Зоопланктон деяких озер Шацького національного природного парку
Досліджено видовий склад зоопланктону озер Пісочного, Перемут і Чорного Великого Шацького національного природного парку. З’ясовано якісний склад і кількісний розвиток зоопланктонтів у 2007—2008 рр....
Збережено в:
| Дата: | 2011 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут гідробіології НАН України
2011
|
| Назва видання: | Гидробиологический журнал |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/80697 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Зоопланктон деяких озер Шацького національного природного парку / К.М. Назарук, І.С. Хамар // Гидробиологический журнал. — 2011. — Т. 47, № 4. — С. 34-45. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-80697 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-806972015-04-23T03:01:50Z Зоопланктон деяких озер Шацького національного природного парку Назарук, К.М. Хамар, І.С. Общая гидробиология Досліджено видовий склад зоопланктону озер Пісочного, Перемут і Чорного Великого Шацького національного природного парку. З’ясовано якісний склад і кількісний розвиток зоопланктонтів у 2007—2008 рр. Исследованы видовой состав и структура сообществ зоопланктона озер Песочного, Черного Большого и Перемут Шацкого национального природного парка. В водоемах трансформация структуры зоопланктонных сообществ происходит в разных направлениях и с разной скоростью. В оз. Песочном она усиливается вследствие интенсивного использования водоема с целью рекреации состояние оз. Черного Большого, по сравнению с предыдущими годами, улучшается благодаря снижению количества веществ, обусловливающих токсичность среды и трофность водоема в оз. Перемут трансформация зоопланктона происходит наиболее естественно, поскольку оно не подвергается значительному антропогенному влиянию. Zooplankton species composition and community structure in the Lakes Pisochne, Chorne Velyke and Peremut of the Shatsk National Natural Park has been studied. In different water bodies transformation of zooplankton communities’ structure occurs with different velocity and in different ways. In the Pisochne Lake modifications are the most expressed because of its intensive recreation use; state of the Chorne Velyke Lake improved as compared with previous years due to decrease of the toxic substances content and trophity level; zooplankton transformation in the Peremut Lake are almost natural due to insignificant anthropogenic influence. 2011 Article Зоопланктон деяких озер Шацького національного природного парку / К.М. Назарук, І.С. Хамар // Гидробиологический журнал. — 2011. — Т. 47, № 4. — С. 34-45. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 0375-8990 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/80697 504.455.05:574.583(477.82) uk Гидробиологический журнал Інститут гідробіології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Общая гидробиология Общая гидробиология |
| spellingShingle |
Общая гидробиология Общая гидробиология Назарук, К.М. Хамар, І.С. Зоопланктон деяких озер Шацького національного природного парку Гидробиологический журнал |
| description |
Досліджено видовий склад зоопланктону озер Пісочного, Перемут і Чорного Великого Шацького національного природного парку. З’ясовано якісний склад і кількісний розвиток зоопланктонтів у 2007—2008 рр. |
| format |
Article |
| author |
Назарук, К.М. Хамар, І.С. |
| author_facet |
Назарук, К.М. Хамар, І.С. |
| author_sort |
Назарук, К.М. |
| title |
Зоопланктон деяких озер Шацького національного природного парку |
| title_short |
Зоопланктон деяких озер Шацького національного природного парку |
| title_full |
Зоопланктон деяких озер Шацького національного природного парку |
| title_fullStr |
Зоопланктон деяких озер Шацького національного природного парку |
| title_full_unstemmed |
Зоопланктон деяких озер Шацького національного природного парку |
| title_sort |
зоопланктон деяких озер шацького національного природного парку |
| publisher |
Інститут гідробіології НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Общая гидробиология |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/80697 |
| citation_txt |
Зоопланктон деяких озер Шацького національного природного парку / К.М. Назарук, І.С. Хамар // Гидробиологический журнал. — 2011. — Т. 47, № 4. — С. 34-45. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
| series |
Гидробиологический журнал |
| work_keys_str_mv |
AT nazarukkm zooplanktondeâkihozeršacʹkogonacíonalʹnogoprirodnogoparku AT hamarís zooplanktondeâkihozeršacʹkogonacíonalʹnogoprirodnogoparku |
| first_indexed |
2025-07-06T04:43:54Z |
| last_indexed |
2025-07-06T04:43:54Z |
| _version_ |
1836871358211948544 |
| fulltext |
ÓÄÊ 504.455.05:574.583(477.82)
Ê. Ì. Íàçàðóê, ². Ñ. Õàìàð
ÇÎÎÏËÀÍÊÒÎÍ ÄÅßÊÈÕ ÎÇÅÐ ØÀÖÜÊÎÃÎ
ÍÀÖ²ÎÍÀËÜÍÎÃÎ ÏÐÈÐÎÄÍÎÃÎ ÏÀÐÊÓ
Äîñë³äæåíî âèäîâèé ñêëàä çîîïëàíêòîíó îçåð ϳñî÷íîãî, Ïåðåìóò ³ ×îðíîãî
Âåëèêîãî Øàöüêîãî íàö³îíàëüíîãî ïðèðîäíîãî ïàðêó. Ç’ÿñîâàíî ÿê³ñíèé ñêëàä ³
ê³ëüê³ñíèé ðîçâèòîê çîîïëàíêòîíò³â ó 2007—2008 ðð.
Êëþ÷îâ³ ñëîâà: çîîïëàíêòîí, ñòðóêòóðà óãðóïîâàíü, îçåðà, Øàöüêèé
íàö³îíàëüíèé ïðèðîäíèé ïàðê.
Íàÿâí³ñòü ºäèíî¿ âîäíî¿ ñèñòåìè 22 îçåð çóìîâëþº ñâîºð³äí³ñòü Øàöüêî-
ãî íàö³îíàëüíîãî ïðèðîäíîãî ïàðêó òà âèä³ëÿº éîãî ñåðåä ³íøèõ ïðèðîä-
íî-çàïîâ³äíèõ òåðèòîð³é Ïîë³ññÿ [7]. Äåÿê³ ç âîäîéì ï³ääàþòüñÿ ³íòåíñèâíî-
ìó ðåêðåàö³éíîìó íàâàíòàæåííþ, îäíèì ³ç íàñë³äê³â ÿêîãî º çàáðóäíåííÿ òà
ñóòòºâå ïîã³ðøåííÿ ÿêîñò³ âîäè. Ó âîäîéìàõ â³äáóâàºòüñÿ íàêîïè÷åííÿ îð-
ãàí³÷íèõ ðå÷îâèí, ï³äâèùóºòüñÿ êîíöåíòðàö³ÿ âàæêèõ ìåòàë³â, ñèíòåòè÷íèõ
ïîâåðõíåâî-àêòèâíèõ ðå÷îâèí (ÑÏÀÐ), íàôòîïðîäóêò³â [12, 13]. Öå êàðäèíà-
ëüíî çì³íþº óìîâè ³ñíóâàííÿ ã³äðîá³îíò³â ³ ñóïðîâîäæóºòüñÿ ñòðóêòóðíèìè
ïåðåáóäîâàìè ¿õ óãðóïîâàíü. Äîñë³äæåííÿ çàêîíîì³ðíîñòåé ñòðóêòóðíî¿ îð-
ãàí³çàö³¿ òà ôóíêö³îíóâàííÿ òàêèõ óãðóïîâàíü äàþòü çìîãó âèçíà÷àòè
ñòóï³íü àíòðîïîãåííîãî âïëèâó íà ã³äðîåêîñèñòåìè, ïðîãíîçóâàòè éîãî ìîæ-
ëèâ³ íàñë³äêè òà ðîçðîáëÿòè çàõîäè ùîäî â³äíîâëåííÿ ñòàíó âîäîéì [1].
