Реконструкція зовнішнього вигляду садиби В. Кочубея на Чорній Річці
Під час реставрації будинку В. Кочубея на Чорній річці в Батурині було обстежено стіни та проведені охоронні археологічні роботи під час благоустрою території. Зроблені спостереження дозволяють зробити висновки відносно стану збереженості будинку та забудові садиби....
Gespeichert in:
Datum: | 2012 |
---|---|
Hauptverfasser: | , |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2012
|
Schriftenreihe: | Праці Центру пам’яткознавства |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/80875 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Реконструкція зовнішнього вигляду садиби В. Кочубея на Чорній Річці / Ю.М. Ситий, С.В. Дмітрієнко // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2012. — Вип. 22. — С. 102-107. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-80875 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-808752015-04-28T03:01:54Z Реконструкція зовнішнього вигляду садиби В. Кочубея на Чорній Річці Ситий, Ю.М. Дмітрієнко, С.В. Архітектурна та містобудівна спадщина Під час реставрації будинку В. Кочубея на Чорній річці в Батурині було обстежено стіни та проведені охоронні археологічні роботи під час благоустрою території. Зроблені спостереження дозволяють зробити висновки відносно стану збереженості будинку та забудові садиби. Во время реставрации дома В. Кочубея на Чорной речке в Батурине были обследованы стены и проведены охранные археологические раскопки во время проведения благоустройства территории. Сделанные наблюдения позволяют сделать выводы относительно состояния дома и возможной застройки усадьбы. During the restoration of the V. Kochubey house on Chorna river in Baturin were screened walls and during the landscaping were conducted excavations. These observations allow us to make conclusions about the status of the house and the possible development of the homestead. 2012 Article Реконструкція зовнішнього вигляду садиби В. Кочубея на Чорній Річці / Ю.М. Ситий, С.В. Дмітрієнко // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2012. — Вип. 22. — С. 102-107. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 2078-0133 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/80875 94(477) «16-17» uk Праці Центру пам’яткознавства Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Архітектурна та містобудівна спадщина Архітектурна та містобудівна спадщина |
spellingShingle |
Архітектурна та містобудівна спадщина Архітектурна та містобудівна спадщина Ситий, Ю.М. Дмітрієнко, С.В. Реконструкція зовнішнього вигляду садиби В. Кочубея на Чорній Річці Праці Центру пам’яткознавства |
description |
Під час реставрації будинку В. Кочубея на Чорній річці в Батурині було обстежено стіни
та проведені охоронні археологічні роботи під час благоустрою території. Зроблені спостереження дозволяють зробити висновки відносно стану збереженості будинку та забудові садиби. |
format |
Article |
author |
Ситий, Ю.М. Дмітрієнко, С.В. |
author_facet |
Ситий, Ю.М. Дмітрієнко, С.В. |
author_sort |
Ситий, Ю.М. |
title |
Реконструкція зовнішнього вигляду садиби В. Кочубея на Чорній Річці |
title_short |
Реконструкція зовнішнього вигляду садиби В. Кочубея на Чорній Річці |
title_full |
Реконструкція зовнішнього вигляду садиби В. Кочубея на Чорній Річці |
title_fullStr |
Реконструкція зовнішнього вигляду садиби В. Кочубея на Чорній Річці |
title_full_unstemmed |
Реконструкція зовнішнього вигляду садиби В. Кочубея на Чорній Річці |
title_sort |
реконструкція зовнішнього вигляду садиби в. кочубея на чорній річці |
publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
publishDate |
2012 |
topic_facet |
Архітектурна та містобудівна спадщина |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/80875 |
citation_txt |
Реконструкція зовнішнього вигляду садиби В. Кочубея на Чорній Річці / Ю.М. Ситий, С.В. Дмітрієнко // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2012. — Вип. 22. — С. 102-107. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
series |
Праці Центру пам’яткознавства |
work_keys_str_mv |
AT sitijûm rekonstrukcíâzovníšnʹogoviglâdusadibivkočubeânačorníjríčcí AT dmítríênkosv rekonstrukcíâzovníšnʹogoviglâdusadibivkočubeânačorníjríčcí |
first_indexed |
2025-07-06T04:52:43Z |
last_indexed |
2025-07-06T04:52:43Z |
_version_ |
1836871910352224256 |
fulltext |
102 ISSN 2078-0133
УДК 94(477) «16-17»
Ю.М. СИТИЙ,
С.В. ДМІТРІЄНКО
Реконструкція зовнішнього вигляду садиби
В. Кочубея на Чорній Річці
Під час реставрації будинку В. Кочубея на Чорній річці в Батурині було обстежено стіни
та проведені охоронні археологічні роботи під час благоустрою території. Зроблені спостере-
ження дозволяють зробити висновки відносно стану збереженості будинку та забудові садиби.
