До історії комплектування палеонтологічного зібрання Геологічного музею Національного науково-природничого музею НАН України
Прослідковано історію надходжень палеонтологічних колекцій до Геологічного музею Національного науково-природничого музею НАН України, розглянуто динаміку комплектування палеонтологічного фонду, зроблено огляд географії зборів викопних решток, їх віку, систематичного складу. Проаналізовано структуру...
Збережено в:
| Дата: | 2012 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2012
|
| Назва видання: | Праці Центру пам’яткознавства |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/80742 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | До історії комплектування палеонтологічного зібрання Геологічного музею Національного науково-природничого музею НАН України / Г.В. Анфімова // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2012. — Вип. 21. — С. 127-138. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-80742 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-807422015-04-25T03:01:34Z До історії комплектування палеонтологічного зібрання Геологічного музею Національного науково-природничого музею НАН України Анфімова, Г.В. Музеєзнавство Прослідковано історію надходжень палеонтологічних колекцій до Геологічного музею Національного науково-природничого музею НАН України, розглянуто динаміку комплектування палеонтологічного фонду, зроблено огляд географії зборів викопних решток, їх віку, систематичного складу. Проаналізовано структуру палеонтологічного зібрання з точки зору авторів й установ, що його комплектували. Виділено етапи формування колекційного фонду, позначені перспективи його подальшого розвитку. Прослежена история поступления палеонтологических коллекций в Геологический музей Национального научно-природоведческого музея НАН Украины, рассмотрена динамика комплектования палеонтологического фонда, сделан обзор географии сборов ископаемых, их возраста, систематического состава. Проанализирована структура палеонтологического собрания с точки зрения авторов и организаций, комплектовавших его. Выделены этапы формирования коллекционного фонда, обозначены перспективы его дальнейшего развития. The history of paleontologic collections coming to the NAS of Ukraine National museum of Natural History Geological Museum is traced. The dynamics of paleontologic fund completion is considered. Review collections’ geography, fossils’ age and their systematic composition is done. The structure of assembly from the viewpoint of authors, institutions that took part in collections’ gathering is analyzed. Stages of collections’ fund formation are distinguished. Perspectives of its further development are scheduled. 2012 Article До історії комплектування палеонтологічного зібрання Геологічного музею Національного науково-природничого музею НАН України / Г.В. Анфімова // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2012. — Вип. 21. — С. 127-138. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 2078-0133 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/80742 069.02:55 uk Праці Центру пам’яткознавства Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Музеєзнавство Музеєзнавство |
| spellingShingle |
Музеєзнавство Музеєзнавство Анфімова, Г.В. До історії комплектування палеонтологічного зібрання Геологічного музею Національного науково-природничого музею НАН України Праці Центру пам’яткознавства |
| description |
Прослідковано історію надходжень палеонтологічних колекцій до Геологічного музею Національного науково-природничого музею НАН України, розглянуто динаміку комплектування палеонтологічного фонду, зроблено огляд географії зборів викопних решток, їх віку, систематичного складу. Проаналізовано структуру палеонтологічного зібрання з точки зору авторів й установ, що його комплектували. Виділено етапи формування колекційного фонду, позначені перспективи його подальшого розвитку. |
| format |
Article |
| author |
Анфімова, Г.В. |
| author_facet |
Анфімова, Г.В. |
| author_sort |
Анфімова, Г.В. |
| title |
До історії комплектування палеонтологічного зібрання Геологічного музею Національного науково-природничого музею НАН України |
| title_short |
До історії комплектування палеонтологічного зібрання Геологічного музею Національного науково-природничого музею НАН України |
| title_full |
До історії комплектування палеонтологічного зібрання Геологічного музею Національного науково-природничого музею НАН України |
| title_fullStr |
До історії комплектування палеонтологічного зібрання Геологічного музею Національного науково-природничого музею НАН України |
| title_full_unstemmed |
До історії комплектування палеонтологічного зібрання Геологічного музею Національного науково-природничого музею НАН України |
| title_sort |
до історії комплектування палеонтологічного зібрання геологічного музею національного науково-природничого музею нан україни |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| publishDate |
2012 |
| topic_facet |
Музеєзнавство |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/80742 |
| citation_txt |
До історії комплектування палеонтологічного зібрання Геологічного музею Національного науково-природничого музею НАН України / Г.В. Анфімова // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2012. — Вип. 21. — С. 127-138. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| series |
Праці Центру пам’яткознавства |
| work_keys_str_mv |
AT anfímovagv doístorííkomplektuvannâpaleontologíčnogozíbrannâgeologíčnogomuzeûnacíonalʹnogonaukovoprirodničogomuzeûnanukraíni |
| first_indexed |
2025-07-06T04:46:36Z |
| last_indexed |
2025-07-06T04:46:36Z |
| _version_ |
1836871527034781696 |
| fulltext |
127Праці Центру пам'яткознавста, вип. 21, К., 2012
УДК 069.02:55
Г.В. АНФІМОВА
До історії комплектування палеонтологічного
зібрання Геологічного музею Національного
науково-природничого музею НАН України
Прослідковано історію надходжень палеонтологічних колекцій до Геологічного музею
Національного науково-природничого музею НАН України, розглянуто динаміку комплек-
тування палеонтологічного фонду, зроблено огляд географії зборів викопних решток, їх віку,
систематичного складу. Проаналізовано структуру палеонтологічного зібрання з точки зору
авторів й установ, що його комплектували. Виділено етапи формування колекційного фонду,
позначені перспективи його подальшого розвитку.
