Типологія пластин-аплікацій з курганів Дніпровського Лісостепу з колекції Музею історичних коштовностей України

Статтю присвячено публікації пластин-аплікацій з території Дніпровського Лісостепу як найменш дослідженої категорії предметів скіфських поховань цієї території....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2012
Автор:	Грібкова, Г.О.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури 2012
Назва видання:	Праці Центру пам’яткознавства
Теми:	Пам’ятки археології
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/80877
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Типологія пластин-аплікацій з курганів Дніпровського Лісостепу з колекції Музею історичних коштовностей України / Г.О. Грібкова // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2012. — Вип. 22. — С. 136-151. — Бібліогр.: 30 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-80877
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-808772015-04-28T03:02:00Z Типологія пластин-аплікацій з курганів Дніпровського Лісостепу з колекції Музею історичних коштовностей України Грібкова, Г.О. Пам’ятки археології Статтю присвячено публікації пластин-аплікацій з території Дніпровського Лісостепу як найменш дослідженої категорії предметів скіфських поховань цієї території. В статье рассматриваются золотые и серебряные украшения костюма из раскопок скифских курганов на территории Днепровской Лесостепи. Набор аппликаций разделён на типы, в зависимости от изображений на пластинах. Проанализировав изображения, автор пришел к выводу, что в лесостепных курганах пластины аппликации менее разнообразны в сюжетном плане. Также их намного меньше по количеству, чем в скифских степных погребениях. На основе исследованного материала памятников Лесостепи, можно проследить изменения в стиле и манере передачи образов в скифском искусстве с VII–III вв. до н.э. The article presents gold and silver plates – decoration of costume from excavations of Scythian burial mounds in the Dnepr forest-steppe. A set of applications is divided into types and, depending of image on the plates. Having analyzed the association of decoration, the author concluded, that applications from forest-steppe burial mounds are less diverse of images and numbers. Based on the studied materials of forest-steppe’s monuments, it is possible to see changes in style and manner of transfer of images in Scythian art from the VII–III centuries B.C. 2012 Article Типологія пластин-аплікацій з курганів Дніпровського Лісостепу з колекції Музею історичних коштовностей України / Г.О. Грібкова // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2012. — Вип. 22. — С. 136-151. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. 2078-0133 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/80877 06.011(477-25) uk Праці Центру пам’яткознавства Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Пам’ятки археології Пам’ятки археології
spellingShingle	Пам’ятки археології Пам’ятки археології Грібкова, Г.О. Типологія пластин-аплікацій з курганів Дніпровського Лісостепу з колекції Музею історичних коштовностей України Праці Центру пам’яткознавства
description	Статтю присвячено публікації пластин-аплікацій з території Дніпровського Лісостепу як найменш дослідженої категорії предметів скіфських поховань цієї території.
format	Article
author	Грібкова, Г.О.
author_facet	Грібкова, Г.О.
author_sort	Грібкова, Г.О.
title	Типологія пластин-аплікацій з курганів Дніпровського Лісостепу з колекції Музею історичних коштовностей України
title_short	Типологія пластин-аплікацій з курганів Дніпровського Лісостепу з колекції Музею історичних коштовностей України
title_full	Типологія пластин-аплікацій з курганів Дніпровського Лісостепу з колекції Музею історичних коштовностей України
title_fullStr	Типологія пластин-аплікацій з курганів Дніпровського Лісостепу з колекції Музею історичних коштовностей України
title_full_unstemmed	Типологія пластин-аплікацій з курганів Дніпровського Лісостепу з колекції Музею історичних коштовностей України
title_sort	типологія пластин-аплікацій з курганів дніпровського лісостепу з колекції музею історичних коштовностей україни
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
publishDate	2012
topic_facet	Пам’ятки археології
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/80877
citation_txt	Типологія пластин-аплікацій з курганів Дніпровського Лісостепу з колекції Музею історичних коштовностей України / Г.О. Грібкова // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2012. — Вип. 22. — С. 136-151. — Бібліогр.: 30 назв. — укр.
series	Праці Центру пам’яткознавства
work_keys_str_mv	AT gríbkovago tipologíâplastinaplíkacíjzkurganívdníprovsʹkogolísostepuzkolekcíímuzeûístoričnihkoštovnostejukraíni
first_indexed	2025-07-06T04:52:49Z
last_indexed	2025-07-06T04:52:49Z
_version_	1836871917434306560
