Дорадянські документальні листівки як джерело з вивчення втраченої містобудівної спадщини Криму (1895–1917)

Розглянуто методологічну основу використання дорадянських документальних листівок у вивченні втраченої містобудівної спадщини на основі великого корпусу кримських видів. Проведено аналіз прямий і опосередкованої історіографії, що стала підставою для дослідження: робіт з урбаністичної історії, іст...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2013
1. Verfasser:	Яшний, Д.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури 2013
Schriftenreihe:	Праці Центру пам’яткознавства
Schlagworte:	Памятниковедение в документах
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/81287
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Дорадянські документальні листівки як джерело з вивчення втраченої містобудівної спадщини Криму (1895–1917) / Д.В. Яшний // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2013. — Вип. 23. — С. 215-227. — Бібліогр.: 32 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-81287
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-812872015-05-15T03:02:24Z Дорадянські документальні листівки як джерело з вивчення втраченої містобудівної спадщини Криму (1895–1917) Яшний, Д.В. Памятниковедение в документах Розглянуто методологічну основу використання дорадянських документальних листівок у вивченні втраченої містобудівної спадщини на основі великого корпусу кримських видів. Проведено аналіз прямий і опосередкованої історіографії, що стала підставою для дослідження: робіт з урбаністичної історії, історії видових листівок, засад дослідження втраченої містобудівної спадщини. Визначено основні дефініції дослідження та критерії їх визначення. Розглянуто питання про поняття «втрачена містобудівна спадщина». Введено в науковий обіг типологію і класифікацію видових листівок, які можуть бути використані у вивченні втраченої містобудівної спадщини. На підставі корпусу кримських документальних листівок, відновлені засади функціонування і співіснування архітектурних елементів різних містобудівних періодів у містах півострова на початок ХХ століття. Рассмотрена методологическая основа использования досоветских документальных открыток в изучении утраченного градостроительного наследия на основе обширного корпуса крымских видов. Проведен анализ прямой и опосредованной историографии, ставшей основой для исследования: работ по урбанистической истории, истории видовых открыток, основам исследования утраченного градостроительного наследия. Определены основные дефиниции исследования и критерии их определения. Подняты вопросы о понятии «утраченное градостроительное наследие». Введена в научный оборот типология и классификация видовых открыток, которые могут быть использованы в изучении утраченного градостроительного наследия. На основе корпуса крымских документальных открыток, восстановлены основы функционирования, и сосуществования архитектурных элементов различных градостроительных периодов в городах полуострова на начало ХХ века. The author examines the methodological basis of the use of pre-Soviet documentaries cards in the study lost urban heritage through an extensive body of Crimean species. The analysis of direct and indirect historiography, which became the basis for the study: works on urban history, the history of postcards, basic research of the lost urban heritage. The basic definition of the study and the criteria for their definition. Raised questions about the concept of «the lost urban heritage.» Introduced into scientific typology and classification of specific cards that can be used to study the lost urban heritage. On the basis of the body of the Crimean documentaries cards, restored basic operation and co-existence of different architectural elements of urban planning periods in the cities of the peninsula at the beginning of the twentieth century. Given the possibility of using postcards to promote the cultural heritage within the «visual turn in Science» with a visual «immersion» reader in the era of the early twentieth century. Appeal to the vast unexplored body graphic sources on the history of the urbanization of the peninsula in the early twentieth century, allows to identify the main trends in the development of urban development in the conditions of self-government of cities. The article is of interest to researchers in the field of source, historic urban planning, culture, historians and anyone who is interested in the history of the Crimea. 2013 Article Дорадянські документальні листівки як джерело з вивчення втраченої містобудівної спадщини Криму (1895–1917) / Д.В. Яшний // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2013. — Вип. 23. — С. 215-227. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. 2078-0133 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/81287 908: 655.3.066.32+655.41 «1899/1917» (477.75) uk Праці Центру пам’яткознавства Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Памятниковедение в документах Памятниковедение в документах
spellingShingle	Памятниковедение в документах Памятниковедение в документах Яшний, Д.В. Дорадянські документальні листівки як джерело з вивчення втраченої містобудівної спадщини Криму (1895–1917) Праці Центру пам’яткознавства
description	Розглянуто методологічну основу використання дорадянських документальних листівок у вивченні втраченої містобудівної спадщини на основі великого корпусу кримських видів. Проведено аналіз прямий і опосередкованої історіографії, що стала підставою для дослідження: робіт з урбаністичної історії, історії видових листівок, засад дослідження втраченої містобудівної спадщини. Визначено основні дефініції дослідження та критерії їх визначення. Розглянуто питання про поняття «втрачена містобудівна спадщина». Введено в науковий обіг типологію і класифікацію видових листівок, які можуть бути використані у вивченні втраченої містобудівної спадщини. На підставі корпусу кримських документальних листівок, відновлені засади функціонування і співіснування архітектурних елементів різних містобудівних періодів у містах півострова на початок ХХ століття.
