Педагогічний музей Луганського інституту народної освіти (1925–1930 роки)
Стаття присвячена дослідженню історії створення та діяльності педагогічного музею при Луганському інституті народної освіти. У ній висвітлено передумови створення, охарактеризовано основні заходи та напрями практичної діяльності музею. Акцентовано увагу на діяльності завідувача педагогічним музеєм...
Gespeichert in:
| Datum: | 2012 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2012
|
| Schriftenreihe: | Праці Центру пам’яткознавства |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/80741 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Педагогічний музей Луганського інституту народної освіти (1925–1930 роки) / М.О. Принь // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2012. — Вип. 21. — С. 119-126. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-80741 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-807412015-04-25T03:01:33Z Педагогічний музей Луганського інституту народної освіти (1925–1930 роки) Принь, М.О. Музеєзнавство Стаття присвячена дослідженню історії створення та діяльності педагогічного музею при Луганському інституті народної освіти. У ній висвітлено передумови створення, охарактеризовано основні заходи та напрями практичної діяльності музею. Акцентовано увагу на діяльності завідувача педагогічним музеєм Ф.А. Бєльського. Статья посвящена исследованию истории создания и деятельности педагогического музея при Луганском институте народного образования. В ней отражены предпосылки создания, охарактеризованы основные мероприятия и направления практической деятельности музея. Внимание акцентировано на деятельности заведующего педагогическим музеем Ф.А. Бельского. The article is devoted to the research of creation history and activity of the pedagogical museum at the Lugansk folk education institute. Pre-conditions of creation are refl ected in it, basic measures and directions of museum’s practical activity are described . Attention is accented on the activity of the pedagogical museum’s manager the of F.A.Belsky. 2012 Article Педагогічний музей Луганського інституту народної освіти (1925–1930 роки) / М.О. Принь // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2012. — Вип. 21. — С. 119-126. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 2078-0133 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/80741 37.0:069.015(477.61)»1925–1930» uk Праці Центру пам’яткознавства Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Музеєзнавство Музеєзнавство |
| spellingShingle |
Музеєзнавство Музеєзнавство Принь, М.О. Педагогічний музей Луганського інституту народної освіти (1925–1930 роки) Праці Центру пам’яткознавства |
| description |
Стаття присвячена дослідженню історії створення та діяльності педагогічного музею при Луганському інституті народної
освіти. У ній висвітлено передумови створення, охарактеризовано основні заходи та напрями практичної діяльності музею.
Акцентовано увагу на діяльності завідувача педагогічним музеєм Ф.А. Бєльського. |
| format |
Article |
| author |
Принь, М.О. |
| author_facet |
Принь, М.О. |
| author_sort |
Принь, М.О. |
| title |
Педагогічний музей Луганського інституту народної освіти (1925–1930 роки) |
| title_short |
Педагогічний музей Луганського інституту народної освіти (1925–1930 роки) |
| title_full |
Педагогічний музей Луганського інституту народної освіти (1925–1930 роки) |
| title_fullStr |
Педагогічний музей Луганського інституту народної освіти (1925–1930 роки) |
| title_full_unstemmed |
Педагогічний музей Луганського інституту народної освіти (1925–1930 роки) |
| title_sort |
педагогічний музей луганського інституту народної освіти (1925–1930 роки) |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| publishDate |
2012 |
| topic_facet |
Музеєзнавство |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/80741 |
| citation_txt |
Педагогічний музей Луганського інституту народної освіти (1925–1930 роки) / М.О. Принь // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2012. — Вип. 21. — С. 119-126. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| series |
Праці Центру пам’яткознавства |
| work_keys_str_mv |
AT prinʹmo pedagogíčnijmuzejlugansʹkogoínstitutunarodnoíosvíti19251930roki |
| first_indexed |
2025-07-06T04:46:33Z |
| last_indexed |
2025-07-06T04:46:33Z |
| _version_ |
1836871524277026816 |
| fulltext |
Ðîçä³ë IV ÌÓÇŪÇÍÀÂÑÒÂÎ
УДК 37.0:069.015(477.61)»1925–1930»
М.О. ПРИНЬ
Педагогічний музей Луганського інституту
народної освіти (1925–1930 роки)
Стаття присвячена дослідженню історії створення та діяль-
ності педагогічного музею при Луганському інституті народної
освіти. У ній висвітлено передумови створення, охарактеризо-
вано основні заходи та напрями практичної діяльності музею.
