Дослідження пам’ятки архітектури на Вінничині – садиби Ланге
У статті описано дослідження занедбаної пам’ятки архітектури на Вінничині, висвітлено проблему правового забезпечення пам’яткоохоронної діяльності.
Збережено в:
| Дата: | 2014 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2014
|
| Назва видання: | Праці Центру пам’яткознавства |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/81747 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Дослідження пам’ятки архітектури на Вінничині – садиби Ланге / В.В. Смоляк, М.Ю. Білоус // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2014. — Вип. 25. — С. 70-73. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-81747 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-817472015-05-21T03:01:57Z Дослідження пам’ятки архітектури на Вінничині – садиби Ланге Смоляк, В.В. Білоус, М.Ю. Архітектурна та містобудівна спадщина У статті описано дослідження занедбаної пам’ятки архітектури на Вінничині, висвітлено проблему правового забезпечення пам’яткоохоронної діяльності. В статье описано исследование заброшенного памятника архитектуры в Винницкой области, освещена проблема правового обеспечения памятникоохранной деятельности. The paper describes the research abandoned architecture attractions in Vinnytsia Region, highlighted the problem of legal support activities for protecting cultural heritage. 2014 Article Дослідження пам’ятки архітектури на Вінничині – садиби Ланге / В.В. Смоляк, М.Ю. Білоус // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2014. — Вип. 25. — С. 70-73. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 2078-0133 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/81747 94(477.8) uk Праці Центру пам’яткознавства Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Архітектурна та містобудівна спадщина Архітектурна та містобудівна спадщина |
| spellingShingle |
Архітектурна та містобудівна спадщина Архітектурна та містобудівна спадщина Смоляк, В.В. Білоус, М.Ю. Дослідження пам’ятки архітектури на Вінничині – садиби Ланге Праці Центру пам’яткознавства |
| description |
У статті описано дослідження занедбаної пам’ятки архітектури на Вінничині, висвітлено
проблему правового забезпечення пам’яткоохоронної діяльності. |
| format |
Article |
| author |
Смоляк, В.В. Білоус, М.Ю. |
| author_facet |
Смоляк, В.В. Білоус, М.Ю. |
| author_sort |
Смоляк, В.В. |
| title |
Дослідження пам’ятки архітектури на Вінничині – садиби Ланге |
| title_short |
Дослідження пам’ятки архітектури на Вінничині – садиби Ланге |
| title_full |
Дослідження пам’ятки архітектури на Вінничині – садиби Ланге |
| title_fullStr |
Дослідження пам’ятки архітектури на Вінничині – садиби Ланге |
| title_full_unstemmed |
Дослідження пам’ятки архітектури на Вінничині – садиби Ланге |
| title_sort |
дослідження пам’ятки архітектури на вінничині – садиби ланге |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| publishDate |
2014 |
| topic_facet |
Архітектурна та містобудівна спадщина |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/81747 |
| citation_txt |
Дослідження пам’ятки архітектури на Вінничині – садиби Ланге / В.В. Смоляк, М.Ю. Білоус // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2014. — Вип. 25. — С. 70-73. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| series |
Праці Центру пам’яткознавства |
| work_keys_str_mv |
AT smolâkvv doslídžennâpamâtkiarhítekturinavínničinísadibilange AT bílousmû doslídžennâpamâtkiarhítekturinavínničinísadibilange |
| first_indexed |
2025-07-06T07:10:04Z |
| last_indexed |
2025-07-06T07:10:04Z |
| _version_ |
1836880557673283584 |
| fulltext |
70 ISSN 2078-0133
УДК 94(477.8)
В.В. СМОЛЯК
М.Ю. БІЛОУС
Дослідження пам’ятки архітектури
на Вінничині – садиби Ланге
У статті описано дослідження занедбаної пам’ятки архітектури на Вінничині, висвітлено
проблему правового забезпечення пам’яткоохоронної діяльності.
Ключові слова: пам’ятка архітектури, садиба Ланге, палац, пам’яткоохоронна діяльність.
Садиба була збудована наприкінці ХVІІІ ст. Спочатку головною спорудою
був т.зв. жовтий палац. Однак після споруди наприкінці ХVІІІ ст. – на початку
ХІХ ст. нового палацу, «жовтий палац» став використовуватися в якості фліге-
ля. Головний палац побудований у стилі пізнього класицизму, цегляний, одно-
поверховий, прямокутний у плані. У радянський час у палаці розміщувалася
школа. В даний час садиба закинута і поступово руйнується. До нинішнього
часу збереглися: головний палац, флігель (колишній «жовтий палац»), ворота,
круглий басейн, залишки парку. Статус – пам’ятка національного значення [1].
Палац у Нападівці – зразок історичної споруди кінця ХVІІІ ст. в стилі кла-
сицизм. Колишній володар – відомий данський поет, дипломат, перекладач і
науковець – Тор Ланге (1851–1915).
