Луганський музей живописної культури 1920–1924 рр.
Стаття присвячена дослідженню історії становлення Луганського музею живописної культури. У ній висвітлено процес створення музею, охарактеризовано основні заходи та напрями його практичної діяльності. Розглянута експозиційна, культурно-освітня та фондова діяльність музею....
Gespeichert in:
| Datum: | 2013 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2013
|
| Schriftenreihe: | Праці Центру пам’яткознавства |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/81588 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Луганський музей живописної культури 1920–1924 рр. / М.О. Принь // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2013. — Вип. 24. — С. 168-172. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-81588 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-815882015-05-19T03:02:20Z Луганський музей живописної культури 1920–1924 рр. Принь, М.О. Музеєзнавство Стаття присвячена дослідженню історії становлення Луганського музею живописної культури. У ній висвітлено процес створення музею, охарактеризовано основні заходи та напрями його практичної діяльності. Розглянута експозиційна, культурно-освітня та фондова діяльність музею. Статья посвящена исследованию истории становления Луганского музея живописной культуры. В ней освещен процесс музея создания, охарактеризованы основные мероприятия и направления его практической деятельности. Рассмотрена экспозиционная, культурно-образовательная и фондовая деятельность музея. The article is dedicate to the history of formation of Luhansk Museum of Artistic Culture. It highlighted the creation of the museum, describes the main activities and the practice areas of the museum. Consider his exposition, cultural and educational activities and fund work. 2013 Article Луганський музей живописної культури 1920–1924 рр. / М.О. Принь // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2013. — Вип. 24. — С. 168-172. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 2078-0133 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/81588 (069)(091)(477.61)»1920–1924» uk Праці Центру пам’яткознавства Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Музеєзнавство Музеєзнавство |
| spellingShingle |
Музеєзнавство Музеєзнавство Принь, М.О. Луганський музей живописної культури 1920–1924 рр. Праці Центру пам’яткознавства |
| description |
Стаття присвячена дослідженню історії становлення Луганського музею живописної культури. У ній висвітлено процес
створення музею, охарактеризовано основні заходи та напрями
його практичної діяльності. Розглянута експозиційна, культурно-освітня та фондова діяльність музею. |
| format |
Article |
| author |
Принь, М.О. |
| author_facet |
Принь, М.О. |
| author_sort |
Принь, М.О. |
| title |
Луганський музей живописної культури 1920–1924 рр. |
| title_short |
Луганський музей живописної культури 1920–1924 рр. |
| title_full |
Луганський музей живописної культури 1920–1924 рр. |
| title_fullStr |
Луганський музей живописної культури 1920–1924 рр. |
| title_full_unstemmed |
Луганський музей живописної культури 1920–1924 рр. |
| title_sort |
луганський музей живописної культури 1920–1924 рр. |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Музеєзнавство |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/81588 |
| citation_txt |
Луганський музей живописної культури 1920–1924 рр. / М.О. Принь // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2013. — Вип. 24. — С. 168-172. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| series |
Праці Центру пам’яткознавства |
| work_keys_str_mv |
AT prinʹmo lugansʹkijmuzejživopisnoíkulʹturi19201924rr |
| first_indexed |
2025-07-06T06:44:39Z |
| last_indexed |
2025-07-06T06:44:39Z |
| _version_ |
1836878955709202432 |
| fulltext |
Ðîçä³ë ²VÌÓÇŪÇÍÀÂÑÒÂÎ
УДК (069)(091)(477.61)»1920–1924»
М.О. ПРИНЬ
Луганський музей
живописної культури 1920-1924 рр.
Стаття присвячена дослідженню історії становлення Луган-
ського музею живописної культури. У ній висвітлено процес
створення музею, охарактеризовано основні заходи та напрями
його практичної діяльності. Розглянута експозиційна, культурно-
освітня та фондова діяльність музею.
Ключові слова: художній музей, експонати, фондова робота,
експозиція, просвітницька діяльність, «Дар Одеси Донбасу».
Метою публікації є висвітлення історії діяльності
Луганського музею живописної культури як одного зі
складових нової музейної мережі Радянської України
на етапі її зародження та становлення.
Початок 1920-х років позначився в УСРР змінами
в економічній, культурній, суспільній сферах життя.
Розпочинається формування музейної мережі на заса-
дах соціалізації й на східних теренах УСРР.
