Будинок Крістерів на Пріорці: до проблеми охорони об’єктів культурної спадщини
У статті на основі бібліографічних і архівних джерел простежена історія виникнення та функціонування будинку відомих садівників Крістерів, що знаходився в історичній місцевості Пріорка на півночі Києва. Розглянуто архітектурно-художні якості будинку Крістера як об’єкту культурної спадщини та його...
Gespeichert in:
| Datum: | 2012 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2012
|
| Schriftenreihe: | Праці Центру пам’яткознавства |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/80735 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Будинок Крістерів на Пріорці: до проблеми охорони об’єктів культурної спадщини / І.В. Абрамова // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2012. — Вип. 21. — С. 49-57. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-80735 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-807352015-04-25T03:01:30Z Будинок Крістерів на Пріорці: до проблеми охорони об’єктів культурної спадщини Абрамова, І.В. Архітектурна та містобудівна спадщина У статті на основі бібліографічних і архівних джерел простежена історія виникнення та функціонування будинку відомих садівників Крістерів, що знаходився в історичній місцевості Пріорка на півночі Києва. Розглянуто архітектурно-художні якості будинку Крістера як об’єкту культурної спадщини та його значення для історії Києва. В статье на основе библиографических и архивных исследований прослежена история возникновения и функционирования дома известных садоводов Кристеров, находящегося в исторической местности Приорка в северной части Киева. Рассмотрены архитектурно-художественные качества дома Кристера как объекта культурного наследия и его значение для истории Киева. In the article on the basis of bibliographic and archival sources tracked the history of origin and functioning of the house of the known gardeners Kristers that was situated in historical locality of Priorka in the north part of Kyiv. Architectonically-artistic qualities of as an object of cultural heritage and its importance for the history of Kyiv is considered. 2012 Article Будинок Крістерів на Пріорці: до проблеми охорони об’єктів культурної спадщини / І.В. Абрамова // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2012. — Вип. 21. — С. 49-57. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. 2078-0133 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/80735 728.8+904^72(477-25) uk Праці Центру пам’яткознавства Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Архітектурна та містобудівна спадщина Архітектурна та містобудівна спадщина |
| spellingShingle |
Архітектурна та містобудівна спадщина Архітектурна та містобудівна спадщина Абрамова, І.В. Будинок Крістерів на Пріорці: до проблеми охорони об’єктів культурної спадщини Праці Центру пам’яткознавства |
| description |
У статті на основі бібліографічних і архівних джерел простежена історія виникнення та функціонування будинку відомих
садівників Крістерів, що знаходився в історичній місцевості Пріорка на півночі Києва. Розглянуто архітектурно-художні якості
будинку Крістера як об’єкту культурної спадщини та його значення для історії Києва. |
| format |
Article |
| author |
Абрамова, І.В. |
| author_facet |
Абрамова, І.В. |
| author_sort |
Абрамова, І.В. |
| title |
Будинок Крістерів на Пріорці: до проблеми охорони об’єктів культурної спадщини |
| title_short |
Будинок Крістерів на Пріорці: до проблеми охорони об’єктів культурної спадщини |
| title_full |
Будинок Крістерів на Пріорці: до проблеми охорони об’єктів культурної спадщини |
| title_fullStr |
Будинок Крістерів на Пріорці: до проблеми охорони об’єктів культурної спадщини |
| title_full_unstemmed |
Будинок Крістерів на Пріорці: до проблеми охорони об’єктів культурної спадщини |
| title_sort |
будинок крістерів на пріорці: до проблеми охорони об’єктів культурної спадщини |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| publishDate |
2012 |
| topic_facet |
Архітектурна та містобудівна спадщина |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/80735 |
| citation_txt |
Будинок Крістерів на Пріорці: до проблеми охорони об’єктів культурної спадщини / І.В. Абрамова // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2012. — Вип. 21. — С. 49-57. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
| series |
Праці Центру пам’яткознавства |
| work_keys_str_mv |
AT abramovaív budinokkrísterívnapríorcídoproblemiohoroniobêktívkulʹturnoíspadŝini |
| first_indexed |
2025-07-06T04:46:13Z |
| last_indexed |
2025-07-06T04:46:13Z |
| _version_ |
1836871502499151872 |
| fulltext |
Ðîçä³ë ²² ÀÐÕ²ÒÅÊÒÓÐÍÀ ÒÀ
̲ÑÒÎÁÓIJÂÍÀ ÑÏÀÄÙÈÍÀ
УДК 728.8+904^72(477-25)
І.В. АБРАМОВА
Будинок Крістерів на Пріорці: до проблеми
охорони об’єктів культурної спадщини
У статті на основі бібліографічних і архівних джерел про-
стежена історія виникнення та функціонування будинку відомих
садівників Крістерів, що знаходився в історичній місцевості Прі-
орка на півночі Києва. Розглянуто архітектурно-художні якості
будинку Крістера як об’єкту культурної спадщини та його зна-
чення для історії Києва.
