Гобелен «Зустріч Давида» з колекції Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків: стан збереження, консервація та експонування
Опис одного з найбільших за розміром гобеленів із колекції Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків. Розглядається стан збереження, розробляються рекомендації щодо фондового зберігання та можливого експонування....
Збережено в:
| Дата: | 2012 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2012
|
| Назва видання: | Праці Центру пам’яткознавства |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/80746 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Гобелен «Зустріч Давида» з колекції Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків: стан збереження, консервація та експонування / О.С. Ярема-Винар // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2012. — Вип. 21. — С. 166-177. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-80746 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-807462015-04-25T03:01:24Z Гобелен «Зустріч Давида» з колекції Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків: стан збереження, консервація та експонування Ярема-Винар, О.С. Музеєзнавство Опис одного з найбільших за розміром гобеленів із колекції Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків. Розглядається стан збереження, розробляються рекомендації щодо фондового зберігання та можливого експонування. Гобелен представлен как часть коллекции из 11 единиц хранения. Дается описание сюжета, приводятся многочисленные аналоги из группы тематических гобеленов, хранящихся в музеях мира. Описывается состояние памятника, хранящегося в фондах музея. Приводятся возможные пути реставрации гобелена, рассматриваются особенности его возможного экспонирования. A description and condition report of one of the tapestries from the collection of the National Bohdan and Varvara Khanenkos Art Museum. This fragile and beautiful panel is in storage since it came to the collection. Recommendations about its preservation and two different methods of treatment are proposed in order to prepare this tapestry for display. 2012 Article Гобелен «Зустріч Давида» з колекції Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків: стан збереження, консервація та експонування / О.С. Ярема-Винар // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2012. — Вип. 21. — С. 166-177. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. 2078-0133 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/80746 069.444/745.52 uk Праці Центру пам’яткознавства Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Музеєзнавство Музеєзнавство |
| spellingShingle |
Музеєзнавство Музеєзнавство Ярема-Винар, О.С. Гобелен «Зустріч Давида» з колекції Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків: стан збереження, консервація та експонування Праці Центру пам’яткознавства |
| description |
Опис одного з найбільших за розміром гобеленів із колекції Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків. Розглядається стан збереження, розробляються рекомендації щодо фондового зберігання та можливого експонування. |
| format |
Article |
| author |
Ярема-Винар, О.С. |
| author_facet |
Ярема-Винар, О.С. |
| author_sort |
Ярема-Винар, О.С. |
| title |
Гобелен «Зустріч Давида» з колекції Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків: стан збереження, консервація та експонування |
| title_short |
Гобелен «Зустріч Давида» з колекції Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків: стан збереження, консервація та експонування |
| title_full |
Гобелен «Зустріч Давида» з колекції Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків: стан збереження, консервація та експонування |
| title_fullStr |
Гобелен «Зустріч Давида» з колекції Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків: стан збереження, консервація та експонування |
| title_full_unstemmed |
Гобелен «Зустріч Давида» з колекції Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків: стан збереження, консервація та експонування |
| title_sort |
гобелен «зустріч давида» з колекції національного музею мистецтв імені богдана та варвари ханенків: стан збереження, консервація та експонування |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| publishDate |
2012 |
| topic_facet |
Музеєзнавство |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/80746 |
| citation_txt |
Гобелен «Зустріч Давида» з колекції Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків: стан збереження, консервація та експонування / О.С. Ярема-Винар // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2012. — Вип. 21. — С. 166-177. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
| series |
Праці Центру пам’яткознавства |
| work_keys_str_mv |
AT âremavinaros gobelenzustríčdavidazkolekcíínacíonalʹnogomuzeûmistectvímeníbogdanatavarvarihanenkívstanzberežennâkonservacíâtaeksponuvannâ |
| first_indexed |
2025-07-06T04:46:49Z |
| last_indexed |
2025-07-06T04:46:49Z |
| _version_ |
1836871541062631424 |
| fulltext |
166 ISSN 2078-0133
30. Wallace S.-A. University museums at the crossroads / Sue-Anne Wallace // Museologia. – Number
3. – P. 5–8.
31. Warhurst A. 1986. Triple crisis in university museums / A. Warhurst // Museums Journal. – 1986. –
Number 86. – P. 137–140.
Муравская С.В. Особенности финансирования музеев высших учебных заведе-
ний: историко-компаративный анализ украинского и европейского контекста
В статье автор предлагает анализ особенностей финансирования музеев высших учеб-
ных заведений в Украине и за границей, выводя специфику из исторического контекста су-
ществования музеев данной категории. Апеллируя к мнению зарубежных исследователей,
автор сравнивает ситуацию и обращает внимание на наличие ряда общих проблем у сфере
финансирования музеев вузов и потенциальные пути их решения.