Ключові слова: садиба, забудова, ХVІІ–ХVІІІ ст., В. Кочубей.
Ремонт будинку В. Кочубея в Батурині проходив у межах програми з
відродження Батурина, що дозволило співробітникам кафедри історії та
археології України Чернігівського державного педагогічного університету
ім. Т.Г. Шевченка провести археологічні дослідження та зробити висновки
щодо планування будинку та місцевості навколо нього.
Будинок генерального судді В. Кочубея належить до нечисленних пам’яток
цивільної архітектури Північного Лівобережжя XVII–XVIII ст., що зберегли-
ся до наших днів. Саме тому він неодноразово привертав до себе увагу фахів-
ців. Найбільш ґрунтовні дослідження споруди, проведені М. Цапенком у
60-х роках ХХ ст., стали основою для подальшого вивчення архітектурних
особливостей будівлі.
Ремонт будинку та благоустрій території дозволили протягом 2004–
2005 років з’ясувати й уточнити характер і стан перебудов, здійснених у
XVIIІ–ХХ ст. Одним із основних висновків, зроблених за результатами робіт
авторами даного дослідження, є заперечення тези М. Цапенка про розміри
будинку в XVII ст.: «комнат … возможно, было больше, так как при реставра-
ции в ХІХ в. часть старого здания была разобрана» [1].
У процесі реставраційних і ремонтних робіт будівельники дійшли висновку
про необхідність зміцнення фундаментів стін бетонною заливкою. Роботами
були охоплені ті частини будинку, де відсутні стіни підвалу. Археологічні
роботи, проведені вздовж стін, виявили контрфорси біля чотирьох кутів
будинку XVII ст., що остаточно визначило розміри споруди. Прибудови, зне-
сені під час «невмілої», за висловом О. Лазаревського, реконструкції не знищи-
ли ознак, які дозволяють визначити початкові розміри будинку В. Кочубея [2].
Фіксація контрфорсів підтвердила наявність прибудов ХІХ ст. до старих
стін [3]. Ці прибудови здійснювалися на схід і на захід від прямокутного в плані
будинку XVII ст. Задля розширення зали № 2 (зала № 1 розташована з півночі,
зала № 3 – з півдня) розбираються ділянки зовнішніх стін кімнати до рівня під-
103Праці Центру пам'яткознавста, вип. 22, К., 2012
логи будинку. В західній стінці кімнати підвалу меншого об’єму існувало вікно,
що виходило на цокольну частину кладки стіни. В результаті прибудови ХІХ ст.
зовнішня стіна була зроблена ззовні від розібраної стіни, і повітря з підвалу
потрапляло під підлогу зали, тому вікно було замуровано цеглою. Оскільки схід-
на та західна стіни зали № 2 були розібрані, визначити кількість вікон і дверей,
що знаходилися в них, неможливо, але ширина кімнати (за аналогією із залою
№ 1) дозволяла розмістити по 2 вікна в західному та східному напрямках.
З’ясувавши розмір будинку XVII – початку XVIII ст. можна зробити опис
його внутрішнього планування. Наявність входу до підвалу зі східного боку
будинку позначається на внутрішньому плануванні кімнат, відбираючи части-
ну внутрішнього простору.
Розпочнемо опис кімнат з північної частини будинку – із зали № 1. Ця, най-
більша з кімнат, із південного боку містить двоє дверей, що сьогодні ведуть до
зали № 2. Біля південної стінки кімнати існувала велика кахляна піч на цегля-
ному фундаменті (1,5×2,6 м), що спирався на перекриття кімнати підвалу біль-
шого об’єму. В стіні, що розділяє зали № 1 та № 2, майже навпроти середини
фундаменту кахляної печі є вертикальний канал, що йде вгору в товщі стіни;
він інтерпретується як частина димаря кахляної печі.