Ключові слова: будинок Крістера, садиба Крістера, заміська
(дачна) архітектура, комплекс пам’яток природи, архітектури, іс-
торії, охорона та збереження пам’яток.
У грудні 2011 р. було розібрано об’єкт культур-
ної спадщини – будинок відомих садівників Крістерів
– цікавий зразок архітектури київських околиць, голо-
вний елемент великої садиби, в якій у другій полови-
ні ХІХ – на початку ХХ ст. існувало одне з кращих і
добре відомих за межами Києва садових господарств.
Дерев’яна двоповерхова споруда на вул. Осиповського,
2-а, з прикрашеними наскрізним різьбленням ґанками,
карнизами, наличниками вікон, виглядала справжньою
оазою серед одноманітної багатоповерхової забудови
сучасного житлового масиву Вітряні Гори.
Будинок Крістерів являв собою приклад малопо-
верхової, характерної для околиць Києва садибної
забудови. На межі ХІХ–ХХ ст., коли приміські хуто-
ри – Дарниця, Святошин, Пуща-Водиця, Куренівка,
Пріорка – перетворилися на популярні дачні місце-
вості, до традиційних садибних будинків приєднали-
ся дачні, що також зводилися, переважно, з дерева,
в зрубних або каркасних конструкціях, одно- чи дво-
поверховими, з баштами, шатрами, верандами, бал-
конами, дерев’яним різьбленим декором на фасадах.
50 ISSN 2078-0133
Споруди колишніх заміських садиб і дач ще зберігалися в Києві до останньої
чверті ХХ ст. Але поступово місто поглинало приміські хутори і дачні селища; при
цьому вони втрачали статус рекреаційних зон, змінювали функціональне призна-
чення і власників. В таких умовах збереження матеріальних пам’яток цих тери-
торій – дачних і заміських будинків – ставало доволі проблематичним. Не збере-
глася до нашого часу дача відомого підприємця-книговидавця С. Кульженка, що
знаходилася поблизу садиби Крістера в місцевості Кинь-Грусть. Не збереглася
також «дача Лесіша» – одна з кращих будівель дачного селища Святошин (зна-
ходилася на просп. Перемоги, 119). Це була дерев’яна споруда, що мала ори-
гінальну архітектуру й була відображена на деяких листівках початку ХХ ст.
У 1993–9195 роках після проведення необхідних досліджень, спеціалістами інсти-
туту «Укрпроектреставрація» було виконано проект її реставрації [1]. Але проект
не був реалізований: наприкінці 1990-х років у зв’язку з будівництвом на терито-
рії садиби Лесіша багатоповерхової споруди Міського онкологічного центру дачу
було зруйновано. Перелік подібних втрачених об’єктів можна продовжувати.
На сьогодні від дерев’яної забудови Києва лишилися лише поодинокі зраз-
ки. За даними Київського науково-методичного центру з охорони, реставрації та
Проект будинку Крістера. 1880 р.
51Праці Центру пам'яткознавста, вип. 21, К., 2012
використання пам’яток історії, культури і заповідних територій, на даний час на
державному обліку в якості об’єктів культурної спадщини перебувають лише
7 дерев’яних будинків кінця ХІХ – початку ХХ ст., що знаходилися на колишніх
околицях міста. З них 5 – дерев’яні дачі в Пущі-Водиці (ще декілька років тому
їх кількість була значно більшою!), 1 дача – у Святошині та будинок Крістерів
на Пріорці, що є предметом даного дослідження.
