Відкриття фундаментів дзвіниці початку ХІХ ст. на території Самарського Пустинно-Миколаївського монастиря
Розглянуто архітектурно-містобудівні особливості кам’яної споруди, залишки якої відкрито під час проведення архітектурно-археологічних досліджень з метою відтворення зовнішнього вигляду пам’ятки....
Gespeichert in:
| Datum: | 2014 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2014
|
| Schriftenreihe: | Праці Центру пам’яткознавства |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/81750 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Відкриття фундаментів дзвіниці початку ХІХ ст. на території Самарського Пустинно-Миколаївського монастиря / О.В. Харлан // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2014. — Вип. 25. — С. 84-91. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-81750 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-817502015-05-21T03:01:54Z Відкриття фундаментів дзвіниці початку ХІХ ст. на території Самарського Пустинно-Миколаївського монастиря Харлан, О.В. Архітектурна та містобудівна спадщина Розглянуто архітектурно-містобудівні особливості кам’яної споруди, залишки якої відкрито під час проведення архітектурно-археологічних досліджень з метою відтворення зовнішнього вигляду пам’ятки. Рассматриваются архитектурно-градостроительные особенности каменного сооружения, остатки которого обнаружены во время проведения архитектурно-археологических исследований с целью воссоздания внешнего облика памятника. The author considers architectural-town-plannibg features of lithoidal building, remains of which were found during architectural-archaeological researches with the purpose of recreation of external look of monument. 2014 Article Відкриття фундаментів дзвіниці початку ХІХ ст. на території Самарського Пустинно-Миколаївського монастиря / О.В. Харлан // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2014. — Вип. 25. — С. 84-91. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 2078-0133 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/81750 72.03(2УК) uk Праці Центру пам’яткознавства Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Архітектурна та містобудівна спадщина Архітектурна та містобудівна спадщина |
| spellingShingle |
Архітектурна та містобудівна спадщина Архітектурна та містобудівна спадщина Харлан, О.В. Відкриття фундаментів дзвіниці початку ХІХ ст. на території Самарського Пустинно-Миколаївського монастиря Праці Центру пам’яткознавства |
| description |
Розглянуто архітектурно-містобудівні особливості кам’яної споруди, залишки якої відкрито під час проведення архітектурно-археологічних досліджень з метою відтворення зовнішнього вигляду пам’ятки. |
| format |
Article |
| author |
Харлан, О.В. |
| author_facet |
Харлан, О.В. |
| author_sort |
Харлан, О.В. |
| title |
Відкриття фундаментів дзвіниці початку ХІХ ст. на території Самарського Пустинно-Миколаївського монастиря |
| title_short |
Відкриття фундаментів дзвіниці початку ХІХ ст. на території Самарського Пустинно-Миколаївського монастиря |
| title_full |
Відкриття фундаментів дзвіниці початку ХІХ ст. на території Самарського Пустинно-Миколаївського монастиря |
| title_fullStr |
Відкриття фундаментів дзвіниці початку ХІХ ст. на території Самарського Пустинно-Миколаївського монастиря |
| title_full_unstemmed |
Відкриття фундаментів дзвіниці початку ХІХ ст. на території Самарського Пустинно-Миколаївського монастиря |
| title_sort |
відкриття фундаментів дзвіниці початку хіх ст. на території самарського пустинно-миколаївського монастиря |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| publishDate |
2014 |
| topic_facet |
Архітектурна та містобудівна спадщина |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/81750 |
| citation_txt |
Відкриття фундаментів дзвіниці початку ХІХ ст. на території Самарського Пустинно-Миколаївського монастиря / О.В. Харлан // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2014. — Вип. 25. — С. 84-91. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| series |
Праці Центру пам’яткознавства |
| work_keys_str_mv |
AT harlanov vídkrittâfundamentívdzvínicípočatkuhíhstnateritoríísamarsʹkogopustinnomikolaívsʹkogomonastirâ |
| first_indexed |
2025-07-06T07:10:30Z |
| last_indexed |
2025-07-06T07:10:30Z |
| _version_ |
1836880583615053824 |
| fulltext |
84 ISSN 2078-0133
УДК 72.03(2УК)
О.В. ХАРЛАН
Відкриття фундаментів дзвіниці
початку ХІХ ст. на території Самарського
Пустинно-Миколаївського монастиря
Розглянуто архітектурно-містобудівні особливості кам’яної споруди, залишки якої від-
крито під час проведення архітектурно-археологічних досліджень з метою відтворення зо-
внішнього вигляду пам’ятки.
