Мале інноваційне підприємництво як об’єкт державної інноваційної політики

В статті аналізується сутність поняття малого інноваційного підприємництва та його особливості, визначаються основні критерії, за якими його можна ідентифікувати. Досліджується нормативно-правова база різних країн в контексті вияву існуючих підходів до визначення малого інноваційного підприємництва...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2015
Автори:	Ляшенко, В.І., Тульку, Я.І.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України 2015
Назва видання:	Економічні інновації
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/81929
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Мале інноваційне підприємництво як об’єкт державної інноваційної політики / В.І. Ляшенко, Я.І. Тульку // Економічні інновації: Зб. наук. пр. — Одеса: ІПРЕЕД НАН України, 2015. — Вип. 59. — С. 219-227. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-81929
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-819292015-05-23T03:02:13Z Мале інноваційне підприємництво як об’єкт державної інноваційної політики Ляшенко, В.І. Тульку, Я.І. В статті аналізується сутність поняття малого інноваційного підприємництва та його особливості, визначаються основні критерії, за якими його можна ідентифікувати. Досліджується нормативно-правова база різних країн в контексті вияву існуючих підходів до визначення малого інноваційного підприємництва та особливостей його державної підтримки. The article analyses the essence of small innovative entrepreneurship and its peculiarities, also defines basic criteria, which help to identify this business category. The regulatory base of different countries is investigated in the context of searchingapproaches to definitions of small innovative entrepreneurship and peculiarities of its government support. 2015 Article Мале інноваційне підприємництво як об’єкт державної інноваційної політики / В.І. Ляшенко, Я.І. Тульку // Економічні інновації: Зб. наук. пр. — Одеса: ІПРЕЕД НАН України, 2015. — Вип. 59. — С. 219-227. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. XXXX-0066 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/81929 334.012.64:330.341.1 uk Економічні інновації Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
description	В статті аналізується сутність поняття малого інноваційного підприємництва та його особливості, визначаються основні критерії, за якими його можна ідентифікувати. Досліджується нормативно-правова база різних країн в контексті вияву існуючих підходів до визначення малого інноваційного підприємництва та особливостей його державної підтримки.
format	Article
author	Ляшенко, В.І. Тульку, Я.І.
spellingShingle	Ляшенко, В.І. Тульку, Я.І. Мале інноваційне підприємництво як об’єкт державної інноваційної політики Економічні інновації
author_facet	Ляшенко, В.І. Тульку, Я.І.
author_sort	Ляшенко, В.І.
title	Мале інноваційне підприємництво як об’єкт державної інноваційної політики
title_short	Мале інноваційне підприємництво як об’єкт державної інноваційної політики
title_full	Мале інноваційне підприємництво як об’єкт державної інноваційної політики
title_fullStr	Мале інноваційне підприємництво як об’єкт державної інноваційної політики
title_full_unstemmed	Мале інноваційне підприємництво як об’єкт державної інноваційної політики
title_sort	мале інноваційне підприємництво як об’єкт державної інноваційної політики
publisher	Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України
publishDate	2015
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/81929
citation_txt	Мале інноваційне підприємництво як об’єкт державної інноваційної політики / В.І. Ляшенко, Я.І. Тульку // Економічні інновації: Зб. наук. пр. — Одеса: ІПРЕЕД НАН України, 2015. — Вип. 59. — С. 219-227. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.
