З історії музейної справи Севастополя в 1944–1950 роках. Питання початку відновлення будівлі Панорами «Оборона Севастополя 1854–1855 рр.»
У статті здійснено огляд і загальний аналіз архівних документів щодо початкового етапу відбудови споруди Панорами «Оборона Севастополя 1854–1855 рр.». З’ясовано, що основними проблемами цього питання була негармонійність співпраці відповідальних за роботу органів, технічні затримки, незадовільне...
Saved in:
| Date: | 2011 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2011
|
| Series: | Праці Центру пам’яткознавства |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/80210 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | З історії музейної справи Севастополя в 1944–1950 роках. Питання початку відновлення будівлі Панорами «Оборона Севастополя 1854–1855 рр.» / І.В. Нікітіна // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 19. — С. 109-116. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-80210 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-802102015-04-14T03:02:25Z З історії музейної справи Севастополя в 1944–1950 роках. Питання початку відновлення будівлі Панорами «Оборона Севастополя 1854–1855 рр.» Нікітіна, І.В. Музеєзнавство У статті здійснено огляд і загальний аналіз архівних документів щодо початкового етапу відбудови споруди Панорами «Оборона Севастополя 1854–1855 рр.». З’ясовано, що основними проблемами цього питання була негармонійність співпраці відповідальних за роботу органів, технічні затримки, незадовільне планування загального обсягу фінансових витрат на будівництво. Використані архівні документи вперше вводяться в науковий обіг і надають змогу розширити уявлення науковців у питанні відбудови панорами. В статье сделан обзор и общий анализ архивных документов про начальный этап восстановления здания Панорамы «Оборона Севастополя 1854–1855 гг.». Выяснено, что основными проблемами данного вопроса были: негармоничность сотрудничества ответственных за работы органов, технические задержки, неудовлетворительное планирование общего финансовых затрат на строительство. Использованные архивные документы впервые вводятся в научный оборот и предоставляют возможность расширить представления ученых в вопросе восстановления панорамы. In this article was an inspected analysis archives’s papers on beginning restoration of building Panorama «The defense of Sevastopol 1854–1855». Elucidated problems of this questions: the unharmonious relations between organizations, technically delay, bed plans to fi nancings on project. This facts before was not well-known for scientist ward, its possibility to expiations for knowledge on beginning restoration of building Panorama. 2011 Article З історії музейної справи Севастополя в 1944–1950 роках. Питання початку відновлення будівлі Панорами «Оборона Севастополя 1854–1855 рр.» / І.В. Нікітіна // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 19. — С. 109-116. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 2078-0133 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/80210 94(4)«1945/1954».94(447).069.01 uk Праці Центру пам’яткознавства Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Музеєзнавство Музеєзнавство |
| spellingShingle |
Музеєзнавство Музеєзнавство Нікітіна, І.В. З історії музейної справи Севастополя в 1944–1950 роках. Питання початку відновлення будівлі Панорами «Оборона Севастополя 1854–1855 рр.» Праці Центру пам’яткознавства |
| description |
У статті здійснено огляд і загальний аналіз архівних документів щодо початкового
етапу відбудови споруди Панорами «Оборона Севастополя 1854–1855 рр.». З’ясовано, що
основними проблемами цього питання була негармонійність співпраці відповідальних за
роботу органів, технічні затримки, незадовільне планування загального обсягу фінансових витрат на будівництво. Використані архівні документи вперше вводяться в науковий обіг і надають змогу розширити уявлення науковців у питанні відбудови панорами. |
| format |
Article |
| author |
Нікітіна, І.В. |
| author_facet |
Нікітіна, І.В. |
| author_sort |
Нікітіна, І.В. |
| title |
З історії музейної справи Севастополя в 1944–1950 роках. Питання початку відновлення будівлі Панорами «Оборона Севастополя 1854–1855 рр.» |
| title_short |
З історії музейної справи Севастополя в 1944–1950 роках. Питання початку відновлення будівлі Панорами «Оборона Севастополя 1854–1855 рр.» |
| title_full |
З історії музейної справи Севастополя в 1944–1950 роках. Питання початку відновлення будівлі Панорами «Оборона Севастополя 1854–1855 рр.» |
| title_fullStr |
