Смертність парафіян церков Києво-Печерської лаври XVIII ст. (за даними метричних книг)

У статті розглядаються показники та динаміка смертності парафіяльного населення Києво-Печерської фортеці на основі даних метричних книг. Наведені результати обчислень таблиці смертності, співвідношення народжених і померлих, чоловіків та жінок окремих церков. Зазначені проблемні аспекти й перспектив...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2011
Автор:	Мельник, О.О.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури 2011
Назва видання:	Праці Центру пам’яткознавства
Теми:	Некрополістичні пам’ятки
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/80653
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Смертність парафіян церков Києво-Печерської лаври XVIII ст. (за даними метричних книг) / О.О. Мельник // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 20. — С. 280-290. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-80653
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-806532015-04-21T03:02:02Z Смертність парафіян церков Києво-Печерської лаври XVIII ст. (за даними метричних книг) Мельник, О.О. Некрополістичні пам’ятки У статті розглядаються показники та динаміка смертності парафіяльного населення Києво-Печерської фортеці на основі даних метричних книг. Наведені результати обчислень таблиці смертності, співвідношення народжених і померлих, чоловіків та жінок окремих церков. Зазначені проблемні аспекти й перспективи у вивченні метрик. В статье рассматриваются показатели и динамика смертности приходского населения Киево-Печерской крепости на основе данных метрических книг. Приведены результаты вычислений таблицы смертности, соотношение рожденных и умерших, мужчин и женщин отдельных церквей. Отмечены проблемные аспекты и перспективы в изучении метрик. This article examines the dynamics of mortality indicators of the parish population of Kiev- Pechersk Fortress on the basis of metrical books. Calculations mortality tables, show the ratio between births and deaths, for the men and women in separate churches. Problematic aspects and perspectives were marked in the study of metrics. 2011 Article Смертність парафіян церков Києво-Печерської лаври XVIII ст. (за даними метричних книг) / О.О. Мельник // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 20. — С. 280-290. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 2078-0133 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/80653 314.42(477-25)«17» uk Праці Центру пам’яткознавства Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Некрополістичні пам’ятки Некрополістичні пам’ятки
spellingShingle	Некрополістичні пам’ятки Некрополістичні пам’ятки Мельник, О.О. Смертність парафіян церков Києво-Печерської лаври XVIII ст. (за даними метричних книг) Праці Центру пам’яткознавства
description	У статті розглядаються показники та динаміка смертності парафіяльного населення Києво-Печерської фортеці на основі даних метричних книг. Наведені результати обчислень таблиці смертності, співвідношення народжених і померлих, чоловіків та жінок окремих церков. Зазначені проблемні аспекти й перспективи у вивченні метрик.
format	Article
author	Мельник, О.О.
author_facet	Мельник, О.О.
author_sort	Мельник, О.О.
title	Смертність парафіян церков Києво-Печерської лаври XVIII ст. (за даними метричних книг)
title_short	Смертність парафіян церков Києво-Печерської лаври XVIII ст. (за даними метричних книг)
title_full	Смертність парафіян церков Києво-Печерської лаври XVIII ст. (за даними метричних книг)
title_fullStr	Смертність парафіян церков Києво-Печерської лаври XVIII ст. (за даними метричних книг)
title_full_unstemmed	Смертність парафіян церков Києво-Печерської лаври XVIII ст. (за даними метричних книг)
title_sort	смертність парафіян церков києво-печерської лаври xviii ст. (за даними метричних книг)
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
publishDate	2011
topic_facet	Некрополістичні пам’ятки
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/80653
citation_txt	Смертність парафіян церков Києво-Печерської лаври XVIII ст. (за даними метричних книг) / О.О. Мельник // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 20. — С. 280-290. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.
