Діяльність І.Й. Дронга на фоні загального розвитку конструкції тракторної техніки
В статье на основе доступных источников рассматривается вклад Ивана Иосифовича Дронга в создание армейских тракторов различного предназначения на фоне общего становления конструкции трактора в СРСР. Внимание акцентируется на начальном этапе развития тракторостроения, а также на работах конструктора...
Gespeichert in:
| Datum: | 2009 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2009
|
| Schriftenreihe: | Питання історії науки і техніки |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/79204 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Діяльність І.Й. Дронга на фоні загального розвитку конструкції тракторної техніки / Г.В. Лупаренко // Питання історії науки і техніки. — 2009. — № 2. — С. 52-58. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-79204 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-792042015-03-30T03:01:53Z Діяльність І.Й. Дронга на фоні загального розвитку конструкції тракторної техніки Лупаренко, Г.В. Видатні науковці та інженери В статье на основе доступных источников рассматривается вклад Ивана Иосифовича Дронга в создание армейских тракторов различного предназначения на фоне общего становления конструкции трактора в СРСР. Внимание акцентируется на начальном этапе развития тракторостроения, а также на работах конструктора по созданию семейства универсальных тракторов "Беларусь". In the article on the basis of accessible sources is examined of the contribution of Ivan Drong to creation of military tractors of different destiny on a background of the general becoming of tractor construction in USSR. Attention is accented on the initial stage of development of tractor building and on the works of designer on creation of family of universal tractors "Belarus". 2009 Article Діяльність І.Й. Дронга на фоні загального розвитку конструкції тракторної техніки / Г.В. Лупаренко // Питання історії науки і техніки. — 2009. — № 2. — С. 52-58. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 2077-9496 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/79204 623.437.42 + 631.372 Дронг uk Питання історії науки і техніки Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Видатні науковці та інженери Видатні науковці та інженери |
| spellingShingle |
Видатні науковці та інженери Видатні науковці та інженери Лупаренко, Г.В. Діяльність І.Й. Дронга на фоні загального розвитку конструкції тракторної техніки Питання історії науки і техніки |
| description |
В статье на основе доступных источников рассматривается вклад Ивана Иосифовича Дронга в создание армейских тракторов различного предназначения на фоне
общего становления конструкции трактора в СРСР. Внимание акцентируется на начальном этапе развития тракторостроения, а также на работах конструктора по созданию семейства универсальных тракторов "Беларусь". |
| format |
Article |
| author |
Лупаренко, Г.В. |
| author_facet |
Лупаренко, Г.В. |
| author_sort |
Лупаренко, Г.В. |
| title |
Діяльність І.Й. Дронга на фоні загального розвитку конструкції тракторної техніки |
| title_short |
Діяльність І.Й. Дронга на фоні загального розвитку конструкції тракторної техніки |
| title_full |
Діяльність І.Й. Дронга на фоні загального розвитку конструкції тракторної техніки |
| title_fullStr |
Діяльність І.Й. Дронга на фоні загального розвитку конструкції тракторної техніки |
| title_full_unstemmed |
Діяльність І.Й. Дронга на фоні загального розвитку конструкції тракторної техніки |
| title_sort |
діяльність і.й. дронга на фоні загального розвитку конструкції тракторної техніки |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Видатні науковці та інженери |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/79204 |
| citation_txt |
Діяльність І.Й. Дронга на фоні загального розвитку конструкції тракторної техніки / Г.В. Лупаренко // Питання історії науки і техніки. — 2009. — № 2. — С. 52-58. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| series |
Питання історії науки і техніки |
| work_keys_str_mv |
AT luparenkogv díâlʹnístʹíjdronganafonízagalʹnogorozvitkukonstrukcíítraktornoítehníki |
| first_indexed |
2025-07-06T03:15:43Z |
| last_indexed |
2025-07-06T03:15:43Z |
| _version_ |
1836865808586768384 |
| fulltext |
ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2009 № 2 52
УДК 623.437.42 + 631.372 Дронг
ДІЯЛЬНІСТЬ І. Й. ДРОНГА НА ФОНІ ЗАГАЛЬНОГО РОЗВИТКУ
КОНСТРУКЦІЇ ТРАКТОРНОЇ ТЕХНІКИ
Лупаренко Г.В., канд. істор. наук
(Державний політехнічний музей при НТУУ "КПІ")
В статье на основе доступных источников рассматривается вклад Ивана Иоси-
фовича Дронга в создание армейских тракторов различного предназначения на фоне
общего становления конструкции трактора в СРСР. Внимание акцентируется на на-
чальном этапе развития тракторостроения, а также на работах конструктора по
созданию семейства универсальных тракторов "Беларусь".
