Проблеми збереження археологічних пам’яток Північно-Західного Криму в умовах заповідника

У Північно-Західному Криму розташована велика кількість історичних і природних пам’яток, які складають унікальний культурний ландшафт регіону. Вартим уваги є пам’ятки археології, переважно античного часу. На сьогодні актуальними є питання збереження цілісного територіального комплексу культурного л...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2012
1. Verfasser:	Кємалова, А.Р.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури 2012
Schriftenreihe:	Праці Центру пам’яткознавства
Schlagworte:	Пам’ятки археології
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/80739
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Проблеми збереження археологічних пам’яток Північно-Західного Криму в умовах заповідника / А.Р. Кємалова // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2012. — Вип. 21. — С. 91-101. — Бібліогр.: 49 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-80739
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-807392015-04-25T03:01:43Z Проблеми збереження археологічних пам’яток Північно-Західного Криму в умовах заповідника Кємалова, А.Р. Пам’ятки археології У Північно-Західному Криму розташована велика кількість історичних і природних пам’яток, які складають унікальний культурний ландшафт регіону. Вартим уваги є пам’ятки археології, переважно античного часу. На сьогодні актуальними є питання збереження цілісного територіального комплексу культурного ландшафту цієї місцевості, якісного управління заповідними територіями та використання історичної спадщини в туристичній галузі. У статті розглядаються проблеми збереження археологічних пам’яток вказаного регіону в умовах заповідника. В Северо-Западном Крыму расположено огромное количество исторических и природных памятников, составляющих уникальный культурный ландшафт региона. Достопримечательными объектами, которого являются памятники археологии, преимущественно античного времени. В настоящее время актуальны вопросы сохранения целостного территориального комплекса культурного ландшафта данной местности, качественного управления заповедными территориями и использования исторического наследия в туристической отрасли. В статье рассматриваются проблемы сохранения археологических памятников рассматриваемого региона в условиях заповедника. In the North-Western Crimea is a huge amount of historical and natural monuments that make up the unique cultural landscape of the region. Noteworthy objects, which are archaeological monuments, mostly of ancient times. Currently, topical issues of territorial integrity of the complex cultural landscape of the area, quality management of protected areas and the use of historical heritage in the tourism industry. The paper considers problem of preservation of archaeological monuments of the region in the reserve. 2012 Article Проблеми збереження археологічних пам’яток Північно-Західного Криму в умовах заповідника / А.Р. Кємалова // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2012. — Вип. 21. — С. 91-101. — Бібліогр.: 49 назв. — укр. 2078-0133 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/80739 069.01:904 uk Праці Центру пам’яткознавства Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Пам’ятки археології Пам’ятки археології
spellingShingle	Пам’ятки археології Пам’ятки археології Кємалова, А.Р. Проблеми збереження археологічних пам’яток Північно-Західного Криму в умовах заповідника Праці Центру пам’яткознавства
description	У Північно-Західному Криму розташована велика кількість історичних і природних пам’яток, які складають унікальний культурний ландшафт регіону. Вартим уваги є пам’ятки археології, переважно античного часу. На сьогодні актуальними є питання збереження цілісного територіального комплексу культурного ландшафту цієї місцевості, якісного управління заповідними територіями та використання історичної спадщини в туристичній галузі. У статті розглядаються проблеми збереження археологічних пам’яток вказаного регіону в умовах заповідника.
format	Article
author	Кємалова, А.Р.
author_facet	Кємалова, А.Р.
author_sort	Кємалова, А.Р.
title	Проблеми збереження археологічних пам’яток Північно-Західного Криму в умовах заповідника
title_short	Проблеми збереження археологічних пам’яток Північно-Західного Криму в умовах заповідника
title_full	Проблеми збереження археологічних пам’яток Північно-Західного Криму в умовах заповідника
title_fullStr	Проблеми збереження археологічних пам’яток Північно-Західного Криму в умовах заповідника
title_full_unstemmed	Проблеми збереження археологічних пам’яток Північно-Західного Криму в умовах заповідника
title_sort	проблеми збереження археологічних пам’яток північно-західного криму в умовах заповідника
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
publishDate	2012
topic_facet	Пам’ятки археології
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/80739
citation_txt	Проблеми збереження археологічних пам’яток Північно-Західного Криму в умовах заповідника / А.Р. Кємалова // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2012. — Вип. 21. — С. 91-101. — Бібліогр.: 49 назв. — укр.