Ключевые слова: музей, высшее учебное заведение, университет, финансирование.
Muravska S.V. Peculiarities of university museums funding: historical and compara-
tive analysis of Ukrainian and European context
In the article the author offers an analysis of peculiarities of university museum funding in
Ukraine and abroad. It is done through specifi c historical context of the existence of such muse-
ums. Appealing to the views of foreign researchers, the author compares the situation and pays
attention to the common problems of university museums funding and potential ways to decide it.
Key words: museum, higher educational establishment, university, funding.
Подано до друку: 08.05.2012 р.
УДК 069.444/745.52
О.С. ЯРЕМА-ВИНАР
Гобелен «Зустріч Давида» з колекції
Національного музею мистецтв імені Богдана та
Варвари Ханенків: стан збереження, консерва-
ція та експонування.
Опис одного з найбільших за розміром гобеленів із колекції Національного музею
мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків. Розглядається стан збереження, розробля-
ються рекомендації щодо фондового зберігання та можливого експонування.
Ключові слова: гобелен, музей Ханенків, основа, піткання, фарбники, фонди, експо-
зиція, реставрація, меланж.
У музеях постійно існує потреба у створенні спеціальних умов, що поперед-
жують руйнацію та відхилення від початкового стану експонату. Насамперед це
стосується музейних предметів, які виконані з матеріалів органічного походжен-
ня, і тому належать до найбільш вразливих експонатів до фізичних і хімічних
процесів, до впливу навколишнього середовища, забруднення повітря, різких
перепадів температури і вологості, контактів з денним і штучним світлом, яке
167Праці Центру пам'яткознавста, вип. 21, К., 2012
пришвидшує деградацію волокон і сприяє вицвітанню кольорів. Фотохімічний
процес нищення у гобеленах можна призупинити і розтягнути у часі. Відтак,
основне завдання реставраторів полягає у належному збереженні цих творів
мистецтва. На сьогоднішній день, накопичено певний досвід зі збереження та
консервації гобеленів. З метою пристосування цих творів мистецтва для можли-
вого експонування у залах музею, розроблено спеціальні методи та техніки щодо
їх зміцнення та стабілізації.
Метою цієї статті є ознайомлення і привернення уваги до маловідомого твору
– гобелену «Зустріч Давида» з колекції Національного музею мистецтв імені
Богдана та Варвари Ханенків. Поряд із описом і внесенням уточнення до дату-
вання та місця виконання, подається детальний опис стану збереження, технічні
особливості виконання та пропозиції щодо консервації й експонування гобелену.
Україна порівняно до інших країн має не дуже численну колекцію
Західноєвропейських гобеленів, але різноманітну й варту уваги. Однією з кращих
є колекція Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків
(далі – музею Ханенків), яка налічує 11 творів цього виду мистецтва. Вона охо-
плює період від ХVI до ХІХ ст. Гобелени колекції музею Ханенків можна розді-
лити на дві групи. До першої слід віднести тематичні гобелени з багатофігурни-
ми композиціями, до другої – гобелени з пейзажними зображеннями.
Серед перших найменше уваги приділялося гобелену «Зустріч Давида» 71–
ТК МХ*. З моменту надходження його до музею експонат пролежав у фондосхо-
вищі у скрученому вигляді, тоді як інші гобелени перебувають у постійній екс-
позиції, і тому є більш доступні для ознайомлення та дослідження. Поясненням
цього може бути, по-перше, величезний розмір гобелена (575×485 см) та від-
сутність у музеї відповідної площі – стіни, де його можна було б експонувати;
по-друге – що не менш важливо – гобелен дуже пошкоджений і вимагає про-
ведення комплексної консервації перед експонуванням у вертикальному стані.
Гобелен «Зустріч Давида» відображає біблійну розповідь про радісну подію:
святкування перемоги Давида над Голіафом. Автор картону трактує сюжет досить
вільно. Він зображає Давида вже зрілим чоловіком, хоча за оповіддю він має бути
молодим пастушком, який за зброю проти велетня Голіафа мав лише 5 камінців,
першим із яких поцілив останньому із пращі у голову. Давид був світловолосим –
на гобелені ж у нього волосся не біляве, хоча й світліше, ніж в інших персонажів.
Композиція гобелена «Зустріч Давида» динамічна та контрастна за про-
порціями. Тут поєднуються театральність й ілюзорність, що створюються за
допомогою зображених елементів архітектури – крилатих амурчиків, звиса-
ючих гірлянд, із реальними танцюючими людськими постатями на тлі пей-
* Зображення гобелену «Зустріч Давида» винесене на зворот обкладинки даного випуску
збірки «Праці Центру пам’яткознавства – ред.
