“Щоденник з подорожі на Запоріжжя” С.А. Таранушенка як джерело архітектурно-мистецтвознавчих досліджень Дніпропетровщини
У статті представлено архівний документ, автором якого є відомий український мистецтвознавець С.А. Таранушенко, йдеться про результати рятувальних досліджень об’єктів сакрального мистецтва Дніпропетровщини у 1928 р....
Збережено в:
| Дата: | 2011 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2011
|
| Назва видання: | Праці Центру пам’яткознавства |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/80644 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | “Щоденник з подорожі на Запоріжжя” С.А. Таранушенка як джерело архітектурно-мистецтвознавчих досліджень Дніпропетровщини / О.В. Харлан // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 20. — С. 183-194. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-80644 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-806442015-04-21T03:02:01Z “Щоденник з подорожі на Запоріжжя” С.А. Таранушенка як джерело архітектурно-мистецтвознавчих досліджень Дніпропетровщини Харлан, О.В. Пам’яткознавство в документах У статті представлено архівний документ, автором якого є відомий український мистецтвознавець С.А. Таранушенко, йдеться про результати рятувальних досліджень об’єктів сакрального мистецтва Дніпропетровщини у 1928 р. В статье представлен архивный документ, автором которого является известный украинский искусствовед С.А. Таранушенко. В документе говорится о результатах спасательных исследований объектов сакрального искусства Днепропетровщины 1928 года. The archive document of authorship of the famous Ukrainian art critic S.A. Taranuschenko is presented in this article. The results of the saving expedition of the sacral art objects of Dnipropetrovs’k region are told in the document. 2011 Article “Щоденник з подорожі на Запоріжжя” С.А. Таранушенка як джерело архітектурно-мистецтвознавчих досліджень Дніпропетровщини / О.В. Харлан // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 20. — С. 183-194. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. 2078-0133 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/80644 72.03(2 УК)«ХІХ-ХХ» uk Праці Центру пам’яткознавства Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Пам’яткознавство в документах Пам’яткознавство в документах |
| spellingShingle |
Пам’яткознавство в документах Пам’яткознавство в документах Харлан, О.В. “Щоденник з подорожі на Запоріжжя” С.А. Таранушенка як джерело архітектурно-мистецтвознавчих досліджень Дніпропетровщини Праці Центру пам’яткознавства |
| description |
У статті представлено архівний документ, автором якого є відомий український мистецтвознавець С.А. Таранушенко, йдеться про результати рятувальних досліджень об’єктів сакрального мистецтва Дніпропетровщини у 1928 р. |
| format |
Article |
| author |
Харлан, О.В. |
| author_facet |
Харлан, О.В. |
| author_sort |
Харлан, О.В. |
| title |
“Щоденник з подорожі на Запоріжжя” С.А. Таранушенка як джерело архітектурно-мистецтвознавчих досліджень Дніпропетровщини |
| title_short |
“Щоденник з подорожі на Запоріжжя” С.А. Таранушенка як джерело архітектурно-мистецтвознавчих досліджень Дніпропетровщини |
| title_full |
“Щоденник з подорожі на Запоріжжя” С.А. Таранушенка як джерело архітектурно-мистецтвознавчих досліджень Дніпропетровщини |
| title_fullStr |
“Щоденник з подорожі на Запоріжжя” С.А. Таранушенка як джерело архітектурно-мистецтвознавчих досліджень Дніпропетровщини |
| title_full_unstemmed |
“Щоденник з подорожі на Запоріжжя” С.А. Таранушенка як джерело архітектурно-мистецтвознавчих досліджень Дніпропетровщини |
| title_sort |
“щоденник з подорожі на запоріжжя” с.а. таранушенка як джерело архітектурно-мистецтвознавчих досліджень дніпропетровщини |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Пам’яткознавство в документах |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/80644 |
| citation_txt |
“Щоденник з подорожі на Запоріжжя” С.А. Таранушенка як джерело архітектурно-мистецтвознавчих досліджень Дніпропетровщини / О.В. Харлан // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 20. — С. 183-194. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
| series |
Праці Центру пам’яткознавства |
| work_keys_str_mv |
AT harlanov ŝodennikzpodorožínazaporížžâsataranušenkaâkdžereloarhítekturnomistectvoznavčihdoslídženʹdnípropetrovŝini |
| first_indexed |
2025-07-06T04:38:37Z |
| last_indexed |
2025-07-06T04:38:37Z |
| _version_ |
1836871024084254720 |
| fulltext |
183Праці Центру пам'яткознавста, вип. 20, К., 2011
УДК 72.03(2 УК)«ХІХ-ХХ»
О.В. ХАРЛАН
«Щоденник з подорожі на Запорожжя»
С.А. Таранушенка як джерело
архітектурно-мистецтвознавчих досліджень
Дніпропетровщини
У статті представлено архівний документ, автором якого є відомий український мисте-
цтвознавець С.А. Таранушенко, йдеться про результати рятувальних досліджень об’єктів
сакрального мистецтва Дніпропетровщини у 1928 р.