format	Article
author	Яшний, Д.В.
author_facet	Яшний, Д.В.
author_sort	Яшний, Д.В.
title	Дорадянські документальні листівки як джерело з вивчення втраченої містобудівної спадщини Криму (1895–1917)
title_short	Дорадянські документальні листівки як джерело з вивчення втраченої містобудівної спадщини Криму (1895–1917)
title_full	Дорадянські документальні листівки як джерело з вивчення втраченої містобудівної спадщини Криму (1895–1917)
title_fullStr	Дорадянські документальні листівки як джерело з вивчення втраченої містобудівної спадщини Криму (1895–1917)
title_full_unstemmed	Дорадянські документальні листівки як джерело з вивчення втраченої містобудівної спадщини Криму (1895–1917)
title_sort	дорадянські документальні листівки як джерело з вивчення втраченої містобудівної спадщини криму (1895–1917)
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
publishDate	2013
topic_facet	Памятниковедение в документах
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/81287
citation_txt	Дорадянські документальні листівки як джерело з вивчення втраченої містобудівної спадщини Криму (1895–1917) / Д.В. Яшний // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2013. — Вип. 23. — С. 215-227. — Бібліогр.: 32 назв. — укр.
series	Праці Центру пам’яткознавства
work_keys_str_mv	AT âšnijdv doradânsʹkídokumentalʹnílistívkiâkdžerelozvivčennâvtračenoímístobudívnoíspadŝinikrimu18951917
first_indexed	2025-07-06T05:55:18Z
last_indexed	2025-07-06T05:55:18Z
_version_	1836875853674315776
fulltext	Праці Центру пам’яткознавства, вип. 23, К., 2013 215 aristocracy clans and and become acquainted with the names of the most powerful among them. Аrticle will be interesting for people involved in oriental studies. Much of the documents have unique importance for the history of the Black Sea region as a whole. Key words: Crimean Khanate, Crimean Beys, murza, archive Topkapi, label, Emi- nek, Giray. Подано до друку: 17.05.2013 р. УДК 908: 655.3.066.32+655.41 «1899/1917» (477.75) Д. В. ЯШНИЙ Дорадянські документальні листівки як джерело з вивчення втраченої містобудівної спадщини Криму (1895–1917) Розглянуто методологічну основу використання дорадянських документальних листівок у вивченні втраченої містобудівної спадщини на основі великого корпусу кримських видів. Проведено аналіз прямий і опосередкованої історіографії, що стала підставою для дослідження: робіт з урбаністичної історії, історії видових листівок, засад дослідження втраченої містобудівної спадщини. Визначено основні дефініції дослідження та критерії їх визначення. Розглянуто питання про поняття «втрачена містобудівна спадщина». Введено в науковий обіг типологію і класифікацію видових листівок, які можуть бути використані у вивченні втраченої містобудівної спадщини. На підставі корпусу кримських документальних листівок, відновлені засади функціонування і співіснування архітектурних елементів різних містобудівних періодів у містах півострова на початок ХХ століття. Ключові слова: втрачена містобудівна спадщина, документальні листівки, ку- льтурна спадщина. Якісні зміни в методології вітчизняного пам'яткознавства, які від- булись у 80-х роках минулого сторіччя та ввели в наукові дослідження «ландшафтну концепцію» або «концепцію ландшафтів», дозволили зробити якісний крок в дослідженні та охороні комплексних об’єктів культурної спадщини [1]. Згідно з цією концепцією «ландшафт – це територіальна цілісність, яка має об'єктивні межі і стійкий образ» [2]. Під визначенням «ландшафт» розуміється єдність не тільки архітектур- них форм власне пам'ятки, але і навколишньої природи та забудови, які і формують автентичний образ [3]. У законі України «Про охорону культурної спадщини» є визначен- ня об’єкту містобудування: «історично сформовані центри населених місць, вулиці, квартали, площі, комплекси (ансамблі) із збереженою ISSB 2078-0133 216 планувальною і просторовою структурою та історичною забудовою, у тому числі поєднаною з ландшафтом, залишки давнього розпланування та забудови, що є носіями певних містобудівних ідей» [4]. Попри це, об’єктом культурної спадщини можуть бути лише існуючі та взяті на облік державними і місцевими органами охорони культурної спадщини «матеріальні свідоцтва минулого», що виключає з цього ряду комплек- си втрачені до їх набуття ними