168 ISSN 2078-0133
зажу. Побудова компо-
зиції та рисунок досить
гармонійні й пропорцій-
ні. Зображених на гобе-
лені людей розділено на 3
групи. Центральну утво-
рюють 3 фігури. Одна з
них – танцююча жінка з
квіткою у високо піднятій
руці, розміщена в центрі
гобелена. Одяг її вільно
драпірується складками.
Поряд із танцюючою жін-
кою – чоловіча постать,
котрою, швидше за все,
є Давид. Він у яскраво-
синьому одязі, поверх якого накинуто золотий плащ. Другу групу – ліворуч –
створили 4 музиканти, які, підтанцьовуючи, грають на різних музичних інстру-
ментах. Праворуч від центру розміщено 4 жіночі танцюючі постаті, які трима-
ють у високо піднятих руках лаврові вінки. Вся композиція легка та невимуше-
на, що підсилює переважаюча ясно-охриста кольорова гама.
Із боків композицію гобелена симетрично обрамляють і завершують спі-
ралеподібно закручені колони, які підтримують антаблемент. Вони оздобле-
ні різьбленим рельєфним орнаментом. Подібні колони знаходимо на гобеле-
ні «Архімед» із колекції Королівського замку на Вавелі [14, с. 98]. Верхню та
нижню частини гобелена «Зустріч Давида» обрамляють звисаючі пишні гір-
лянди з квітів, фруктів і стрічок. Вони символізують багаті дари природи з
нагоди святкування тріумфу. У верхній частині ці гірлянди підтримують кри-
латі амурчики-янголята. Всередині між гірляндами знаходяться медальйо-
ни. У верхньому медальйоні розміщено напис «Errorem Et Rationem Inter Cui
Pareat Haud Scit», що у перекладі з латини означає: «Між блудом (помилкою)
і рацією (здоровим глуздом) геть не знаю, кому мав би підкоритися (служи-
ти)» (переклад Андрія Содомори); в нижньому медальйоні зображено пейзаж.
Напис латиною має форму гекзаметра (найдавнішої форми вірша в античній
європейській поезії) з шістьма наголосами, причому обидва -em під час декла-
мування не вимовляються. Відсутність підмета – тобто невідомо, хто кому мав
би служити – припускає різне прочитання: чи-то народ вагається – служити
царю Саулу чи Давиду, чи-то Давид вагається – служити людям чи царю Саулу.
Уперше відмовився від традиційного декоративного бордюру й замінив
його колонами та гірляндами Пітер Пауль Рубенс (1577–1640). Том Кембелл
Напис у верхньому медальйоні гобелена «Зустріч Давида»
(музей Ханенків) 2.15.а
169Праці Центру пам'яткознавста, вип. 21, К., 2012
[7, с. 5–12], характеризуючи гобелен «Перемога церкви над невіглаством і
сліпотою», виконаний по картону цього митця (Triumph of the Church over
Ignorance and Blindness, 1625–1660), підкреслює, що саме такі ознаки, як
монументальні фігури в русі, використання замість традиційного бордю-
ру архітектурних елементів – колон і антаблементу, крилатих амурчиків або
янголят – поєднують різні види мистецтва, а саме – архітектуру, живопис і
скульптуру, що стало характерною ознакою для європейського бароко ХVII ст.
В інвентарній книзі музею Ханенків є 2 записи про цей гобелен: один
датований лютим 1950 р., другий – 7 грудня 2007 р. Обидва рази лише зазна-
чено: «Фландрія, XVII–XVIII, гобелен із зображенням зустрічі Давида (?)».
(За невідомих причин сюжет про зустріч Давида піддано сумніву). Час вико-
нання гобелену надто розмитий – охоплює два століття, тому виникає потре-
ба уточнити датування.
На сьогоднішній день точних аналогій, виконаних за тим же картоном або з
тієї ж серії, як і пам’ятка «Зустріч Давида», знайти не вдалося. Хоча Франческа
Балдрі [4], менеджер колекції вілли Ля П’єтра, стверджує, що один гобелен
замовляли дуже рідко. Переважно замовлення складалось із серії гобеленів,
об’єднаних однією темою чи комплектів, що включали гобелен, скатерку, пор-
тьєри, накидки на меблі. В колекціях інших музеїв знаходимо подібні пам’ятки.