fulltext	Ðîçä³ë ²²²ÏÀÌ’ßÒÊÈ ÀÐÕÅÎËÎÃ²¯ УДК 06.011(477-25) Г.О. ГРІБКОВА Типологія пластин-аплікацій з курганів дніпровського лісостепу з колекції Музею історичних коштовностей України Статтю присвячено публікації пластин-аплікацій з території Дніпровського Лісостепу як найменш дослідженої категорії пред- метів скіфських поховань цієї території. Ключові слова: Дніпровський Лісостеп, пластини-аплікації, кургани, поховання. Територія Дніпровського Лісостепу привертала увагу дослідників ще в ХІХ ст. Внаслідок розкопок кур- ганів скіфського часу на цій території, було досліджено декілька сотень пам’яток і виявлено численні предме- ти, які мають велике культурно – історичне значення. Важливою складовою предметів торевтики зі скіф- ських курганів є пластини-аплікації як найбільш числен- на група прикрас різноманітних форм і сюжетів. У збірці Музею історичних коштовностей України зберігаєть- ся понад півтори тисячі екземплярів пластин – прикрас костюма з курганів Київської, Черкаської та Сумської областей. Мета даної роботи класифікувати за типами зображень пластини-аплікації як найменш досліджену групу предметів торевтики. До цього часу подібні пред- мети, як правило розглядалися у складі комплексів, або як матеріали, які сприяли вивченню інших тем. Таким чином, дане дослідження має свою актуальність і новиз- ну у всебічному вивченні цієї групи прикрас. Усі бляшки (крім одного екземпляра) виконані із золота в техніці штампування, більшість вирізані по контуру зображення. За типами зображень аплікації можна поділити на наступні групи: зооморфні, антро- поморфні, рослинні та геометричні. I. Зооморфна група представлена зображення- ми: копитних тварин, хижаків, птахів, сцен терзан- ня та міфічних істот. Найдавнішими у збірці Музею є пластини-аплікації у вигляді оленів і гір- ських козлів, які датуються VIІ–VI ст. до н.е. Один із найпопулярніших у скіфському мистецтві – образ оленя. У різні періоди зображення цієї тварини відрізняється манерою та стилем виконання. У період архаїки це переважно реалістичне змалювання фігури оленя з підібга- ними ногами та великими гіллястими рогами, які дорівнюють, або навіть пере- більшують за розмірами тулуб тварини. Такі зображення оленя походять з кур- гану № 100 поблизу с. Синявка Черкаської обл. (31 екз.). Тварина змальована у профіль праворуч із витягнутою шиєю та підігнутими ногами. Масивні роги з двома передніми відростками трактовано великими кільцями і дорівнюють довжині тулуба. Зображення виконано в реалістичній манері (Рис.1.1). Розміри 42×36 мм. Аналогії до вищеописаних пластин виявлені на численних предме- тах скарбу з Зівіє VII ст. до н.е. (Артамонов 1962, с. 32–33; Баркова 1990, с. 56–57, рис.2,7); Чіліктінському кургані (Казахстан) VII–VI ст. до н.е. (Баркова 1990, с. 56–57, рис.2,1); Келермеському кургані (Кавказ) VI ст. до н.е.; кургані № 1 поблизу станиці Костромської (Кубань) VІ–V ст. до н.е.; кургані № 407 поблизу с. Журовка Черкаської обл. VІ ст. до н.е. (Артамонов М.И., 1966, табл. 13, 21, 54, 62, 100). У V–ІV ст. до н.е. міняється іконографія образу, зображення стає більш спрощеним і схематичним, з’являються додаткові деталі. Прикладом таких змін є пластини-аплікації із зображенням оленя (17 екз.) з кургану № 4, пох. 2 ур. Галущино кінець V – початок ІV ст. до н.е. (Рис.1.2). Фігура тварини з підігнутими ногами повернута у профіль праворуч. Розлогі роги передано у вигляді окремих горизонтальних гілок з двома кільцеподібними лобовими від- ростками. Око занадто велике, круглої форми. Розміри 27×30 мм. Найближчі аналогії походять з кургану Солоха IV ст. до н.е. та з курганів №2, 22, 32 Пісочинського могильнику Харківської обл. V–ІV ст. до н.е. (Манцевич 1987, с. 68, кат. 46; Бабенко 2005, с. 129–130, фото. 1, рис. 4, 12, рис. 31, 5, рис. 38, 2). Подібні зображення також відомі з курганів V ст. до н.е.: кургану Ак-Мечеть (Крим); кургану № 6 Єлизаветинської станиці (Кубань); кургану №13 побли- зу с. Велика Знам’янка Запорізької обл.; кургану № 401 поблизу с. Журовка Черкаської обл. (Артамонов 1966, с. 33, рис. 31, табл. 72, 21, 54, 62, 100, 322). Досить рідкісне для території Лісостепу зображення оленя (6 екз.) на плас- тинах з кургану поблизу с. Будки Сумської обл. ІV ст. до н.е. (Рис.1.3) (Ханенко, Ханенко 1899, с. 7–8). На чотирикутних пластинах зображена фігура оленя з підібганими ногами у профіль ліворуч. Розлогі роги перебільшують довжи- ну тулуба і складають враження важкості та масивності. Зображення досить схематичне, більш ретельно прокреслені лише гострі відростки рогів та ребра оленя. По краю пластини кант у вигляді плетінки. Розміри 22×20 мм. Аналогічні 137Праці Центру пам'яткознавста, вип. 22, К., 2012 138 ISSN 2078-0133 зображення зустрічаються тільки в степових курганах: поблизу с. Шульгівка Запорізької обл. ІV ст. до н.е.; кургані Огуз Херсонської обл. ІV ст. до н.е. Рис.1. Аплікації з зооморфними зображеннями: (1-3 - оленя; 4-6 - гірського козла; 7 морди хижака; 8 - сцени терзання; 9 - птахи; 10 орла, що клює рибу; 11-16 - грифона; 17- зооморфно - рослинни- ми мотивами; 18-20 сфінкса). 1. к. 35 біля с. Бобриця; 2. к. 1 біля с. Жаботин; 3. к. 11 біля с. Пруси; 4. к. 100 біля с. Синявка; 5. к. 4, п. 2, ур. Галущино; 6. к. біля с. Будки; 7. к. 14 біля с.м.т. Стеблів; 8. к. 1 біля с. Вовківці; 9. к. 4 біля с. Новосілки; 10. к. 2, ур. Галущино; 11. к. Переп’ятиха біля с. Марьяновка; 12. к. 14 біля с.м.т. Стеблів; 13. к. 4 біля с. Новосілки; 14. к. біля с. Бубнова Слобода; 15-17 – к. біля с. Будки; 18, 19. к. 4 біля с. Новосілки; 20. к. 2, ур. Галущино. 139Праці Центру пам'яткознавста, вип. 22, К., 2012 Появу характерного для скіфського мистецтва образу оленя з підібга- ними ногами Н.Л. Членова вбачає в художній традиції пам’яток Ірану та Месопотамії ІІІ та ІІ тис. до н.е. (Членова 1984, с. 3), Л.Л. Баркова у відомих наскельних зображеннях та оленячих каменях Монголії й Туви кінця бронзо- вого та початку залізного віку (Баркова 1990, с. 58–59). Трьома варіантами представлені зображення гірських козлів. З кургану № 35 поблизу с. Бобриця Черкаської обл. VІІ–VІ ст. до н.