series	Праці Центру пам’яткознавства
work_keys_str_mv	AT kêmalovaar problemizberežennâarheologíčnihpamâtokpívníčnozahídnogokrimuvumovahzapovídnika
first_indexed	2025-07-06T04:46:27Z
last_indexed	2025-07-06T04:46:27Z
_version_	1836871517048143872
fulltext	91Праці Центру пам'яткознавста, вип. 21, К., 2012 on aerial and satellite images. Proposed new method construct of search algorithm to improve to ma- chine-visual, automated and automatic interpretation methods of searching archaeological sites in aer- ial and satellite images. Consider new opportunities for the protection of archaeology objects, with remote data methods. Key words: photogrammetric methods in archaeology, remote methods, aerial and satellite images, global position system (GPS), archaeological exploration, electronic model of archaeological sites, geo- information system, protection of archaeology objects. Подано до друку: 30.11.2011р. УДК 069.01:904 А.Р. КЄМАЛОВА Проблеми збереження археологічних пам’яток Північно-Західного Криму в умовах заповідника У Північно-Західному Криму розташована велика кількість історичних і природних пам’яток, які складають унікальний культурний ландшафт регіону. Вартим уваги є пам’ятки ар- хеології, переважно античного часу. На сьогодні актуальними є питання збереження цілісного територіального комплексу культурного ландшафту цієї місцевості, якісного управління заповід- ними територіями та використання історичної спадщини в туристичній галузі. У статті розгля- даються проблеми збереження археологічних пам’яток вказаного регіону в умовах заповідника. Ключові слова: археологічна пам’ятка, спадщина, заповідник. Численні природні й історичні пам’ятки Північно-Західного Криму фор- мують своєрідний культурний ландшафт, важливим компонентом якого є археологічні об’єкти, що становлять невід’ємну частину історико-культурної спадщини [23, с. 138]. Вивчення даного регіону ведеться з 1825 р. до теперіш- нього часу [15, с. 1]. Отримані результати дозволили представити найбільш повну та достовірну картину заселення території стародавніми народами з осо- бливостями їх культурної взаємодії й адаптації до природних умов проживан- ня [34, с. 78]. Унікальна цінність археологічної спадщини Північно-Західного Криму визначається хорошим збереженням пам’яток античного часу, які в даний час привертають увагу не тільки дослідників, але й туристів. Однак, багато пам’ятників знаходяться під охороною як точкові об’єкти на карті [12, с. 27] і не мають охоронних зон (за винятком античних городищ Калос Лімен і Беляус) [32], а також не є об’єктами організованого туризму. У зв’язку з цим постає питання про збереження як окремих об’єктів архе- ології, так і цілісного територіального комплексу пам’яток культурного ланд- шафту [25, с. 133], який можна визначити як регіональний історико-культурний і природно-ландшафтний заповідник [3, с. 3]. Тому наша першочергова мета – 92 ISSN 2078-0133 розробити теоретичну базу для створення регіонального історико-культурного та природно-ландшафтного заповідника в Північно-Західному Криму як най- більш оптимального способу збереження і подальшого використання цілісного комплексу історико-культурної та природної спадщини регіону. Основним завданням буде розробка програми музеєфікації культурної спадщини [42, с. 55–62; 9, с. 16], представленої археологічними пам’ятками, що розташовані вздовж усього узбережжя Тарханкуту і складають своєрідне «археологічне кільце». Під «музеєфікацією» розуміється використання пам’ятки під експозиції та музейні служби, тобто перетворення її в самостійний об’єкт музейного пока- зу [1]. Застосуванням такого підходу до збереження спадщини є численні при- клади закордонної практики збереження й використання археологічної спад- щини – археодроми, археологічні парки та музеї на місцях, які нерідко вико- ристовують навколишнє природне середовище в реалізації програм музеєфі- кації історико-культурної спадщини [23, с. 125]. Певний досвід збереження й використання археологічної спадщини є в Криму: Національний заповідник «Херсонес Таврійський», республіканські установи «Бахчисарайський історико-культурний заповідник», «Керченський історико-культурний заповідник», «Історико-археологічній заповідник «Калос Лімен», «Історико-археологічний заповідник «Неаполь Скіфський», Музей «Судацька фортеця» (як філія Національного заповідника «Софія Київська»), що включають до складу фондів об’єкти археологічної спадщини [6]. Уперше ідею створення на території Чорноморського району Автономної Республіки Крим археологічного заповідника висловив відомий учений, архе- олог О.