Презентація музейної кімнати з історії освіти Кіровоградщини
Автор презентує музейну кімнату з історії освіти Кіровоградщини, зміст музейного зібрання, основні розділи експозиції, форми і методи діяльності, місце та роль у формуванні освітньо-культурологічного середовища краю....
Saved in:
| Date: | 2010 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2010
|
| Series: | Праці Центру пам’яткознавства |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/80012 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Презентація музейної кімнати з історії освіти Кіровоградщини / Л.А. Гайда // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2010. — Вип. 18. — С. 179-186. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-80012 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-800122015-04-10T03:02:32Z Презентація музейної кімнати з історії освіти Кіровоградщини Гайда, Л.А. Музеєзнавство Автор презентує музейну кімнату з історії освіти Кіровоградщини, зміст музейного зібрання, основні розділи експозиції, форми і методи діяльності, місце та роль у формуванні освітньо-культурологічного середовища краю. Автор презентует музейную комнату по истории образования Кировоградщины, содержание музейного собрания, основные разделы экспозиции, формы и методы деятельности, место и роль в формировании образовательно-культурологической среды края. Author presents a museum room from history of formation of Kirovograd region, maintenance of museum collection, basic sections of display, form and methods of activity, place and role in forming educational and cultural environments of edge. 2010 Article Презентація музейної кімнати з історії освіти Кіровоградщини / Л.А. Гайда // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2010. — Вип. 18. — С. 179-186. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 2078-0133 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/80012 069.016:37.01(091)(477.65) uk Праці Центру пам’яткознавства Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Музеєзнавство Музеєзнавство |
| spellingShingle |
Музеєзнавство Музеєзнавство Гайда, Л.А. Презентація музейної кімнати з історії освіти Кіровоградщини Праці Центру пам’яткознавства |
| description |
Автор презентує музейну кімнату з історії освіти Кіровоградщини, зміст музейного зібрання, основні розділи експозиції, форми і методи діяльності, місце та роль у формуванні освітньо-культурологічного середовища краю. |
| format |
Article |
| author |
Гайда, Л.А. |
| author_facet |
Гайда, Л.А. |
| author_sort |
Гайда, Л.А. |
| title |
Презентація музейної кімнати з історії освіти Кіровоградщини |
| title_short |
Презентація музейної кімнати з історії освіти Кіровоградщини |
| title_full |
Презентація музейної кімнати з історії освіти Кіровоградщини |
| title_fullStr |
Презентація музейної кімнати з історії освіти Кіровоградщини |
| title_full_unstemmed |
Презентація музейної кімнати з історії освіти Кіровоградщини |
| title_sort |
презентація музейної кімнати з історії освіти кіровоградщини |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Музеєзнавство |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/80012 |
| citation_txt |
Презентація музейної кімнати з історії освіти Кіровоградщини / Л.А. Гайда // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2010. — Вип. 18. — С. 179-186. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| series |
Праці Центру пам’яткознавства |
| work_keys_str_mv |
AT gajdala prezentacíâmuzejnoíkímnatizístorííosvítikírovogradŝini |
| first_indexed |
2025-07-06T03:57:18Z |
| last_indexed |
2025-07-06T03:57:18Z |
| _version_ |
1836868424679030784 |
| fulltext |
179Праці Центру пам'яткознавста, вип. 18, К., 2010
УДК 069.016:37.01(091)(477.65)
Л.А. ГАЙДА
Презентація музейної кімнати
з історії освіти Кіровоградщини
Автор презентує музейну кімнату з історії освіти Кіровоградщини, зміст музейно-
го зібрання, основні розділи експозиції, форми і методи діяльності, місце та роль у фор-
муванні освітньо-культурологічного середовища краю.
Ключові слова: музейна кімната, музейна збірка, музейна педагогіка, форми ро-
боти в музеї.
Загальновизнаною умовою розвитку суспільства є ставлення до історико-
культурної спадщини, одним із аспектів якого є розширення доступу до освітян-
ських традицій, втілених у джерелах, які збирає, зберігає й популяризує музей.
