Рід Патонів: історія, генеалогія, видатні представники (рецензія на книгу «Рід Патонів: історико-генеалогічне дослідження. Документи»)
У книзі (Дмитрієнко М.Ф., Томазов В.В. Рід Патонів: історико-генеало гіч не дослідження. Документи / за заг. ред. В.А. Смолія. — К.: Інститут історії України, 2013. — 344 с.) на ґрунтовній джерельній базі відтворено історію славетного роду Патонів, що відіграв велику роль в історії, науці та культур...
Збережено в:
| Дата: | 2015 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2015
|
| Назва видання: | Вісник НАН України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/82191 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Рід Патонів: історія, генеалогія, видатні представники (рецензія на книгу «Рід Патонів: історико-генеалогічне дослідження. Документи») / В.І. Онопрієнко // Вісн. НАН України. — 2015. — № 3. — С. 95-97. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-82191 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-821912015-05-27T03:02:04Z Рід Патонів: історія, генеалогія, видатні представники (рецензія на книгу «Рід Патонів: історико-генеалогічне дослідження. Документи») Онопрієнко, В.І. Рецензії У книзі (Дмитрієнко М.Ф., Томазов В.В. Рід Патонів: історико-генеало гіч не дослідження. Документи / за заг. ред. В.А. Смолія. — К.: Інститут історії України, 2013. — 344 с.) на ґрунтовній джерельній базі відтворено історію славетного роду Патонів, що відіграв велику роль в історії, науці та культурі України і Росії. Значну частину документів, опублікованих у виданні, вперше введено до наукового обігу. 2015 Article Рід Патонів: історія, генеалогія, видатні представники (рецензія на книгу «Рід Патонів: історико-генеалогічне дослідження. Документи») / В.І. Онопрієнко // Вісн. НАН України. — 2015. — № 3. — С. 95-97. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/82191 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Рецензії Рецензії |
| spellingShingle |
Рецензії Рецензії Онопрієнко, В.І. Рід Патонів: історія, генеалогія, видатні представники (рецензія на книгу «Рід Патонів: історико-генеалогічне дослідження. Документи») Вісник НАН України |
| description |
У книзі (Дмитрієнко М.Ф., Томазов В.В. Рід Патонів: історико-генеало гіч не дослідження. Документи / за заг. ред. В.А. Смолія. — К.: Інститут історії України, 2013. — 344 с.) на ґрунтовній джерельній базі відтворено історію славетного роду Патонів, що відіграв велику роль в історії, науці та культурі України і Росії. Значну частину документів, опублікованих у виданні, вперше введено до наукового обігу. |
| format |
Article |
| author |
Онопрієнко, В.І. |
| author_facet |
Онопрієнко, В.І. |
| author_sort |
Онопрієнко, В.І. |
| title |
Рід Патонів: історія, генеалогія, видатні представники (рецензія на книгу «Рід Патонів: історико-генеалогічне дослідження. Документи») |
| title_short |
Рід Патонів: історія, генеалогія, видатні представники (рецензія на книгу «Рід Патонів: історико-генеалогічне дослідження. Документи») |
| title_full |
Рід Патонів: історія, генеалогія, видатні представники (рецензія на книгу «Рід Патонів: історико-генеалогічне дослідження. Документи») |
| title_fullStr |
Рід Патонів: історія, генеалогія, видатні представники (рецензія на книгу «Рід Патонів: історико-генеалогічне дослідження. Документи») |
| title_full_unstemmed |
Рід Патонів: історія, генеалогія, видатні представники (рецензія на книгу «Рід Патонів: історико-генеалогічне дослідження. Документи») |
| title_sort |
рід патонів: історія, генеалогія, видатні представники (рецензія на книгу «рід патонів: історико-генеалогічне дослідження. документи») |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2015 |
| topic_facet |
Рецензії |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/82191 |
| citation_txt |
Рід Патонів: історія, генеалогія, видатні представники (рецензія на книгу «Рід Патонів: історико-генеалогічне дослідження. Документи») / В.І. Онопрієнко // Вісн. НАН України. — 2015. — № 3. — С. 95-97. — укр. |
| series |
Вісник НАН України |
| work_keys_str_mv |
AT onopríênkoví rídpatonívístoríâgenealogíâvidatnípredstavnikirecenzíânaknigurídpatonívístorikogenealogíčnedoslídžennâdokumenti |
| first_indexed |
2025-07-06T08:33:31Z |
| last_indexed |
2025-07-06T08:33:31Z |
| _version_ |
1836885808753147904 |
| fulltext |
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2015, № 3 95
РІД ПАТОНІВ:
ІСТОРІЯ, ГЕНЕАЛОГІЯ,
ВИДАТНІ ПРЕДСТАВНИКИ
Рецензія на книгу «Рід Патонів:
історико-генеалогічне дослідження. Документи»
Батько Євген Оскарович і син Борис Євгенович Патони, ви-
датні вчені і організатори науки, є брендом України та її науко-
вого поступу в ХХ ст. Національна академія наук України ві-
дома у світі як «Патонівська академія наук»: Б.Є. Патон, який
символічно народився в день заснування Української академії
наук у 1918 р., очолює її вже понад півстоліття. Сьогодні у світі
все більше цікавляться і визнають реальний внесок наукових
династій, вони привертають до себе увагу фахівців з психології
науки. У рецензованій праці на ґрунтовній джерельній базі від-
творено історію славетного роду Патонів, що відіграв визначну
роль в історії, науці та культурі України і Росії. У виданні опу-
бліковано комплекс документів, багато з яких уперше введено
до наукового обігу.
