Критерії оцінки нерухомих пам’яток археології

У статті висвітлюються питання, що стосуються розробки критеріїв оцінки нерухомих пам’яток археології, як один із кроків для збереження історико-культурного надбання. Зазначена тематика є наразі актуальною, адже можна констатувати, що у випадках, коли завдається шкода пам’яткам археології, виникає...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2010
1. Verfasser:	Рудика, Н.М.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури 2010
Schriftenreihe:	Праці Центру пам’яткознавства
Schlagworte:	Пам’ятки археології
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/79451
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Критерії оцінки нерухомих пам’яток археології / Н.М. Рудика // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2010. — Вип. 17. — С. 99-105. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-79451
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-794512015-04-03T03:02:28Z Критерії оцінки нерухомих пам’яток археології Рудика, Н.М. Пам’ятки археології У статті висвітлюються питання, що стосуються розробки критеріїв оцінки нерухомих пам’яток археології, як один із кроків для збереження історико-культурного надбання. Зазначена тематика є наразі актуальною, адже можна констатувати, що у випадках, коли завдається шкода пам’яткам археології, виникає проблема з визначенням матеріальних збитків. Пропонуються можливі варіанти методики визначення вартості пам’ятки на документальному рівні. В статье рассматриваются вопросы разработки критериев оценки недвижимых памятников археологии, как важной составляющей сохранения историко-культурного наследия. Эта тема актуальна, особенно в случаях повреждения памятников археологии, когда возникает затруднения в определении материального ущерба. Предлагаются возможные варианты методики определения стоимости памятника на документальном уровне. The purpose of article is definition of the criterions for valuating immovable archeological monuments. The procedure of valuation is important for protection of cultural heritage, because the level of ruination would need a definition of material damage to an archeological monument. Propose possible variants of decision of problem. 2010 Article Критерії оцінки нерухомих пам’яток археології / Н.М. Рудика // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2010. — Вип. 17. — С. 99-105. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 2078-0133 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/79451 uk Праці Центру пам’яткознавства Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Пам’ятки археології Пам’ятки археології
spellingShingle	Пам’ятки археології Пам’ятки археології Рудика, Н.М. Критерії оцінки нерухомих пам’яток археології Праці Центру пам’яткознавства
description	У статті висвітлюються питання, що стосуються розробки критеріїв оцінки нерухомих пам’яток археології, як один із кроків для збереження історико-культурного надбання. Зазначена тематика є наразі актуальною, адже можна констатувати, що у випадках, коли завдається шкода пам’яткам археології, виникає проблема з визначенням матеріальних збитків. Пропонуються можливі варіанти методики визначення вартості пам’ятки на документальному рівні.
format	Article
author	Рудика, Н.М.
author_facet	Рудика, Н.М.
author_sort	Рудика, Н.М.
title	Критерії оцінки нерухомих пам’яток археології
title_short	Критерії оцінки нерухомих пам’яток археології
title_full	Критерії оцінки нерухомих пам’яток археології
title_fullStr	Критерії оцінки нерухомих пам’яток археології
title_full_unstemmed	Критерії оцінки нерухомих пам’яток археології
title_sort	критерії оцінки нерухомих пам’яток археології
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
publishDate	2010
topic_facet	Пам’ятки археології
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/79451
citation_txt	Критерії оцінки нерухомих пам’яток археології / Н.М. Рудика // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2010. — Вип. 17. — С. 99-105. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
series	Праці Центру пам’яткознавства
work_keys_str_mv	AT rudikanm kriterííocínkineruhomihpamâtokarheologíí
first_indexed	2025-07-06T03:29:47Z