При формуванні у нашій державі національної системи освіти педагоги все час-
тіше звертаються до досвіду своїх попередників. Оскільки в сучасному культу-
рологічному середовищі спостерігаються тенденції до спеціалізації та високої
професійності, бачимо відмову від тих процесів, які не відповідають інтересам
національного та культурного відродження регіонів. Замість конгломерату одно-
типних складається система спеціалізованих, тематично спрямованих музеїв,
швидко змінюються їх зміст і форми роботи, формуються нові підходи до висвіт-
лення певних тем тощо. Особливої популярності набувають сучасні «музеї одні-
єї професії», які створюють умови для занурення у професійне середовище, роз-
криття внутрішньої суті професії та фахової самореалізації особистості.
Комплексного ґрунтовного дослідження з історії освіти Кіровоградщини
досі немає. На регіональному рівні історію навчальних закладів і діяльність
педагогів-земляків вивчали А. Андрієвський, М. Борисов, В. Босько, І. Добрянський,
Т. Гришина, В. Громовий, Г. Гусейнов, В. Затока, А. Іванко, О. Іващенко, Н.
Калініченко, В. Кизименко, О. Классова, А. Кохан, Л. Куценко, О. Люта, В. Орлик, В.
Панченко, В. Пархомчук, О. Пашутін, А. Постельняк, В. Постолатій, Г. Перебийніс,
С. Присяжнюк, П. Рябков, Л. Рябовол, П.Сидоренко, О. Сухомлинська, М. Тезяков, І.
Федотов, Б. Хижняк, Б. Чижов, О. Чуднов, С. Шевченко, Л. Шкот, К. Шляховий.
Стан наукової розробки зазначеної теми є недостатнім. Регіональна істо-
рія освіти відображена у статистичних джерелах, історичних розвідках окре-
мих науковців, краєзнавців, істориків [3]. Потребують ретельного аналізу та
дослідження історичний шлях шкільної справи і навчальних закладів на тери-
торії краю, регіональна специфіка розвитку освіти на тлі загальноісторичних
подій, конкретні здобутки педагогів-земляків, їх внесок у розвиток вітчизняної
освіти. Перші спроби систематизувати, узагальнити й охарактеризувати осно-
вні етапи розвитку освіти краю здійснені при розробці концепції музейної кім-
нати з історії освіти Кіровоградщини.
Метою статті є презентація музейної кімнати з історії освіти Кіровоградщини,
змісту музейного зібрання, основних розділів експозиції, форм і методів діяль-
ності, місця та ролі у формуванні освітньо-культурологічного середовища краю.
180 ISSN 2078-0133
В історії України є унікальний приклад діяльності педагогічно-просвітни-
цького центру – Педагогічного музею. Ідея його створення належала видатному
українському педагогу-методисту Т. Лубенцю. Урочисте відкриття музею відбу-
лося 5 жовтня 1912 р. в присутності представників педагогічної громадськості. В
1911 р. на вул. Володимирській у Києві за проектом арх. П. Альошина на кошти
громадськості (переважно київського мецената С. Могилєвцева) був зведений
будинок спеціально для майбутнього Педагогічного музею. При музеї існувала
педагогічна бібліотека, читальна зала з добіркою найважливіших педагогічних
журналів і газет, спеціальні кабінети для самостійних занять науковців, велика
аудиторія для проведення масових заходів, кабінети для демонстрацій наочних
посібників і приладдя, зразковий фізичний кабінет [2].
Доля музею впродовж ХХ ст. була складною. Нині – це київський місь-
кий Будинок учителя, Педагогічний музей України Академії педагогічних наук
України орендує тут лише незначну частину приміщення, водночас слугуючи
нам історичним прикладом створення унікального спеціалізованого музею.
На сьогодні в Україні серед багатьох інших діють музеї та музейні кімнати,
предметом музейної фіксації яких є різні напрями педагогічної культури й осві-
ти. Це музеї, присвячені знаним педагогам і діячам освіти, музеї історії окремих
навчальних закладів, історії освіти певного регіону («Освіта Прикарпаття» в Івано-
Франківську, музеї історії освіти Київщини, Черкащини, Херсонщини, згаданий
Педагогічний музей України АПН України). Маючи цінні пам’ятки, пов’язані з
педагогічною діяльністю, ці установи відіграють важливу роль у вирішенні про-
блеми розповсюдження знань про історію освіти, педагогічний досвід різних часів,
виховують шанобливе ставлення до надбань культури рідного народу [4].
