Асоціація музеїв космонавтики: історія, розвиток, сьогодення
В статті розглянутий процес створення та розвитку Асоціації музеїв космонавтики СРСР (АМКОС) – першої спеціалізованої організації в галузі збереження та пропаганди космічної спадщини, її роль в удосконаленні діяльності музеїв, відображено вклад в роботу АМКОС Ніни Семенівни Кірдоди....
Збережено в:
| Дата: | 2010 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2010
|
| Назва видання: | Праці Центру пам’яткознавства |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/80010 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Асоціація музеїв космонавтики: історія, розвиток, сьогодення / Н.П. Боротканич // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2010. — Вип. 18. — С. 157-164. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-80010 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-800102015-04-10T03:02:09Z Асоціація музеїв космонавтики: історія, розвиток, сьогодення Боротканич, Н.П. Музеєзнавство В статті розглянутий процес створення та розвитку Асоціації музеїв космонавтики СРСР (АМКОС) – першої спеціалізованої організації в галузі збереження та пропаганди космічної спадщини, її роль в удосконаленні діяльності музеїв, відображено вклад в роботу АМКОС Ніни Семенівни Кірдоди. В статье рассматривается процесс создания и развития Ассоциации музеев космонавтики СССР (АМКОС) – первой специализированной организации в области сохранения и пропаганды космического наследия, ее роль в усовершенствовании деятельности музеев, отображен вклад в работу АМКОС Нины Семеновны Кирдоды. The article reviews creation and development process of USSR’s Association of cosmonautics museums (AMCOS), which is the fi rst special organization in the fi eld of space heritage preservation and popularization, its role in museum activities improvement, and N.S. Kirdoda’s contribution to AMCOS. 2010 Article Асоціація музеїв космонавтики: історія, розвиток, сьогодення / Н.П. Боротканич // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2010. — Вип. 18. — С. 157-164. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 2078-0133 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/80010 629.78:069.02 uk Праці Центру пам’яткознавства Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Музеєзнавство Музеєзнавство |
| spellingShingle |
Музеєзнавство Музеєзнавство Боротканич, Н.П. Асоціація музеїв космонавтики: історія, розвиток, сьогодення Праці Центру пам’яткознавства |
| description |
В статті розглянутий процес створення та розвитку Асоціації музеїв космонавтики СРСР (АМКОС) – першої спеціалізованої організації в галузі збереження та пропаганди космічної
спадщини, її роль в удосконаленні діяльності музеїв, відображено вклад в роботу АМКОС Ніни Семенівни Кірдоди. |
| format |
Article |
| author |
Боротканич, Н.П. |
| author_facet |
Боротканич, Н.П. |
| author_sort |
Боротканич, Н.П. |
| title |
Асоціація музеїв космонавтики: історія, розвиток, сьогодення |
| title_short |
Асоціація музеїв космонавтики: історія, розвиток, сьогодення |
| title_full |
Асоціація музеїв космонавтики: історія, розвиток, сьогодення |
| title_fullStr |
Асоціація музеїв космонавтики: історія, розвиток, сьогодення |
| title_full_unstemmed |
Асоціація музеїв космонавтики: історія, розвиток, сьогодення |
| title_sort |
асоціація музеїв космонавтики: історія, розвиток, сьогодення |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Музеєзнавство |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/80010 |
| citation_txt |
Асоціація музеїв космонавтики: історія, розвиток, сьогодення / Н.П. Боротканич // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2010. — Вип. 18. — С. 157-164. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| series |
Праці Центру пам’яткознавства |
| work_keys_str_mv |
AT borotkaničnp asocíacíâmuzeívkosmonavtikiístoríârozvitoksʹogodennâ |
| first_indexed |
2025-07-06T03:57:10Z |
| last_indexed |
2025-07-06T03:57:10Z |
| _version_ |
1836868415712657408 |
| fulltext |
Ðîçä³ë IV ÌÓÇŪÇÍÀÂÑÒÂÎ
УДК 629.78:069.02
Н.П. БОРОТКАНИЧ
Асоціація музеїв космонавтики:
історія, розвиток, сьогодення
В статті розглянутий процес створення та розвитку Асоці-
ації музеїв космонавтики СРСР (АМКОС) – першої спеціалізо-
ваної організації в галузі збереження та пропаганди космічної
спадщини, її роль в удосконаленні діяльності музеїв, відобра-
жено вклад в роботу АМКОС Ніни Семенівни Кірдоди.
