Торгові ряди XVIII ст. в Ізяславі: спроба локалізації
Використовуючи маловідомі архівні матеріали, автор розробляє свою версію стосовно того, де були розташовані справжні торгові ряди ХVІІІ ст. м. Заслав (Ізяслав). Ставиться під сумнів датування збереженого будинку на вул. Заславська, 33 кінцем ХVІІІ ст....
Gespeichert in:
| Datum: | 2014 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2014
|
| Schriftenreihe: | Праці Центру пам’яткознавства |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/81749 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Торгові ряди XVIII ст. в Ізяславі: спроба локалізації / О.М. Збруцький // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2014. — Вип. 25. — С. 73-84. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-81749 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-817492015-05-21T03:02:11Z Торгові ряди XVIII ст. в Ізяславі: спроба локалізації Збруцький, О.М. Архітектурна та містобудівна спадщина Використовуючи маловідомі архівні матеріали, автор розробляє свою версію стосовно того, де були розташовані справжні торгові ряди ХVІІІ ст. м. Заслав (Ізяслав). Ставиться під сумнів датування збереженого будинку на вул. Заславська, 33 кінцем ХVІІІ ст. Используя малоизвестные архивные материалы, автор разрабатывает свою версию относительно того, где были расположены настоящие торговые ряды ХVІІІ в. г. Заслава (Изяслава). Берется под сомнение датировка сохранившегося здания по улице Заславская, 33 концом ХVІІІ в. Basing on the little-known archival material, the author develops his version as to where the shopping arcade of 18 century was located in Zaslav (Izyaslav). The author also questions the fact that the preserved house, located in 33, Zaslavska str., dates back to the end of the 18 century. 2014 Article Торгові ряди XVIII ст. в Ізяславі: спроба локалізації / О.М. Збруцький // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2014. — Вип. 25. — С. 73-84. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. 2078-0133 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/81749 339:94(477.43)«18» uk Праці Центру пам’яткознавства Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Архітектурна та містобудівна спадщина Архітектурна та містобудівна спадщина |
| spellingShingle |
Архітектурна та містобудівна спадщина Архітектурна та містобудівна спадщина Збруцький, О.М. Торгові ряди XVIII ст. в Ізяславі: спроба локалізації Праці Центру пам’яткознавства |
| description |
Використовуючи маловідомі архівні матеріали, автор розробляє свою версію стосовно
того, де були розташовані справжні торгові ряди ХVІІІ ст. м. Заслав (Ізяслав). Ставиться під
сумнів датування збереженого будинку на вул. Заславська, 33 кінцем ХVІІІ ст. |
| format |
Article |
| author |
Збруцький, О.М. |
| author_facet |
Збруцький, О.М. |
| author_sort |
Збруцький, О.М. |
| title |
Торгові ряди XVIII ст. в Ізяславі: спроба локалізації |
| title_short |
Торгові ряди XVIII ст. в Ізяславі: спроба локалізації |
| title_full |
Торгові ряди XVIII ст. в Ізяславі: спроба локалізації |
| title_fullStr |
Торгові ряди XVIII ст. в Ізяславі: спроба локалізації |
| title_full_unstemmed |
Торгові ряди XVIII ст. в Ізяславі: спроба локалізації |
| title_sort |
торгові ряди xviii ст. в ізяславі: спроба локалізації |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| publishDate |
2014 |
| topic_facet |
Архітектурна та містобудівна спадщина |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/81749 |
| citation_txt |
Торгові ряди XVIII ст. в Ізяславі: спроба локалізації / О.М. Збруцький // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2014. — Вип. 25. — С. 73-84. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
| series |
Праці Центру пам’яткознавства |
| work_keys_str_mv |
AT zbrucʹkijom torgovírâdixviiistvízâslavísprobalokalízacíí |
| first_indexed |
2025-07-06T07:10:20Z |
| last_indexed |
2025-07-06T07:10:20Z |
| _version_ |
1836880575914311680 |
| fulltext |
73Праці Центру пам'яткознавста, вип. 25, К., 2014
УДК 339:94(477.43)«18»
О.М. ЗБРУЦЬКИЙ
Торгові ряди XVIII ст. в Ізяславі:
спроба локалізації
Використовуючи маловідомі архівні матеріали, автор розробляє свою версію стосовно
того, де були розташовані справжні торгові ряди ХVІІІ ст. м. Заслав (Ізяслав). Ставиться під
сумнів датування збереженого будинку на вул. Заславська, 33 кінцем ХVІІІ ст.