series	Праці Центру пам’яткознавства
work_keys_str_mv	AT melʹnikoo smertnístʹparafíâncerkovkiêvopečersʹkoílavrixviiistzadanimimetričnihknig
first_indexed	2025-07-06T04:39:05Z
last_indexed	2025-07-06T04:39:05Z
_version_	1836871053557628928
fulltext	280 ISSN 2078-0133 – ХVІІІ ст. – 7; – ХІХ ст. – 12; – ХХ ст. – 6. Зозуля С.Ю. Некрополь Благовещенского монастыря в Нежине В исследовании впервые рассматривается некрополь Благовещенского монастыря в Нежине как объект памятниковедческого исследования. Очерчен круг источников и историография проблемы. Определены содержание, структура, динамика и особенности формирования памятника. Составлен алфавитный некрополь-справочник захоронений указанного тематико-географического некрополя. Ключевые слова: захоронение, погост, историческое кладбище, некрополь, некропо- листический памятник, историография, Благовещенский монастырь, Нежин. Zozulya S. Necropolis of the Annunciation Monastery in Nizhyn In the fi rst study considered the necropolis of the Annunciation Monastery in Nizhyn as a cultural legacy studies’ object. A range of sources and historiography of the problem is outlined. The content, structure, dynamics and specifi c features of the cultural legacy object are deter- mined. An alphabetical directory of burials in this necropolis-specifi ed topics and geographical necropolis is compiled. Key words: grave, burial churchyard, historic cemetery, necropolis, necropolistic legacy ob- ject, historiography, Annunciation Monastery, Nizhyn. УДК: 314.42(477-25)«17» О.О. Мельник Смертність парафіян церков Києво-Печерської фортеці ХVІІІ ст. (за даними метричних книг) У статті розглядаються показники та динаміка смертності парафіяльного населен- ня Києво-Печерської фортеці на основі даних метричних книг. Наведені результати об- числень таблиці смертності, співвідношення народжених і померлих, чоловіків та жінок окремих церков. Зазначені проблемні аспекти й перспективи у вивченні метрик. Ключові слова: метрична книга, смертність, Києво-Печерська фортеця, церква, демографія. Протягом більше, ніж століття привертає увагу вчених соціально- демографічна історія Києва та стимулює появу нових досліджень у цьому напрямі [1]. Інформаційну базу щодо вивчення кількісних змін суспільства ХVІІІ ст. складають міські переписи, присяжні листи, подвірні ревізії населення Гетьманщини й інші писемні документи. Поруч із поглибленим аналізом нако- пичених даних, до наукового обігу залучаються маловідомі джерела, зокрема, матеріали церковного діловодства. Окремим блоком у них представлені метрич- ні книги, що слугували основним засобом реєстрації громадянського стану 281Праці Центру пам'яткознавста, вип. 20, К., 2011 осіб, у т.ч. й смерт- ності, на території Російської імперії. Незважаючи на їх цінність, цер- ковнопарафіяль- ні книги Києва докладно ще не розглядалися як масове однорідне першоджерело – лише використовувалися в окремих генеалогічних дослідженнях. Основним завданням даної статті є виявлення інформаційного потен- ціалу метричних книг у висвітленні демографічних показників, динамі- ки смертності та соціального складу парафіян Києво-Печерської фортеці ХVІІІ ст. Звісно, метрики не можна вважати абсолютно достовірним джере- лом, оскільки вони заповнювались різними особами та містили відомості за ступенем важливості на розсуд їх заповнювачів. Вірогідно, початкові запи- си робилися в чорновому варіанті, оскільки виправлень в книгах майже не помічено. Незважаючи на це, інформація подана в них є досить точною. Першим офіційним документом про необхідність реєстрації народжень і смертей є указ царя Петра І від 14 квітня 1702 р. [2]. Систематичне ж веден- ня книг почалося в 1722 р., коли священиків зобов’язали записувати відпо- відні відомості та доводити їх до відома Архієрейського приказу; в 1724 р. затвердили форму таких книг [3]. Вивченню законодавчої сторони появи й побутування метричних книг уже присвячено окремі публікації, тому ми не будемо детально на цьому зупинятися [4]. Метрики зберігалися у церкві, але