In the article on the basis of accessible sources is examined of the contribution of Ivan
Drong to creation of military tractors of different destiny on a background of the general be-
coming of tractor construction in USSR. Attention is accented on the initial stage of develop-
ment of tractor building and on the works of designer on creation of family of universal trac-
tors "Belarus".
В історії техніки протягом десят-
ків років сформувалась певна лакуна –
практично відсутні відомості про дія-
льність інженерів–конструкторів трак-
торної техніки. Людей, метою діяльно-
сті яких була розробка машин задля по-
ліпшення економічної ситуації, зрос-
тання продуктивності та по-
легшення умов праці прос-
тих робітників та селян. Іно-
ді імена розробників зброї,
бойової техніки, літаків, ча-
сто навіть засекречені прі-
звища, громадськості більше
відомі, ніж імена конструк-
торів які розробляли техні-
ку, призначену для сільсько-
господарських, промисло-
вих чи інших робіт. Ніби
осторонь залишаються імена
конструкторів та розробни-
ків тракторної техніки, а між тим їх
вплив на розвиток країни, та й загалом
людства значний. Ми критично мало
знаємо про конструкторів тракторної
техніки. Серед таких маловідомих роз-
робників тракторної техніки – уродже-
нець села Салькове (нині смт. Салькове
Гайворонського району Кіровоградсь-
кої області) Дронг Іван Йосипович
(1907-1993 рр.).
Метою даної роботи є висвітлення
внеску І.Й. Дронга в розробку трактор-
ної техніки на основі опублікованих
джерел. Загалом матеріалів, які б висві-
тлювали діяльність Івана Йосиповича,
обмаль, про нього ми дізна-
ємося в основному лише че-
рез те, що він розробляв вій-
ськову техніку, про розробку
машин сільськогосподарсь-
кого призначення відомо ме-
нше. Залучення архівних
джерел установ України
ускладнюється з одного боку
відсутністю особової справи
Дронга І.Й. серед справ ін-
ших випускників КПІ. Особ-
ливо складно знайти будь-
яку інформацію про період
навчання. З іншого боку інженер пра-
цював на підприємствах, які сьогодні
знаходяться на території Росії та Біло-
русії. Проте з небагатьох друкованих
праць можна загалом вияснити внесок
конструктора в розвиток техніки.
Портрет цього конструктора, роз-
міщений в 1-му корпусі НТУУ"КПІ"
ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2009 № 2 53
серед інших видатних студентів-
випускників механічного факультету
(див. фото). Під портретом напис: "Ви-
датний конструктор тракторів. Очолю-
вав Управління по розвитку тракторної
промисловості Комітету автотрактор-
ного машинобудування при Держплані
СРСР, двічі лауреат Державної премії
СРСР. Випускник 1931 р."
В кінці 20-х рр. ХХ ст. в СРСР після утвер-
дження ідеї про необхідність поширення тракторів
в різних сферах виробництва розпочинається ро-
бота з розробки власної конструкції трактора. Зви-
чайно, для цього не вистачало досвіду, тому в ос-
нові конструкції перших масових радянських трак-
торів були іноземні зразки. Кількість спеціалістів,
які б могли розробити вдалий трактор, теж була
мізерною, розробкою машини часто займались
інженери-вчорашні студенти. Для вирішення різ-
них аспектів "тракторного питання" 31 грудня 1925
р. року створюється провідна науково-дослідна
установа в сфері розробки тракторів – Науковий
автотракторний інститут (спочатку лише відділ
Наукового автомоторного інституту (НАМІ), 1931
р. реорганізований в НАТІ.