Ключові слова: музей, монографічні палеонтологічні колекції, музейне зібрання, гео-
логічні колекції.
У галузі музеєзнавства та пам’яткознавства історія надходження палеонто-
логічного зібрання Геологічного музею Національного науково-природничого
музею НАН України окремо раніше не розглядалася. Стислі відомості знахо-
дяться в путівниках по музею, а також виданнях, присвячених історії Академії
наук [10; 2; 3; 5; 6]. Проте, колекції, що його складають, мають важливе науко-
во-практичне, історичне та меморіальне значення. До них постійно звертають-
ся дослідники при визначенні викопних решток і порівнянні з ними нових пале-
онтологічних зборів, їх додаткового вивчення; при обґрунтуванні віку відкла-
дів, побудові опорних стратиграфічних схем і кореляції відкладів. Колекції ори-
гіналів містять голотипи видів – еталонні екземпляри міжнародного значення.
Науковий фонд музею, частиною якого, безсумнівно, є монографічні палеонто-
логічні колекції, оголошений національним надбанням. Історичне та меморіаль-
не значення колекцій полягає в тому, що вони формувалися протягом понад пів-
тора століття за участю видатних вітчизняних дослідників: П.А. Тутковського,
М.І. Андрусова, І.Ф. Шмальгаузена, П.М. Венюкова, А.С. Роговича, К.Й. Новик,
Б.І. Чернишова, Ф.А. Станиславського, Д.Є. Айзенверга й багатьох інших.
Мета статті: прослідкувати історію комплектування колекційного фонду,
динаміку та джерела надходження колекцій, виділити основні етапи форму-
вання зібрання.
Дослідження історії комплектування колекційного фонду проводилося з
використанням комплексу методів (статистичного, порівняльно-історично-
го, сучасних інформаційних технологій) через призму особливостей науково-
дослідної та науково-фондової роботи природничих музеїв.
Палеонтологічне зібрання Геологічного музею станом на грудень 2011 р.
налічує 348 колекцій, що включають 33742 одиниці зберігання. Ці колекції
128 ISSN 2078-0133
складаються з викопних решток фауни (безхребетних) і флори різного геоло-
гічного віку, зібраних головним чином на території Україні і, частково, в зару-
біжних країнах.
Основна частина колекційного фонду зберігається в залі монографічних
палеонтологічних колекцій, призначеному для наукової роботи, частина предме-
тів колекцій експонується в залі Історії геологічного розвитку території України.
Виключно важливе науково-практичне значення мають монографічно опи-
сані колекції до опублікованих робіт і рукописів, підготовлених до друку.
Їх кількість – 238.
Геологічний музей спочатку був створений як самостійна центральна нау-
кова геологічна організація під назвою «Національний геологічний музей
України» в 1927 р. Засновником і першим директором музею був видатний
вчений-геолог академік АН УРСР П.А. Тутковський. Палеонтологічний відділ,
очолюваний видатним палеонтологом професором В.І. Крокосом, був одним із
п’яти відділів музею [5].
Формування палеонтологічного зібрання Геологічного музею протягом його
історії відбувалося нерівномірно.
Не дивлячись на те, що перший обліковий запис у Книзі надходжень
Геологічного музею датується 1924 роком, вік окремих колекцій, успадкова-
них від Геологічного кабінету Імператорського університету Св. Володимирав
м. Києві, налічує більше 160 років.