Ключові слова: Торгові ряди, Старе місто, Заслав, ратуша, площа.
У «книзі» архітектурної еволюції м. Ізяслав, що у Хмельницькій області,
багато втрачених сторінок. Відомо, що славетний осередок Волинської землі
постав як наслідок поєднання Старого міста на лівому березі р. Горинь і Нового
міста на правому. Археологічні розкопки у Старому місті впродовж 80-х – пер-
шої половини 90-х років ХХ ст., вкупі з прискіпливим вивченням старих літо-
писів, обґрунтовують версію щодо ототожнення міста з «Каменцем Ізяслава»,
знищеним монгольською навалою [1]. Його відновлення у ХІV ст. під назвою
Заслав, подальша розбудова і укріплення протягом ХV ст. [2], частково роз-
глянуто у новітніх публікаціях [3]. Виходу на «історичну арену» Заславських –
Джерела та література
1. Конвенція про охорону архітектурної спадщини Європи // Пам’ятки України: історія і культура. –
2006. – № 4. – С. 120–125.
2. Тимофієнко В. Пам’ятки архітектури: проблеми визначення та класифікації // Пам’яткознавчі
студії в Україні: теорія і практика. – К., 2007. – С. 274.
3. Бондаренко Р. Пам’ятки архітектури та містобудування в контексті комплексних пам’яток істо-
рії та культури // Праці центру пам’яткознавства. – К., 2004. – Вип. 6. – С. 74–82.
4. Бондаренко Р. Дослідження та охорона архітектурної спадщини // Історико-культурна спадщи-
на України: проблеми дослідження та збереження. – К., 1998. – С. 283–320.
5. Водзинський Є. Історичні міста України: дослідження та охорона спадщини – 1996. – № 2, ч. 1. –
С. 243–254.
Смоляк В.В. Белоус М.Ю. Исследование памятника архитектуры на Винничине
– усадьбы Ланге
В статье описано исследование заброшенного памятника архитектуры в Винницкой
области, освещена проблема правового обеспечения памятникоохранной деятельности.
Ключевые слова: памятник архитектуры, усадьба Ланге, дворец, памятникоохран-
ная деятельность.
Smolyak V.V. Bilous M.Yu. Studying the architectural site of cultural heritage in
Vinnytsia – Lange’s barton
The paper describes the research abandoned architecture attractions in Vinnytsia Region,
highlighted the problem of legal support activities for protecting cultural heritage.
Key words: interesting architecture, Lange’s barton, palace, activities for protecting cultur-
al heritage.
Подано до друку: 03.04.2014 р.
74 ISSN 2078-0133
молодшої гілки роду Острозьких, і пов’язане з цим становлення їх головної
княжої резиденції, торкаються документи з архіву князів Сангушків, (збері-
гається у Кракові). Аналіз цих матеріалів дозволить скласти повніше уявлен-
ня про монументальну забудову міста у ХVІ–ХVІІ ст., до складу якої входили
Рис.2. Ізяслав. Будинок на вул. Заславська, 33. Фото Павла Жолтовського (1928 або 1929 р).
Рис.1. Ізяслав. Будинок на вул. Заславська, 33. Фото з архіву Укрпроектреставрації (1983–1993 роки)
75Праці Центру пам'яткознавста, вип. 25, К., 2014
існуючі будівлі костелу, синагоги, скарбниці – стародавні архітектурні домі-
нанти, які поєднують минуле з сучасним. Невід’ємним елементом середньо-
вічного міста була торгова площа – Ринок.
Нові архітектурні ініціації припадають на ХVІІІ ст. Крім зазначеного
архіву Сангушків, свідчення про тогочасну забудову містяться у листах архі-
тектора Паола Фонтана (що проектував для міста, жив і помер в ньому); дав-
ніх планах, а головне декількох будівлях, що збереглися. Не беручи до уваги
відомого палацового комплексу Сангушків, що на правому березі Горині,
ще два будинки у центрі Старого міста традиційно відносять до того часу.