last_indexed	2025-07-06T03:29:47Z
_version_	1836866693404557312
fulltext	99Праці центру пам’яткознавства, № 17, 2010 рік 32. Швецов М.Л. Могильник «Зливки» // Проблеми на прабългарската история и култу- ра. – София-Шумен, 1991. – Вып. 2. – С. 109–123. 33. Швецов М.Л. Могильники Зливкинского типа // Материалы конференции, посвящен- ной 100–летию деятельности В.А. Городцова: сб. науч. работ. – М. – 2003. – С. 126–128. 34. Швецов М.Л. Новые данные о протоболгарах // Материалы конференции, посвящен- ной 1300–летию Болгарии: сб. науч. работ. – Донецк, 1981. – С. 16. 35. Кравченко Е.Є., Шведов М.Л. Охоронні дослідження пам’ятки біля с. Маяки на Донеччині // Охорона та дослідження пам’яток археології на Україні. – Вінниця, 1990. – С. 45–46. 36. НА ІА НАН України, ф. е. 1969/39. Клименко В.Ф. Отчет об исследовании курганов близ города Енакиево за 1969 год. 37. Клименко В.Ф. Курганные древности Северского Донца. – Енакиево, 1997. – 320 с. 38. Клименко В.Ф. Курганы юга Донетчины. – Енакиево, 1998. – 220 с. Прынь А.В. Спасательные археологические экспедиции Института архе- ологии УССР на промышленных новостройках и объектах мелиорации в Донбассе в 1945–1991 гг. Статья посвященная истории создания и деятельность крупных охранных новостроечных экспедиций Института археологии Академии наук УССР на территории Донецкой и Луганской областей. Ключевые слова: Институт археологии АН УССР, Северскодонецкая экспеди- ция, Донецкая экспедиция, отдел полевых исследований на новостройках, Украинское общество охраны памятников истории и культуры, археологи- ческие памятникия. Pryn’ O.V. The rescue archaeological expeditions of Institute of archaeology of Academy of Sciences of Ukrainian Soviet Socialistic Republic on industrial new buildings and objects of land-reclamation in Donbass in 1945–1991. The article is dedicated to history of creation and activity of large guard new buildings expeditions of Institute of archaeology of Academy of Sciences of Ukrainian Soviet Socialistic Republic on territory of the Donetsk and Lugansk region. Key words: Institute of archaeology of Academy of Sciences of USSR, Sivers’kodo- nets’ka expedition, Donets’k expedition, department of the field researches on new buildings, Ukrainian society of protection of monuments of history and culture, archaeological heritage. Н.М. РУДИКА Критерії оцінки нерухомих пам’яток археології У статті висвітлюються питання, що стосуються розробки критеріїв оцінки нерухомих пам’яток археології, як один із кроків для збереження історико- культурного надбання. Зазначена тематика є наразі актуальною, адже можна констатувати, що у випадках, коли завдається шкода пам’яткам археології, виникає проблема з визначенням матеріальних збитків. Пропонуються можливі варіанти методики визначення вартості пам’ятки на документальному рівні. 100 ISSN 2078-0133 Ключові слова: культурна спадщина, нерухома пам’ятка археології, критерії оцінки пам’яток. На державному обліку в Україні за офіційними даними знаходиться понад 130 тис. нерухомих пам’яток історії та культури, серед яких 57206 пам’яток археології (у т.ч. 418 – національного значення) [2]. Для того, щоби залишалася можливість досліджувати й здобувати нову археологічну інформацію необ- хідно, насамперед, зберігати археологічні пам’ятки, які постійно гинуть через об’єктивні природні фактори, а також у результаті людського впливу [4, с. 142]. За даними моніторингу ситуації, що здійснюється Центром пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, держава щорічно втрачає близько 500 пам’яток археології [7]. У наш час збереження археологічної спадщини потребує особливої уваги від державних органів і наукових установ. Можемо констатувати, що прове- дення земельної реформи і процес розпаювання земель сільськогосподарського призначення призвів до ситуації, коли пам’ятки археології, які відповідно до чинного законодавства можуть знаходитися лише у власності держави, потра- пили у приватну власність (навіть у межах деяких заповідників!). Це пов’язане з тим, що археологічні території не були вчасно позначені на картах землеко- ристування, їм не був наданий статус земель історико-культурного призначення