Акцентовано увагу на діяльності завідувача педагогічним му-
зеєм Ф.А. Бєльського.
Ключові слова: педагогічний музей, експонати, фондо-
ва робота, експозиція, інститут народної освіти, Луганськ,
Ф.А. Бєльський, С.Г. Грушевський.
Історія створення педагогічних музеїв сягає середи-
ни ХІХ ст. Дореволюційні традиції залучення музеїв до
системи освіти підтримувалися й за радянських часів,
а ідея використання музеїв з освітянською метою отри-
мала свій подальший розвиток у 1920–1930-х роках.
На початку 1920-х років ХХ ст. в УСРР украй загостри-
лася ситуація з ліквідацією неписьменності серед насе-
лення. Відчувався брак педагогічних кадрів, тому зна-
чущою подією стало відкриття в 1923 р. Луганського
інституту народної освіти (ІНО) – першого вищого
навчального закладу педагогічного профілю на теренах
Луганщини та Донеччини. За короткий термін цей осе-
редок освіти зміг стати науковим і освітянським цен-
тром для всієї Донецької губернії, зібравши у своїх сті-
нах відомих діячів науки, культури, народної освіти:
С.Г. Грушевського, Ф.А. Бєльського, Є.А. Равич-Щербу,
І.І. Ліщину-Мартиненка й інших.
Від початку існування Луганського ІНО керівни-
цтво вишу приділяло значну увагу створенню навчаль-
но-допоміжних структурних підрозділів у вигляді про-
фільних лабораторій і кабінетів з метою поліпшен-
ня викладання навчальних дисциплін. Навіть за умов
120 ISSN 2078-0133
обмеженого фінансування та відсутності наочних приладів були створені:
бібліотека інституту, фізична, хімічна, біологічна, математична, педологіч-
на лабораторії, кабінет краєзнавства, музейно-драматична студія, лабораторія
суспільствознавства та майстерні [1]. Невдовзі даний навчальний заклад за
рішенням президії Укрголовпрофосу НКО УСРР 13 лютого 1924 р. було пере-
йменовано у Донецький ІНО в м. Луганську (далі – ДІНО) [2].
1920-ті роки ХХ ст., надто в період нової економічної політики, вирізнялися
відносно вільною можливістю реалізації новаторських педагогічних ідей у куль-
турно-освітній сфері та музейній роботі. Одним із таких яскравих новаторів на
Луганщині став професор Ф.А. Бєльський, який присвятив своє життя справі роз-
витку народної освіти та науково-педагогічної думки України, Росії, Білорусії,
Узбекистану. Фома Антонович народився 31 жовтня 1890 р. в с. Тимковичі
(сучасний Копильського району Мінської обл., Республіка Білорусь), закін-
чив зі срібною медаллю Слуцькую гімназію, потім – Київський університет
Св. Володимира з дипломом I ступеня. Його наукові роботи були присвячені історії
та методології педагогіки, створенню нових шкіл для обдарованих дітей, проблемам
критеріїв оцінки знань учнів, а також проблемним питанням управління навчаль-
ними закладами, організації навчального процесу в середній і вищій школі. Ним
написані десятки наукових робіт, зокрема: «Педагогика как наука», «Организация
научной работы», «Изучение успехов учащихся по стандартизированным тес-
там», «Организация школ для одаренных детей», «Изучение способностей детей»,
«Великий русский педагог К.Д. Ушинский» тощо.
Ф.А. Бєльський у 1925 р. ініціював створення в ДІНО педагогічного музею
як бази для проведення науково-просвітницької роботи музею, розрахованого
не стільки на педагога, скільки на учнів і студентів, де якому наочні навчаль-
ні посібники співіснували б з учнівськими роботами. Ця думка була актив-
но підтримана проректором інституту С.Г. Грушевським і ставилася на обго-
ворення факультетської комісії. Остання на своєму засіданні підтримала це
рішення і створила соціальну комісію для розробки «Положення про педаго-
гічний музей». До складу комісії ввійшли Ф.А. Бєльский, А.В. Улановський,
Є.А. Равич-Щерба. У жовтні 1925 р. це положення було обговорено й затвердже-
но на засіданні факультетської комісії, а вже 30 листопада проф. Ф.А. Бєльський
був обраний на посаду завідвача новоствореним педагогічним музеєм [3].