Огляд історіографії музейної справи на Луганщині
в повному обсязі ще не розроблявся. Окремі публіка-
ції з історії місцевих музеїв у роботах І.М. Ключневої,
Т.М. Клочко, Н.М. Радченко, Л.М. Борщенко й інших
не дають вичерпної інформації щодо створення, ста-
новлення та розвитку музейної мережі Луганщини.
Формування фондової й експозиційної колекції
Луганського музею живописної культури почалося
восени 1920 р., коли до Луганська була привезе-
на з Москви та Харкова велика кількість експонатів
для музею – меблі, порцеляна, бронза. Цього ж року
завдяки вольовому рішенню завідуючого Донецьким
губернським відділом народної освіти Істоміна з
Маріупольського музею краєзнавства були передані
до луганського музею 3 картини: «Дівчина біля пере-
возу» роботи М.К. Пимоненка, «Діти з ягодами біля
панського ґанку» пензля М.П. Богданова-Бєльського
та «Осінній пейзаж» В.К. Біляницького-Бірулі [1].
Неможливо обійти увагою і той внесок, який зробив луганський громад-
ський діяч, меценат, викладач, директор лікеро-горілчаного заводу Микола
Іванович Стефанович. Усе своє життя він із дружиною та дочкою збирав пред-
мети, які мали історичну та культурну цінність, і саме його колекція стала
основою створеного музею. Крім особистої колекції, родина Стефановичів
віддала під музей власний будинок.
Для відвідувань музей був відкритий у січні 1920 р. Він займав двопо-
верховий будинок, у якому було 11 кімнат і 2 широких світлих коридори [2].
Штатний розпис музею складався лише з посади завідуючого, яку обійма-
ла дружина Миколи Стефановича – Софія Іллівна Стефанович [3], а в 1923 р.
штат збільшується аж удвічі – з’являється одиниця прибиральниці.
Музей розпочав свою роботу в тяжких умовах. Він утримувався на кошти
місцевого бюджету, яких для повноцінного функціонування закладу було зама-
ло. Заробітна плата завідуючої складала 38 крб. 75 коп., упродовж 1923 р. музей
отримав на господарчі витрати всього 25 крб. [4]. Протягом перших трьох років
заклад не мав коштів на опалення, будинок і його дах потребували ремонту, від-
новлення системи водяного опалення, яке вийшло з ладу за роки безгрошів’я [5].
Температура в приміщенні музею в зимовий період падала до –4 С0, що, звісно,
негативно відбивалося на його роботі. Для прикладу, в доповіді представника
повітової політосвіти у січні 1921 р. було зазначено, що діяльність музею досить
слабка, спостерігаються тільки поодинокі відвідування [6].
У листопаді 1922 р. до складу Луганського музею живописної культури дода-
ється вся фондова колекція Луганського культурного музею, який упродовж
наступних неповних трьох років існував паралельно [7]. Перша половина лис-
топада була присвячена перевезенню й упорядкуванню матеріалів Луганського
культурного музею, які додалися до фондів Музею живописної культури, тому
музей для відвідувачів у цей період був зачинений. Після того як нові експона-
ти зайняли свої місця, у Музеї живописної культури побувала комісія губнарос-
віти спільно з представниками Луганського повітового відділу народної освіти.
Упродовж 1923 р. всі зусилля музейних працівників були сконцентрова-
ні на поповненні фондової колекції та просвітницькій діяльності. Станом на
початок цього року музей мав 429 експонатів, а в лютому з Бахмута надійшли
ще додаткові 40 експонатів: 20 картин і 20 виробів із порцеляни.
Незважаючи на скрутне фінансове становище, неможливість постійного ста-
лого зв’язку з закладами культури, відсутність опалення, нестачу музейного устат-
кування – на деяких картинах навіть бракувало рам, музей набув популярності
серед місцевого населення. Через те, що цей заклад відвідували переважно місцеві
мешканці, його привабливість цілком залежала від регулярних надходжень нових
експонатів. Наприклад, у лютому 1923 р. нові поповнення з м. Бахмут зацікави-
169Праці Центру пам'яткознавста, вип. 24, К., 2013
170 ISSN 2078-0133
ли відвідувачів, і, попри холоднечу в приміщенні, тут побувало 253 чол. Загалом
же, у зимовий період музей відвідувало набагато менше людей, і показник скла-
дав ледве понад 500 візитерів, для яких проводилися екскурсії [8].
Навесні заклад продовжив свою роботу з розбирання колекції культурного
музею й екскурсійної діяльності. Сюди охоче ходили учні трудових шкіл, сту-
денти робітничого факультету, педагогічних губернських курсів і сільськогос-
подарського технікуму [9]. Також у його стінах знаходили притулок слухачі
художньої студії, які ознайомлювалися з експонатами та проводили практичні
заняття, копіюючи живописні твори [10].