Ключові слова: Музей космонавтики, АМКОС, Асоціація
музеїв космонавтики, Н.С. Кірдода, Федерація космонавтики.
Радянський Союз має світові пріоритетні досяг-
нення в освоєнні космічного простору. Саме в СРСР
був запущений перший у світі штучний супутник
Землі, який ознаменував початок нової ери людства,
– ери практичного освоєння космосу. 12 квітня 1961
р. почалася ера пілотованої космонавтики, і знову
першість належала колишньому Радянському Союзу
– перший політ на першому космічному кораблі
«Восток» здійснив громадянин СРСР Ю.О. Гагарін.
А політ космічного корабля «Восход-2» 18–19 берез-
ня 1965 р. увінчався виходом льотчика-космонавта
СРСР О.А. Леонова у відкритий космічний простір.
Перші польоти до Місяця та планет Сонячної системи
– Венери та Марсу − теж здійснили радянські автома-
тичні міжпланетні станції.
Люди старшого покоління добре пам’ятають пал-
кий ентузіазм, з яким радянське суспільство зустрі-
ло початок космічної ери, як уважно всі слідкували за
першими кроками космічних першопрохідців. Новини
космонавтики були новинами «перших шпальт», дух
змагання за першість у космосі охопив тоді всі вер-
стви населення. Нікому не спадало на думку рахувати
витрати на космічні програми, сумніватися в тому, що
це необхідно і необхідно вже зараз. Школярі мріяли
стати космонавтами, писали космонавтам листи, спо-
внені захоплення їх героїзмом.
Масовий інтерес до польотів у космос намага-
лися задовольнити новостворені музеї космонавтики.
Виник справжній музейний бум. Музеї створювалися в
158 ISSN 2078-0133
місцях, пов’язаних з іменами космонавтів, з етапами їх життя, навчання, роботи,
військової служби; створювалися музеї, пов’язані з місцями космічних подій, з
іменами видатних учених, які працювали над темою дослідження космічного
простору. Створювалися музеї й у місцях, ніяк не пов’язаних із космонавтикою,
а просто тому, що всіх захопили ці неймовірні події – космічні польоти.
Керівництво країни, космічної галузі, місцеві керівники розуміли, що
саме музеї космонавтики можуть відіграти важливу роль у патріотичному вихо-
ванні, залученні молоді до освоєння космічного простору, сприяти формуван-
ню позитивної суспільної думки. Відомо, яке значення С.П. Корольов надавав
створенню Державного музею історії космонавтики ім. К.Е. Ціолковського в
Калузі та Московського меморіального музею космонавтики, а також комплек-
туванню павільйону «Космос» на ВДНГ СРСР [1].
До середини 1980-х років на території Радянського Союзу склалася ціла
мережа музеїв, які відображали досягнення радянської космонавтики. Серед них
– близько 200 профільних музеїв космонавтики в державній мережі, на підпри-
ємствах, у вузах і технікумах [2]; понад 130 музеїв різного профілю мали експо-
зицію з космонавтики; існувало більше 200 шкільних музеїв космонавтики.
Однак, незважаючи на видимі позитивні моменти, пов’язані з виникнен-
ням музеїв космонавтики, мали також місце й певні негативні явища. Так, у
музеях працювали ентузіасти, які, на жаль, часто знали дуже мало про пред-
мет своєї діяльності. Секретність, яка панувала в космічній галузі, відсутність
доступної професійної, методичної, інформаційної та довідкової літератури
про події в галузі освоєння космосу не давали можливості музейним працівни-
кам об’єктивно, всебічно та правдиво розповісти про космонавтику. Інформацію
вони отримували з публікацій у ЗМІ та з телебачення, що була попередньо пере-
вірена цензорами всіх рівнів. Заборонялося говорити про невдалі запуски, гово-
рили лише про досягнення. Як наслідок, матеріали в музеях дуже наближе-
но передавали сутність подій, що відбувалися в космонавтиці. Більша частина
музеїв не мала повноцінних космічних експозицій – вони були створені, зде-
більшого, навколо одиничних екземплярів космічного спорядження отриманого,
наприклад, від земляків-космонавтів. У деяких музеях користувалися самостій-
но зробленими макетами, які часто дуже мало нагадували оригінал. До того ж,
музеї «жили» кожен самостійно – між ними не було взаємодії.