е. похо- дять пластини (17 екз.) з профільним зображенням тварини праворуч, з повер- неною назад головою та підігнутими ногами. Уздовж шиї йде довгий ріг, на якому додатково акцентовано увагу за допомогою орнаменту у вигляді двох рядів рельєфних штрихів (Рис. 1.4). Розміри 40×27 мм. Образи тварин, вирізані по контуру зображення, є характерною рисою скіфського звіриного стилю архаїчного періоду. Ця традиція має продо- вження у степових пам’ятках Північного Причорномор’я до самого IV ст. до н.е. Ще однією особливістю скіфського мистецтва є зооморфні перетво- рення, коли частина тіла однієї тварини перетворюється у самостійну фігу- ру іншої. Яскравим прикладом таких трансформацій є пластина з зображен- ням гірського козла з Кургану №1 поблизу с. Жаботин, Черкаська обл. V ст. до н.е. (Рис.1.5), яка зберігається у єдиному екземплярі. Поза тварини поді- бна до згаданих вище зображень, голова з довгим рогом повернута праворуч. Рельєфними крапками виділено вигин шиї та передню лопатку. Круп гірського козла ніби огортає крилами птах із довгим гострим дзьобом, повернутий пра- воруч. Рельєфними рисками передано пір’я на крилах птаха, тулуб декоровано рельєфним орнаментом, який нагадує луску. Розміри 45×31 мм. Описані вище пластини з курганів поблизу сіл Бобриці та Жаботина, нео- дноразово привертали увагу дослідників, які по-різному трактували зображен- ня. М.І. Артамонов вважав, що на пластинах втілено образ гірського козла (Артамонов 1962, с. 34). Іншої думки притримувалася В.А. Іллінська і доводи- ла, що на пластинах зображено коня (Ильинская 1965, с. 86). Остання робота щодо трактовки цього образу належить Я.О. Виногородській. Опрацювавши обидві гіпотези та досить детально розглянувши представлені пластини, дослідниця схиляється до думки, що на них відтворено саме гірського козла з елементами середньоазіатських прийомів зображення. Крім того, Я.О. Виногородською була висловлена думка про виготовлення цих пластин у майстерні Лісостепу (Виногородська, 2000, с. 17–23.). Пластини (3 екз.) з кургану № 11 поблизу с. Пруси (нині Михайлівка) Черкаської обл. (Рис.1.6) кінець V – початок ІV ст. до н.е. подібні до попере- дніх. Однак малюнок у цьому випадку більш схематичний. Акцентовано увагу 140 ISSN 2078-0133 на довгому розі, який оформлено підквадратними опуклинами, великими у верхній частині, та меншими на кінці. Розміри 26×24 мм. Зображення гірського козла досить розповсюджене на прикрасах костюма, деталях озброєння, навершях. Ця тварина була символом плодючості у бага- тьох народів (Бессонова 1983, с.75). У пізніші часи цей образ елінізовані скіфи в середовищі аристократії могли сприймати як символ Діоніса (Клочко 1999, с. 28). Найближчі аналогії походять з курганів лісостепового Правобережжя: золоті пластини з кургану № 449 поблизу с. Гладківщина Черкаської обл. Аналогічні зображення простежуються на предметах: з Ульського кургану № 2 (Кавказ) VІ–V ст. до н.е.; з Келермеського кургану № 1(Кубань) VI ст. до н.е.; з Литого кургану Кіровоградської обл. VІ ст. до н.е. з Семібратнього кургану (Кубань) V ст. до н.е. Наступний вид – пластини у вигляді голови хижака породи котячих, пред- ставлений в одному варіанті (2 екз.) з кургану № 11 поблизу смт. Стеблів Черкаської обл. V ст. до н.е. (Скорий 1977, с. 86–87). Пластини у вигляді морди звіра в фас із довгим носом, від якого відходять рельєфні завитки. Невеликі овальні вуха посаджені вертикально. Внутрішню площину вух і щік покри- вають рельєфні діагональні лінії, вертикальними опуклими лініями переда- не хутро над розкосими очима з круглими зіницями. Рельєфними поясками оформлена верхня частина морди та краї щік (Рис. 1.7). Розміри 30×31 мм. Зображення хижаків, породи котячих – одне з найпоширеніших у скіф- ському мистецтві. Рідкісними є платівки, на яких зображено лише морду хижака, тому аналогій даним пластинам небагато. Схожі зображення виявлені тільки в степових курганах: Казенна Могила поблизу с. Тополине Запорізької обл. кін. V ст. до н.е.; Товста Могила Дніпропетровської обл. ІV ст. до н.е. (Мозолевський 1979, с. 131, рис. 111, 1). У групу зооморфних зображень входять і пластини у вигляді птаха з роз- критими крилами (4 екз.) з кургану № 4 поблизу с. Новосілки Черкаської обл. ІV ст. до н.е. (Рис. 1.8). Тіло птиці передано в фас, маленька голова з великим оком і загнутим дзьобом у профіль ліворуч. Верхня частина розкритих крил заповнена орнаментом із волют. Пір’я на нижній частині крил і хвості передані рельєфними підквадратними та прямокутними опуклинами. Пластина виріза- на по контуру. Зображення птаха передано у стилізованій і схематичній мане- рі. Розміри 19×20 мм. Аналогічні зображення походять з наступних курганів: Мельгуновського кургану Кіровоградської обл.; Келермеського кургану (Кавказ) VII–VI ст. до н.е.; кургану № 401 поблизу с. Журовка Черкаської обл. V ст. до н.е.; Золотого кургану (Крим) V ст. до н.е.; Александропольського Дніпропетровська обл. ІV ст. до н.е., Солоха Запорізька обл. ІV ст. до н.е.; пох. №1 Товста 141Праці Центру пам'яткознавста, вип. 22, К., 2012 Жовтокам’янська Могила (Драна кохта), Дніпропетровська обл. IV ст. до н.е.; Бабина Могила Дніпропетровська область. IV ст. до н.е.; курганної групи «Носаки» поблизу с. Балки Запорізька обл. ІV ст. до н.е. (Артамонов 1966, рис. 31, 77, табл.74.; Манцевич 1987, с. 31–31, кат. 4; Фиалко 2003, с. 131, рис. 2.21.). Мотив птаха з розкритими крилами та повернутою у профіль головою відомий ще в II тис. до н.е. на кам’яній печатці-амулеті з Середньої Азії та Індії – на печатці з Хараппи. В І тис. до н.