з відповідним вимежуванням. Залишається проблема погодження відведення земельних ділянок відповідними пам’яткоохоронними органами [7]. Нині також актуальна проблема незаконних археологічних розкопок, які проводять грабіжники з метою отримання матеріальної вигоди. Одним із шляхів вирішення окреслених проблем є удосконалення нормативно-правової бази стосовно питань приватизації земель і оподатку- вання. Вочевидь, важливою умовою охорони пам’яток археології є визначення їхньої наукової та матеріальної цінності: це допоможе зберегти пам’ятки від руйнування, визначити суму збитків, якщо пам’ятці буде завдана шкода, та захистити пам’ятки від незаконної приватизації. Наукову цінність не можна правильно оцінити за формальними ознаками (розміри пам’ятки, хронологічний період її реального функціонування, тип пам’ятки). Адже без проведення ретельних досліджень лишається невідомим, які об’єкти містить пам’ятка, який стан її наукової збереженості та науковий потенціал загалом. У цілому, визначення категорії наукової цінності пам’ятки археології має проводитися колегіально, колективом фахівців. Важливу роль повинні відігравати й ті історико-ландшафтні умови, в яких знаходиться об’єкт археологічної спадщини. У визначенні наукової цінності археологічних пам’яток є певні труднощі. Але все ж ці проблеми можуть вирішуватися. Інше питання – визначення пря- мої матеріальної вартості археологічних пам’яток. На сьогодні вартість будь- яких пам’яток археології ніким не визначена, лишаються не розробленими й критерії такої вартості. Всі відомі спроби розробити такі критерії ще за радян- ського часу завершувалися невдачею [4, с. 170–171]. Однак, ця проблема наразі 101Праці центру пам’яткознавства, № 17, 2010 рік потребує термінового вирішення, адже у випадку пошкодження, руйнації чи знищення пам’ятки археології виникає проблема з визначенням матеріальних збитків, що завдано пам’ятці – а ми й досі не маємо методики визначення вар- тості пам’ятки на документальному рівні. Відповідно до ст. 19. Закону України «Про охорону культурної спадщини» кожна пам’ятка має майнову цінність, що обчислюється у грошовій одиниці України. Пам’ятки підлягають грошовій оцінці за нормативами та методиками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України [3]. У зазначеному контексті не можна не згадати про Постанову Кабінету Міністрів України № 1447 від 26 вересня 2002 р. «Про затвердження мето- дики грошової оцінки пам’яток», яка нині фактично не використовується в пам’яткоохоронній практиці, оскільки потребує доопрацювання [6]. Відповідно до вказаної Методики, об’єктами грошової оцінки пам’яток археології є горо- дища, кургани, залишки стародавніх поселень, стоянок, укріплень, військових таборів, виробництв, іригаційних споруд, шляхів, могильники, культові місця та споруди, мегаліти, ділянки історичного культурного шару, поля давніх битв, рештки життєдіяльності людини, що містяться під водою. Законодавець передбачив, що для грошової оцінки археологічних пам’яток застосовується витратний підхід (в основу покладені витрати на роботи з їхнього археологічного дослідження за цінами, що встановлені Мінбудом і Мінкультури). Грошова оцінка археологічної пам’ятки проводиться за фор- мулою шляхом застосування до витрат на роботи з археологічних досліджень коефіцієнтів, що залежать від археологічної, культурної цінності, ступеня схоронності, раритетності пам’ятки, її місця у стародавній історії, розміру земельної ділянки, на якій вона розташована [6]. До питання матеріальної вартості звертається С.О. Бєляєва у своєму дослі- дженні «Про балансову вартість нерухомих пам’яток», де наголошує, що визна- чення балансової вартості пам’яток і балансового обліку всіх археологічних пам’яток України допоможе чітко окреслити, якими багатствами володіє наша держава. Основними ж методичними принципами такої роботи, на думку авто- ра, є необхідність визначення вартості пам’ятки, її охоронної та ландшафтної зони; в основу підрахунку балансової вартості слід закласти кошторис робіт, що стосуються археологічного дослідження, можливу (середню) вартість археоло- гічних знахідок. У вартість знахідок, у свою чергу, необхідно включити наступні критерії: оцінку давнини пам’ятки, або коефіцієнт старожитності: А – унікаль- на, Б – цінна, В – масова, Г – ціна матеріалу виготовлення та вага, художня цінність, ринкова вартість, з урахуванням цін на аналогічні або подібні речі в акційних каталогах інших країн. Балансова вартість має передбачати всі витрати для проведення охоронних досліджень, реставрації та консервації об’єктів. Окрім того, С.