практичними еле- ментами, рекомендаціями щодо своєчасної та ефективної реалізації про- гнозних висновків. На тлі загострення конфліктів за усуспільнення природних ресурсів, життєвого простору та поглиблення економіко-екологічних протиріч ак- туалізується питання про необхідність розробки єдиної концепції еколо- гоорієнтованого прогнозування, що має передбачати їх наслідки та глоба- льні зміни ресурсно-екологічної сфери. 2014 Економічні інновації Випуск № 57 415 Розглянута система прогнозування є законодавчо закріпленою, уні- версальною для України. Проте, розглядаючи її як базову, є потреба по- дальшого розвитку та вдосконалення в напрямку посилення принципу комплексності прогнозування на основі врахування специфіки господар- ської діяльності, пріоритетів розвитку, природних умов, економіко- екологічного стану конкретної території, максимального врахування чин- ників і закономірностей економіко-екологічних взаємодій і в підсумку ре- алізації ідеї сталого розвитку та «зеленого» зростання. Неефективність діючої системи наукового передбачення підтвер- джує той факт, що сучасний механізм національного управління приро- докористуванням є механізмом що орієнтований на ліквідацію наслід- ків помилкових рішень в економічній, екологічній, соціальній та інших сферах. Прогнозні дослідження при цьому, як правило, носять фрагме- нтарний, безсистемний, характер і відрізняються низьким ступенем до- стовірності. Це ілюструють численні приклади невдалих управлінських рішень, що мають постфактум значні негативні наслідки економічного, соціального, екологічного характеру локального, регіонального і націо- нального масштабів. Наприклад, у Причорноморському регіоні точками загострення еко- номіко-екологічних ситуацій є задамбування лиману Сасик, будівництво судноплавного ходу Дунай-Чорне море та інших екологонебезпечних об’єктів. Основною причиною цього, на наш погляд, є нестача фундамен- тальних і прикладних досліджень з питань комплексного прогнозування та планування взаємодії природи і суспільства, а також практичного за- стосування їх результатів, відсутність координації управлінських рішень з результатами наукових прогнозів. Очевидна необхідність всебічного ана- лізу та синтезу розрізнених знань методологічного та методичного харак- теру щодо екологоорієнтованого прогнозування розвитку територій та до- свіду використання таких знань. Розробка цілісної концепції екологооріє- нтованого прогнозування лежить в площині вирішення завдання підви- щення наукового рівня досліджень, комплексного вирішення проблеми екологоорієнтованого стратегічного планування розвитку національної економіки. Ідея створення концепції економіко-екологічного прогнозування виникла [4, с.229], виходячи з трансформації описаних теоретичних і при- кладних положень до потреб управління екологічно вразливим приморсь- ким регіоном. Концепція екологоорієнтованого прогнозування є розвит- ком і конкретизацією для національного господарства існуючої ідеології прогнозування та планування, з урахуванням вимог сталого розвитку. Проведення прогнозної діяльності економіко-екологічного характе- ру, заснованої на аналізі взаємодій між двома відносно самостійними під- системами – економіки та екології - як єдиної системи, передбачає конк- ретизацію меж цих підсистем та їх динаміку [8, с.31]. 416 Економічні інновації Випуск № 57 2014 Економічна підсистема обмежена діяльністю людини, екологічна – при- родним простором, в якому вона втілюється. Багатоаспектний характер економіко-екологічних відносин обумовлює формування укрупненої структури системи екологоорієнтованого прогнозування (рис. 1). Рис. 1. Укрупнена структура і зміст системи екологоорієнтованого прогнозування в структурі ЕОСП Вона побудована за принципом «вплив – стан – реакція», тобто: - ресурсні прогнози характеризують сферу прямого впливу на госпо- дарську діяльність та навколишнє природне середовище і його окремі ре- сурси відповідно до вимог економічної системи; - прогнози стану і поведінки екологічних систем відображають ре- зультати і наслідки прямого впливу; - прогнози регулятивної групи є науковою базою для збалансованої координації економіко-екологічних відносин з метою надання їм характеру розвитку процесів екологізації. Всі прогнози при цьому взаємопов'язані. 2014 Економічні інновації Випуск № 57 417 У цій структурі також реалізується принцип територіально- галузевого підходу до прогнозування, так як ресурсні прогнози прово- дяться в інтересах окремих галузей економіки, а їхня прив'язка до викори- стання в територіальній системі управління дозволяє вирішувати питання перспективного економіко-екологічного розвитку регіону. Наприклад, для системи економічного управління морським приро- докористуванням характерна значна залежність від різних факторів зов- нішнього середовища, серед яких найбільш чітко виявлено: чинники між- народної політики в галузі охорони і відтворення Чорного моря; економі- чні, соціально-політичні процеси, що відбуваються в державі та регіоні; чинники інноваційної діяльності, відкривають можливості для залучення в господарське використання нетрадиційних морських ресурсів, природні катастрофи, що викликають надзвичайні екологічні ситуації і т.