Îñíîâíèì äæåðåëîì åâòðîô³êàö³¿ Øàöüêèõ îçåð º ðåêðåàö³éíå íàâàíòà-
æåííÿ, ñòîêè òà ñêèäè êîìóíàëüíî¿ ìåðåæ³ ïðèáåðåæíèõ ñ³ë òà ñìò Øàöüê,
ñ³ëüñüêîãîñïîäàðñüêå âèêîðèñòàííÿ çåìåëü [10]. Îäíèì ³ç íàéá³ëüø åâò-
ðîô³êîâàíèõ îçåð Øàöüêîãî íàö³îíàëüíîãî ïðèðîäíîãî ïàðêó º îç. ×îðíå
Âåëèêå, ã³äðîõ³ì³÷íèé ðåæèì ÿêîãî ôîðìóºòüñÿ ï³ä âïëèâîì çàáóäîâè ïðè-
âàòíîãî ñåêòîðà òà ðàéîííî¿ ë³êàðí³ ñìò Øàöüê. Éîãî ïëîùà ñòàíîâèòü
0,8 êì2, ñåðåäíÿ ãëèáèíà — 3,0 ì, ìàêñèìàëüíà — 5,0 ì. Ïåð³îä ïîâíîãî âîäî-
îáì³íó îçåðà ñòàíîâèòü ìàéæå ÷îòèðè ðîêè, ùî ðîáèòü éîãî ÷óòëèâèì äî àí-
òðîïîãåííîãî âïëèâó [15]. Âîäîéìà õàðàêòåðèçóºòüñÿ ÿê òèïîâî åâòðîôíà, ç
âèñîêèì âì³ñòîì îðãàí³÷íèõ ³ çàâèñëèõ ðå÷îâèí ó âîä³ [10].  íüîìó âèÿâëå-
íî ï³äâèùåíèé âì³ñò âàæêèõ ìåòàë³â, íàôòîïðîäóêò³â, ÑÏÀÐ. Çðîñòàííÿ àí-
òðîïîãåííîãî íàâàíòàæåííÿ (ðåêðåàö³éíèõ çàõîä³â ³ çàáóäîâè áåðåãîâî¿
ñìóãè) çóìîâèòü ïîäàëüøå ï³äâèùåííÿ êîíöåíòðàö³¿ òîêñèêàíò³â ó âîä³ òà
çàâäàñòü øêîäè ôóíêö³îíóâàííþ ñôîðìîâàíèõ ã³äðîá³îöåíîç³â [13].
Îáùàÿ ãèäðîáèîëîãèÿ
© Íàçàðóê Ê. Ì., Õàìàð ². Ñ., 2011
34 ISSN 0375-8990 Ãèäðîáèîë. æóðí. — 2011. — Ò. 47, ¹ 4
Îç. ϳñî÷íå — óí³êàëüíà âîäîéìà êàðñòîâîãî ïîõîäæåííÿ, îäèí ³ç îñå-
ðåäê³â ìàñîâîãî â³äïî÷èíêó. Éîãî ïëîùà ñòàíîâèòü 1,9 êì2, ìàêñèìàëüíà
ãëèáèíà – ïîíàä 16,0 ì. Îçåðî ïîð³âíÿíî ñëàáî çàìóëåíå, çàðîñëå ðîñ-
ëèíí³ñòþ ëèøå ó ïðèáåðåææ³, ïðîçîð³ñòü âîäè äîñÿãຠ4,0 ì. Âîäîéìà ìàº
íåçíà÷íèé âëàñíèé ïîâåðõíåâèé âîäîçá³ð. Âîäîïîñòà÷àííÿ çä³éñíþºòüñÿ
ïåðåâàæíî çà ðàõóíîê ãëèáèííèõ äæåðåëüíèõ, ´ðóíòîâèõ òà ï³äçåìíèõ âîä.
Ïåð³îä âîäîîáì³íó ñòàíîâèòü áëèçüêî äåâ’ÿòè ðîê³â [15]. Àíòðîïîãåííèé
÷èííèê ñüîãîäí³ º âèçíà÷àëüíèì ó ôîðìóâàíí³ ã³äðîá³îëîã³÷íîãî ðåæèìó
îçåðà: íà éîãî áåðåç³ ðîçòàøîâàíèé ñàíàòîð³é «Ë³ñîâà ï³ñíÿ», íàâ÷àëüíî-íà-
óêîâ³ ñòàö³îíàðè òà áàçè â³äïî÷èíêó. Îñîáëèâå çàíåïîêîºííÿ âèêëèêàþòü
íåâïîðÿäêîâàí³, íåîáëàäíàí³ â³äïîâ³äíèìè êîìóíàëüíèìè ñèñòåìàìè ä³ëÿí-
êè íåîðãàí³çîâàíîãî òóðèçìó ³ íàìåòîâèõ ì³ñòå÷îê, çàáóäîâà ³íäèâ³äóàëüíèõ
ä³ëÿíîê ñ. Ìåëüíèêè, ÿêà äîñÿãຠáåðåãîâî¿ ë³í³¿. Ç êîæíèì ðîêîì àíòðîïî-
ãåííå íàâàíòàæåííÿ íà îçåðî çá³ëüøóºòüñÿ [9].
Îç. Ïåðåìóò — ì³ëêîâîäíà âîäîéìà êàðñòîâîãî ïîõîäæåííÿ, êîëèøíÿ
çàòîêà îç. Ëóêè. Éîãî ïëîùà ñòàíîâèòü 1,4 êì2, ñåðåäíÿ ãëèáèíà — 1,6 ì,
ìàêñèìàëüíà — 6,0 ì. Çà äîïîìîãîþ êàíàë³â îçåðî ç’ºäíóºòüñÿ ç ³íøèìè
ã³äðîåêîñèñòåìàìè. Ïëîùà âîäîçáîðó çàáîëî÷åíà, ùî çóìîâëåíî âèñîêèì
ð³âíåì ´ðóíòîâèõ âîä. Âîäîîáì³í îç. Ïåðåìóò ñòàíîâèòü áëèçüêî òðüîõ
ðîê³â. Îñíîâíèìè ñêëàäîâèìè ïðèõ³äíî¿ ÷àñòèíè âîäíîãî áàëàíñó º àòìî-
ñôåðí³ îïàäè, ïðèïëèâ ïîâåðõíåâèõ ³ ï³äçåìíèõ âîä [15].
Ìåòîþ ðîáîòè áóëî äîñë³äèòè âèäîâèé ñêëàä òà îñîáëèâîñò³ ôîðìóâàííÿ
çîîïëàíêòîíó îçåð ϳñî÷íîãî, Ïåðåìóò ³ ×îðíîãî Âåëèêîãî â 2007—2008 ðð.
Ìàòåð³àë ³ ìåòîäèêà äîñë³äæåíü. Ìàòåð³àëîì äëÿ äîñë³äæåíü áóëè ïðîáè
çîîïëàíêòîíó, â³ä³áðàí³ ç áåðåçíÿ ïî æîâòåíü 2007—2008 ðð. Ïðîáè â³äáèðà-
ëè ó ïðèáåðåæí³é çîí³ ç ð³çíîþ ³íòåíñèâí³ñòþ ðîçâèòêó âèùî¿ âîäÿíî¿ ðîñ-
ëèííîñò³ ç ãëèáèíè â³ä 0 äî 1 ì ìåòîäîì çà÷åðïóâàííÿ ç ïîäàëüøîþ
ô³ëüòðàö³ºþ ÷åðåç ñ³òêó Àïøòåéíà. Îá’ºì ïðîô³ëüòðîâàíî¿ âîäè ñòàíîâèâ
50 äì3 íàâåñí³ òà âîñåíè òà 30 äì3 — âë³òêó. Ïðîáè ô³êñóâàëè 40%-íèì ðîç-
÷èíîì ôîðìàë³íó. Ìàòåð³àë îáðîáëÿëè çã³äíî ³ç çàãàëüíîïðèéíÿòèìè
ã³äðîá³îëîã³÷íèìè ìåòîäèêàìè [4]. Âèçíà÷åííÿ äîì³íàíòíîãî êîìïëåêñó
çä³éñíþâàëè çà ³íäåêñîì Áðîäñüêî¿ — Çåíêåâè÷à [2].
Ðåçóëüòàòè äîñë³äæåíü òà ¿õ îáãîâîðåííÿ
Âèâ÷åííÿ çîîïëàíêòîíó Øàöüêèõ îçåð ðîçïî÷àëîñÿ íà ïî÷àòêó XX ñò. òà-
êèìè äîñë³äíèêàìè, ÿê ². Áîâ곺âè÷, ². Âèøíåâñüê³, Ò. Âîëüñüêèé [16]. Çà äà-
íèìè óêðà¿íñüêèõ ôàõ³âö³â ó ïåð³îä 1980—2006 ðð. ïðîâ³äíà ðîëü ó ôîðìó-
âàíí³ çîîïëàíêòîíó íàëåæàëà ïðàêòè÷íî íåçì³ííîìó êîìïëåêñó ðîä³â: Sida,
Ceriodaphnia, Bosmina, Chydorus, Pleuroxus, Alonopsis, Cyclops, Brachionus, Ke-
ratella ³ Asplanchna [3, 6, 11, 14], ïðîòå çâåðòàëàñü óâàãà íà çá³äíåííÿ éîãî âè-
äîâîãî ñêëàäó [17].