Саме на цей період розвитку трак-
торної техніки припадає початок трудо-
вої, інженерної діяльності І.Й. Дронга –
доля якого є показовою як для констру-
кторів тракторної техніки, так і для ін-
женерів, які працювали в середині ХХ
ст. в СРСР. Закінчивши механічний фа-
культет Київського політехнічного ін-
ституту в 1931 р., пішов працювати на
Сталінградський тракторний завод. В
той момент в СРСР будуються три ве-
личезні тракторні заводи. Сталінград-
ський тракторний завод – первісток,
пущений у 1930 році, Харківський тра-
кторний лише будується (1931 р. - за-
пущений у виробництво), як і Челябін-
ський тракторний завод (1933 р. - за-
пущений у виробництво).
Проблемою була майже повна від-
сутність чіткого двостороннього
зв’язку між конструкторами, виробнич-
никами та експлуатаційниками тракто-
рів. Малий досвід експлуатації тракто-
рів спричинює, з одного боку, обмеже-
ність переліку робіт, які можуть здійс-
нювати трактори, з іншого боку нечіт-
кість вимог, які формулюють замовни-
ки тракторів до конструкторів.
До особливостей цього періоду роз-
витку тракторної техніки слід віднести
лише початок відокремлення сільського-
сподарських тракторів від тракторів про-
мислового призначення. На цому етапі
конструкція трактора має певні універса-
льні риси – їх прагнуть використовувати
для здійснення якомога ширшого спектру
робіт. Яскравий приклад – трактор "Ко-
мунар", розробку якого замовляло війсь-
кове відомство, а проектувався він як
трактор, що мав використовуватися як
для транспортування важких артилерій-
ських систем, так і для сільськогосподар-
ських робіт (оранка). На перших порах
машина з поставленими задачами справ-
лялась, проте в подальшому виявилось,
що вимоги, висунуті військовими та се-
лянами, не можуть бути одночасно реалі-
зовані в одній машині [1].
Досвід експлуатації виявив, що
трактори для транспортування артиле-
рійських систем (з середини 30-х рр. за-
стосовується термін "тягач") і трактори
сільськогосподарського призначення
повинні мати різні характеристики –
отже різні вузли та агрегати. Оскільки
спеціалістів з розробки такої техніки не
існувало, її розробкою займаються спе-
ціалісти суміжних напрямків, а саме
І. Й. Дронг
ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2009 № 2 54
конструктори сільськогосподарських
тракторів чи танків. Чітких відмінностей
між машинами на існувало, крім того
значна потреба в арттягачах змушувала
військове відомство вибирати між роз-
робкою машини, яка б повністю відпові-
дала вимогам військового відомства в
далекому майбутньому, чи швидким ви-
робництвом тягача на основі вже освоє-
них машин, проте з характеристиками,
відмінними від ідеальних [1].
З 1932 р. Науковий автотракторний
інститут розпочинає розробку нового ор-
ного трактора з гусеничним рушієм, піз-
ніше до його розробки залучається КБ
СТЗ, в якому працює і Дронг І.Й., – ство-
рюється КБ в кількості 30 чоловік [2, с.2-
3]. Інженери отримали замовлення на
розробку поряд з сільськогосподарським
варіантом трактора, ще й транспортний,
який в перспективі міг використовува-
тись в РСЧА. Вже на початку 30-х рр. за-
вдяки роботам потужного КБ ХПЗ стало
зрозуміло, що поєднати в одній машині
характеристики сільськогосподарського,
транспортного тракторів та військових
тягачів неможливо. Все ж ідея максима-
льної уніфікації машин по вузлам та ос-
новним агрегатам виявлялась привабли-
вою та досить реальною [3, с.9].