Не кращим було положення з підпорядкуванням музеїв космічного
профілю. Окрім Міністерства культури, вони підпорядковувалися також
Міністерству оборони, Міністерству зв’язку, Міністерству охорони здоров’я,
Міністерству авіаційної промисловості, Міністерству загального машинобуду-
вання, Загальносоюзному товариству «Знання», ДТСААФ й іншим [3]. Подібна
відомча неузгодженість музеїв і відсутність координації негативно відобража-
лася на їх науково-дослідницькій діяльності.
На початку 1980-х у Федерації космонавтики СРСР (далі – ФК СРСР)
було прийняте рішення упорядкувати музеї космонавтики: вивчити їх стан,
визначити кількість (враховуючи музеї на громадських засадах) та створити
єдиний центр, який би координував їх діяльність. Провести роботу з вивчен-
159Праці Центру пам'яткознавста, вип. 18, К., 2010
ня музеїв космонавтики було доручене секції організаційно-масової роботи ФК
СРСР, яку очолювала Ніна Семенівна Кірдода.
На початку 1983 р. секція організаційно-масової роботи ФК СРСР розісла-
ла листи, підписані першим заступником голови ФК СРСР І.Г. Борисенком, до
відділів пропаганди обласних, районних, міських комітетів КПРС, до відділів
культури облвиконкомів, міськвиконкомів, республіканських, крайових й облас-
них відділів Товариства охорони пам’яток історії та культури з пропозицією вка-
зати, яка робота проводиться в їх регіоні для популяризації досягнень радянської
космонавтики. Такі ж листи були направлені в різні населені пункти Радянського
Союзу, пов’язані з подіями в космонавтиці, на батьківщину видатних конструк-
торів, розробників космічної техніки, космонавтів. Особисто Н.С.Кірдода побу-
вала майже в усіх музеях космонавтики тогочасної України та Росії.
У 1983 р. за ініціативою ФК СРСР у м. Калузі на базі Державного музею істо-
рії космонавтики ім. К.Е. Ціолковського пройшла Перша конференція музеїв кос-
монавтики, в якій взяли участь представники профільних музеїв і планетаріїв.
Про результати роботи з упорядкуванню музеїв Н.С. Кірдода доповіда-
ла на спільному засіданні секції організаційно-масової роботи і Бюро науково-
технічної ради ФК СРСР, яке проходило 11 жовтня 1984 р. в м. Москві [4]. У
своєму виступі вона зазначила, що специфіка музеїв космонавтики дуже від-
різняється від інших музеїв. З’ясувалося, що на той час не існувало методич-
них рекомендацій з демонстрації та збереження «комічних» експонатів. У музе-
ях космонавтики, що діяли на громадських засадах, практично відсутній був
інвентарний облік експонатів, що спричиняло втрату цінних меморіальних
предметів. Працівники музеїв не мали необхідної наукової основи для своєї
діяльності, тому в музеях космонавтики на громадських засадах не застосову-
вався системний науковий підхід у створенні експозиції. В СРСР була відсутня
єдина планова система створення нових музеїв космонавтики. Вони, здебіль-
шого, виникали стихійно завдяки діяльності окремих груп ентузіастів [5].
Для вирішення цих проблем секція організаційно-масової роботи ФК
СРСР внесла кілька пропозицій:
– по-перше, всі музеї космонавтики необхідно об’єднати в єдину всесо-
юзну систему державних музеїв космонавтики, яку мав очолити Державний
музей історії космонавтики ім. К.Е. Ціолковського в м. Калузі; республіканські,
обласні, міські музеї космонавтики мають стати філіалами цього музею. Музеї
на громадських засадах повинні стати державними музеями на правах філіалів
республіканських, обласних, міських музеїв космонавтики.
– по-друге, для координації організаційних питань, пов’язаних із поповне-
нням музеїв меморіальними експонатами, створенням нових музеїв космонавтики,
пропонувалося створити Всесоюзну координаційну раду, до якої мали ввійти пред-
ставники Міністерства культури, ФК СРСР і найбільших музеї космонавтики [6].