Під час досліджень фунда-
менту кахляної печі з’ясувалося,
що для його побудови викорис-
тана цегла «московського» стан-
дарту кінця XVII ст., а в кладці
стін будинку присутня виключно
цегла «київської» традиції. Це, з
одного боку, вказує на появу
печі водночас із будівництвом
палацу І. Мазепи на Гончарівці,
з іншого – на час облаштування
будинку до потреб його постій-
них мешканців – сім’ї Василя
Кочубея (початок XVIII ст.).
У кладці північної стіни
зали № 2 є залишки подібного
ж каналу димаря, закладеного
цеглою у ХІХ–ХХ ст.
Східна частина зали № 2 (без
прибудови ХІХ ст.) містить під
Рис. 1. План будинку XVII ст.
з прибудовами XVIII – ХІХ ст.
104 ISSN 2078-0133
рівнем долівки стелю коридору підвалу, що йде з півдня на північ. Він зі східно-
го боку був обмежений залишками розібраної зовнішньої стіни; із заходу – сті-
ною коридору підвалу, що на сьогодні фіксується лише на рівні підлоги кімна-
ти. Наявність цієї стіни, що могла мати продовження до стелі XVII ст., дозволяє
висловити припущення про поділ площі зали № 2 на дві кімнати: західну більшу
і східну меншу; відтак стає зрозумілим існування двох дверей у південній стінці
зали № 1. Наявність каналу димаря в північній стінці зали № 2 дозволяє рекон-
струювати місце розташування другої печі будинку (через стінку від першої).
Якщо друга піч мала розміри, подібні до першої, то східна частина печі могла
обігрівати кімнату, розташовану в східній частині зали № 2.
Зала № 3 знаходилася на південь від західної кімнати зали № 2 і з’єднана
з нею дверима. Східна стінка зали № 3 є західної стінкою коридору, що веде з
двору до підвалу. Напрямок цієї стінки в межах зали № 2 і міг розділяти залу
№ 2 на 2 кімнати.
Західна стінка зали № 3 містить 2 вікна, південна – двері до невеликого служ-
бового приміщення (колишня фондова кімната музею). Службове приміщення
мало двері в південній стіні будинку (на ґанок). Судячи з розмірів будівельних
матеріалів, східна стінка складена із цегли ХІХ ст. і містила закладені двері до
робочого кабінету музею. В робочому кабінеті існують двоє вікон у східній стінці.
Таким чином, будинок прямокутної в плані форми, витягнутий довгою віссю
по лінії південь–північ із невеликим відхиленням на схід, мав досить складну
структуру. Вхід до будинку міг бути, на нашу думку, на місці чорного ґанку
музею (в південній стіні) чи в західній стіні службового приміщення музею. На
таке розташування входу до будинку вказує місце розташування брами та церк-
ви на її подвір’ї: ґанок будинку виходить до доріжки, що проходить садибою.
Фундаменти південної стінки службової кімнати, де двері існують і сьо-
годні, мають добру збереженість; як з’ясувалося в ході робіт, частина західної
стінки службової кімнати практично не мала фундаментів, що, на нашу думку,
може вказувати на можливе розташування дверей. На жаль, нашарування на
західній стіні службової кімнати так і не були зняті, тому спостережень за роз-
мірами цегли провести не вдалося.
Розташування дверей по прямій лінії (від сучасного чорного ґанку до зали
№ 1) більш доцільне з будівельної й традиційної точки зору. Але не можна виклю-
чати можливість існування дверей і в західній стінці – хоча б на якийсь час (Рис. 2).
Таким чином, заходячи до будинку з ґанку, людина потрапляла до помеш-
кання (традиційні «сінці»), що мало в плані вигляд літери «Г». В східній час-
тині сінець могли зберігатися припаси.