Розроблений транспортний трактор
СТЗ-5 пройшов разом з своїм сільського-
сподарським братом випробування 1935
р., проте його доопрацювання продовжу-
валось до 1937 р., коли з воріт СТЗ вийш-
ла перша серія СТЗ-5 [3, с.10].
Трактор мав класичне для транс-
портних тракторів (пізніше тягачів)
компонування. Двомісна дерево-
металева кабіна зміщена вперед над
двигуном. За нею паливні баки та ван-
тажна платформа, в якій розміщувались
артилеристи та боєприпаси. Все це
об’єднано простою рамою. Двигун тра-
кторний (випускався до 1952 р.) був по
суті багатопаливним (бензин, гас, лігро-
їн), пізніше в нього внесено ряд удоско-
налень. Задній міст з бортовими фрикці-
онами, гальмами разом з кінцевою пере-
дачею ідентичні СТЗ-3. Ходова частина
пристосована до високих швидкостей –
опорні котки та підтримуючі ролики з
гумовими шинами, гусінь з дрібних ла-
нок. Над картером заднього моста вста-
новлено кабестан з тросом 40 м. та зу-
силлям 4тс [3, с.9-11; 4].
Оскільки за походженням СТЗ-5
був сільськогосподарською машиною,
відповідно мав суттєві недоліки: вузька
колія, малий кліренс, недостатні зчіпні
характеристики з грунтом, мале тягове
зусилля на 5-й передачі. Проте мав уні-
кальну витривалість (двічі без поломок
здійснив пробіги Сталінград-Москва).
Завод нарощував виробництво цих ма-
шин, і виготовляв їх до припинення ви-
робництва 1942 р., коли на території
підприємства йшли бої. Потреба в цих
машинах була значною, за штатом по-
трібно було 5478 тракторів. В РСЧА
трактори використовувались для транс-
портування 76 мм полкових гармат, 76
та 85 мм зенітних гармат, 122 та 152 мм
гаубиць. Через відсутність у військах тя-
гачів, СТЗ-5 транспортували й вантажі,
для яких не призначались. На базі цих
тракторів та СТЗ-3 (СХТЗ-НАТІ) буду-
валась основна маса танків "На испуг".
Криза з транспортними засобами
для гвардійських мінометів БМ-13 при-
звела до того, що конструктори (серед
них і Дронг) в червні-жовтні 1941року
відпрацювали можливість встановлення
цієї установки на СТЗ-5. Такі "Катюші"
взяли участь вже у боях під Москвою.
Загалом СТЗ виготовив 9944 таких тра-
ктори [3, с.9-13; 2, с.4].
В зв’язку з катастрофічною ситуа-
цією з механічною тягою для артилерії
на початку війни конструкторам НАТІ
поставлено завдання розробити швид-
кісний арттягач на основі вузлів та ме-
СХТЗ-НАТІ
ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2009 № 2 55
ханізмів добре відпрацьованих легких
танків, які вже виготовляються промис-
ловістю (Т-60, Т-70), та бензинового
двигуна ГАЗ-М. Групу конструкторів
спочатку очолив Е.Г. Попов, якого піз-
ніше змінив І.Й. Дронг, під чиїм керів-
ництвом працювали кращі фахівці НА-
ТІ. В 1941-42 рр. на основі вузлів та
механізмів легких танків та 2-х бензи-
нових двигунів розроблено гусеничний
арттягач "Д". Конструктори змушені
були вирішити величезну кількість
проблем: адже вузли, з яких мали роз-
робити машину, не пристосовані до
складних умов роботи на тягачі (вузли
танків та автомобілів) [5, с.3].
В серійне виробництво машину
прагнули запустити на Ярославському
автозаводі, куди в листопаді 1942 р.