Про один з них – плебанію, вже опублікована невелика стаття [4]; інший –
т.зв. торгові ряди (точніше те, що від них залишилося), знаходиться на вули-
ці Заславська, 33 (іл. 1). Спеціальних досліджень, присвячених будівлі тор-
гових рядів, досі немає. Її схематичний обмір зберігається серед архівних
матеріалів Укрпроектреставрації [5]. Декілька років тому авторові цих рядків
удалося виявити фотографію з їх зображенням, яку в 1928 або 1929 р. зробив
П. Жолтовський [6] (іл. 2). У середині 1980-х років студентами КІБІ було вико-
нано проектні пропозиції з реставрації та пристосування цього будинку під
адміністрацію заповідника, що планувалося створити у місті. У розроблено-
Рис.3. Ізяслав. Будинок на вул. Заславська, 33. Фрагмент. Фото автора (2010 р).
76 ISSN 2078-0133
му в 1993 р. історико-архітектурному плані міста, він зазначений, під № 11
як Торгові ряди, XVIII ст., й рекомендований до взяття на облік як пам’ятка
архітектури республіканського значення [7]. На жаль, проектні розробки
і творчі задуми 80 – початку 90-х років минулого сторіччя так і не було
втілено у життя.
Прямокутний двоповерховий цегляний будинок із розмірами в плані
38,2х8,4 м на сьогоднішній день використовується для торгово-побутових
закладів (магазин, кафе – перший поверх) і під житло (другий поверх). Вже
побіжний візуальний аналіз викликає сумніви щодо його зведення наприкінці
ХVІІІ ст. Скошений ріг – характерна ознака пізнього модерну, а такий елемент,
як міжповерховий гурт, притаманний для кінця ХІХ – початку ХХ ст. Цей кар-
низ, ймовірно, слугував захисним елементом у місцях прилягання покрівлі
зовнішньої одноповерхової галереї до кам’яної стіни основного об’єму. Так,
на світлині 1928 (або 1929) р. зафіксовано навіси, під якими велася торгівля.
Будинок неодноразово перебудовувався. Порівнюючи зображення
1928 (або 1929) та 1983–1993 років (іл. 1), можна констатувати відсутність
аркового отвору на першому поверсі, зміни у розташуванні дверних і віконних
отворів. Про суттєві переробки у загальній історії цього будинку свідчить ліве
крило, яке деякий час існувало без другого поверху: рівень чотирьох крайніх
вікон вищий за інші, відсутній міжповерховий карниз, розмір наріжної піля-
стри другого поверху не співпадає з розмірами нижньої (іл. 3).
Розташування порогів дверних отворів на різних рівнях з боку внутріш-
нього двору будинку дають можливість зробити припущення про те, що: або –
будинок споруджувався у різні часи, за різними проектами, або – на час будів-
ництва рельєф у цьому місті був складнішим.
Деякі свідчення щодо спорудження у ХVІІІ ст. хоча б підземної частини
виникають при аналізі склепіння підвалу (зазначимо, що в будинку їх декіль-
ка). У центральному підземному приміщенні, де станом на 2010 р. розміщу-
валося кафе, склепіння підтримує розвантажувальна арка, на яку на першому
поверсі мала б спиратися капітальна стіна. Якщо ж стіни над цим конструктив-
ним елементом немає, то це – більш рання споруда, ніж те що зведено на пер-
шому поверсі1.
На кресленні історико-архітектурного опорного плану будинок на
вул. Заславська, 33 ототожнено зі спорудою, зазначеною на планах кінця
ХVІІІ ст. як «Ратуша с лавками принадлежащая помещику». Проте, на планах
першої половини ХІ ст. там вже зображено «богодельню». Відсутність пізні-
ших, за часом складання, планів міста, не дозволяє однозначно стверджувати,
1 В даному випадку, візуальний аналіз без розкриття кладки не може вирішити всіх
питань. Можна навіть сказати, що це стосується будинку загалом
77Праці Центру пам'яткознавста, вип. 25, К., 2014
коли саме відбулася заміна споруд. Вірогідно це сталося наприкінці ХІХ – на
початку ХХ ст., коли було зведено існуючий будинок.