Таким чином, дерев’яні будівлі колишніх дач перетворилися сьогодні на
типологічно рідкісні. А між тим ці об’єкти відображають цілий пласт міської,
т.зв. дачної культури, що поширилася наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. і є
цінними та цікавими з історичної й архітектурної точки зору. Незважаючи на
це, садибні та дачні будинки лишаються недостатньо вивченими, їх значення як
вартісних елементів міського середовища не враховується під час містобудів-
них змін територій, де вони збереглися. І хоча впродовж останнього десятиліт-
тя колишні дачні будинки отримали пам’яткоохоронний статус, їх кількість про-
довжує зменшуватися. Відтак, проблема усвідомлення історико-культурної цін-
ності та збереження таких споруд залишається актуальною.
У загальних роботах з історії архітектури України, історії Києва, в краєзнавчих
працях тема київської дачної архітектури не знайшла належного відображення.
Скоріше виключенням є енциклопедичне видання «Звід пам’яток історії та куль-
тури України», в т. ІІ якого представлено статтю про дачне селище Пуща-Водиця,
яке визначено комплексною пам’яткою архітектури, історії, містобудування [2].
Відомостей про садівництво Крістерів, що розташовувалося на північній
околиці Києва – Пріорці, в літературі й архівних документах також збереглося
небагато. Умовно їх можна розділити на 3 групи. До першої відносяться декіль-
ка дореволюційних видань, присвячені, здебільшого, професійній діяльнос-
ті власників садівництва [3]. Другу групу складають газетні статті й публікації
в періодичних виданнях останніх років краєзнавців, що цікавилися родиною
Крістерів [4]. Найбільш цінними джерелами є документи Державного архіву
Проект реставрації будинку Крістера. Головний фасад. 2011 р.
52 ISSN 2078-0133
міста Києва. Серед них – проект житлового будинку Крістерів, плани та доклад-
ні описи їхньої садиби [5].
Мета даної статті: на основі аналізу зібраних і систематизованих бібліогра-
фічних й архівних джерел прослідкувати історію виникнення та функціону-
вання будинку, а також на його прикладі розкрити проблеми збереження поді-
бних об’єктів.
Як уже зазначено, будинок Крістерів знаходився в історичній місцевості
Пріорка, що вперше згадана в документах ХІІІ ст. [6]. Тривалий час Пріорка
належала домініканам і являла собою невелике селище, навколо якого розта-
шовувалися «обширные нивы Конвентские» [7]. В середині XVII ст. її переда-
ли Братському монастирю, а в 1701 р. – київському магістрату [8]. До складу
Києва місцевість увійшла в 1834 р. [9].
У 1850 р. велику вкриту лісом ділянку землі на Пріорці (близько 38 деся-
тин – 54,5 га), що була власністю угорського князя Естергазі, придбав саксо-
нець Вільгельм Готліб Крістер. На цій території він заснував «Садівництво
та насіннєве господарство «В. Крістер», що згодом стало одним із найбіль-
ших і найвідоміших у Південно-Західному краї садових господарств. Насіння
та саджанці В. Крістер виписував із Прибалтики, пізніше – з Бельгії. З часом
План садиби Крістерів. 1879 р.
53Праці Центру пам'яткознавста, вип. 21, К., 2012
він перетворив свою садибу на квітучий сад із чудовим розсадником плодо-
вих дерев, овочів і квітів. Деякі дерева, посаджені Крістером, збереглися до
нашого часу – дуб Крістера, ялиця Крістера та ділянка дубово-соснового лісу
(0,7 га) в районі вулиць Вишгородської–Осиповського – є сьогодні пам’ятками
природи [10]. В. Крістер насаджував також нові, невідомі раніше в цій місце-
вості рослини, завіз дерева-екзоти. Крім того, він завів зразкове молочне гос-
подарство, найкращу в Києві пасіку, розводив рибу, займався акліматизацією
винограду, виробляв вино [11].
Після смерті Вільгельма Крістера (†1890) садівництвом керував його син
Юліус [12]. Він гідно продовжив справу батька, придбав нові землі, заклав
розсадники на Нивках й у інших місцях.
Продукція фірми Крістерів експонувалася й отримала високу оцінку на
сільськогосподарській і промисловій виставці 1897 р. [13]. Рослини, які вони
вирощували, вирізнялися гарними якостями та сортовою чистотою. Сучасні
дослідники, співробітники Національного ботанічного саду ім. М. Гришка
НАН України, високо оцінюють внесок Крістерів у інтродукцію рослин [14].
З появою садівництва Крістера частину Пріорки, де воно знаходилося,
стали називати «урочище Крістера», «Крістерова гірка» – тож на карті Києва
з’явилася нова топонімічна назва, що відображала складний, притаманний
цій місцевості рельєф. Для Києва, унікальний природний ландшафт якого
Рекласа фірми Крістерів. 1898 р.