З історії музейної справи Севастополя в 1944–1950 роках. Питання початку відновлення будівлі Панорами «Оборона Севастополя 1854–1855 рр.» |
| title_full_unstemmed |
З історії музейної справи Севастополя в 1944–1950 роках. Питання початку відновлення будівлі Панорами «Оборона Севастополя 1854–1855 рр.» |
| title_sort |
з історії музейної справи севастополя в 1944–1950 роках. питання початку відновлення будівлі панорами «оборона севастополя 1854–1855 рр.» |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Музеєзнавство |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/80210 |
| citation_txt |
З історії музейної справи Севастополя в 1944–1950 роках. Питання початку відновлення будівлі Панорами «Оборона Севастополя 1854–1855 рр.» / І.В. Нікітіна // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 19. — С. 109-116. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| series |
Праці Центру пам’яткознавства |
| work_keys_str_mv |
AT níkítínaív zístoríímuzejnoíspravisevastopolâv19441950rokahpitannâpočatkuvídnovlennâbudívlípanoramioboronasevastopolâ18541855rr |
| first_indexed |
2025-07-06T04:10:54Z |
| last_indexed |
2025-07-06T04:10:54Z |
| _version_ |
1836869280010862592 |
| fulltext |
109Праці Центру пам'яткознавста, вип. 19, К., 2011
Kepin D.V. The creation of archaeological-palaeontology parks in Ukraine
In the article archaeological-palaeontology monuments of Early, Middle and Late Palaeoli-
thic are considered. On the base of these monuments one can create complex museum-reserves.
The information on such museum complexes existed in Kazakhstan Republic and China People
republic are reported.
In conclusion it is noted the necessary of the legal status for archaeological-palaeontology
parks as a kind of «archaeoparks» in Ukraine.
Key words: Palaeolithic, archaeological-palaeontology park, museifi cation.
УДК 94(4)«1945/1954».94(447).069.01
І.В. НІКІТІНА
З історії музейної справи Севастополя
в 1944–1950 роках. Питання початку
відновлення будівлі Панорами
«Оборона Севастополя 1854–1855 рр.»
У статті здійснено огляд і загальний аналіз архівних документів щодо початкового
етапу відбудови споруди Панорами «Оборона Севастополя 1854–1855 рр.». З’ясовано, що
основними проблемами цього питання була негармонійність співпраці відповідальних за
роботу органів, технічні затримки, незадовільне планування загального обсягу фінансо-
вих витрат на будівництво. Використані архівні документи вперше вводяться в науковий
обіг і надають змогу розширити уявлення науковців у питанні відбудови панорами.
Ключові слова: панорама, відбудова, листування.
Відбудова м. Севастополь після визволення його від німецьких загарбників у
травні 1944 р. увійшла в історію як третій подвиг севастопольців. Сторінки цієї історії
неодноразово знаходили відображення у багатьох краєзнавчих та історичних публіка-
ціях. Увага авторів таких творів була зосереджена на трудових досягненнях будівель-
ників щодо введення до ладу різноманітних об’єктів, усенародний характер відбудо-
ви, участі в ній різних прошарків населення міста, допомога з різних місць СРСР у
роботах із будівництва міста, відродження з руїни його інфраструктури. Приділялася
увага також подіям щодо відродження культурних установ міста, у т.ч. й музеїв.
Одне з центральних місць таких публікацій займає історія відродження
Панорами «Оборона Севастополя 1854–1855 рр.». Технічний бік цього питання у
стислому вигляді розглядається у праці М.Д. Моторіна «Відроджений Севастополь»,
де вказані основні заході з відбудови споруди Панорами, а також деякі особливос-
ті відродження пам’ятки (процес реставрування врятованих фрагментів полотна
панорами) [5]. Факти щодо відродження панорами наведені майже в усіх путівни-
ках, які різного часу видавалися Національним музеєм героїчної оборони і визво-
лення Севастополя [4]. Досить докладно проаналізовано питання щодо відновлення
полотна панорами та її будівлі у книзі «Севастопольській панорамі 100 років» [6].
110 ISSN 2078-0133
Загалом, повоєнна історія панорами відображена досить докладно, музейні
публікації з цього приводу надають змогу простежити основні обставини її віднов-
лення. Проте, до сьогодні маловідомими залишаються деякі факти з історії почат-
кового етапу відновлення будівлі панорами.
Під час дослідження архівних документів з історії культурних установ
Севастополя з 1944 р. до початку 1950-х років, що зберігаються у Державному
архіві м. Севастополя, виявлені матеріали щодо цього питання, які досі були неві-
домими дослідникам. Ці документі, суттєве доповнюють нашу уяву про початок
робіт з відновлення будівлі Панорами. Тому основна мета даного дослідження –
ввести до наукового обігу ці документи.