Палац у Нападівці заклав Валеріан Прилуцький (1740–1830). Далі палац
перейшов його сину Яну (?–1853). маєток після нього набув його родич Юліан
Струтинський. Останнім власником палацу був Т. Ланге. Палац оточував неве-
ликий парк, перед палацом знаходилася відкрита місцина. маєток був оточе-
ний муром з високою в’їздною брамою.
Колись палац виглядав так: головний палац збудований у стилі зріло-
го класицизму, цегляний, одноповерховий, прямокутний в плані. Фасади
п’ятидільні, з трьома ризалітами. Центральний ризаліт на головному фасаді
являє собою шестиколонний одноосьовий портик іонічного ордеру, піднятий
на високий стилобат, завершений трикутним фронтоном. На парковому фаса-
ді йому відповідає восьмиколонний портик. Бічні ризаліти з вікнами у напів-
циркульних пласких нішах закріплені кутовим рустом і архітектурно підсиле-
ні аттиками, в площині яких розташовані ліпні гірлянди. Планування палацу
анфіладне з двохстороннім розташуванням приміщень і овальним залом по
центральній осі. Овальний зал і суміжна з ним кімната прикрашені ліпними
барельєфами зі сценами на античні теми. Перекриття пласкі [2].
Без належного догляду садиба руйнується. В багатьох країнах це вважа-
ється злочином проти суспільства. При цьому статус об’єкта культурної спад-
71Праці Центру пам'яткознавста, вип. 25, К., 2014
щини є ґрунтом для вживання заходів із забезпечення збереження об’єкта при
проектуванні і проведенні будівельних, господарських та інших робіт землеко-
ристування. Існуюча культурна спадщина на сьогодні потребує кошти на утри-
мання в належному стані, який би відповідав вимогам благоустрою довкілля,
а не лякав своїм зовнішнім виглядом і духом руйнування [3].
На незадовільний стан пам’ятки архітектури впливає значне скорочення
державного фінансування реставраційно-ремонтних робіт. Тому об’єкт ніколи
не реставрувався. Для повноцінного функціонування галузі охорони та рестав-
рації пам’яток необхідно оновити, а подекуди й створити заново нормативну
базу, вдосконалити реєстр, розробити положення про передачу об’єктів в при-
ватну власність з обов’язком реставрувати цінність. Тоді маємо іншу серйоз-
ну проблему у сфері збереження пам’яток – це правове забезпечення залучен-
ня приватних інвестицій до відновлення, збереження і використання об’єкту.
Шляхом прийняття різноманітних і взаємо узгоджених нормативних актів
необхідно забезпечити:
– юридичні та фінансові гарантії інвестицій в пам’ятку, яка може переда-
ватись в дострокову оренду чи користування;
– звільнення від оподаткування;
– можливість легальної приватизації пам’ятки з подальшим зобов’язанням
реставрації та збереження її.
Вирішення всіх вищеназваних проблем надасть можливість розвиватися
туристичному бізнесу Вінничини, що позитивно вплине на всі сфери в цілому.
Пам’ятку можна використати як музей, переобладнати на творчу школу,
театр, тощо, задля залучення туристів і гостей міста, що неодмінно принесе
прибуток у місцевий бюджет, а також на подальше утримання і ремонтно-рес-
тавраційні роботи самої садиби Ланге.
Системного характеру в усіх регіонах України набули порушення законо-
давства з питань охорони та використання культурно-історичної спадщини під
час відведення земельних ділянок під забудову й інших комерційних цілей.
Навіть у разі припинення такої протиправної практики, щодо порушників, зде-
більшого, не передбачено належної відповідальності. [4]
Навіть за умови найсприятливіших економічних показників і максимально
можливого бюджетного фінансування, держава, як свідчить світовий досвід,
не може самостійно покривати всі витрати, необхідні для належного утри-
мання культурно-історичної спадщини. Випадки виділення окремими бізнес-
менами, фінансово-промисловими групами та підприємствами відповідних
сум на збереження чи відновлення об’єктів культурно-історичної спадщини в
Україні, як і раніше, мають, переважно, спорадичний характер. Незважаючи
72 ISSN 2078-0133
на всі дискусії про необхідність матеріального стимулювання у цій галузі –
створення системи податкових пільг для благодійництва та меценатства, жод-
них практичних кроків у цьому напрямі не зроблено. Відповідний зарубіжний
досвід також не використовується [5].
Необхідне залучення преси, радіо, телебачення, задля висвітлення перед
широкою громадськістю проблем, наслідків руйнування, щоб активізувати
захист і збереження культурної спадщини Вінничини.
