Плебанія (будинок ксьондза костьолу Іоанна Хрестителя) в місті Ізяслав Хмельницької області
Вводиться до наукового обігу пам’ятка XVIII ст. – плебанія в місті Ізяслав Хмельницької області. На підставі опису початку ХІХ ст. аналізується планування будинку та його архітектурні особливості....
Збережено в:
| Дата: | 2011 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2011
|
| Назва видання: | Праці Центру пам’яткознавства |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/80205 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Плебанія (будинок ксьондза костьолу Іоанна Хрестителя) в місті Ізяслав Хмельницької області / О.М. Збруцький // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 19. — С. 79-84. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-80205 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-802052015-04-14T14:48:36Z Плебанія (будинок ксьондза костьолу Іоанна Хрестителя) в місті Ізяслав Хмельницької області Збруцький, О.М. Архітектурна та містобудівна спадщина Вводиться до наукового обігу пам’ятка XVIII ст. – плебанія в місті Ізяслав Хмельницької області. На підставі опису початку ХІХ ст. аналізується планування будинку та його архітектурні особливості. В научное обращение вводится памятник XVIII в. – плебания в городе Изяслав Хмельницкой области. На основании описи начала ХІХ века анализируется планировка дома и его архитектурные особенности. The historical monument of the 18th century – the plebania in Izyaslav town, Khmelnickaya oblast is introduced in to scientifi c practice. The analyses of house planning end it`s architectural specifi cs is done on the basis of early 19th century description. 2011 Article Плебанія (будинок ксьондза костьолу Іоанна Хрестителя) в місті Ізяслав Хмельницької області / О.М. Збруцький // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 19. — С. 79-84. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 2078-0133 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/80205 726.1(477.43) uk Праці Центру пам’яткознавства Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Архітектурна та містобудівна спадщина Архітектурна та містобудівна спадщина |
| spellingShingle |
Архітектурна та містобудівна спадщина Архітектурна та містобудівна спадщина Збруцький, О.М. Плебанія (будинок ксьондза костьолу Іоанна Хрестителя) в місті Ізяслав Хмельницької області Праці Центру пам’яткознавства |
| description |
Вводиться до наукового обігу пам’ятка XVIII ст. – плебанія в місті Ізяслав Хмельницької області. На підставі опису початку ХІХ ст. аналізується планування будинку та його архітектурні особливості. |
| format |
Article |
| author |
Збруцький, О.М. |
| author_facet |
Збруцький, О.М. |
| author_sort |
Збруцький, О.М. |
| title |
Плебанія (будинок ксьондза костьолу Іоанна Хрестителя) в місті Ізяслав Хмельницької області |
| title_short |
Плебанія (будинок ксьондза костьолу Іоанна Хрестителя) в місті Ізяслав Хмельницької області |
| title_full |
Плебанія (будинок ксьондза костьолу Іоанна Хрестителя) в місті Ізяслав Хмельницької області |
| title_fullStr |
Плебанія (будинок ксьондза костьолу Іоанна Хрестителя) в місті Ізяслав Хмельницької області |
| title_full_unstemmed |
Плебанія (будинок ксьондза костьолу Іоанна Хрестителя) в місті Ізяслав Хмельницької області |
| title_sort |
плебанія (будинок ксьондза костьолу іоанна хрестителя) в місті ізяслав хмельницької області |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Архітектурна та містобудівна спадщина |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/80205 |
| citation_txt |
Плебанія (будинок ксьондза костьолу Іоанна Хрестителя) в місті Ізяслав Хмельницької області / О.М. Збруцький // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 19. — С. 79-84. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| series |
Праці Центру пам’яткознавства |
| work_keys_str_mv |
AT zbrucʹkijom plebaníâbudinokksʹondzakostʹoluíoannahrestitelâvmístíízâslavhmelʹnicʹkoíoblastí |
| first_indexed |
2025-07-06T04:10:36Z |
| last_indexed |
2025-07-06T04:10:36Z |
| _version_ |
1836869260648906752 |
| fulltext |
79Праці Центру пам'яткознавста, вип. 19, К., 2011
УДК 726.1(477.43)
О.М. ЗБРУЦЬКИЙ
Плебанія (будинок ксьондза костьолу
Іоанна Хрестителя) в місті Ізяславі
Хмельницької області
Вводиться до наукового обігу пам’ятка XVIII ст. – плебанія в місті Ізяслав Хмельниць-
кої області. На підставі опису початку ХІХ ст. аналізується планування будинку та його
архітектурні особливості.