Більша частина щойновиявлених документів є листуванням між відділом
культпросвітроботи Севастопольського міськвиконкому з вищими інстанціями.
В ньому зафіксовані питання щодо необхідності додаткового фінансування робіт,
обсягу робіт на об’єкті в різні періоди (переважно протягом 1949 р.). З цих доку-
ментів стало відомо про основні проблеми будівництва: затримки з розробкою тех-
нічної документації, брак коштів через недокладне формування кошторису робіт,
деяка хаотичність у виконанні своїх обов’язків будівельниками тощо. Безумовно,
ці архівні дані не розкривають усіх проблем з відбудови споруди Панорами, вони
фіксують лише офіційну позицію радянської влади щодо певних подій, але вони
суттєво роз’ясняють причини затримки відбудови Панорами, які, без сумніву,
вплинули на хід відродження як полотна панорами, так і пам’ятки в цілому. Але
найголовніше – основним гаслом усіх документів з боку влади є теза, що відро-
дження Панорами конче необхідне для культурного розвитку Севастополя.
Коло виявлених архівних документів охоплює хронологічний етап із 1949 до 1951
р., – якраз цим часом обмежується початковий етап відбудові панорами. Нагадаємо,
що до процесу відбудови споруди панорами приступили наприкінці 1948 р., коли булі
виконані заміри будівлі. З 1949 р. було розпочато основні будівельні роботі.
Згідно виявлених документів – уже в серпні 1949 р. відділ культпросвітробо-
ти Севастопольського міськвиконкому звертався до Комітету у справах культурно-
просвітніх установ з метою донести до керівних органів інформацію про неза-
довільний стан будівництва з відродження споруди Панорами. Так, у відповідно-
му листі вказується, що план капітальних внесків на 1949 р., що складав 900 тис.
крб., за вісім місяців був виконаний лише на 207 тис. крб. (23 %), зазналися неза-
довільні темпи будівництва. Організація, що розробляла технічний проект відро-
дження будівлі звинувачувалася у безвідповідальності (за затримку надання крес-
лень). Також повідомлялося, що раніше надані креслення щодо спорудження побу-
тових приміщень були виконані неякісно, що призвело до їх переробки та затрим-
ки терміну передання їх будівельникам. Документ свідчить, що на той час ще не
були готові креслення на металеві конструкції, сантехнічні роботи, опалення, елек-
троосвітлення, не був виконаний проект благоустрою й будівництва підпорних
111Праці Центру пам'яткознавста, вип. 19, К., 2011
стін. На думку голови відділу культпросвітроботи Л. Малишевої, «над проектом
не работают инженеры, конструкторы, все решает автор проекта архитектор (В.П.
Петропавловский – авт.), что вызвало ряд серьезных ошибок и неточностей, отра-
зившихся на ходе строительства». У листі прописаний також перелік робіт, що від-
бувалися на будівельному майданчику станом на 6 серпня 1949 р.: спорудження
стін цоколю побутових приміщень і стін лівого виставкового залу, початок спору-
дження спеціального внутрішнього риштування. Зазначено недостатність будівель-
ного матеріалу, зокрема, брак лісу для риштування, не вистачало інкерманського
та кримбальского каменю, цементу тощо. На будівництві на той час працювало 56
осіб, з них тільки 5 були каменотесами – інші були випускниками шкіл фабрично-
заводського навчання, які не мали жодного будівельного досвіду [2, арк. 33].
У наступному листі від місцевого органу керування місцевими культурними
установами до заступника голови Президії Ради Міністрів РРФСР (листопад 1949
р.) досить докладно інформуються столичні керівні органи про необхідність і важ-
ливість відродження севастопольської Панорами.
Здание севастопольской панорамы обороны Севастополя 1854–1855 гг. рас-
положено по центру 4-го бастиона, венчает собою общую панораму города и оли-
цетворяет героическую борьбу русского народа за свободу и независимость. Уни-
кальное величественное здание просматривается со всех точек и подступов к
городу. В 1942–1944 гг. здание было крепко разрушено. Решением Правительства
«О восстановлении Севастополя», предусмотрено восстановление здания в крат-
чайший срок 1949 –1950 гг. [2, Арк. 44].