На засіданні одноголосно було прийняте рішення підтримати пропози-
цію створення Єдиної системи музеїв космонавтики Радянського Союзу. Для
розробки конкретних пропозицій зі створення цієї системи присутні ухвалили
рішення створити робочу групу в складі 16 осіб.
160 ISSN 2078-0133
У 1985 р. в газеті «Радянська культура» з’явилася стаття, в котрій пропону-
валося видати постанову уряду щодо підприємств, які випускають космічну тех-
ніку: зобов’язати їх створювати додаткові екземпляри апаратів для музеїв, оскіль-
ки космічна техніка, як об’єкт музейного представлення, має певні особливості
(по-перше, кожний космічний апарат робиться в одному, двох, максимум трьох
екземплярах; по-друге, більшість космічних апаратів не повертаються після того,
як відпрацюють у космосі). Автором цієї газетної статті була Н.С. Кірдода.
Того ж року секція організаційно-масової роботи ФК СРСР видала «Короткий
довідник про музеї космонавтики та музеї інших профілів, які мають експозицію
з космонавтики». Це була перша спроба узагальнити короткі відомості про музеї,
що транслюють розвиток радянської космонавтики. У довіднику було вміщено
інформацію про 40 спеціалізованих музеїв космонавтики, 113 музеїв, які мають
експозиційні комплекси за такою темою, і 171 шкільний музей [7].
Проте, довідник був не повний. У ньому, зокрема, не було відомостей
про музеї на підприємствах космічної галузі. Крім того, Секцією були виявлені
багато місць, де космонавтика зовсім не була представлена. Виникла ідея орга-
нізувати пересувну виставку досягнень радянської космонавтики для демон-
страції у таких регіонах.
У 1985 р. виставка досягнень радянської космонавтики у супроводі робо-
чої групи була відправлена до Якутії. До робочої групи, організованої ФК
СРСР разом із Всесоюзним товариством «Знання», увійшли науковці, розроб-
ники ракетно-космічної техніки, музейні працівники й інші. Очолила групу
Н.С. Кірдода.
У наступному році виставка спеціальним комсомольським потягом від-
правилася в подорож за маршрутом Москва–Омськ–Новосибірськ, а далі –
через Забайкальський край до Монголії. Цю поїздку організували ФК СРСР
разом із ЦК ВЛКСМ. Серед організаторів виставки були відомі космонав-
ти М.М. Рукавишніков, В.В. Васютін та В.Д. Зудов. Акція тривала три міся-
ці, впродовж котрих організатори провели багато зустрічей із колективами під-
приємств і військових частин, учнівською та студентською молоддю багатьох
населених пунктів. Географія проведення виставки не обмежилася територією
Радянського Союзу – експозиції змогли оглянути також у країнах соціалістич-
ного табору – Румунії та Болгарії [8].
У квітні 1985 р. в Калузі пройшла науково-методична конференція
«Актуальні питання пропаганди досягнень радянської космонавтики в музе-
ях» [9]. Це була перша всесоюзна конференція працівників музеїв космонавти-
ки, присвячена обговоренню проблем і обміну досвідом, що накопичили музеї
за час своєї роботи. Наступного року музейних працівників приймав Музей
газодинамічної лабораторії в Ленінграді. Стало зрозумілим – необхідно юри-
дично оформити об’єднання космічних музеїв, планетаріїв й інших організа-
цій, які займаються історією та пропагандою освоєння космічного простору.
З цією метою було запропоновано створити Асоціацію музеїв космонавтики
(АМКОС) СРСР, до якої б увійшли як державні музеї космонавтики, так і музеї
на громадських засадах різної відомчої підпорядкованості.
161Праці Центру пам'яткознавста, вип. 18, К., 2010 161
У світовій практиці вже був накопичений позитивний досвід роботи асо-
ціацій музеїв різних профілів. При ЮНЕСКО працювала Асоціація музеїв
зброї та військової історії, Асоціація з питань реставрації музейних пам’яток
й інші. Така форма об’єднання музеїв допомагала успішному вирішенню про-
фільних музейних завдань.
Аби юридично оформити Асоціацію музеїв космонавтики, знадобився рік.