 ðåçóëüòàò³ íàøèõ äîñë³äæåíü, â îçåðàõ ϳñî÷íîìó, Ïåðåìóò ³ ×îðíîìó
Âåëèêîìó âèÿâëåíèé 81 âèä çîîïëàíêòîííèõ îðãàí³çì³â, ñåðåä ÿêèõ 32 âèäè
ã³ëëÿñòîâóñèõ (Cladocera), 19 — âåñëîíîãèõ ðàêîïîä³áíèõ (Copepoda) òà 30
— êîëîâåðòîê (Rotatoria). Ïðåäñòàâíèêè Cladocera íàëåæàëè äî 7 ðîäèí òà
35
Îáùàÿ ãèäðîáèîëîãèÿ
23 ðîä³â, ïðè öüîìó íàéá³ëüøîþ ê³ëüê³ñòþ âèä³â — 17 â³äçíà÷àëàñÿ ðîäèíà
Chydoridae. Âåñëîíîã³ ðàêîïîä³áí³ áóëè ïðåäñòàâëåí³ Calanoida òà Cyclopida
(â³äïîâ³äíî 2 òà 17 âèä³â). Ó ñêëàä³ Rotatoria áóëè çàðåºñòðîâàí³ ïðåäñòàâíè-
êè 5 ðîäèí, ñåðåä ÿêèõ íàéá³ëüø áàãàòèìè âèäàìè áóëè Brachionidae (9
âèä³â), Lecanidae (5) òà Synchaetidae (4 âèäè).
 îç. ϳñî÷íîìó â³äì³÷åíî 75 âèä³â, â îç. Ïåðåìóò — 36, â îç. ×îðíîìó Âå-
ëèêîìó — 40 âèä³â. Íàéá³ëüøà âèäîâà ïîä³áí³ñòü ñïîñòåð³ãàºòüñÿ ì³æ îçåðà-
ìè ϳñî÷íèì òà ×îðíèì Âåëèêèì — ³íäåêñ ïîä³áíîñò³ çà Æàêàðîì ñòàíî-
âèòü 47,4%. Ñåðåä ñèñòåìàòè÷íèõ ãðóï íàéá³ëüøà âèäîâà ïîä³áí³ñòü ïðîñòå-
æóºòüñÿ ó ñêëàä³ Cladocera.
 îç. ϳñî÷íîìó ñêëàä äîì³íàíòíîãî êîìïëåêñó â ð³çí³ ðîêè áóâ ïðàêòè÷-
íî íåçì³ííèì, çì³íþâàëîñü ëèøå ñï³ââ³äíîøåííÿ âèä³â. Ó 2003—2005 ðð. [3]
äîì³íàíòíå ÿäðî ôîðìóþòü Ceriodaphnia quadrangula (O.F. M�ller), Bosmina
longirostris (O.F. M�ller), Mesocyclops leuckarti (Claus), Chydorus sphaericus
(O.F. M�ller), ó 2007 ð. — Sida crystallina (O.F.M�ller), B. obtusirostris
O.F. M�ller, Polyphemus pediculus Linne, êîïåïîäèòí³ ñòà䳿 âåñëîíîãèõ
ðà÷ê³â, Scapholeberis mucronata (O.F. M�ller), C. quadrangula, Acroperus har-
pae (Baird), Daphnia cucullata Sars, Asplanchna priodonta Gosse, ó 2008 ð. —
Conochiloides coenobasis Skorikov, S. crystallina, B. longirostris, P. pediculus,
Acantodiaptomus denticornis (Wierzejski), A. harpae, Diaphanosoma brachyurum
(Lievin), B. obtusirostris.
 îçåðàõ Ïåðåìóò ³ ×îðíîìó Âåëèêîìó äî ñêëàäó äîì³íàíòíîãî ÿäðà ó
ð³çí³ ðîêè âõîäèëè ð³çí³ âèäè ã³äðîá³îíò³â. Çîêðåìà, äîì³íàíòíèé êîìïëåêñ
îç. ×îðíîãî Âåëèêîãî ó 2003—2005 ðð. [3] áóâ ñôîðìîâàíèé C. quadrangula,
B. longirostris, Ch. sphaericus, ó 2007 ð. — C. quadrangula, Eucyclops macruroi-
des Lill., D. brachyurum, Thermocyclops crassus (Fischer), ó 2008 ð. — B. coregoni
Baird, D. cucullata, C. pulchella Sars, M. leuckarti, A. priodonta. Äîì³íàíòíèé
êîìïëåêñ îç. Ïåðåìóò ó 2003—2005 ðð. [3] ñêëàäàëè Rhynchotalona falcata
(Sars), B. longirostris, Th. crassus, Ch. sphaericus, Alona rectangula Sars, ó 2007 ð.
— C. pulchella, B. longirostris, M. leuckarti, Th. crassus, A. priodonta, ó 2008 ð. —
M. leuckarti, Th. crassus, B. coregoni, Leptodora kindtii (Focke), C. pulchella,
A. priodonta.
Ñåðåä âèä³â-äîì³íàíò³â ó îçåðàõ ñïîñòåð³ãàëèñÿ ³íäèêàòîðè åâòðîô³êàö³¿:
C. kolensis, B. longirostris, D. cucullata, M. leuckarti, Ch. sphaericus, Th. crassus.
 îç. ϳñî÷íîìó ï³êè ÷èñåëüíîñò³ òà á³îìàñè ïðèïàäàëè íà ê³íåöü òðàâíÿ
— ïî÷àòîê ÷åðâíÿ (ðèñ. 1). Ó 2007 ð. ê³ëüê³ñòü îðãàí³çì³â áóëà íåçíà÷íîþ (äî
26 òèñ. åêç/ì3), òîä³ ÿê á³îìàñà äîñÿãàëà 0,75 ã/ì3, ùî ñâ³ä÷èòü ïðî ðîçâèòîê
âåëèêîðîçì³ðíèõ îðãàí³çì³â. Ó öåé ïåð³îä B. obtusirostris áóâ âèçíà÷àëüíèì
ïðè ôîðìóâàíí³ ìàêñèìàëüíèõ çíà÷åíü ÷èñåëüíîñò³ òà á³îìàñè çîîïëàíê-
òîíò³â. Ó 2008 ð., íàâïàêè, ÷èñåëüí³ñòü îðãàí³çì³â äîñÿãàëà áëèçüêî
67,30 òèñ. åêç/ì3, òîä³ ÿê á³îìàñà — ëèøå 0,47 ã/ì3. ϳêè ôîðìóâàëèñü ïåðå-
âàæíî çà ðàõóíîê C. coenobasis. Âñòàíîâëåíî [8], ùî ðîçâèòîê äð³áíî-
ðîçì³ðíèõ îðãàí³çì³â ó âîäîéìàõ â³äáóâàºòüñÿ ïðè ï³äâèùåíí³ âì³ñòó îð-
ãàí³÷íèõ ðå÷îâèí.
36
Îáùàÿ ãèäðîáèîëîãèÿ
Ó ð³çí³ ðîêè äîñë³äæåíü ñïîñòåð³ãàëè ïåâí³ â³äì³ííîñò³ ì³æ ñï³ââ³äíî-
øåííÿì îñíîâíèõ ñèñòåìàòè÷íèõ ãðóï çîîïëàíêòîíò³â çà ÷èñåëüí³ñòþ. Òàê,
ó 2007 ð. â îç. ϳñî÷íîìó ã³ëëÿñòîâóñ³ ðà÷êè ïåðåâàæàëè íàä âåñëîíîãèìè, à
ó 2008 ð. — ÷èñåëüí³ñòü êîëîâåðòîê áóëà çíà÷íî âèùîþ, í³æ ïðåäñòàâíèê³â
³íøèõ ãðóï. Ó 2007 ð. íàéá³ëüø ÷èñëåííèìè áóëè C. quadrangula, íàóïë³àëüí³
ñòà䳿 âåñëîíîãèõ ðà÷ê³â, S. mucronata, B. obtusirostris, M. leuckarti, ó 2008 ð.