Пошуки авторів довели, що поширена версія про німецьке
походження Патонів викликає сумніви. Аналіз прізвища наво-
дить на думку про шотландське коріння. Версія про німецьке
походження Патонів з’явилася, ймовірно, тому, що представ-
ники роду належали до лютерансько-євангельської конфесії,
були пов’язані з багатьма лютеранськими родинами, переваж-
но німецького, остзейського, шведського походження і навіть у
документах інколи називалися «фон Паттонами». Слід зазна-
чити, що представники роду тривалий час залишалися вірними
віросповіданню батьків. Оскар Петрович був ще лютеранином,
РЕЦЕНЗІЇ РЕЦЕНЗІЇ
ОНОПРІЄНКО
Валентин Іванович —
доктор філософських наук,
професор, завідувач відділу
методології та соціології науки
Центру досліджень науково-
технічного потенціалу та історії
науки ім. Г.М. Доброва
НАН України,
val_onopr@mail.ru
У книзі (Дмитрієнко М.Ф., Томазов В.В. Рід Патонів: історико-генеало гіч не
дослідження. Документи / за заг. ред. В.А. Смолія. — К.: Інститут історії
України, 2013. — 344 с.) на ґрунтовній джерельній базі відтворено історію
славетного роду Патонів, що відіграв велику роль в історії, науці та куль-
турі України і Росії. Значну частину документів, опублікованих у виданні,
вперше введено до наукового обігу.
96 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2015, № 3
РЕЦЕНЗІЇ
а його дружина — першою православною в
роду, тому й діти, відповідно до законів Росій-
ської імперії, були охрещені в лоні православ-
ної церкви.
На російські терени Патони потрапили, ско-
ріш за все, у першій половині XVIII ст. Пер-
шим представником російської гілки був Георг
Паттон, придворний кухмістер і мундкох. Його
син — Петр-Георг (Петро Юрійович) — був ар-
хітектором, служив під керівництвом Ф.Б. Ра-
стреллі. Його сини — Павло та Іван — зробили
непогану кар’єру, дочка Марія стала дружиною
генерала від інфантерії Карла-Густава Вранге-
ля, що значно сприяло підвищенню статусу
роду. Історія роду Патонів на російських те-
ренах є характерною для іноземних родів, які
поєднали свою долю з Російською імперією.
Це був шлях через професіоналізм та сумлінну
службу до російського дворянства, чинів і по-
честей.
Діда Євгена Оскаровича Патона, Петра Іва-
новича Патона (1796—1871), рішенням Санкт-
Петербурзького дворянського депутатського
зібрання від 12 липня 1862 р. разом зі старши-
ми синами Оскаром та Миколою було визнано
в російському спадковому дворянстві і внесено
до другої частини Дворянської родовідної кни-
ги Санкт-Петербурзької губернії. Це рішення
було затверджене указом Сенату по Департа-
менту герольдії від 14 січня 1863 р. за № 292.
Петро Іванович Патон зробив блискучу
кар’єру: сенатор 8-го Департаменту Сенату,
кавалер багатьох орденів, генерал від інфан-
терії. Він був досить заможним поміщиком.
Так, 25 липня 1838 р. йому було пожалува-
но майорат у Сувалкській губернії Царства
Польського. Крім того, він володів маєтками
в Полтавському повіті Полтавської губернії,
в Бєльському повіті Смоленської губернії та
дерев’яним будинком у Москві. Від шлюбу з
Анною Григорівною Гейман, дочкою відомого
німецького банкіра, Петро Іванович мав трьох
синів і дочку Кароліну, яка стала дружиною
полковника Гаврилова.