відряджається Дронг для загального
управління роботою з налагодження
виробництва тягачів. Його призначено
на посаду провідного інженера та за-
ступника головного конструктора
ЯДАЗ [5, с.3-4].
В серпні 1943 р. було розбомблено
цех з виробництва двигунів для Я-11
(заводська назва арттягача "Д"). В цей
час на завод почали надходити двигуни
виробництва США, які мали встанов-
лювати на вантажівки. За два тижні
конструктори встановили на тягач ди-
зельний двигун GМС (дизель 4-71), го-
ловний фрикціон "Лонг-32", 5-
ступінчату КП "Спайсер-5553. Нова
машина отримала назву Я-12. Перші
зразки її виготовлені вже в серпні 1943
р. і пройшли випробування [5, с.5-20].
Виробництво тягачів нарощува-
лось, в 1943 р. їх виготовлено 218 шт.,
1944 –965, 1945 – 1666 шт. Вони вико-
ристовувалися для транспортування 85
мм зенітних гармат, 122 мм корпусних
гармат, 152 мм та навіть 203 мм гау-
биць. Висока швидкість руху по грунту
(13 км/год) дозволяла в прорив ворожої
оборони за танками швидко вводити
потужну артилерію, що в 1944 р. вико-
ристовувалось у всіх наступальних опе-
раціях. Незважаючи на ряд недоліків,
машина виявилась досить надійною , і
навіть в бойових умовах витримувала
пробіг 3000 км. В серпні 1944 р. Нака-
зом президії В.Р. СРСР за розробку та
освоєння швидкохідного тягача
І.Й. Дронга було нагороджено орденом
Червоної Зірки [5, с.30-32].
Ще перед війною, щойно освоївши
виробництво СТЗ-НАТІ, автотрактор-
ний інститут приступив до розробки
трактора, який би ліквідував прогалину
між потужним орним СХТЗ-НАТІ та
просапний Універсал-2. Це мав бути
трактор з гусеничним рушієм, однаково
придатний як для оранки, так і для ви-
конання інших робіт, в тому числі по
догляду за сільськогосподарськими
культурами. Роботи над машиною були
перервані війною.
Проте вже під час війни з 1943 р.
НАТІ розробляє проект універсального
трактора з гусеничним рушієм та дизель-
ним двигуном КД-35 потужність35 к.с.
Перша серія тракторів вийшла з
гасовим двигуном, так як дизельний
встигли доопрацювати лише згодом.
Зате цей перший радянський трактор з
дизельним двигуном розпочав дизелі-
зацію тракторного парку країни, його
рамна конструкція стала класичною для
вітчизняних тракторів і дозволяла здій-
снювати роздільний монтаж двигуна та
елементів силової передачі. В1947 р.
ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2009 № 2 56
колектив конструкторів: В.Я.Слонімсь-
кий, В.М. Тюляєв, І.І. Трепенков та І.Й.
Дронг отримали Державну премію І
ступеня за розробку трактора КД-35. З
1947 по 1960 р. випущено понад 42 тис.
цих тракторів [5, с.5; 6, с.51].
Для зростаючих потреб сільського
господарства в тракторах у 1946 р.
створюється Мінський тракторний за-
вод (МТЗ), першою продукцією якого
був трактор КД-35. З 1948 по 1951 рік
підприємство виготовляє пускові дви-
гуни ПД-10 та дизельні двигуни Д-35, і
постачає їх до Липецька на тракторний
завод. З 1951 р. МТЗ починає виготов-
ляти трактор КТ-12 з газогенераторною
установкою для трелювання лісу. З
1956 року освоєно виробництво тракто-
ра ТДТ-40 власної розробки, та ТДТ-60,
виробництво якого передано на Алтай-
ський завод [7].
Новою віхою вітчизняного тракто-
робудування стало, коли 14 жовтня
1953 року з воріт заводу вийшов трак-
тор МТЗ-2. Конструкторське бюро МТЗ
1948 до 1953 року самостійно спроек-
тувало два типи тракторів – перші в
СРСР універсальні трактори середньої
потужності на пневматичних шинах.