Далі в листі йде мова про те, що будівництво почато, але через незадовільне
виконання своїх обов’язків щодо робот на будівлі Панорами з боку будівельників
підрозділів «Россевастопольстрой» Управління з відбудови Севастополя при Раді
Міністрів РРФСР будівництво затримувалося. Так, зокрема, зазначено, що керівник
робіт Проскуряков посилався на відсутність тих або інших будівельних матеріалів
[2, арк. 44]. Таким чином, станом на 1950 р. потрібно було надолужувати недоробки
попереднього 1949 р. Одночасно севастопольське місцеве керівництво культурою в
часу вважало доцільним ініціювати залучення до відновлення Панорами трудящих,
насамперед молоді, «чтобы методами народной стройки выдвинуть их (работы) в
число передовых строек [2, арк. 44]». Наприкінці листа міститься прохання до сто-
личних керівних органів щодо надання додаткового фінансування робіт з відбудови
Панорами, позаяк у фінансуванні на 1950 р. затримки робіт не передбачалося, акцен-
туючи, що севастопольці мають велике бажання відновити знамениту пам’ятку.
Дещо раніше, у жовтні 1949 р., Л. Малишевою було також направлено листа
до Обласного музею м. Сімферополя (вул. Гоголівська 10)*. Лист був адресований
В.П. Бабенчикову. Мета листа: отримати від відомого краєзнавця, який у 1930-
* Ймовірно, мається на увазі Кримський краєзнавчий музей (сучасний Центральний музей
Тавриди).
112 ISSN 2078-0133
ті роли очолював Севастопольське музейне об’єднання, допомогу у справі відро-
дження севастопольської Панорами.
Уважаемый товарищ Владимир Петрович!
Вам очевидно известно, что в 1949 г. начинается восстановление Севастополь-
ской панорамы «Штурм 6 июня 1855 г.». Поиски каких-либо материалов для проек-
тирования восстановления панорамы (мається на увазі будівля – авт.) в ее прежнем
виде не увенчались успехом. Убедительно прошу Вас, как советского человека, по-
мочь нам в сборе нужных материалов: фотографии (снаружи, внутри) экспозиции,
возможно эскизы чертежей. О Вас очень тепло вспоминают севастопольцы; надо
полагать, что в Вашей памяти сохранилось чувство любви к прославленному Се-
вастополю и севастопольцам. Я верю, что Вам дорога память о нашем городе, а
поэтому с нетерпением жду Вашей дружеской помощи» [1, арк. 44].
На жаль, допоки не відомо, чи відповів В.П. Бабенчиков Л. Малишевій.
Ще один лист Л. Малишевої вже до Президії Управління у справах відбудо-
ви м. Севастополя, надає дуже стило відомості про стан самого полотна панорами
та шляхи його відродження. Зазначається, що згідно рішення згаданого управлін-
ня в план робіт на 1949–1950 роки було включено відновлення Панорами «Оборона
Севастополя 1854–1855 рр.» за картиною Ф.О. Рубо, яка відображала здебіль-
шого штурм 6 червня 1855 р. Зазначалося також, що реставрацією твору займа-
лася Художня Рада при Раді Міністрів РРФСР. Одночасно «группа известных в
Советском Союзе художников» брала на себе зобов’язання написати нову картину
протягом двох (починаючи з 1949 р.) років [1, арк. 54]. Цей документ викликає два
питання, на які поки немає відповіді: не зрозуміло, про яку групу художників йде
мова (група, яка займалася відновленням полотна панорами, буде створена пізніше),
а також про які два роки може бути мова, оскільки план написання твору був затвер-
джений тільки наприкінці 1951 р.? На нашу думку – або у керівництва культурою в
м. Севастополі були невірна інформація щодо цього питання, або на той час існува-
ли дещо відміні плани відновлення Панорами від тих, що виконувалися пізніше.
З наступного документу, датованого другою половиною 1949 р., стають відо-
мими загальні цифри виконаних робіт на відбудові споруди Панорами за цей пері-
од: планом на 1949 р. загальний кошторис відродження пам’ятки складав 815,8 тис.
крб., але виконаний він був на суму лише 445 тис. крб.; на будівництві працювало
загалом 284 робітників. Тут-таки наведений перелік робіт, що були виконані: клад-
ка стен, частковий ремонт фасаду з очисткою металевих конструкцій. Значна кіль-
кість запланованих робіт не була виконана через відсутність арматури та пиломате-
ріалів; було зазначено також про відсутність механізації робіт [2, арк. 50].