е. цей образ з’являється у степах Євразії. Відомі подібні зображення птаха у сакському мистецтві Казахстану. Прикладом, зображення орла виконаного по такій самій іконографічній схемі, прикрашає золоту пластину з Чіліктінського кургану № 5 VII–VI ст. до н.е. Ще один вид зооморфних зображень – сцени шматування (3 екз.) з курга- ну № 1 поблизу с. Вовківці Сумської обл. ІV ст. до н.е. (Ильинская 1968, с. 48, 139., табл. ХХХVII, 18). На чотирикутних пластинах передано сцену терзання, де лев наринув на козла. По краю пластини рельєфна рамка. Зображення вико- нано в схематичній манері. Тіло лева займає більшу частину площини пред- мету та майже повністю перекриває собою тіло травоїдного звіра (Рис. 1.9). Розміри 19×29,5 мм. Мотив терзання хижаком травоїдного є характерним для мистецтва кочовиків Євразії епохи раннього заліза і має багато спільного з мис- тецтвом Переднього Сходу та Ірану. Найближчі аналогії мотиву приведено- му вище, де зображено терзання левом копитного походять з кургану поблизу с. Архангельська Слобода Херсонської обл. V ст. до н.е.; та численних степових курганів IV ст. до н.е.: Чмирева Могила Запорізька обл., Солоха Запорізька обл.; кургану Товста Могила Дніпропетровська обл., Чортомлик Дніпропетровська обл., Велика Білозерка Запорізька обл., Гайманова Могила Запорізька обл., кур- гану № 4 курганної групи «Носаки» Запорізька обл.; кургану № 21, поблизу с. Кам’янка Миколаївська обл. (Онайко 1970, с. 67, табл. XL, 491л, 496и). У єдиному екземплярі представлена пластина у вигляді орла, який клює рибу, з кургану № 4, пох. 2 в ур. Галущино ІV – початок ІІІ ст. до н.е. (Рис.1.10.). Голова птиці з великим оком і загнутим дзьобом нахилена до голо- ви риби, пір’я передане горизонтальними рисками. Кігті орла впилися в тіло здобичі. Горизонтальними лініями передані пір’я хвоста. Лаконічність переда- чі є характерною рисою цього зображення. Розміри 30×27мм. Аналогічні зображення з кургану № 9 Єлизаветинської станиці V ст. до н.е.; кургану № 1 «Завадська Могила» Дніпропетровська обл.; Куль-Оба ІV ст. до н.е. На метопіді з кургану № 8 ІV ст. до н.е. Пісочинського могиль- нику Харківської обл. подібна сцена терзання, але замість риби на ній зобра- жено зайця. Більше тотожних повторень цього сюжету невідомо, тому можна погодитися з припущенням Л.В. Копейкіної, що зображення орла з рибою – це виключно скіфська образотворча традиція (Копейкина 1986, с. 56–57). 142 ISSN 2078-0133 Пластини з міфічними істотами нараховують 6 варіантів. Найдавнішими в цій серії є пластини (9 екз.) з кургану Переп’ятиха Київської обл. VIІ ст. до н.е. (Рис. 1.11). Розміри 30×27 мм. На пластинах про- фільне зображення грифона з головою орла і тулубом лева. Велике кругле око, хижо розкритий дзьоб. Хутро або пір’я на шиї показане з допомогою вузь- ких поперечних валиків, які переходять в гостре вухо краплеподібної форми. У істоти худорлявий тулуб, міцні лапи, задні поставлені поряд, передня права на крок попереду. Розкрите крило підняте та плавно вигнуте над тілом, його зовнішній край обрамлений великими пір’їнами. Передня частина тулуба вкрита лусочками, що імітують дрібне пір’я. Хвіст із китицею на кінці загну- тий вгору. Фігура грифона сповнена динамізму й агресії (Скорий 1990, с. 41.). Абсолютно ідентичних аналогій даним пластинам не знайдено, але близь- кі зображення грифонів можна побачити на предметах з Келермеських курга- нів (Кавказ) № 3 та № 4 VI ст. до н.е. (Галанина 1977, табл.1, 35-38.) та з кур- гану Куль-Оба IV ст. до н.е. (Артамонов 1966, табл. 225). Єдина пластина круглої форми із зображенням рогатого грифона походить із кургану № 14 поблизу смт. Стеблів Черкаської обл. V ст. до н.е. (Скорий, 1977. С. 89–90). Зображення з невиразними обрисами фігури. По краю плас- тини рельєфний обідок (Рис. 1.12). Розміри 22×20 мм. Сюжет даної пласти- ни – крокуючий по колосу грифон ліворуч із піднятим крилом нагадує моне- ти Боспору IV ст. до н.е. Образ левиноголового грифона створений на основі мистецтва Сходу з часом став характерним для Північного Причорномор’я (Онайко 1970, с. 24-25, рис. 1). Аналогічні пластини походять з кургану побли- зу смт. Нижні Сірогози (Херсонська обл.) (Онайко 1970, табл. ХLI, 500К). Оригінальністю і високою технікою виконання відрізняються аплікації із зображенням грифона (10 екз.) з кургану № 4 поблизу с. Новосілки Черкаської обл. IV. ст. до н.е. (Рис. 1.13). Профільна фігура грифона ліворуч, із оберне- ною назад головою, розміщена на стрічці з геометричним орнаментом у вигля- ді трикутників, вершинами вгору. На голові міфічної істоти виділені невеликі роги, велике краплеподібне око, розкритий дзьоб. На піднятому розкрито- му крилі діагональними лініями позначено пір’я, хвіст зігнутий і піднятий вгору. Розміри 19×19 мм. Зображення вражає чіткістю ліній у передачі обра- зу грифона. Найбільш близькі аналогії походять з кургану поблизу с. Дар’ївка Черкаської обл. IV ст. до н.е.; кургану поблизу с. Пастирське, ур. Галущино та кургану № 14 поблизу с. Райгород Черкаської обл. IV–ІІІ ст. до н.е. (Петренко 1967, табл. 18–19, 41–42). Близьке за схемою передачі образу зображення гри- фона на калафі з Великої Близниці (Керчь) IV ст. до н.е., пластинах з курга- ну № 2 поблизу с. Корніївка Запорізької обл. V ст. до н.е. та на бокових лопа- тях горитів із курганів Дорт-Оба (Крим) і Солоха Запорізької обл. IV ст. до н.е. 143Праці Центру пам'яткознавста, вип. 22, К., 2012 Пластини з профільним зображенням грифона, повернутого ліворуч (2 екз.) з поховання № 2 кургану поблизу с. Бубнова Слобода Черкаської обл. IV в. до н.