О. Бєляєва зазначає, що балансова вартість пам’ятки не може бути постійною, і у період інфляції необхідно здійснювати індексацію відповідно до визначених коефіцієнтів, а також враховувати зміни ринкової вартості. Для проведення такої роботи при Міністерстві культури України слід створити Балансову комісію [1]. 102 ISSN 2078-0133 Г.Ю. Івакін і О.М. Титова у статті «Критерії класифікації та поцінову- вання пам’яток археології» також звертаються до зазначеної проблеми, а саме до питання щодо наукової та матеріальної цінності пам’ятки археології. Як тимчасовий варіант визначення вартості археологічних пам’яток пропонується методика, що ґрунтується на вартості археологічного вивчення пам’ятки. Для дослідження будь-якої пам’ятки визначається обсяг робіт, виходячи з розмірів пам’ятки, глибини залягання та товщини культурного шару чи розмірів кургану, визначається вартість цих та інших робіт, зокрема, участь різних спеціалістів у дослідженні пам’ятки, фіксація й обробка матеріалів, їх реставрація, введення в науковий обіг тощо. Вартість археологічних досліджень можна приймати як мінімальну вартість археологічної пам’ятки; застосовуючи різні коефіцієнти, зокрема, й ті, що визначені в Методиці, доводити хоч якоюсь мірою до справж- ньої вартості [4, с. 173]. На відміну від офіційного документу (Постанова Кабінету Міністрів України № 1447 від 26 вересня 2002 р. «Про затвердження методики грошової оцінки пам’яток»), який передбачає основою встановлення вартості пам’ятки брати витрати на роботи щодо її археологічного дослідження, Г.Ю. Івакін і О.М. Титова критерій вартості археологічних досліджень пропонують вважати як мінімальний щодо визначення вартості пам’ятки. В цьому з ними можна погодитися, адже головне – цінність пам’ятки з наукової точки зору, а не кошти, що затрачені на її дослідження. Вартість рухомих пам’яток археології визначати не менш складно. Однак, у даній ситуації можна орієнтуватися на ціни, які встановлюються на антиквар- них ринках і музейну практику оцінки таких речей. Також варто зазначити, що на сьогодні (на думку О.Л. Калашникової) серед сучасних методик атрибуції, класифікації та визначення прогнозної вартості культурних цінностей най- більш об’єктивними є: – Методика Державного гемологічного центру України (на чолі з профе- сором В.В. Індутним розроблено уніфіковану методику проведення експертизи, укладання уніфікованого опису, з’ясування споживчої цінності, класифікації за рівнем соціокультурної значимості та визначення прогнозної вартості культур- них цінностей за умови дотримання таких вимог: 1) забезпечення повного обґрунтування проміжних і остаточних резуль- татів експертиз; 2) уніфікація застосованих методів дослідження; 3) гарантії максимального відтворення отриманих експертних висновків); – Методика В.Д. Соловйова (для творів живопису) [5, с. 284–285]. На нашу думку, Методика Державного гемологічного центру України є універсальною для визначення вартості культурних цінностей, в т.ч. й рухомих пам’яток археології, з метою їхнього тимчасового вивезення з України (вико- ристовується універсальний, на думку авторів, список критеріїв із 22 пунктів, які розглядаються в порядку, що передбачений Протоколом експертної оцінки пам’яток культури) [5, с. 286–290]. 