— Conochiloides coenobasis, Cyclops kolensis Lill., A. harpae òà âèäè ðîäó Eudi-
aptomus.
 îç. Ïåðåìóò äèíàì³êà ÷èñåëüíîñò³ òà á³îìàñè ïðîòÿãîì äâîõ ðîê³â
äîñë³äæåíü áóëà ð³çíîþ (ðèñ. 2). Ó 2007 ð. ï³êè ÷èñåëüíîñò³ òà á³îìàñè ïðèïà-
äàëè íà ë³òí³ ì³ñÿö³ (÷åðâåíü — ëèïåíü) — â³äïîâ³äíî áëèçüêî 22 òèñ. åêç/ì3
òà 0,40 ã/ì3. Ó 2008 ð. íàéá³ëüøà ÷èñåëüí³ñòü — äî 21 òèñ. åêç/ì3 (á³îìàñà —
0,11 ã/ì3) çàðåºñòðîâàíà íàïðèê³íö³ òðàâíÿ, òîä³ ÿê á³îìàñà— äî 0,27 ã/ì3
(÷èñåëüí³ñòü — áëèçüêî 4,20 òèñ. åêç/ì3) — íàïðèê³íö³ ñåðïíÿ. Öå ñâ³ä÷èòü
ïðî ðîçâèòîê íàïðèê³íö³ òðàâíÿ äð³áíèõ îðãàí³çì³â, à íàïðèê³íö³ ñåðïíÿ —
âåëèêîðîçì³ðíèõ. Òàêà äèíàì³êà ìîæå áóòè ïîâ’ÿçàíà ç ³íäèâ³äóàëüíèì ðîç-
âèòêîì îðãàí³çì³â òà çì³íîþ óìîâ ³ñíóâàííÿ (òåìïåðàòóðíèì ðåæèìîì âî-
äîéìè, âì³ñòîì ó âîä³ îðãàí³÷íèõ ðå÷îâèí, íàÿâí³ñòþ õèæàê³â).
Çà ÷èñåëüí³ñòþ ïðåäñòàâíèêè Copepoda ïåðåâàæàëè íàä Cladocera, ó
2008 ð. çíà÷íî çðîñëà ê³ëüê³ñòü êîëîâåðòîê, çíà÷íîþ ì³ðîþ çà ðàõóíîê âèä³â
ðîäó Lecane òà A. priodonta. Ó 2007 ð. ñåðåä Cladocera ïåðåâàæàëè C. quadran-
gula, ñåðåä Copepoda — M. leuckarti òà Th. crassus, ñåðåä Rotatoria — A. prio-
donta. Ó 2008 ð. ñåðåä Cladocera ïåðåâàæàëè B. longirostris, D. cucullata ³
D. brachyurum, ñåðåä Copepoda íàéá³ëüø ÷èñëåííèìè áóëè M. leuckarti òà
Th. crassus.
37
Îáùàÿ ãèäðîáèîëîãèÿ
1. Äèíàì³êà ê³ëüê³ñíîãî ðîçâèòêó çîîïëàíêòîíó îç. ϳñî÷íîãî. Òóò ³ íà ðèñ. 2, 3: 1 — ÷èñåëüí³ñòü; 2 —
á³îìàñà.
 îç. ×îðíîìó Âåëèêîìó ìàêñèìàëüí³ çíà÷åííÿ ÷èñåëüíîñò³ òà á³îìàñè
(74,66 òèñ. åêç/ì3 òà 2,35 ã/ì3) ïðèïàäàëè ó 2007 ð. íà îñòàíí³é òèæäåíü ÷åðâ-
íÿ (ðèñ. 3). Ó 2008 ð. íåçíà÷íå ï³äâèùåííÿ ê³ëüê³ñíèõ ïîêàçíèê³â — áëèçüêî
37 òèñ. åêç/ì3 òà 0,70 ã/ì3 â³äì³÷åíî â ñåðïí³. Êðèâ³ ÷èñåëüíîñò³ òà á³îìàñè ó
2008 ð. áóëè á³ëüø çãëàäæåíèìè, í³æ ó 2007 ð.  öüîìó îçåð³ äèíàì³êà
äîñë³äæóâàíèõ ïîêàçíèê³â áóëà ïîä³áíîþ äî ¿õ äèíàì³êè â îç. ϳñî÷íîìó,
òîáòî ÷³òê³ ï³êè ñïîñòåð³ãàëè ëèøå ó ë³òí³ ì³ñÿö³.
 îç. ×îðíîìó Âåëèêîìó ï³êè ÷èñåëüíîñò³ Cladocera òà Copepoda çá³ãàþ-
òüñÿ. Ñåðåä Cladocera íàéá³ëüø ÷èñëåííèìè ó ÷åðâí³ 2007 ð. áóëè B. longiros-
tris, C. quadrangula ³ Chydorus latus Sars, ó ñåðïí³ 2008 ð. — B. coregoni, D. cu-
cullata ³ C. pulchella, ñåðåä Cladocera òà Copepoda — E. macruroides ³ Th. cras-
sus ó 2007 ð. òà M. leuckarti ó 2008 ð. ×èñåëüí³ñòü êîëîâåðòîê áóëà äóæå íèçü-
êîþ ó ïîð³âíÿíí³ ç ÷èñåëüí³ñòþ ³íøèõ ãðóï îðãàí³çì³â òà â ³íøèõ äîñë³äæå-
íèõ îçåðàõ.
Äèíàì³êà ê³ëüê³ñíèõ ïîêàçíèê³â çîîïëàíêòîíó ó êîæí³é âîäîéì³ ìຠñâî¿
îñîáëèâîñò³. Íàéâèù³ çíà÷åííÿ çàðåºñòðîâàíî â îç. ×îðíîìó Âåëèêîìó, íàé-
ìåíø³ — â îç. Ïåðåìóò, ùî â³äïîâ³äຠéîãî ìåçîòðîôíîìó ñòàòóñó [10].
Ó âîäîéìàõ ð³çíî¿ òðîôíîñò³ òà ñòóïåíÿ îðãàí³÷íîãî çàáðóäíåííÿ âñòà-
íîâëþºòüñÿ ïåâíå ñï³ââ³äíîøåííÿ ì³æ îñíîâíèìè ñèñòåìàòè÷íèìè ãðóïàìè
çîîïëàíêòîíó: Cladocera, Copepoda òà Rotatoria. ßêùî íà âîäîéìó íå ä³þòü
çíà÷í³ çîâí³øí³ ÷èííèêè, âîíî çàëèøàºòüñÿ ïðàêòè÷íî áåç çì³í ïðîòÿãîì
òðèâàëîãî ÷àñó [5]. Ñåðåä îñíîâíèõ ñèñòåìàòè÷íèõ ãðóï (òàáë. 1) ó 2007 ð.
íàéá³ëüøà ÷àñòêà çà ÷èñåëüí³ñòþ â îç. ×îðíîìó Âåëèêîìó òà ϳñî÷íîìó ïðè-
ïàäàëà íà ïðåäñòàâíèê³â Cladocera (â³äïîâ³äíî 56 ³ 50% çàãàëüíî¿ ÷èñåëü-
íîñò³), â îç. Ïåðåìóò — íà Copepoda (49%). Ó 2008 ð. îñíîâíó ðîëü ó ôîðìó-
âàíí³ ÷èñåëüíîñò³ çîîïëàíêòîííèõ óãðóïîâàíü â îç. Ïåðåìóò òà ϳñî÷íîìó
â³ä³ãðàâàëè Rotatoria (â³äïîâ³äíî 49 ³ 69%), à â îç. ×îðíîìó Âåëèêîìó — Cla-
docera (59%). Ñï³ââ³äíîøåííÿ îñíîâíèõ ñèñòåìàòè÷íèõ ãðóï çà á³îìàñîþ ó
äîñë³äæåíèõ âîäîéìàõ áóëî ïîä³áíèì. Ó 2007 ð. âàãîìà ÷àñòêà â óãðóïîâàí-
38
Îáùàÿ ãèäðîáèîëîãèÿ
2. Äèíàì³êà ê³ëüê³ñíîãî ðîçâèòêó çîîïëàíêòîíó îç. Ïåðåìóò.