е. (Рис. 1.14). Велике трикутне вухо, кругле око з зіницею і загнутий дзьоб. Голову увінчує широкий гребінь. Підняте крило серповидної форми досить вузьке, як і гребінь передане опуклими вертикальними лініями. Грифон сидить на зігнутих задніх лапах, дві передні виставлені вперед. Прямий хвіст, з китицею на кінці, піднятий вгору. Розміри 25×23 мм. Аналогічні зображення походять з кургану № 93 поблизу с. Бобриця Черкаської обл. VII – початку. VI ст. до н.е. і кургану Солоха Запорізької обл. IV ст. до н.е. (Петренко 1967, табл. 19, 23, 23а). Два варіанти аплікацій із зображенням грифона знайдено в кургані поблизу с. Будки Сумської обл. IV ст. до н.е. (7 екз.) (Рис. 1.15). Перший варіант пред- ставлений відтворенням крокуючого грифона в профіль, зверненого праворуч, із великим загнутим дзьобом, круглим оком і вертикально піднятими трикут- ними вухами. Контури фігури позначені чіткими тонкими лініями, крило і лапи рельєфними лініями, пір’я на крилах горизонтальними об’ємними рисками. Квадратними опуклинами позначено хутро на шиї, трикутниками хутро (або молочні залози) на животі. Піднятий хвіст по-зміїному зігнутий і закручений на кінці у неповну петельку (Ханенко, Ханенко 1899, с. 7–8). Розміри 32×25 мм. Прямих аналогій наведеним вище пластинам немає, але можна провести паралель передачі окремих деталей зображення. Крокуючого грифона пред- ставлено на предметах із курганів степової смуги IV ст. до н.е.: Товста Могила Дніпропетровської обл.; Бердянський курган Запорізької обл.; Гайманова Могила Запорізької обл.; курган № 1, поблизу с. Чкалове Запорізької обл.; Братолюбівський курган Херсонської обл.; курган Велика Близниця (Керч). Подібна схема передачі крила також характерна для IV ст. до н.е. степової території: з кургану Драна Кохта, поблизу ст. Жовтокам’янка, Дніпропетровської обл.; з кургану Товста Могила Дніпропетровської обл.; Бердянського кургану Запорізької обл.; кургану Гайманова Могила Запорізької обл.; кургану № 2, біля с. Вільна Україна Херсонської обл.; кургану Огуз Херсонської обл.; кургану Куль-Оба (Керч) та кургану Дорт-Оба (Крим). До другого варіанту належать прямокутні пластини із зображенням орлино- голового грифона в геральдичній позі, повернутого праворуч (6 екз.) (Рис. 1.16). Міфічна істота стоїть на задніх лапах, передніми спирається на відросток росли- ни чи ріг оленя. Його голова з великим круглим оком, розкритим гострим дзьо- бом і висунутим язиком. Уздовж шиї вигнутими лініями передано гребінь. Тіло худорляве, хвіст віялоподібної форми. Опуклинами на внутрішній стороні шиї позначене хутро, об’ємними рисками й опуклинами пір’їни на крилах (Ханенко, Ханенко 1899, с. 7–8). Зображення схематичне. Розміри 31×33 мм. Прямих ана- логій цим бляшкам немає. Певні паралелі у зображенні дзьоба, трактовці крила 144 ISSN 2078-0133 простежуються лише на аплікаціях із Товстої Могили (Мозолевській, 1979, с. 131, рис. 111, 1). Подібне зображення хвоста у вигляді віяла, зустрічається на різнопланових предметах степової смуги IV ст. до н.е.: на пластинах-оббивках чаші із зображенням міфічної істоти з Бердянського кургану Запорізької обл.; на ажурних пластинах – прикрасах головного убору з кургану № 21 поблизу с. Кам’янка Миколаївської обл.; ажурній пластині-прикрасі горита і на бронзо- вому наверші з кургану Товста Могила Дніпропетровської обл. Особливий інтерес представляє єдина пластина з цього ж кургану, на якій представлено комбінований зооморфно-рослинний орнамент (Ханенко, Ханенко 1899, с. 7–8). Ажурна пластина продовгуватої форми прикрашена пальметкою і завитками з головами фантастичних істот, які ніби виростають з рослинних пагонів (Рис. 1.17). Розміри пластини 40×20 мм. Ажурні пластини з подібними мотивами відомі в степових курганах IV ст. до н.е., але повних сти- лістичних та іконографічних аналогій не відомо. Інша міфічна істота представлена на пластинах із зображенням здвоєної фігури сфінкса з двома тулубами в профіль і головою в фас із кургану № 4 поблизу с. Новосілки Черкаської обл. IV ст. до н.е. Виділяється 2 штампи: пер- ший із виразним, але схематичним зображенням (27 екз.), розміри 25×28 мм (Рис. 1.18); другий із чітко переданими тулубами та серповидними крилами, але з непозначеними рисами обличчя (3 екз.), розміри 18×20 мм (Рис. 1.19). Чіткий і лаконічний варіант зображення сфінкса представлений на плас- тинах (4 екз.) з кургану № 2 ур. Галущино Черкаської обл. IV–III ст. до н.е. (Рис. 1.20). Також вони виділяються великими розмірами 40×39 мм. Худорляві тулуби сфінксів із піднятими та закрученими на кінцях хвостами звернені один до одного. Серповидні крила загнуті до голови, чітко передані риси обличчя, коротке з прямими пасмами волосся. Аналогічні зображення сфінксів із здво- єними тулубами знайдені в кургані поблизу с. Велика Знам’янка Запорізької обл. V ст. до н.е. та в курганах IV ст. до н.е.: Куль-Обі (Керч), Верхньому Рогачику; в пох. 1,2 курганної групи І поблизу с. Червоний Поділ Херсонської обл.; Солоха Запорізької обл.; кургані № 2 ур. Галущино Черкаської обл. Подібне за сюжетом, але відмінне за стилістикою трактування цього сюжету зустрічається на чотирикутних бляшках з Тамані (Онайко 1970, с. 41, рис. 10). Геральдична схема зображення тварин або міфічних істот східного похо- дження потрапила на територію Північного Причорномор’я, очевидно, з грецького мистецтва, де мотив сфінкса з двома тулубами був широко поши- рений в V–IV ст. до н.