Важливими джерелами в досліджені торгової площі Старого Заслава є
віднайдені нещодавно фотоматеріали 1926 р. Їх доповнюють опубліковані
(в 2013 р.) спогади Павла Жолтовського, котрий неодноразово перебував у доре-
волюційному Заславі, а в 1920-ті роки здійснив сам фотофіксацію забудови.
За спогадами П. Жолтовського: «Старый город был типичным местечком,
облик которого сложился во времена старой Речи Посполитой. В центре –
большая торговая площадь, на которой всегда было тесно во время ярмарок.
Посреди площади – торговые ряды с тремя проходами. Они были построены
Рис.4. Фрагмент плану м. Заслав (90-ті роки ХVІІІ ст.).
78 ISSN 2078-0133
во второй половине XVIII века и, вместе с дворцом и монастырем миссионе-
ров на Новом городе, были последним аккордом строительной деятельности
Сангушек, наследников Заславских, воздвигших здесь монастырь бернарди-
нов и приходской костел. Внешние стены торговых рядов были увенчаны атти-
ком. Это было скромное, со вкусом построенное здание, отразившее на себе
отблески раннего классицизма – стиля Людовика XVI. Один из рядов закан-
чивался небольшой надстройкой второго этажа с двумя барочными фронтон-
чиками. Эта часть рядов называлась ратушей, напоминая о былом городском
самоуправлении. Площадь окружала типичная местечковая застройка – заезды
– жилые одноэтажные дома, выходившие иногда под гонтом. Несмотря на
запущенность и ветхость многих из них, во всем этом проступало какое-
то единство художественного вкуса уже ушедшей эпохи. Площадь была
выстлана грубоколотым кремниевым камнем, но его острые изломы были
стерты, камни блестели, отполированные ногами, столетиями ходивших по
них. В различных расстояниях от торговой площади высились древние соо-
ружения. Ближе всего – приходской костел, попросту называемый «фара» [8].
Як бачимо, зі сказаного випливає, що важливим орієнтиром для визначен-
ня місця торгової площі є приходський костел (фара).
Локалізування торгових рядів ХVІІІ ст., що не збереглися, є складним
завданням. Підказкою може слугувати характерна форма у вигляді витягнуто-
го прямокутника, та існуючий костел, що був до них «Ближе всего». На архів-
них планах міста (іл. 4), простежується прямокутний у плані елемент забу-
Рис. 5. Заслав. Ратуша. Фото Павла Жолтовського (1928 або 1929 р).
79Праці Центру пам'яткознавста, вип. 25, К., 2014
дови, що можна ідентифікувати по-різному: як «еврейские доходные домы
с конюшнями», «обывательские домы» «провиантской магазейн каменный».
Ще кілька подібних прямокутних споруд зафіксовано східніше від косте-
лу. Співставлення з двома ксилографіями з видами Ізяслава кінця ХІХ ст., не
суперечить версії П. Жолтовського. На більш ранній, що датується 1873 р. [9],
проглядається протяжний двосхилий дах, з димарями, поміж церквою та кос-
телом. Інше зображення панорами старого міста 1882 р. [10], містить подібну
будівлю дещо східніше. Обидва видовжені будинки з характерними дахами
скриті забудовою переднього плану. Художній рівень цих зображень не дуже
високий, на що, зокрема, вказував Леонід Крощенко у розвідці, присвяченій
«замку Заславських» [11], але їхня документальна цінність полягає в увічне-
ні двох видовжених прямокутних споруд, кожна з яких у плані могла утворю-
вати форму каре.
З архівних джерел відомо, що в 1764 р. у Старому Заславі перебудовується
ринок, який тепер становив окрему міську дільницю, оточену дерев’яним пар-
каном. В середині ринок поділявся на окремі вулиці з дерев’яними крамниця-
ми та мурованими магазинами. [12]. Чи можна видовжені будинки, про які ми
згадували, ототожнювати з цими крамницями? Є інший варіант: ринок з рату-
шею стояв ближче до костелу, а два інші прямокутні будинки – це заїзди, роз-
повсюджені у Заславі (до речі збереглися і деякі фото).
Рис. 6. Заслав. Руїни торгових рядів. Фото 1926 р.
80 ISSN 2078-0133
Повернемося знову до спогадів Павла Жолтовського: «Но вот проезжаем
«цегельню», кладбище, въезжаем в «Старый город». Сначала у дороги мещан-
ские усадьбы, мало чем отличающиеся от сельских хат, потом вас обступи-
ли местечковые дома, тесно скученные, без заборов, двориков. Деревянные
каркасные, наполненные глиной, побелённые стены, черепичные крыши.