íÿõ çîîïëàíêòîíó â îç. ϳñî÷íîìó òà Ïåðåìóò ïðèïàäàëà íà Cladocera
(â³äïîâ³äíî 51 ³ 54% çàãàëüíî¿ á³îìàñè), ó ×îðíîìó Âåëèêîìó — íà Copepoda
(52%). Ó 2008 ð. ó âñ³õ äîñë³äæåíèõ âîäîéìàõ çà á³îìàñîþ äîì³íóâàëè Clado-
cera (îç. ϳñî÷íå – 53%, îç. Ïåðåìóò — 59% òà îç. ×îðíå Âåëèêå — 66%).
Îòæå, ïðîòÿãîì äâîõ ðîê³â â îçåðàõ íå ñïîñòåð³ãàëè çàãàëüíî¿ çàêî-
íîì³ðíîñò³ ó ðîçïîä³ë³ ñèñòåìàòè÷íèõ ãðóï, ùî ìîæå ñâ³ä÷èòè ïðî íå-
ñòàá³ëüí³ñòü óìîâ ó âîäîéìàõ.
Âñòàíîâëåíî [5], ùî ïðè çá³ëüøåíí³ òðîôíîñò³ â³äíîñíà ÷èñåëüí³ñòü
ã³ëëÿñòîâóñèõ ðàêîïîä³áíèõ çá³ëüøóºòüñÿ, âåñëîíîãèõ — çìåíøóºòüñÿ. Ó íà-
øîìó âèïàäêó òàêó çàêîíîì³ðí³ñòü ñïîñòåð³ãàëè íå çàâæäè.  îç. ϳñî÷íîìó
Calanoida, ÿê³ àäàïòîâàí³ äî îë³ãîòðîôíèõ óìîâ, äîñÿãàëè çíà÷íîãî ðîçâèò-
êó, çîêðåìà ó 2007 ð. íà äåÿêèõ ä³ëÿíêàõ â³äáîðó ¿õ ÷àñòêà ñòàíîâèëà 11% çà-
ãàëüíî¿ ÷èñåëüíîñò³ âåñëîíîãèõ ðàêîïîä³áíèõ, à ó 2008 ð. — 41%.  îç. Ïåðå-
ìóò ³ ×îðíîìó Âåëèêîìó ÷àñòêà Calanoida áóëà íåçíà÷íîþ.
Ó âñ³õ âîäîéìàõ ìèðí³ îðãàí³çìè ïåðåâàæàëè íàä õèæèìè òà âñå¿äíèìè
ÿê çà ÷èñåëüí³ñòþ, òàê ³ çà á³îìàñîþ (òàáë. 2).  îç. ϳñî÷íîìó ¿õ ÷àñòêà äîñÿ-
ãàëà 88% çà ÷èñåëüí³ñòþ òà 69% çà á³îìàñîþ, â îç. Ïåðåìóò — â³äïîâ³äíî 62 ³
54, â îç. ×îðíîìó Âåëèêîìó — 63 ³ 62%. ×àñòêà âñå¿äíèõ îðãàí³çì³â çà ÷è-
ñåëüí³ñòþ â îç. ϳñî÷íîìó äîñÿãàëà 21%, â îç. Ïåðåìóò — 30%, â îç. ×îðíîìó
Âåëèêîìó — 13%. ¯õ ÷àñòêà çà á³îìàñîþ ó âñ³õ âîäîéìàõ áóëà íèæ÷îþ, í³æ
õèæèõ òà ìèðíèõ îðãàí³çì³â.
ʳëüê³ñòü âèä³â â îç. ϳñî÷íîìó â 2007—2008 ðð. áóëà çíà÷íî âèùîþ, í³æ
ó ïîïåðåäí³ ðîêè äîñë³äæåíü (òàáë. 3), ùî ïîâ’ÿçàíî, ïåðø çà âñå, ç á³ëüø äå-
òàëüíèì âèâ÷åííÿì. Ïðîòå ñï³ââ³äíîøåííÿ îñíîâíèõ ñèñòåìàòè÷íèõ ãðóï
çáåð³ãàëîñü, òîáòî ê³ëüê³ñòü âèä³â ã³ëëÿñòîâóñèõ áóëà âèùîþ, í³æ êîëîâåðòîê
òà âåñëîíîãèõ. Çíà÷åííÿ á³îìàñè òà ÷èñåëüíîñò³ êîëèâàëèñü ó øèðîêîìó
ä³àïàçîí³, â³äáóâàëàñü çàì³íà âèä³â-äîì³íàíò³â îäí³º¿ ñèñòåìàòè÷íî¿ ãðóïè
çîîïëàíêòîíó ³íøèìè. Íåñò³éêîþ áóëà òàêîæ âåëè÷èíà ³íäåêñó âèäîâî¿
39
Îáùàÿ ãèäðîáèîëîãèÿ
3. Äèíàì³êà ê³ëüê³ñíîãî ðîçâèòêó çîîïëàíêòîíó îç. ×îðíîãî Âåëèêîãî.
ð³çíîìàí³òíîñò³, âîíà çíà÷íî çíèçèëàñü â³äíîñíî ïîïåðåäí³õ ðîê³â
äîñë³äæåííÿ, ùî âêàçóº íà çì³íè óìîâ âîäíîãî ñåðåäîâèùà.
 îç. Ïåðåìóò ê³ëüê³ñòü âèä³â îñíîâíèõ ñèñòåìàòè÷íèõ ãðóï çîîïëàíêòî-
íó çàëèøèëàñü íåçì³ííîþ, ÿê ³ íàéâèùå âèäîâå áàãàòñòâî ã³ëëÿñòîâóñèõ ó
ïîð³âíÿíí³ ç ³íøèìè ãðóïàìè (äèâ. òàáë. 3). Ç 1992 ð. â³äáóëîñü çíà÷íå çíè-
æåííÿ ÷èñåëüíîñò³ òà á³îìàñè. Ñåðåä îðãàí³çì³â, ÿê³ ôîðìóâàëè ï³êè ÷èñåëü-
íîñò³, ïðèñóòí³ îðãàí³çìè — ³íäèêàòîðè ï³äâèùåíîãî âì³ñòó îðãàí³÷íèõ ðå-
÷îâèí. Çíà÷åííÿ ³íäåêñó Øåííîíà ôàêòè÷íî çàëèøèëîñü íåçì³ííèì.
 îç. ×îðíîìó Âåëèêîìó ê³ëüê³ñòü âèä³â ìàéæå íå çì³íèëàñü, îäíàê â³äáó-
ëèñü ñòðóêòóðí³ çì³íè: ê³ëüê³ñòü âèä³â êîëîâåðòîê çìåíøèëàñü, à ã³ëëÿñòîâó-
ñèõ ðà÷ê³â — çá³ëüøèëàñü. Çíà÷íî çíèçèëàñü ÷èñåëüí³ñòü òà á³îìàñà, ñåðåä
40
Îáùàÿ ãèäðîáèîëîãèÿ
1. Ñï³ââ³äíîøåííÿ (%) îñíîâíèõ ñèñòåìàòè÷íèõ ãðóï çîîïëàíêòîíó ó âîäîéìàõ
Øàöüêîãî íàö³îíàëüíîãî ïðèðîäíîãî ïàðêó
Îçåðà
Çà ÷èñåëüí³ñòþ Çà á³îìàñîþ
Cladocera Copepoda Rotatoria Cladocera Copepoda Rotatoria
2007 ð.
ϳñî÷íå 50 41 9 51 45 4
Ïåðåìóò 30 49 21 54 31 15
×îðíå Âå-
ëèêå
56 39 5 44 52 4
2008 ð.
ϳñî÷íå 20 11 69 53 31 14
Ïåðåìóò 18 33 49 59 23 18
×îðíå Âå-
ëèêå
59 32 9 66 27 7
2. Ñï³ââ³äíîøåííÿ (%) ìèðíèõ, õèæèõ ³ âñå¿äíèõ çîîïëàíêòîíò³â
Îçåðà
Çà ÷èñåëüí³ñòþ Çà á³îìàñîþ
õèæ³ ìèðí³ âñå¿äí³ õèæ³ ìèðí³ âñå¿äí³
2007 ð.
ϳñî÷íå 19 60 21 24 64 24
Ïåðåìóò 42 28 30 27 54 19
×îðíå Âåëèêå 34 60 6 54 42 4
2008 ð.