е. в боспорських гіпсових виробах, на вазах, гемах і предметах торевтики (Берзина 1962, с. 237, рис. 3; Копейкина 1986, с. 56–57; Deonna 1930, XXXI, fig.; Becatti 1955, taf. 77; Онайко 1970, с. 50). 145Праці Центру пам'яткознавста, вип. 22, К., 2012 II. Антропоморфні зображення представлені двома видами. Один із них, найбільший за кількістю, представлений пластинами (26 екз.) з кургану № 1 поблизу с. Вовківці Сумської обл. IV ст. до н.е. із зображенням голови жінки з пишною зачіскою (Рис. 2.1). Обличчя круглої форми з широ- ким носом, повними губами, широкими дугоподібними бровами над мигдале- подібними очима. Волосся викладене в пишну зачіску з пробором посереди- ні та двома завитими пасмами з обох сторін обличчя, крупні прядки волосся спускаються вниз. По верхньому краю – кант із рельєфних крапок. На шиї намисто з двох типів намистин: круглих і краплеподібних (Ханенко, Ханенко 1899, с. 7, 31, табл. ХХV, 420). Розміри 35×43 мм. З цього ж кургану походить другий варіант цих пластин (2 екз.) із зображенням жіночої голови, зачіска якої доповнена косами з обох сторін обличчя (Рис. 2.2). Розміри 36×41 мм. Подібна схема зображення простежується й на пластинах (12 екз.) з кур- гану поблизу с. Будки Сумської обл. IV ст. до н.е. (Ханенко, Ханенко 1899, с. 7, 31, табл. ХХV, 420). На них зображена жіноча голова в фас, із мигдалепо- дібними очима і пишною зачіскою, яка розділена на короткі хвилясті пасма. На шиї гривна і намисто з великих намистин (Рис. 2.3). Розміри 25×30 мм. Дещо подібні зображення з Бердянського кургану Запорізької обл. IV ст. до Рис. 2. Аплікації з антропоморфними зображеннями: 1-2 - к. 1 біля с. Вовківці; 3 - к. біля с. Будки; 4. к. 2, ур. Галущино. 146 ISSN 2078-0133 н.е. Більш витончені та реалістичні зображення жіночої голови на пластинах з Єлизаветинського кургану V ст. до н.е. та Великої Близниці (Керчь) IV ст. до н.е. Можливо, прототипами вище представлених екземплярів слугували плас- тини і медальйони грецької роботи із зображеннями богині Деметри з пишною зачіскою та намистом або голови Афіни в крилатому шоломі з пасмами волос- ся, які спадають з-під нього (Ильинская 1968, с. 14, 42). Другий вид представлений пластинами (8 екз.) з кургану № 2 в ур. Галу- щино IV – початок III в. до н.е. (Рис. 2.4). На платівках передано обличчя в фас із пласким носом, позначеним прямою лінією ротом і рельєфними рис- ками волосся. Розміри 24×22 мм. Зображення досить умовне. Аналогії похо- дять з кургану № 2 поблизу с. Аксютинці Сумської обл. V ст. до н.е.; кургану поблизу с. Дар’ївка Черкаської обл. ІV ст. до н.е. Пластини-маски – пошире- ний тип пластин для періоду кінця V – IV ст. до н.е. у степових пам’ятках: кур- ган № 3, пох. № 2 поблизу с. Богданівка Херсонської обл. кінця V – початку IV ст. до н.е.; курган Солоха Запорізької обл. IV в. до н.е.; курган Бабина Могила Дніпропетровської обл. IV ст. до н.е. та інші (Копейкина, 1986, с. 30, кат. 2.; Онайко, 1970. табл. 19, 37; Манцевич 1957, с. 30. кат. 2). III. Трьома видами представлені пластини з рослинними мотивами. Пластини із зображенням пальмет двох варіантів знайдені в кургані № 4 поблизу с. Новосілки IV ст. до н.е. Перший – пласкі пластини овальної форми у вигляді дев’ятипелюсткової пальмети (11 екз.). Бокові пелюстки загну- ті на кінцях у середину, середні розширюються догори. Пальмета розміще- на на стрічці, заповненій рельєфним орнаментом у вигляді опуклих крапок (Рис. 3.1). Розміри 20×22 мм. Близька іконографія простежується на пласти- нах V ст. до н.е. з кургану Сім Братів № 3 (Кубань); на пластинах IV ст. до н.е.: з Мелітопольського кургану; кургану поблизу с. Шульгівка Запорізької обл.; кургану Бабина Могила та на прикрасах горита з Соболєвої Могили Дніпропетровської обл. (Мозолевский, Полин 2005, табл. 17, 4; 12, 37–39). Рис. 3. Аплікації з рослинними мотивами: 1-2. к. 4 біля с. Новосілки, 3. к. біля с. Будки. 147Праці Центру пам'яткознавста, вип. 22, К., 2012 Другий вид (7 екз.) відрізняється оригінальністю – на стеблі, заповненому орнаментом із рельєфних квадратів розміщена п’ятнадцятипелюсткова квітка. Дві нижні пелюстки краплеподібної форми, дві середні в основі краплеподіб- ні, на кінцях звужуються та загинаються назовні. Верхні одинадцять пелюсток (довгі середні і більш короткі по краях) утворюють подобу пірамідки на вер- шині квітки (Рис. 3.2). Розміри 25×34 мм. Зображення пальмет часто зустрі- чається в декорі зброї та посуду, головних уборів, але повних аналогій пред- ставленим пластинам немає. Подібна за іконографічним виконанням пальмета розміщена на ажурних прикрасах горита з Соболєвої Могили IV ст. до н.е. (Бессонова 1994, с. 17–18; Мозолевський, Полін 2005, табл. 16–17, 2,4; 18, 2). Третій вид пластин (7 екз.) з кургану поблизу с. Будки Сумської обл. IV ст. до н.е. має круглу форму із зображенням одинадцятипелюсткової розет- ки (Рис. 3.3) з опуклою серединою та бордюром по краю (Ханенко, Ханенко 1899, табл. ХХV, 420). Розміри 18×17 мм. Подібні пластини походять з курга- ну Жовтокам’янка IV ст. до н.е. Рис. 4. Аплікації з геометричними орнаментами: 1. - к. 35 біля с. Бобриця, 2. - к. 100 біля с. Синявка, 3. к. «Червона Могила»; 4. - к. 14 біля с.м.т. Стеблів; 5-6. - к. біля с. Будки; 7- 8. - к. біля с. Бубнова Слобода. 148 ISSN 2078-0133 IV. Найбільша група пластин із геометричним орнаментом нараховує 7 видів. Перший вид – пластини у вигляді трьох з’єднаних кіл із подвійним бор- тиком по краю походять із кургану № 35 поблизу с. Бобриця Черкаської обл. (11 екз.), розмірами 23×20 мм (Рис. 4.1) і з кургану № 100 поблизу с. Синявка Черкаської обл. (12 екз.), розмірами 20×22 мм (Рис. 4.2) VII – початку VI ст. до н.