певного нормативного статусу. Одним із найважливіших визначень, зміст якого в вітчизняній науці досі не був розкритий в теоретичних дослідженнях з пам’яткознавства, і об’єктом нашого дослідження є «втрачена містобудівна спадщина». Існуючі роботи практичного характеру, які направлені на формування засобів охорони, встановлення меж і режимів забудови в історичних населених місцях, сучасних містах, у межах ландшафтних та архітек- турних пам’яток не дають визначення втраченої містобудівної спад- щини як комплексу архітектурних, ландшафтних, природних об’єктів, що на певний історичний період створювали цілісний містобудівний ансамбль. На це є цілий ряд причин: недостатність джерельної бази досліджень, відсутність нормативних документів, що визначають місце втрачених культурних надбань нашого народу, неможливість практич- ного застосування результатів досліджень. Для нашого дослідження визначимо втрачену містобудівну спад- щину як єдиний комплекс міської забудови, сформований у певних умовах та в певний час, який втратив свою цілісність, зв’язки між окремими елементами, внаслідок чого в історичному, культурологіч- ному, естетичному, пам’яткознавчому аспектах не може сприйматись сьогодні єдиним складеним об’єктом. Розуміння містобудівного ландшафту як окремого формування та оточення пам’яток архітектури на час їх створення є важливою складо- вою збереження автентичності об’єктів нерухомої культурної спадщи- ни як невід’ємної частини забудови. Важливим етапом у виявленні та вивченні втраченої історичної забудови є джерелознавчі дослідження, на основі яких формується цілісна картина хронологічних етапів роз- витку, об’ємно-просторових відношень, містобудівних рішень, плану- вальної системи та інфраструктури об’єкту. Важливе місце в таких до- слідженнях посідають зображальні джерела, які наочно презентують певний період розвитку забудови. Найбільш забезпеченим аудіовізуа- льними джерелами є період містобудування з кінця ХІХ століття і до нашого часу. Праці Центру пам’яткознавства, вип. 23, К., 2013 217 Севастополь : [общий вид с моря] : [открытое письмо] / изд. Г. Г. Москвича. – [Б.м.], [до 1904]. Крым : Алушта : общий вид с юго-запада : [открытое письмо]. – Стокгольм : акц. о-во «Гранберг», [после 1904]. ISSB 2078-0133 218 [№ 2] : [Ялта] : [панорама] : [печатное]. – Стокгольм : акц. о-во «Гранберг», 1916. [№ 48] : Крым : [Гурзуф] : общий вид : [открытое письмо]. – [Стокгольм] : [изд-во «Ернст Г. Сванстрем»], [после 1904] Праці Центру пам’яткознавства, вип. 23, К., 2013 219 Образотворчі джерела довгий час в історичному джерелознавстві ставилися в підлегле становище щодо письмових і речових, що призве- ло до однобічного розвитку вітчизняної історичної науки. В останні десятиліття, під впливом західноєвропейських історичних студій у віт- чизняній науці відбувається так званий «візуальний поворот», резуль- татом якого стало значне збільшення досліджень аудіовізуальних до- кументів [5]. Візуалізація історії стосується не тільки суто джерелознавчого опрацювання документів, але і її використання для зменшення різниці між «професіональною історією» та «історією для загалу» [6]. Образ, на відміну від тексту, найбільш універсальний до сприйняття. А якщо звертатися до аудіовізуальних документів, зроблених за допомогою технічних засобів для поверхневого аналізу (достатнього для пересіч- ного оглядача), у більшості з них не виникне особливих проблем з про- читанням таких документів. На жаль, для вітчизняного джерелознавства (на відміну від дослі- джень ближнього зарубіжжя) візуалізація історії залишається справою декількох дослідників [7]. «Текстоцентризм» історичної науки обме- жує не тільки дослідницьку, але й презентаційну складову. У нашому дослідженні ми розглянемо можливості використання документальних видових листівок у вивченні та популяризації втраченої містобудівної спадщини Криму. Документальна листівка – це різновид поштового посилання, видо- ва сторона якої ілюстрована світлинами міст, містечок, її можна відне- сти до так званих «технотронних джерел» разом із фотографією, відео- записами, ауідозаписами [8]. Тим не менш, на відміну від них листівка є масовим поліграфічним продуктом, свідоцтвом розвитку пошти, дру- карської справи. Усі ці ознаки обумовлюють специфічні методологічні прийоми при