ϳñî÷íå 9 88 3 21 69 10
Ïåðåìóò 32 62 6 67 28 5
×îðíå Âåëèêå 24 63 13 26 62 12
íàéá³ëüø ÷èñëåííèõ çàâæäè ïðèñóòí³ îðãàí³çìè, ùî ñâ³ä÷àòü ïðî ï³äâèùå-
íèé âì³ñò ó âîä³ îðãàí³÷íèõ ðå÷îâèí, ñïîñòåð³ãàºòüñÿ êîëèâàííÿ ³íäåêñó
Øåííîíà (1,56—2,82).
²íäåêñ ð³çíîìàí³òíîñò³ Øåííîíà (äèâ. òàáë. 3) ó äîñë³äæåíèõ âîäîéìàõ
çì³íþâàâñÿ â øèðîêèõ ìåæàõ. Äóæå ÷àñòî éîãî âåëè÷èíà íàáëèæàëàñü äî 1.
Íèçüê³ çíà÷åííÿ ³íäåêñó âêàçóþòü íà ñïðîùåííÿ ñòðóêòóðè óãðóïîâàíü, ùî
ñïîñòåð³ãàºòüñÿ ³ ïðè åâòðîô³êàö³¿ âîäîéì [5]. Íàéâèù³ çíà÷åííÿ â³äì³÷åí³ â
41
Îáùàÿ ãèäðîáèîëîãèÿ
3. ʳëüê³ñí³ ïîêàçíèêè ðîçâèòêó çîîïëàíêòîíó îçåð ϳñî÷íîãî, Ïåðåìóò ³
×îðíîãî Âåëèêîãî ó ð³çí³ ðîêè äîñë³äæåíü
Ïîêàçíèêè 1992 ð. [14]
2001 ð.
[11]
2005 ð. [3] 2007 ð. 2008 ð.
ϳñî÷íå
ʳëüê³ñòü âèä³â 17 23 25 54 58
Cl : Co : Ro (çà
ê³ëüê³ñòþ âèä³â)
8 : 4 : 5 � 12 : 4 : 9 26 : 11 : 17 26 : 17 : 15
×èñåëüí³ñòü,
òèñ. åêç/ì3
222 19 � 1,35—25,66 2,5—67,3
Á³îìàñà, ã/ì3 2,52 0,16 � 0,06—0,94 0,06—0,48
²íäåêñ Øåííî-
íà, á³ò/åêç.
� 2,61 0,53—3,09 1,39 ± 0,23 1,99 ± 0,10
Ïåðåìóò
ʳëüê³ñòü âèä³â 30 28 31 32 36
Cl : Co : Ro (çà
ê³ëüê³ñòþ âèä³â)
11 : 7 : 12 � 16 : 9 : 6 16 : 6 : 11 18 : 8 : 10
×èñåëüí³ñòü,
òèñ. åêç/ì3
424 197 � 0,87—22,00 0,46—21,31
Á³îìàñà, ã/ì3 2,65 2,86 � 0,021—0,400 0,010—0,27
²íäåêñ Øåííî-
íà, á³ò/åêç.
� 2,24 1,32—3,01 1,52 ± 0,21 2,7 ± 0,21
×îðíå Âåëèêå
ʳëüê³ñòü âèä³â 33 30 23 29 24
Cl : Co : Ro (çà
ê³ëüê³ñòþ âèä³â)
7 : 15 : 11 � 10 : 1 : 12 16 : 5 : 8 13 : 4 : 7
×èñåëüí³ñòü,
òèñ. åêç/ì3
230 2162 � 2,05—74,60 5,08—37,20
Á³îìàñà, ã/ì3 2 17,32 � 0,08—0,71 0,04—2,35
²íäåêñ Øåííî-
íà, á³ò/åêç.
� 2,32 2,43—2,48 1,96 ± 0,13 2,22 ± 0,12
Ï ð è ì ³ ò ê à. «�» — íåìຠäàíèõ.
îç. ×îðíîìó Âåëèêîìó, íàéíèæ÷³ — â îç. ϳñî÷íîìó, ùî áóëî çóìîâëåíî âè-
ñîêîþ ÷èñåëüí³ñòþ îêðåìèõ âèä³â àáî ¿õ íèçüêîþ ê³ëüê³ñòþ.
Çðîñòàííÿ âñ³õ ïîêàçíèê³â ó 2008 ð. ìîæå áóòè ïîâ’ÿçàíå ç äîäàòêîâèì
íàäõîäæåííÿì îðãàí³÷íèõ ðå÷îâèí ç âîäîçá³ðíî¿ ïëîù³ ÷åðåç âåëèêó
ê³ëüê³ñòü îïàä³â.
Çà ³íäåêñîì ñàïðîáíîñò³ äîñë³äæåí³ âîäîéìè íàëåæàëè äî êàòåãîð³¿
o—�-ìåçîñàïðîáíèõ: â îç. ϳñî÷íîìó ó 2007 ð. öåé ³íäåêñ çíàõîäèâñÿ â ä³àïà-
çîí³ 1,08—1,68, ó 2008 ð. — 1,01—1,90, â îç. Ïåðåìóò — â³äïîâ³äíî 0,77—1,77
òà 1,06—1,5 ³ â îç. ×îðíîìó Âåëèêîìó — 1,06—1,54 òà 1,09—1,61.  îç. ϳñî÷-
íîìó íàéá³ëüø ÷èñëåííèìè áóëè âèäè, ÿê³ íå íàëåæàëè äî ³íäèêàòîðíèõ,
òîìó ìîæíà ïðèïóñòèòè, ùî îá÷èñëåíèé ³íäåêñ º äåùî çàíèæåíèì.
̳í³ìàëüí³ çíà÷åííÿ ³íäåêñó ñàïðîáíîñò³ â îç. Ïåðåìóò áóëè çóìîâëåí³ ïå-
ðåâàæàííÿì òàêîãî îë³ãîñàïðîáà, ÿê E. macrurus, ìàêñèìàëüí³ — ñïðè÷èíåí³
çíà÷íèì ðîçâèòêîì D. cucullata (�—o-ìåçîñàïðîá) òà Monospilus dispar
(o—�-ìåçîñàïðîá), ÿêèé õî÷ ³ íå áóâ ÷èñåëüíèì, ïðîòå ìàâ âèñîêó ³íäèêàòîð-
íó âàãó, ùî òåæ âïëèíóëî íà âåëè÷èíó ³íäåêñó.
 îç. ×îðíîìó Âåëèêîìó äîì³íóþ÷³ âèäè íàëåæàëè äî ñàïðîá³îíò³â ç
ð³çíîþ ³íäèêàòîðíîþ âàãîþ. Âèäè ç íàéâèùîþ ³íäèêàòîðíîþ âàãîþ (j = 5),
à ñàìå Ch. latus òà E. macruroides, º îë³ãîñàïðîáàìè, ïðîòå âîíè íå âõîäèëè
äî ñêëàäó òèõ, ùî ôîðìóâàëè äîì³íàíòíå ÿäðî ³ áóëè øâèäøå âèïàäêîâèìè.
Âèçíà÷àþòü ñàïðîáíèé ñòàòóñ âîäîéìè âèäè, ÿê³ ìàþòü íåâèñîêó ³íäèêàòîð-
íó âàãó (j = 1, j = 2 àáî j = 3), à ñàìå A. priodonta (j = 1, o—�-ìåçîñàïðîá),
B. coregoni (j = 3, oë³ãîñàïðîá), C. pulchella (j = 3, o—�-ìåçîñàïðîá), C. quad-
rangula (j = 2, oë³ãîñàïðîá), D. cucullata (j = 2, �—o-ìåçîñàïðîá), D. branchy-
urum (j = 3, o—�-ìåçîñàïðîá), Th. crassus (j = 3, �-ìåçîñàïðîá), M. leuckarti
(j = 3, oë³ãîñàïðîá).
 ö³ëîìó çà ïåð³îä äîñë³äæåíü â îçåðàõ â³äì³÷åíà òåíäåíö³ÿ çðîñòàííÿ
ïîêàçíèê³â ñàïðîáíîñò³ ó áåðåçí³ òà âåðåñí³. Íàâåñí³ öå áóëî çóìîâëåíå
ï³äâèùåíèì âì³ñòîì îðãàí³÷íèõ ðå÷îâèí, ÿê³ íàêîïè÷óþòüñÿ âïðîäîâæ
çèìè.  îñ³íí³é ïåð³îä çíà÷åííÿ ³íäåêñó çá³ëüøóþòüñÿ âíàñë³äîê íàêîïè÷åí-
íÿ ïðîäóêò³â æèòòºä³ÿëüíîñò³ ã³äðîá³îíò³â òà ðåêðåàö³éíîãî íàâàíòàæåííÿ.