Наприкінці 1923 р. фондова колекція музею налічувала 1229 експонатів,
з яких живопис представляли 197 експонатів, порцеляну – 101, меблі – 49,
скульптуру – 36, нумізматику – 134, мистецтво Китаю та Сходу – 52, україн-
ське мистецтво – 45. Також до колекції входили 7 килимів і 4 гобелени [11].
Природничо-географічний відділ вмістив 437 експонатів із зоології, ботаніки,
географії, техніки, серед яких колекції чучел тварин і птахів, ентомологічна
колекція, таблиці з зоології та ботаніки, ботанічні атласи, колекція мінералів,
навіть деякі скам’янілості та викопні кістки мамонта [12].
При налагодженні сталих зв’язків між губерніями республіки Одеський губ-
виконком, маючи у своєму підпорядкуванні 29 музеїв і великий музейний фонд,
запропонував допомогу молодій Донецькій губернії у створенні нового музею
[13]. З цією метою з експонатів Одеського музейного фонду було сформовано
спеціальний музей у складі 250 експонатів, які були структуровані за експози-
ційними відділами та ретельно запаковані у 10 ящиків загальною вагою 60 пудів
[14]. Дійсно, «Дар Одеського Губвиконкому Донбасу» став істотним джерелом
поповнення фондової колекції луганського музею. В сучасній історіографії ця
назва дещо скоротилася і виглядає так: «Дар Одеси Донбасу».
У квітні 1924 р. Луганською окрнаросвітою до Одеси був відряджений пра-
цівник, який і здійснив цю місію – доставку подарунка. Його склад містив 30
картин із рамами, серед яких були оригінали таких визначних художників зі
світовим ім’ям, як О.М. Бенуа, Л.Ф. Лагоріо, Ф.А. Малявін, В.Є. Маковський,
3 одиниці меблів, 4 скульптури, 4 килими, 3 альбоми, 7 ваз, 1 гобелен, архео-
логічна колекція давньогрецьких посудин у кількості 82 одиниці. Природничо-
географічний відділ музею поповнився на 79 експонатів, серед яких 26 – із зоо-
логії, 29 – з ботаніки, 6 – з географії, промисловості – 15 і 3 мінерали. Всього
з Одеси до Музею живописної культури в Луганську надійшло 263 експонати.
Цей новий матеріал надав можливість переробити музейну експозицію, роз-
містивши експонати за епохами та суттєво доповнивши 7 музейних залів. У залі
№ 1 містилися 22 зразки живопису XVI–XVII ст. та епохи Відродження (XIV–
XVI ст.). Це були копії робіт Рубенса, Рембрандта, Мурильо, Корреджо й інших.
Також серед експонатів знаходилася Біблія 1654 р. та Євангеліє чотирма мова-
171Праці Центру пам'яткознавста, вип. 24, К., 2013
ми 1630 р. Зал № 2 був присвячений кінцю XVIII – початку ХІХ ст. У його екс-
позиції представлені 18 картин, меблі в стилі ампір, порцеляна та книги 1788 та
1820 років; зал № 3 являв собою куточок 40-х років ХІХ ст. – меблі, гравюри,
акварелі, порцеляна. У залах № 3 та № 4 знаходилися твори академічного живо-
пису – оригінали таких митців, як В.Є. Маковський, М.П. Богданов-Бєльський.
Також була представлена значна колекція порцеляни – саксонської, севрської, із
Данії та Росії часу правління Миколи І.
У залі № 5 глядачі мали змогу побачити зразки живопису ХХ ст. 70 картин
втілювали в собі всі останні на той час течії художнього мистецтва: імпресіонізм,
кубізм, футуризм. Експонувалися роботи І.І. Машкова, В.В. Рождественського.
В експозиції були також представлені вироби з порцеляни, мармуру, бронзи та
деревини. Серед останніх – робота С.Т. Коньонкова «Голова Медузи Горгони».
Зал № 6 вражав витворами мистецтва з Китаю та Японії – бронза, порцеляна,
вишивка. Зал № 7 був присвячений українському мистецтву – зразки націо-
нального вишивання, гравюр, полотна М.К. Пимоненка.
Навіть незначне поліпшення матеріального становища музею в 1924 р. дало
змогу придбати декілька цінних речей з історії місцевого краю – фотографії
м. Луганська, кольчугу ІХ ст., зразок ливарної художньої роботи колишнього
патронного заводу – статуетка коваля, який працює.