Трактор МТЗ-1, призначений для робіт
по догляду культур з високим стеблом,
мав збільшений дорожній просвіт до
640 мм, зближене розміщення передніх
коліс (за аналогією з трактором Універ-
сал-1). Трактор МТЗ-2 мав регульовану
колію передніх коліс і був призначений
для догляду за посівами. Він міг агрега-
туватися з 19-ма робочими органами та
причіпними знаряддями. Обидві маши-
ни мали примусове блокування дифе-
ренціалу, ходозменшувач, навісну гід-
росистему НС-37, напіврамну констру-
кцію з встановленим вихорокамерним
дизельним двигуном Д-36. Пневматичні
колеса забезпечили переваги у вико-
нанні польових робіт та, особливо,
транспортних. За розробку конструкції
універсально-просапного трактора
"Бєларусь" МТЗ-2 колективу на чолі з
І.Й. Дронгом було присуджено
Сталінську премію [7; 8].
Майже одночасно (в грудні 1953
р.) Південний машинобудівний завод,
основною продукцією якого була раке-
тна техніка, з метою прикриття основ-
ного виробництва, завантаження допо-
міжних цехів та насичення внутрішньо-
го ринку тракторами розпочинає також
виготовляти трактори МТЗ-2. Ці два
підприємства виготовили 148 тис. трак-
торі даної моделі [9]. МТЗ-2 став пер-
шим трактором величезного сімейства
"Бєларусь", що й нині виготовляється.
В січні 1956 р. виготовлені перші
зразки трактора з потужнішим двигу-
ном Д-40К та пусковим двигуном ПД-
10М. Успішно модернізацію МТЗ-2 до-
зволила здійснити вдало підібрана на-
піврамна конструкція трактора, тому
новий двигун встановили без значних
змін. Встановлена 10-ти ступінчата
КПП дозволила відмовитись від де-
ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2009 № 2 57
мультиплікатора, збільшено ємність
трансмісії до 50 л, встановлено ширші
передні колеса. Тонке очищення масти-
ла двигуна відбувалось не за допомогою
фільтра з встановленою центрифугою.
Цей трактор запущено в серійне вироб-
ництво у 1958 р. під назвою МТЗ-5.
Він перший серед вітчизняних
тракторів мав велику кількість модифі-
кацій: МТЗ-5Л (1958 р.) та МТЗ-5ЛС з
електростартером, МТЗ-4К – з розділь-
но-агрегатною гідравлічною навісною
системою, МТЗ-5М (1961 р.) та МТЗ-
5МС з електростартером, трактор з на-
півгусеничним рушієм та шинами для
роботи на перезволожених ґрунтах, ви-
готовлявся також портальний варіант
трактора. З 1958 в модельний ряд вхо-
дить повноприводний варіант МТЗ-7 з
переднім ведучим мостом, розробленим
на основі вузлів ГАЗ-63 (дещо пізніше
було розроблено власний передній ве-
дучий міст) [7]. Загалом ступінь уніфі-
кації в модельному ряді складав 88,5 –
98,5 % [6, с.51] Трактор МТЗ-5 з 1958 р.
виготовляється також у Дніпропетров-
ську на Південмаші до 1972 року, коли
підприємство перейшло на виробницт-
во власного трактора ЮМЗ-6 [7; 9].
1951 року зійшов з конвеєра перший
серійний трактор МТЗ-50, точніше, його
перехідна модель зі "старим" двигуном
Д-40, базовий трактор комплектується
двигуном Д-50 (54 к.с.). Трактор мав 9-
ступінчату КПП. Дещо пізніше запущено
в серію повнопривідний МТЗ-52, трактор
отримав Золоту медаль на Лейпцігській
міжнародній виставці.
Схема компонування трактора, а
також глибоке відпрацювання констру-
кції та окремих вузлів, дозволило на ба-
зі МТЗ-50 розробити та запустити в се-
рійне виробництво гусеничні трактори
Т-54В- для обробітку виноградників, та
Т-54С для обробітку посівів буряка.