Вот центральная площадь, замощенная глянцевым, истертым булыжником.
В ярмарочные дни здесь тесно от возов, съехавшихся сюда окрестных селян.
Кругом лавки. Их хозяева стараются привлекать к себе покупателей всеми
доступными средствами – зазыванием, кредитом. Хотя лавки специализированы
и не очень строго по видам своих товаров – бакалейных, мануфактурных,
скобяных, но их хозяева могут добыть другой, «непрофильный» для себя
товар, стараясь, чтобы случайный, но солидный покупатель стал постоянным
Климентом <…>
Посреди площади стояли каменные одноэтажные торговые ряды,
увенчанные аттиком в стиле Людовика XVI (раннего классицизма). Над одним
из рядов с одного конца возвышалась надстройка с барочными фронтонами,
называвшаяся «ратушею».
В этих рядах в небольших клетях, перекрытых каменными сводами, раз-
мещались лавки, в которых торговали всем, начиная от зельтерской воды и
Рис. 7. Заслав. Ратуша. Фото 1926 р.
81Праці Центру пам'яткознавста, вип. 25, К., 2014
дёгтя, кончая мясом и селёдками. Между лавками были разбросаны мастер-
ские ремесленников – портных, сапожников» [13].
Тут спеціально наводимо деталі опису, оскільки в сучасному міському
просторі важко віднайти площу із лавками.
П. Жолтовський є автором іще однієї світлини, вперше опублікованої в
2007 р. в праці Юзефа Скрабського, присвяченій творчості італійсько-
го архітектора Паоло Фонтана [14]. Польський дослідник подає це зобра-
ження як фрагмент забудови старої частини міста. Проте, на картці з ана-
логічним відбитком, що зберігається в Національній бібліотеці України
ім. В.І. Вернадського, зроблено напис: «Заслав Ратуша» [15] (іл. 5).
Ще два зображення датуються 1926 р. (іл. 6, 7). Як і на пізнішому фото
П. Жолтовського 1928 (або 1929) р., тут зафіксовано залишки торгових рядів,
нищення яких було призупинено під час приїзду київських вчених у 1926 р.
Цей факт засвідчив Федір Ернст у своєму рукописі: «Тут – центр Старого
міста, майновий базар з чудесною ратушею, мальовничими крамничками. Не
менш як півтори, коли не дві сотні років прожили ці будови, аж доки не дожи-
ли до Заславського Райкомгоспу <…> руйнували все «на цеглу». Лише випад-
ковий приїзд до Заслава представника Всеукраїнської академії наук спинив
цей грабіжницький замах на цей оригінальний куточок Заслава, зрятував при-
наймні частину ще кріпких, що довго ще стоятимуть крамничок [16]. Йому
вторить Данило Щербаківський, котрий, напевно, й був тим самим представ-
Рис. 8. Історико-архітектурний опорний план м. Ізяслав Хмельницької обл.
(1993 р.; основне креслення, фрагмент).
82 ISSN 2078-0133
ником Академії: «У цьому-ж таки Ізяславі 1926 року розібрано на цеглу ціле
крило торгових рядів XVIII ст., що уявляли з себе інтересний архітектурний
ансамбль з барочним будинком ратуші XVIII ст.» [17]. І хоча ці залишки, що
бачимо на фотографіях, зберігалися ще певний час, і про них навіть згадува-
лося комісією Волинського музею в документі від 6 листопада 1930 р. [18],
ані «заговори» в рукописі Ф. Ернста, ані спроби взяти на облік, під захист дер-
жави [19] не змогли врятувати цю пам’ятку архітектури і містобудування. На
сьогодні ми можемо сказати: слідів не лишилося. Але чи справді так?
На наш погляд місце торгових рядів ХVІІІ ст. слід шукати між будинком
на вулиці Заславська, 33 і костелом св. Іоанна Хрестителя на вул. Пожежній
(іл. 8). Є підстави вважати, що саме там можуть бути знайдені фундаменти,
або навіть підземні приміщення для складу товарів, що вже більш як півсто-
ліття чекають на дослідження археологів.