Ключові слова: Самарський Пустинно-Миколаївський монастир, Запорожжя, куль-
това архітектура, архітектурно-містобудівні дослідження пам’яток.
Початок ХІХ ст. в житті Самарської обителі було відмічено доволі знамен-
ною подією – будівництвом кам’яної дзвіниці замість існуючої старої з дерева.
Пустинно-Миколаївський монастир, час виникнення якого залишається диску-
сійним, наприкінці XVIII – на початку ХІХ ст. мав завершений архітектурний
ансамбль, у якому дзвіниці було відведено помітну роль.
Кам’яна дзвіниця, як і більшість споруд комплексу, не збереглася до нашо-
го часу. Однак, її зображення відоме з багаточисленних фотографій монасти-
ря ХІХ ст. (мал. 1).
Споруда мала значну висоту. Автори, які писали про монастир у ХІХ –
на початку ХХ ст., стверджували, що з верхнього ярусу дзвіниці було видно
всі розташовані навколо поселення, а також Новомосковський Троїцький
собор [4, с. 230].
Писемні джерела мають незначні й достатньо обмежені дані як про
будівництво споруди так і про майстрів, що працювали над нею. Про час
будівництва згадує Г. Розанов [1, с. 63–64], а за ним Ф. Макаревський і Д.
Яворницький, вказуючи на роки будівництва – 1825–1828 р. Нову кам’яну
споруду збудовано на місці старої дерев’яної чотириярусної дзвіниці (зведе-
ну в 1798 р. новокодацьким майстром Карпом Яковенко) [6, с. 114–115]. Ось
як про це повідомляє Ф.Макаревський: «среди лета 1825 года разобрана была
(Изяслава). Берется под сомнение датировка сохранившегося здания по улице Заславская,
33 концом ХVІІІ в.
Ключевые слова: Торговые ряды, Старый город, Заслав, ратуша, площадь.
Zbrutskyy O.M. Shopping arcade of 18 century in Izyaslav: localization attempt
Basing on the little-known archival material, the author develops his version as to where the
shopping arcade of 18 century was located in Zaslav (Izyaslav). The author also questions the fact
that the preserved house, located in 33, Zaslavska str., dates back to the end of the 18 century.
Key words: shopping arcade, Old Town, Zaslav, the Town Hall, square.
Подано до друку: 6.04.2014 р.
85Праці Центру пам'яткознавста, вип. 25, К., 2014
в монастыре старая деревянная колокольня и на место ее положено основание
каменной» [5, с. 251].
З початком архітектурно-реставраційних робот з’явилася потреба віднов-
лення монастирських споруд комплексу, що є пам’яткою архітектури та міс-
тобудування національного значення (охор. № 1081) [3, с. 132]. Обмеженість
матеріалів надто ускладнювала картину не дозволяючи автору статті довгий
час уточнити місцезнаходження залишків споруди і їх параметри.
З описів та зображень які були в наявності з’ясувалося, що кам’яна спору-
да розміщувалася на захід від існуючого Свято-Миколаївського храму, зліва
від колишнього головного входу до монастиря. Пошуки ускладнювалися зна-
чним переплануванням монастирської ділянки, перебудовами та руйнаціями,
яких зазнали споруди на його території. Більш того, на місці ймовірного розта-
шування дзвіниці знаходилася водонапірна вежа.
Єдиною точкою прив’язки залишався храм зведений К. Тарловським.
Він значно постраждав у періоди лихоліть, але планувальна структура
майже залишилася без змін (винятком є південне рамено споруди, до якого в
1950-х роках прибудовано новий корпус, що поєднав колишні Миколаївський
та Георгіївський храми.
Тож, за відомостями дореволюційних дослідників, споруда дзвіниці роз-
ташовувалася на відстані 15 сажнів (32 м) на захід від Миколаївського храму
86 ISSN 2078-0133
близько до центральної
вісі (схід-захід) собору.
При більш прискіпливому
досліджені, виявилося, що
можлива лінія східної стіни
дзвіниці хоч і припадає на
частину існуючої водона-
пірної вежі, сама споруда
дзвіниці повинна знаходи-
тися трохи західніше.