series	Економічні інновації
work_keys_str_mv	AT lâšenkoví maleínnovacíjnepídpriêmnictvoâkobêktderžavnoíínnovacíjnoípolítiki AT tulʹkuâí maleínnovacíjnepídpriêmnictvoâkobêktderžavnoíínnovacíjnoípolítiki
first_indexed	2025-07-06T07:40:33Z
last_indexed	2025-07-06T07:40:33Z
_version_	1836882475168563200
fulltext	УДК 334.012.64:330.341.1 МАЛЕ ІННОВАЦІЙНЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО ЯК ОБ’ЄКТ ДЕРЖАВНОЇ ІННОВАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ Ляшенко В.І., Тульку Я.І. В статті аналізується сутність поняття малого інноваційного підприємництва та його особливості, визначаються основні критерії, за якими його можна ідентифікувати. Досліджується нормативно-правова база різних країн в контексті вияву існуючих підходів до визначення малого інноваційного підприємництва та особливостей його державної підтримки. Постановка проблеми. Малі підприємства – невід'ємна частина інно- ваційного процесу. Саме вони є сполучною ланкою між фундаментальною наукою й виробництвом. Від рівня розвитку підприємництва в інноваційній сфері залежить, як незабаром нова технологія або розробка буде реально впроваджена [4, с. 8]. Досвід зарубіжних країн доводить, що одним з найбільш складних етапів інноваційного процесу є процес безпосереднього перетворення ідеї, винаходу, тощо, в категорію інновації, тобто виведення її на ринок та отри- мання доходу від її реалізації. Нові ідеї, що стають результатом креативного мислення, як правило, не можуть бути негайно запущені у виробництво. Між науковими ідеями і технологіями існує великий розрив, для подолання якого потрібен досить специфічний набір знань і компетенцій. Серйозна проблема, що ускладнює практичне впровадження наукових і технічних ідей, є асиметрія інформації, пов'язаної із придбанням прав на використання інновацій. Чим складніше влаштована інновація з погляду наявного науково-технічного знання, тим більша асиметрія в розумінні її можливостей між автором інновації й суб'єк- том економічної діяльності, що здобуває права на неї (так званий інновацій- ний пробіл, або «долина смерті», рис. 1) [11]. До 85 відсотків технологій, розроблених у світі, не комерціалізуються, тому що вони не виходять із зони цього так званого інноваційного пробілу, який найчастіше розділяє прикладні дослідження й демонстрацію технології. Цей пробіл часто найбільш очевидний у перехідних економіках. Виникає необхідність опосередкованого або прямого втручання, появи так званого посередника, що максимально скоротив би цю асиметрію, забезпечивши покупцеві певний ступінь упевненості у якості продукту. Обґрунтування державної підтримки на даному етапі в тому, що це дозволяє стимулювати автора інновації не зупинятися на крапці А, а наблизити інно- вацію до ринку, довівши її до крапки А1, одночасно допомагаючи підприєм- цеві знизити ризики й прийняти інновацію для комерціалізації не в крапці В, а на більш ранньому етапі її розвитку – у крапці В1. 2015 Економічні інновації Випуск № 59 219 Рис. 1. Схематичне зображення «інноваційного пробілу» [11] Саме за допомогою виважених інструментів і механізмів державної ін- новаційної політики може бути створений міст (С1), що з'єднує етап науко- вих і експериментальних розробок з етапом комерціалізації інноваційного продукту. В цьому аспекті виникає питання про те, кому саме потрібна підтримка, і на кого буде спрямована така політика в цілому. Постає питан- ня щодо визначення об’єктів інноваційної політики в контексті підвищення позитивного ефекту від її впливу на інноваційні процеси в країні.На даний час цій проблемі приділяється недостатньо уваги, що підтверджується дуже обмеженою кількістю наукових публікацій з відповідної тематики. Метою даної статті єдослідження поняття та виявлення основних ознак малого інноваційного підприємництва в контексті необхідності під- вищення ефективності державної підтримки інноваційної діяльності в Україні. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Інноваційна діяльність малого та середнього бізнесу, якість управління та оцінка її ефективності розглядається в роботах багатьох зарубіжних авторів, серед них, зокрема – S. deMel,C. Woodruff, T. Edwards, R. Delbridge, M. Munday [16], S. Lindegaard [14]. Значення інноваційного малого підприємництва для розвитку еконо- міки, необхідність державної підтримки досліджується Костровим А.В. [4], Шовкалюком В.С. [12], і тільки деякі автори (Нестеренко Ю.Н. [7], Бонда- ренко В. [1], Стельмащук А.М. [9], Фірсова С.