джерелознавчому аналізі на етапах визначення авторства, місця та часу видання. На нашу думку, видові листівки – це окрема група джерел у корпусі аудіовізуальних документів. Формування корпусу дорадянських видових листівок, ілюстрованих видами міст та містечок Криму почалось 1895 року, адже саме цим ро- ком за датою проходження пошти датується листівка із зображенням будівлі на мисі Ай-Тодор, де після 1912 року було побудовано замок «Ластівчине гніздо» [9]. Видання листівок з кримськими видами розви- валось у русі загальноімперського процесу, який пізніше отримав назву «золотий час листівки». Трохи більше ніж за два десятиліття: з 1895 до 1917 років видавництво листівок з другорядного доходу фотомайстерень ISSB 2078-0133 220 перетворилось в окрему галузь поліграфічної промисловості. До вигото- влення світлин, перенесення їх на поштовий бланк, тиражування та роз- повсюджування готових поштових посилань залучилися майже всі міста та містечка Російської імперії та закордонні фірми. З 1895 до 1917 року сформувався значний корпус кримських видо- вих документальних листівок, який можна вважати своєрідним «фото- літописом» життя півострова на початку ХХ століття. Оцінюючи приб- лизну кількість оригінальних видів, ми можемо говорити більш ніж про 3,5 тисячі видань. Кількість видань окремих видів залежала від попиту на них серед відпочиваючих, тому найбільше презентовані на ілюстрованій стороні листівок туристичні та видавничі центри: Пів- денний берег Криму (ПБК), Бахчисарай, Севастополь, Сімферополь, Феодосія [10]. Найбільшу увагу до загальних видів міст і містечок приділило в своїх листівках акціонерне товариство «Гранберг». Серед продукції цієї фірми знаходимо посилання із світлинами міст Південного берегу Криму, Феодосії, Сімферополя. Незначна увага в перший період вида- вництва (до 1904 року) приділялася Севастополю [11]. Крім власних негативів, видавництво займалося виготовленням листівок з фотогра- фій майстрів з різних куточків Європи. Російські поштові картки цього видавництва призначалися виключно для внутрішньої кореспонденції. Якістю продукції відрізнялись фототипія видавництва О. С. Суворіна та друкарня Шерер і Набгольц, що розташовувалися в Москві. Крім них серед зарубіжних компаній листівки з краєвидами Криму друкували і багато інших, але менш відомих видавництв, такі як берлінське фірми ERRTEE (виробник фотоапаратів) для якої видання листівок було своєрідною рекламою для своїх апаратів. Усе що ще ві- домо про це видавництво – це його розташування у Берліні, як і про фірму Conrad A. Muller ECo, яка розташовувалася в Нюрнберзі. Особливий інтерес може викликати продукція німецького видавни- цтва Dr. Trenkler&Co з Лейпцига, адже їх листівки випускалися в пері- од німецької окупації 1918 року. На одній із листівок, присвяченій Фе- одосії відображені німецькі солдати, що прогулюються поряд з Місь- кими купальнями [12]. Іншим значним видавцем кримських видових листівок, але вже ро- сійським, була Община святої Євгенії, яка займалася випуском пошто- вих карток у благодійних цілях. За два десятиліття до 1917 року Об- щиною були випущені листівки 6406 назв (з них 3000 видових, 200 географічних, а інше – репродукції картин та вітальні листівки). З 1901 Праці Центру пам’яткознавства, вип. 23, К., 2013 221 по 1915 роки вийшло 11 видань каталогу випущених громадою листі- вок. Тиражі листівок спочатку були вельми невеликими – всього кілька сотень примірників, але з 1907 року звичайний тираж став у 10 тисяч примірників, а деякі, найбільш популярні листівки, витримували 5–6 видань. Загальна ж кількість випущених листівок за 20 років переви- щила 30 мільйонів [13]. Власне кримськими видами були ілюстровані 159 листівок, основна увага в яких приділялась Південному берегу Криму. За кількістю ори- гінальних видів, виданих Громадою, Крим обійшов інші місцевості. Картки з видами ПБК випускалися для «Громади ...» німецьким видав- ництвом Ph. Bäcker (Autzine Editions artistiques) [14]. Найбільшим видавництвом видових листівок в останнє десятиліття перед революцією було «контрагентство О. С. Суворіна і Ко». Корис- туючись своїми винятковими зв'язками, власник урядової газети «Но- вий час» О. С. Суворін отримав від Міністерства шляхів сполучення в оренду книжкові та газетні кіоски на всіх залізничних