е. Пластини з трьох з’єднаних кружків слугували декором головних уборів. Семантика цих прикрас могла відображати солярні культи (Ильинская 1971, с. 73–79). В таких уборах, як правило, ховали представни- ків скіфської знаті з обов’язками жерців (Ильинская 1968, 136; Клочко 1986, с. 21–23). Аналогії цим пластинам походять з курганів Середнього Подніпров’я VII ст. до н.е.: курган № 407 поблизу с. Журовка, Іванковичі, Глеваха, Пруси, Володимирівська економія (Дараган 2010, с. 87, рис. 8). Другий вид – досить прості за формою пластини з трьох з’єднаних між собою опуклих напівсфер (4 екз.) з кургану «Червона могила» поблизу с. Фляровка Черкаської обл. VI ст. до н.е. (Рис. 4.3). Розміри 10×10 мм. Аналогій не виявлено. Третій вид найбільш численний, представлений пластинами у вигля- ді напівсфер із кургану № 14 поблизу смт. Стеблів Черкаської обл. V ст. до н.е. (2 екз.), діаметр 7 мм (Рис. 4.4); з кургану поблизу с. Петрівське Київської обл. IV ст. до н.е. з петлею (323 екз.) і без петлі (1010 екз.), діаметром 7 і 8 мм; з кургану поблизу с. Будки Сумської обл. IV ст. до н.е. без петлі (314 екз.), діаметром 8 мм. Прикраси такого типу були широко розповсюдженими. В одному похованні можуть зустрічатися цілі набори подібних пластин різ- них за розміром, їх кількість може варіюватися від однієї одиниці до декількох сотень пластин-ґудзиків. Аналогічні пластини-ґудзики походять з курганів V– ІV ст. до н.е. Лісостепу: Сумської, Київської, Черкаської областей та Степу: Дніпропетровської, Запорізької, Херсонської областей і Криму. Декілька видів пластин із кургану поблизу с. Будки (8 екз.) пластини у вигля- ді трьох з’єднаних кружків з рельєфним пояском по краю (Рис. 4.5) (Ханенко, Ханенко 1899, с. 7, 31, табл. ХХV, 420). Розміри 16×13 мм. Аналогічні екземп- ляри знайдені в кургані № 402 поблизу с. Журовка Черкаської обл. V ст. до н.е. і в курганах ІV ст. до н.е.: Бердянському кургані Запорізької обл. та кургані № 3 поблизу с. Богданівка Херсонської обл. З цього ж кургану походить найпоширеніший вид аплікацій з геометрич- ним орнаментом – пластини у вигляді трикутників, заповнених орнаментом із псевдозерні (64 екз.) (Ханенко, Ханенко 1899, с. 7, 31, табл. ХХV, 420). Розміри 16×14,5 мм (Рис. 4.6). Як і пластини-ґудзики, аналогії трикутникам із псевдо- зерню походять із курганів V–ІV ст. до н.е. Дніпропетровської, Запорізької, 149Праці Центру пам'яткознавста, вип. 22, К., 2012 Херсонської областей а також з Лісостепу – Сумської обл. Подібні бляшки використовувалися як універсальні прикраси в декорі головних уборів, взут- тя та костюма (Фиалко 2003, с. 127–128). В одному похованні кількість таких пластин варіюється від однієї одиниці до декількох сотень. Два види пластин, кожна в єдиному екземплярі, походять з кургану побли- зу с. Бубнова Слобода Черкаської обл. IV ст. до н.е. Перший являє собою ром- боподібну пластину з квадратним виступом у центрі й опуклим зовнішнім краєм (Рис. 4.7). Розміри 10×9 мм. Другий – пластину овальної форми з отво- ром у центрі та петелькою на звороті (Рис. 4.8). Розміри 3,5×5 мм. Аналогії обом видам пластин не відомі. У колекції Музею історичних коштовностей України зберігається 1978 екземплярів пластин-аплікацій із поховань Дніпровського Лісостепу. Співвідношення груп аплікацій за типами та кількістю екземплярів наступні: зооморфні зображення – 155 екз.; антропоморфні зображення – 48 екз.; рослин- ні орнаменти – 25 екз.; геометричні мотиви (найбільша група) – 1750 екз.; зоо- морфно-рослинні (найменша група) – 1 екз. (див. Табл. 1.). Пластини-аплікації були широко розповсюдженими прикрасами костюму у скіфському суспільстві. Особливо широке використання цих оздоб припадає на V–ІV ст. до н.е. на території Степу, де в одному костюмі могли використовувати сотні екземплярів пластин декількох видів. У курганах Лісостепу набори посту- паються і загальною кількістю пластин у похованнях, і кількістю видів зобра- жень –порівняно зі степовими курганами. Час побутування пластин-аплікацій у цьому регіоні, на противагу степовим пам’яткам, біль- ший – VІІ–ІІІ ст. до н.е. На прикладі предметів торев- тики з лісостепових похо- вань можна прислідкува- ти зміни в стилі та манері передачі образів, які відбу- валися в скіфському мисте- цтві. При значному впливі грецьких і східних худож- ніх традицій, у дослідже- них пам’ятках переважа- ють образи, які з’явилися в переробці місцевих май- стрів. І хоча вони виконані Табл. 1. Діаграма зустрічаємості типів пластин-аплікацій: 1 - Антропоморфні зображення 48 екз.; 2 - Зооморфні зобра- ження 155 екз; 3 - Рослинні орнаменти 25 екз.; 4 - Геометричні мотиви 1750 екз.; 5 - Зооморфно-рослинні – 1 екз. 150 ISSN 2078-0133 в дещо примітивній манері, їх можна назвати унікальними, з огляду на своєрід- ність образів та їх іконографічні особливості. Такі прикраси, як металеві аплікації є інформативною базою для рекон- струкції різних аспектів життя населення скіфського часу. Адже ці предмети поряд з іншими виробами торевтики були обов’язковою складовою поховань скіфської знаті й можуть, певною мірою, відобразити соціальну структуру сус- пільства того часу, особливості побуту, релігійних вірувань, показати основні напрямки міжкультурних зв’язків. Джерела та література 1. Артамонов М.И. К вопросу о происхождении скифского искусства // Сообщения Государственного Эрмитажа. – Л., 1962. – Вып. XXII. – С. 30– 35. 2. Артамонов М.И. Сокровища скифских курганов. Л. ; Прага, 1966. 