А. [10]) аналізують саме поняття малого інноваційного підприємництва та роблять спроби його кла- сифікувати. Тому досить актуальне питання суті, ознак та відповідно особ- ливостей функціонування та розвитку інноваційного підприємництва малих форм, яке потребує додаткового аналізу. Виклад основного матеріалу дослідження. В економіках розвинених країн малий та середній бізнес складає біля 90% всіх підприємств і 20-60% ВВП. Зокрема, згідно статистичних даних, переважна більшість (99,8%) під- приємств не фінансового сектору країн Європейського Союзу складають малі та середні підприємства. 66,7% зайнятого населення та 58,6% доданої вартості – також забезпечують малі та середні підприємства [13]. S $ Прибуток Підтримка держави А А1 В1 В С1 Наукове знання 220 Економічні інновації Випуск № 59 2015 Інноваційна активність цього сектору також є вищою. Наприклад, більшість дрібних фірм, що виникли наприкінці 80-х років у Великобрита- нії, є найбільш технічно оснащеними. А в США на сектор малого підприєм- ництва припадає близько 50% науково-технічних розробок. За даними аналі- зу Національного наукового фонду США, починаючи з 1952 р. невеликі компанії зробили великий внесок в створення найбільш важливих винаходів. Так, у США малими фірмами було створено 35%, а у Великобританії і Німе- ччині – відповідно 23% і 26% нововведень. В розвинутих країнах малий ін- новаційний бізнес є базою, основним живильним венчурним середовищем капіталу. На частку дрібних високотехнологічних фірм у світі припадає більше 85% обсягу коштів ризикового фінансування. Виникнення й актив- ний розвиток сучасного венчурного бізнесу у ряді країн (у США, країнах Європи), стали можливими, насамперед, завдяки затребуваності високо ризи- кового капіталу з боку малих і середніх інноваційних виробничо-технологічних компаній, що зуміли створити високий комерційний потенціал [12]. Існує думка про те, що розмір підприємства відіграє велику роль при здійсненні інноваційної діяльності. Деякі вчені виділяють 7 ключових від- мінностей великих компаній від малих, коли мова йде про інновації: швид- кість прийняття рішень; відношення до ризику; розміщення ресурсів; розу- міння бізнес-моделі та управління нею; впорядковані та устояні процеси проти відсутності таких; дотримання правил проти їх порушення; різниця в розумінні інновацій [14]. Також стверджується, що малі інноваційні підприємства відрізняються стратегією своєї діяльності від середніх і великих, оскільки: − намагаються захопити прибуткову нішу ринку, виробляючи уні- кальну продукцію й уникаючи прямої конкуренції з потужнішими фірмами; − прагнуть мінімізувати затрати виробництва, купуючи комплекту- ючі деталі, вузли у великих спеціалізованих компаніях; − випускають, як правило, одного виду продукції і намагаються мак- симізувати його споживчі функції для різних ринків і потреб; − прагнуть якомога менше залучати капітал інших фірм для збере- ження самостійності і прав інтелектуальної власності [1]. За рахунок цього, в значній мірі, формуються переваги малих підпри- ємств в інноваційній сфері, що проявляється у наступному: – у малих формах підприємництва створюються найбільш сприят- ливі умови для творчості, що саме по собі носить індивідуальний характер; – творча діяльність за своєю природою далека від зайвої організова- ності, ієрархічності, характерної для великих підприємств, у той же час їй властиве прагнення до волі, що є важливою умовою досягнення очікуваних результатів; – у малих підприємствах винахідник, власник і менеджер найчастіше виступають в одній особі, що практично значною мірою знімає основне протиріччя корпоративного управління; – нові інформаційні технології створюють малим підприємствам сприятливі умови функціонування, раніше можливі тільки в рамках великих підприємств [8]. 2015 Економічні інновації Випуск № 59 221 Феномен «інноваційного підприємництва» як такого є відносно новим та малодослідженим для України, а мале інноваційне підприємництво як об’єкт вітчизняних наукових досліджень починає з’являтись на початку 2000-х рр. Слід відзначити, що універсального визначення «малої інноваційної організації» не існує . У закордонній практиці зустрічаються різні варіанти назви такого роду підприємств: інноваційне мале підприємство (innovative SME), високотехнологічна фірма (high technology firm), фірма новітньої тех- нології (new technology-based firm NTBF), «експлеренти» − фірми, що спеці- алізуються на створенні нових або радикальних перетворень старих сегмен- тів ринку, що займаються просуванням нововведень на ринок і т.