54 ISSN 2078-0133
є невід’ємною частиною його культурного, духовного ландшафту [15], зна-
чення подібних топонімів і необхідність їх збереження – беззаперечні.
Садиба Крістерів – з великою ділянкою лісу, садком, ставками – стала чудо-
вою рекреаційною зоною. Крім того, поруч знаходилися дачі, серед яких – уже
згадана відома дача С. Кульженка під назвою «Кинь-Грусть». Відтак, садівництво
Крістерів усе частіше стали називати «дачею». Саме під назвою «дача Крістера»
садибу було позначено на багатьох планах Києва кінця ХІХ – початку ХХ ст.
За літературними джерелами, заснування фірми В.Крістера відноситься
до 1850 [16] або 1851 [17] року. Але архівні документи свідчать про те, що
власником садиби він стає «по постановлению городской Думы, состоявше-
муся 15 марта 1873 года» [18]. За планом садиби, складеним у 1879 р. київ-
ським землеміром О. Терським, від вул. Вишгородської до подвір’я, сфор-
мованого житловими та господарськими спорудами, було прокладено пряму
дорогу; саме по ній наприкінці 1950-х років пройшла вул. Осиповського.
При суміщенні сучасної топооснови з історичними планами садиби, після
попереднього приведення планів до однакового масштабу вдалося вста-
новити, що садове господарство знаходилося в межах сучасних вулиць
Вишгородської–Западинської–Вітряні Гори–Красицького. Нині це декіль-
ка кварталів Подільського району, в яких розташовані: сучасний житловий
комплекс «Паркове місто» (його будівництво розпочато в 2008 р.) з парком і
залишками колишнього ставка, Інститут харчової біотехнології та геноміки
НАН України, частина житлового масиву Вітряні Гори з 5–9-поверховою забу-
довою 1960–1980-х років, парк поза кінотеатром ім. Шевченка.
Подвір’я з житловими та господарськими спорудами «дачі Крістера» займа-
ло прямокутну в плані ділянку в північній частині садиби; решта території була
розділена на зони: посеред садиби – великий став, на схід від головної дороги
– садок і частина лісу з віковими дубами, в західній частині ділянки – городи
та сіножаті. Двоповерховий дерев’яний будинок, в якому мешкало кілька поко-
лінь родини, Вільгельм Крістер збудував у 1880 р. [19]. В Державному архіві м.
Києва вдалося знайти проект, який було взято за основу під час зведення спо-
руди, але ім’я його автора документи не повідомляють. Порівнюючи проектні
креслення з фотографіями нещодавно демонтованого будинку можна зазначи-
ти, що лише його основне ядро точно відповідало проекту. За час свого існуван-
ня будинок двічі перебудовувався. В період до 1917 р. було прибудовано дво-
поверховий об’єм на 2 вікна з правого від головного фасаду боку. До цього ж
періоду можна віднести одноповерхову цегляну прямокутну в плані споруду,
що також була добудована з правого боку й мала, очевидно, господарське при-
значення. Другу прибудову – одноповерховий об’єм, що примикає до основно-
го будинку ліворуч – можна датувати першою половиною ХХ ст.
55Праці Центру пам'яткознавста, вип. 21, К., 2012
З добудовами будинок мав габаритні розміри 34×12×10 м. Розташовувався
уздовж червоної лінії сучасної вул. Осиповського, в глибині території, що
нині належить зазначеному вище академічному інститутові. Стіни будинку
Крістерів були зведені з брусу і зовні зашиті дошками. В оздобленні фаса-
дів застосовувалися елементи неокласицизму. Головний вхід був обладнаний
дерев’яним ґанком із різьбленими колонами, на які спирався трикутний фрон-
тон; над фронтоном розміщувалися виготовлені з металу цифри «1880» – дата
зведення будинку. Деталі фасаду (наличники вікон, міжповерховий і вінчаю-
чий карнизи, ґанки) прикрашав дерев’яний прорізний декор, дуже популяр-
ний в оздобленні фасадів житлових споруд кінця ХІХ – початку ХХ ст.
На момент знесення до будинку було влаштовано 3 входи з боку голов-
ного фасаду. Центральний вхід вів у поперечний коридор, що мав ліво-
руч і праворуч входи до приміщень з анфіладною системою планування.