священик повинен був щороку робити копію документа та надсилати до Київської духовної консисторії, яка й здій- снювала безпосереднє керівництво й контроль за їх веденням. Так, у фонді Київської духовної консисторії Центрального державного історичного архі- ву в м. Києві (далі – ЦДІАК України) трапляються 2 примірники: консистор- ський з однорічними книгами декількох церков і парафіяльний – книги одні- єї церкви за кілька років [5]. До складу заснованої в 1706 р. Києво-Печерської фортеці входило 4 парафіяльні церкви: Преподобного Феодосія Печерського, Вознесіння Господнього, Преображення (Спаса) Господнього й Воскресіння Христового [6]. Дані про кількість і смертність населення Печерська наведені в публі- каціях дослідників кінця ХІХ – початку ХХ ст. [7]. Однак, ці роботи міс- тять лише поодинокі архівні факти. Наступний період пожвавлення в аналізі 282 ISSN 2078-0133 динаміки населення відбувся вже у 80-ті роки ХХ ст., свідченням чого стала поява праць А.Л. Перковського та Р.М. Моторіна [8]. Але питання кількості померлих розглядалося переважно в контексті загальної статистичної бази. Корпус метричних книг храмів Києво-Печерської фортеці ХVІІІ ст. зберігається в ЦДІАК України. Вже згаданий фонд «Київська духовна консисторія» (ф. 127) містить наступну кількість метрик: 22 екземпляри, що стосуються парафії церкви Вознесіння Господнього, 31 – церкви Воскресіння Христа, 32 – церкви Преображення Господня та 27 – церкви Преподобного Феодосія. Найбільш ранні з них належать до 1725 р. Загалом, упродовж ХVІІІ ст. метрики розподіляються так: за 20-ті роки – 12 книг; за 30-ті роки – 34; за 40-ві роки – 4; за 60-ті роки – 6; за 70-ті роки – 23; за 80-ті роки – 26; за 90-ті роки – 7. Наявні метрики, періоду що розглядається, умовно можна поділити на 2 групи: 1725–1741 р. та 1763–1792 р. [9]. На жаль, ці джерела пред- ставлені досить нерівномірно: найповніше представлена друга група, справи, що стосуються 50-х років не виявлені зовсім. Тому вони не можуть надати повне уявлення про соціальне життя парафії кожного окремого року. Проте, це не зменшує їх історичної цінності, а залучення математико-статистичних методів до обробки матеріалу дозволяє визначити зміни смертності, вста- новити співвідношення чоловіків і жінок, а також середній вік померлих. Незважаючи на частку пропусків, неповноту інформації, відсутність уточнень й великі втрати документів у 1920–1930-х роках і під час Другої світової війни, стан представлених матеріалів можна вважати задовільним [10]. Метричні книги організовані за хронологічним принципом. Передмова міс- тить назву церкви, установу якій вона підпорядкована, рік ведення та частини з яких вона складається: про народжених, про одруження та про померлих. Остання, в цілому відповідає звичайній структурі метрик. Вона включає в себе порядко- вий номер, дату смерті, особисте ім’я небіжчика, патроніми (для дітей та жінок), прізвище (прізвисько), кількість прожитих років, іноді ім’я представника духів- 283Праці Центру пам'яткознавста, вип. 20, К., 2011 ництва, що відспі- вувала небіжчика. Останній річний запис був заключ- ним і містив кіль- кість померлих за статями. Іноді кожен новий запис у частинах метрич- ної книги супрово- джувався порядко- вим номером. З 1763 р. на останній сторінці книги зустрічаємо зведені таблиці- екстракти, які підсумовували дані книги за статями (чоловіки, жінки) та розділа- ми [11]. Додатково у зведених підрахунках указувався вік померлих чоловіків. У ході дослідження ми використовували поділ на вікові інтервали, в основу якого покладено дещо доповнену схему антрополога Р. Мартіна: немовлячий вік (до 2 років), дитячий вік (від 2 до 11 років), юнацький (від 12 до 19 років), вік змужнілості (від 20 до 29 років), зрілий вік (від 30 до 49 років), похилий вік (від 50 до 69 років) і старечий вік (понад 70 років). Слід підкреслити, що чоловіча смертність фіксувалася ретельніше жіночої. Підтвердженням цього є переважна відсутність записів про прожиті жінками роки – лише в 16 зі 112 метричних книг