3. Бабенко Л. И. Песочинский курганный могильник скифского времени. –Х., 2005. 4. Баркова Л.Л. Образ оленя в искусстве древнего Алтая (по материалам Больших Алтайских курганов) // АСГЭ. – Л., 1990. – Вып. 30. – С. 55–66. 5. Берзина С. Я. Производство гипсовых изделий на Боспоре // Археология и история Боспора. – Симферополь, 1962. – Т. ІІ. – С. 237–256. 6. Бессонова С.С. Религиозные представления скифов. – К., 1983. 7. Бессонова С.С. Курганы Лесостепного Побужья // Древности скифов. – К, 1994. 8. Бобринский А.А. Отчёт о раскопках в Черкасском и Чигиринском уездах Киевской губернии // ИАК. – СПб., 1902. – Вып. 4. 9. Виногородська Я.О. До інтерпретації зображень на бляшках скіфського архаїчного головного убору // Музейні читання. – К., 2000. – С. 17– 23. 10. Галанина Л.К. Скифские древности Поднепровья (Эрмитажная коллекция Брандербурга). – М., 1977. 11. Дараган М.Н. Памятники раннескифского времени Среднего Поднепровья и Гальштатт: поиск хронологических реперов // РА. – 2010. – № 6. – С. 85–113. 12. Ильинская В.А. Некоторые мотивы раннескифского звериного стиля // СА. – М., 1965. – №1. – С. 86 – 107. 13. Ильинская В.А. Скифы Днепровского Лесостепного Левобережья. – К., 1968. 14. Ільїнська В.А. Золоті прикраси скіфського архаїчного убору //Археологія. –1971. – № 4. – С. 73–79. 15. Клочко Л.С. Зооморфні образи в декорі скіфських головних уборів V–IV ст. до н.е. // Музейні читання. – 1999. 16. Клочко Л.С. Реконструкція конусоподібних головних уборів скіф’янок.// Археологія. – 1986. – Вип. 56. 17. Копейкина Л.В. Золотые бляшки из кургана Куль-Оба //Античная торевтика. – Л., 1986. 18. Манцевич А.П. Курган Солоха. – Л., 1987. 19. Мозолевський Б.М. Товста Могила. – К., 1979. 20. Мозолевский Б.Н., Полин С.В. Курганы скифского Герроса ІV в. до н.э. – К., 2005. 21. Онайко Н.А. Античный импорт в Приднепровье и Побужье в VII-V вв. до н.э. // САИ. – 1970. – Вып. Д1–27. 22. Петренко В.Г. Правобережье Среднего Приднепровья в V-III вв. до н.э. // САИ. – 1967. – Вып. Д1–4. 23. Скорий С.А. Курган Переп’ятиха. – К., 1990. 24. Скорый С.А. Стеблев: скифский могильник в Поросье. – К., 1977. 25. Фёдоров-Давыдов Г.А. Искусство кочевников и Золотой Орды. Очерки культуры и искусства наро- дов Евразийских степей и золотоордынских городов // Памятники древнего искусства. – М., 1976. 26. Ханенко Б.И., Ханенко В.Н. Древности Приднепровья. – 1899. – Вып ІІ. 27. Фиалко Е.Е. Золотые бляшки из кургана Огуд // РА. – 2003 – № 1. – С. 124–133. 151Праці Центру пам'яткознавста, вип. 22, К., 2012 28. Членова Н.Л.Иранские прототипы «скифских оленей» // КСИА. – 1984. – Вып. 178. 29. Becatti G. Orefi cerie antiche dalle minoiche alle barbariche. – Roma, 1955. 30. Deonna W. Etrees monsruex a organs commmuns // Revue archeologique, 1930. Грибкова А.А. Типология пластин-аппликаций из курганов Днепровской лесо- степи из коллекции Музея исторических драгоценностей Украины В статье рассматриваются золотые и серебряные украшения костюма из раскопок скиф- ских курганов на территории Днепровской Лесостепи. Набор аппликаций разделён на типы, в зависимости от изображений на пластинах. Проанализировав изображения, автор пришел к выводу, что в лесостепных курганах пластины аппликации менее разнообразны в сюжетном плане. Также их намного меньше по количеству, чем в скифских степных погребениях. На ос- нове исследованного материала памятников Лесостепи, можно проследить изменения в стиле и манере передачи образов в скифском искусстве с VII–III вв. до н.э. Ключевые слова: Днепровская Лесостепь, пластины-аппликации, курганы, захоронения. Gribkova A.A. Typology of applications from wafer-barrows Dnepr steppe from the collec- tion of the Museum of Historical Treasures of Ukraine The article presents gold and silver plates – decoration of costume from excavations of Scythian burial mounds in the Dnepr forest-steppe. A set of applications is divided into types and, depending of image on the plates. Having analyzed the association of decoration, the author concluded, that appli- cations from forest-steppe burial mounds are less diverse of images and numbers. Based on the stud- ied materials of forest-steppe’s monuments, it is possible to see changes in style and manner of trans- fer of images in Scythian art from the VII–III centuries B.C. Key words: Dnepr forest-steppe, plate-baths, mounds, burial. Подано до друку: 20.08.2012 р. УДК 904.024(477-25)«17/18» С.П. ТАРАНЕНКО, Л.В. ЧМІЛЬ, А.А. ЧЕКАНОВСЬКИЙ Нові дослідження Київського Подолу Стаття присвячена публікації кераміки, виявленої під час археологічних досліджень на Ки- ївському Подолі 2011 р. Керамічний матеріал, відкритий на двох розкопах, датовано ХІХ ст. По- дано детальний опис форм предметів (посуд і дрібна керамічна пластика), визначенно датування. Кераміка цього періоду вкрай мало потрапляла до поля зору етнографів і не представлена в му- зейних колекціях. Нові знахідки дозволяють заповнити пробіл у вивченні української кераміки перш. пол. XIX ст. Ключові слова: Київ, Поділ, кераміка, дрібна керамічна пластика, фаянс, посуд з кам’яної маси, підполив’яний розпис, тарілки, миски, горщики, покришки, керамічні люльки, свистунець. У 2011 р. на території Київського Подолу проводилися дослідження на вул. Сагайдачного, 1 та на вул. Щекавицькій, 53 (розкопки С.П. Тараненка). В обох розкопах виявлено культурний шар та об’єкти другої половини XVIII –

Типологія пластин-аплікацій з курганів Дніпровського Лісостепу з колекції Музею історичних коштовностей України

Репозитарії

Схожі ресурси