Наприкінці коридору знаходилися дерев’яні сходи на другий поверх. Зі схо-
дового майданчика другого поверху можна було потрапити до великого залу,
що мав вихід на терасу, влаштовану над ґанком головного входу.
За своїми архітектурно-художніми якостями будинок Крістерів тяжіє до
дерев’яних дачних будинків, але, враховуючи, що садиба використовувалася
цілий рік і повинна була приносити прибуток від продажу насіння, саджан-
ців, сільськогосподарської продукції, – цей будинок, у якому власники меш-
кали постійно, не можна вважати дачею. Він був «родинним гніздом» для
декількох поколінь Крістерів; неподалік від нього, як свідчать деякі публіка-
ції, знаходився родинний некрополь [20]. Отже, типологічно будинок відо-
бражає перехідний етап від садибної забудови до дачної.
Після жовтневого перевороту 1917 р. садибу Крістерів було націоналізова-
но, з 1925 р. тут розміщувалася дитяча трудова колонія. Крім навчання в школі-
семирічці, безпритульні діти, працюючи в колишньому господарстві Крістерів,
отримували знання з вирощування садово-городніх культур, насіннєзнавства,
садівництва [21]. Таким чином, частина території колишньої садиби (непарний
бік вул. Осиповського) зберегла первісну функцію: до початку 2000-х років тут
знаходився радгосп «Троянда», де вирощувалися овочі та квіти.
Щодо будинку Крістера – його використання в радянський час було дале-
ким від умов, що сприяли збереженню споруди. Тут розміщувалися технікум,
пізніше – адміністративні приміщення Інституту хлору, деякий час – склад
отрутохімікатів [22]. З 1960-х років будинок належить Інституту харчової хімії
і технологій (нині – Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України).
Однак, дерево – нетривкий будівельний матеріал. Відсутність відповідних
умов утримання, вчасних ремонтних робіт, невизначеність статусу будинку як
пам’ятки спричинили те, що він став непридатним для експлуатації.
56 ISSN 2078-0133
Незважаючи на це, у 2000 р. будинок Крістерів отримав статус щойно
виявленої пам’ятки архітектури (згідно наказу по управлінню охорони
пам’яток історії, культури та історичного середовища від 02.08.2000 р. № 74).
Наступні десять років будинок продовжував перебувати в аварійному
стані й не використовувався.
У 2010–2011 роква на замовлення власника – Національної академії наук
України – Центр пам’яткознавства НАН України та НДІ історії архітектури та
містобудування провели натурні, архітектурні й історико-архівні дослідження,
виконали докладну фотофіксацію та обмірні креслення споруди, після чого в
грудні 2011 р. її було розібрано. На основі проведених досліджень розроблено
наукову реконструкцію будинку та проект його реставрації (автори – архітекто-
ри С.Б. Юрченко, О.Ф. Лихвар), Проектом передбачено реставрацію пам’ятки
на останній будівельний період зі збереженням усіх історичних нашарувань.
Аналіз наведених у даній статті джерел дозволяє зробити наступні
висновки. Будинок Крістерів – цікавий зразок дерев’яної житлової забудови
Києва кінця ХІХ – початку ХХ ст., що на сьогодні стала типологічно рідкіс-
ною. Він пов’язаний із родиною відомих садівників Вільгельма та Юліуса
Крістерів, професійна діяльність яких була високо оцінена сучасниками і
нащадками. Отже, поруч із архітектурною, будинок має також історичну
цінність, що не було враховано під час надання йому статусу пам’ятки.
Господарство, започатковане Крістерами, хоча і в значно меншому обся-
зі, але продовжувало функціонувати в радянський час; у цілому воно проісну-
вало більше 150 років. Зелена зона, створена Крістерами на Пріорці, підтвер-
джувала статус Києва як міста-саду. Окремі об’єкти колишньої садиби (ділянка
лісопарку, дерева, ставки) збереглися до нашого часу й нині становлять вели-
ку природоохоронну, наукову та культурну цінність. Разом із будинком, який,
на жаль, не вдалося зберегти в автентичному вигляді, вони утворюють склад-
ну та рідкісну для Києва комплексну пам’ятку, в якій поєднані природні (роз-
ташовані на досить великих територіях!), архітектурні й історичні об’єкти.