При тому саме гобелени періоду XVII ст. найбільш схожі за стилем і композиці-
єю бордюру. До таких творів відносяться згаданий «Перемога церкви над неві-
глаством і сліпотою» (Triumph of the Church over Ignorance and Blindness, 1625–
1633 pp., Брюссель), а також «Тріумф євхаристії над ідолопоклонством» (The
Triumph of the Eucharist over Idolatry) з Музею королівського монастиря Лас
Фрагмент гобелена «Зустріч Давида» (музей Ханенків). Особливо пошкоджені місця,
які виткані шовком 4.8а
170 ISSN 2078-0133
Дескальсас Реалес (Royal
Monastery of the Discalced,
Patrimonio Nacional) у
Мадриді [7]; серія «Історія
Іфігенії та Орестія» (Story
of Iphigenia and Orestes)
(1648–1662, Північні
Нідерланди) з Державного
музею Амстердаму
[12], «Перемога Марка
Антонія над парфяна-
ми» (The Victory of Mark
Anthony over the Parthians)
(1630–1650, Північні
Нідерланди) [12] з Музею
національного мистецтва
у Лісабоні; «Ахілл серед доньок Лікомеда» (Achilles found among the daughters
of Lycomede), (ca. 1653–1664, Фландрія Брюссель) з Каліфорнійского палацу
почесного легіону у Сан-Франциско [5, с. 170], «Архімед» (бл. 1630, Брюссель)
з колекції Королівського замку на Вавелі у Кракові; «Зцілення паралітика» з
колекції Державного Ермітажу в Санкт-Петербурзі з серії «Діяння апостолів»,
виготовлений мануфактурою Мортлейку в Англії (зібрання Зимового палацу).
Отже, наявність аналогій з інших музеїв позволяє віднести гобелен «Зустріч
Давида» до XVII ст.
Стан збереження гобелену «Зустріч Давида» незадовільний. Гобелен не
придатний для експонування у вертикальному положенні. Він дуже пошко-
джений, поверхня забруднена. Особливо помітні чорні крапки, що утворилися
через осідання пороху на розірваних кінчиках основи та піткання. Незважаючи
на численні дірки, розриви, розірвану основу, яка провисає, розкриті «вічка»,
які часом сягають десяти або більше сантиметрів, композиція його залишилася
неушкодженою. Гобелен не перерізали на шматки, як інші – тільки з невідомих
причин з усіх боків були зрізані краї гобелену. Скільки було відрізано – тепер
визначити важко. Лише з упевненістю можна сказати, що це була тільки неве-
лика частина бордюру і, мабуть, ґалон, який спочатку обрамлював гобелен.
Треба зауважити, що західноєвропейські гобелени, крім бордюру, мали
також ґалон – виткану стрічку завширшки у декілька сантиметрів. Вона була
завжди одного кольору, переважно темно-брунатного або темно-синього, і
візуально замикала виткану композицію. У верхній частині гобелену «Зустріч
Давида» незначно зрізані медальйон і листя гірлянд. Через це верх пам’ятки
Фрагмент гобелена «Зустріч Давида» (музей Ханенків). Місця,
виконані вовняною пряжею, теж зазнали втрат 4.8 б
171Праці Центру пам'яткознавста, вип. 21, К., 2012
є вигнутим дугою, а не рівною лінією.
Також нерівну хвилясту лінію пред-
ставляють боки гобелена, а в нижній
частині трохи зрізані листки гірлянд.
Розмір гобелену «Зустріч Давида»
значний – майже 6×5 м спочатку (на
сьогодні, через те, що були відрізані
частини з усіх чотирьох сторін, він ста-
новить 575×485 см), тому знайти стіну
для його експонування досить непро-
сто. Можливо, в минулому, щоб розміс-
титися у заданому просторі, його розмі-
ри таким чином зменшили. Натомість,
аби додати обрізаній композиції завер-
шеності й замкнути її, навколо приши-
ли темно-брунатну, майже чорну стріч-
ку-ґалон. Цей ґалон майже чорного
кольору за тоном випадає з усієї кольо-
рової гами, адже на гобелені перева-
жають світлі тони вохристо-бежевого
кольору з композиційно врівноваженими насиченими синіми плямами.
Відрізана частина, на жаль, утрачена назавжди. Вона могла б стати джере-
лом цінної інформації про гобелен. Саме на ній майстри-ткачі ставили свій під-
пис у вигляді ініціалів, монограм або знаків міста. Варто додати, що імператор
Священної Римської імперії Карл V ухвалив закони, згідно з якими, починаю-
чи від 1528 р. на усіх гобеленах в одному з нижніх кутів слід було виткати знак
або підпис майстра чи майстерні та герб міста [20, с. 91–92]. Тому ґалон ори-
гіналу відіграє важливу роль у визначенні часу та місця виконання пам’ятки.
Оцінюючи стан гобелена «Зустріч Давида», слід зазначити значну пересу-
шеність тканини внаслідок процесів старіння й окислення. Особливо пошко-
джені місця виткані шовком, адже порівняно з вовняними шовкові волокна
набагато делікатніші та вразливіші до процесів старіння, що особливо при-
скорюється під дією світла. Це помітно на великих площах, таких, як небо,
що повністю виконане шовком. У деяких місцях шовк зовсім висипався, але
переважно залишився, але потребує укріплення. Місця, виконані вовняною
пряжею, теж зазнали втрат. Є багато місць, де втрачена основа й піткання, або
просто час знищив піткання й основа оголилася.