зафіксовано їх вік. Іншою поширеною традицією було округлення віку дорослих і літніх людей, до п’яти чи десятка літ. Протягом року смертність парафіян була досить високою, особливо серед немовлят і дітей. Це пояснюється епідеміями, частим недоїданням, низьким рівнем життя, медичної допомоги та культури догляду за новонародженими. Антисанітарні умови існування, пов’язані з відсутністю відповідних гігієнічних уявлень і навичок, зумовлювали виникнення й поширення хвороб. Усе це є свід- ченням невміння суспільства боротися за оздоровлення мікро- та макросередо- вища. Для тогочасної людини було важко уникнути не лише запобігання захво- рювання, але й боротися проти більшості хвороб, які призводили до смерті. У цілому розподіл померлих за віковими групами протягом ХVІІІ ст. вигля- дає наступним чином: до 1 року – 22 % (19 % чоловіки та 24 % жінки); від 2 до 11 р. – 20 % (14 %; 27 %); від 12 до 19 р. – 4 % (4 %; 4 %); від 20 до 29 р. – 12 % (20 %; 5 %); від 30 до 49 р. – 23 % (25 %; 20 %); від 50 до 69 р. – 17 % (16 %, 18 %); від 70 років і старше – 2 %. Найбільший відсоток помер- лих припадає вікову групу до 2 та від 30 до 49 років. Отримані матеріа- ли ілюструють різкий спад дитячої смертності після 11 років із коливан- ням у різні роки від 4 % до 6 %, що, можливо, пов’язано з підвищенням іму- ностійкості до інфекційних захворювань. Коефіцієнт смертності хлопчиків до 2 років на 100 народжених у першій половині ХVІІІ ст. складав 36 осіб, 284 ISSN 2078-0133 а в другій – 42. У середньому до віку 2 років не дожи- вав кожен четвер- тий новонародже- ний. Скорочення народжувано с - ті в другій полови- ні ХVІІІ ст. супро- воджується відпо- відним зниженням смертності. Показники смертності жінок істотно вищі, ніж чоловіків до 12 років, а після 19 років – навпаки. Подібну диспропорцію, можливо, можна поясни- ти кращим годуванням хлопчиків, ніж дівчат. Однак, обмеженість даних про жіночу смертність змушує сумніватися в її вірному відсотковому співвідно- шенні. Висока смертність чоловіків у віці 20–49 років зумовлена постійним перебуванням військових у стінах фортеці, які й становили основну групу парафіян. Це неодмінно мало б віддзеркалитися на економічній сфері життя (Табл. 1). Тому наголошуємо на необхідності залучення інших джерел для більш докладного розгляду цього питання. Співвідношення померлих у зрі- лому та похилому віці на загал відображає соціальну ситуацію у фортеці. Оскільки смертність цього періоду належить до традиційного типу, можна спостерігати її різкі підйоми та зриви контролю над нею, головною причиною яких ставали хвороби та умови життя. У відносно сприятливі роки «нормаль- ної» смертності відбувалося поступове зростання населення. Спостерігати подібні явища дозволяє побудована за наявними синхронними шістнадцять- ма книгами кожної з парафіяльних церков фортеці гістограма співвідношен- ня народжених і померлих (Рис. 1). Негативний природній приріст і високий рівень смертності, поряд із високою чисельністю гарнізону фортеці (1728 р. – 5760 солдатів), свідчать про постійну міграцію військових. У цілому, показ- ники народжуваності й смертності є досить мінливими. Матеріали всіх 112 метричних книг наведені на гістограмах річ- них даних про померлих у чотирьох парафіях Києво-Печерської фортеці (Рис. 2–5). Демографічні кризи смертності, як бачимо з наведених даних, припали на 1739 та 1770 р. Водночас, короткотривалі зниження смертнос- ті (1730–1733 роки; 1779 р.; 1783 р.; 1792 р.) мало впливають на загальну середню тривалість життя. На наявних гістограмах смертності також можна прослідкувати статевий розподіл парафіян із 1725 до 1796 р. Кількісне спів- відношення померлих чоловіків і жінок у середньому складає 4:1, що пояс- нюється приналежністю церков до військової фортеці. 