д. [10]. Можна погодитись з твердженням, що «малий інноваційний бізнес – це особливий сектор економіки». Він проявляє свою активність у всіх сфе- рах діяльності, однак у найбільшій мірі зосереджений у високотехнологіч- них галузях, таких як інформаційні, біо- та нанотехнології, охорона здоров'я, виробництво програмного забезпечення, а також в електронній, хімічній, фармацевтичній промисловості, машинобудуванні, космічній індустрії [7]. Серед основних критеріїв, за якими підприємства відносять до іннова- ційного типу, виділяються наступні: 1. Обсяг витрат організацій на науково-дослідні й дослідно- конструкторські роботи (НДДКР). 2. Частка інноваційної продукції в загальному обсязі виробництва організації. 3. Індекс прибутковості інноваційної діяльності. 4. Перевага технологічних інновацій над організаційними й марке- тинговими. 5. Основний напрямок діяльності організації здійснення розробки об'єктів інтелектуальної власності і їхня реалізація із часток інноваційної продукції не менш 50%, впровадження у виробництво придбаних об'єктів інтелектуальної власності/ Також серед показників, які характеризують інноваційність підпри- ємств відзначають такі: 6. Частка науково-технічного персоналу в структурі персоналу ком- панії. 7. Співвідношення придбаних та реалізованих технологій. 8. Коефіцієнт комерціалізації об'єктів інтелектуальної власності. 9. Ефективність витрат на НДДКР [5]. Додатково можна відзначити також значну частку наукового, лабора- торного і випробувального обладнання в основних фондах МІП.[9]. В українському законодавстві визначення малого інноваційного підп- риємництва відсутнє, хоча переважна більшість стратегічних та програмних документів розробляється в контексті необхідності розвитку саме таких форм підприємництва. В законодавстві зарубіжних країн також відсутнє чітке виділення малих інноваційних підприємств, але слід відзначити важливий момент: коли формуються стратегії, розробляються інноваційні програми, планується 222 Економічні інновації Випуск № 59 2015 фінансова підтримка інноваційних підприємств встановлюються дуже чіткі та жорсткі критерії, відповідно до яких кошти отримує цільова група підп- риємств, яка підпадає під ці критерії. Наприклад, в Європейському Союзі для залучення фінансової допомоги в інноваційні проекти для підприємств діють критерії оцінки, стандартизо- вані для усіх країн-членів, які закріплені в спеціальному Путівнику «Нове визначення малого та середнього бізнесу» Європейської комісії від 01.01.2005 р. Сектор малого та середнього підприємництва, що є пріоритет- ним в отриманні фінансування для інноваційної діяльності обмежується підприємствами, кількість працівників на яких не перевищує 250 осіб, а річний дохід складає не більше 43 млн. євро. У Сполучених штатах Америки, в рамках Програми сприяння іннова- ційній діяльності малих підприємств (SBIR), яка має на меті забезпечення доступу інновацій малих підприємств до федеральних державних контрактів на проведення НДДКР також розроблені відповідні критерії. Щоб взяти участь у цій програмі, підприємство повинно не менш ніж на 51% перебувати у власності або управлінні громадян США або негромадян-резидентів, а чи- сло працівників не повинно перевищувати 500 чоловік. Додатковою умовою є те, що потенційні компанії повинні забезпечувати принаймні 2/3 науково- дослідних та дослідно-конструкторських робіт в першій фазі та принаймні 1/2 − в другій фазі проекту [17]. В Законі Японії «Про малі та середні підприємства» зі змінами від 1999 р. також зазначені критерії щодо класифікації підприємств (табл. 1). Термін «бізнес інновації» згідно цього ж документу визначається як суттєве покращення бізнесу через розвиток або виробництво нових продуктів, розвиток або надання нових послуг, введення нових методів виробництва або маркетингу, введення нових методів надання послуг, бізнес менеджменту, або іншої бізнес діяльності. Таблиця 1 Умовний розподіл підприємств малого та середнього бізнесу в законодавстві Японії [15] Малі Середні Кількість працівників (осіб) до 50 до 100 до 100 до 300 Річний дохід (млн. дол. США) 0,49 0,97 2,9 Пріоритетні галузі Роздрібна торгівля Сектор послуг Оптова торгівля Промисловість, будівництво, тран- спорт (крім оптової та роздрібної торгівлі) З урахуванням змін, внесених до Господарського кодексу України та Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього 2015 Економічні інновації Випуск № 59 223 підприємництва в Україні» від 22.03.2012р. № 4618-VI стосовно критеріїв віднесення підприємств до великих, середніх і малих, малими вважаються підприємства, середньооблікова чисельність працюючих яких не перевищує за рік п’ятдесят осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції – десять мільйонів