Ключові слова: Таранушенко С.А., Запорожжя, Дніпропетровщина, сакральне мистецтво.
У 2004 р. під час роботи в архівосховищах Києва автором даної публі-
кації було виявлено цікавий документ, що зберігається у відділі рукописів
Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського. Це щоденник відомо-
го мистецтвознавця Стефана Таранушенка, написаний під час поїздки нау-
ковця в липні 1928 р. до Дніпропетровщини (точніше на Новомосковщину,
територію колишньої Самарської паланки Вольностей Запорозьких).
Стефан Андрійович Таранушенко (21.12.1889 [Лебедин, Харківська
губернія] – 13.10.1976 [Київ]) з 1910 р. навчався на слов’яно-російському
підвідділі історико-філологічного факультету Харківського університе-
ту. За дипломну роботу «Іконографія українського іконостасу» отримав
золоту медаль. Після закінчення навчання залишається на кафедрі історії
і теорії мистецтв, де із захопленням вивчає українське народне мистецтво.
З 1918 р. С.А. Таранушенка обрано доцентом історико-філологічного факуль-
тету Харківського університету. Трохи пізніше – з 1920 р. – він викладає в
Українському інституті суспільних наук у Полтаві та в Харківській академії
теоретичних знань. У 1924 р. захищає дисертацію, після чого очолює сектор
мистецтв, керує аспірантами, викладає у Харківському художньому музеї.
Щороку С.А. Таранушенко організовував експедиції Лівобережною
Україною, під час яких досліджував житлову й культову архітектуру, твори
декоративного мистецтва. Разом зі співробітниками Музею українського
мистецтва, він збирав експонати для фондів музею. Більшість досліджень
було проведено на території Слобожанщини. Результати цих робіт друкува-
лися в наукових працях: «Старі хати Харкова» (1922), «Покровський собор
у Харкові» (1923), «Мистецтво Слобожанщини» (1928), «Лизогубівська
кам’яниця у місті Седневі» (1932).
Під час експедицій учений зі своїми помічниками й учнями викону-
вав обміри пам’яток архітектури, фотографував мистецькі твори в церк-
вах і монастирях. Із 1923 до 1932 р. він збирає величезний архів, що міс-
тив описи, фотофіксацію, аналіз пам’яток народного будівництва. На жаль,
184 ISSN 2078-0133
невдовзі, у жовтні 1933 р., С.А. Таранушенка було звинувачено в українсько-
му націоналізмі, заарештовано й засуджено на 5 років без дозволу повернен-
ня до України після закінчення терміну заслання.
Лише через 20 довгих років Стефан Андрійович повернувся до Києва.
На щастя величезний архів (принаймні більшу його частину) вченого вдало-
ся зберегти після його арешту. Тому повернувшись митець присвячує дослі-
дженню українського мистецтва й опрацюванню колишніх експедиційних
пошуків більшу частину свого часу.
5 вересня 1958 р. С.А. Таранушенка було повністю реабілітовано.
Навіть після виходу на пенсію у 1963 р. дослідник продовжує науко-
ву роботу. В 1976 р. було нарешті надруковано монографію, у якій учений
висвітлив результати своїх досліджень, проведених під час численних екс-
педицій Українським Лівобережжям. Над цією роботою С.А. Таранушенко
працював майже 50 років, навіть численні заборони та перепони не завадили
довести справу до завершення. «Монументальна архітектура Лівобережної
України» відразу стала помітним явищем в українській мистецтвознавчій
науці, залишаючись актуальною на довгі роки. Цього ж року вченого не
стало. Поховано С.А. Таранушенка на Байковому кладовищі в Києві.
За своє нелегке життя вчений опублікував понад 70 наукових праць, при-
свячених народному мистецтву й архітектурі України.