Плідно й регулярно колекційний фонд поповнювався протягом 30-х років
ХХ ст. У 1934 р. Геологічний музей увійшов до складу Інституту геології
АН УРСР (нині – Інститут геологічних наук НАН України). Палеонтологічне
зібрання формували як провідні співробітники Геологічного інституту, так і
самого музею. В цей період відділ палеонтології перетворюється, по суті, на
відділ монографічних палеонтологічних колекцій. Окрім кам’яного матеріа-
лу, палеонтологічний відділ збагачується ілюстративним матеріалом у вигля-
ді панно палеоландшафтів. Серія картин ландшафтів усіх геологічних пері-
одів Землі була створена під керівництвом постійно діючої при музеї науко-
во-художньої комісії у складі вчених В.І. Крокоса, К.Й. Новик, М.Є. Мельник,
Н.В. Піменової, П.Л. Шульги, а також художника І.С. Їжакевича [5].
На період окупації Києва в роки Великої Вітчизняної війни радянського
народу 1941–1945 років, а саме в 1942–1943 роках поповнення палеонтологіч-
ного зібрання переривається. Евакуацію зібрання не було здійснено. На жаль,
68 колекцій, частина з яких є унікальною, для науки втрачені назавжди. Проте,
основний фонд зібрання, завдяки зусиллям співробітників, зберігся.
Комплектування палеонтологічного фонду відновлюється вже в 1944–
1945 роках. Монографічно вивчені колекції у цей період передали акаде-
129Праці Центру пам'яткознавста, вип. 21, К., 2012
мік АН УРСР Б.І. Чернишов, а також видатні українські дослідники-геологи
К.Й. Новик, П.Л. Шульга, Т.А. Іщенко й інші. В Геологічному музеї було роз-
горнуто експозицію, в структурі якої функціонував і палеонтологічний розділ.
У 1966 р. Радою Міністрів УРСР було прийнято постанову про організацію
в системі Академії наук УРСР Центрального науково-природничого музею як
єдиного експозиційно-територіального комплексу Зоологічного, Ботанічного,
Геологічного, Палеонтологічного і Археологічного музеїв. У 1967 р. була здій-
снена корінна реконструкція експозиції Геологічного музею [2; 5]. Відвідувачі
відтепер мали можливість ознайомитися з частиною палеонтологічного зібран-
ня музею в залі Історії геологічного розвитку території України, а також у експо-
зиційних залах Палеонтологічного музею (частина колекцій безхребетних, що
мають експозиційне значення й добру збереженість, а також викопних хребет-
них були передані за Актом Інституту зоології АН УРСР в 1967 р.).
У 1972 р. в Геологічному музеї був організований відділ монографічних
палеонтологічних колекцій, що має велике наукове значення [5]. З одного боку,
колекції є матеріалізованим результатом вивченості надр нашої країни, з дру-
гого – виступають відправною точкою нових науково-дослідних робіт. У 1970-
ті роки співробітниками Відділу була здійснена робота з організації наукового
зберігання колекцій, що включала інвентаризацію палеонтологічного зібрання,
складання колекційних описів, формування картотек: порядкової, авторської,
регіональної, вікової, систематичної. Частину колекцій оригіналів було вистав-
лено у вітринах, інша части-
на, а також дублетний матері-
ал зберігається в колекційних
шафах. У 1974 р. був опублі-
кований каталог цього залу [7],
складений за зразком Каталогу
монографічних палеонтологіч-
них колекцій, що зберігаються в
Центральному науково-дослід-
ному геологорозвідувальному
музеї у Санкт-Петербурзі [8].
До Каталогу внесені 72 моно-
графічні колекції, систематизо-
вані за віком, географією зборів,
систематичної приналежності.
В ньому також позначені най-
більш важливі монографічно не
Мал.1. Динаміка надходжень палеонтологічних колекцій
до Геологічного музею
130 ISSN 2078-0133
вивчені колекції. Автором-укладачем – куратором залу монографічних палеон-
тологічних колекцій, молодшим науковим співробітником О.Р. Конопліною –
здійснена велика робота з підрахунку кількості найменувань видів організмів,
описаних у монографіях і їх фактичної наявності в колекціях. Більш того, нада-
лі періодично випускалися окремими виданнями списки новоприйнятих на збе-
рігання монографічних колекцій. У цілому, 1960–1980-ті роки характеризували-
ся значними надходженнями, що було пов’язано, головним чином, з інтенсив-
ним вивченням геологічної будови території країни й освоєнням її мінерально-
сировинної бази.
На роки незалежності України припадають перерви в поповненні пале-
онтологічного зібрання: 1993–2000, 2002–2003, 2005–2006, 2008–2009 роки.
