Писемна пам’ятка староукраїнського періоду
Здійснено аналіз рукописної пам’ятки ділового письменства другої половини XVII – початку XVIII ст. «Актів Полтавського полкового суду 1668–1740 рр.». Розглянуто палеографічний опис пам’ятки, особливості структури актових документів, описано специфіку староукраїнського тексту та вказано на актуал...
Збережено в:
Дата: | 2012 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2012
|
Назва видання: | Праці Центру пам’яткознавства |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/80884 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Писемна пам’ятка староукраїнського періоду / У.М. Штанденко // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2012. — Вип. 22. — С. 219-223. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-80884 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-808842015-04-28T03:01:55Z Писемна пам’ятка староукраїнського періоду Штанденко, У.М. Пам’яткознавство в документах Здійснено аналіз рукописної пам’ятки ділового письменства другої половини XVII – початку XVIII ст. «Актів Полтавського полкового суду 1668–1740 рр.». Розглянуто палеографічний опис пам’ятки, особливості структури актових документів, описано специфіку староукраїнського тексту та вказано на актуальність дослідження живомовних елементів у ній. Осуществлен анализ рукописного памятника делового текста второй пол. XVII – нач. XVIII в. «Акты Полтавского полкового суда 1668–1740 гг.». Рассмотрено палеографическое описание памятника, особенности структуры официальных документов, описано староукраинский текст и указано на актуальность исследования живых элементов в нем. The analysis of manuscript memorials business writing the second half 16th – the beginning 18th century «Acts (protocols) Poltava regimental court 1668–1740 pf». The features of the structure of public documents, the text describes the specifi cs of Old Ukrainian monuments and listed on the relevance of research dialect elements in it. 2012 Article Писемна пам’ятка староукраїнського періоду / У.М. Штанденко // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2012. — Вип. 22. — С. 219-223. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. 2078-0133 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/80884 811.161.2 uk Праці Центру пам’яткознавства Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Пам’яткознавство в документах Пам’яткознавство в документах |
spellingShingle |
Пам’яткознавство в документах Пам’яткознавство в документах Штанденко, У.М. Писемна пам’ятка староукраїнського періоду Праці Центру пам’яткознавства |
description |
Здійснено аналіз рукописної пам’ятки ділового письменства
другої половини XVII – початку XVIII ст. «Актів Полтавського
полкового суду 1668–1740 рр.». Розглянуто палеографічний опис
пам’ятки, особливості структури актових документів, описано
специфіку староукраїнського тексту та вказано на актуальність
дослідження живомовних елементів у ній. |
format |
Article |
author |
Штанденко, У.М. |
author_facet |
Штанденко, У.М. |
author_sort |
Штанденко, У.М. |
title |
Писемна пам’ятка староукраїнського періоду |
title_short |
Писемна пам’ятка староукраїнського періоду |
title_full |
Писемна пам’ятка староукраїнського періоду |
title_fullStr |
Писемна пам’ятка староукраїнського періоду |
title_full_unstemmed |
Писемна пам’ятка староукраїнського періоду |
title_sort |
писемна пам’ятка староукраїнського періоду |
publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
publishDate |
2012 |
topic_facet |
Пам’яткознавство в документах |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/80884 |
citation_txt |
Писемна пам’ятка староукраїнського періоду / У.М. Штанденко // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2012. — Вип. 22. — С. 219-223. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
series |
Праці Центру пам’яткознавства |
work_keys_str_mv |
AT štandenkoum pisemnapamâtkastaroukraínsʹkogoperíodu |
first_indexed |
2025-07-06T04:53:13Z |
last_indexed |
2025-07-06T04:53:13Z |
_version_ |
1836871942271926272 |
fulltext |
Ðîçä³ë V² ÏÀÌ’ßÒÊÎÇÍÀÂÑÒÂÎ Â
ÄÎÊÓÌÅÍÒÀÕ
УДК 811.161.2
У.М. ШТАНДЕНКО
Писемна пам’ятка староукраїнського періоду
Здійснено аналіз рукописної пам’ятки ділового письменства
другої половини XVII – початку XVIII ст. «Актів Полтавського
полкового суду 1668–1740 рр.». Розглянуто палеографічний опис
пам’ятки, особливості структури актових документів, описано
специфіку староукраїнського тексту та вказано на актуальність
дослідження живомовних елементів у ній.