Таким чином, ідентифікація будинку на вул. Заславська, 33 з торговими
рядами ХVІІІ ст. викликає сумніви. Загалом же, уточнення первісного місця
розташування цього об’єкту має суттєве значення для точної локалізації рин-
кової площі – осередку громадського життя Старого міста в Ізяславі.
Джерела та література
1. Осадчий Є. Ще раз про проблему історичних назв волинських міст, згаданих у статті 1240 р.
Іпатіївського Літопису / Євген Осадчий // RUTHENICA. Щорічник середньовічної історії та
археології Східної Європи / наук. ред. : В. Ричка, О. Толочко. НАН України ; Центр досліджень
з історії Київської Русі. – К. : Інститут історії України, 2011. – Т. Х. – C. 78–90.
83Праці Центру пам'яткознавста, вип. 25, К., 2014
2. Кемпа Т. Костянтин Василь Острозький (бл. 1524/25 – 1608) воєвода Київський і маршалок
землі Волинської. : пер. з польської / Кемпа Томаш. – Хмельницький : ПП Мельник А.А.,
2009. – С. 21.
3. Осадчий Є. Волинські міста Заслав і Кам’янець – невідома історія / Євген Осадчий //
Острозький краєзнавчий збірник / Державний історико-культурний заповідник м. Острога ;
Острозьке науково-краєзнавче товариство «Спадщина» імені князів Острозьких. Вип. 6. –
Острог : Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2013. – С.116–123.
4. Збруцький О.М. Плебанія (будинок ксьондза), костьолу Іоанна Хрестителя в місті Ізяславі
Хмельницької області / О.М. Збруцький // Праці Центру пам’яткознавства : Зб. наук. пр. / Титова
О.М. (гол. ред.), Акуленко В.І., Гріффен Л.О. [та ін.] ; Центр пам’яткознавства НАН України і
УТОПІК . Вип. 19. – К. : Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК, 2011. – С. 79–84.
5. Дослідження історично-архітектурних фондів м. Ізяслава. Хмельницької обл. – Т. 5, кн. 3 –
Схематичний обмір цінних історико-архітектурних об’єктів / Укрпроектреставрація. – К., 1993 //
Архів інституту «Укрпроектреставрація», шифр 267; зображення 5.
6. Нині ця світлина міститься в колекції Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім.
В.І. Вернадського (ф. № 278, спр. № 98, картка 117).
7. Дослідження історико-архітектурних фондів м. Ізяслава, Хмельницької області. – том VI –
Історико-архітектурний опорний план / Укрпроектреставрація. – К., 1993 // Архів інституту
«Укрпроектреставрація», шифр 267.
8. Жолтовський П. Вибрані праці: у 3 т. / Павло Жолтовський ; голова ред. кол. О.О. Савчук. – Х. :
Видавець Савчук О.О., 2013 – Т. 1: Umbra vitae : Спогади. Листування. Додатки / ред. тому
О.О. Савчук; передм. М.І. Моздира; наук. коментар В.С. Романовського; підготовка тексту
Ж.Д. Сімферовської, О.О. Савчука, В.С. Романовського; підготовка та коментарі до листування
І.Ю. Тарасенко, С.І. Білоконя; примітки Є.О. Котляра, О.О. Савчука. – 2013. – С. 44.
9. Zasław. Widok ogólny miasteczka, «Kłosy» 1873 r., Nr. 418.
10. Widok Zasławia. Tygodnik powszechny. Rok 1882. Nr. 50.
11. Памятник архитектуры (охр. № 757) замок XVI в. г. Изяслав, хмельницкой облас-
ти. Проект ремонтно-реставрационных работ. – Т. ІІ – Комплексные научные изыскания,
кн. 2. – Историческая записка / Укрпроектреставрация. – К., 1985 // Архів інституту
«Укрпроектреставрація», шифр 2, арк. 20.
12. Берковський Владислав Характерні риси економічного розвитку Заславщини у XVI–XVIII ст. //
Пересопницьке Євангеліє – видатна пам’ятка української національної культури : матеріали
Всеукраїнської міждисциплінарної наукової конференції, присвяченої 450-річчю написання
Пересопницького Євангелія / упоряд. П.М. Кралюк. – Ізяслав ; Острог, 2011. – C. 62.