Фрагменти з уміщеного далі документу вже друкувалися автором даної
розвідки [1]. Але джерело заслуговує на повне висвітлення зі збереженням
первинного тексту.
«Щоденник» є надзвичайно цікавим джерелом для дослідників – архі-
текторів, істориків, мистецтвознавців Катеринославщини. Він розкриває
деякі цікаві фрагменти творчого шляху відомого мистецтвознавця на тере-
нах указаного регіону.
Документ являє собою невеличкий зошит із пронумерованими сторінка-
ми, рукописним текстом і прорисами від руки. На двадцяти чотирьох сторін-
ках викладено нотатки перебування С.А. Таранушенка на Дніпропетровщині та
його досліджень з 21 до 26 липня 1928 р. Упродовж п’яти днів, які вчений пере-
бував у Новомосковську, він разом зі своїми помічниками Дмитром, Федьком
та Жолтовським, вивчали дерев’яну Троїцьку соборну церкву безпосередньо в
м. Новомосковськ, дерев’яну Успенську церкву в передмісті Новомосковська
(с. Воронівка), хати Новомосковська та Воронівки, а також споруди Самарського
Пустельно-Миколаївського монастиря поблизу Новомосковська (Миколаївський
кам’яний собор). 26 липня 1928 р. група дослідників виїхала до Дніпропетровська,
де відбувалася їх зустріч із Дмитром Яворницьким.
Обміри та результати досліджень двох дерев’яних церков, згаданих
вище, опубліковано С. Таранушенком у його монографії [2]. Проте, в наве-
деному документі представлено всі робочі моменти мистецтвознавчих роз-
185Праці Центру пам'яткознавста, вип. 20, К., 2011
відок: опитування місцевих мешканців і церковників, обміри пам’ятки, збір
іконографічних джерел тощо.
Дуже цікавий опис внутрішнього вбрання та начиння Троїцького собо-
ру (більшість якого до сьогодні не збереглася), його конструктивних особли-
востей, мистецьких властивостей дерев’яних прикрас. Дуже важливі момен-
ти опису міркувань автора з приводу метроритміки та пропорційного аналі-
зу споруди собору.
Опис деталей і загальної композиції храму з Воронівки має унікальне
значення для мистецтвознавчої науки, оскільки ця споруда не збереглася до
нашого часу. Завдяки фото, виконаним Павлом Жолтовським (відомим піз-
ніше українським мистецтвознавцем; саме його згадує автор «Щоденника»
серед своїх помічників) й аналізу Стефана Таранушенко, є можливість уяви-
ти якою була церква.
Цікавим джерелом є опис завершень Миколаївського собору (їх теж зни-
щено під час перебудови собору на кінозал) у Самарському монастирі.
Автор щоденника збирав різні етнографічні матеріали для архіву й екс-
позиції Музею красних мистецтв і старожитностей Харківського універси-
тету (на зберігання бралися найбільш цінні в культурному відношенні речі).
В документі представлено список термінів новомосковського золотаря,
якого відвідав мистецтвознавець, прізвища місцевих мешканців, які допома-
гали у пошуку старовини й багато інших важливих матеріалів.
На наш погляд, архівний документ представляє надзвичайний інтерес не
тільки для дніпропетровських науковців, але й для дослідників діяльності й
життєвого шляху визначного українського науковця, яскравого представника
української мистецтвознавчої школи – Стефана Андрійовича Таранушенка.
Уміщений документ подається мовою оригіналу зі збереженням стиліс-
тики, лексики та орфографії автора. Пунктуацію приведено до норм сучас-
ної української мови. Авторські скорочення розшифровані у квадратних
дужках. Загальноприйняті скорочення не розшифровувалися. Помилки й
описки автора документа виправлені без застереження. Непрочитані фраг-
менти тексту позначені три крапкою у квадратних дужках
Додаток
Щоденник з подорожі на Запорожжя (Новомосковськ)
Липень 1928 року
21.VII. 1928. Троїцький собор. З розповідів старих людей виявилося, що
1887 р. старий собор було зовсім розібрано і закладено нові підмурки, а за про-
ханням поміщика Алексеева до царя і за участю якоїсь ареол[огічної] Установи
дозволили побудувати в центрі міста дерев’яну церкву з збереженням всіх ста-
рих особливостей. Проте по оповіданням будування не йшло добре. Старе
дерево було цілком викинуте, а взято нове соснове, бруса квадратові і дуже
186 ISSN 2078-0133
товсті (20–27 см). Всі старі зазначають, що стара центральна башта (верх) була
вища, що стара була «стіжком», що старі бані були менш тісно поставлені, що
побудування верхів викликало забруднення і майстри рубали верхи на землі,
по мірі старих верхів, а потім розбірали, мітили і виносили на гору.