105Праці Центру пам'яткознавста, вип. 22, К., 2012
Через сінці (по прямій ході з ґанку) можна було потрапити до зали № 3, що
містила 2 вікна; рештки опалювальних пристроїв знайти не вдалося. Можливо,
в цьому приміщенні працював помічник генерального судді. Далі по прямій
потрапляємо до кімнати такого ж розміру, з кахляною піччю в кутку. Ще далі
по прямій лінії – найбільша кімната з піччю. Із неї можна було потрапити до
невеликої кімнати, що частково обігрівалася одним боком цієї печі. Кімната
виходила вікнами на схід, у бік дворової церкви, і не мала інших дверей (окрім
як із зали № 1). Остання кімната – невелика дівоча спальня, найвіддаленіша від
очей людей, котрі приходили до господаря. Слід зазначити, що чим далі кімна-
ти знаходяться від вхідних дверей, тим вони тепліші.
У 2004 р. під час досліджень південно-західного контрфорсу була виявле-
на більш пізня кладка фундаментів, що пройшла по контрфорсу в південному
напрямку. За результатами робіт 2004–2005 років була виявлена прибудова,
зроблена з півдня від будинку В. Кочубея. Фундамент йшов на 4 м, продовжу-
ючи напрямок західної стінки будинку, і повертав під прямим кутом на захід.
Довжина фундаментів після повороту – 13,1 м, де він знову повертає під пря-
мим кутом на південь і йде на відстань 14,1 м. З південно-західного кута почи-
нається фундамент, паралельний до південної стінки будинку; його довжина –
25,5 м. Східна ділянка фундаментів прибудови продовжує напрямок східної
стіни будинку XVII ст. і йде від контрфорсу на відстань 18,1 м.
На території, обмеженій фундаментами прибудови, є кілька великих ям із
уламками цегли, що можуть бути фундаментами кахляних печей або залиш-
ками внутрішнього поділу на кімнати. Крім ям із цеглою, зафіксована значна
кількість стовпових ям із залишками дерев’яних конструкцій, розташованих у
лінії, що, на нашу думку, є залишками стовпів, на які спиралася підлога.
На південь від дослідженої прибудови під час благоустрою території на
ділянці, яку прорізала доріжка, виявлені будівельні матеріали, викинуті під час
зносу прибудови у другій половині ХІХ ст. Серед матеріалів – кахлі від печей
другої половини XVIII ст. Саме ці кахлі дозволяють визначити час існування
прибудови – друга половина XVIII – перша половина ХІХ ст.
Рис. 2. Варіант реконструкції зовнішнього вигляду будинку XVII ст.
106 ISSN 2078-0133
Прибудова другої половини XVIII ст. була зведена з боку чорного ґанку
музею, і двері в південній стіні службового приміщення (якщо вони існували
раніше) опинилися внутрішніми дверима, що вели до прибудови зі старої час-
тини будинку. Можливо, саме в цей час прорубаються двері в західній стінці
службової кімнати (якщо вони не існували раніше). Це призвело до руйнації
фундаментів і послаблення ділянки зовнішньої стіни будинку.
Знесення прибудови часу К. Розумовського та перепланування другої поло-
вині ХІХ ст. пов’язані з поверненням старих господарів садиби Кочубеїв. Це
призвело до появи виступів зі сходу та заходу (і, можливо, з півдня) від будин-
ку XVII ст., змін у розмірах вікон, появі цегляної стінки, що відокремила кабінет
музею від службового приміщення, розташованого біля чорного ґанку. В захід-
ній стіні зали № 2 встановлюються двері, що стають парадним ґанком будинку.
Фотографії початку ХХ ст. фіксують з північного боку будинку невелику
дерев’яну прибудову, що сполучалася із залою № 1 через двері на місці вікна в
північній стінці зали № 1. Фундаменти цієї прибудови знайдені 2003 р. під час
досліджень північно-західного контрфорсу.
Окрім досліджень будинку, проводилися роботи, що передували прокладці
водогону, тепломережі, будівництву фундаментів теплопункту.
У траншеї газогону, що пройшла із заходу будинку, зустрічаються улам-
ки цеглин XVII ст., що лежать на відстань до 30 м від стін будинку. Ці уламки
цегли, напевне, є не лише сміттям часу спорудження будинку, але й своєрід-
ною вимосткою території з боку під’їзду до будинку.