станціях Росії. Видаючи листівки з видами мало не всіх міст Росії і навіть більш-менш значних станційних селищ, О. С. Суворін з успіхом розповсюдив ці видання через орендовані ним вокзальні кіоски. Після смерті Олексія Сергійовича його сини випустили ще три ви- дання листівок спільно з московською фототипією Шерер і Набгольц. Ці листівки відрізнялися більш низькою якістю, ніж випуски самого О. С. Суворіна. Крім листівок, ілюстрованих видами Феодосії, відомі картки з видами Сімферополя із зазначенням його авторства на лицьо- вій стороні [15]. У центрі Таврійської губернії – Сімферополі – виданням листівок, крім згаданих міжнародних, займалися і місцеві друкарні, фотоательє і фототипії. Найбільшими з них були: «Видавництво Мирона Малинсь- кого», господар якого співпрацював з контрагентством О. С. Суворіна і фототипією Шерер і Набгольц у Москві, Акціонерним товариством Гранберг в Стокгольмі. Видання художнього магазину І. П. Руденкова, випускало не тільки свої листівки у видавництвах Гранберг і Verlag A. K. Richter, але і використовувало свої потужності [16]. Найбільш продуктивним серед кримських видавців було видавниц- тво Вассермана, з під пресу якого виходили листівки не тільки з вида- ми Феодосії, а й інших міст Криму. Авторство перших відомих листі- вок по Феодосії приписують видавництву паперового і книжкового магазину Г. І. Реймхе, але, на жаль, листівок його відомо небагато, то- ISSB 2078-0133 222 му достовірно атрибутувати деякі не підписані листівки, як видані Реймхе, неможливо [17]. Крім Феодосії, велика кількість місцевих видавців, що використо- вують як свої, так і інші друкарні, знаходилася в Севастополі і, де візо- ві листівки випускали власники книгарень Д. О. Харченко, Є. М. Ков- шанли [18]. Випуском севастопольських видів на листівках займалася власниця книгарні в Ялті Ю. Волкова. Видання І. М. Протопопова, власника ма- газину канцелярських товарів, вважається найбільшим у дорадянсько- му Севастополі. Відомо близько 100 оригінальних видів міста і око- лиць, віддрукованих з його негативів у друкарнях Шеррер Набгольц і Ко в Москві і Гранберг в Стокгольмі. Найбільш відомий з кримських майстрів фотомистецтва – Василь Нікандрович Сокорнов, займався виготовленням фотографій із зобра- женням Південного берега. Більшість дорадянських його робіт було видано на поштових картках. Друкуванням відкритих листів, ілюстро- ваних фотографіями Василя Никандровича, займався ряд видавців, від місцевих до міжнародних. На даний момент дослідникам вдалося відновити аспект співпраці Василя Никандровича з наступними видавцями: Абільтааром Умеро- вим з Бахчисараю, Акціонерним товариством «Гранберг» і Видавницт- вом «Ернст Г. Сванстром і син» зі Стокгольма, Бібліотекою Ю. В. Вол- кової, Дмитром Николічем, З. В. Несвітайловим і «Фотографія І. Семе- нова» з Ялти, Бібліотекою і книжковим магазином Девічинського (Алупка), Видавництвом Союзу Св. Євгенії Червоного Хреста з Санкт- Петербурга, «Котрагенством друку», «Торговим домом Еккель Калах» і «Шерер, Набгольц і Ко» з Москви, «Північним Видавництво»; «Штен- гель і Ко» з Дрездена [19]. Раніше за всіх ілюструвати свої поштові картки фотографіями Ва- силя Никандровича, на думку дослідників його творчості, почала вида- вати Ю. В. Волкова. Майже в той же час листівки за негативами майс- тра видавав І. Семенов – ялтинський фотограф [20]. Також було вста- новлено, що Василь Никандровича займався видавництвом власних ілюстрованих листівок (вийшло шість видань самого майстра) [21]. Всі листівки, ілюстровані фотографіями майстра, незалежно від якості друку, відрізняв високий художній рівень. Про І. Семенова, на відміну від В. Н. Сокорнова, залишилася незна- чна кількість відомостей. Він був ялтинським фотографом і мав власне фотоательє в будинку Латри на Морській вулиці, де виготовляв порт- Праці Центру пам’яткознавства, вип. 23, К., 2013 223 рети і видавав ілюстровані поштові картки [22]. Крім цього він займав- ся видовою фотографією і друкував свої фотографії на поштових карт- ках власного випуску. Саме їм були зроблені унікальні знімки будівни- цтва Лівадійського палацу. І. Семеновим був складений альбом з влас- них фотографій Алупки, Ай-Тодора, Балаклави, Гурзуфа, Дюльбера, Лівадії, Сімеїзу, які використовувалися для ілюстрування відкритих листів [23]. Про видавничу діяльність Федора Орлова, автора багатьох фотог- рафій з кримськими видами, придворного фотографа Олександра III, до цих пір мало що відомо. Їм було видано багато власних фотографій, присвячених Алупці, Масандрі і Криму в цілому [24]. Він мав власне фотоательє в Ялті, де випускав листівки власного виготовлення, однак листівок цього видавництва відомо небагато. Судячи з випусків, які дійшли до нас, майстер співпрацював з Акціонерним товариством «Гранберг». «Золотий час листівки» співпав з одночасним існуванням в Криму двох урбанізаційних періодів та систем містобудування: турецько- татарської, яка брала свої коріння з Середньовіччя, та модернової ро- сійської, яка орієнтувалася на квартальну систему організації простору, з виділенням спеціалізації районів [25]. Ці два періоди не мали в Криму наслідувальних зв’язків і розвивались окремо. На початку ХХ століття перша система вже більше століття перебувала у стагнації у зв’язку із зменшенням татарського населення, а друга – переживала період розк- віту архітектурних форм. Одним з найпоширеніших сюжетів листівок були панорамні види міст та містечок Криму, які можна об’єднати загальною назвою «об- щие виды», якою вони анотувалися видавцями [26]. Друга група листі- вок була присвячена окремим вулицям, площам, провулкам, визначним місцям [27]. Саме ці дві групи листівок у більшій мірі репрезентують цілісний містобудівний розвиток кримських містечок на початку ХХ століття. Окрім як у зазначених групах листівок, зображення окремих будівель, споруд, монументів, які містяться на ілюстрованій стороні поштових посилань, представлені не окремо, а вписаними в оточуюче середовище [28]. Пошук та аналіз листівок для використання в місто- будівних дослідженнях потрібно проводити виходячи з багатьох фак- торів: ландшафту, що оточує місто, природних умов, характеру періоду забудови, який досліджується. Найбільш типовими для узбережних міст є загальні види, зроблені з боку моря, які ілюструють тільки першу лінію забудови [29]. Для міст ISSB 2078-0133 224 Південного берегу можна додати і знімки, зроблені з пагорбів та скель, які найбільш повно розкривають планувальну схему міста, але поза об’єктивом фотомайстра в такому разі залишаться «цілісний образ міс- та», який включає поєднання забудови і ландшафту [30]. Тим не менш картки, що ілюстровані такими видами, розкривають об’ємно- просторові співвідношення окремих частин забудови, планувальні осо- бливості та «силует міста» – «цілісне сприйняття оглядачем забудови та оточуючого ландшафту, співвідношень частин забудови, характер- ного для конкретного населенного пункту, за яким йде процес впізнан- ня» [31]. Судячи з листівок, не тільки в губернському центрі, та у великих містах одночасно існувало дві системи забудови: турецько-татарська та модернова. У другий період «золотого часу» листівок (1904–1914 рр.) у видавничих підписах з’являються визначення «старе місто» і «нове місто». Під написом «старе місто» завжди представлені світлини, присвя- чені турецько-татарському періоду забудови, тим не менш, беручи до уваги втручання в забудову цієї частини міст на початку ХХ століття, досліднику треба бути обережними у визначеннях. Прикладом можуть слугувати побудовані в ХІХ та на початку ХХ століття мечеті в Алупці та Гурзуфі, які були «вписані» в середньовічну планувальну схему «старого міста». Таке поєднання мало свої наслідки – через щільність забудови старої частини міст ці мечеті майже не мали свого двору [32]. В цілому ж, середньовічна забудова кримських міст залишалася майже незмінною за весь «золотий час». Джерела та література 1. Боярский П. В. Теоретические основы памятниковедения (постановка проблемы) / П. В. Боярский // Памятниковедение : теория, методология, практика. – М., 1986. – С. 3–8. 2. Основи пам’яткознавства / за ред. О. Л. Гріффена, О. М. Титової ; Центр пам'яткоз- навства НАН України і УТОПІК. – К., 2012. – С. 44. 3. Там само. – С. 46. 4. Закон України «Про охорону культурної спадщини» : розділ І : ст. 2 // Відомості Верховної Ради України. – 2000 – № 39. – С. 333. 5. Беньямин В. Произведение искусства в эпоху его технической воспроизводимости / В. Беньямин. – М. : Искусство, 1996. – С. 71. 