Ключові слова: плебанія, будинок, споруда.
Так уже сталося в історії, що в невеличких волинських містечках можна
зустріти величаві споруди та цілі архітектурні ансамблі, руїни яких ще й сьогод-
ні вражають уяву сучасників. Щоправда, є й такі об’єкти, про які знають лише
фахівці – архітектори, мистецтвознавці. Це, як правило, будинки міської забудо-
ви. Пройшовши через війни і соціальні катаклізми, зруйновані та перебудовані,
вони, тим не менш, також є витворами архітектури – свідками минулого. З часом
їх чисельність катастрофічно меншає, тому кожний з тих, що залишився, пови-
нен бути предметом серйозних досліджень. І дійсно, на підставі лише фрагментів
фахівці можуть реконструювати первісний вигляд того чи іншого будинку з тим,
щоби зберегти його для нащадків і визначити роль у містобудівній ситуації окре-
мого періоду. Допомагають реставраторам у цій справі архівні документи й іконо-
графічні зображення, старі плани міст тощо.
Ізяслав – одне з таких стародавніх
міст історичної Волині, яке також не оми-
нув процес безконтрольної урбанізації.
Насамперед, це стосується втрат історич-
ного обличчя міста. На жаль, для Ізяслава
й досі не розроблено науково обґрунтованої
програми розвитку, внаслідок чого сучас-
на забудова ведеться хаотично й безсистем-
но – відтак необхідність інтеграції залиш-
ків архітектурної спадщини у нове життя
взагалі не враховується. В місті налічується
декілька пам’яток архітектури національно-
го значення, але ними ніхто не опікується,
що й казати про пам’ятки міської забудови.
У зв’язку з цим, хотілося б повернути
історичну справедливість, звернувши увагу
громадськості на житловий будинок на вул.
80 ISSN 2078-0133
Острозькій (Острізькій), 9, що
був колишньою плебанією –
помешканням ксьондзу кос-
тьолу Іоанна Хрестителя, роз-
ташованого поруч.
Дуже побіжно згадуєть-
ся будинок у історіографіч-
них матеріалах виданих ще в
ХІХ ст. Так, окрему згадку про
плебанію біля фарного костьо-
лу містить праця Т. Стецького
[1]. Плани міста першої поло-
вини ХІХ ст. уточнюють роз-
ташування будинку відносно костьолу. Декілька довоєнних фотографій, одну
з яких використав у своєї праці Юзеф Скрабський (2007). Ось майже і все. На
жаль, відсутній детальний опис споруди, ототожнення та порівняння із сучас-
ним станом. Заслуговують на увагу архівні матеріали наукових і проектних уста-
нов. Зокрема, серед матеріалів інвентаризації, проведеної працівниками інституту
«Укрпроектреставрація» на початку 1990-х років, знаходимо обміри цього будин-
ку [2]. Низка переробок відрізняє його як від опису початку ХІХ ст., так і від зобра-
жень на фотографіях 20–30-х років ХХ ст. Наразі вважаємо за потрібне звести до
купи накопичений матеріал.
За архітектурними дослідженнями будинок плебанії – одноповерхова, мурова-
на з червоної цегли споруда з розмірами в плані 26×6 м. З південного боку до спо-
руди примикає розвинений ризаліт гранчастої форми, ймовірно – вхідний тамбур.
Фасади тиньковані. Про характер архітектурного декору сьогодні важко говорити,
бо основні його елементи втрачені, але, судячи із залишків вінчаючого карнизу, це
була презентабельна бароко-
ва споруда у складі ансамблю
костьолу Іоанна Хрестителя.