Кіровоградщина має багаторічні традиції в галузі освіти, формування
педагогічних технологій і новаторства, тут працювала когорта видатних педаго-
гів сучасності [1]. Широко відомі в Україні й музеї Кіровоградщини історико-
педагогічного профілю: педагогічно-меморіальні музеї В. Сухомлинського та
А. Макаренка, громадські меморіальні музеї І. Ткаченка, М. Кодака. У навчаль-
них закладах Кіровоградської області на сьогодні діють більше 150 музеїв на
громадських засадах, у більшості з них зібрані матеріали з історії закладів
освіти. Але комплексного музею з історії освіти області немає, тому особливо
гострою була необхідність єдиного організаційного, інформаційно-методичного
центру, який би не тільки акумулював у собі історико-педагогічні здобутки, нау-
ково систематизував і презентував їх широкому загалу, але й проводив дослід-
ницьку та збиральницьку роботу. Багаторічна спадщина педагогів-земляків не
зібрана в одному місці, малодосліджена і не систематизована, на сучасному ета-
пі багато пам’яток не музеєфікуються і втрачаються назавжди. Відтак, ство-
рення музейної кімнати з історії освіти Кіровоградщини є єдиною можливіс-
тю зібрати, дослідити, вивчити, а головне – широко пропагувати педагогічну
спадщину краю, творчі здобутки педагогів-земляків. Місцем її розташування
став Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної осві-
ти імені Василя Сухомлинського, який є науково-методичним, дослідницьким,
координаційним та інформаційним центром освітнього життя, тут здійснюєть-
181Праці Центру пам'яткознавста, вип. 18, К., 2010
ся науково-методичне забезпечення системи загальної середньої освіти, підви-
щення кваліфікації педагогічних працівників навчальних закладів і методичних
кадрів районних (міських) відділів (управлінь) освіти.
Музейна кімната була відкрита 21 травня 2009 р. до 70-річчя Інституту. 1
жовтня 2009 р., напередодні професійного свята – Дня педагогічного працівни-
ка, потенціал музейної кімнати був презентований представникам державних
і громадських музеїв, бібліотек, видавництв, об’єднань громадян, педагогам,
викладачам вищих навчальних закладів, журналістам.
Головна ідея музею полягає у тому, щоб на основі музейної збірки, яка несе
у собі певну історико-соціальну інформацію, показати цілісну картину розви-
тку й становлення системи освіти та педагогічної думки Кіровоградщини. Мета
діяльності музейної кімнати полягає в залученні науковців, педагогічних пра-
цівників, краєзнавців, студентів, учнів, представників громадськості області до
вивчення та збереження історико-педагогічної спадщини як складової національ-
ної системи освіти.
Серед завдань музейної кімнати – ознайомлення громадськості та
гостей області з основними етапами історико-педагогічного процесу на
Кіровоградщині, виокремивши такі складові:
1. Історія заснування та розвитку провідних навчальних закладів краю.
2. Творчі та педагогічні здобутки педагогів-земляків.
3. Еволюція педагогічних ідей та сутність новаторства видатних педаго-
гів Кіровоградщини.
Концепція музею ґрунтується на принципах науковості, історичності,
унікальності, оригінальності, регіоналізму, цілісності, системності та єдності,
репрезентативності, атрактивності, первинності пам’ятки у музейному показі.
Потенціал музейної кімнати розрахований на педагогів різного фаху, керів-
ників музеїв і краєзнавчих гуртків, студентську й учнівську молодь, учасників
Всеукраїнських наукових конференцій, олімпіад, семінарів, круглих столів, кон-
курсів, членів родин педагогів, педагогів-ветеранів, учасників місцевих громад-
ських об’єднань, клубів, громаду Кіровоградщини та чисельних гостей.