Основними обов’язками завідувача стали: загальне керівництво роботою
музею, складання календарного плану роботи, контроль за виконанням робіт,
складання річних кошторисів, проведення наукових консультацій, лекцій, кон-
ференцій та триместрова й річна звітність. Окрім завідувача музею, основну
поточну роботу виконували асистент і лаборант. Обов’язки цього останньо-
121Праці Центру пам'яткознавста, вип. 21, К., 2012
го містили в собі виконання завдань завідуючого, проведення екскурсій, крес-
лення графіків, діаграм, портретів, видачу та облік книжок, облік відвідувачів,
каталогізацію інвентарю й експонатів музею [4].
Педагогічний музей при ДІНО як навчально-допоміжна установа повинен
був сприяти вивченню проблем педагогіки і циклу педагогічних дисциплін та
сконцентрувати у своїх стінах навчальне устаткування, якого в новому інсти-
туті дуже бракувало. Для розміщення музею було відведена аудиторія № 21 на
третьому поверсі головного корпусу (будинок Васньова) площею 100 м2, визна-
чено персонал – завідувач, асистент і лаборант. І вже 8 грудня штат музею був
укомплектований зі штатних працівників ДІНО [5].
Таблиця 1
Штатна чисельність працівників педагогічного музею ДІНО у 1925 р.
ПІБ Освіта Спеціалізація в
ІНО Посада
Бєльський
Фома Антонович
(35 років)
вища, у 1913 р.
закінчив історико-
філологічний факуль-
тет Київського
університету
Св. Володимира
професор 2-ї групи
з педагогічного
циклу
завід-
увач
Рожновський
Йосип Йосипович
(48 років)
вища, у 1904 р. закін-
чив Петербурзький
археологічний
інститут
викладач педаго-
гічних дисциплін
на робітничому
факультеті
асис-
тент
Красильников
Федір Миколайович середня спеціальна викладач графічної
майстерності
лабо-
рант
З метою налагодження професійної роботи музею до місцевих працівни-
ків інституту Ф.А. Бєльського та Ф.М. Красильникова приєднується досвідче-
ний педагог Й.Й. Рожновський. Його було запрошено із Сумського педтехні-
куму. На початку грудня 1925 р. він разом із дружиною та сином прибуває до
м. Луганська. До слова, згодом, у 1927 р. Й.Й. Рожновський очолить новоство-
рений педологічний кабінет ДІНО [6].
Як тільки штатний розпис музею заповнився, його співробітники почали
збирання експонатів, їх систематизацію, інвентаризацію, складання діаграм,
графіків. Невеликий колектив музею поринув у роботу з таким ентузіазмом, що
знехтував двадцятиденними зимовими канікулами, що дало можливість підго-
тувати й упорядкувати всі зібрані матеріали для експонування.
122 ISSN 2078-0133
І, нарешті, 16 січня 1926 р. о 6 годині вечора педагогічний музей був
урочисто відкритий. Для Луганська це було значною подією. На відкриття
прийшли представники відділу народної освіти, професорсько-викладаць-
кого складу луганських вищих навчальних закладів, студентство, виклада-
чі й учні місцевих трудових шкіл, представники комсомольських і піонер-
ських організацій.
На початковий момент музей налічував понад 200 експонатів: педаго-
гічні системи й портрети видатних педагогів, посібники з різних дисциплін
(дошкільного, трудового, естетичного виховання, а також із методів навчан-
ня, історіографії освіти). До нього входила також музейна бібліотека.
Джерела формування колекції були різні – тут і матеріали з інших лабо-
раторій ДІНО, і експонати шкільних виставок районів округи. Після від-
криття роботи педагогічного музею активна робота з поповнення фондо-
вої й експозиційної колекції продовжувалася. Експонати надсилалися різ-
ними музеями, трудовими школами, а також виготовлялися безпосередньо
співробітниками музею.
У своєму прагненні поповнювати колекції музей не обмежував-
ся територією міста й округи: за короткий термін – декілька місяців –
було отримано експонати від музеїв з-понад 100 міст СРСР. Зокрема,
Семипалатинський музей надіслав «Отчет Семипалатинского отдела
Русского географического общества с 1.10.1924 по 1.10.1925». Выпуск.
15», Сільськогосподарський та торговельно-промисловий музей м. Баку
– свої колекції з шовківництва. Також надіслав матеріали для поповнення
експонатів педагогічного музею ДІНО й Північнокавказький інститут кра-
єзнавства, Сибірський відділ народної освіти надіслав книги.