Кілька фотографій початку –
середини ХХ ст. свідчать про
це. На одній з них бачимо роз-
винений фронтон із профільо-
ваним завершенням, ймовірно
були також декоративні обрам-
лення навколо вікон.
Про первісний вигляд і вну-
трішнє розпланування плеба-
нії стає відомо також із архів-
81Праці Центру пам'яткознавста, вип. 19, К., 2011
них джерел, зокрема, з візити
1801 р.:
Поруч із костьолом розта-
шовано одноповерховий буди-
нок пробоща, вкритий ґонтом;
із цегляними трубами, виведе-
ними на дах. Вхід до нього зро-
блено у формі ґанку чи окремого
кам’яного присінку з двома ві-
кнами білого скла у дерев’яних
рамах, в одному з котрих два
скла вибито. Підлога і стеля в
ньому із соснових дошок; двоє
одинарних дверей на залізних
завісах і гаках, з них перші з ву-
лиці мають внутрішній замок із ключем і клямкою, а з середини зачиняються на клям-
ку. За ним невелике приміщення (передпокій) чи невеликі сіні з підлогою, укладеною
із соснових дошок і стелею, мащеною глиною; з одним вікном, що дає світло в гли-
бину, та другим, малим вікном над дверима, та з шафоподібним каміном, через який
опалюється кахляна піч у кімнаті. Від тих сіней праворуч знаходиться кімната, при
вході в яку двійні двері на гаках і завісах із засовами знизу та зверху, з внутрішнім
замком і залізним ключем для замикання. В цьому приміщенні підлога з дошок, сте-
ля з дошок, обмазаних глиною. Стара піч [з] білого кахлю, кутовий камін біля две-
рей [який саме камін – незрозуміло (kapiasty) – авт.], альков [у стіні одинарна ніша
– авт.] на одно ліжко. Вікон з усією оковкою [металічні кутки та ін. – авт.], білого
скла, у дерев’яних рамах два. Вся ця кімната оббита полотном, оздобленим різними
квітами. З цього приміщення гардероб, до якого малі одинарні двері на гаках і заві-
сах, із клямкою та внутрішнім замком, щоб зачиняти; стеля обмащена глиною. Два ві-
кна білого скла в дерев’яних рамах. Вертаючись назад у сіні та повернувши ліворуч,
де знаходяться одинарні двері з соснових дошок із завісами та гаками, з внутрішнім
замком для замикання, потрапляємо за ними в передпокій, у якому підлога із сосно-
вих дошок, стеля ж мазана, побілена вапном, тільки потріскалася. Двері для виходу в
тильний бік наполовину засклені частково розбиті, з тилу закривають іншими, цілими
дверима, обидві двері на залізних гаках і завісах із защіпкою та скоблями, в одної й ін-
шої зі сторони кімнати – внутрішній замок. Одне вікно білого скла у дерев’яній рамі,
один камін шафоподібний та інший подібний до нього, спеціально для закриття гру-
би вдома. З того передпокою двійні двері на гаках і завісах із внутрішнім замком і за-
лізними засувками, за котрими приміщення або зал. У ньому підлога із соснових до-
шок. Стеля обмазана та побілена вапном. Стара піч [з] білого кахлю. Три вікна білого
скла з усілякою оковкою. Стара шафа звичайної роботи. З цього залу до спеціальних
гардеробчиків, що розділені сосновими дошками, [ведуть] двоє одинарних дверей на
гаках і завісах, із внутрішніми замками, ключами та залізними клямками. Підлога в
них із соснових дошок, а стеля з дошок, обмащених глиною. Два вікна білого скла в
дерев’яних рамах, у яких дві шиби вибито. У всьому будинку дев’ять вікон, що закри-
ваються віконницями на гаках і залізних завісах. Дві старі погнилі драбини розміще-
82 ISSN 2078-0133
ні на даху для чищення
димових труб. Виходя-
чи у двір, перед будин-
ком ліворуч – звичай-
ний штахетник […]
кам’яний льох.
Вищеописане не
згоріло під час пожежі
23 липня 1797 року [3].