Ще один лист щодо проблем відбудови будівлі Панорами був направле-
ний завідувачем відділу культосвітроботи Севастопольського міськвиконкому Л.
Малишевою наприкінці 1949 р. до Управління культурно-освітніх установ РРСФР.
Автор листа намагався роз’яснити керівництву причину подорожчання робіт,
вимагаючи відтак додаткового фінансування:
113Праці Центру пам'яткознавста, вип. 19, К., 2011
1. Первоначальная стоимость проектных робот по восстановлению панорамы
была определена из расчета 30 % разрушения основного здания без учета проектиро-
вания благоустройства и устройства отдельной котельной и подсобных помещений.
Удорожание стоимости производимых работ на сумму 7968 тыс. руб. вызвано
следующим:
а) Увеличением % разрушения здания панорамы, вместо 30% разрушения, ра-
нее ошибочно проведенное по договору, установлено разрушение до 70 % (см. за-
ключение комиссии по Восстановлению при Совете Министров СССР). Это об-
стоятельство дало увеличение стоимости проектирования на 37,3 тыс. руб.;
б) Увеличением объема здания котельной в связи с заключением инженера,
данным при утверждении технического проекта панорамы. Стоимость проекти-
ровки котельной при 4000 кв. м. равна 19,2 тыс. руб.;
в) Учетом стоимости работ по изысканию трассы канализации <…> что ра-
нее не было учтено;
г) Включением стоимости проектировки малых форм на здании панорамы
согласно указаниям Комиссии по делам архитектуры при Совете Министров
РСФСР. Стоимость проектирования малых форм определена в 165 тыс. руб.;
д) Включением стоимости проектирования специальных лесов для демонта-
жа купола панорамы. Это дало увеличение проектирования на 5,6 тыс. руб.
2. Удорожание стоимости разборки завалов, освоения площад-
ки и строительных работ по зданию безусловно являются необходимыми.
Предусмотренные работы по благоустройству прилегающей территории, как-
то – озеленение, малые формы могут быть выполнены за счет восстановления
панорамы, а по линии благоустройства должно быть выполнено с увязкой общих
проектных работ по панораме. Следует отметить, что Горпроект, решивши во-
прос полного демонтажа купола, не использовал и не довел до конца вопрос с
определением объема демонтажных работ. Считаем необходимым произвести
тщательную экспертизу и изучение металлоконструкций на предмет восстанов-
ления и ремонта купола без демонтажа, для чего необходимо срочно соорудить
предусмотренные проектом и сметой специальные леса.
Отдел культурно-просветительной работы просит Вас рекомендовать специ-
алистов по металлоконструкциям с тем, чтобы мы смогли обратится к ним для
участия в экспертизе.
Учитывая то, что составленная ранее и утвержденная смета по Вашей до-
веренности на сумму 1650,3 тыс. руб. не обеспечивает выполнение полностью
объема восстановления панорамы, прошу Вас аннулировать ранее утвержденную
смету и утвердить предлагаемую Вам смету 2705,2 тыс. руб. [3, арк. 18].
Невідкладним питанням упродовж 1949 р., яке затримувало роботи з відбудо-
ви Панорами, було невчасне надання креслень. Щоправда, ця проблема потроху
вирішувалася, але недостатньо швидко. В листі Севастопольського архітектурно-
планувального бюро до заступника начальника Управління у справах архітектури
при Раді Міністрів РРФСР від 26 жовтня 1949 р. вказано:
…рабочие чертежи по восстановлению здания Панорамы обороны г. Севас-
тополя вычерчены и выданы заказчику на 85 % , что составляет 82 чертежа. Оста-
114 ISSN 2078-0133
лось выдать конструкторские чертежи вентиляции, частично купола, металличес-
ких конструкций фонаря и чертежи оборудования кондиционирования воздуха…
Далі уточнювалося, що 6 з них цих креслень були вже на стадії завершення
виконання. Робочі креслення з системи кондиціонування повітря, то згідно цього
листа вони розроблялися у Москві й на той час ще не були готові. Проте, автор
листа запевняв управління, що вони будуть потрібні на будівництві тільки в 1950 р.
Водночас скаржився на замовника (відділ культосвітроботи), що своєчасно не роз-
рахувався згідно актів (загальна заборгованість – 35337 крб.), відтак, архітектурно-
планувальному бюро довелося виконувати роботи за власний рахунок [3, арк. 54].