У перші ж місяці свого існування педагогічний музей ДІНО розвинув
бурхливу культурно-просвітницьку роботу. Регулярно надавалися педа-
гогічні консультації, пов’язані, головним чином, з питаннями визначен-
ня обдарованості й обліком успішності учнів. Музей відразу став осеред-
ком педагогічних знань, таких необхідних в умовах боротьби за розповсю-
дження освіти та ліквідацію неписьменності серед усіх верств населення
краю. Тільки за перші 2 місяці своєї діяльності він прийняв 1055 відвіду-
вачів, організував 5 виставок педагогічної літератури.
При музеї було засновано інститут його почесних членів. Таке зван-
ня надавалося особам або установам, які зробили значний внесок в орга-
нізацію музею та його роботу, або видатним діячам народної освіти, що
надали послугу музею в тому чи іншому вигляді. Першими почесни-
ми членами були обрані Сергій Григорович Грушевський, Володимир
Володимирович Галюн і Фома Антонович Бєльський [7].
123Праці Центру пам'яткознавста, вип. 21, К., 2012
Упродовж наступного 1926–1927 навчального року музей проводив нау-
ково-педагогічну діяльність у напрямку поширення педагогічної думки серед
студентства, учнів і вчителів трудових шкіл. Його відвідали представники різ-
них освітніх установ і організацій, проводилися екскурсії для дітей дошкільно-
го віку, школярів, червоноармійців, пояснення яким давав особисто сам завіду-
ючий – професор Ф.А. Бєльський. Під час відвідування музею, крім екскурсії,
гостям надавалася можливість заміряти обсяг легенів за допомогою спірометрів
і вагу на терезах. Такі обстеження й заміри параметрів тіла людини набули попу-
лярності, тому для розвитку цього напряму роботи музею були вперше придба-
ні додаткові наукові прилади – антропометр і динамометр Фербанкса (Fairbanks).
На початку 1927 р. педагогічному музею було відведено великий зал
(аудиторія № 30) на другому поверсі головного будинку інституту загальною
площею 235 м2. Через брак вільних помешкань в інституті приміщення музею
використовувалося також для розміщення археологічних експонатів археоло-
гічної секції «Наукове товариство на Донеччині».
Музейні фонди постійно поповнювалися новими експонатами, які надходи-
ли від підприємств і культосвітніх установ міста. Крім того, експонати виготов-
ляли студенти рідного інституту, а також самі працівники музею. Накопичена
фондова колекція дала змогу розподілити експонати за 19 тематичними відді-
лами: 1) педагогічні системи та портрети видатних педагогів; 2) ноп в педагогі-
ці; 3) ВИШ, педагогічний ВИШ, трудові школи; 4) помешкання шкіл, їх плану-
вання, обладнання; 5) наочні посібники з різних дисциплін; 6) шкільне законо-
давство; 7) дошкільне виховання; 8) комуністичний дитячий рух; 9) політична
освіта; 10) трудове виховання; 11) естетичне виховання; 12) фізкультурно-есте-
тичне виховання; 13) методи навчання; 14) педагогічні проблеми; 15) пробле-
ма вчителя; 16) історіографія ДІНО, музею, народної освіти в Луганській окру-
зі; 17) організація шкільних музеїв; 18) змичка педагогічних ВИШ’ів, педаго-
гічних музеїв УСРР, СРСР; 19) Varia [8].
До основних напрямків роботи музею слід віднести систематичне про-
ведення екскурсій, лекцій, поповнення експозиції експонатами від трудшкіл
м. Луганська та Луганської округи, каталогізацію музейного майна, складан-
ня рекомендованих списків літератури з педагогічних питань, популяриза-
цію педагогічного тестування, проведення педагогічних конференцій з питань
використання нових методів роботи в освітніх установах, нарад працівників
освіти з висвітлення ролі педагогічного музею в процесі само- та перепідготов-
ки вчителів, консультацій з питань теорії й практики соціального виховання.
Упродовж 1926–1927 навчального року музей відвідало 2695 осіб, з яких
409 були організовані в 10 екскурсій. А загалом з часу відкриття налічувало-
124 ISSN 2078-0133
ся вже 4600 відвідувачів [9]. На 1 червня 1927 р. штатна чисельність працівни-
ків музею зменшилася й складала тільки 2 одиниці – завідувач Ф.А. Бєльській
і лаборант Ф.М. Красильников. Однак, плідна навчально-просвітницька діяль-
ність музею з 1925 до 1927 р. давала змогу керівництву ДІНО планувати під-
вищення статусу музею з інститутського до окружного.