Восени 1988 р. Н.С. Кірдода направила до ЦК КПРС лист [7], у якому викла-
ла аргументи, щодо необхідності створення такої асоціації. Враховуючи про-
філь музеїв, котрі ввійдуть у створювану асоціацію, пропонувалося організува-
ти її під егідою Міністерства культури СРСР і Головкосмосу СРСР – відповідно
до питань музеєзнавства та космонавтики. Як приклад наводився факт, що за кор-
доном, у провідних країнах − Франції, США, Великій Британії, Нідерландах,
Японії, Норвегії й інших – широко практикується шефство та надання практичної
допомоги музеям найбільшими фірмами, компаніями, національними організаці-
ями відповідного профілю. Так, у США в підпорядкуванні НАСА (Національного
управління з аеронавтики і дослідження космічного простору – NASA) −
знаходяться 22 центри, які відображають освоєння космічного простору.
Лист підписали Віце-президент Радянського національного комітету ІКОМ
І.О. Родімцева, академіки АН СРСР О.Г. Газенко, В.С. Авдуєвський, Б.В.
Раушенбах, Б.О. Черток, перший начальник Центру підготовки космонавтів
Є.О. Карпов, льотчики-космонавти СРСР В.В. Аксьонов, Г.М. Гречко,
Ю.В. Романенко, П.Р. Попович, В.П. Савіних, керівники провідних музеїв
космонавтики Є.М. Кузін, Ю.М. Соломко, Г.Л. Мікулін, О.А. Розенцвайг,
В.І. Фьодорова, Г.В. Аграфонова [10].
Після погодження в Раді Міністрів СРСР лист був направлений
М.С. Горбачовим для подальшого розгляду та надання пропозицій В.А.
Медвєдєву, Д.Т. Язову, О.Д. Бакланову. Отримавши їх підтримку, а також
підтримку ідеологічного, оборонного та державно-правового відділів ЦК
КПРС, за результатами голосування Секретаріату ЦК КПРС № 1741с від
06.05.1989 р. була прийнята резолюція «Погодитися». 18 вересня 1989 р. була
схвалена постанова колегії Міністерства культури СРСР та Головкосмосу
СРСР за № 88 про створення АМКОС СРСР [11].
23 листопада 1989 р. в Москві відбулася Установча конференція зі ство-
рення АМКОС СРСР [12] – єдиної спеціалізованої організації в галузі збе-
реження та пропаганди космічної спадщини. 322 делегати конференції з усіх
куточків Радянського Союзу схвалили Статут, розробили програму діяльнос-
ті й обрали Почесного президента Асоціації – двічі Героя Радянського Союзу
льотчика-космонавта СРСР П.Р. Поповича, який очолював Асоціацію протягом
20 років, до кінця свого життя. Н.С. Кірдода стала незмінним віце-президентом
і фактично головою АМКОС. Асоціація почала проводити щорічні науково-
практичні конференції, Академічні наукові читання, на яких виступали з допо-
відями вчені, що працювали в галузі космічних досліджень, космонавти тощо.
Н.С. Кірдода розуміла, наскільки важливим є для керівників музеїв кос-
монавтики одержувати інформацію не тільки з друкованих видань, телевізійних
162 ISSN 2078-0133
програм, а також під час спілкування на конференціях і читаннях, – але й поба-
чити все на власні очі. Тому першою акцією АМКОС для музейних працівників
стала поїздка на космодром Байконур (Казахстан). У 1980-ті роки через секрет-
ність важко було уявити сторонніх людей на території цього режимного об’єкту
(існувала обов’язкова форма допуску). Проте, завдяки наполегливості Ніни
Семенівни музейні працівники чартерним рейсом відправилися на космодром
Байконур. Важко переоцінити значення цієї події – це був потужний енергетич-
ний заряд для подальшої діяльності музеїв.
З 1992 р. у зв’язку з розпадом Радянського Союзу АМКОС став суто
російською організацією в якості її правонаступника, а музеї, що знаходилися
на території колишніх союзних республік утратили в ній членство.
Персонально хотілося б дещо детальніше зупинитися на постаті
Н.С. Кірдоди, яка здійснювала й здіснює нині величезний внесок у справу
популяризації досягнень радянської та російської космонавтики. Все своє жит-
тя вона присвятила нелегкій справі дослідження історії космонавтики та попу-
ляризації досягнень у цій галузі.