Причому ступінь уніфікації в сімействі
понад 98 %, а для гусеничних машин –
62%. Трактор протримався у виробництві
до 1974 р. Щорічно нарощувалися темпи
виробництва – до 90 тис. тракторів у рік;
у 1972 р. з конвеєра зійшов мільйонний
трактор МТЗ [7; 10].
1971 року було зібрано дослідний
варіант трактора МТЗ-80 з двигуном Д-
240 потужністю 80 к.с. Трактор мав но-
ве облицювання, 9-ти ступінчату КПП з
понижуючим редуктором, автоматичне
блокування заднього моста, двохшвид-
кісний вал відбору потужності, пнев-
мопривід гальм причепа, більш комфо-
ртні кабіну та органи управління. Прос-
тота конструкції трактора, його надій-
ність в роботі та пристосованість до рі-
зних типів механізмів та обладнання, з
якими він міг працювати, сприяли на-
рощуванню виробництва. У 1984 році з
воріт заводу вийшов 2-х мільйонний
трактор МТЗ-82 .Вісімдесята серія ста-
ла візитною карткою Мінського трак-
торного заводу. Трактори марки МТЗ-
80 та повнопривідний МТЗ-82 різних
модифікацій в оновленому вигляді ви-
готовляються й понині, з 2002 р. їх ви-
робництво налагоджено на Україні. На
сьогодні базова модель трактора може
агрегатуватись з 350 видами навісного
та причіпного обладнання [11].
Внесок Івана Йосиповича в розви-
ток конструкції тракторів полягає не ли-
ше в участі у розробці тракторів СТЗ-
НАТІ, СТЗ-5, КД-35, керівництві розроб-
кою тракторів МТЗ-2, МТЗ-5, МТЗ-50 а й
у створенні конструкторської школи [12].
Як свідчив Генеральний конструктор
МТЗ Іван Усс, Іван Йосипович заснував
особливу конструкторську школу МТЗ.
Школа – це поступове навчання молодих,
це досвід поколінь, покликаний допома-
гати уникати помилок. В розробці трак-
торів конструктори неодмінно дотриму-
вались основних постулатів:
– використання деталей, які вже
знаходяться у виробництві, чи розробка
новинки подібною, щоб зберегти на-
ступність в у виробництві та розробці;
– закладення резерву розвитку в
конструкцію, наприклад КПП гідромеха-
нічні до цих пір виготовляються в корпу-
сних деталях механічних КПП [14].
Конструкторське бюро МТЗ в 60-х
роках перетворилось в фактично галузеве
ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2009 № 2 58
конструкторське бюро з розробки коліс-
них тракторів, висококваліфіковані фахі-
вці якого зуміли скоротити час розробки
нових тракторів до двох років [7].
За створення та освоєння серійно-
го виробництва уніфікованих колісних,
напівгусеничних та гусеничних тракто-
рів для комплексної обробки просапних
культур працівникам Мінського трак-
торного заводу, серед них і Дронгу І.Й.,
було присуджено Державну премію
СРСР 1971 року [14].
Загалом трактори МТЗ здобули на
різних виставках 16 золотих, 2 срібних
та 1 бронзову медалі, трактори поста-
чались до 124 країн світу [15]. В 1995 р.
з цеху заводу вийшов тримільйонний
трактор марки "Бєларусь" [11].
Таким чином, заслуги І.Й. Дронга в
розробці тракторної техніки важко пере-
оцінити, розроблена під його керівницт-
вом техніка й сьогодні працює, і ще не
одне десятиліття буде працювати в на-
родному господарстві. Марка "Бєларусь"
започаткована трактором МТЗ-2 набула
незаперечного авторитету завдяки трак-
торам МТЗ-50 та стала однією з найпо-
ширеніших у світі вже як МТЗ-80.