Огляд техніки – дуже чистої, надзвичайно правильної і тому дуже сухої і
скучної; форми «арок» переконали, що дійсно від старого собору тут мало що
лишилося. Обміри плану виявили теж велику його правильність і сухість.
Перевірка стін показала, що вони – «по отвісу» – чого в старих цер[ковних]
техніках ніколи не бувало.
Внутрішність: Центр – квадрат. На висоті другого (верхн[ього]) бруса
четверик переходить у восьмерик, короткими одвірками, що знизу закінча-
ються плесковатим ▼. Верх стін обв’язано зв’язками, що лежать близько
стін. Далі йде залом з прямокутними короткими і трапецоподібними вели-
кими сторонами. Залом зроблено цілком рівно, гладко, чисто і сухо. 1й вось-
мерик, освітлений 4 великими вікнами, що поставлені внизу восьмерика.
Восьмерик вгорі має кругом зв’язки. 2й залом побудовано за тим же принци-
пом, що і перший, але він довший і кут залому його мабудь близько до 1го.
ІІ восьмерик має теж не рівні сторони (1:2). Здається він невисоким почасти
навіть присадкуватим. Він має 4 вікна і плоский великий плафон. З легким
карнизи ком. Загальна тенденція – ширина і «тяжу тости» ніякої.
Три арки складаються з 2х брусів, з них нижній обшито шальовкою
Арки широко спонукають центр боками
Четверть вівтарна:
187Праці Центру пам'яткознавста, вип. 20, К., 2011
Західні кутки мають внизу «хори», дуже немочні.
Значно більш тягнуто рукава хреста. Низ стін вище дуба має форму
6-граника, що плоскими трикутниками маленькими, а над ними коротень-
кі стінки, що мають внизу в плоскості стіни зв’язку профільовану викрут-
кою та поличками.
Зв’язки мають стінки короткі пд. і пн. заломи. Залом запирань непоміт-
но починається зі стін він круто підтягується вгору не багато звужуючи зруб
стін. Його короткі стіни прямокутні, довші трапеції. Восьмерик невисокий.
2й залом різко звужує башту, він близько вдвоє довший. Його короткі стінки
слабо, але звужуються. Верхній восьмерик грає відносно стін (1:11/2 наблиз-
ко) вгорі має зв’язки кругом, теж як і центр має широкий плафон. З пд.-захід
і пн.-зах міжрукав’ями сполучається арками.
4 восьмериках по 4 вікна. В зах[ідній] стіні вгорі кругле, а нижче
Нижчі за всі попередні міжрукавні башти – найбільш вдалі по пропорціям.
Особливістю їх конструктивною являється те, що в них врізаються централь-
ний зруб, що закінчується дуже невдало вгорі перерізаючи заломи і нічим не
закінчуючись перехід до залому в арочки з рукавними зрубами ▼, що перехо-
дять безпосередньо в залом. Залом його короткі сторони мляко й непомітно дуже
круто заломлено. Восьмерик перший просторий освітлено 2 вікнами його верх
має кругом зв’язки. Стіни не мають зв’язки лише в одному надвірному кутку. 2й
залом вдвоє довший переходить у верхній восьмерик з 4 вікнами. Він теж губить
висоту. Над ним підноситься третій залом закінчений маленьким плафоном.
Внизу в стінах тут 2 вікна.
Фасад. Визначається загалом грузькістю, що особливо підкреслюєть-
ся (розлогими сводами, притвором, горізонт[альні] пояси) горизонтальною
обшивкою, короткими прямими заломами (1шт), широкими восьмериками,
що поступово зменшують висоту в напрямку до верху, і важкими фальши-
вими ліхтарями.
188 ISSN 2078-0133
Проте, все ж, східний фасад – значно стрункіший.
Єдине, що надає цікавості цій церкві, це – її 9 верхів з яких найнижчі під
дах і відповідно мають стіни найнижчі, та восьмерик, 2й залом дорівнюють-
ся верху 1го восьмерика рукавів хреста.