Зазначені проблеми не вичерпують існуючих загроз національній куль-
турно-історичній спадщині. Але успішне їх вирішення, створило б підґрун-
тя для запобігання іншим. З цією метою потрібно терміново реалізувати
наступні заходи:
1. Планувати поступове збільшення видатків на збереження культурно-
історичної спадщини та передбачити механізм його зростання у подальшому
пропорційно зростанню доходної частини бюджету. Орієнтирами є європей-
ські стандарти, за якими бюджетні видатки на культуру в цілому становлять до
2 % на загальнодержавному рівні, та 3–4 % бюджету місцевого рівня.
2. Оголосити мораторій на 5 років (у разі необхідності він може бути про-
лонгований) на зведення за бюджетні кошти нових пам’ятників, чи відновлен-
ня вже неіснуючих. Вивільнені таким чином кошти спрямувати на збережен-
ня пам’яток, що перебувають у критичному стані. Їх перелік затвердити після
публічного обговорення.
3. Розглянути доцільність та можливість створення Державного комітету
охорони культурної спадщини як окремого органу державного управління у
складі Уряду з відповідними повноваженнями.
4. Створити спільну постійно діючу комісію з представників Міністерства
будівництва, архітектури та житлового комунального господарства і МВС для
моніторингу законності відведення землі під забудову поблизу пам’яток істо-
рії та архітектури.
5. Прискорити роботу з узгодження законів і спеціальних нормативно-
правових актів з питань охорони культурно-історичної спадщини з норма-
тивно-правовими актами, що регулюють відносини власності, а також щодо
узгодження внутрішнього законодавства України у цій галузі з підписаними
та ратифікованими нею відповідними міжнародними конвенціями, договора-
ми й угодами.
6. Розробити та впровадити систему податкових пільг для благодійництва
і меценатства, стимулювання туристичного бізнесу; на основі вивчення зару-
біжного досвіду розробити положення про передання в довгострокову оренду
затратних історичних пам’ятників.
73Праці Центру пам'яткознавста, вип. 25, К., 2014
УДК 339:94(477.43)«18»
О.М. ЗБРУЦЬКИЙ
Торгові ряди XVIII ст. в Ізяславі:
спроба локалізації
Використовуючи маловідомі архівні матеріали, автор розробляє свою версію стосовно
того, де були розташовані справжні торгові ряди ХVІІІ ст. м. Заслав (Ізяслав). Ставиться під
сумнів датування збереженого будинку на вул. Заславська, 33 кінцем ХVІІІ ст.
Ключові слова: Торгові ряди, Старе місто, Заслав, ратуша, площа.
У «книзі» архітектурної еволюції м. Ізяслав, що у Хмельницькій області,
багато втрачених сторінок. Відомо, що славетний осередок Волинської землі
постав як наслідок поєднання Старого міста на лівому березі р. Горинь і Нового
міста на правому. Археологічні розкопки у Старому місті впродовж 80-х – пер-
шої половини 90-х років ХХ ст., вкупі з прискіпливим вивченням старих літо-
писів, обґрунтовують версію щодо ототожнення міста з «Каменцем Ізяслава»,
знищеним монгольською навалою [1]. Його відновлення у ХІV ст. під назвою
Заслав, подальша розбудова і укріплення протягом ХV ст. [2], частково роз-
глянуто у новітніх публікаціях [3]. Виходу на «історичну арену» Заславських –
Джерела та література
1. Конвенція про охорону архітектурної спадщини Європи // Пам’ятки України: історія і культура. –
2006. – № 4. – С. 120–125.
2. Тимофієнко В. Пам’ятки архітектури: проблеми визначення та класифікації // Пам’яткознавчі
студії в Україні: теорія і практика. – К., 2007. – С. 274.
3. Бондаренко Р. Пам’ятки архітектури та містобудування в контексті комплексних пам’яток істо-
рії та культури // Праці центру пам’яткознавства. – К., 2004. – Вип. 6. – С. 74–82.
4. Бондаренко Р. Дослідження та охорона архітектурної спадщини // Історико-культурна спадщи-
на України: проблеми дослідження та збереження. – К., 1998. – С. 283–320.
5. Водзинський Є. Історичні міста України: дослідження та охорона спадщини – 1996. – № 2, ч. 1. –
С. 243–254.
Смоляк В.В. Белоус М.Ю. Исследование памятника архитектуры на Винничине
– усадьбы Ланге
В статье описано исследование заброшенного памятника архитектуры в Винницкой
области, освещена проблема правового обеспечения памятникоохранной деятельности.
Ключевые слова: памятник архитектуры, усадьба Ланге, дворец, памятникоохран-
ная деятельность.
Smolyak V.V. Bilous M.Yu. Studying the architectural site of cultural heritage in
Vinnytsia – Lange’s barton
The paper describes the research abandoned architecture attractions in Vinnytsia Region,
highlighted the problem of legal support activities for protecting cultural heritage.
Key words: interesting architecture, Lange’s barton, palace, activities for protecting cultur-
al heritage.
Подано до друку: 03.04.2014 р.
|