103Праці центру пам’яткознавства, № 17, 2010 рік Якщо ж знову повернутися до питання щодо визначення вартості нерухо- мих пам’яток археології, то тут, на нашу думку, також, слід брати, першочерго- во, до уваги соціокультурну і наукову значимість пам’ятки. За своїм значенням для пізнання історико-культурного розвитку, а також певною мірою за їхніми розмірами і унікальністю археологічні пам’ятки можна поділити на пам’ятки міжнародного (світового), загальнодержавного (націо- нального) та місцевого (регіонального) значення. Пам’ятками міжнародного значення є такі археологічні об’єкти, вивчення яких вносить вагомий вклад у пізнання процесів історичного розвитку люд- ства. Як правило, такі пам’ятки привертають велику увагу науковців усього світу, міжнародних пам’яткоохоронних та історико-культурних установ. Археологічні пам’ятки загальнодержавного значення – це пам’ятки, що засвідчують значну роль певних колективів чи спільнот в історичному розви- тку території окремої держави чи процесів, які тут відбувалися. Пам’ятки регіонального значення віднесені до вказаної категорії умовно, адже дослідження цих об’єктів може дати цінні матеріали для науки (в даному випадку – археології) в цілому. Здебільшого, пам’ятки археології місцевого значення стали відомими завдяки розвідкам чи незначним розкопкам. Тому включення їх до означеної групи є неостаточним, але потрібним кроком, коли йдеться про класифікацію пам’яток [4, с. 169–170]. Таким чином, за основу слід брати саме вищевказаний критерій, орі- єнтуючись на музейну практику оцінки рухомих археологічних пам’яток залежно від статусу (міжнародного, національного чи місцевого значення), встановлювати приблизну вартість пам’ятки шляхом прийняття колегіального рішення фахівцями в галузі археології, пам’яткознавства та мистецтвознавства. Вирішуючи це питання фахівці можуть враховувати деякі коефіцієнти, запро- поновані Методикою (залежно від археологічної, культурної цінності, ступеня схоронності пам’ятки, її місця у стародавній історії). Необхідно також брати до уваги такі критерії, як унікальність та рідкісність (раритетність). Наступним, не менш важливим критерієм щодо визначення вартості нерухомих пам’яток археології є історико-культурне середовище, в якому знаходиться пам’ятка. Цей критерій не відіграє важливої ролі для рухомих археологічних пам’яток, але для нерухомих має вкрай важливе значення, адже пам’ятка буде мати більшу наукову та культурну цінність, якщо буде збереже- на в історичному ландшафті. Тому цілком очевидно, що наступним кроком для фахівців, які будуть оцінювати пам’ятку, буде якраз вивчення історико- культурного середовища, в якому знаходиться пам’ятка. Чим більше інформації таке середовище донесло до нашого часу, тим буде відповідно збільшуватися вартість пам’ятки. Після встановлення статусу пам’ятки, оцінки історико-культурного серед- овища, в якому знаходиться пам’ятка, слід визначати вартість робіт, але не брати цей коефіцієнт за основу. Його потрібно застосовувати лише для того, щоб відкоригувати загальну вартість. Остаточне спільне рішення щодо вар- 104 ISSN 2078-0133 тості пам’ятки має бути обґрунтованим; воно може коригуватися залежно від економічної ситуації. На нашу думку, така методика визначення вартості нерухомих пам’яток археології є найбільш об’єктивною, адже не можна просто за формулою, дода- ючи коефіцієнти вирахувати їхню вартість. Якщо за основу брати витратний підхід (більш механічний і простий у підрахунках), то страждає наукова й істо- рична цінність пам’ятки. Відтак, найкраще орієнтуватися на практику визна- чення цінності рухомих пам’яток археології, застосувавши її й для нерухомих – звичайно, враховуючи їх специфіку та відмінність. Загалом, питання оцінки пам’яток археології нині залишається відкри- тим: об’єкти культурної спадщини розорюють, руйнують, грабують. На жаль, досі немає чіткої системи організації та проведення археологічних досліджень; також залишається проблема створення Державного реєстру пам’яток історії та культури. В даній ситуації, на нашу думку, вирішення існуючих проблем на законодавчому рівні (внесення змін і поправок, а також виконання вже існую- чих законів), притягнення осіб, причетних до знищення чи руйнації пам’яток, до відповідальності значною мірою сприятимуть збереженню археологічної спадщини України. Розробка критеріїв оцінки нерухомих пам’яток археоло- гії – це один із кроків до повномасштабного збереження нашого історико- культурного надбання. 1. Бєляєва С.О. Про балансову вартість нерухомих пам’яток // Праці Центру пам’яткознавства. Вип. 2. – К., 1993. – С. 74–76. 2. Закон України «Про затвердження загальнодержавної програми збереження та використання об’єктів культурної спадщини на 2004-2010 роки» // Правова охорона культурної спадщини. Нормативна база: Зб. документів/ Автори-упорядники: Левада М.