Але центральна баня замало підноситься над рукавами хреста, і зі всіх
майже точок вона закрита.
Найкраща точка – подіагоналі. І дуже неважна прямо по осі.
Карнизи – скучні. Можна бачити максимум 8 главок та їх частин.
Словом, на фасаді відчувається цікава ідея – слабо виконана.
В церкві хороший іконостас (біле з золотом), або точніше три іконо-
стаси. Живопись здебільшого переписана, але кілька ікон не цілком зама-
зані (Центр[альна] Мадона С[вят]ая Богор[одиця]. Цікава Давид-Христос:
Церква Невіст).
4 різьбі елементи рококо і мідяні сосульки.
Вівтарик іконостас пізня агнніровка («Отче наш» та «Вірую»).
Підплащаничн[ий] ящик добрий – срібло з золот[ою] кахлею.
2 різьблені хрести 1826, 1844 р. (Христос –[…]).
Прехороший Христос на золотому тлі в пд.[-]зах. рукаві. В північному і
йому парна Микола, але перемальована.
Ікона в дер[ер’яному] золотом шаті Бм. [?] Казаком «писалъ Иванъ
Норнецкій 1769 года».
Хорогве: Сія хоругва сооружена заперевалянскими молодцами старани-
ем Кондрата Бондаренко 1902.
21.VII 1928 Новомосковск. Передмістя Воронівка (вечером). Церква має
нову дзвіницю і перебудову західного рукава. Певно змінено також обшивку
(горизонтальна), а також дахи. Внутрішність же добре зберегла стару струк-
туру. Вона має два восьмерики і вгорі закінчається зрізаною пірамідою високо
тягнутою. Оформлення всередині взагалі дуже добре. Непогані «арки» лише
з’єднуючи бруси повирізувано. Зв’язки профільовані, але без різьби. Знято
знімаю фасада з пд.-сх. точки.
22. VII 1928. Новомосковськ ранком відвідали Самарський собор, мурова-
ний. Його центр – квадрат, перекрито парусами та восьмигранним барабаном.
Рукава перекрито коробом, откритим в центр[і] фасад[у], знято двічі. Дзвіниця
ампірова, низ чотирохкутний з рустами колонками і фронтонами, має проход-
браму через низ, а два верхні поверхи – ціліндрічні і закінчуються шпилем.
Розшукали у Махна Миколи Йосиповича фотографію старого
Новомосковського собора. Безперечно новий далеко відбігає в пропорціях.
Коли стати на точку, з якої знято цю стару церкву, орієнтуючись на низ, то
верхи виглядатимуть цілком інакше.
189Праці Центру пам'яткознавста, вип. 20, К., 2011
Хлопці доміряли хату, що розпочали мірять 20го і яку я одібрав, бо йшла
усилено зпуск точок у банях
Жолтовськ проявляв
Сьогодні, крім Самари, я перезняв стару фотографію, і наново в церкві.
Ковальчук Ф. 20/VII Ув’язав плани вівтарів і наложив восьмерики трьох
верхів
21/ VII Спускав висоти двох бань і наложив план крім центра
20/ VII Спускав точки в центрі
19/ VII Міряли план
18/ VII Провіска […]
23/ VII 28. […] де про[во]дився – Кам’янка – Єлизаве.
Подгородня | Н. Николаївка
Обухівка | Крестополля
Спаське | Прав[ий] берег Дніпра
Петриківка | Дніпро-рен. [?] район
Чаплинка
23/ VII Перекрий попередніх двох башт і для тих […] і побудовано одну
башту для П[…] Федька.
Два перекрої побудував і план хати. Дмитро вранці брав проміри за
фотографував 3 хати і проявив їх Павло […]
Були у золотаря […]
24/ VII Новомосковськ. Закінчив Федько міряти центр і викреслив подо-
вжни перекрій двох башт.
Купив і відправив до Х[аркова] 4 глечика, 2 миски і качку.
Послав міряти ц[еркву] Воронівки, що її і почали.
Зняв у ц[церкві] хрест великий (здається 11/2 довжини в вишину) 1791 р.,
маленький, та дароносицю.
Церква в центрі витягнута восьмигранна з дуже короткими кутовими
сторонами. З рукавами він сполучається арками, зтягнутими двома брусами;
Бруси – неросжаті. Рукава в центр входять деревинами через одну. З входа в
центр зразу дві і центр і обидва рукава.
190 ISSN 2078-0133
Арки добре нарисовані і багато додають стрункості.