ЛІТЕРАТУРА
1. Лупаренко Г.В. Організація вироб-
ництва тракторів на ХПЗ / О.Я. Пилипчук //
Історія української науки на межі
тисячоліть: Зб. наук. праць Вип.18.– К.,
2005.– С. 97-104.
2. Научно-исследовательский трак-
торный институт. Альбом [Электронный ре-
сурс] // Режим доступа: http://www.
nati.bz/booklet.pdf
3. Прочко Е. Артиллерийские тягачи
Красной Армии./ Е. Прочко// Бронеколлек-
ция .–2002.–Вып 3.– 36 с.
4. Калинин Э. А., Шаповалов Ю. С.,
Шаров В. В. Вклад тракторостроителей в
оружие Победы [Электронний ресурс] /
Э.А. Калинин, Ю.С. Шаповалов, В.В. Ша-
ров // Тракторы и сельскохозяйственные
машины.- 2005 р. - № 5. – Режим доступа:
http://avtomash. ru/gur/2005/20050503.htm
5. Прочко Е. Артиллерийские тягачи
Красной Армии./Е. Прочко// Бронеколлек-
ция .–2005.–Вып 5.– 34 с.
6. Стародубцев, В.М., Шаповалов
Ю.С. Трактор КД-35 // Г.Г. Григян,
И.В. Пономарев // Памятники науки и тех-
ники. – М.: Знание, 1996. – 168 c.
7. Петров Ю., Гар В. Минский трак-
торный. Становление лидера отрасли [Элек-
тронний ресурс] / Ю. Петров, В. Гар // Ос-
новные средства. – 2006.– №8. –Режим дос-
тупа: http://www.os1.ru/article/history/
2006_08_A_2007_02_26-16_45_38/
8. Петров Г.Д. Страницы истории
сельхозмашиностроения [Электронний ре-
сурс] / Г.Д. Петров // Тракторы и сельскохо-
зяйственные машины. – 2003. – №5. – Ре-
жим доступа: http://www.avtomash.ru/gur/
2003/20030545.htm
9. Петров Ю., Гар В. Южный маши-
ностроительный завод. Пасынок рекетного
производства [Электронний ресурс] /
Ю. Петров, В. Гар // Основные средства. –
2006.–№10.– Режим доступа: http://
www.os1.ru/article/history /2006_10_A_2007_
03_30-15_31_33/
10. Шаповалов Ю.С. Трактор МТЗ-50
"Беларусь" // Г.Г. Григян, Л.М. Кожина
//Памятники науки и техники. – М.: Знание,
2000. – 216 c.
11. Петров Ю., Гар В. Минский трак-
торный. Визитная карточка страны [Элек-
тронний ресурс] / Ю. Петров, В. Гар // Ос-
новные средства. – 2006.– №9.– Режим
доступаhttp://www.os1.
ru/article/history/2006_09_A_2007_03_02-
16_44_22/
12. Гульянц С. Инженер - это пре-
стижно [Электронный ресурс] / С.Гульянц //
Советская Белоруссия. – 2001. – 26 октября.
Режим доступа:http://sb.by/post/10382/
13. Максимов В. И. Усс: "У минских
тракторов свои преимущества" [Электрон-
ний ресурс] / В. Максимов// АвтоБаза –
2008. – № 3. – Режим досту-
па:http://www.infobaza.by/interview/ auto/uss/
14. Иоффе Э., Хроника Минска: 60 лет
после Победы [Электронний ресурс] /
Э. Иоффе // Вечерний Минск. – 2005. – 5
сентября. Режим доступа:
http://www.vminsk.by/print/2005/09/05/hronik
a71.html
15. Байбаков И., Денисенко Е. Перво-
му белорусскому трактору – полвека [Элек-
тронний ресурс] / И.Байбаков, Е. Денисеко//
Вечерний Минск. – 2003. – 14 октября. Ре-
жим доступа: http://www.newsvm. com/print/
2003/10/14/traktor.html
|