євро. Великими визнаються підприємства, на яких чисель- ність працюючих перевищує двісті п’ятдесят осіб, а обсяг валового доходу від реалізації перевищує п’ятдесят мільйонів євро. Усі інші підприємства належать до категорії середніх (табл. 2). Таблиця 2 Класифікація підприємств за розміром згідно Господарського кодексу України [2] Мікро- Малі Середні Великі Кількість праців- ників (осіб) до 10 до 50 від 50 до 250 більше 250 Річний дохід (млн. євро) 2 10 від 10 до 50 більше 50 За основу в новій класифікації очевидно були взяті критерії Європей- ського Союзу, що нарешті дозволяє відносно об’єктивно порівнювати та аналізувати розвиток підприємств сектору малого та середнього бізнесу. Визначення «інноваційного підприємства» дає тільки стаття 16 Закону України «Про інноваційну діяльність», згідно якого: інноваційним підпри- ємством визнається підприємство (об'єднання підприємств) будь-якої форми власності, якщо більше ніж 70 відсотків обсягу його продукції (у грошовому вимірі) за звітний податковий період є інноваційні продукти і (або) іннова- ційна продукція. Також зазначається, що «інноваційне підприємство може функціонувати у вигляді інноваційного центру, бізнес-інкубатора, технопо- лісу, технопарку тощо» [3]. Визначення є досить суперечливим та значно обмежує кількість суб’єктів інноваційної діяльності. Адже згідно закону: – «інноваційний продукт – результат науково-дослідної і (або) дос- лідно-конструкторської розробки, що відповідає вимогам, встановленим цим Законом; – інноваційна продукція – нові конкурентоздатні товари чи послуги, що відповідають вимогам, встановленим цим Законом». Таким чином, так звані маркетингові, організаційні, управлінські, про- цесні та іншого роду результати інноваційної діяльності не беруться до уваги. Отже було би доцільно розширити визначення суб’єктів інноваційної діяльності та поняття інноваційної продукції. Основою для цього може слу- гувати Модельний закон про інноваційну діяльність від 16.11.2006 р., який був прийнятий на Міжпарламентській Асамблеї держав-учасниць СНД. Інноваційний продукт згідно документу визначається як: «результат інноваційної діяльності (нововведення, інновація), який отримав практичну реалізацію у вигляді нового товару, послуги, способу виробництва (технології) або іншого суспільно корисного результату» [6]. 224 Економічні інновації Випуск № 59 2015 Огляд наукових джерел стосовно виділення саме малого інноваційного підприємництва засвідчив, що найчастіше застосовується комбінований під- хід до його визначення, тобто використовуються ознаки суб'єктів малого бі- знесу (кількість персоналу, обсяги товарообігу, тощо), а також показники інноваційної активності організації. Пропонується до малих інноваційних підприємств відносити підпри- ємства та організації, що відповідають наступним критеріям (табл. 3): За умови, що підприємство відповідає більшості зазначених критеріїв його мо- жна віднести до категорії малих інноваційних підприємств. Таблиця 3 Визначення суб’єктів малого інноваційного підприємництва Критерій Значення Кількість праців- ників (осіб) не більше 250 Річний дохід (млн. євро) не більше 50 Пріоритетні галузі інформаційні, біо- та нанотехнології, охорона здоров'я, виробництво програмного забезпечення, електронна, космічна, хімічна, фармацевтична промисловість, ма- шинобудування Ступінь іннова- ційної активності – Частка інноваційної продукції в загальному обсязі виробництва організації (згідно Закону України «Про інноваційну діяльність»). – Основний напрямок діяльності організації здійснен- ня розробки об'єктів інтелектуальної власності і їхня реалізація із часток інноваційної продукції не менш 50%, впровадження у виробництво придбаних об'єктів інтелектуальної власності. – Коефіцієнт комерціалізації об'єктів інтелектуальної власності. – Індекс прибутковості інноваційної діяльності. – Співвідношення придбаних та реалізованих техно- логій. – Обсяг витрат організацій на науково-дослідні й дос- лідно-конструкторські роботи (НДДКР). – Ефективність витрат на НДДКР. – Частка науково-технічного персоналу в структурі персоналу компанії Результати інно- ваційної діяльності новий або значно вдосконалений продукт, послуга, тех- нологія, процес виробництва, тощо, інноваційність якого підтверджена дослідженнями та оформлена в відповід- ному порядку згідно чинного законодавства Примітка: розроблено автором на основі даних [5, 9, 10, 13] 2015 Економічні інновації Випуск № 59 225 Висновки. В умовах, коли відсутнє законодавче та загальнонаукове визначення об’єктів підтримки інноваційної діяльності, виконання розроб- лених програм державної підтримки малого інноваційного підприємництва дуже ускладнюється, а ефективність такої підтримки досить сумнівна. Також це слід мати на увазі при аналізі стану та тенденцій розвитку цього сектору економіки. Література: 1. Бондаренко В. Малый и средний бизнес в крупнейших городах мира // Бизнес для всех. – 1999. – № 2. – С. 16. 