1928-й – третій рік діяльності педагогічного музею – співпав зі святкуван-
ням десятої річниці Жовтневої революції. Одним із урочистих заходів з наго-
ди свята була виставка експонатів педагогічного музею ДІНО, трудових шкіл і
установ соціального виховання. Слід зазначити, що виставлені освітніми уста-
новами експонати після закриття виставки поповнили фондову колекцію педа-
гогічного музею.
Музей продовжував розвивався. До вже існуючих відділів додався куто-
чок «Наука й наукові працівники СРСР», збільшувалася кількість портре-
тів видатних педагогів, були накреслені схеми «Конструктивне виховання за
Фер’єром», «Психограма особи дитини за Декролі», намальована копія карти-
ни за малюнком Рибалова «Возвращение из школы», фігури для 6-, 7-, 8-річ-
них дітей за педагогічними тестами Біне-Сімона, зібрано декілька комплектів
тестів за дисциплінами педагогічного циклу.
Протягом 1927–1928 навчального року завідувач педагогічного музею
Ф.А. Бєльський прочитав низку лекцій, які охоплювали широке коло питань з
педагогіки – від її історії до застосування надбань на практиці, від дошкільно-
го виховання до екстернату вишів. Приміром, у жовтні 1927 р. була прочитана
лекція для 4-ї групи 4-ї трудової школи на тему «Як можна виміряти обдаро-
ваність за тестами Біне-Сімона», в листопаді – для робітників місцевих заводів
на тему «Як вчаться діти місцевих трудових шкіл за комплексами», для учнів
– «Які педагоги від стародавніх часів аж до теперішнього часу працювали над
найкращими методами навчання», у квітні 1928 р. – лекція для слухачів семі-
нару дошкільного виховання «Фребелівські та Монтесорріянські приклади для
роботи з дошкільнятами» тощо [10].
З моменту заснування педагогічного музею при ДІНО його керівник нада-
вав серйозної уваги вивченню й використанню світового досвіду роботи педаго-
гічних музеїв. Ще в 1925 році він подав заявку про наукове відрядження за кор-
дон з метою ознайомлення з досвідом роботи педагогічних музеїв, що була під-
тримана керівництвом ДІНО перед НКО УСРР [11]. Архівні документи свід-
чать, що відрядження Ф.А Бєльського все-таки відбулося, але за 4 роки і в межах
СРСР. Наукове відрядження він здійснив з 23 березня до 15 травня 1929 р. Воно
було надзвичайно насиченим, плідним і дуже інформативним. Протягом 53 днів
Ф.А. Бєльський вивчав новітні методи та досвід музейної педагогіки, викладан-
125Праці Центру пам'яткознавста, вип. 21, К., 2012
ня педагогічних дисциплін у найбільших вищих навчальних закладах Москви –
в Академії комуністичного виховання ім. Н. Крупської, в ІІ Московському дер-
жавному університеті, в індустріально-педагогічному інституті ім. К. Лібкнехта;
в Ленінграді – в педагогічному інституті ім. О. Герцена, в педагогічному техніку-
мі ім. М. Некрасова. З цією ж метою він провів значну роботу і в науково-дослід-
ницькому інституті педагогіки при ІІ Московському державному університеті та
в Інституті наукової педагогіки в Ленінграді. Доповідь Ф.А. Бєльського з таких
актуальних питань, як суспільно-політичне виховання, облік успішності, полі-
технічне виховання, яку він виголосив на засіданні педагогічної комісії виклика-
ла неабиякий інтерес з боку викладацького складу ДІНО [12].
З нагоди святкування 5-річного ювілею ІНО в Луганську була проведе-
на нарада представників освітніх установ Донбасу, на якій ухвалено резо-
люцію про організацію науково-дослідницьких установ при ДІНО: філії
Всеукраїнського науково-дослідного інституту педагогіки, філії Науково-
дослідної кафедри історії української культури ім. академіка Д.І. Багалія та біо-
логічної станції. Педагогічний музей та педологічно-рефлексологічна лабора-
торія ДІНО підлягали реорганізації, а на їх науковій базі планувалося створен-
ня філії Всеукраїнського науково-дослідного інституту педагогіки [13].