М. Щеглов, який вивчав цей край у 1959–1994 роках. У зв’язку з відсут- ністю музейної установи в даному регіоні всі знахідки, виявлені під час розко- пок стародавніх пам’яток, вивозилися з Чорноморського й потрапляли до фон- дів інших музеїв, переважно до Державного Ермітажу (м. Санкт-Петербург, РФ) і Євпаторійського краєзнавчого музею [30, с. 15]. О.М. Щеглов заявив про доцільність використання історико-культурної спадщини в регіоні, де воно знаходиться – тобто в Чорноморському районі [30]. Цю ідею різного часу під- тримали й інші відомі археологи: О.Д. Дашевська, В.О. Кутайсов [16, с. 46], С.Б. Ланцов [12, с. 1]. Експонування рухомих пам’яток археології в смт Чорноморське здійсни- лося в листопаді 1987 р., коли відкрився Чорноморський історико-краєзнавчий музей, до організації якого О.М. Щеглов доклав чимало сил [6, с. 251]. Першим досвідом музеєфікації нерухомих пам’яток археології в Північно- Західному Криму було створення в 1997 р. на базі античного городища Калос 93Праці Центру пам'яткознавста, вип. 21, К., 2012 Лімен Республіканського історико-археологічного заповідника «Калос Лімен» [12], ініціатором якого виступило Міністерство культури АР Крим (міністр культури – А.Г. Литвиненко); організатором і першим директором був учений- археолог В.О. Кутайсов. У 2000 р. близькі за функціональним призначенням установи культури – заповідник і музей – об’єднали в єдиний комплекс [31]. Так був сформований цілісний, логічно завершений історико-археологічний заповідник, що включає в себе музей зі стаціонарною експозицією та заповід- ну територію городища Калос Лімен із розкритими архітектурно-археологічни- ми об’єктами під відкритим небом (фортифікаційні споруди, житлова забудова, курганний некрополь). Створення Кримської республіканської установи «Історико-археологічний заповідник «Калос Лімен» (далі – КРУІАЗ «Калос Лімен») забезпечило належ- ним чином проведення систематичних охоронних заходів на території згада- ної античної пам’ятки [16, с. 42–48], а також формування фондових колек- цій [2, с. 14–16], створення наукової бази для вивчення історії, якісне вико- ристання пам’ятки археології в музейній та екскурсійній діяльності. На даний час – це один із семи заповідників АР Крим, який займається популяризацією природних й історичних багатств Північно-Західного Криму [6, с. 251–253]. Але це тільки мала частина виконаної роботи щодо збереження й використання об’єктів історико-культурної спадщини Чорноморського району. Туристичний потенціал Тарханкуту надзвичайно великий [26, с. 5]. Він може запропонувати різні види активного та пасивного відпочинку [13, с. 14]. Візитними картками даного регіону стали його природні пам’ятки, які відвідують величезні потоки туристів. Унікальними природними об’єктами Тарханкуту є: північно-східна околиця оз. Донузлав (з 1947 р. – пам’ятка при- роди, з 1980 р. – ландшафтний заказник місцевого значення; 800 га); Атлеш (в 1969 г. – пам’ятка природи, з 1980 р. – заповідне урочище; 10 га), ділянка цілинного степу на захід від с. Красносільське (з 1968 р. – пам’ятка природи, з 1980 р. – ботанічний заказник місцевого значення; 100 га); Джангульське обвальне узбережжя (з 1960 р. – пам’ятка природи, з 1980 р. – заповідний ландшафтний заказник місцевого значення; 100 га); балка Великий Кастель (1960 р. – пам’ятка природи, з 1980 р. – заповідне урочище; 20 га); заповідний узбережно-аквальний комплекс біля Джангульського узбережжя (створений у 1972 р. як гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення; 180 га); заповід- ний узбережно-аквальний комплекс біля південного узбережжя Атлеша (гідро- логічна пам’ятка природи з 1972 р.; 180 га) [37, с. 134–135]. В 2009 р. з метою збереження й раціонального використання типових та унікальних степових і приморських комплексів на території Чорноморського району був створений 94 ISSN 2078-0133 Національний природний парк «Чарівна гавань» (Указ Президента України № 1037/2009 від 11 грудня 2009 р.), до території якого включено 10900 га земель. Історико-культурна складова Тарханкуту характеризується зосередженням великої кількості археологічних об’єктів. У районі відомо 204 пам’ятки, які є поселеннями (часовий діапазон від епохи бронзи до середньовіччя, здебільшого – античні), а також не менше 60 інших імовірно давніх антропогенних об’єктів (межові структури, групи каменів, антропогенні височини, каменоломні тощо) [12, с. 40]. Тут розташовані більше 2 тис. курганів [12, с. 46] (за деякими дани- ми близько 5 тис. [36; 37]). На державному обліку перебуває 116 об’єктів [12, с. 40]. У це число входить близько 300 курганів (групи з декількох курганів можуть бути об’єднані під одним обліковим номером і кількість курганів у групі вказано не в усіх випад- ках) і 34 об’єкти інших типів [40, с. 380–400]. Також дуже багато поселень епохи бронзи, що розташовані на міжбалкових мисах верхніх частин Тарханкуту [11, с. 151; 38; 39]. Середньовічні пам’ятники Північно-Західного Криму, пред- ставлені об’єктами салтово-маяцької культури (VIII – перша половина X ст.) та пізньокочівницькими старожитностями (XI–XV ст.), які, в цілому, вивче- ні недостатньо добре [19, с. 48]. До історичних архітектурних об’єктів відно- сять церкву Святих і Праведних Захарія та Єлизавети, збудовану за ініціативою М.