6. Соколов А. Б. Текст, образ, интерпретация : визуальный поворот в современной западной историографии / А. В. Соколов // Очевидная история : проблемы визуаль- ной истории России XX столетия. – Челябинск, 2008. – С. 11. Праці Центру пам’яткознавства, вип. 23, К., 2013 225 7. Дробна І. В. Джерелознавчий аналіз документальних листівок : етапи дослідницької процедури / І. В. Дробна // Вісник Кам’янець-Подільського нац. ун-ту імені Івана Огіє- нка : історичні науки. – 2008. – Вип. 2. – С. 274–281 ; Маркітан Л. П. Постать Івана Франка в кінофотодокументах / Л. П. Маркітан // Укр. іст. журн. – 2006. – № 5. – C. 206–212 ; Іваненко А. М. Твори зображального мистецтва як історичне джерело / А. М. Іваненко // Вісник Київського ун-ту імені Тараса Шевченка. – К., 1999. – 48–51. 8. Магидов В. М. Историческое и технотронное источниковедение / В. М. Магидов // Вспомогательные исторические дисциплины : источниковедение – методология ис- тории в системе гуманитарного знания : матер. XX междунар. науч. конф. : в 2 ч. – М., 2008. – Ч. 1. – С. 43–54. 9. Ялта : Ай–Тодор : [ Открытое письмо]. – [Б.м.], 1895. 10. Ёлкин С. Желанные весточки с Юга : Крым в зеркале открыток / С. Ёлкин // Василий Сокорнов : виды Крыма / Гос. центр фотографии. – СПб., 2006. – С. 27. 11. [№ 113] : Крым : Алушта : пристань Р.О.П. и Т. : [открытое письмо]. – Стокгольм : акц. о-во «Гранберг», [после 1904]. – [аннот. илл. стор на рус. и фр. языках]; [№ 2] : [Ялта] : [панорама] : [печатное]. – Стокгольм : акц. о-во «Гранберг», 1916; [№ 168] : Крым : Севастополь : почтовая карточка / Granbergs brefkort. - Стокгольм : акц. о-во «Гранберг», [после 1904]. – [аннот. об. стор. на фр. языке]; Крым : Симеиз : общий вид : открытое письмо / изд. библ. Девичинского. - Стокгольм : акц. о-во «Гранберг», [после 1904]. – [аннот. ил. стор. на рус. и фр. языках]; Новый Симиез : общий вид : почтовая карточка / С. Сиямиди. – [Стокгольм] : [акц. о-во «Гранберг»]. – [после 1909]. 12. Поклон из Феодосии : каталог видовых открыток (1899–1918) / сост. А. О. Олещук, В. А. Диканов ; Феодосийский музей денег. – Феодосия, 2005. – С. 113. 13. Снегурова М. Община Св. Евгении / М. Снегурова // Наше наследие. – 1991. – № 3 (21). – С. 31–32. 14. Алупка : скала Айвазовского: [почтовая карточка]. – Ph. Bäcker, [Б.г]. 15. Поклон из Феодосии : каталог видовых открыток (1899–1918) / А. О. Олещук, В. А. Диканов ; Феодосийский музей денег. – Феодосия, 2005. – С. 114. 16. Симферополь на старой открытке (1898–1918) : альбом–каталог / авт. текст. и сост. А. Пилашевич, В. Кацубинский; изд. В. Диканов – Симферополь, 2006. – С. 136–138. 17. Поклон из Феодосии : Каталог видовых открыток (1899–1918) / А. О. Олещук, В. А. Диканов; Феодосийский музей денег. – Феодосия, 2005. – С. 110 – 111. 18. Там само. – С. 109–113. 19. Ёлкин С. Желанные весточки с Юга : Крым в зеркале открыток / С. Ёлкин // Василий Сокорнов : виды Крыма / Гос. центр фотографии. – СПб., 2006. – С. 29. 20. Морозов С. Атрибуция произведений Василия Сокорнова по открыткам / С. Морозов // Василий Сокорнов : виды Крыма / Гос. центр фотографии – СПб., 2006. – С. 33. 21. Ёлкин С. Желанные весточки с Юга : Крым в зеркале открыток / С. Ёлкин // Василий Сокорнов : виды Крыма / Гос. фотографии. – СПб., 2006. – С. 27–32. 22. Морозов С. Атрибуция произведений Василия Сокорнова по открыткам / С. Морозов // Василий Сокорнов : виды Крыма / Гос. центр фотографии – СПб., 2006. – С. 33. 23. Семёнов И. Воспоминания о Крыме : Ялта : [фотоальбом] / сост. и авт. фотографий И. Семенов. – Стокгольм : изд-во «Акционерное общество Гранберг», 1913. – 41 л. с ил. ISSB 2078-0133 226 24. Дубилей Л. П. Фотографии с видами Крыма из архива А. Л. Бертье-Делагарда / Л. П. Дубилей // III Таврические научные чтения, посвященные 160–летию со дня рождения А. Л. Бертье–Делагарда (г. Симферополь, 24 мая 2002 г.) : сб. мат. / Крым. респуб. краевед. музей. – Симферополь : Тритон, 2003. – С. 26. 25. Верменич Я. Історична урбаністика в Україні : теорія містознавства і методика літо- числення / Ін-т історії України НАН України. – К., 2011. – С. 175–180, 193–201. 26. [№ 10] : Севастополь : [общий вид с моря] : открытое письмо / Н. А. Вязнов. – Berlin : kunstanstalt «G. Bruckan», [до 1904]; [№3158] : общий вид Нового Симеиза : откры- тое письмо. – [Б.