За останні 20 років колекційний фонд поповнився всього на 19 колекцій, у той
час як за один 1983 р. – на 26. Динаміку надходжень палеонтологічних колекцій
відображає діаграма (мал. 1).
У формуванні палеонтологічного зібрання, що почалося в середині XIX ст.,
брали участь 126 авторів. Кількість організацій (установ), що комплектували
колекційний фонд – 20. Дані про кількість колекцій, переданих у Геологічний
музей різними авторами й установами, відображені в табл. 1 і 2.
Таблиця 1.
Автори і кількість переданих колекцій (кількість колекцій
вказано для тих, що є в наявності в Геологічному музеї).
№ Автор К-сть № Автор К-сть
1 Абрамович Ю.М. 1 64 Макаренко Д.Є. 10
2 Айзенверг Д.Є. 12 65 Мельник М.Є. 5
3 Алєксєєв А.К. 1 66 Мішель Ремі 2
4 Андрусов М.І. 1 67 Наливайко Л.Є. 3
5 Анісімова О.І. 2 68 Науменко 1
6 Анфіногенов П.П. 1 69 Нікітін І.І. 8
7 Армашевський П.Я. 1 70 Нікіфорова О.І. 1
8 Асєєва О.О. 1 71 Новик К.Й. 9
9 Астахова Т.В. 3 72 Носовський М.Ф. 1
10 Баженова Л.Д. 1 73 Огарь В.В. 1
11 Балуховський М.Ф. 2 74 Осауленко (Шульга)
П.Л. 14
12 Білокрис Л.С. 1 75 Палій В.М. 3
131Праці Центру пам'яткознавста, вип. 21, К., 2012
13 Богачов В.В. 1 76 Паришев О.В. 2
14 Бондарчук В.Г. 1 77 Пєрсова М.Д. 1
15 Бурчак-Абрамович М.Й. 2 78 Пімєнова Н.В. 10
16 Василенко П.І. 1 79 Плотнікова Л.Ф. 1
17 Василюк Н.П. 11 80 Полєтаєв В.І. 14
18 Вдовенко М.В. 6 81 Полонська Л.В. 1
19 Веклич М.Ф. 1 82 Полонський Ф.М. 1
20 Венюков П.М. 1 83 Полякова В.Є. 3
21 Воронько Платон 1 84 Попов А.В. 1
22 Головко А.К. 1 85 Попова І.О. 1
23 Гриценко В.П. 2 86 Проснякова Л.В. 3
24 Гурєєв Ю.А. 3 87 Радзивілл А.А. 1
25 Даніловський І.В. 1 88 Радкевич Г.А. 3
26 Дімаров А.А. 1 89 Радченко М.І. 1
27 Дмоховська Т.П. 1 90 Різниченко В.В. 2
28 Думітрашко Н.В. 1 91 Рогович А.С. 2
29 Дунаєва Н.М. 14 92 Родіонова Е.П. 1
30 Дикань К.В. 3 93 Ротай А.П. 1
31 Дикань Н.І. 2 94 Ротман Р.О. 1
32 Жижина М.С. 1 95 Семенова Є.В. 1
33 Заболотний Д.К. 1 96 Сергєєва М.Т. 1
34 Заїка-Новацький В.С. 1 97 Смирнов В.П. 1
35 Закревська Г.В. 1 98 Сорокіна Н.Л. 1
36 Зелінська В.О. 15 99 Сорочан О.А. 2
37 Зернецька Н.В. 6 100 Станіславський Ф.А. 11
38 Зернецький Б.Ф. 2 101 Сябряй В.Т. 1
39 Зєров Д.К. 1 102 Тесленко Ю.В. 8
40 Зосімович В.Ю. 1 103 Тихий В.М. 2
41 Іванніков О.В. 2 104 Траутшольд Г.А. 1
42 Іщенко А.А. 9 105 Тутковський П.А. 2
43 Іщенко А.М. 1 106 Устиновський Ю.Б. 1
132 ISSN 2078-0133
44 Іщенко Т.А. 14 107 Феофілактов К.М. 1
45 Каптаренко-Черноусова
О.К. 2 108 Фірма Кранца 2
46 Карлов Н.Н. 1 109 Фурдуй Р.С. 1
47 Кір’янов В.В. 3 110 Цегельнюк П.Д. 5
48 Клюшніков М.М. 2 111 Цейдлер /Zeidler/ 1
Таким чином, палеонтологічне зібрання сформовано переважно співробіт-
никами Інституту геологічних наук Академії наук України (75 %!) [11; 14]. Це
пояснюється тим, що Геологічний музей на правах відділу тривалий час входив
до складу Інституту, і, згідно з рішенням його дирекції, всі монографічно опи-
сані палеонтологічні колекції автори зобов’язані були передавати до музею [5].