Зібрання музейної кімнати – це оригінальні й унікальні експонати: осо-
бисті речі видатних педагогів, документи завідувачів обласного відділу осві-
ти; підручники, посібники, плакати з досвіду роботи, табелі про успішність,
дипломи, грамоти; фотоматеріали про діяльність навчальних закладів і педаго-
гічних й учнівських колективів; аудіоматеріали – колекція платівок із записами,
які використовувались у навчанні; книги з історії освіти, періодичні педагогічні
видання; відеофільми, презентації з досвіду роботи вчителів Кіровоградщини;
портрети видатних педагогів; документи про педагогів-лауреатів обласних
премій (педагогічної – імені Василя Сухомлинського та краєзнавчої – імені
Володимира Яструбова), краєзнавча бібліотека та відеотека.
Інформаційний потенціал музейної кімнати має декілька аспектів: загаль-
ноісторичний, пам’яткознавчий, педагогічний, туристичний. Основна увага
приділяється формуванню фонду (змісту), який слугує базою для всіх інших
форм роботи. Науковий опис і формування фондів дасть можливість система-
182 ISSN 2078-0133
тизувати зібраний матеріал і цілеспрямовано поповнювати й вивчати малодос-
ліджені сторінки історії освіти, презентувати світу наші традиції та здобутки.
Музейне зібрання відображене в експозиції, при підготовці якої в
основу періодизації була покладена робота відомого педагога-науковця О.
Сухомлинської «Історико-педагогічний процес: нові підходи до загальних про-
блем» [5], що виокремлює музейну кімнату серед інших цієї профільної групи.
Експозиція музейної кімнати побудована за хронологічно-тематичним
принципом і включає наступні періоди з історії освіти:
І. Розвиток освіти краю у ХVІІІ – на початку ХХ ст.
- Заснування перших шкіл на території краю, роль у цих процесах форте-
ці Св. Єлисавети.
- Діяльність Товариства розповсюдження грамотності й ремесел.
- Роль Єлисаветградського та Олександрійського земств.
- Провідні навчальні заклади: Єлисаветградське земське реальне учили-
ще, чоловічі та жіночі гімназії міст Єлисаветграда й Олександрії, Златопільська
гімназія, Добровеличківська учительська семінарія.
- Діяльність А. Макаренка у Долинській залізничній школі (1911–1913 роки).
- Заснування перших дитячих садків та майданчиків, діяльність Н. Бракер,
О. Єфимовської, С. Русової.
- Видатні викладачі та випускники – М. Завадський, В. Григорович,
В. Ястребов, А. Ждаха, Д. Чижевський, П. Саксаганський, М. Садовський,
Є. Чикаленко, В. Винниченко, О. Бочковський, А. Тарковський, Ю. Яновський
та інші. В. Ястребов – засновник першого музею на Кіровоградщині.
ІІ. Розвиток освіти краю у міжвоєнний період (1917–1941 роки).
- Кіровоградський край у буремні часи – 1917–1920 роки. Освіта Доби
визвольних змагань.
- Становлення радянської системи навчальних закладів [6].
- Внесок учителів у процес ліквідації неписьменності.
- Українізація у навчальних закладах краю.
- Репресії серед учених та педагогів.
- Заснування провідних вищих навчальних закладів краю – педагогічно-
го й технічного інститутів.
- Розвиток освіти національних меншин.
- Створення в 1939 р. Кіровоградської області. Статистичні дані про кіль-
кість учителів та навчальних закладів напередодні війни.
ІІІ. Земляки-освітяни у Другій світовій війні
- Портретна галерея педагогів – учасників війни.
- На кольорових заставках – книги, фото з історії нашого краю періоду
Другої світової війни, підготовлені авторами-учасниками війни та педагогами
Кіровоградщини.
ІV. Освіта Кіровоградщини другої половини ХХ – початку ХХІ ст.
- Діяльність педагогічних колективів Кіровоградщини у процесі віднов-
лення діяльності навчальних закладів.
- Початок роботи В. Сухомлинського у Павлиській середній школі, фор-
мування авторської школи, видання перших праць.