Ключові слова: пам’ятка староукраїнської мови, актові до-
кументи.
Необхідною складовою в дослідженні історії
України та дослідженні історії розвитку української
мови є рукописні пам’ятки. Про актуальність і важли-
вість історичних рукописних документів другої поло-
вини XVII – початку XVIII ст., зокрема канцелярій
з Лівобережної України, відзначалося неодноразово.
Однією з таких важливих пам’яток є досліджуваний
рукопис «Акти Полтавського полкового суду 1668–
1740 рр.». Зібрані у книзі тексти мають велике значення
для вивчення історії українського народу та його мови.
Про це неодноразово говорили дослідники та видавці
пам’яток староукраїнської мови, зосібна О.Левицький і
В.Модзалевський [2]. Окрім того, «Акти Полтавського
полкового суду 1668–1740 рр.» останнім часом дедалі
частіше привертають увагу не тільки мовознавців, але
й істориків, етнографів і літературознавців.
Досліджувана рукописна пам’ятка тривалий час
була надбанням фонду І. Лазаревського, на сьогодні
зберігається в Інституті рукопису Національної біблі-
отеки України ім. В.І. Вернадського – Ш. Ф І 55 256
(Лаз. 391). Першочергово у зшитку Акти були розта-
шовані з урахуванням послідовності збереження часу
й місця написання матеріалів, однак варто зазначи-
220 ISSN 2078-0133
ти, що в переплетеному варіанті часову послідовність не завжди збережено.
Можна припустити, що пізніше документи були класифіковані не в хроноло-
гічній послідовності, а властиво за майновою приналежністю окремим особам.
У другій половині XVII ст., згідно з адміністративним поділом м. Полтава
належало до магістратських міст, що користувалося правом на самоуправ-
ління. Для вирішення певних справ не лише Полтави, але й навколишніх сіл,
у ратуші засідали полковник, отаман городовий, війт, бурмистри й інші знані
персони. Діловодством ратуші відав міський писар, який власноручно запису-
вав актові справи, що розбиралися міським судом.
Запропонована рукописна пам’ятка фіксує акти від 20 листопада 1668 р. до
2 жовтня 1740 р. У ній налічується 470 актових документів. Однак, слід мати
на увазі, що у зшитку акти не мають власної нумерації. Часова відстань між
актовими документами – 72 роки, це майже період життя одного покоління.
За цим проміжком часу можна простежити не тільки історично-побутові зміни
населення краю, а також історію розвитку різних рівнів мови.
Судові справи, що містяться в Актових книгах Полтавського полкового
суду, охоплюють та розкривають перед нами життя Полтави та навколишніх сіл.
У книзі зібрано копії протоколів засідань Полтавського суду. За змістом, як пра-
вило, переважають справи про продаж земель (ґрунту), сіножатей або млинів,
а також документи про сварки, бійки, вбивства тощо. Крім того, тут уміщено копії
заповітів, духівниць, скарг про завдані збитки в господарстві, квити (тобто роз-
писки про позики); тут-таки містяться гетьманські універсали, укази, листи тощо.
Номери сторінок у рукописній пам’ятці проставлялися у правому верхньо-
му куті на лицьових аркушах і у лівому верхньому куті – на зворотних. У пра-
вому верхньому куті, крім цифрової (як нам видається, пізнішої нумерації),
наявна також літерна. Варто зазначити, що сторінки були пронумеровані світ-
ло-коричневим чорнилом ще до початку запису, оскільки рукописні записи пів-
колом обходять цифри. Наприкінці книги на чистому аркуші знаходимо запис:
«В сей книге писани(х) листовъ триста семьдесятъ и семъ). Хоча насправді їх
значно менше, адже окремі аркуші було вирвано, інші залишилися чистими.
До того ж, простим олівцем, мабуть комісією з упорядкування актових книг,
теж проставлено нумерацію сторінок, яка не збігається з оригінальною.
Якість паперу скрізь однакова, але на дотик кілька сторінок є значно тон-
шими. Як правило, папір цупкий, жовтуватого кольору. З огляду на вік книги,
краї аркушів значно темніші – майже коричневі. Усі аркуші паперу мають
повздовжні вертикальні лінії, що проглядаються лише на світло. На деяких
аркушах такі вертикальні лінії разом із горизонтальними утворюють сітку з
рівносторонніх квадратів.