Аналіз колекційного фонду дозволяє простежити всю історію та напрями пале-
онтолого-стратиграфічних досліджень у провідному в галузі геології науково-
дослідному закладі України.
Таблиця 2.
Організації (установи) і кількість переданих палеонтологічних
колекцій (назви установ подано на момент передачі колекцій).
№
п/п Назва организації Кіль-ть
колекцій
1 Інститут геологічних наук АН УРСР (НАН України) 261
2 Донецький політехнічний інститут 22
3 КІНО (Київський інститут народної освіти) 18
4 Геолком – ЦНДГР-музей (нині ВСЕГЕІ) 4
5
НДІ геології Дніпропетровського державного університету
(нині геолого-географічний факультет Дніпропетровського
національного університету ім. О. Гончара)
3
6 Палеонтологічний інститут АН СРСР (нині ПІН РАН) 1
7 Ленінградський гірничий інститут 1
8 Криворізький гірничорудний інститут (нині Криворізький
національний технічний університет) 1
9 Київський державний університет (нині Київський націо-
нальний університет ім. Т. Шевченко) 1
10 Інститут мікробіології (нині Інститут мікробіології та віру-
сології ім. Д.К. Заболотного НАН України) 1
11 Інститут мінеральных ресурсів (ІМР), м. Сімферополь (нині
Кримське відділення УкрДГРІ) 1
133Праці Центру пам'яткознавста, вип. 21, К., 2012
12 Український геологічний трест (УГТ) (нині Державна гео-
логічна служба) 1
13 Трест «Київгеологія» 1
14 Одеський інститут народної освіти (нині Одеський націо-
нальний університет ім. І.І. Мечникова) 1
15 Львіввугільгеологія 1
16 Волинськвуглерозвідка 1
17 Геологічний інститут АН СРСР 1
18 Державний природознавчий музей, Львів 1
19 Геологорозвідувальний нафтовий інститут, Ленінград 1
20 НДІ геології Арктики, Ленінград 1
Раритетами палеонтологічного зібрання є колекції, передані Київським
інститутом народної освіти (далі – КІНО), який успадкував їх, у свою чергу,
від Геологічного кабінету Імператорського університету Св. Володимира.
З низки колекцій, наукове та меморіальне значення яких важко переоцінити,
наведемо лише деякі:
• Інв. № 377: «Фауна третинних відкладів Чорноморського басейну»
М.І. Андрусова – видатного геолога, палеонтолога, палеоеколога, професора,
завідувача Геологічним кабінетом Університету в 1905–1912 роках [9; 12].
• Інв. № 391: Оригінали фауни до монографії: «Об ископаемых рыбах губер-
ний Киевского учебного округа», 1860 р., А.С. Роговича – професора кафе-
дри ботаніки Київського університету, а також талановитого геолога та пале-
онтолога. Про цю колекцію завідувач Мінералогічним кабінетом професор
К.М. Феофілактов висловлювався як про «почти единственную в ряду как рус-
ских, так и иностранных кабинетов» [9; 12].
• Інв. № 367: Оригінали фауни до монографії: «Фауна силурийских отложе-
ний Подольской губернии», 1899 р., П.М. Венюкова – палеонтолога, професора,
завідувача Геологічним кабінетом Університету в 1891–1903 роках [12].
• Інв. №№ 395, 931.1, 931.2: Оригінали флори до монографії: «Материалы
к третичной флоре Юго-западной России» І.Ф. Шмальгаузена – професора,
видатного ботаніка та систематика рослин, фітопалеонтолога, праці якого спра-
вили величезний вплив на розвиток вітчизняної палеоботаніки [12].
Серед колекцій, успадкованих музеєм від Університету і котрі являють
собою значний науковий інтерес й донині, слід вказати колекції фауни з крей-
дових і неогенових відкладів Канівщини та Волино-Поділля (інв. № 371 та
№ 372) геолога і палеонтолога Г.А. Радкевича; колекцію фауни з юрських від-
134 ISSN 2078-0133
кладів Канівщини (інв. № 369) професора К.М. Феофілактова, що завідував
Мінералогічним кабінетом Університету протягом 45 років; зібрання фауни з
крейдових відкладів Чернігівської губернії (інв. № 378) професора, зберігача
Мінералогічного кабінету П.Я. Армашевського [9; 12]. Згадані персоналії – не
тільки видатні вчені, педагоги, але й музейні працівники, які зробили великий
внесок у справу збереження наукової спадщини країни.