ін. [3, с. 134]. Дані обставини дозволяють зафіксувати проблемно-орієнтований характер управління природокористуванням як економіко-екологічною системою. Для екологоорієнтованого прогнозування, таким чином, правомір- ний також проблемно-орієнтований підхід, який реалізується у випадку, коли в якості об'єктів прогнозів виступають ресурси екосистем, щодо яких існує чітко детермінована проблема економіко-екологічної взаємодії, що вимагає свого рішення з боку відповідних об’єктів природних ресурсів. Перш за все це стосується економічних рішень, що передбачають масшта- бні порушення навколишнього середовища і вилучення непорушених гос- подарською діяльністю територій або акваторій. Цей підхід підтверджу- ється також тим, що при розробці комплексу прогнозів для окремих видів ресурсокористування необхідний облік різних за характером екологічних небезпек, серед яких можливі небезпеки, пов'язані з природно- ресурсними, природно-техногенними та техногенними факторами, що ви- кликає різний спектр економіко-екологічних трансформацій, які, у свою чергу, можуть бути причиною нових небезпек і трансформацій. Таким чином, екологоорієнтоване управління як процес виникає то- ді, коли з'являється необхідність впливу на економіко-екологічні системи. Для прийняття управлінських рішень, спрямованих на досягнення рівно- важного стану екосистем, раціонального використання ресурсів і забезпе- чення стабільного поступального розвитку національного господарства, необхідне застосування аналізу ймовірнісних альтернатив розвитку люд- ської діяльності в даних умовах та узагальнення відповідної інформації. Мова йде про екологоорієнтоване прогнозування. Методологічно важли- вою є теза про взаємозв'язок екологоорієнтованого управління та еколого- орієнтованого прогнозування де: останнє є основою як для прийняття від- повідальних управлінських рішень у ресурсно-екологічній сфері, так і для розробки екологоорієнтованого стратегічного планування розвитку націо- нальної економіки. Важливим аспектом прогнозування є наявність екологоорієнтованої інформації. Розкрити закономірності при процесі прогнозування означає, 418 Економічні інновації Випуск № 57 2014 перш за все, залучити всю доступну інформацію, що характеризує прямо або побічно причини розвитку національної економіки. Така інформація має двоблокову структуру: економічний та екологі- чний блоки. Збору екологічної інформації сприяє інформаційно-керовані системи екологічного моніторингу різних рівнів. Основна проблема інфо- рмаційного аспекту екологоорієнтованого прогнозування полягає у розро- бці структури бази даних інформації з прогнозами щодо розвитку конкре- тної господарської системи. Від успішних екологоорієнтованих прогнозів залежить результат екологоорієнтованого стратегічного планування роз- витку досліджуваного об’єкту. Тобто передбачається об'єктивна необхідність прогнозу можливих наслідків впливу вибраних економічних форм і методів регулювання на ресурсно-екологічну ситуацію, а наукова обґрунтованість економічних інструментарію повинна підтверджуватися ступенем досягнення постав- лених цільових установок. Поняття сталого розвитку та «зеленої» економіки базуються не сті- льки на антропоцентричному підході, а на біоцентричному, пов'язаному з необхідністю збереження біосфери, як природного й органічного середо- вища життя і еволюції. У зв'язку з цим основна цільова установка полягає у збереженні якості навколишнього природного середовища, що забезпе- чує подальший соціально-економічний прогрес людства і не представляє загрози для життєдіяльності. Ця цільова установка розвитку суспільства означає збалансованість економічних і екологічних інтересів і кореспон- дується з сучасними трактуваннями природокористування, під яким слід розуміти використання корисних властивостей і компонентів природного середовища для задоволення економічних, оздоровчих, естетичних, куль- турних інтересів людини [8]. Саме тому вкрай важливе значення для вибору форм і методів еко- логоорієнтованого прогнозування набуває проблема оцінки екологічної місткості різного рівня економіко-екологічних систем. З одного боку, еко- логічна місткість – це показник здатності природної системи до регенера- ції (відновлення) вилучених з неї ресурсів і нейтралізації шкідливих впли- вів; з іншого – це міра припустимого втручання людської діяльності у природні процеси. Екологічна місткість економіко-екологічної системи з часом і залеж- но від інтенсивності людської діяльності змінюється, тому екологоорієн- товані стратегічні плани повинні формуватися на врахуванні впливу за- планованих заходів на її подальшу зміну. Тому в процесі прогнозування необхідно враховувати просторові показники території, конкретного при- родного об'єкта тощо, а також показники гранично допустимих наванта- жень, які залежать від кількісних і якісних параметрів наявного