Вгорі стіни зтягнуто зв’язками. Зв’язка понад довгими стінами лежать
близько і з-за них видно виходять з стіни. Короткі ж лежать далеко від стін.
1й залом в широких стінах гладко і гостро підіймаються вгору. В коротких
стіна залома боки мають заглиблення, і вони взагалі утворюють накруще-
ну криву площу. Короткі площі звужаються небагато. Восьмерик невисокий
супроти прольоту ширини. Верх восьмерика зтягнуто зв’язками, як і в сті-
нах. Вікна при основі четверо. Другий залом вдвічі довший за 1й і мабуть
рівний 1му восьмерику. Його короткі стіни – прямокутники. А довгі стіни
різко звужуються і 2й восьмерик вже стіни має 1:11/2 відношень. Цей вось-
мерик низьким здається він має теж 4 вікна. Над ним короткий, некрутий
залом і далі зрізана пирамида з денцем. Останні дві часті здається мають
каркас і вироблені з прибитих до каркасу дошок.
Цілий низ, мимо певної сухості в гранях, дуже тягнутий. Причому висо-
кість низ стін з 1м заломом і сам верх особливо підкреслюють.
Бокові рукава (крім західного, перебудовано). Коли стоять в них здають-
ся нижчими, ніж коли на них дивитися з центра або протилежного рука-
ва (арка сильно підвищує […] хвилястою загостреною лінією). Перекрито
рукав коробчастоподібним склепінням, в нього врізається похила площа
з піддвірної стіни і короткі трикутники коротких стінок шостигранника
плану. Довжі стіни
мають вікна в 2 яруси, а над дверима.
Вікна – прямокутні, двері також.
Стіни в рукавах мають ясно виявлений нахил стін до середини, а центр
– дуже мало.
Крито плескою стелею, низькі […]
Зовні церква суховата і скучновата. Стрункість низу скрадають при-
твори. Скучні особливо верх восьмерика та глухий широкуватий лихтар.
Не додає гарного і горизонтальна гладка обшивка, скучні пропорції вікон.
191Праці Центру пам'яткознавста, вип. 20, К., 2011
Можливо пізніші круглі вікна теж надають до певної сухості. Взагалі, вну-
трішність далеко цікавіша.
Обшивка: низ (менше метра) простовічна, а вище позелена.
Байцман – кусачки
Хлапцáнки – плоскогуб
Бекцáнки – круглоб
Цейзен –
Бáсьма – форма шаблон
Тáбер – після натілка обролля
Грабштúхель узької лінії
Бавштихель широкої лінії
Поліреза – стальні поліровальні інструменти
Пунцúн – ударник
Лобзик
Срубстáк – тиски
Калнець
Фифка, фатка
192 ISSN 2078-0133
Кепфáрник – Керник – пробивач дірок
Корцанка – пінцет
Обцелідра – ремінь для витирання поліреза
Одбар, обділ – сірчані з відбою
Прирочь – мідь, срібло і бура в вуглі
Чистка Крáсберст – мірка д міді
Шáльки – віси
Єнгус – форма куди вливають розпл[авлене] срібло
Хати: Найновіші – глиняні з масою соломи, криті соломою й очеретом.
Старіші (літ 30) будиночки – криті гонтою, але на них мода скоро пройшла.
Найстаріші будови, оповідають були рублені. На Воронівці зустрів комору
рублену з недуже товстого дерева; замок:
більшість же хат – на стовпах, верх, кілька вінців – окіп рублено з великими
підкосами. І на причілку дах сильно винесено на останніх стінах крокви, –
до підкровної прямо пришиті. Часто зустрічаються хати, що дах у них під-
перто стовпами (див. фотогр[афію]) і іноді він значно вище хати, що осіла,
– тоді одержується ніби піддашок зашито вгорі шальовкою. Криється хата з
острішками на кутах, має майже завжди вгорі відокремлений гребінь.
Часто верхи доволі високі. В одній хаті (золотаря) хата має подвійне
вікно, як на галицько[-]підміських хатах. Новіші хати іноді бувають дво-
спаднеті.
Вікна, звичайно, великуваті. Обмазані, білені з синькою.
Форм собора
Протод’якон Соборн[ої церкви] Білановський Григорій Степанович.
Микола Йосипович Махно – Січова вул., Новомосковськ.
Цікаві церкви:
Орловщина
Скит
Вескресенівка [закреслено С.А. Таранушенком – авт.]