221Праці Центру пам'яткознавста, вип. 22, К., 2012
Майже на кожному третьому аркуші виявлено водяні знаки розміром
6×10 см, подекуди ці знаки можуть бути перевернутими. В досліджуваній
книзі зафіксовано 2 види водяних знаків: а) зображення у вигляді корони, чи
швидше родового герба; б) у вигляді двох осіб знатного роду, чоловіка і жінки
у повний зріст, що розмовляють між собою.
Сторінки книги зшиті грубою сірою ниткою. У правому нижньому куті від
частого користування текст затертий пальцями. Не обійшлося і без чорниль-
них плям; на окремих сторінках – краплі від воску, тому можемо здогадати-
ся, що текст писався при свічках. Окремі аркуші книги, при пізнішій реставра-
ції, обрізано по краях.
Кожен попередній запис відділений від наступного горизонтальною пря-
мою лінією, навіть тоді, коли акт починається з нового аркуша. Подекуди від-
діленими є і заголовки документів. Початкова літера, як правило, більша за
наступні. Кінець запису, де вказано писаря, теж подекуди виділявся більши-
ми літерами. Помічено також, що якщо залишалося вільне місце, то писар міг
дозволити собі намалювати немалий за розмірами закарлючкуватий знак –
щось на зразок сучасного підпису.
Обкладинка книги першочергово була шкіряна, темно-зеленого кольору.
Пізніше «Акти Полтавського полкового суду 1668–1740 рр.» оправили чор-
ною тканиною, добавили тонкий білий папір спереду та наприкінці книги.
Загальний вигляд книги дуже потріпаний, обкладинка уже майже відірвалася.
Текст написано кількома видами чорнил. Колір чорнила може коливати-
ся від світло-коричневого і темно-коричневого до майже чорного, особливо
в прикінцевих документах книги. Подекуди з лівого боку на полях виявлено
закарлючки – вірогідно писар розписував перо.
У структурі кожного акта виділяють три частини: 1) початковий протокол
документа, 2) основна частина, 3) закінчення – кінцевий протокол документа. До
початкового протоколу документа входить насамперед дата: рік, місяць, число
[3]. Наприклад: «Року Бжtїя ҂ахtnє [1685] м(с)ця авгу(с)та tє [5] дtня (153 зв.) або
Дhялося в(ъ) По(л)тавh року ҂ахtnu [1688] м(с)ця wкто(в). tд. [4] дtня (206)» тощо.
Особливість тексту актового документа виявляється в тому, що його зміст
передається набором формул, тобто синтаксичних моделей, де опорними лан-
ками виступають юридичні терміни та канцеляризми. Проте судовий про-
цес передбачає вислуховування свідків, а писар, котрий веде протокол, запи-
сує показання свідків фактично дослівно. Отже, в актових документах відбито
народнорозмовну мову населення краю. Тому для лінгвістів ці тексти цінні
тим, що, в них окрім юридичної термінології, яка відображає витоки сучасно-
222 ISSN 2078-0133
го ділового стилю, засвідчено також повніше, ніж у будь-яких інших писемних
пам’ятках живомовну стихію того часу.
Для наочності та для кращого розуміння рукописного скоропису другої
половини XVII – початку XVIII ст. подаємо фотокопію оригінального тексту
та його метаграфований відповідник.
Zаписъ пtна Леωнътого1 Че(р)няко(в) на ба(й)ра(к) Я(х)но(в)ски(й),
данъни(й) єму до рукъ ω (т) Тимофея Яхне(н)ка,
котори(й) такъ ся в собh мhєтъ.
Я, Тимофе(й) Яхне(н)ко, жите(л) кгавро(н)ски(й), будучи ω(т) Г(с)да Бtга хо-
робою навhжони(й), а выдячи себе ю(ж) ближшого ку сме(р)ти, роспоряжаю в(ъ)
то(м) мою набитую ведлу(г) zвыкъло(с)ти хр(с)тия(н)ско(ű) худобу, а меновите
подлу(г) кута по(д) ба(й)рако(м) що (м) прода(л) пtну Леωнътиєви Че(р)някови,
взя(в)ши ω(т) Плахотъно(г)[о] Попенъка к Дика(н)цh ба(й)ракъ и сhножа(т) при
люде(х) зацни(х) и вhри го(д)нихъ, меновите при Івану Лысому, Ярошу и при
па(н)ку великому, що и на пи(с)му моємъ стве(р)жаю, абы в то(м) купълено(м)
и даровано(м) кгрунъту ω(т) мене жа(д)ни(х) ути(с)ко(в) и дол(ж)ливо(с)те(й)
жадни(х) не важи(л)ся чинити вы(ш) написа(н)ному пtну Леwнътию Че(р)няку
такъ жона моя и дhти и с покревни(х) мои(х) близки(х) и да(л)ни(х).