Ніна Семенівна Кірдода народилася 29 вересня 1935 р. в с. Гельмязово
Полтавської обл. Закінчила Московський авіаційний інститут (МАІ). У 1951
р., коли вона була на останньому курсі, серед випускників відібрали 40 чоло-
вік, для яких продовжили навчання ще на півроку. Це була група спеціалістів із
ракетної техніки. Серед них була і Н.С. Кірдода.
Після закінчення МАІ вона отримала направлення на роботу в Інститут сіль-
ськогосподарського машинобудування. Насправді ж довелося вивчати керовані бом-
би. Потім почали розробляти ракети, якими оснащували морські кораблі. Пізніше
розробляли ракети, що стартують з борту підводного човна. Ніну Семенівну при-
значили начальником групи з розробки стартової установки. Зокрема, її група роз-
робляла комплекс «Аметист» − крилаті протичовнові ракети, випробування яких
проводилися поблизу Севастополя. Працювала на фірмі В.М. Челомея на поса-
ді провідного конструктора теми – технічного керівника з розробки і створення
технічної позиції для виробів «Транспортний корабель зближення» й «Апарат, що
повертається» системи «Алмаз». 17 років працювала на Байконурі.
Основну роботу Ніна Семенівна поєднувала з роботою в ФК СРСР, спо-
чатку на громадських засадах, потім у штаті цієї організації. Космонавтика
стала сенсом її життя. Після виходу на пенсію очолила секцію організаційно-
масової роботи в ФК СРСР. З 1991 р. й до нині вона є незмінним віце-
президентом АМКОС, яку сама свого часу створила.
АМКОС і сьогодні продовжує плідну діяльність. Нині Асоціація музеїв
космонавтики Російської Федерації об’єднує близько 60 музеїв космічної спря-
мованості та 49 регіональних і місцевих відділень [13]. Практично кожне з них
взаємодіє з місцевими музеями різного відомчого підпорядкування, планета-
ріями, дитячими центрами та навчальними закладами. Ця організація активно
проводить діяльність, направлену на вивчення, збереження, популяризацію та
пропаганду історії космонавтики, сучасні досягнення космічної науки і техні-
ки, історичної ролі Росії в освоєнні космосу.
163Праці Центру пам'яткознавста, вип. 18, К., 2010 163
Серед основних напрямів діяльності АМКОС можна виділити такі:
об’єднання та координація діяльності відділень, організація, проведення виста-
вок, конкурсів, конференцій, розробка та випуск методичних посібників. АМКОС
сприяє організації, діяльності, розвитку державних, відомчих музеїв космонавти-
ки та музеїв на громадських засадах, допомагає розвитку та популяризації плане-
таріїв, відтворенню та утриманню історичних пам’яток та меморіальних місць,
пов’язаних з історією ракетно-космічної техніки, формуванню суспільної думки,
яка сприяє збереженню історії та подальшому розвитку космонавтики.
У січні 2010 р., після смерті П.Р. Поповича, президентом АМКОС був обра-
ний льотчик-космонавт, двічі Герой Радянського Союзу В.О. Джанібеков.
На жаль, окрім Російської Федерації, жодна з держав пострадянського
простору – колишніх республік СРСР не створила організації, яка б об’єднала
музеї, що займаються репрезентацією космічної спадщини. Немає такої асоці-
ації і в Україні, хоча потреба в ній відчутна. Так, сьогодні не відома точна кіль-
кість музеїв, які репрезентують досягнення в галузі освоєння космосу. Також не
існує узагальнюючої інформації про експонати, які представлені в таких музе-
ях. Створення єдиної системи, яка координуватиме роботу музеїв космонавти-
ки, дасть змогу організувати і здійснити інформаційні контакти між музеями та
відомствами пов’язаними з ними, встановити тісне співробітництво з науковими
й культурними закладами. Така система об’єднає музеї та музейних працівни-
ків, надасть їм можливість співпрацювати, взаємодіяти, обмінюватися досвідом;
об’єднає їх зусилля у справі збереження та популяризації зібраної ними спадщи-
ни, пошуку найбільш ефективних форм її впливу на культурне життя.
Джерела та література
1. Филина Л.А. Некоторые результаты испльзования фондових коллекций в исследо-
вании жизни и творчества С.П. Корольова / Л.А.Филина // Материалы Международной
конференции музеїв космонавтики «Человек и космос». – М., 1994. – С. 23.