285Праці Центру пам'яткознавста, вип. 20, К., 2011 Різке зростання кількості смертей у 1739 р. могло бути викликане лише екзо- генними причинами: епідемією, голодом або військовими діями. Причиною катастрофічної смертності 1770 р. стала епідемія морової пошесті в Києві 1770–1771 років. Більшість померлих чоловіків належала до вікової категорії від 30 до 49 років (Табл. 2). За офіційною відомістю наданою Сенату генерал- губернатором у липні 1772 р. – на Печерську з 19 вересня 1770 р. до 6 січня 1771 р. зафіксовано смерть 894 чоловіків і 652 жінок. Під час наступної хвилі епідемії з 23 червня до 20 грудня 1771 р. зазначено про смерть 222 чоловіків і 145 жінок. [12]. Матеріали метрик за 1770 р., які вдалося виявити – це книги Преображенської, Феодосіївської та Воскресенської церков, що реєструють 667 померлих (463 чоловіки та 204 жінки), протягом 1771 р. – 168 (117 та 51). Оскільки абсолютні дані не дають повне уявлення про динаміку й інтен- сивність процесу, ми побудували коротку таблицю смертності чоловіків за окремі роки періоду з 1733 до 1792 р. (Табл. 3). Коренем таблиці (початко- вою чисельністю) умовно визначено 100 осіб. Наявна інформація дозволяє вирахувати середню тривалість життя, яка є досить низькою – 26,9 років, що зумовлено високою передчасною смертністю в дитячому віці та віці змуж- нілості. Середній вік тривалості життя жінок у першій половині ХVІІІ ст. був дещо вищим і становив 28 років. Слід пам’ятати, що під даним термі- ном розуміють число років, яке проживає одна людина в середньому з дано- го покоління народжених за умов незмінності смертності. Матеріал таблиці демонструє залежність основних показників: чим вищий рівень смертності, чим менша частка народжених доживає до наступних поколінь – тим стрім- кіше падає кількість тих, хто доживає до наступного покоління На жаль, київські метричні книги далеко не завжди відповідають затвердже- ній Синодом формі: прожиті роки жінок практично не вказувалися, хто сповід- ував померлих перед смертю й місце їх поховання (за деякими винятками) зали- шаються невідомими. Причина смерті також указувалася вкрай рідко – лише 286 ISSN 2078-0133 під час нещасних випадків, коли особа помирала без сповіді [13]. Метрики міс- тять значу базу для ономастичних досліджень: топо- німіки (назв райо- нів Києва й навко- лишніх селищ, звідки походять померлі) й антропоніміки (календарні імена та прізвища, що зароджувалися). Власні імена фіксувалися, здебільшого, в кано- нічній формі (Іоанн, Афанасій, Ілія тощо). Вивчення прізвищ дає можливість прослідкувати територіальні особливості їх поширення. Перспективним є вивчення сезонності смертності (розподіл смертності за місяцями в межах року), що дозволить виявити вік загострення хвороб (хро- нічних – навесні та восени, інфекційних – улітку, нежиті – взимку та навесні). Залучення в майбутньому комплексного аналізу та порівняльно-історичного методу надасть можливість виявити структурні зміни метрик. А використан- ня методу персоніфікації дозволить скласти генеалогічні бази даних і здій- снити згодом типологізацію портрету. Неабияке значення має також розгляд станово-професійного складу населення міста – шляхом підрахунку про- фесійних, рангових категорій, звань і соціального статусу, посад. Метричні книги грають важливу роль у відтворенні загальної атмосфери епохи, дета- лей побуту, відображенні конкретних осіб певного часу. Упродовж майже всього ХVІІІ ст. Києво-Печерський монастир був скла- довою військової фортеці, і переважна частина населення території монас- тиря працювала чи служила в артилерійському гарнізоні. Військові прибу- вали з інших населених пунктів, але на момент служби більшість з них уже мали сім’ї. В частині «Про померлих» метричних книг церкви Преображення Господнього (Спаса на Берестовому) протягом другої чверті ХVІІІ ст. при- близно половина записів стосуються солдатів Ніжинського полку, решта – належні до лаврського монастиря; книги третьої чверті ХVІІІ ст. містять лише імена та прізвища померлих; документи останньої чверті ХVІІІ ст. назива- 287Праці Центру пам'яткознавста, вип. 20, К., 2011 288 ISSN 2078-0133 ють переважно членів сімей посполитих і міщан. Соціальний склад парафі- ян церкви Преподобного Феодосія включає в себе переважно солдатів та інші військові