Розвиваючись, музей ставав усе більш привабливим для людей. Взагалі за чоти-
ри роки існування музею його відвідало майже 16 тис. осіб: за 1920–1921 р. – 2616,
за 1921–1922 р. – 3582, за 1922–1923 р. – 4139, за 1923–1924 р. – 5428. Здебільшого
це були школярі, робочі, червоноармійці та, меншою мірою, селяни [15].
Луганський музей живописної культури формувався у дуже важкий час гро-
мадянської війни, голоду, відсутності фінансування й опалення. Попри згадані
труднощі, завдяки своїм засновникам – родині Стефановичів він став одним із
перших художніх музеїв на теренах східних округ УСРР, доступних для відвід-
ування всіма верствами населення. Незважаючи на реалії вже повоєнного часу,
вкрай мізерне фінансування, музей провадив експозиційну, культурно-освітню
діяльність, продовжував комплектувати фонди. Та все більше звертав на себе
увагу державних політосвітніх органів, які ставили за мету проведення партійної
агітації та пропаганди. Згодом, наприкінці 1924 р., Луганський музей живопис-
ної культури та Соціальний обласний музей об’єдналися в один – Державний
соціальний музей Донбасу, розпочавши новий відлік у розвитку музейної мере-
жі Луганщини.
Джерела та література
1. Державний архів Луганської області (далі – ДАЛО), ф. Р-401, оп. 1, спр. 554, арк. 203.
2. Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (далі –
ЦДАВО України), ф. Р-166, оп. 4, спр. 190, арк. 242.
172 ISSN 2078-0133
3. ДАЛО, ф. Р-405, оп. 1, спр. 21, арк. 21.
4. ЦДАВО, ф. Р-166, оп. 4, спр. 190, арк. 243 зв.
5. ДАЛО, ф. Р-401, оп. 1, спр. 540, арк. 2–2 зв.
6. Там само, ф. Р-405, оп. 1, спр. 21, арк. 29–29 зв.
7. ЦДАВО, ф. Р-166, оп. 4, спр. 190, арк. 242.
8. ДАЛО, ф. Р-401, оп. 1, спр. 24, арк. 99.
9. Там само, арк. 138.
10. ДАЛО, ф. Р-401, оп. 1, спр. 23, арк. 174.
11. Там само, спр. 34, арк. 222.
12. Там само, спр. 595, арк. 6–10.
13. Державний архів Одеської області (далі – ДАОО), ф. Р-150, оп. 1, спр. 601, арк. 5.
14. Там само, арк. 42–43.
15. ЦДАВО, ф. Р-166, оп. 4, спр. 190, арк. 242 зв.–243 зв.
Прынь М.О. Луганский музей живописной культуры 1920-1924 гг.
Статья посвящена исследованию истории становления Луганского музея живописной
культуры. В ней освещен процесс музея создания, охарактеризованы основные мероприятия и
направления его практической деятельности. Рассмотрена экспозиционная, культурно-образо-
вательная и фондовая деятельность музея.
Ключевые слова: художественный музей, экспонаты, фондовая работа, экспозиция, про-
светительская деятельность, «Дар Одессы Донбассу».
Pryn M.O. Luhansk Museum of Artistic Culture 1920-1924th
The article is dedicate to the history of formation of Luhansk Museum of Artistic Culture. It high-
lighted the creation of the museum, describes the main activities and the practice areas of the museum.
Consider his exposition, cultural and educational activities and fund work.
Keywords: art museum, exhibits, fund work, exposure, educational activities, «The Odessa’s Gift
to Donbas».
Подано до друку: 28.03.2013 р.
УДК: 069.1,94.930.85
І.В. НІКІТІНА
Інтеграція колекцій громадських музеїв
до Державного музейного фонду України
(на прикладі Народного музею історії
Балаклави)
У статті розглянуто шлях включення колекції з Народного музею історії Балаклави до
фондів Національного музею героїчної оборони і визволення Севастополя, простежено стан
отриманої колекції, охарактеризований її зміст, з’ясовані основні проблеми щодо її науко-
вого опрацювання. Доведено, що предмети колекції надають змогу значно поповнити зміст
державного музейного фонду з історії Балаклави; їх включення до фондів провідної музейної
установи Севастополя дозволило врятувати їх для культурного надбання країни.
Ключеві слова: колекція, музей, Балаклава, музейний фонд.
|