2. Попович П. Ассоциация музеев космонавтики / П.Р.Попович // Авиация и космо-
навтика. – М., 1990. – № 3. – С. 42.
3. Там само.
4. Архів Асоціації музеїв космонавтики Росії (далі – ААМКОС, «Приглашение
на совместное заседание секции организационно-массовой работы и Бюро научно-
технического совета Федерации космонавтики СССР (исх. № 178/1 от 25.09.1984 г.)».
5. Там само, «Стенограмма совместного заседание секции организационно-массовой
работы и Бюро научно-технического совета Федерации космонавтики СССР от 11 октя-
бря 1984 г.».
6. Там само, «Решение совместного заседание секции организационно-массовой
работы и Бюро научно-технического совета Федерации космонавтики СССР от 11
октября 1984 г. по вопросу «Создания единой общественной системы музеев космо-
навтики».
7. Краткий справочник о музеях космонавтики и музеях других профилей, имеющих
экспозиции по космонавтике. Федерація космонавтики СРСР. – М., 1985. – 28 с.
8. Науково-допоміжний фонд Житомирського музею космонавтики ім. С.П. Корольова,
папка № 3, інтерв’ю з Н.С.Кірдодою, записане 31.01.2010 р.
9. Музейное дело и охрана памятников. Под редакцией В.П.Сорокиной. Вип. 4. – М.,
1986. – 16 с.
10. ААМКОС, «Письмо от 19-ти в ЦК КПСС. (вх. № 477749 от 19.12.1988 г.)».
164 ISSN 2078-0133
11. Смирнова Е.Н. АМКОС России и КБТХМ в аспекте «Космонавтика и культура» /
Смирнова Евгения Николаевна // Ветераны КБТХМ рассказывают (Сборник воспомина-
ний, очерков, статей, поэтических строк и других публикаций ветеранов КБТХМ). – М.,
2008. – Кн.2. – С. 179–194
12. Материалы учредительной конференции Ассоциации музеев космонавтики
СССР. – М., 1991. – 100 с.
13. Материалы отчетно-выборной конференции (8 июня 1999 г.). Ассоциация музеев
космонавтики России. – М., 1999. – С. 3.
Боротканич Н.П. Ассоциация музеев космонавтики: история, развитие, со-
временность
В статье рассматривается процесс создания и развития Ассоциации музеев космо-
навтики СССР (АМКОС) – первой специализированной организации в области сохра-
нения и пропаганды космического наследия, ее роль в усовершенствовании деятель-
ности музеев, отображен вклад в работу АМКОС Нины Семеновны Кирдоды.
Ключевые слова: Музей космонавтики, АМКОС, Ассоциация музеев космонавти-
ки, Н. Кирдода, Федерация космонавтики
Borotkanych N.P. Association of museums of cosmonautics: history, development,
contemporaneity
The article reviews creation and development process of USSR’s Association of cos-
monautics museums (AMCOS), which is the fi rst special organization in the fi eld of space
heritage preservation and popularization, its role in museum activities improvement, and N.S.
Kirdoda’s contribution to AMCOS.
Кey words: Museum of cosmonautics, AMKOS, Association of cosmonautics museums,
N.S. Kirdoda, Federation of cosmonautics.
УДК 069.51(476):341.223.3
А.А. ГУЖАЛОВСКИЙ
Из истории продаж белорусских музейных
ценностей за границу
В исследовании рассматриваются факты изъятия культурних ценностей из фондов бе-
лорусских музеев для продажи их за рубеж в первой половине 1930-х гг.
Ключовые слова: музейные ценности, Народный комиссариат торговли, продажа цен-
ностей, пятилетний план.
Исследователи советской индустриализации традиционно принимали во
внимание два главных источника ее финансирования – экспорт сырья и сель-
скохозяйственной продукции. Но архивные документы позволяют посмотреть
на эту проблему шире. Как часть реализации планов по индустриализации
СССР следует рассматривать продажу художественных и исторических памят-
ников, которая давала необходимые валютные средства для строительства про-
мышленных комплексов, приобретения за границей технического оборудова-
ния и технологий, оплаты труда заграничных специалистов.
|