Çíà÷íî¿ â³äì³ííîñò³ ì³æ ïîêàçíèêàìè ñàïðîáíîñò³ â ð³çí³ ðîêè íå ñïîñ-
òåð³ãàëîñü.
Âèñíîâêè
Ó ïåð³îä äîñë³äæåíü ñòðóêòóðí³ ïîêàçíèêè çîîïëàíêòîííèõ óãðóïîâàíü îçåð
Øàöüêî¿ ãðóïè áóëè íåñòàá³ëüíèìè. Ïðè÷èíîþ öüîãî ìîæå áóòè àíòðîïîãåííèé
âïëèâ (çðîñòàþ÷å ðåêðåàö³éíå íàâàíòàæåííÿ, íàäõîäæåííÿ ãîñïîäàðñüêî-ïîáó-
òîâèõ òà ïîâåðõíåâèõ ñòîê³â ³ç ñ³ëüñüêîãîñïîäàðñüêèõ óã³äü, ïîâ³ëüíèé âîäîîáì³í),
à òàêîæ ïðèðîäí³ çì³íè ó íàâêîëèøíüîìó ñåðåäîâèù³. ßê íàñë³äîê ó âñ³õ âîäî-
éìàõ ç ðîêó â ð³ê ñïîñòåð³ãàºòüñÿ çì³íà äîì³íàíòíîãî êîìïëåêñó âèä³â; íåçâàæàþ-
÷è íà çðîñòàííÿ âì³ñòó îðãàí³÷íî¿ ðå÷îâèíè, ïåðåâàæíà á³ëüø³ñòü äîì³íàíòíèõ îð-
ãàí³çì³â º îë³ãîñàïðîáàìè òà îë³ãî—�-ìåçîñàïðîáàìè, ïðîòå ñåðåä íèõ âñå
÷àñò³øå òðàïëÿþòüñÿ ³íäèêàòîðè âèùîãî ñòóïåíÿ îðãàí³÷íîãî çàáðóäíåííÿ.
42
Îáùàÿ ãèäðîáèîëîãèÿ
ʳëüê³ñí³ ïîêàçíèêè çîîïëàíêòîííèõ óãðóïîâàíü çàçíàþòü ñåçîííèõ çì³í, äëÿ
íèõ õàðàêòåðíèé ï³ê ó ë³òí³é ïåð³îä. Ìàêñèìàëüí³ çíà÷åííÿ ÷èñåëüíîñò³ òà á³îìàñè
çðîñòàþòü ó ðÿäó Ïåðåìóò — ϳñî÷íå — ×îðíå Âåëèêå.
Ïåðåâàæàííÿ äð³áíîðîçì³ðíèõ âèä³â â óãðóïîâàííÿõ çîîïëàíêòîíó ñïîñ-
òåð³ãàºòüñÿ ïðè ï³äâèùåíí³ âì³ñòó ó âîä³ îðãàí³÷íèõ ðå÷îâèí âïðîäîâæ âåãå-
òàö³éíîãî ñåçîíó.  óñ³õ âîäîéìàõ ó 2007—2008 ðð. ÷àñòêà ã³ëëÿñòîâóñèõ ðà÷ê³â
íåçíà÷íî çðîñòàº, à âåñëîíîãèõ — ñóòòºâî çìåíøóºòüñÿ. Öå íå ñòîñóºòüñÿ ïðåä-
ñòàâíèê³â Calanoida, ÿê³ íàäàþòü ïåðåâàãó âîäîéìàì ç íèçüêèì âì³ñòîì îðãàí³÷íèõ
ðå÷îâèí, ¿õ ê³ëüê³ñí³ ïîêàçíèêè çàëèøàþòüñÿ ñòàá³ëüíèìè.
Íà îñíîâ³ àíàë³çó îòðèìàíèõ äàíèõ áóëî âñòàíîâëåíî, ùî â îç. ϳñî÷íîìó ñïî-
ñòåð³ãàºòüñÿ ïåð³îäè÷íå ïîã³ðøåííÿ ÿêîñò³ âîäè ÷åðåç ¿¿ ³íòåíñèâíå âèêîðèñòàííÿ ç
ðåêðåàö³éíîþ ìåòîþ, ÿê íàñë³äîê — â³äáóâàºòüñÿ ïðèøâèäøåíà òðàíñôîðìàö³ÿ
ñòðóêòóðè óãðóïîâàíü ã³äðîá³îíò³â. ʳëüê³ñíèé ðîçâèòîê çîîïëàíêòîííèõ óãðóïî-
âàíü º äîñèòü çíà÷íèì ÿê äëÿ ìåçîòðîôíèõ âîäîéì. Åêîëîã³÷íèé ñòàí îç. ×îðíîãî
Âåëèêîãî ïðîòÿãîì îñòàíí³õ 10—15 ðîê³â ïîêðàùèâñÿ çàâäÿêè çìåíøåííþ âì³ñòó
ðå÷îâèí, ÿê³ âèçíà÷àþòü òîêñè÷í³ñòü ñåðåäîâèùà ³ òðîô³÷íèé ñòàòóñ âîäîéìè. Â
îç. Ïåðåìóò òðàíñôîðìàö³ÿ çîîïëàíêòîíó â³äáóâàºòüñÿ ïðèðîäíèì øëÿõîì,
îñê³ëüêè ð³âåíü ðåêðåàö³éíîãî òà ãîñïîäàðñüêî-ïîáóòîâîãî íàâàíòàæåííÿ òóò
çíà÷íî íèæ÷èé.
**
Èññëåäîâàíû âèäîâîé ñîñòàâ è ñòðóêòóðà ñîîáùåñòâ çîîïëàíêòîíà îçåð Ïåñî÷-
íîãî, ×åðíîãî Áîëüøîãî è Ïåðåìóò Øàöêîãî íàöèîíàëüíîãî ïðèðîäíîãî ïàðêà.  âî-
äîåìàõ òðàíñôîðìàöèÿ ñòðóêòóðû çîîïëàíêòîííûõ ñîîáùåñòâ ïðîèñõîäèò â ðàç-
íûõ íàïðàâëåíèÿõ è ñ ðàçíîé ñêîðîñòüþ.  îç. Ïåñî÷íîì îíà óñèëèâàåòñÿ âñëåäñòâèå
èíòåíñèâíîãî èñïîëüçîâàíèÿ âîäîåìà ñ öåëüþ ðåêðåàöèè; ñîñòîÿíèå îç. ×åðíîãî Áî-
ëüøîãî, ïî ñðàâíåíèþ ñ ïðåäûäóùèìè ãîäàìè, óëó÷øàåòñÿ áëàãîäàðÿ ñíèæåíèþ êî-
ëè÷åñòâà âåùåñòâ, îáóñëîâëèâàþùèõ òîêñè÷íîñòü ñðåäû è òðîôíîñòü âîäîåìà; â
îç. Ïåðåìóò òðàíñôîðìàöèÿ çîîïëàíêòîíà ïðîèñõîäèò íàèáîëåå åñòåñòâåííî, ïî-
ñêîëüêó îíî íå ïîäâåðãàåòñÿ çíà÷èòåëüíîìó àíòðîïîãåííîìó âëèÿíèþ.
**
Zooplankton species composition and community structure in the Lakes Pisochne,
Chorne Velyke and Peremut of the Shatsk National Natural Park has been studied. In diffe-
rent water bodies transformation of zooplankton communities’ structure occurs with diffe-
rent velocity and in different ways. In the Pisochne Lake modifications are the most expres-
sed because of its intensive recreation use; state of the Chorne Velyke Lake improved as
compared with previous years due to decrease of the toxic substances content and trophity
level; zooplankton transformation in the Peremut Lake are almost natural due to insignifi-
cant anthropogenic influence.
**
1. Àëèìîâ À.Ô. Ââåäåíèå â ïðîäóêöèîííóþ ãèäðîáèîëîãèþ. — Ë.: Ãèäðîìå-
òåîèçäàò, 1989. — 152 ñ.