В’їзд на територію знаходився із західного боку садиби, обмеженої рус-
лом Чорної річки. Саме тут, на відстані близько 80 м від будинку, жили сторо-
жа, які охороняли в’їзд на територію садиби. Русло Чорної річки із заходу та
півночі відокремлює садибу від околиць Батурина XVII – початку XVIII ст., зі
сходу та півдня садиба не має ровів і валів – швидше за все, була огороджена
гостроколом (Рис. 3).
Судячи з розташування поховань ХІХ–ХХ ст., дворова церква Кочубеїв
розташовувалася на схід від будинку; доріжка садиби, що йшла через воро-
та, закінчувалася саме біля церкви, проходячи біля південної стіни будинку.
Безперечно, на території садиби існували допоміжні будівлі, але археоло-
гічних матеріалів, які позначили б місце їх розташування, не знайдено.
Садиба представника найвищого щаблю гетьманської адміністрації –
показник його заможності та впевненості в своїй безпеці. Синтез інформа-
ції, отриманої з письмових і усних джерел, у поєднанні з матеріалами архітек-
турно-археологічних досліджень, дозволяє запропонувати варіант можливої
художньої реконструкції садиби В. Кочубея на Чорній річці в Батурині.
107Праці Центру пам'яткознавста, вип. 22, К., 2012
Джерела та література
1. Цапенко М. Архитектура Левобережной Украины XVII–XVIII вв. – М., 1967. – С. 82–83.
2. Ситий Ю. Обстеження будинку Кочубея в Батурині // Матеріали міжнародної науково-практич-
ної конференції з нагоди 295-ї річниці з дня смерті гетьмана України Івана Мазепи та 10-річчя
заповідника «Гетьманська столиця». – Ніжин, 2006. – С. 163–173.
3. Васюта О. Дослідження біля будинку В. Кочубея // Матеріали міжнародної науково-практич-
ної конференції з нагоди 295-ї річниці з дня смерті гетьмана України Івана Мазепи та 10-річчя
заповідника «Гетьманська столиця». – Ніжин, 2006. – С. 21–28.
Сытый Ю.Н, Дмитриенко С.В. Реконструкция внешнего вида усадьбы В. Кочубея
на Чорной речке
Во время реставрации дома В. Кочубея на Чорной речке в Батурине были обследованы
стены и проведены охранные археологические раскопки во время проведения благоустрой-
ства территории. Сделанные наблюдения позволяют сделать выводы относительно состояния
дома и возможной застройки усадьбы.
Ключевые слова: усадьба, застройка, ХVІІ–ХVІІІ вв., В. Кочубей.
Sytyi Yu.M., Dmitrienko S.V. The reconstruction of the appearance of V. Kochubey home-
stead on Chorna river
During the restoration of the V. Kochubey house on Chorna river in Baturin were screened walls
and during the landscaping were conducted excavations. These observations allow us to make con-
clusions about the status of the house and the possible development of the homestead.
Key words: homestead, building, 17–18 centuries, V. Kochubey.
Подано до друку: 24.10.2012 р.
УДК 72.092+929(477-25)
О.Г. МОКРОУСОВА
Академік Володимир Ніколаєв
та київські архітектурні конкурси
Стаття присвячена одному з аспектів творчої діяльності відомого київського архітектора
академіка архітектури Володимира Ніколаєва. Хоча він не брав безпосередньої участі в архі-
тектурних конкурсах, в його творчості знайшов відбиток цей вид архітектурної діяльності.
Непряма участь В. Ніколаєва у київських конкурсах розглядається в широкому історичному
контексті конкурсного проектування ХІХ – початку ХХ ст. в цілому. В дослідженні на під-
ставі аналізу ділового листування простежуються особливості проектування та будівництва
епохи, розкриваються складні психологічні стосунки архітекторів та замовників будівництва.
В основу роботи покладені архівні та бібліографічні дослідження. В науковий обіг вводяться
нові факти та документи, що раніше не друкувалися.
Ключові слова: архітектурний конкурс, архітектурна діяльність, Володимир Ніколаєв, за-
будова Києва ХІХ – початку ХХ ст.
Конкурсне проектування на протязі ХІХ – початку ХХ ст. було одним із
найважливіших видів архітектурної діяльності в Російській імперії. В резуль-
таті реалізації конкурсних проектів у всіх крупних містах держави з’являлися
|