Згадка про поже-
жу, що трапилася
наприкінці ХVІІІ ст.,
підтверджує існування
плебанії вже на той час,
а Юзеф Скрабський, спираючись на польські архівні джерела, наводить навіть
дату будівництва – 1760 р. («Przy kościele w roku 1760 wzniesiono ofi cynę»).
Причому пов’язує це з діяльністю архітектора Паоло Фонтана [4]. Він обґрунтовує
свою думку, аналізуючи зображення на фото [5], але далі гіпотези, посилаючись
на обмеженість даних, не йде [6].
Друга світова війна залишила свій відбиток на багатьох, якщо не на всіх міс-
тах України. Не оминула вона й Ізяслав: під час бойових дій споруда плебанії
повністю вигоріла. В такому стані будинок зафіксовано на одній із повоєнних
фотографій. Ми бачимо плебанію праворуч костьолу, вцілілими є лише стіни, у
т.ч. фронтон.
У складних умовах післявоєнного життя плебанію пристосували під житло,
відтак, ні про яку реставрацію не було й мови. Поруч розташований костьол вико-
ристовували як склад [7], потім взагалі залишили напризволяще.
Ксьондз залишив Ізяслав ще до війни і його будинок, імовірно, був реквізова-
ний. Релігійні громади (в т.ч. й католицькі) були розпущені, а їхні осередки в місті
підлягали ліквідуванню. Ніхто не ламав собі голову щодо повернення плебанії
історично достовірних форм. То ж, потрібно бути вдячним хоча б за те, що спору-
ду взагалі не зруйнували, як це відбулося з багатьма іншими у тому ж Ізяславі.
І все ж пам’ятка вижила! Обдертий, зневажений будинок продовжує свою
«еволюцію» у ХХІ ст., обростаючи новими прибудовами. Прийшов вже час поста-
вити питання про взяття його на облік, хоча б на місцевому рівні.
Джерела та література
1. Stecki T.J. Wołyn pod wzgledem statystycznym historycznym i archeologicznym. Lwow: druk i nakład
zakładu nar. im. Ossolinskich, 1864. – T.I. – S. 325.
83Праці Центру пам'яткознавста, вип. 19, К., 2011
2. Дослідження історично-архітектурних фондів м. Ізяслава. Хмельницької обл. – Т. 5, кн. 3 –
Схематичний обмір цінних історико-архітектурних об’єктів / Укрпроектреставрація. – К., 1993
// Архів інституту «Укрпроектреставрація», шифр 267.
3. Державний архів Житомирської області, ф.178, оп. 4, спр. 17, арк. 55–55 зв. Текст з польської
переклав автор дослідження. Для зручності наприкінці розвідки вміщений текст документу
мовою оригіналу.
4. Skrabski J. Paolo Fontana nadworny architekt Sanguszków / A. Bartosz (red) / Muzeum Okręgowe w
Tarnowie – Tarnów, 2007 – S. 80.
5. Нині ця світлина міститься в фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім.
В.І. Вернадського (ф. № 278, спр. № 98, карт. 104).
6. Skrabski J. Вказана праця… – S. 90, 93.
7. Метафора спільного дому: Заславщина багатьох культур: Матеріали наукової конференції 21–22 груд-
ня 2006 року / Упор. І. Тесленко – Острог: Видавництво НаУ «Острозька академія», 2006. – C. 232.
Dom mieszkalny proboszcza niedaleko kościoła murowany, o iedney dolney kondyg-
nacyi, gątami pokryty z kominami murowanemi nad dach wywiedzionemi. Wchod do nie-
go na kształt ganku czyli przysionku murowany o dwoch oknach skła białego w drzewo osa-
dzonego, z nich w jednym tafel dwie wybitych. Podłoga w nim y sciel z tarcic sosnowych,
o dwoch drzwiach poiedynczych, na zawiasach y hakach żelaznych, z ktorych pierwsze od
podworza mają zamek wnętrzny z kluczem y klamką, a z przed pokoju na klamky zamykaią
się. Za niemi przedpokoik czyli sien niewielka z podłogą ułozoną z tarcic sosnowych z su-
ffi tem lepionym, o oknie iednym w tył swiatło daiącym, a drugim małym nad drzwiami y z
kominkiem szafi astym przed ktory piec kafl owy pokojowy opala się. Z tych sionek po pra-
wey ręce pokoy do ktorego wchodząc drzwi podwoyne na hakach y zawiasach, z zasuwka-
mi u dołu y u guru, z zamkiem wnętrznym, y kluczem do zamykania zelaznemi. Wewnątrz
tego pokoju podłoga z tarcic, suffi t lepiony. Piec stary kafl i bialych, kominek narozny przy
drzwiach kapiasty, alkowa na łozko poiedyncze. Okien ze wszelkim okuciem skła białego w
drzewo osadzonego dwa. Ten cały pokoy obiciem płociennym w roznie kwiaty ozdobiony.