природно- ресурсного потенціалу. Зіставлення прогнозованої екологічної місткості з фактичним станом дозволить оцінити ступінь економіко-екологічної не- збалансованості розвитку території, диференційовано за кожним територі- ально-господарським утворенням, природними об'єктами, виявити еколо- 2014 Економічні інновації Випуск № 57 419 гічно неблагополучні з них, розробити економічні механізми для вирі- шення проблем оптимізації природокористування на найближчу та довго- строкову перспективу. При цьому може бути використано нормативний підхід, тобто на основі лімітів (нормативів, квот) на використання природних ресурсів, забруднення навколишнього середовища. Ці ліміти орієнтовані на рів- ні ГДК, ОБРВ, які є показниками нормативного стану навколишнього природного середовища, що не представляє загрози для життєдіяльно- сті. Водночас в умовах уже сформованої несприятливої ресурсно- екологічної ситуації, яка є наслідком техногенного типу розвитку еко- номічних систем, досить складно за сукупністю факторів технічного, економічного порядку досягти ГДК, ОБРВ за короткий часовий пері- од. У зв'язку з цим на основі поетапного планування природоохорон- них заходів, реструктуризації техногенного базису на ресурсозберіга- ючі, в тому числі ресурсозаміщаючі та біотехнології, що відповідають світовим стандартам, екологічні нормативи (ліміти) орієнтуються на тимчасово допустимі викиди (скиди) забруднюючих речовин, тимча- сово допустимі рівні використання природних ресурсів, які закладені в прогнози. Екологоорієнтований прогноз наслідків господарювання здійсню- ється з метою: - раціоналізації використання природно-ресурсного потенціалу тери- торій; - мінімізації негативних наслідків природокористування за рахунок удосконалення техніки, технологій та екологічних обмежень; - попередження забруднення середовища та ліквідація його наслідків; - науково-прикладних досліджень механізмів і динаміки забруднення. Відповідно до цілей ставляться такі завдання: - визначення найбільш актуальних і значимих проблем розвитку на- прямів використання природних ресурсів; - аналіз виявлених проблем; - встановлення тенденцій та факторів, які на них впливають; - моделювання ресурсно-екологічних та економіко-екологічних си- туацій; - розробка рекомендацій щодо запобігання прогнозованих негатив- них ситуацій і мінімізації збитків. На нашу думку, поєднання цих підходів (регіонального, проблемно- орієнтованого, нормативного, економіко-екологічного) забезпечить мак- симальне врахування в процесі екологоорієнтованого прогнозування вихі- дного стану, потенційних можливостей національної економіки, усіх чин- ників, які можуть вплинути на його зміну в довгостроковій перспективі, що й забезпечить реалізацію всіх покладених на екологоорієнтоване про- гнозування функцій. 420 Економічні інновації Випуск № 57 2014 Література: 1. Уемов А.И. Методологические основы системного похода к эко- номико-экологическому прогнозированию / А.И. Уемов, В.А. Комарчев. – К. : АН УССР, Ин-т экономики, 1980. – 51 с. 2. Буркинський Б.В. Природокористування: основи економіко- екологічної теорії / Буркинський Б.В., Харічков С.К. Степанов В.М, О. : НАН Украины, Ин-т пробл. ринку та екон.-екол. дослідж., 1999. – 350 с. 3. Экономико-экологическое прогнозирование (методология, мето- ды, приложения) / [под ред. В.Н. Степанова]. – О. : НАН Украины, Ин-т пробл. рынка и экон.-экол. исслед., 2003. – 350 с. 4. Громова Е. Н. Экономико-экологический механизм регулирования морского природопользования: государственные и рыночные методы / Е.Н. Громова. – О. : НАН Украины, Ин-т пробл. рынка и экон.-экол. исс- лед., 2001. – 314 с. 5. Петрушенко М.М. Прогнозування та регулювання розвитку наці- ональної економіки: соціоприродні й економічні протиріччя : монографія / М.М. Петрушенко. – Суми : Університетська книга, 2013. – 336 с. 6. Хумарова Н.І. Екологоорієнтоване стратегічне планування розвит- ку територій / Н.І. Хумарова. – Одеса: ІПРЕЕД НАН України, 2011. – 408 с. 7. Жаліло Я.А. Теорія та практика формування ефективної економі- чної стратегії держави : монографія. – К. : НІСД, 2009. – 336 с. 8. Природно-ресурсний потенціал сталого розвитку України : моно- графія / за ред. Б.М. Данилишина. – К.: РВПС України, 1999. – 716 с. 9. Моисеев Н.Н. Системная организация биосферы и концепция ко- эволюции / Н.Н. Моисеев // Общественные науки и современность : научн. журнал. – М., 2000. – № 2. – С. 123-130. Abstract Khumarova N.I. Scientific foundations of environmentally oriented forecasting in na- tional economy development The article is devoted to regularities and priorities of environmentally oriented forecasting in the emerging paradigm of sustainable development and "green" economy principles, to develop environmentally oriented forecasting essentiality, as part of the institutional mechanism for strategic planning of the national economy. 2014 Економічні інновації Випуск № 57 421

Наукові засади екологоорієнтованого прогнозування розвитку національної економіки

Репозитарії

Схожі ресурси