чини з незначною кількістю належних до монастиря, а з 80-х років ХVІІІ ст. – померлих солдат ІV та VІ батальйонів. Майже всі померлі парафі- яни церкви Вознесіння Господнього складаються з військових (солдати, арти- лерійські інженерні солдати, сержанти, капрали, прапорщики, поручики) та членів їх сімей. Серед померлих парафії церкви Воскресіння Христова – як і в попередньому випадку – більшість складали військові (солдати, рекрути, прапорщики, сержанти, капрали, комісари, генерал-майори) та члени їх сімей; іноді згадуються малоросіяни, міщани, купці, канцеляристи. Кріпаки (поспо- литі, панські слуги, належні до монастиря) включені до метричних книг, хоча й не мали громадянських прав. Іноді в метриках згадуються особи, які прожи- вали не у Києві. Сумарно серед померлих чоловічої статі найчастіше зустрі- чаються нижні та середні чини. Тому з великим ступенем вірогідності можна стверджувати, що значна частина парафіян церков належала до рядових (сол- дат, рейтар, драгун), урядників нижчого (капрал, сержант) й середнього рангу (прапорщик, поручик, ротмістр, капітан) та членів їх сімей. Порівняно незна- чну частку становили урядники вищого рангу (майор, генерал артилерії), 289Праці Центру пам'яткознавста, вип. 20, К., 2011 міщани та належні до монастиря. Невелику частину становили також кате- горії, пов’язані з обслуговуванням населення цих парафій: лаврський коваль, садовий учень, губернський кухар, коновал стайні. Серед осіб бюрократично- го чиновництва названі: пристав, лаврський канцелярист, радник. Оскільки у фортеці здебільшого перебували російські війська, в книгах окремо назива- лися українці (малоросіяни). Проте, своє соціальне походження вказали лише окремі особи, тому станова структура за даними джерелами є неповною. Отже, для парафіян церков Києво-Печерської фортеці ХVІІІ ст. характер- ний високий відсоток дитячої смертності (крім років її зниження), приблизно рівне співвідношення народження хлопчиків і дівчат, нерівне співвідношення чоловіків і жінок поряд із зазначеним високим відсотком смертності чоловіків. Значним у фортеці був відсоток померлих чоловіків у віці змужнілості. Пік дитячої смертності припадав на вік до 12 років. Зокрема, причиною тако- го явища серед немовлят могла бути низький рівень санітарної допомоги та відсутність ранніх пологів жінки. Характер смертності майже завжди був екзогенним: більшість людей помирало внаслідок зовнішніх причин, які за інших життєвих умов могли бути усунені. Підтвердженням цього є високий рівень смертності та низький рівень тривалості життя. Дані метричних книг дозволили зазначити різкий підйом кількості померлих наприкінці 30-х років ХVІІІ ст. і з’ясувати число жертв морової пошесті 1770–1771 років. У цілому, інформація, отримана під час аналізу метричних книг істотно доповнює й конкретизує загальновідомі дані. Наслідком подальшого активного втручання уряду в демографічний процес стало формування сучасного типу смертності. Джерела та література 1. Климовський С.І. Соціальна топографія Києва ХVІ – середини ХVІІІ сторіччя. – К.: Стилос, 2002. – 230 с.; Попельницька О. Соціально-історична топографія київського Подолу у ХVІІ– ХVІІІ ст.: парафія церкви Миколи Доброго (Добромикільська) // Київська старовина. – 2000. – № 2. – С. 9–17; Перковський А.Л. Про чисельність населення м. Києва на початку ХVІІІ ст. джерела до історичної демографії України // Український археографічний щорічник. – К., 1992. – Вип І. – С. 144–156; Яременко М. Київське чернецтво ХVІІІ ст. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2007. – 304 с.; Він же. Монах ХVІІІ ст. Кілька штрихів до духовно-інтелектуального образу на прикладі ченця Київського Пустинно-Миколаївського монастиря // Історія релігій в Україні. Праці Х міжнародної конференції. – Львів, 2000. – Кн. І. – С. 423–425. 2. Полное собрание законов Российской империи. – СПб.: Типография ІІ Отделения Собственной его Императорского Величества Канцелярии, 1830. – Т. ІV. – С. 192. 3. Там само. – С. 266–267, 693–715. 4. Кондратюк Ю.