С. Воронцова в 1838 р. (арх. Г.І. Торрічеллі), панський маєток «Тархан» В.С. Попова (с. Оленівка) XIX ст. і мечеть XIX ст. (с. Водопійне) [13]. Таким чином, Тарханкутський пів-в, що представляє собою мозаїку природ- них й історичних пам’яток, має величезні можливості для розвитку історико- археологічного та культурно-освітнього туризму, й усі підстави для оголошен- ня території розташування пам’яток заповідною. При відборі з величезного числа археологічних пам’яток найбільш при- датних для музеєфікації прийнято враховувати 3 основні моменти: історич- ну цінність, збереженість пам’ятки та доступність для відвідування [1, с. 65]. Найбільш визначні пам’ятки археології, які необхідно музеєфікувати – анти- чні поселення на березі моря: Беляус, Кульчук, Західно-Донузлавське, Беляус Східне, Озерівка, Акчі Сарай, Лазурне, Ойрат, Тарпанчі, Джан Баба, Караджа, Калос Лімен, Панське 1, Панське 2, Міжводне, Скалисте, численні Бурнелі, Маслини, Кунан [12, с. 38]. Більшість стародавніх поселень на Тарханкуті виникає в IV ст. до н.е. в пері- од грецької колонізації Північного Причорномор’я. У третій чверті IV ст. до н.е. вся територія Тарханкутського пів-ва була включена до складу поліса Херсонес Таврійський [5, с. 82–84; 21, с. 56; 22, с. 67]. Наприкінці першої чверті II ст. до н.е. вони переходять під владу царів Кримської Скіфії [21, с. 56], з кінця II ст. 95Праці Центру пам'яткознавста, вип. 21, К., 2012 до н.е. внаслідок Діофантових війн деякі поселення були включені до складу Понтійського царства. У перших століттях нашої ери поселення були покину- ті через просування до Криму нових орд кочівників – сарматів [21, с. 56–81]. Життя на деяких із них відроджується лише в VIII–X ст. н.е. В епоху існування Кримського ханства поблизу аналізованих об’єктів виникають татарські села. В даний час поряд із пам’ятниками розташовані сучасні села [13, с. 104–105]. Розкриті археологічні об’єкти є, по суті, музеєм просто неба. Тарханкут порів- няно з рештою територій Криму менше постраждав від війн XIX і XX ст., у радян- ський час (до 1970-х років) він був зоною обмеженої господарської діяльності [38, с. 5]. У зв’язку з цим більшість пам’яток має унікальну збереженість архітектур- них і фортифікаційних комплексів, житлових і господарських будівель, курган- них поховань, предметів побуту. Нетрадиційним для сільськогосподарських посе- лень античного часу є наявність фортифікаційних споруд, що виділяє пам’ятки Тарханкуту з-поміж аналогічних пам’яток світової археології [20; 22]. Усі пам’ятники доступні для відвідання. Багато з них знаходяться на тери- торії сучасних населених пунктів, розташованих уздовж узбережжя пів-ва Тарханкут і мають дорожні під’їзди. Крім того, альтернативним може бути спо- лучення морем [12, с. 27–28]. Для даного регіону є можливим і доцільним виділити деякі умови, які можуть сприяти більш активному включенню історико-культурної спадщини в соціальне середовище: По-перше, в Чорноморському районі наявна науково-дослідна та, культур- но-освітня установ – КРУІАЗ «Калос Лімен», котра має певний досвід у галу- зі вивчення, збереження, реставрації та використання пам’яток матеріальної і духовної культури, а також популяризації музейних предметів. Даний запо- відник може стати базовим і включити до свого складу інші пам’ятки істори- ко-культурної спадщини, тим самим розширивши межі свого функціонування. По-друге, в регіоні діє багаторічна система відвідування визначних місць, природних об’єктів, яка створила умови для організації більш активного їх соціокультурного використання. По-третє, залучення історико-культурного потенціалу до туристичної галу- зі є частиною державної програми АР Крим, зазначеної в «Стратегії економіч- ного та соціального розвитку Автономної Республіки Крим на 2011–2020 роки» (затверджена Постановою Верховної Радою Автономної Республіки Крим № 121-6/10 від 22 грудня 2010 р. [35, с. 8]). Створення історико-куль- турного та природно-ландшафтного заповідника в Північно-Західному Криму може бути ключовим чинником у справі збереження природної та культур- ної спадщини, за допомогою генерування фінансових ресурсів – надходжень 96 ISSN 2078-0133 від платні за вхід й обслуговування, а також за рахунок інших надходжень. Ці фінансові ресурси можуть безпосередньо використовуватися для відшкоду- вання витрат на охорону иа розвиток природних й історичних пам’яток, під- тримку культурних традицій і підвищення рівня освіти суспільства [35, с. 9]. Процес музеєфікації пам’яток археології повинен складатися з декількох етапів: – включення пам’яток археології та їх комплексів, розташованих у Чорноморському районі до складу чинного КРУІАЗ «Калос Лімен» [16, с. 48]; – інвентаризація об’єктів культурної спадщини, цікавих місць, що володіють високим естетичним потенціалом [43, с. 55–60], для їх подальшого включення в якості видових точок у туристичні пішохідні, а також водні маршрути вздовж узбе- режжя Тарханкутського пів-ва із зупинкою в бухтах біля об’єктів відвідування; – створення концепції музеєфікації археологічних об’єктів і реконструкції культурних ландшафтів [25, с. 138]; – вибір історичного періоду чи сукупності різних періодів, що підлягають реконструкції через пам’ятки археології та історії [24, с. 5–8]; – проведення археологічних й архітектурних досліджень, консервації, рес- таврації та реконструкції розкритих споруд [43, с. 106]; – розробку плану організації території пам’яток; проведення робіт із бла- гоустрою їх території, яка в першу чергу повинна включати в себе огорожу об’єктів, не порушуючи видового сприйняття (важливо також дотримуватися гармонійного зв’язку археологічно-архітектурного об’єкта з історико-ланд- шафтним середовищем, – у зв’язку з чим необхідно встановлення зон охоро- ни і зон регулювання забудови археологічних пам’яток) [42, с. 60–62]. – розробка пропозицій щодо створення експозиції історико-просвітниць- кого характеру; необхідно враховувати нові тенденції в галузі музеєзнавства, зокрема створення ландшафту – образу, де можуть бути використані різні види науково-просвітницької роботи: театралізація чи демонстрація циклу робіт; враховуючи, розташування пам’яток на березі моря, можливо занурен- ня під воду як один із видів екскурсійного показу тощо [10, с. 219–222]; – розробка проектно-кошторисної документації на реалізацію перерахо- ваних вище заходів. На сьогоднішній день КРУІАЗ «Калос Лімен» має: – чотири Державних акта на постійне користування земельною ділянкою на території городища Калос Лімен і його некрополя, загальною площею 12,6 га, які відносяться до категорії земель історико-культурного призначення; – державний акт на постійне користування земельною ділянкою площею 0,0795 га для обслуговування будівлі Чорноморського історико-краєзнавчого 97Праці Центру пам'яткознавста, вип. 21, К., 2012 музею та свідоцтво на право власності на нерухоме майно – будівлю музею, де розташована стаціонарна експозиція заповідника; – рішення сесії Окунівської сільської ради від 23 листопада 2006 р. «Про надання згоди на проведення робіт з визначення місця розташування та розміру земельних ділянок для включення до складу історико-археологічного заповід- ника «Калос Лімен» пам’ятників археології – городища Беляус і Беляуського могильника». А також Лист № 02-14/2240 від 20 грудня 2006 р. Чорноморської райдержадміністрації «Про дозвіл на проведення робіт з визначення місця роз- ташування та розміру земельної ділянки» [12, с. 39]; – розроблено попередній план організації території заповідника «Калос Лімен» і його некрополя; – проект створення експозиції музею просто неба, на античному городи- щі Калос Лімен; – Чорноморською селищною радою виконуються роботи з установлення історичних ареалів смт Чорноморське; – розроблено туристичний маршрут «Цей невідомий Тарханкут», який є першою спробою використання групи пам’яток Тарханкуту в якості ново- го туристичного продукту. Маршрут був презентований у червні 2010 р. для провідних туроператорів Криму спільно з проектом USAID ЛІНК (локальні інвестиції та національна конкурентоспроможність). Отже, для створення регіонального історико-культурного та природно-ланд- шафтного заповідника в Північно-Західному Криму в першу чергу необхідно: – визначити видатні пам’ятні місця. З метою ефективного збереження куль- турного ландшафту Північно-Західного Криму та пов’язаних з ними археологіч- них пам’яток, територія пам’ятного місця повинна включати весь ландшафт узбе- режжя даного регіону, що складається з природних і археологічних пам’яток; – провести функціональне зонування пам’ятного місця та виділити зони охорони, зони регульованої забудови і зони рекреаційного обслуговування відвідувачів [44, с. 55–62]; – включити основні археологічні пам’ятники до складу КРУІАЗ «Калос Лімен» [16, с. 48]; – оформити Державні акти на постійне