Загальну картину щодо стану початкових робіт з відновлення будівлі Панорами
вимальовує наступний документ. Він є своєрідним звітом за 1949 р. В ньому, зокре-
ма, вказується, що заплановане будівництво в межах 815,8 тис. крб. за 11 місяців
виконане лише на 468 тис. крб. або на 57 % (вся сумма витрачена виключно на буді-
вельні роботи). На будівництві було задіяно 46 працівників – 39 каменярів і 7 різ-
норобочих. Станом на листопад 1949 р. будівельники виконали кладку стін побу-
тових приміщень та кладку підпорних стін будівлі Панорами. Суттєво гальмувала
роботу відсутність механізації – блоки каміння для перемичок, пояси для карнизу
й інше подавалося вручну. Будівництво досі не було електрифіковане, хоч умови
для цього були – це на думкою автору документу (Л. Малишевої) також познача-
лося на швидкості робіт. Не вистачало на будівництві цементу, що гальмувало спо-
рудження перекриття над котельною; піску, що спричиняло простої мулярів. Також
указувалося на незакінченості робіт щодо встановлення особливого риштування
для монтажу куполу – через відсутність лісоматеріалів. Третє Управління началь-
ника робіт (УНР-3), що мало займатися відбудовою Панорами, переключилося на
будівництво міської лікарні, тому не приділяло належної уваги відбудові пам’ятки
– будівництво з перебоями забезпечувалося транспортом, несвоєчасно постачався
пісок, робітники переводилися на інші об’єкти. На роботи
УНР-3 зі спорудження куполу будівлі Панорами був узгоджений контракт зі
«Стальмонтажем». Окрім того, в листі повідомлялося, що проект спорудження купо-
лу узгоджено з керівництвом управління своєчасно, не проводити повного демонта-
жу куполу було підтримано також Управлянням з відновлення Севастополя. Останнє
мало зекономити кошти та прискорити виконання важких робіт з демонтажу части-
ни куполу, а також ліквідувати необхідність додаткових робіт з перекладки стін пано-
рами та карнизу. Наприкінці листа Л. Малишева писала, що позаяк «Стальмонтаж»
приступив до робіт із демонтажу куполу лише у перших числах грудня, очікуване
виконання робіт за грудень повинно було зрости до 200 тис. крб. [3, арк. 61].
У тій-таки архівній справі знаходився схожий до попереднього лист, який опи-
сував стан будівництва дещо раніше. Основними проблемами зазначено: недо-
статність людей, відсутність механізації праці (зокрема, відсутність електрифікації
будівельного майданчика), проблеми з постачанням будівельних матеріалів; фак-
115Праці Центру пам'яткознавста, вип. 19, К., 2011
тично стояла погроза зриву виконання плану з відновлення будівлі Панорами на
1949 р. [6, арк. 63].
Нашу увагу привертав також документ, що відображує точку зору УНР-3 на
проблеми з відбудови Панорами, який датується 7 січня 1950 р. Тут пояснюєть-
ся, що затримка робіт викликана через незатвердженість технічної документації на
фасад. Окрім того, за відділом культпросвітроботи рахувався борг 730 тис. крб. З
огляду на це, а також з причини, що не були досі підписані акти на фактично вико-
нані роботи, всі роботи на об’єкті будівельникам довелося зупинити [3, арк.. 71].
Під час продовження робот упродовж 1950 р. постійно корегувалися кошториси
відбудови споруди Панорами. Так, у цінах 1950 р. кошторис затверджений на суму 2
млн. 200 тис. крб. У 1950 р. було виконано робіт на 1 млн. 410 тис. крб. Наступного
року планувалося продовжити виконання робіт за цим-таки кошторисом ще на 790
тис. крб. [4, арк. 66]. Але затребуючи кошти на завершення будівництва в 1951 р.
загальна сума відбудови споруди Панорами становила вже 2 млн. 531 тис. 200 крб.