Значну музейну цінність мають і старі закордонні колекції, передані
Геологічним кабінетом КІНО. До їх числа відносяться: колекція фауни з літо-
графських сланців (інв. № 701) фірми Кранца з Німеччини [1], зібрання фауни
з кам’яновугільних і юрських відкладів Підмосков’я (інв. № 1000), видатного
природознавця, педагога, популяризатора науки, музейного працівника, про-
фесора Г.А. Траутшольда (1817–1902) [13], а також колекція фауни безхре-
бетних (переважно трилобітів) із силурійських відкладів Богемії (інв. № 582)
Ієроніма Зейдлер (1790–1870) – абата Страговського монастиря в Празі, ректора
Празького університету, колекціонера живопису, що зібрав також велику колек-
цію трилобітів. Один із сучасників зазначав, що абат був прив’язаний любов’ю
до викопних трилобітів і купував до 40–50 примірників одного й того ж виду.
Завдяки встановленню та підтриманню в минулому зв’язків з провідними
науково-дослідними установами геологічного профілю колишнього СРСР (див.
табл. 2), палеонтологічне зібрання поповнювалося цінними колекціями й екс-
понатами. Так, у 1930–1960-ті роки від музею Центрального науково-дослід-
ного геологорозвідувального інституту ім. акад. Ф.М. Чернишова (Ленінград,
сучасний Санкт-Петербург), надходили т.зв. збірні колекції багатьох система-
тичних груп викопної фауни і флори різного віку й місцезнаходження, що міс-
тять у т.ч. гіпсові моделі та зліпки (інв. № 1069, № 1770, № 1857). Такі «збір-
ні» колекції, які відносяться, по суті, до науково-допоміжного фонду, сприяли
заповненню лакун при побудові експозиції з історичної геології відділу.
Поповнення палеонтологічного зібрання відбувалося за участю деяких
виробничих геологічних об’єднань (їх питома вага незначна), а також завдяки
випадковим разовим надходженням як від геологів, так і від аматорів геології:
школярів, письменників, іноземних туристів.
У географії зборів фігурують 15 країн (табл. 3). Унікальність палеонтоло-
гічного зібрання Геологічного музею визначається тим, що їх основна части-
на (87 %) походить з України. Представленість інших країн у структурі збо-
рів пов’язана, головним чином, із вивченням загальних для суміжних країн
геологічних структур (Воронезька антекліза, Донбас, Прип’ятська западина,
Переддобруджинський прогин й інші), а також із метою здійснення кореляції
відкладів віддалених одна від одної територій.
135Праці Центру пам'яткознавста, вип. 21, К., 2012
Таблиця 3.
Країни, що представлені в палеонтологічному зібранні Геологічного музею.
№
п/п Країна
Кількість колекцій
виключно по країні включаючих країну
1 Україна 271 303
2 Росія 26 44
3 Молдова 1 8
4 Казахстан 1 8
5 Білорусь 0 1
6 Азербайджан 0 1
7 Естония 0 1
8 Болгарія 1 3
9 Чехія 1 1
10 Германія 5 5
11 Швеція 1 1
12 Велика Британія 0 1
13 Іран 0 1
14 США 1 2
15 Аргентина 1 1
Різні регіони й основні геоструктурні райони України в географії зборів
подані нерівномірно. Найбільшу питому вагу в структурі зборів має Донбас,
досить високий – Волино-Поділля, окремі регіони (Крим, Передкарпатський
прогин й інші) – недостатньо; деякі регіони в структурі колекційного фонду
відсутні (Карпати, Закарпаття).
Серед регіонів суміжних країн високу питому вагу мають Урал (12 колек-
цій), Кавказ (11), Поволжя (9), Підмосковний басейн (6), Кузбас (5).
Нерівномірність простежується й у наявності різних вікових інтервалів
у структурі палеонтологічного зібрання. Різке переважання в ньому викоп-
ної флори та фауни карбону пояснюється тим, що з відкладами цього віку
пов’язані великі родовища корисних копалин: вугілля Донбасу, Львівсько-
Волинського басейну, нафти і газу Дніпровсько-Донецької западини. Відтак, їх
вивченню в Україні традиційно приділялася велика увага [5; 6].