2. Господарський кодекс Українивід 16.01.2003№ 436-IV // Відомості Верховної Ради України. Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/ show/436-15. 3. Закон України «Про інноваційну діяльність» від 04.07.2002 № 40-IV // Відомості Верховної Ради України. Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/card/40-15. 4. Костров А.В. Как привлечь малые предприятия в инновационную сферу? // Инновации. − № 10 (132), 2009 – С. 7-10. 5. Критерии инновационной активности предприятий, входящих в ОАО «Корпорация «Аэрокосмическое оборудование» [Электронный ресурс]: Итоговый семинар проектно-учебной группы «Исследования корпоративных инновационных систем», 2009. – Режим доступа: http://www.hse.ru. 6. Модельний закон про інноваційну діяльність від 16.11.2006. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/997_g12. 7. Нестеренко Ю.Н. Развитие малого инновационного бизнеса – потенциал формирования экономики знаний // Российское предпринима- тельство. − 2007. − № 10 Вып. 1 (99). − С. 25-30. − Режим доступа: http://www.creativeconomy.ru/articles/8468/ 8. Рекомендации по усилению роли малых и средних инновационных предприятий в странах содружества независимых государств. – Режим дос- тупа: http://www.wipo.int/export/sites/www/dcea/ru/pdf/tool_6.pdf. 9. Стельмащук А.М. Розвиток малих інноваційних підприємств – ефективна форма позитивних технологічних змін // Інноваціна економіка, 2010 (3). – №17. – С. 11-15. 10. Фирсова С.А. Классификация малых предприятий технологиче- ского профиля в целях мониторинга их деятельности // Социология науки и технологий. – 2010. − № 2. – Режим доступа: http://cyberleninka.ru/article/n/ klassifikatsiya-malyh-predpriyatiy-tehnologicheskogo-profilya-v-tselyah- monitoringa-ih-deyatelnosti. 11. Хопкинсон Л. Поддержка инновации на уровне регионов и муниципалитетов. – Режим доступа: http://eep.org.ua/files/MANUAL%204%20Feb%202013.pdf. 12. Шовкалюк В.С. Розвиток та державна підтримка малого іннова- ційного бізнесу в Україні // Матеріали круглого столу «Малий інноваційний бізнес: стан, проблеми та перспективи розвитку» (м. Київ, 2011 р.) / Держав- 226 Економічні інновації Випуск № 59 2015 http://zakon4.rada.gov.ua/laws/ http://zakon4.rada.gov.ua/%20laws/ http://zakon4.rada.gov.ua/%20laws/ http://www.creativeconomy.ru/articles/8468/ http://cyberleninka.ru/article/n/ не агентство з питань науки, інновацій та інформатизації України, Німецьке товариство технічного співробітництва, 2011. – 79 с. 13. Key figureson European business with a special feature on SMEs. – Режим доступу: http://epp.eurostat.ec.europa.eu/cache/ITY_OFFPUB/KS-ET- 11-001/EN/KS-ET-11-001-EN.PDF. 14. Lindegaard S. Innovation: The 7 Key Differences Between Big and Small Companies. Режим доступу: http://www.15inno.com/2012/03/11/ 7keydifferences/ 15. Small and Medium-sized Enterprise Basic Act (Act No. 154 of 1963: Amended in December 3, 1999). – Режим доступу: http://www.chusho.meti.go.jp/ sme_english/outline/08/01_01.html. 16. T. Edwards, R. Delbridge, M. Munday Understanding innovation in small and medium-sized enterprises: a process manifest // Technovation. 2005. – № 25. – P. 1119-1127. 17. The Small Business Innovation Research (SBIR) program. – Режим доступу: http://www.sbir.gov/applicants. 18. ukrstat.gov.ua – сайт Державної служби статистики України. Abstracts Lyashenko V.I., Tulku Y.I. Small innovative entrepreneurship as an object of government innovation policy The article analyses the essence of small innovative entrepreneurship and its peculiarities, also defines basic criteria, which help to identify this business category. The regulatory base of different countries is investigated in the context of searchingapproaches to definitions of small innovative entrepreneurship and peculiarities of its government support. 2015 Економічні інновації Випуск № 59 227 http://www.15inno.com/2012/03/11/%207keydifferences/ http://www.15inno.com/2012/03/11/%207keydifferences/ http://www.chusho.meti.go.jp/%20sme_english/outline/08/01_01.html http://www.chusho.meti.go.jp/%20sme_english/outline/08/01_01.html http://www.sbir.gov/applicants

Мале інноваційне підприємництво як об’єкт державної інноваційної політики

Репозитарії

Схожі ресурси