Z tego pokoju garderoba, do ktorey wchodząc drzwi poiedyncze małe na hakach y zawia-
sach, z klamka, y zamkiem wnętrznym do zamykania, wewnątrz podłoga z tarcic, suffi t le-
piony. Okien szkła białego w drzewo osadzonego dwa. Powracając nazad do sieni y biorąc
się wlewą rękę, drzwi poiedyncze z tarcic sosnowych, o dwoch zawiasach y hakach z za-
mkiem wnętrznym do zamykania zelaznemi. Za temi drzwiami przedpokoy, w ktorym pod-
łoga z tarcic sosnowych, suffi t zas lepiony, wapnem wybielony, lecz poryssowany. Drzwi
do wyiscia na tył do połowy szklane w częsciach potłuczone, drugiemi całymi drzwiami z
tyłu zamykane, a oboie na hakach y zawiasach zelaznych z zaszczepką y skoblami u jed-
nych a u drugich z pokoju zamek wnętrzny. Okno iedno skła biołego w drzewo osadzone-
go, komin jeden szafi asty y drugi podobny temu dla ukrycia gruby umyslnie dany. Z tego
przedpokoju drzwi podwoyne na hakach y zawiasach z zamkiem wnętrznym y zasuwkami
żelaznemi, za ktoremi pokoy czyli sala. Wewnątrz ktorey podłoga z tacic sosnowych. Suffi t
zas lepiony y wapnem wybielony. Piec stary kafl i biatych. Okien szkła białego ze wszelkim
okuciem trzy. Szaffa stara ordynaryiney roboty. Z tey sali do garderobek osobnych tarcica-
mi sosnowemi przeszalowanych. Drzwi poiedynczych dwoje na hakach y zawiasach, z za-
mkami wnętrznemi, kluczami y klamkami zelaznemi. Podłoga w nich z tarcic sosnowych,
a suffi t lepiony. Okien szkła białego w drzewo osadzonego dwa, w ktorych tafel dwie wybi-
tych. W tym całym mieszkalnym budynku okien dziewięc okiennicami na hakach y zawia-
sach zelaznych zamykane. Drabin dwie starych pogniłych dla wycierania kominów na da-
84 ISSN 2078-0133
chu tegoż budynku ulokowane. Wyszedłszy z tego budynku na dziedziniec, po lewey ręce
sztachet ordynaryiny ... далі – Loch murowany.
Opisane powysze zabudowania od wydarzoney konfl agraty w roku 1797 dnia 23 lipca
pozostałe.
Збруцкий А.Н. Плебания (дом ксендза костела Иоанна Крестителя) в г. Изяславе
Хмельницкой области
В научное обращение вводится памятник XVIII в. – плебания в городе Изяслав Хмель-
ницкой области. На основании описи начала ХІХ века анализируется планировка дома и
его архитектурные особенности.
Ключевые слова: плебания, дом, сооружение.
Zbrutskyy О.М. The Plebania (the ksendz` house of Ioann Christener`s catholic church)
in Izyaslav town, Khmel`nickaya oblast. Report
The historical monument of the 18th century – the plebania in Izyaslav town, Khmelnickaya
oblast is introduced in to scientifi c practice. The analyses of house planning end it`s architectural
specifi cs is done on the basis of early 19th century description.
Key words: the plebania, house, building.
|