У 2009–2011 роках автором даної статті проведена звірка наявності колек-
цій, створена та наповнюється електронна база даних, ведеться робота над
136 ISSN 2078-0133
виданням каталогу, здійснено аналіз зібрання. На сучасному етапі в структу-
рі колекційного фонду наявні всі вікові діапазони, які включають венд, най-
більшу питому вагу мають викопні рештки карбону (125 колекцій), палеогену
(56), юри (37), силуру (25), неогену (30). Серед систематичних груп кількісно
виділяються флора (86 колекцій), молюски (125), брахіоподи (51), корали (40),
форамініфери (39), представлені також губки, гідроїдні, конулярії, черв’яки,
хеліцерові, трилобіти, ракоподібні, комахи, моховатки, голкошкірі, граптоліти,
риби тощо. Аналіз палеонтологічного зібрання висвітлив низку проблем: наяв-
ність перерв у його поповненні, різке скорочення надходжень за останні два
десятиліття, наявність диспропорцій у наявності як різних систематичних груп
викопних організмів, так і вікових діапазонів, а також різних регіонів у струк-
турі колекційного фонду.
Роль матеріалів колекцій в датуванні товщ, що неодноразово підкреслю-
валася, ставить у перспективі завдання аналізу представленості в музейно-
му зібранні видів-індексів, які є основою біостратиграфічного розчленування.
Це можна розглядати і як крок на шляху створення в музеї відділу стратоти-
пічних розрізів.
Враховуючи важливе науково-практичне, історичне, меморіальне значен-
ня зібрання, його унікальність, головними завданнями є: робота щодо його
подальшого комплектування, організація режиму зберігання, що попереджає
деструкцію предметів, їх консервація та фотофіксація.
Отже, в історії комплектування палеонтологічного зібрання Геологічного
музею виділяються три етапи: дорадянський, радянський і пострадянський.
Дорадянський етап охоплює період з моменту заснування в 1834 р.
Мінералогічного кабінету Імператорського університету Св. Володимира в
м. Києві (який, у свою чергу, успадкував колекції від Кременецького ліцею
та Віленської медико-хірургічної академії) до 1920-х років – часу утворення
СРСР, Геологічного музею та датування першого облікового запису в Книзі
надходжень. Колекційний фонд на даному етапі створювався в згаданому вище
Університеті видатними вітчизняними вченими, педагогами, музейними праців-
никами одночасно, які використовували передовий зарубіжний досвід, праці та
колекції яких мають історичну значимість і, водночас, не втратили свою науко-
ву цінність. Колекції пройшли через різні установи, міняючи власників і викону-
ючи різні функції, пережили переміщення з однієї будівлі в іншу, навіть евакуа-
цію до Саратова в 1915 р. Але, незважаючи на це, залишилися в цілості.
Радянський етап (1920-ті – початок 1990-х років) характеризується форму-
ванням більшої частини (понад 90 %) палеонтологічного зібрання, створенням
і функціонуванням залу монографічних палеонтологічних колекцій, що є нині
137Праці Центру пам'яткознавста, вип. 21, К., 2012
частиною наукового фонду Національного науково-природничого музею НАН
України. Господарське освоєння території Радянської України, формування її
потужного промислового комплексу, сільського господарства, інших галузей
економіки зумовили необхідність у детальному геологічному вивченні її надр.
Усі види геологічних досліджень, у т.ч. палеонтолого-стратиграфічні, були
забезпечені потужною державною підтримкою, технічною базою, матеріальни-
ми та людськими ресурсами, що, безумовно, сприяло комплектуванню палеон-
тологічного фонду.
Пострадянський етап (із 1991 р.) характеризується різким скороченням
надходжень, що пов’язано зі згортанням геологорозвідувальних робіт у країні
– а отже й палеонтолого-стратиграфічних досліджень, відсутністю державно-
го замовлення на ці види робіт.
Одночасно, в межах розвитку музейної справи та природознавчої музеоло-
гії, зокрема, є перспективи поповнення колекційного фонду власними силами
на основі науково обґрунтованого планування. Накопичений кам’яний матері-
ал потребує подальшого вивчення. З іншого боку, розвиток геологічних наук
неможливий без залучення методів інформатики. Створення актуальних елек-
тронних баз даних, які відповідають сучасному рівню наукових знань, забез-
печення доступності користування інформаційними ресурсами – пріоритетний
напрям як у галузі геологічних наук, так і музеєзнавства.
Джерела та література
1. Анфимова Г.В. Реликвии палеонтологического собрания Геологического музея: коллекции
Кранца // Вісник Національного науково-природничого музею. – 2010. – № 8. – C. 157–162.
2. Геологический музей : Путевод. /Сост.: Древина В.В., Иванушко А.С., Король Р.Ф., Кудинова Л.А.,
Ломаев А.А., Молявко Г.И., Уткин В.С., Франчук В.П. – К. : Наукова думка, 1976. – 112 с.