183Праці Центру пам'яткознавста, вип. 18, К., 2010
- Педагоги-новатори Кіровоградщини.
- Земляки – міністри освіти України – І. Білодід, О. Маринич,
С. Ніколаєнко.
- Розвиток освіти краю в 1985–2000 роках.
- Заснування обласної педагогічної премії імені Василя Сухомлинського.
- Діяльність професійних спілок працівників освіти.
- Заснування та діяльність закладів нового типу.
- Педагоги-депутати органів місцевого самоврядування та Верховної Ради
України.
- Сучасна структура системи освіти Кіровоградщини.
- Фахові видання та книги з історії освіти краю.
V. Історія та сьогодення Кіровоградського обласного інституту післяди-
пломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського
- Заснування інституту вдосконалення учителів.
- Основні етапи та зміст діяльності за десятиліттями.
- О.О. Хмура – перший кандидат педагогічних наук серед директорів
інститутів удосконалення вчителів України,
- Співпраця колективу з педагогами-новаторами, науковими установами
СРСР та УРСР.
- Провідні науковці та методисти інституту.
- Присвоєння інституту імені Василя Сухомлинського.
- Сучасний науковий та науково-педагогічний потенціал установи.
- Переможці та лауреати Всеукраїнського конкурсу «Учитель року».
- Участь у міжнародних проектах.
- Видавнича діяльність. Журнал «Педагогічний вісник».
Таким чином, зібрані матеріали та створена експозиція є основою для
виконання музейною кімнатою своїх функцій: організаційної, збиральницької,
науково-дослідної, експозиційної, просвітницької, освітньо-виховної, науково-
методичної.
Одним із головних завдань є формування музейної збірки на основі усіх
видів історичних джерел (писемних, зображувальних, речових, фонічних
тощо). Одночасно формується бібліотека творів педагогів як теоретична база
науково-дослідної роботи. Планується залучати провідних спеціалістів у галу-
зі педагогіки та викладачів окремих дисциплін до формування фонду наукових
досліджень. Основні форми узагальнення результатів наукових досліджень: під-
готовка та публікація статей, монографій, довідників, збірників матеріалів кон-
ференцій, наукових праць, путівників, каталогів, текстів екскурсій, лекцій, допо-
відей, аналітичних матеріалів.
Оскільки музейна кімната діє на базі інституту післядипломної освіти, то
вона, крім традиційно музейної, виконує й науково-методичну функцію, яка тіс-
но пов’язана з попередньою і включає в себе: забезпечення педагогів-краєзнавців
методичною літературою, аналіз існуючого стану діяльності музеїв при навчаль-
них закладах, вивчення та впровадження перспективного педагогічного досві-
ду, пошук нових форм використання потенціалу музейної збірки у навчально-
184 ISSN 2078-0133
виховному процесі, розробку навчальних програм для спецкурсів, факультативів,
гуртків краєзнавчого та музеєзнавчого профілів.
Виокремлює з-поміж інших музейну кімнату з історії освіти
Кіровоградщини те, що вона є науковим і навчально-методичним центром з
музейної педагогіки, про що свідчать:
- Діяльність школи педагогічної майстерності керівників музеїв при
навчальних закладах Кіровоградщини.
- Організація та видання матеріалів науково-методичної конференції
«Український музей при навчальному закладі: історія і сучасність».
- Підготовка та видання навчальних посібників «Музеєзнавство у навчаль-
них закладах» (2006, 2007) та «Музей у навчальному закладі» (2009).
- Участь у загальноукраїнській науковій конференції з проблем музеєз-
навства «Роль музеїв у культурному просторі України й світу: стан, пробле-
ми, перспективи розвитку музейної галузі», присвяченої 160-річчю заснуван-
ня Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворницького (Л. Гайда
– керівник секції «Музей і діти»).
- Участь у виставці «Музейно-педагогічна палітра України» (Педагогічний
музей України АПН України).
- Участь у Першому Всеукраїнському конкурсі на кращий громадський
музей (ІІ місце у номінації «Просвітницька діяльність»).