2. Áàêàíîâ À.È. Êîëè÷åñòâåííàÿ îöåíêà äîìèíèðîâàíèÿ â ýêîëîãè÷åñêèõ
ñîîáùåñòâàõ. — Áîðîê, 1987. — 63 ñ. — Ðóêîïèñü äåï. â ÂÈÍÈÒÈ,
¹ 8593—Â87.
43
Îáùàÿ ãèäðîáèîëîãèÿ
3. Äóìè÷ Î.ß., Ñàâèöüêà Î.Ì. Çîîïëàíêòîí îçåð Øàöüêîãî íàö³îíàëüíîãî
ïðèðîäíîãî ïàðêó // Ïðîáëåìè åêîëî㳿 òà îõîðîíè ïðèðîäè òåõíîãåí-
íîãî ðåã³îíó: ̳æâ³äîì. çá. íàóê. ïðàöü / ³äï. ðåä. Ñ.Â. Áåñïàëîâà. —
Äîíåöüê: Âèä-âî Äîíåö. óí-òó, 2006. — Âèï. 6. — Ñ. 106—112.
4. Êèñåëåâ È.À. Ïëàíêòîí ìîðåé è êîíòèíåíòàëüíûõ âîä: Â 2 ò. — Ë.: Íàóêà,
1969. — Ò. 1. — C.140–410.
5. Êðþ÷êîâà Í.Ì. Ñòðóêòóðà ñîîáùåñòâ çîîïëàíêòîíà â âîäîåìàõ ðàçíîãî
òèïà // Ïðîäóêöèîííî-ãèäðîáèîëîãè÷åñêèå èññëåäîâàíèÿ âîäíûõ ýêî-
ñèñòåì / Ïîä ðåä. À.Ô. Àëèìîâà. — Ë.: Íàóêà, 1987. — Ñ.184—198.
6. Ëîïîòóí À.Ã., Îëåêñèâ È.Ò., Èâàíåö Î.Ð. è äð. Çîîïëàíêòîí è çîîáåíòîñ
êàê èíäèêòîðû êà÷åñòâà âîäû è ðûáîõîçÿéñòåííîé öåííîñòè Øàöêèõ
îçåð // Âåñòí. Ëüâîâ. óí-òà. Ñåð. ãåîë., âûï. 8. Øàöêîå ïîîçåðüå è íåêî-
òîðûå ïðîáëåìû åãî îõðàíû. — 1982. — Ñ. 17–29.
7. ̳æäåðæàâí³ ïðèðîäíî-çàïîâ³äí³ òåðèòî𳿠Óêðà¿íè / ϳä çàã. ðåä.
Ò.Ë. Àíäð³ºíêî. — Êè¿â, 1998. — 132 ñ.
8. Ìåòîäè ã³äðîåêîëîã³÷íèõ äîñë³äæåíü ïîâåðõíåâèõ âîä / Çà ðåä. Â. Ä. Ðî-
ìàíåíêà. — Ê.: Ëîãîñ, 2006. — 408 ñ.
9. Íàçàðóê Ê.Ì., Õàìàð ².Ñ. Ìåçîçîîïëàíêòîíí³ óãðóïîâàííÿ îçåð Øàöüêî-
ãî íàö³îíàëüíîãî ïðèðîäíîãî ïàðêó ð³çíî¿ òðîôíîñò³ // Íàóê. êîíô.
«Á³îñèñòåìè ð³çíèõ ð³âí³â îðãàí³çàö³¿ â òåõíîëîã³ÿõ ñó÷àñíîãî á³îìîí³òî-
ðèíãó», 24—25 æîâòíÿ 2008 ð. — ×åðí³âö³: Ðóòà, 2008. — Ñ. 277—282.
10. Îêñèþê Î.Ï., ßêóøèí Â.Ì., Òèì÷åíêî Â.Ì. Òðîôî-ñàïðîáèîëîãè÷åñêàÿ
õàðàêòåðèñòèêà Øàöêèõ îçåð // Ãèäðîáèîë. æóðí. — 1997. — Ò. 33, ¹ 1.
— Ñ. 24—36.
11. Ïàøêîâà Î.Â. Çîîïëàíêòîí îçåð Øàöêîé ãðóïïû â óñëîâèÿõ àíòðîïîãåí-
íîãî åâòðîôèðîâàíèÿ // Îçåðíûå ýêîñèñòåìû: áèîëîãè÷åñêèå ïðîöåñ-
ñû, àíòðîïîãåííàÿ òðàíñôîðìàöèÿ, êà÷åñòâî âîäû: Ìàòåðèàëû ²² Ìåæ-
äóíàð. íàó÷. êîíô., Ìèíñê — Íàðî÷ü, 22—26 ñåíò. 2003 ã. / Ñîñò. è îáù.
ðåä. Ò.Ì. Ìèõååâîé. — Ìèíñê: Èçä-âî Áåëîðóñ. óí-òà, 2003. —
Ñ. 500—502.
12. Ñèòíèê Þ., Îñàä÷à Í., Øåâ÷åíêî Ï., Çàáèò³âñüêèé Þ. Åêîëîãî-òîêñèêî-
ëîã³÷íà îö³íêà ñïðÿìîâàíîñò³ ã³äðîõ³ì³÷íèõ ïðîöåñ³â â îçåð³ ϳñî÷íå
Øàöüêîãî ïàðêó // ³ñí. Ëüâ³â. óí-òó. Ñåð. á³îëîã³÷íà. — 2009. — Âèï. 50.
— Ñ. 59—66.
13. Ñèòíèê Þ.Ì., Øåâ÷åíêî Ï.Ã., Çàáèò³âñüêèé Þ.Ì. Åêîëîãî-òîêñèêî-
ëîã³÷íà õàðàêòåðèñòèêà ×îðíîãî Âåëèêîãî îçåðà Øàöüêîãî íàö³îíàëüíî-
ãî ïðèðîäíîãî ïàðêó // ³ñí. Ëüâ³â. óí-òó. Ñåð. á³îë. — 2007. — Âèï. 43.
— Ñ. 13—26.
14. Òèì÷åíêî Â.Ì., ßêóøèí Â.Ì., Îëåéíèê Ã.Í è äð. Ãèäðîýêîëîãè÷åñêàÿ õà-
ðàêòåðèñòèêà Øàöêèõ îçåð. — Êèåâ, 1993. — 17 ñ. — Ðóêîïèñü äåï. â
ÂÈÍÈÒÈ, ¹ 2188—Â 93.
15. Òèì÷åíêî Â.Ì., ßðîøåâè÷ Î.ª., ³äåí³íà Þ.À., Áåçð³äíà Ñ.Ì. Åêîëîã³÷í³
àñïåêòè ã³äðîëî㳿 Øàöüêèõ îçåð // Øàöüêèé íàö³îíàëüíèé ïðèðîäíèé
ïàðê. Íàóêîâ³ äîñë³äæåííÿ 1994—2004 ðð. Ìàòåð³àëè ì³æíàð.
íàóê.-ïðàêò. êîíô., ïðèñâ. 20-ð³÷÷þ ñòâîðåííÿ Øàöüêîãî íàö³îíàëüíîãî
ïðèðîäíîãî ïàðêó, 17—19 òðàâíÿ 2004 ð. — Ñâ³òÿçü, 2004. — Ñ. 79—95.
44
Îáùàÿ ãèäðîáèîëîãèÿ
16. ßëûíñêàÿ Í.Ñ. Áèîëîãè÷åñêèå îñíîâû ðåêîíñòðóêöèè ðûáíîãî õîçÿéñò-
âà îçåð Øàöêîé ãðóïïû Âîëûíñêîé îáë.: Àâòîðåô. äèñ. … êàíä. áèîë.
íàóê. — 1953. — Ñ. 16.
17. ßëûíñêàÿ Í.Ñ., Ìåëüíèê Ñ.Ï. Íàïðàâëåííîñòü ýêîëîãè÷åñêîé ñóêöåññèè
Øàöêèõ îçåð // Âåñòí. Ëüâîâ. óí-òà. Ñåð. ãåîë. — 1989. — Âûï. 10. —
Ñ. 20—26.
Ëüâ³âñüêèé íàö³îíàëüíèé óí³âåðñèòåò Íàä³éøëà 10.05.11
45
Îáùàÿ ãèäðîáèîëîãèÿ
|