3. Геологічний музей. Національний науково-природничий музей НАН України : Путів. / Алауї Г.Г.,
Іваннікова В.О., Гриценко В.П., Король Р.Ф., Паталаха Г.Б., Топачевський І.В. – К., 2007. – 52 с.
4. Закон України «Про музеї та музейну справу» //Відомості Верховної Ради. – 1995. – № 25. –
Ст. 191.
5. Институт геологических наук. – К. : Наукова думка, 1976. – 182 с.
6. Історія Академії Наук Української РСР / За ред. Азарова А.М. – К. : Наукова думка, 1982. – 860 с.
7. Каталог монографических палеонтологических коллекций, хранящихся в Геологическом музее
ИГН АН УССР / Сост. Коноплина О.Р. – К. : Наукова думка, 1974. – 20 с.
8. Каталог монографических палеонтологических коллекций, хранящихся в ЦНИГР-музее / Под
ред. Тайбашевой А.Н. – Л. : Недра, 1966. – 176 с.
9. Мороз С.А., Бокотей В.В. Наукові школи геологів у Київському університеті (ХІХ – початок
ХХ ст.) // Вісник Київського університету. Серія: Геологія. – 1994. – Вип. 12. – С. 28–34.
10. Мезенцева Г.Г. Муеєзнавство (На матеріалах музеїв Української РСР) : Курс лекц. – К. : Вища
школа, 1980. – 120 с.
11. Палеонтологи Украины. – К., 1980. – 40 с. – (Препринт Института геологических наук
АН УССР, 80–5).
12. Розвиток науки в Київському Університеті за сто років / За ред. Кушнарьова М.А. – К. : Вид–во
Київ. держ. ун–ту, 1935. – 294 с.
138 ISSN 2078-0133
13. Стародубцева И.А., Митта В.В. Герман Адольфович Траутшольд (к 185-летию со дня рожде-
ния) // Бюллетень Московского общества испытателей природы. Отделение геологии. – 2002.
– Т. 45, вып. 6. – С. 78–86.
14. Указатель работ сотрудников Института геологических наук АН УССР (1926–1974 гг.) / Сост.:
Новик Е.О., Осьмак Т.Н., Коваленко Е.Е., Высоцкая П.Ю. – К. : Наукова думка, 1976. – 103 с.
Анфимова Г.В. К истории комплектования палеонтологического собрания Геологи-
ческого музея Национального научно-природоведческого музея НАН Украины
Прослежена история поступления палеонтологических коллекций в Геологический му-
зей Национального научно-природоведческого музея НАН Украины, рассмотрена динамика
комплектования палеонтологического фонда, сделан обзор географии сборов ископаемых, их
возраста, систематического состава. Проанализирована структура палеонтологического со-
брания с точки зрения авторов и организаций, комплектовавших его. Выделены этапы форми-
рования коллекционного фонда, обозначены перспективы его дальнейшего развития.
Ключевые слова: музей, монографические палеонтологические коллекции, музейное со-
брание, геологические коллекции.
Anfi mova G.V. To the history of the NAS of Ukraine National Museum of Natural History
Geological museum Palaeontologic collection completion gathering
The history of paleontologic collections coming to the NAS of Ukraine National museum of
Natural History Geological Museum is traced. The dynamics of paleontologic fund completion is
considered. Review collections’ geography, fossils’ age and their systematic composition is done.
The structure of assembly from the viewpoint of authors, institutions that took part in collections’
gathering is analyzed. Stages of collections’ fund formation are distinguished. Perspectives of its
further development are scheduled.
Key words: museum, monographic paleontologic collections, museum assembly, geological col-
lections.
Подано до друку: 26.03.2012 р.
УДК 069.1
І.В. НІКІТІНА
З історії музейної справи Севастополя
в 1944–1950 роках: воєнно-польовий
музей на Сапун-горі – попередник
Діорами «Штурм Сапун-гори 7 травня 1944 р.»
У статті здійснено огляд і загальний аналіз архівних документів щодо становлення
воєнно-польового музею на Сапун-горі, який став попередником Діорами «Штурм Сапун-
гори 7 травня 1944 р.» у якості музейного об’єкту. З’ясоване, що основними проблемами
була відсутність необхідного нагляду з боку місцевої влади, відсутність підготовлених ка-
дрів, загальні проблеми культурних установ міста у другої половні 1940-х. років.
Ключові слова: воєнно-польовий музей, Сапун-гора, діорама.
|