користування земельними ділянка- ми для управління особо охоронюваними територіями; – музеєфікувати об’єкти археологічної спадщини із залученням фахівців- реставраторів; у якості музейних експонатів у даному випадку будуть виступа- ти археологічні пам’ятники та їхні комплекси; необхідно вибрати форму музе- єфікації археологічних об’єктів уникаючи штучного втручання в ландшаф- тне середовище і «відновлення» археологічних пам’яток [24, с. 46; 25, с. 136]; 98 ISSN 2078-0133 – розробити план організації території планованого заповідника та ство- рити раціональну рекреаційну інфраструктуру [24, с. 146]; – сформувати структурні підрозділи при заповіднику, підготувати кадри та збільшити штат заповідника, необхідні для обслуговування заповідних територій [12, с. 40–41]; – забезпечити фінансування з державного, республіканського та місцево- го бюджетів, інвестиції та спонсорську допомогу [12, с. 42]. Створення регіонального історико-культурного та природно-ландшаф- тного заповідника в Північно-Західному Криму створить умови для збере- ження унікальних археологічних пам’яток, якісного управління заповідни- ми територіями, використання історико-культурної спадщини у туристичній галузі. Новий заповідник може стати офіційним суб’єктом туризму, що надає якісні й кваліфіковані екскурсійні послуги щодо об’єктів музейного показу. Це сприятиме підвищенню рівня інформаційного та культурного обслугову- вання місцевого населення і гостей Криму, а також задоволенню культурних потреб усього суспільства. Новостворений заповідник стане активним учас- ником соціально-економічних процесів, що підвищить результативність його діяльності та стане певним брендом півострова [41, с. 15]. Джерела та література 1. Бадер О.Н. Музеефикация археологических памятников // Советская археология, №3, 1978. – С. 138–153. 2. Годлевская Г.М. Фонды заповедника – основа для реализации ведущих направлений музейной деятельности // Калос Лимен – Ак-Мечеть – Черноморское – 2400 лет (I Международная научно-практическая конференция). – Черономорское, 2008. – С. 14–16. 3. Гусев С.В., Жульников А.М., Иванова И.Г., Мухин Г.Д., Шульгин П.М., Шумкин В.Я. Концепция музеефикации Онежских петроглифов // Актуальные проблемы развития музеев-заповедников Музей-заповедник «Кижи». – Петрозаводск, 2006. – 221 с. 4. Дашевская О.Д. К истории Донузлавской экспедиции // Калос Лимен – Ак-Мечеть – Черноморское – 2400 лет. I Международная научно-практическая конференция КРУИАЗ «Калос Лимен» : Сб. докл. – Черноморское, 2008. – С. 20–25. 5. Дашевская О.Д. Раскопки городища Беляус // Археологические исследования в Крыму : Сб. науч. ст. – Симферополь, 1997. – С. 82–84. 6. Зубарев А.В., Пушкарев С.Н., Вишневская Е.Б., Пересунько В.П. Музеи Крыма : Справ.-путев. – Симферополь : ОАО СГТ, 2009. – 256 с. 7. Кепін Д.В. Методичні засади збереження нерухомих палеолітичних пам’яток // Сіверянський літопис. – 2008. – № 6. – С. 69–73. 8. Кепін Д.В. Музеєзнавчі концепції створення експозицій з історії первісного суспільства : Автореф. … канд. іст. наук : 26.00.05 // Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК. – К., 2008. – 16 с. 9. Кепін Д.В. Музеєфікація об’єктів археологічної спадщини в Європі: на прикладі пам’яток пер- вісної культури. – К. : Центр пам’яткознавства НАНУ та УТОПІК, 2005. – 176 с. 10. Кіфт А. ван де. Анализ експозицій // Музей: менеджмент і освітня діяльність. – Львів : Літопис, 2009. – С. 219–222. 11. Колотухин В.А. Работы на поселении эпохи бронзы Бай-Кият у с. Владимировка Черноморского района // Археологические исследования в Крыму : Сб. науч. ст. – Симферополь, 1997. – С.151–153. 99Праці Центру пам'яткознавста, вип. 21, К., 2012 12. Концепция развития Крымского республиканского учреждения «Историко-археологический заповедник «Калос Лимен» на 2011-2015 гг., утверждена Министерством Культуры Автономной Республики Крым в 2011 г. – Черноморское, КРУИАЗ «Калос Лимен», 2011. – 45 с. 13. Коростелева П.Г., Овчинникова Г.Н., Савчук И.А. Путеводитель по Тарханкуту ; Изд. 2-е, доп. и пер. – Симферополь : Крымская академия гуманитарных наук, 2009. – 260 с. 14. Котлер Н., Котлер Ф., Котлер В. Музейный маркетинг і стратегія: формування місії, залучен- ня публіки, збільшення доходів і ресурсів / пер. з англ. Олійник Т., Пирогова Т. Рябчук С., Свято Р. – К. : ВД «Стилос», 2010. – 528 с. 15. Кутайсов В.А. История исследования античных памятников Северо-Западного Крыма // Калос Лимен – Прекрасная Гавань. – Симферополь, «Нижняя Орианда», 2012 г. – С.38–80. 16. Кутайсов В.А. Итоги и перспективы изучения Калос Лимена // Калос Лимен – Ак-Мечеть – Черноморское – 2400 лет (I Международная научно-практическая конференция), – Черономорское, 2008. – С. 42–48. 