У середині 1929 р. відбулася зміна керівництва ДІНО, а в професора
Ф.А. Бєльського визрів особистий конфлікт з новим ректором В. Воробйовим.
Ось як сам професор охарактеризував цю ситуацію: «Я попав в оточення, з
якого хочу вирватись» [14]. Тому, не зустрівши підтримки серед членів прав-
ління ДІНО та секції наукових співробітників профспілки РОБОС, Фома
Антонович зі своєю дружиною подали прохання до НКО УСРР про пере-
ведення до іншого вищого навчального закладу. Прохання було задоволено.
Їх перевели з 1 вересня 1929 р.до Херсонського інституту народної освіти [15].
Нечисленні вцілілі архівні матеріали свідчать, що педагогічний музей існу-
вав у складі науково-допоміжних структур інституту й у 1930 р. – виділялися
кошти на утримання, ремонт помешкання, закупівлю експонатів й обладнання.
Повсякденна діяльність працівників педагогічного музею була скерована на
надання студентам луганських вишів, працівникам освіти, учням місцевих шкіл,
інтернатів максимальної можливості ознайомитися з найкращими матеріала-
ми, що сприяли вдосконаленню справи вивчення педагогічної історії, теорії та
практики на основі досягнень світової педагогічної думки того часу. А невтомна
праця професора Ф.А. Бєльського на педагогічній ниві торувала шлях розвитку
педагогічного музейництва на сході країни.
Таким чином, педагогічний музей при ДІНО в 1920-х роках відіграв зна-
чну роль в історії становлення системи освіти на території Донбасу, виконую-
126 ISSN 2078-0133
чи свої три основні функції: наукову, навчальну та просвітницьку. Працівники
музею за короткий час сформували достатню колекцію експонатів, які допо-
магали майбутнім учителям отримувати необхідні професійні навички, котрі,
в свою чергу, сприяли реалізації навчальних програм і використанню сучасних
педагогічних методик під час ліквідації неписьменності у Донбасі.
Джерела та література
1. 1. Державний архів Луганської області (далі – ДАЛО), ф. Р–416, оп. 1, спр. 11, арк. 294.
2. 2. Там само, спр. 12, арк. 294, арк. 21.
3. 3. Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (далі – ЦДАВО
України), ф.Р–166, оп. 6, спр. 4612., арк. 1–2.
4. 4. ДАЛО, ф. Р–416, оп. 1, спр. 92, арк. 61.
5. 5. ЦДАВО України, ф.Р–166, оп. 6, спр. 4612, арк. 4.
6. 6. ДАЛО, ф. Р–416, оп. 1, спр. 36, арк. 78.
7. 7. ЦДАВО України, ф.Р–166, оп. 6, спр. 4612, арк. 10.
8. 8. ДАЛО, ф. Р–416, оп. 1, спр. 92, арк. 17.
9. 9. Там само, арк. 22.
10. 10. ДАЛО, ф. Р–416, оп. 1, спр. 96, арк. 12, 14.
11. 11. Там само, спр. 11, арк. 218.
12. 12. Там само, спр. 96, арк. 16–16 зв.
13. 13. Там само, спр. 49, арк. 33.
14. 14. ДАЛО, ф. Р–689, оп. 1, спр. 6, арк. 34.
15. 15. Там само, арк. 60.
Прынь М.О. Педагогический музей Луганского института народного образова-
ния (1925–1930 гг.)
Статья посвящена исследованию истории создания и деятельности педагогического
музея при Луганском институте народного образования. В ней отражены предпосылки
создания, охарактеризованы основные мероприятия и направления практической деятель-
ности музея. Внимание акцентировано на деятельности заведующего педагогическим му-
зеем Ф.А. Бельского.
Ключевые слова: педагогический музей, экспонаты, фондовая работа, экспозиция,
институт народного образования, Луганск, Ф.А. Бельский, С.Г. Грушевский.
Pryn M.O. Pedagogical museum of the folk education Lugansk institute (1925–1930)
The article is devoted to the research of creation history and activity of the pedagogical mu-
seum at the Lugansk folk education institute. Pre-conditions of creation are refl ected in it, basic
measures and directions of museum’s practical activity are described . Attention is accented on
the activity of the pedagogical museum’s manager the of F.A.Belsky.
Key words: pedagogical museum, exhibits, fund work, display, folk education institute, Lu-
gansk, F.A.Belsky, S.G. Grushevsky.
Дата подання до друку: 18.01.2012 р.
|