Гобелен на сьогодні має ясні охристо-бежеві кольори з насиченими синіми.
Такою гамою кольорів характеризуються такі гобелени ХVII ст., як «Перемога
Фрагмент гобелена «Зустріч Давида» (музей
Ханенків). Помітно, що найменше змінився
синій колір 4.9 б
172 ISSN 2078-0133
церкви над невіглаством і сліпотою» та
«Тріумф євхаристії над ідолопоклон-
ством». Зробити хімічний аналіз кольо-
рів гобелену «Зустріч Давида» можли-
вості не було. Відсутній також і доступ
до зворотної сторони, яку повністю
закриває підкладка, котру до того ж
під час реставрування у багатьох міс-
цях ще й міцно пришили до гобелену.
Хоча виходячи з інформації про при-
родні барвники та порівняння з анало-
гічними гобеленами, можна зробити
такі припущення:
– на початку кольорова гама була
багатшою, але із часом кольори втра-
тилися;
– вихідні кольори були іншими,
більш насиченими, і за своєю інтен-
сивністю наближені до синього кольо-
ру, який найбільше зберігся – адже
зараз він вирізняється від усіх інших;
– гобелен протягом довгого періоду перебував у несприятливих – як для збе-
реження шовкових і вовняних волокон, так і для природних барвників – умовах.
Аналізуючи стан кольорів, зазначимо, що майже зовсім утрачено жовтий
колір, який відноситься до нестійких кольорів і під дією світла з часом вицві-
тає. Він вицвів не тільки у тих місцях, де мав таким бути, але й знебарвив зеле-
ний, надавши йому синього забарвлення. Найменше змінився синій колір – він
досить соковитий та насичений і дуже відрізняється від усіх інших кольорів.
Хімік Нобуко Шібаяма з Метрополітен-музею має два припущення з цього при-
воду. Перше: ХVI–ХVII ст. було періодом коли зі Сходу й Америки прийшли нові
барвники і це був час експериментів із новими, раніше не знаними барвниками.
Замість вайди фарбувальної (Isalis tinctoria) для синіх кольорів почали використо-
вувати індиго (Indigofera tintoria), яке має значно більший вміст індиго тину, і тому
дає більш насичені та дуже світлостійкі кольори. Другим її припущенням є те, що
кожний період відзначався не тільки певним стилем, але й певною гамою, і саме
для ХVII ст. є характерні яскраві сині кольори. Проте, коли порівняємо живопис
Пітера П. Рубенса та гобелени, виконані у цей же час по його картонах, то заува-
жимо, що у живописних полотнах усі кольори збалансовані й сині не вирізняють-
ся від інших. Тому перше припущення Н. Шібаями більш вірогідне.
Фрагмент гобелена «Зустріч Давида» (музей
Ханенків). Непогано збереглися червоний і похід-
ний від нього теракотовий кольори 4.10
173Праці Центру пам'яткознавста, вип. 21, К., 2012
Непогано зберігся й червоний і
похідний від нього теракотовий кольо-
ри, для котрих, мабуть, використо-
вувалася морена фарбувальна (Rubia
tinctoria). Зазнали значних утрат
місця, виткані брунатним кольором.
Збереглося багато місць, виконаних у
бежево-брунатному кольорі, де, мабуть,
у відповідних пропорціях поєднували
червоний і синій барвники. Проте, це
тільки припущення і більш докладний
аналіз і висновки щодо цього в майбут-
ньому повинні зробити хіміки.
Аналізуючи зображені на гобелені
постаті танцюючих людей, не можна
не звернути увагу як віртуозно вони
виткані. Якість виконання гобеленів
відображає також густина основи, що
в «Зустрічі Давида» становить 8/8,5 ниток на 1 см. Щільна основа дає змогу
виткати дрібні деталі й тоненькі округлі лінії. Рисунок картону та якість вико-
нання гобелену вказують на високу художню професійність як митця, так і
виконавця-ткача. Гобелени подібної якості виконання та композиційної склад-
ності виконувалися для приватних замовників, а не тиражувалися на продаж.