17. Кутайсов В.А. Курганный некрополь Калос Лимена. – К. : Изд. «Стилос», 2011. – 240 с. 18. Кутайсов В.А. Природа Северо-Западного Крыма в античную эпоху // Боспорские исследова- ния. – 2010. – Вып. XXIV. – С. 291–320. 19. Кутайсов С.В. Средневековые памятники Северо-Западного Крыма (Археологическая карта) // «Калос Лимен – Ак-Мечеть – Черноморское – 2400 лет» (I Международная научно-практи- ческая конференция), – Черноморское, 2008. – С. 48–56. 20. Ланцов С.Б. Новый горельеф Геракла с Херсонесской хоры // Боспорский феномен. Искусство на периферии античного мира. – СПб., 2009. – С. 121-153. 21. Ланцов С.Б. Результаты исследования Кульчукского городища (IV в. до н.э. – I в.н.э.) на хоре Херсонеса Таврического // ΣΥΜΒΟΛΑ. Античный мир Северного Причерноморья. Новейшие находки и открытия. – Вып. 1. – М.; К, 2010. – С. 142–151. 22. Ланцов С.Б. Северо-Западный Крым в составе Херсонесского государства // Калос Лимен – Ак-Мечеть – Черноморское – 2400 лет (I Международная научно-практическая конференция). – Черономорское, 2008. – С. 56–81. 23. Манаев А.Ю. Республиканский историко-археологический заповедник «Калос Лимен»: 10 лет работы в сфере охраны культурного наследия // Историческое наследие Крыма. – Вып. 16. – Симферополь, 2006. – С. 5–8. 24. Минеева И.В. Проблема сохранения археологического наследия Южного Урала в контексте его социокультурного использования // Вестник Томского государственного университета. – Томск, 2010 – № 3 (11). – С. 136–142. 25. Минеева И.М. Музеефикация археологического наследия на территории музея-заповедника «Ирендык» в Башкортостане: вопросы методологии // Наследие и современность. Альманах Института наследия. – Вып. 13. – М. : Институт наследия, 2006. – С. 132–146. 26. Подгородецкий П.Д. Памятнику Панское 1 – надежную защиту // Археология Крыма. – № 1/9. – Симферополь, 1997 г. – С. 56. 27. Подгородецкий П.Д. Природа Западного Крыма в античную эпоху // Северо-Западный Крым в античную эпоху : Сб. науч.ст. : Материалы по археологии Крыма. – К., 1994. – С. 11–30. 28. Подгородецкий П.Д. Северо-Западный Крым: Краеведческий очерк ; 2-е изд., доп. – Симферополь : Таврия, 1979. – С. 128. 29. Постановление Совета Министров Автономной Республики Крым от 22.04.1997 г. №124 «О создании республиканского историко-археологического заповедника «Калос Лимен» // Собрание законодательства Республики Крым. – 1997. – № 5. – Ст. 315. 30. Поточний архів КРУІАЗ «Калос Лімен», «Лист голові райвиконкому Богдашкіну П.І. від завідувача Ленінградським відділенням Археології АН СРСР к.і.н. Шилова В.П. від 26 серпня 1974 р.», 4 арк. 31. Поточний архів КРУІАЗ «Калос Лімен», «Наказ Міністерства культури Автономної Республіки Крим № 210 від 07.12.2000 р. «Про включення Чорноморського історико-краєзнавчого музею в структуру Республіканського історико-археологічного заповідника «Калос Лімен» на правах відділу», 1 арк. 100 ISSN 2078-0133 32. Поточний архів КРУІАЗ «Калос Лімен», «Програма розвитку культури та охорони культурної спадщини Автономної Республіки Крим на 2011–2015 роки, затверджена Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, 2011 р.», 57 арк. 33. Поточний архів КРУІАЗ «Калос Лімен», «Проект облікової документації на пам’ятку археоло- гії «Городище Беляус (Бель-аус)» (Держ. обл. № 1789) IV ст. до н.е. – I–II ст. н.е., VIII–X ст. н.е. та Беляуський могильник (Держ. обл. № 1789) кінця III ст. до н.е. – I–II н.е.», 36 арк. 34. Поточний архів КРУІАЗ «Калос Лімен», «Статут Кримського республіканського заповідника «Історико-археологічний заповідник «Калос Лімен», затверджений Міністерством культури та мистецтв Автономної Республіки Крим, 2006 р.», 76 арк. 35. Поточний архів КРУІАЗ «Калос Лімен», «Стратегія економічного та соціального розвитку Автономної Республіки Крим на 2011–2020 роки, затверджена Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, 2011 р.», 46 арк. 36. Рогов Е.А. Некрополь Панское 1 в Северо-Западном Крыму // Материалы по археологи, исто- рии и этнографии Таврии. – Supplementum. – Симферополь, 2011. – Вып.10. – 216 с. 37. Савчук И.А. О состоянии заповедных урочищ Тарханкутского полуострова // Калос Лимен – Ак-Мечеть – Черноморское – 2400 лет (I Международная научно-практическая конференция). – Черономорское, 2008. – С. 134. 38. Смекалова Т.А., Столба В.Ф. Памятники эпохи бронзы и раннего железного века на полуо- строве Тарханкут: предварительное сообщение // Материалы к археологической карте Крыма. – Симферополь, 2009. – Вып. I. – 66 с. 39. Смекалова Т.