У 2005 р. автору даної
статті пощастило знайти у
фондах Інституту рукопи-
сів Національної бібліоте-
ки України ім. В.І. Вернад-
ського фотокартку споруди
дзвіниці, виконану в 1930-
х роках дослідниками цер-
ковної старовини на чолі з
Стефаном Таранушенко [2]
(мал. 6). Хоча вона викона-
на з дуже близької відстані
й зі значним ракурсом, вда-
лося приблизно підрахувати можливий розмір споруди у плані й окреслити на
мапі її ймовірне місце розташування.
Після тривалих архівних пошуків автора, в межах проведення натур-
них архітектурно-археологічних досліджень з метою відтворення втраченої
пам’ятки (керівник київський архітектор С.Б. Юрченко), 8–9 травня 2009 р.
було розкрито залишки кам’яної споруди (фундамент і підвальний поверх).
У результаті розкопок встановлено, що споруда в плані являла квадрат
9,38×9,45 м, підвальне приміщення перетин якого було виконано циліндрич-
ним склепінням. У трьох стінах було влаштовано по 2 ніші, що служили,
можливо, для господарчих цілей. Вхід до приміщення здійснювався з пів-
нічної сторони.
Відкриття надало можливості по іншому розуміти відомі писемні джерела,
знайти нові, досконаліше придивитися до іконографії.
У статті представлено результати досліджень, які безпосередньо торкають-
ся історії споруди і існування кам’яної дзвіниці з ХІХ до ХХ ст.
87Праці Центру пам'яткознавста, вип. 25, К., 2014
Почнемо з матеріа-
лів натурних досліджень
залишків споруди (дослі-
дження фундаменту здій-
снено лише після розі-
брання водонапірної вежі,
окрім залізобетонного фун-
даменту). Місце пошуку
залишків було вирішено
проводити західніше водо-
напірної вежі (виходячи з
відомої відстані від собору
і його головної вісі).
На досліджуваній
ділянці (розкоп 1, розмір
12,5×12,5 м) на рівні 1,0–
2,5 м від денної поверх-
ні у розкопі було виявлено
велику кількість керамічної
цегли із залишками вапня-
ного розчину. Паралельно
проводилися реставрацій-
ні дослідження існуючо-
го Миколаївського собору
бригадою архітекторів.
Рештки кам’яної дзві-
ниці розташовували-
ся на відстані майже
30,0 м від західної сторо-
ни головного входу Свято-
Миколаївського храму.
Під час будівництва водо-
напірної башти у 1970 р.,
фундаменти дзвіниці частково використовувалися для влаштування фундамен-
тів башти (північно-східна частина) (мал. 2, 3). Важливо зауважити, що споруда
дзвіниці мала позначене на малюнку орієнтування. Вісь її трохи відхилена (4º)
на північний захід (орієнтована на споруду головного монастирського храму).
Збереженість «залишків» дуже погана (мал. 4). Цегляне мурування дуже
міцне, але решки зазнали численних руйнувань. На жаль, знищено цегляне скле-
88 ISSN 2078-0133
піння підвального поверху (воно підіймалося вище тодішнього рівню землі,
заважаючи руйнівникам). Зовнішні поверхні стін збереглися доволі непогано.
Використана червона цегла міцна, покладена на вапняному розчині, про-
стежується повністю мурування фундаменту. До позначки –0,90 уся частина
фундаменту не збереглася. Плани кладки проглядаються по ямкам, що зали-
шилися на збереженій частині, що робить прочитання плану досить надійним.
Удалося вивчити техніку мурування. Воно закладалося в широкий котло-
ван (за розмірами споруди), що мав глибину 2,2 м нижче похованого ґрунту.
Судячи зі збереженого мурування, воно велося з рову («робочий простір»
простежується з його внутрішньої сторони). Зовнішня частина фундаменту
повернута до стінки рову – необроблена, шов без розшивки, розчин білува-
тий, однорідний.
Довжина цегли 32×15×5,5 см. Загальна висота фундаменту більше 1,0 м
при розмірах у плані 9,38×9,45 м. Далі починається підвальне приміщення.
Ширина приміщення в рівні підвалу становить 2,9 м, довжина 5,26 м.
Загальні габарити споруди в плані реконструюються доволі легко – чет-
верик був близьким до квадрату із зазначеними вище розмірами сторін.
На жаль, зовнішня прибудова до дзвіниці, яка потрапила до розкопу з пів-
ночі, поки залишилася недосяжна для досліджень, проглядається лише тонка
стрічка фундаменту, що прямує у напрямку півночі за межами розкопу.