Гобелен був витканий на вовняній основі. Нитка основи скручена S-способом
із трьох окремих ниток, скручених під час прядіння Z-способом. Основа гобеле-
ну нефарбована, натурального білого кольору. Нитки її вздовж довжини різної
товщини, що підтверджує думку про ручну роботу. Для підткання використа-
но вовняну та шовкову пряжу. Вовняна пряжа складається з двох окремих оди-
нарних ниток, виготовлених під час прядіння Z-способом. Ці дві нитки скруче-
ні в одну – грубішу – в S-напрямі, тобто зліва направо. Під час прядіння сполу-
чення ниток у дві та більше ниток сполучаються або в уже згаданому S-напрямі,
або в Z-напрямі, тобто справа наліво. Якщо одинарну нитку було скручено
в Z-напрямі, то при сполучені двох або більше таких ниток використовують
S-напрямок кручення і навпаки.
Для передачі ясних кольорів і для урізноманітнення фактури поверхні гобе-
лену була використана шовкова пряжа. Нею виткані такі місця, як небо, акценти
на деталях фруктів і квітах, орнамент на тканинах, світло на рельєфі колон і на
складках драпірування. Використання шовку збагатило та додало блиску матовій
поверхні, витканій вовняною пряжею, та підсилило гру світла й тіні.
Під час ткання застосовувалися такі головні техніки, як «вічка», «на меж-
ову нитку» та подвійне «з’єднання зачіпками». Крім них, використовували-
Основа гобелену нефарбована, натурального
білого кольору. Нитки її по довжині різної тов-
щини, що підтверджує ручну роботу
174 ISSN 2078-0133
ся такі похідні техніки,
як «сходинки» та «ледачі
лінії». Квіти, листя, фрук-
ти і складки одягу, що
мають заокруглені форми,
виконувалися за допомо-
гою техніки «кружлян-
ня». Метод штрихуван-
ня використовувався для
пом’якшення перехо-
ду з кольору в колір або
зі світла у тінь, а також
для збагачення кольоро-
вої палітри. Задля цього
також вдавалися до техні-
ки «меланж».
Сліди старої, непро-
фесійно виконаної реставрації видно на всій поверхні гобелена. При цьому
помітно, що застосовувалися різні реставраційні методи – і штопання, і встав-
ки з інших килимів або гобеленів, і вишивка, і укріплення з допомогою дублю-
вальної тканини (латки) та підмальовування на ній деталей. Помітні також неве-
ликі ділянки, де робилися спроби реконструкції втрачених місць. Треба дода-
ти, що добираючи шматки тканини для латок і вставок, не враховували напря-
мок основи та піткання оригіналу. Тому дуже вирізняються навіть ті вставки,
що добре підібрані за кольором і могли б об’єднатися з оригіналом. Іще більш
помітні місця, де тканина латок зовсім не подібна до оригіналу ні за кольором,
ні за густиною ткання, ні за фактурою. Деякі реставраційні роботи проводилися
без демонтажу підкладки, тому стіжки шиття і штопання наскрізні й захоплю-
ють також тканину підкладки Стан збереження підкладки вкрай незадовільний
і вона зазнала значних втрат.
Незадовільний стан гобелену та зазначені вище різні методи реставрації
дають підстави припустити, що нещадна «експлуатація» в минулому спричи-
нила його зношеність і зумовила постійну потребу в «ремонті». Згідно з Томом
Кемпбеллом [9], у часи середньовіччя та Ренесансу коштовні гобелени тон-
кої роботи вивішували тільки в особливих випадках. Решту часу їх зберіга-
ли в скрученому вигляді у спеціально призначених для цього приміщеннях.
Починаючи з ХVІІ ст. все змінилося. Гобелени повсякчас висіли на стінах, часто
слугуючи тлом для дзеркал і картин. Це прискорювало процес старіння та руй-
нування шовку, а також призводило до вицвітання кольорів. Для прикладу нау-
ковець наводить збірку гобеленів короля Англії Генріха VІІІ (1491–1547), які
Фрагмент гобелена «Зустріч Давида» (музей Ханенків). Сліди
старої, непрофесійно виконаної реставрації видно на усій
поверхні гобелена
175Праці Центру пам'яткознавста, вип. 21, К., 2012
висіли на стінах доти, поки у середині ХІХ ст. їх не зняли дуже понищеними.
Через поганий стан їх не реставрували, а просто викинули [9]. Незадовільний
стан гобелену з музею Ханенка свідчить, що і з ним також могло статися поді-
бне: упродовж десятків років він висів на стіні, й знімали його тільки для «під-
ремонтування». Проте, незважаючи на стан гобелену та результати колишніх
грубих «ремонтів», «Зустріч Давида» продовжує вражати своєю красою, вишу-
каністю, легкістю і майстерністю виконання.