Дhялося в селh Кгавро(н)ца(х) року ҂аtхn [1680] дека(в)рїя, вtі [12] дtня.
И на(м), вряду мhскому по(л)тавскому, свhдо(м) се(й) записъ, до которо-
го руки своű велhли-(с)мо по(д)писати в По(л)тавh аtхn року ма(р)та tі дtня Іванъ
Красноперичъ, атаманъ городовы(й), Ко(с)тя Ку(б)ли(ц)ки(й), судя по(л)ку По(л)
тавско(г)[о], и Маξимъ Попенъко, во(й)тъ.
Варто зазначити, що народнорозмовну лексику засвідчено в усіх частинах
документа. Для прикладу, початкова частина багата на ономастичний матеріал,
маємо велику кількість особових назв і соціальну характеристику осіб, а також
багату антропонімію, топонімію та гідронімію. В основній частині, де виклада-
ється суть справи, найбільше виявляється народнорозмовна практика населен-
ня краю, тому тут знаходимо багатий лексичний, фонетичний, морфологічний і
фразеологічний матеріал.
Тексти документів, наведених у «Актах Полтавського полкового суду
1668–1740 рр.» відповідають стандартам тогочасного діловодства: це і постійна
наявність формул початку та закінчення акта, структура викладу змісту позо-
вів і свідчень. Усе це свідчить про збережені традиції української актової мови
та наявність кваліфікованих писарів. Хоча, варто зауважити, що рівень їхньої
писемно-книжної підготовки був не завжди однаковий. Зазвичай писарі, збе-
рігаючи традицію оформлення документів та використовуючи вирази й тер-
мінологію, характерні для канцелярського стилю й тодішнього діловодства,
у текстах Актів масово фіксували також уснорозмовні елементи, які використо-
1 У рукописі помилково пропущено літеру ω.
223Праці Центру пам'яткознавста, вип. 22, К., 2012
вували позивачі у своєму мов-
ленні. Тому в досліджуваній
нами пам’ятці, саме через роз-
повіді свідків про певні події
до нашого часу дійшли чис-
ленні фрагменти розмовного
характеру, що мають неабияку
цінність для дослідження.
Вважаємо, що подальший
опис і дослідження пам’ятки
«Акти Полтавського полково-
го суду 1668–1740 рр.» при-
служиться вивченню україн-
ської мови, історії та культури
України другої половини XVII –
початку XVIII ст., оскільки
зібрані тексти мають важли-
ве значення для дослідження
автентичних матеріалів з історії
України зазначеного періоду.
Джерела та література
1. Актовые книги Полтавского
городового уряда XVII-го века. –
Выпуск ІІІ-й. Справы вечистые
1672–1680 годов / Редакция и приме-
чания В.Л. Модзалевского. – Чернигов:
Типография Г.М. Веселой, 1914. – 124 с.
2. Чепіга І.П. Народнорозмовні елементи у мові українських ділових текстів XVI – першої поло-
вини XVII ст. // Мовознавство. – 1992. – № 6. – С. 3–11.
Штанденко У.М. Письменный памятник староукраинского периода. Осуществлен
анализ рукописного памятника делового текста второй пол. XVII – нач. XVIII в. «Акты
Полтавского полкового суда 1668–1740 гг.». Рассмотрено палеографическое описание памят-
ника, особенности структуры официальных документов, описано староукраинский текст и
указано на актуальность исследования живых элементов в нем.
Ключевые слова: памятник староукраинского языка, актовые документы.
Shtandenko U.M. Written monument Old Ukrainian period. The analysis of manuscript me-
morials business writing the second half 16th – the beginning 18th century «Acts (protocols) Poltava
regimental court 1668–1740 pf». The features of the structure of public documents, the text describes
the specifi cs of Old Ukrainian monuments and listed on the relevance of research dialect elements in it.
Key words: sights of Old Ukrainian language, legal documents.
Подано до друку: 24.09.2012 р.
|