Протягом 1950 р. було виконано робіт на суму 599,6 тис. крб., у 1951 р. – 1 млн. 410
тис. крб., для завершення будівництва потрібно було ще 792 тис. крб. Також додат-
кового фінансування потребувало монтування системи кондиціонування повітря,
виготовлення бюстів і «картини» (ймовірно, полотна панорами). Орієнтована вар-
тість означених робіт становила: на систему кондиціонування – 150 тис. крб.., на
13 бюстів героїв оборони Севастополя – 325 тис. крб., виготовлення «картини» – 1
млн. 700 тис. крб. Окрім того, зазначалися деякі технічні ускладнення, що вимага-
ли додаткових витрат на проектування та проведенні ремонтних робіт. Так, пропо-
нувалося додатково витратитися на утеплення приміщень тощо.*
Таким чином, аналіз виявлених архівних документів щодо початку відбудо-
ви споруди Панорами «Оборона Севастополя 1854–1855 рр.» дає можливість зро-
бити наступні висновки: на початковому етапі відбудови споруди панорами робо-
ти з відбудови пам’ятки дещо гальмувалися, внаслідок відсутності злагодженої
співпраці між будівельниками, проектувальниками та відділом культосвітроботи
Севастопольського міськвиконкому; задавали певних проблем під час відбудови
Панорами помилки у розрахунках об’єму фінансування робіт.
Наявність листування з цих питань з вищим керівництвом РРФСР місцевих орга-
нів влади Севастополя свідчить про постійний контроль з боку столичних установ за
станом справ на будівельному майданчику, а матеріали щодо долі власне панорами
свідчать про відзначення вагомості в культурному житті міста цієї пам’ятки. Також у
стислому вигляді віднайдені документи знайомлять з деякими планами щодо віднов-
лення Панорами, які за різних обставин не були реалізовані. В цілому, аналіз вияв-
лених архівних документів відкриває нові шляхи дослідження питання про віднов-
лення визначної пам’ятки.
* Цей лист до керівних органів підписаний завідувачем відділу культосвітроботи
Севастопольського міськвиконкому М. Удачним.
116 ISSN 2078-0133
Джерела та література
1. Державний архів міста Севастополя, ф. Р-109, оп. 1, спр. 14.
2. Державний архів міста Севастополя, ф. Р-109, оп. 1, спр. 23
3. Державний архів міста Севастополя, ф. Р-109, оп. 1, спр. 25.
4. Державний архів міста Севастополя, ф. Р-109, оп.1, спр. 27.
5. Моторин Д.К. Возрожденный Севастополь. Очерки о восстановлении города 1944–1853 гг.
/ Отв. ред. Н.К. Проскуряков. – М.: Наука, 1984. – 270 с.
6. Севастопольской панораме 100 лет / Ред.-сост. М.П. Апошанская. – Симферополь:
Полипресс, 2005. – 320 с.
7. Шебек Н.В. Панорама «Оборона Севастополя 1854–1855»: Очерк-путеводитель / 3-е изд.,
перераб. – Симферополь: Таврия, 1975. – 71 с.: ил.
Никитина И.В. Из истории музейного дела Севастополя в 1944–1950 гг. Вопрос
начала восстановления здания Панорамы «Оборона Севастополя 1854–1855 гг.»
В статье сделан обзор и общий анализ архивных документов про начальный этап
восстановления здания Панорамы «Оборона Севастополя 1854–1855 гг.». Выяснено, что
основными проблемами данного вопроса были: негармоничность сотрудничества ответ-
ственных за работы органов, технические задержки, неудовлетворительное планирование
общего финансовых затрат на строительство. Использованные архивные документы впер-
вые вводятся в научный оборот и предоставляют возможность расширить представления
ученых в вопросе восстановления панорамы.
Ключевые слова: панорама, восстановление, переписка.
Nikitina I.V. From history museum’s work of Sevastopol in 1944–1950. Questions be-
ginning restoration of building Panorama «The defense of Sevastopol 1854–1855».
In this article was an inspected analysis archives’s papers on beginning restoration of build-
ing Panorama «The defense of Sevastopol 1854–1855». Elucidated problems of this questions:
the unharmonious relations between organizations, technically delay, bed plans to fi nancings on
project. This facts before was not well-known for scientist ward, its possibility to expiations for
knowledge on beginning restoration of building Panorama.
Key words: panorama, restoration, correspondence.
УДК 06.011(477-25):069
Л.Д. ФЕДОРОВА
Діяльність Київського художньо-промислового
і наукового музею та Історичної секції ВУАН зі
створення Музею Києва
У статті розглядається діяльність українських учених і діячів культури зі створення музею,
присвяченого історії стародавньої столиці України – міста Києва; аналізується специфіка цього
музею, підкреслюється спадковість наукових ідей і розробок від 1910-х до кінця 1920-х років.
|