Зі збережених фрагментів давньої дзвіниці заслуговує на згадку підлога у
підвальному приміщенні, що викладена з червоної цегли. Цегла вкладалася на
піщану підсипку в рівні –2,0 м від похованого ґрунту.
89Праці Центру пам'яткознавста, вип. 25, К., 2014
90 ISSN 2078-0133
Про деякі складові споруди, свідчать знахідки архітектурних і конструк-
тивних деталей (мал. 5). Узагалі, знахідки архітектурних деталей нечисленні –
слід згадати фрагменти металевого покриття дахів різних ярусів, залізні пруті
тяжів, кілька профільованих цеглин, залишки фасадного тинькування тощо. На
жаль, більшість знахідок – з перекопів чи сміттєвих ям більш пізнього часу, –
належність їх до споруди дзвіниці викликає питання.
Стратиграфія, архітектурні та будівельні особливості надійно датуються
часом існування дзвіниці – першою половиною ХІХ ст. Оскільки для ХІХ ст.
у монастирі за архівними джерелами відома лише одна кам’яна дзвіниця, для
виявлених фундаментів можлива єдина атрибутація – це дзвіниця збудована у
другій половині 1820-х років, зафіксована іконографією.
Логіка розміщення дзвіниці на території монастирського подвір’я також
підтверджує її атрибутацію.
Збудована у 1820-х роках кам’яна дзвіниця (принаймні більша її части-
на) існувала до періоду Великої Вітчизняної війни радянського народу 1941–
1945 років. У цей період під час жорстоких боїв комплекс колишнього монас-
тиря серйозно постраждав. У 1950-ті роках залишався каркас споруди в рівні
першого поверху. В цей час ділянку з комплексом вцілілих будівель реконстру-
йовано під будинок престарілих металургів за спеціально розробленим проек-
том. Під час реконструкції залишки споруди знищено. Набагато пізніше вцілі-
лий під землею фундамент використовують для зведення водонапірної башти.
91Праці Центру пам'яткознавста, вип. 25, К., 2014
Загалом, утрачена споруда дзвіниці є рідкісним і цікавим прикладом куль-
тової архітектури першої чверті ХІХ ст., яка заслуговує на ретельне досліджен-
ня і подальше відтворення у комплексі Самарського Пустинно-Миколаївського
монастиря – найстарішого на теренах Дніпропетровщини.
Джерела та література
1. Историческая записка о Пустынно-Николаевском монастыре. – Одесса, 1838.
2. Інститут рукописів Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського, ф. 278.
3. Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. Т.2. Днепропетровская
область. – К. : Будівельник, 1983.
4. Сочинский П. Памятники Запорожья. Самарский Пустынно-Николаевский монастырь /
П. Сочинский // Календарь-ежегодник «Приднепровье». – 1910.
5. Феодосий (Макаревский). Самарський Екатеринославской епархии Пустинно-Николаевский
монастир / Феодосий (Макаревский) // Скалозуб Ю. История Екатеринославской епархии
1775–1917 годы. – Дніпропетровськ : Січ, 2001.
6. Харлан О.В. Самарський Пустинно-Миколаївський монастир. Архітектурна та мистецька спад-
щина XVIII–XIX ст. / О.В. Харлан // Придніпров’я: історико-краєзнавчі дослідження. Збірник
наукових праць. Вип. 2. – Дніпропетровськ : ДНУ, 2005. – С. 105–120.
Харлан А.В. Открытие фундаментов колокольни начала XIX в. на территории
Самарского Пустынно-Николаевского монастыря
Рассматриваются архитектурно-градостроительные особенности каменного сооруже-
ния, остатки которого обнаружены во время проведения архитектурно-археологических ис-
следований с целью воссоздания внешнего облика памятника.
Ключевые слова: Самарский Пустынно-Николаевский монастырь, Запорожье, культо-
вая архитектура, архитектурно-градостроительные исследования памятников.
Kharlan O.V. Opening foundations of early 19 century of Bell Tower in the Deserted-
Mykolaiv monastery
The author considers architectural-town-plannibg features of lithoidal building, remains of
which were found during architectural-archaeological researches with the purpose of recreation of
external look of monument.
Key words: Samara Deserted-Mykolaiv monastery, Zaporizhzhya, cult architecture, architec-
tural-town-planning researches of monuments.
Подано до друку: 8.11.2013 р.
|