м.], [после 1904]; [№ 35] : Гурзуф: общий вид : [открытое письмо] / изд. фот. И. Семенова. – Стокгольм : акц. о-во «Гранберг», [до 1904]. – [аннот. илл. стор на рус. и фр. языках]. 27. [№ 5] : [Крым] : Феодосия : Итальянская улица : открытое письмо / И. Вассерман. - Стокгольм : акц. о-во «Гранберг», [после 1904]. 28. [№ 18а] : Крым : Севастополь : памятник адмиралу Нахимову : открытое письмо / изд. кн. маг. Н. А. Вязнова. – Севастополь, [после 1904]. 29. [№1 736/6] : Крым : [Гурзуф] : [вид на мечеть] : открытое письмо. – [Стокгольм] : [изд-во «Ернст Г. Сванстрем»], [после 1904]; [№ 19] : Привет из Крыма : Алупка : [мечеть и базар] : открытое письмо. – Москва : фототип. Отто Ренуар, [до 1904]. [№ 181] : Ялта : вид на старый город с мола : открытое письмо / изд. Дм. Николича. - [Б.м.], 1911. – [№ 10346]. 30. [№ 113] : Крым : Алушта : пристань Р.О.П. и Т. : [открытое письмо]. – Стокгольм : акц. о-во «Гранберг», [после 1904]. – [аннот. илл. стор на рус. и фр. языках]. 31. Гутнов, А. Э. Эволюция градостроительства / А. Э. Гутнов. – М. : Стройиздат, 1984. – С. 12. 32. [№1 736/6] : Крым : [Гурзуф] : [вид на мечеть] : открытое письмо. – [Стокгольм] : [изд-во «Ернст Г. Сванстрем»], [после 1904]; [№ 19] : Привет из Крыма : Алупка : [мечеть и базар] : открытое письмо. – Москва : фототип. Отто Ренуар, [до 1904]. Яшный Д. В. Досоветские документальные открытки как источник по изучению утраченного градостроительного наследия Крыма (1895-1917). Рассмотрена методологическая основа использования досоветских докумен- тальных открыток в изучении утраченного градостроительного наследия на основе обширного корпуса крымских видов. Проведен анализ прямой и опосредованной историографии, ставшей основой для исследования: работ по урбанистической истории, истории видовых открыток, основам исследования утраченного градо- строительного наследия. Определены основные дефиниции исследования и крите- рии их определения. Подняты вопросы о понятии «утраченное градостроительное наследие». Введена в научный оборот типология и классификация видовых откры- ток, которые могут быть использованы в изучении утраченного градостроительного наследия. На основе корпуса крымских документальных открыток, восстановлены основы функционирования, и сосуществования архитектурных элементов различ- ных градостроительных периодов в городах полуострова на начало ХХ века. Праці Центру пам’яткознавства, вип. 23, К., 2013 227 Ключевые слова: утраченное градостроительное наследие, документальные открытки, культурное наследие. Yashnyy D. Pre-Soviet Documentaries Cards As a Source For The Study Of Lost Urban Heritage Of Crimea (1895-1917). The author examines the methodological basis of the use of pre-Soviet documentaries cards in the study lost urban heritage through an extensive body of Crimean species. The analysis of direct and indirect historiography, which became the basis for the study: works on urban history, the history of postcards, basic research of the lost urban heritage. The basic definition of the study and the criteria for their definition. Raised questions about the concept of «the lost urban heritage.» Introduced into scientific typology and classifica- tion of specific cards that can be used to study the lost urban heritage. On the basis of the body of the Crimean documentaries cards, restored basic operation and co-existence of different architectural elements of urban planning periods in the cities of the peninsula at the beginning of the twentieth century. Given the possibility of using postcards to pro- mote the cultural heritage within the «visual turn in Science» with a visual «immersion» reader in the era of the early twentieth century. Appeal to the vast unexplored body graph- ic sources on the history of the urbanization of the peninsula in the early twentieth cen- tury, allows to identify the main trends in the development of urban development in the conditions of self-government of cities. The article is of interest to researchers in the field of source, historic urban planning, culture, historians and anyone who is interested in the history of the Crimea. Key words: lost urban heritage, documentary postcards, cultural heritage. Подано до друку: 17.05.2013 р.

Дорадянські документальні листівки як джерело з вивчення втраченої містобудівної спадщини Криму (1895–1917)

Institution

Ähnliche Einträge