Н. Памятники эпохи бронзы и раннего железного века на полуострове Тарханкут: каталог // Материалы к археологической карте Крыма. – Симферополь, 2010. – Вып. II. – 204 с. 40. Список памятников местного и национального значения, расположенных на территории Автономной Республики Крым (по состоянию на 01.01.2004 г.) / Республиканский комитет по охране культурного наследия Автономной Республики Крым. – Симферополь, 2004. – Т.II. – 487 с. 41. Ставская Л.И. История становления и развития музейного дела в Кыргыстане (1920-е годы – начало XXI в.) / Под ред. В.А. Воропаевой. – Бишкек : КРСУ, 2009. – 158 с. 42. Тиммер Д. Співпраця з публікою // Музей: менеджмент і освітня діяльність – Львів : Літопис, 2009. – С. 207. 43. Титова О.М. Збереження нерухомих пам’яток археології в заповідниках та музеях // Праці Центру пам’яткознавства. – Вип. 6. – К. : [Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історій та культури], 2004. – С. 106–110. 44. Титова О.М., Кепін Д.В. Принципи організації «археопарків» // Вісник Українського товари- ства охорони пам’яток історії та культури. – 2000. – № 1. – С. 55–62. 45. Титова О.М., Кепін Д.В. Проблеми музеєфікації пам’яток первісної археології як ресурсної бази туризму // Туристично-краєзнавчі дослідження. – Вип.4. – К. : Інститут туризму ФПУ, 2002. – С. 110–120. 46. Уженцев В.Б. Эллины и варвары Прекрасной Гавани (Калос Лимен в IV в. до н.э. – II в. н.э.). – Симферополь, 2006. – 248 с. 47. Щеглов А.Н. Полис и хора // Серия: Археологические памятники Крыма. – Симферополь, 1976. – 158 с. 48. Юренева Т.Ю. Музееведение: Учебник для высшей школы ; 2-е изд. – М. : Академический Проект, 2004. – 560 с. 49. Hannestad L., Stolba V.F., Sceglov A.N. Panskoye 1, volume 1, the monumental building U6 text, (+PLATES). – Aarhus university press. – 2002. – 364 c. Кемалова А.Р. Проблемы сохранения археологических памятников Северо-За- падного Крыма в условиях заповедника В Северо-Западном Крыму расположено огромное количество исторических и при- родных памятников, составляющих уникальный культурный ландшафт региона. Досто- примечательными объектами, которого являются памятники археологии, преимуществен- 101Праці Центру пам'яткознавста, вип. 21, К., 2012 но античного времени. В настоящее время актуальны вопросы сохранения целостного территориального комплекса культурного ландшафта данной местности, качественного управления заповедными территориями и использования исторического наследия в ту- ристической отрасли. В статье рассматриваются проблемы сохранения археологических памятников рассматриваемого региона в условиях заповедника. Ключевые слова: археологический памятник, наследие, заповедник. Kemalova A.R. The problems preservation of archaeological monuments in the North- Western Crimea in the reserve In the North-Western Crimea is a huge amount of historical and natural monuments that make up the unique cultural landscape of the region. Noteworthy objects, which are archaeo- logical monuments, mostly of ancient times. Currently, topical issues of territorial integrity of the complex cultural landscape of the area, quality management of protected areas and the use of historical heritage in the tourism industry. The paper considers problem of preservation of archaeological monuments of the region in the reserve. Key words: archaeological monument, heritage, reserve. Подано до друку: 12.05.2012 р. УДК 725.96(477.25) Ю.Е. ОВЧИННИКОВ Фортифікації Києва ІX – першої половини XIІІ ст. (за матеріалами археологічних досліджень) Стаття присвячена вивченню та локалізації фортифікаційних споруд Києва ІХ – пер- шої половини ХІІІ ст. за матеріалами археологічних досліджень. Ключові слова: фортифікаційна споруда, археологічне дослідження, пам’ятка, Київ. Питання, пов’язані з проблемою оборони стародавнього Києва, займають одне з найголовніших місць в історико-топографічній літературі. Аналіз архе- ологічних матеріалів дозволяє говорити про початок існування укріплених городищ Києва з VI–VIII ст. В ІХ–Х ст. поселення і городища складають єдине місто й займають значну територію. Приблизно з середини Х ст., після спо- рудження нових потужних укріплень на Старокиївській горі тут утворюється адміністративний центр міської структури. Поділ, Щекавиця, Копирів кінець на Кудрявці становлять територію міського посаду. Додатково місто починає обростати й окольними районами. XI–XIII ст. – період, коли інтенсивно забу- довуються та розростаються старі райони й з’являється низка нових навко- лишніх поселень, пов’язаних із заміськими монастирями – Печерськ, Клов, Видубичі, Кирилівський район, поселення на дніпровських островах тощо. Більшість із них мали укріплення [24].

Проблеми збереження археологічних пам’яток Північно-Західного Криму в умовах заповідника

Institution

Ähnliche Einträge