Музейна кімната є просвітницьким центром, що вивчає та популяризує
творчі надбання педагогів-земляків й використовує їх у процесі формування
культурно-освітнього рівня учителів, студентів, учнівської молоді, громадськос-
ті краю. Формами масово-освітньої роботи є екскурсії, лекції, уроки, дидактич-
ні ігри, зустрічі з творчо працюючими педагогами, ветеранами, конференції,
презентації видань, краєзнавчі та педагогічні читання, авторські вечори, семі-
нари, дні відкритих дверей, теле- й радіопередачі. Відвідувачам пропонуються
широкі комунікаційні можливості музейної кімнати – лекції-екскурсії, презен-
тації творчих здобутків і досвіду вчителів, засідання творчих груп і методичних
об’єднань, проблемні круглі столи, майстер-класи, зустрічі з відомими педагога-
ми та громадськими діячами, вечори пам’яті видатних освітян й інші культуро-
логічні проекти.
Інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського,
не маючи окремого приміщення для розміщення класичного музею, викорис-
тав можливість звичайної аудиторії. Ідея створення педагогічного музею
Кіровоградщини обговорювалася більше 20 років, але реалізувати її вдало-
ся лише застосувавши принцип моделювання. Формуючи музейний фонд як
зібрання, в експозиції представлені копії. Під час проведення екскурсій та
інших заходів відвідувачам пропонуються виставки оригіналів.
У результаті апробації цієї моделі музею можна стверджувати про пере-
ваги такого варіанта:
- Кімната розрахована на 30–35 екскурсантів, спеціально замовлені меблі
дозволяють переглядати експозицію сидячи, у ході екскурсії дається час на
детальний огляд експозиції.
185Праці Центру пам'яткознавста, вип. 18, К., 2010
- Копійний варіант експозиції надав можливість ознайомити відвід-
увача з багатьма матеріалами, які зберігаються у фондах обласного краєз-
навчого музею, Олександрійського краєзнавчого музею імені А. Худякової,
меморіально-педагогічних музеїв В. Сухомлинського (Павлиш), А. Макаренка
(Долинська), музейних кімнат І. Ткаченка, М. Кодака та родин педагогів (ори-
гінали для широкого кола є практично недоступними).
- Враховуючи насамперед просвітницький характер музею, такий варіант
експозиції є вдалим. Окрім того, сучасна техніка дає змогу у будь-який час замі-
нити, доповнити, вдосконалити експозицію. Форма подачі матеріалу дворівне-
ва, тому змінити можна як тло, так і елементи першого рівня.
- Матеріал до виставок оригіналів добирається виключно під конкретну
категорію відвідувачів, що надає можливість якомога тісніше наблизити інфор-
маційний потенціал, атрактивність, духовний зміст музейного предмета до від-
відувача. Це створює умови для занурення в історію конкретного предмета,
профілю, напрямку на тлі загальноісторичних подій краю.
Таким чином, створення й діяльність музейної кімнати з історії освіти
Кіровоградщини сприятиме дослідженню, вивченню та збереженню історико-
педагогічної спадщини, формуванню освітянських традицій; широкому вико-
ристанню його потенціалу в системі освіти області, презентації здобутків на
всеукраїнському та світовому рівнях. Залучення широких кіл громадськос-
ті, педагогів, студентів і старшокласників до проблем дослідницької роботи в
галузі історико-педагогічних процесів продовжить традиції плеяди видатних
педагогів Кіровоградщини й формуватиме позитивне освітньо-культурологічне
середовище, а також імідж краю.
Джерела та література
1. Постолатій В.В. Педагогічна освіта на Кіровоградщині / В.В.Постолатій. –
Кіровоград, 2006. – С.5–7.
2. Літописець української педагогіки (Педагогічний музей України: віхи становлення та
розвитку) / Укл. О.П.Міхно. – К.: Педагогічний музей України, 2009. – С. 8.