Є., Пархоменко М.Т., Титова О.М. – К.: Видавництво ХІК, 2006. – С. 229–239. 3. Закон України «Про охорону культурної спадщини» // Правова охорона культур- ної спадщини. Нормативна база: Зб. Документів (2–е видання)/ Автори-упорядники: Левада М.Є., Пархоменко М.Т., Титова О.М. – К.: Видавництво ХІК, 2006. – С. 158–189. 4. Івакін Г., Титова О. Критерії класифікації та поціновування пам’яток археології // Пам’яткознавчі студії в Україні: теорія і практика. – К., 2007. – С. 141–176. 5. Калашникова О.Л. Основи мистецтвознавчої експертизи та вартісної оцінки культурних цінностей. – К., 2006. – 479 с. 6. Постанова Кабінету Міністрів України № 1447 від 26 вересня 2002 р. «Про затвердження методики грошової оцінки пам’яток» // // Правова охорона культурної спадщини. Нормативна база: Зб. Документів (2–е видання)/ Автори-упорядники: Левада М.Є., Пархоменко М.Т., Титова О.М. – К.: Видавництво ХІК, 2006. – С. 486–500. 7. Титова О.М. Деякі актуальні питання збереження культурної спадщини України // Праці Центру пам’яткознавства. Вип. 16. – К., 2009. – С. 7. Рудыка Н.Н. Критерии оценки недвижимых памятников археологии В статье рассматриваются вопросы разработки критериев оценки недвижимых памятников археологии, как важной составляющей сохранения историко- культурного наследия. Эта тема актуальна, особенно в случаях повреждения 105Праці центру пам’яткознавства, № 17, 2010 рік памятников археологии, когда возникает затруднения в определении матери- ального ущерба. Предлагаются возможные варианты методики определения стоимости памятника на документальном уровне. Ключевые слова: культурное наследие, недвижимый памятник археологии, критерии оценки памятников. Rudyka N.M. Criterions of valuation of immovable archeological monuments The purpose of article is definition of the criterions for valuating immovable archeological monuments. The procedure of valuation is important for protection of cultural heritage, because the level of ruination would need a definition of mate- rial damage to an archeological monument. Propose possible variants of decision of problem. Key words: cultural heritage, immovable archaeological monuments, criterions for valuating monuments. І.Б. ТЕСЛЕНКО Господарська керамічна тара Тавріки XV в. В статті розглянутий асортимент, видовий і типологічний склад, хронологія та походження різних видів господарської керамічної тари Таврики XV ст. У цей період амфори практично повністю виходять з обігу. В широкому вжит- ку залишаються піфоси місцевого виробництва двох груп, а також окремі імпортні екземпляри. Нішу середньо габаритної домашньої тари займають дворучні глеки, виготовлені у Південно-Західному Криму. Ключові слова: тара, піфоси, амфори, глечики, Крим, Таврика, археологічний комплекс. Господарська тара – найбільш консервативна категорія побутової кера- міки, що відображає глибинні традиції місцевого гончарства й демонструє способи заготовки та зберігання різноманітних припасів. У середньовічних коморах і підвалах осідали також імпортні тарні посудини, які повторно використовувалися після вживання привезеного в них продукту, – що дає можливість отримувати інформацію про напрями торгівлі значними партія- ми рідких і сипких товарів. Не дивлячись на значну інформативність цього виду джерела, вивчен- ню господарської керамічної тари з археологічних комплексів Таврики XV в. практично не приділялося уваги. Відомості про тарні посудини цього часу досить мізерні, містяться, здебільшого, в узагальнюючих дослідженнях або ж у публікаціях матеріалів розкопок окремих пам’яток [1]. Нині здійснене лише одне спеціальне дослідження присвячене піфосам XIV–XV ст. [2]. Асортимент, видовий і типологічний склад, хронологія та походження різних видів господарської керамічної тари, поширеної в XV ст., усе ще потребують більш детального розгляду. До теперішнього часу вивчена зна- чна кількість житлово-господарських комплексів, матеріали яких дозволя- ють прояснити деякі з означених аспектів матеріальної культури населення Криму XV ст.

Критерії оцінки нерухомих пам’яток археології

Institution

Ähnliche Einträge