На сьогоднішній день гобелен «Зустріч Давида» зберігається у фондосхови-
щі музею накрученим на вал. У майбутньому для цього гобелену пропонується
комплексна реставрація, що включає звільнення від старої, непрофесійно зро-
бленої реставрації. Не говорячи про її неестетичний вигляд, стара реставрація
приносить шкоду, бо позатягувалася у багатьох місцях і продовжує натягати й
деформувати знищену делікатну тканину виробу. Існуюча на сьогоднішній день
підкладка також повинна бути демонтована. Вона брудна, покрита плямами та
має значні втрати у вигляді дірок. Коли буде усунена стара реставрація з поза-
тягуваним штопанням, вставками з інших гобеленів, а також стара підкладка –
гобелен розгладиться і його тканина розпростається [20].
Для цього гобелену рекомендується проведення вологого очищення.
Перед ним важливо укріпити всі пошкоджені місця – а їх таки дуже багато, і
тому цю процедуру варто проводити дуже обережно [3; 9].
Для консервації гобелену можуть бути використані два різних методи,
які будуть відрізнятися суттєво за часом виконання. Один із них – це рекон-
струкція, під час якої укріпиться структура гобелена та, водночас, відновлять-
ся втрачені елементи зображення. Великі площі виткані шовком, як напри-
клад, небо, можуть бути укріплені розрідженим тканням [3]. Інший спосіб
– це стабілізація структури завдяки повній фіксації на дубльовану тканину.
При застосуванні цього методу дубльована тканина обирається нейтрального
кольору з урахуванням, що в місцях утрат вона буде проглядати [3].
Комплексна реставрація зміцнить гобелен «Зустріч Давида» і надасть
можливість експонувати його у вертикальному положенні. Організування
виставки однієї роботи, яку придбав Богдан Ханенко на одному з аукціонів і
яка більше 100 років не покидала фондосховища, була б дуже успішною для
музею й привернула б увагу багатьох відвідувачів.
Важливою та необхідною вимогою для відповідного зберігання творів
мистецтва є дотримання постійної температури та вологості, які за прийняти-
ми світовими стандартами повинні дорівнювати 18/20 C0 ± 50 %. Цього можна
досягнути тільки з упровадженням контрольованого кліматичного режиму.
Проте, проведення будь-яких ремонтних робіт у будинку музею і створен-
ня необхідних умов збереження колекції гобеленів ускладнюється тим, що
початково будівля не була розрахована для музейного експонування.
176 ISSN 2078-0133
При центральному мистецькому музеї країни повинна існувати своя рес-
тавраційна лабораторія. Потреба розбудови такої лабораторії для проведення
консервації та реставрації великих за розміром гобеленів (і не тільки гобеле-
нів), а також піклування й утримання творів мистецтва із текстилю з колек-
ції є однією з болючих і нагальних потреб музею Ханенків. Зазначимо також
брак висококваліфікованих реставраторів і тривалість підготовки таких спеці-
алістів. Професія реставратора стає усе більш затребувана, змінюється підхід
і розуміння реставрації та музеєзнавства. Разом із цим постають і певні про-
блеми зі збереженням експонатів, утриманням їх згідно прийнятих стандар-
тів. І про ці проблеми музейні працівники не повинні замовчувати. Навпаки –
відкрито говорити про них і разом знаходити вирішення.
Підготовка високопрофесійних кадрів у ділянці консервації та реставрації
дуже важлива і довготривала. Реставрація – це професійні знання, але поряд
із цим це також ремесло, навчитися котрому триває роки. Стосується це всієї
реставрації, але особливо реставрації музейних тканин. З усіх видів музейних
тканин найважчий і найдовший процес – оволодіння реставрацією гобеленів,
і таких спеціалістів у цілому світі не так уже й багато.
Україна володіє хоч і невеликою, але яскравою колекцією гобеленів,
насамперед у колекції Національного музею мистецтв імені Богдана і
Варвари Ханенків, відомості про яких досі не введено до наукового обігу.
Опрацювання, вивчення та збереження гобеленів з цієї колекції збагатить не
тільки українську, але й європейську культуру.
Джерела та література
1. Ярема-Винар О. Дослідження та послідовність етапів консервації гобелена «Збирання манни»
(кінець ХVI ст.) з колекції Метрополітен-музею // Музейний вісник : Наук.-теорет. щоріч. ;
відп. ред. Г.І. Шаповалов. – № 11. – Запоріжжя, 2011. – С.41–53.
2. Ярема-Винар О. Західноєвропейський гобелен, технічні особливості його виконання та прин-
ципи музеєфікації // Праці Центру пам’яткознавства : Зб. наук. пр. / редкол.: Титова О.M. (гол.
ред.), Акуленко Б.І., Гріффен Л.О. [та ін.] ; Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК.
– Вип. 19. – К., 2011. – С. 129–143.
3. Ярема-Винар О. Методи реставрування гобеленів (на базі технологій, розроблених у лабо-
раторіях відділу реставрації текстильних виробів Метрополітен-музею // Праці Центру
пам’яткознавства : Зб. наук. пр. / / редкол.: Титова О.M. (гол. ред.), Акуленко Б.І., Гріффен Л.О.