Розібраний будинок Крістерів був не тільки опорним елементом усього комп-
лексу, але й носієм закладеного в ньому духовного, емоційного змісту. В цьому
сенсі реалізація проекту реставрації будинку набуває особливого значення.
Джерела та література
1. Абрамова І. Дача Лесіша в Святошині (архітектура Київських околиць) // З історії української
реставрації. – К., 1996. – С. 195–197.
2. Звід пам’яток історії та культури України. Кн.І, ч.ІІ. – К., 2004. – С. 927–929.
3. Киевская сельскохозяйственная и промышленная выставка 1897 года и ее участники. – К.,
1898. – 146 с.; Осипов А. Пятидесятилетие садоводства фирмы В. Кристер в городе Києве в
предместье Приорки. 1850-1900 гг. – К., 1900. – 24 с.;
57Праці Центру пам'яткознавста, вип. 21, К., 2012
4. Гордий А. Урочище «Горка Кристера» // Зеркало недели. – 2006. – 21 липня. – С. 8; Кальницкий
М. Немецкая засада // Контракты. – 2008. № 13. –С. 70–73; Король В. Почему грустит Кинь-
Грусть // Киевские ведомости. – 2003. – 2 вересня. – С. 6; Ромазанович Н. «Кристерова горка» и
ее хозяева // Киевские ведомости. – 1995. – 17 червня. – С. 15; Рибаков М.О. Невідомі та мало-
відомі сторінки історії Києва. – К., 1997. – С. 26.
5. Державний архів міста Києва (далі – ДАМК), ф. 100, оп. 1, спр. 1333; ф. 163, оп. 30, спр. 20; ф.
163, оп. 41, спр. 1877; ф. 143, оп. 2, спр. 1198.
6. Пономаренко Л., Різник О. Київ: Короткий топонімічний довідник. – К., 2003. – С. 85–86.
7. Якубовский Г. История возникновения пригорода Приорки // Известия Киевской городской
Думы. – 1910. – № 6–7. – С. 1.
8. Там само. – С. 2.
9. Пономаренко Л., Різник О. Вказана праця. – С. 86.
10. Природно-заповідний фонд міста Києва. Довідник. – К., 2001. – С. 44–47.
11. Рибаков М.О. Вказана праця. – С. 26.
12. ДАМК, ф. 143, оп. 2, спр. 1198, арк. 6.
13. Киевская сельськохозяйственная и промышленная выставка 1897 года и ее участники. – К.,
1898. – С. 14–15.
14. Мельник В.І., Рубцева О.Л. Садівництво Вільгельма Крістера в Києві – важливий осередок
інтродукції рослин // Інтродукція рослин. – 2010. – № 1. – С. 111–117.
15. Звіряка А. Культурний ландшафт у формуванні території м. Києва // Регіональна історія
України : Зб. наук. ст. – Вип. 4. – К., 2010. – С. 227–236.
16. Рибаков М.О. Вказана праця. – С. 26.
17. Киевская сельськохозяйственная… – С. 50.
18. ДАМК, ф. 163, оп. 41, спр. 1877, арк. 7.
19. Там само, ф. 163, оп.41, спр. 1877, арк. 6.
20. Гордий А. Вказана праця. – С. 8.
21. Рибаков М.О. Вказана праця. – С. 27.
22. Гордий А. Вказана праця. – С. 8.
Абрамова И.В. Дом Кристеров на Приорке: к проблеме охраны объектов культур-
ного наследия
В статье на основе библиографических и архивных исследований прослежена история воз-
никновения и функционирования дома известных садоводов Кристеров, находящегося в истори-
ческой местности Приорка в северной части Киева. Рассмотрены архитектурно-художественные
качества дома Кристера как объекта культурного наследия и его значение для истории Киева.
Ключевые слова: дом Кристера, усадьба Кристера, загородная (дачная) архитектура,
комплекс памятников природы, архитектуры, истории, охрана и сохранение памятников.
Abramova I.V. The Krister’s House on Priorka: to the problems of security the cultural
heritage objects
In the article on the basis of bibliographic and archival sources tracked the history of origin and
functioning of the house of the known gardeners Kristers that was situated in historical locality of
Priorka in the north part of Kyiv. Architectonically-artistic qualities of as an object of cultural herit-
age and its importance for the history of Kyiv is considered.
Key words: Krister’s house, Krister’s mansion, country architecture, complex of monuments of
nature, architecture, history, protection and preservation of monuments.
Подано до друку: 16.02.2012 р.
|