13. Жолтовський П. Вказана праця. – C. 92.
14. Skrabski J. Paolo Fontana nadworny architekt Sanguszków / A. Bartosz (red) ; Muzeum Okręgowe w
Tarnowie – Tarnów , 2007 – S. 94.
15. Нині ця світлина міститься в збірці колекції Інститут рукопису Національної бібліотеки
України ім. В.І. Вернадського (ф. № 278, спр. № 98, картка 114).
16. Наукові архівні фонди рукописів та фонозаписів ІМФЕ НАН України, ф.13-4, од. зб. 206, арк. 1.
17. Щербаківський Д. Культурні цінності в небезпеці / Данило Щербаківський // Життя і револю-
ція. Щомісячний журнал громадського життя, літератури й науки. – К. : Державне видавництво
України, 1927 – січень. – Т. I. – С. 99.
18. Polacy na Ukrainie. Zbiór dokumentów. Cz.1: Lata 1917–1939. T.II. Południowo-wschodni instytut w
Przemyślu / Pod red. Stanisława Stępnia.. – Przemyśl, 1999. – S. 171–173.
19. Центральний державний архів вищих органів влади та управління України, ф. 166, оп. 6, од.
зб. 9406, арк. 7–8.
Збруцкий А.Н. Торговые ряды XVIII века в Изяславе: попытка локализации
Используя малоизвестные архивные материалы, автор разрабатывает свою версию
относительно того, где были расположены настоящие торговые ряды ХVІІІ в. г. Заслава
84 ISSN 2078-0133
УДК 72.03(2УК)
О.В. ХАРЛАН
Відкриття фундаментів дзвіниці
початку ХІХ ст. на території Самарського
Пустинно-Миколаївського монастиря
Розглянуто архітектурно-містобудівні особливості кам’яної споруди, залишки якої від-
крито під час проведення архітектурно-археологічних досліджень з метою відтворення зо-
внішнього вигляду пам’ятки.
Ключові слова: Самарський Пустинно-Миколаївський монастир, Запорожжя, куль-
това архітектура, архітектурно-містобудівні дослідження пам’яток.
Початок ХІХ ст. в житті Самарської обителі було відмічено доволі знамен-
ною подією – будівництвом кам’яної дзвіниці замість існуючої старої з дерева.
Пустинно-Миколаївський монастир, час виникнення якого залишається диску-
сійним, наприкінці XVIII – на початку ХІХ ст. мав завершений архітектурний
ансамбль, у якому дзвіниці було відведено помітну роль.
Кам’яна дзвіниця, як і більшість споруд комплексу, не збереглася до нашо-
го часу. Однак, її зображення відоме з багаточисленних фотографій монасти-
ря ХІХ ст. (мал. 1).
Споруда мала значну висоту. Автори, які писали про монастир у ХІХ –
на початку ХХ ст., стверджували, що з верхнього ярусу дзвіниці було видно
всі розташовані навколо поселення, а також Новомосковський Троїцький
собор [4, с. 230].
Писемні джерела мають незначні й достатньо обмежені дані як про
будівництво споруди так і про майстрів, що працювали над нею. Про час
будівництва згадує Г. Розанов [1, с. 63–64], а за ним Ф. Макаревський і Д.
Яворницький, вказуючи на роки будівництва – 1825–1828 р. Нову кам’яну
споруду збудовано на місці старої дерев’яної чотириярусної дзвіниці (зведе-
ну в 1798 р. новокодацьким майстром Карпом Яковенко) [6, с. 114–115]. Ось
як про це повідомляє Ф.Макаревський: «среди лета 1825 года разобрана была
(Изяслава). Берется под сомнение датировка сохранившегося здания по улице Заславская,
33 концом ХVІІІ в.
Ключевые слова: Торговые ряды, Старый город, Заслав, ратуша, площадь.
Zbrutskyy O.M. Shopping arcade of 18 century in Izyaslav: localization attempt
Basing on the little-known archival material, the author develops his version as to where the
shopping arcade of 18 century was located in Zaslav (Izyaslav). The author also questions the fact
that the preserved house, located in 33, Zaslavska str., dates back to the end of the 18 century.
Key words: shopping arcade, Old Town, Zaslav, the Town Hall, square.
Подано до друку: 6.04.2014 р.
|