3. Рокицька О.Д. Роль музею історії освіти Київщини у підвищенні кваліфікації педа-
гогічних працівників [Електронний ресурс] // Народна освіта. Електронне фахове видання
[веб-сайт]. – [21.10.2010]. – Режим доступу: http://www.narodnaosvita.kiev.ua/vupysku/3/
statti/4rokucka/rokucka.htm (21.12.2010).
4. Кіровоградщина. Історія. Традиції. Сучасність / За заг. ред. О.В. Чуднова. – Кіровоград
: Імекс-ЛТД, 2008. – С. 260–285.
5. Сухомлинська О.В. Історико-педагогічний процес: нові підходи до загальних проблем
/ О.В. Сухомлинська. – К.: А.П.Н., 2003. – С.47–65.
6. Шкот Л.Й. З історії розвитку народної освіти на Кіровоградщині за 40 років радян-
ської влади // Історія педагогіки / Л.Й. Шкот. – Кіровоград, 1957. – С.30–75.
Гайда Л.А. Презентация музейной комнаты, посвященной истории образования
на Кировоградщине
Автор презентует музейную комнату по истории образования Кировоградщины, со-
держание музейного собрания, основные разделы экспозиции, формы и методы деятель-
ности, место и роль в формировании образовательно-культурологической среды края.
Ключевые слова: музейная комната, музейное собрание, музейная педагогика, фор-
мы работы в музее.
186 ISSN 2078-0133
Gayda L.A. Presents a museum room from history of education in Kirovograd region
Author presents a museum room from history of formation of Kirovograd region, mainte-
nance of museum collection, basic sections of display, form and methods of activity, place and
role in forming educational and cultural environments of edge.
Keywords: museum room, museum collection, museum pedagogy, the forms of work in the
museum.
УДК 069.444/745.52
О.C. ЯРЕМА-ВИНАР
Методи реставрування гобеленів (на базі
технологій, розроблених у лабораторії
відділу реставрації текстильних виробів
Метрополітен-музею)
Стаття аналізує причини старіння та руйнування гобеленів, а також методи їх рестав-
рації, що застосовуються у Метрополітен-музеї. Немає ідеального методу, що підходить
для всіх випадків. Кожен із них має свої переваги і недоліки, і тому вибір повинен залежати
від таких об’єктивних факторів як стан збереження, матеріали, умови зберігання та експо-
нування. Для прикладів використані гобелени періоду середньовіччя та Ренесансу із колек-
ції Метрополітен - музею. Автор особливо детально описує реставрацію гобелену із серії
„Постаті в Tрояндовому Cаду», де застосовується метод реконструкції.
Розвиток музеєзнавства як наукової дисципліни передбачає знайомство й
використання напрацювань і досвіду зарубіжних дослідників. Вивчення, уза-
гальнення й використання історичного досвіду, набутого зарубіжними музеями
може бути корисним для вітчизняного музеєзнавства. Серію публікацій з цього
приводу починаємо з показу прийомів реставрування текстилю, насамперед –
гобеленів у Лабораторії відділу реставрації текстильних виробів Метрополітен-
музею (м. Нью-Йорк, США). У цьому музеї, заснованому в 1870 р. групою біз-
несменів – поціновувачів мистецтва, зараз зберігається близько 2 млн. виробів
мистецтва. Серед них – численна колекція середньовічних гобеленів.
Дане дослідження має за мету представити ті чинники, що впливають на
збереженість гобеленів та способи реставрування й реконструкції цих виробів
у Лабораторії відділу реставрації текстильних виробів Метрополітен-музею.
Досвід реставрування гобеленів, зосібна прийоми, що застосовуються співро-
бітниками згаданої Лабораторії, без сумніву стане в нагоді під час реставрації
колекцій текстилю з музеїв України.
Гобелени – це ткані зображення, виготовлені на станку вручну. Вони пред-
ставляють один із найбільш кропітких і трудомістких, відтак, найдорожчих
видів декоративного мистецтва. Їх прирівнюють до живопису, зокрема, до фре-
сок, лише з тією різницею, що замість фарби використовується фарбована пря-
жа. У середні віки й епоху Відродження гобелени дорого цінувалися не лише
через обсяг затраченої на їх виробництво праці, але й через матеріали. Для
|