Піщанка
Воскресенівка
Перещепино
Ігрінь-Одинковка
193Праці Центру пам'яткознавста, вип. 20, К., 2011
Наличники – «ампірові» – з піврозерами та трьорукі.
Знімка старого собора у Костиця.
Дзвіниці Краснощокова.
Алєксєєв – генерал: по іменн[ому] указу.
(Пихуш) Пику – підрядчик. Майстера головного убило під час роботи.
Вінець зводили по остаткам Старого, бо без цього її не могли вивести і
Махно твердить, що майстри з трудом справлялись з завданням. Його дядь-
ко був ризарем. Були тертя між духовенством і титарем. Духовенство хотіло
мурований. Будували років три.
Дзвін. 1828 1782 Церква
Вівтар має форму чотирьохкутника з апсидою. Апсіда крита конхою, а
чотирьохкутник коробом.
Приділи перекриті складним склепінням, в основі короб. пд.-пн, зі сходу
йде конха і розпалубка від арки, що сполучає приділ вівтаря. Зовні вівтар
крито просто коробом з врізкою від вівтарної стіни. Так само коробом крито
рештки рукавів. Центр-квадрат арками і 4 плоскими парусами переходить в
рівносторонній восьмерик, над вікнами він має поясок і вгорі закінчається
гранчастим склепінням. Баня нахрест, пілони стягнуто тирами залізними.
Зовні ліхтар дерев’яних примітивний.
В церкві – рококо (парадного) дарохранительниця в кілька ярусів і крі-
селки двох панів (як оповідав монах) було вивезено гарбу повну (так, що
ледве коні повезли).
В трапезній мурованій є бібліотека, архів і тут ще кілька мідних чеканених
(рококо і ампір) іконних шат, два хрести кіпарисові різьблені низькі. В церкві
194 ISSN 2078-0133
хороший іконостас і кілька дуже хороших (18 в.) ікон, а одна – московського
письма (Микола). З Українських найбільш цінна – Богородиця (коронована з
віночком) прекрасного декорованого письма – в Кіоті, в церкві на стіні.
Дуже добрий «Коц» з великими квітами на кофейному тлі.
В церкві чимало народних пізніх геометричних килимів – загалом,
монастир потрібує перегляду майна і певну частину його необхідно взяти
під охорону і обліка, або до Музея […]
[…] Закінчено побудування наземного плану у с. Воронівка і взят обмі-
ри висот;
26.VII. 1928 Видано Федькові 1 крб. | Виїхали з Новомосков.
---- Дмитрові 2 крб. | до Дніпропетровська в 6 г. ран.
Виїхали з Дніпропетровська до Кременчуга в 1 г[одині] дня пароплавом
– Був у Яворницького, розповів йому про Самарський собор (Приходив
Суслов) і намітили мірять: Перещепину, Петриківку:
Третю Воскресенівську просив вислати обміри Кодацької церкви.
Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського
ф. 278, № 1351, арк. 1–24
Джерела та література
1. Козацький Троїцький собор: Архітектурна перлина України. До 230-річчя побудування:
Архітектурно-історичний нарис. Бібліографія / Упор.: І. Голуб, О. Харлан. – Дніпропетровськ:
ДОУНБ, 2008. – 32 с.
2. Таранушенко С.А. Монументальна дерев’яна архітектура Лівобережної України. – К.:
Будівельник, 1976. – 336 с.
Харлан А.В. «Дневник из путешествия на Запорожье» С.А. Таранушенко как источник
архитектурно-искусствоведческих исследований Днепропетровщины
В статье представлен архивный документ, автором которого является известный укра-
инский искусствовед С.А. Таранушенко. В документе говорится о результатах спасатель-
ных исследований объектов сакрального искусства Днепропетровщины 1928 года.
Ключевые слова: Таранушенко С.А., Запорожье, Днепропетровщина, сакральное ис-
кусство.
Kharlan О.V. “Diary of a trip to Zaporizhzhya” by S.A. Taranushenko as a source of archi-
tectural and art research of Dnipropetrovs’k region
The archive document of authorship of the famous Ukrainian art critic S.A. Taranuschenko
is presented in this article. The results of the saving expedition of the sacral art objects of
Dnipropetrovs’k region are told in the document.
Key words: Taranushenko S.A., Zaporizhzhya, Dnipropetrovs’k, sacred art.
|