[та ін.] ; Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК. – Вип. 18. – К., 2010. – С. 186–196.
4. Baldry F. Tapestries In The Acton Collection At Villa La Pietra – Firenze : Edifi r, 2010. – 215 p.
5. Bennett A. Five Centuries of Tapestry, Museum of San Francisco. – San Francisco : The Fine Arts
Museums of San Francisco and Charles E. Tuttle CO., Inc., 1976. – 253 p.
6. Campbell T. Henry VIII and the art of majesty: tapestries at the Tudor Court. – New Haven : Published
for the Paul Mellon Centre for Studies in British Art by Yale University Press, 2007. – 419 p.
7. Campbell T. Tapestry in the Baroque: Threads of Splendor. – NY : The Metropolitan Museum of Art,
2007. – 563 p.
8. Campbell T., Cleland E. Tapestry in the Baroque: New Aspects of Production and Patronage. – NY :
The Metropolitan Museum of Art, 2010. – 368 p.
177Праці Центру пам'яткознавста, вип. 21, К., 2012
9. Campbell T. Tapestry in the Renaissance, Art and Magnifi cence. – NY : The Metropolitan Museum
of Art, 2002. – 563 p.
10. Delmarcel G. Flemish Tapestry. – NY : Harry N. Abrahams, Inc., Publishers, 2000. – 368 p.
11. D’Hulst R. Flemish Tapestries from the Fifteenth to the Eighteenth Century. – Brussels : Universe
Books, 1967. – 324 p.
12. Hartkamp-Jonxis Е. and Smith H. European tapestries in the Rijksmuseum. – Amsterdam : Waanders
Publishers, 2004. – 101 p.
13. Hennel-Bernasikowa M. Arrasy Zygmunta Augusta – The Tapestries of Sigismund Augustus. –
Cracow : Zamok Krolewskiej na Wawelu, 1998. – 124 p.
14. Hennel-Bernasikowa M. Tapestries from the 15th to the 19th c. in Wawel Royal Castle. – Kraków :
Zamok Krolewskiej na Wawelu, 2000. – 358 p.
15. Hunter G.L. Tapestries: Their Origin, History, and Renaissance. – NY : John Lane Co., 1912. – 8 p.
16. Kajitani N. Conservation maintenance of tapestries at the Metropolitan Museum of Art // The conser-
vation of tapestries and embroideries, proceedings of meetings at the Institute Royal du Patrimoine
Artistique Brussels (Belgium, September 21–24, 1987). – P. 53–67.
17. Kajitani N. The preservation of medieval tapestries // Acts of the Tapestry Symposium ; ed. A. Bennett
// The Fine Arts Museum of San Francisco,1979 – P. 45–63.
18. Landi S. The Textile Conservator’s Manual. – London : Butterworth-Heinemann, 1992. – 199 p.
19. Lennard F., Hayward M. Tapestry Conservation. Principles and Practice. – Oxford : Butterworth-
Heinemann, 2006. – 239 p.
20. Thomson F.P. Tapestry, mirror of history. – NY : Crown Publishers, 1980. – 596 p.
21. Verlet P. Gothic Tapestry from 12th to 16th Century // Great Tapestries: The Web of History from the
12th to the 20th Century ; ed. by Joseph Jobé. – Lausanne : Edita, 1965. – P. 9–77.
Ярема-Винар О.C. Гобелен «Встреча Давида» из коллекции Национального музея ис-
кусств имени Богдана и Варвары Ханенко: состояние сохранения, консервация и экспо-
нирование
Гобелен представлен как часть коллекции из 11 единиц хранения. Дается описание сюжета,
приводятся многочисленные аналоги из группы тематических гобеленов, хранящихся в музеях
мира. Описывается состояние памятника, хранящегося в фондах музея. Приводятся возможные
пути реставрации гобелена, рассматриваются особенности его возможного экспонирования.
Ключевые слова: гобелен, музей Ханенко, основа, уток, красители, фонды, экспозиция, ре-
ставрация, меланж.
Yarema-Vynar O.S. Tapestry «The Meets To David» from the National Bohdan
and Varvara Khanenkos Art Museum’s collection: the state of preservation, con-
servation and exhibition
A description and condition report of one of the tapestries from the collection of the Na-
tional Bohdan and Varvara Khanenkos Art Museum. This fragile and beautiful panel
is in storage since it came to the collection. Recommendations about its preservation and two
different methods of treatment are proposed in order to prepare this tapestry for display.
Key words: tapestry, the Khanenkos Museum, base, weft, dyes, funds, exposition, restora-
tion, melange.
Подано до друку: 21.05.2012 р.
|