С. Законодавча діяльність Синоду щодо регламентації ведення метричних книг у ХVІІІ – на початку ХХ ст. // Наукові записки Національного університету ”Острозька академія”. Історичне релігієзнавство: зб. наук. пр. – 2010. – № 2. – С. 104–112; Васик О.В. Законодавче регулювання метрикації у Російській Імперії // Наукові праці: Науково- методичний журнал. – Т. 129. Вип. 116. Історія. – Миколаїв: Вид–во ЧДУ ім. Петра Могили, 2010. - 145–149. 5. Центральний державний історичних архів України в м. Києві (далі – ЦДІАК України), ф. 127, 290 ISSN 2078-0133 оп. 1012, од. зб. 417а, 599, 880; оп. 1013, од. зб. 85. 6. Новгородцев В.И. Географическое описание города Киева // Сборник материалов для историче- ской топографии Киева и его окрестностей. – К.: Тип. Е.Я. Федорова, 1874. – С.148–149. 7. М. В-Б. Население г. Киева в 1742 г. // Киевская старина. – 1888. – С. 1–10; Андриевский А.А. Архивная справка о составе киевского общества в 1784–1797 гг. // Киевская старина. – 1894. – № 2. – С. 192–203. 8. Моторін Р.М. Статистичний нарис історії населення Києва (ХІ–ХІХ ст.) / Демографічні дослідження: зб. наук. пр. – К. : Наукова думка, 1983. – Вип. 7. – С. 69–73; Перковський А.Л. Довголітні люди на Правобережній Україні в ХVІІІ ст. // Український історичний журнал. – 1966. – № 2. – С. 106–109; Він же. Новые данные о населении Киева в середине ХVІІІ в. // Вопросы истории. – 1982. – № 6. – С. 176–179; Він же. Про чисельність населення м. Києва на початку ХVІІІ ст. джерела до історичної демографії України // Український археографічний щорічник. – К., 1992. – Вип. І. – С. 144–156. 9. ЦДІАК України, ф. 127, оп. 1012, од. зб. 96, арк. 162–174; од. зб. 98а, арк. 109–125 зв., 141–147 зв.; од. зб. 105а, арк. 1–26; од. зб. 123а, арк. 3–18, 110–116 зв.; од. зб. 143, арк. 1–21; од. зб. 144, арк. 120–139; од. зб. 168, арк. 48–53 зв.; од. зб. 169, арк. 116–119, 120–124; од. зб. 188, арк. 2–14 зв.; од. зб. 189, арк. 19–30; од. зб. 417а; од. зб. 87б, арк. 22–24 зв.; од. зб. 597; од. зб. 599, арк. 45–69; од. зб. 668, арк. 96–105; од. зб. 713, арк. 274–310; од. зб. 750, арк. 253–289; од. зб. 786, арк. 104–110; од. зб. 93б, арк. 195–219 зв.; од. зб. 960, арк. 176–203; од. зб. 106б, арк. 5–17 зв.; од. зб. 114б, арк. 1–15; од. зб. 134б, арк. 95–117; оп. 1013, од. зб. 19, арк. 29–54 зв., 224–227 зв.; од. зб. 22, арк. 1–34 зв.; од. зб. 33, арк. 3–38; од. зб. 249, арк. 8–19 зв.; оп.1019, од. зб. 900, арк. 197 зв. – 229, 237–267. 10. Мордвінцев В.М. Метричні книги // Вісник Київського університету: Історія. – К.: Видавничий центр «Київський університет», 1999. – Вип. 41. – С. 12. 11. ЦДІАК України, ф. 127, оп. 1012, од. зб. 123а, арк. 2; од. зб. 417а, арк. 7, 376; од. зб. 597, арк. 90 зв., 101 зв.; оп. 1019, од. зб. 900, арк. 210 зв., 224, 238 зв., 246, й інші. 12. Андриевский А.А. Вказана праця. – С. 312–313. 13. ЦДІАК України, ф. 127, оп.1019, од. зб. 900, арк. 219. Мельник Е.А. Смертность прихожан церквей Киево-Печерской крепости XVIII в. В статье рассматриваются показатели и динамика смертности приходского населения Киево-Печерской крепости на основе данных метрических книг. Приведены результаты вы- числений таблицы смертности, соотношение рожденных и умерших, мужчин и женщин от- дельных церквей. Отмечены проблемные аспекты и перспективы в изучении метрик. Ключевые слова: метрическая книга, смертность, Киево-Печерская крепость, цер- ковь, демография. Melnyk O.O. Mortality of parishioners from the Kiev-Pechersk Fortress in the Eigh- teenth Century This article examines the dynamics of mortality indicators of the parish population of Kiev- Pechersk Fortress on the basis of metrical books. Calculations mortality tables, show the ratio between births and deaths, for the men and women in separate churches. Problematic aspects and perspectives were marked in the study of metrics. Key words: parish register, mortality, Kiev-Pechersk Fortress, church demographics.

Смертність парафіян церков Києво-Печерської лаври XVIII ст. (за даними метричних книг)

Репозитарії

Схожі ресурси