Старший син цього подружжя Оскар-
Іоганн-Яків (Оскар Петрович) (1823—1893) і
був батьком видатного вченого. Він також зро-
бив дуже непогану кар’єру: був консулом Ро-
сійської імперії у Ніцці (1865—1886) та Брес-
лавлі (1886—1893), дійсним статським рад-
ником, кавалером орденів св. Станіслава 2-го
ступеня (1872), св. Володимира 4-го ступеня
(1884), св. Анни 3-го (1866) та 2 -го (1880) сту-
пенів і французького ордена Почесного легіо-
ну (1892).
Від батька Оскар Петрович Патон успадку-
вав сувалкський майорат і купив маєтки у Смо-
ленській та Новгородській губерніях. 20 лип-
ня 1859 р. у с. Денисковичі Новозибківського
повіту Чернігівської губернії Оскар Петрович
одружився з дочкою штабс-ротмістра Катери-
ною Дмитрівною Шишковою. 7 травня 1888 р.
рішенням Санкт-Петербурзького дворянського
депутатського зібрання до роду Патонів були
долучені дружина та діти Оскара Петровича.
Це рішення було затверджене указом Урядово-
го Сенату від 28 травня 1889 р. за № 1561.
Один із братів Оскара Петровича — Мико-
ла Петрович (1827—1909) був майором, ко-
мандиром батальйону Санкт-Петербурзького
гренадерського полку, дійсним статським рад-
ником, кавалером орденів св. Анни 3-го ступе-
ня (1853), св. Станіслава 2-го ступеня (1859),
св. Володимира 3-го ступеня (1887). Побрався
він з баронесою Ольгою Андріївною фон Арп-
сгофен і мав двох синів: Володимира (1856—?)
й Оскара (1858—?) та двох дочок: Анну-Марію
(1854—?) і Ольгу (1859—?).
Молодший із братів Патонів — Іван Петро-
вич (1837—1911) був прокурором Смолен-
ського окружного суду. Від шлюбу з дочкою
генерал-лейтенанта Софією Михайлівною
Фонтон де Веррайон мав шістьох дітей: Анас-
тасію (1864 — до 1873), Петра (1866—1941),
Євгена (1867—?), Миколу (1868—?), Олек-
сандра (1870—?) та Анну (1871—?). Старшому
із синів цього подружжя — Петру Івановичу
Патону — 21 березня 1901 р. Височайшим на-
казом було дозволено приєднати до свого пріз-
вища прізвище свого діда — Фонтон де Верра-
йон та передавати його старшому в роду. Іван
Петрович Патон і його родина були визнані у
спадковому дворянстві рішенням Смоленсько-
го дворянського депутатського зібрання від
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2015, № 3 97
РЕЦЕНЗІЇ
12 жовтня 1873 р. та внесені до другої части-
ни Дворянської родовідної книги Смоленської
губернії. Це рішення було затверджене указом
Урядового Сенату від 19 листопада 1873 р. за
№ 4160.
Трагічно склалася доля молодших поко-
лінь роду Патонів. Соціальні потрясіння 1917
року, що знищили імперію, не оминули і роду
Патонів, розкидавши членів родини по різних
країнах та політичних таборах. Петро Іванович
Патон-Фонтон-де-Веррайон, двоюрідний брат
Євгена Оскаровича Патона, учасник російсько-
японської війни 1904—1905 рр., контр-адмірал,
кавалер багатьох орденів, після розпаду імпе-
рії служив головним комісаром флоту і пор-
тів Чорного та Азовського морів за гетьмана-
ту Павла Скоропадського, пізніше перейшов
до Збройних сил півдня Росії, брав активну
участь у білому русі й згодом емігрував.
Його молодший брат — Микола Іванович, та-
кож контр-адмірал — спочатку служив у геть-
манському флоті, а потім перейшов до більшо-
виків, очоливши Училище командного складу
флоту. Подальша доля його невідома, хоча, ма-
буть, неважко здогадатися. Дружина Миколи
Івановича — Ольга Георгіївна Патон — емігру-
вала. Емігрували також і рідні брати й сестри
Євгена Оскаровича Патона.
Починаючи з 1905 р. все життя Євгена
Оскаровича Патона та його родини пов’язане
з Києвом, Україною, Київським політехніч-
ним інститутом, а з 1929 р. — з Академією наук
України. Коли ми працювали над книгою про
Євгена Оскаровича Патона (Оноприенко В.И.,
Кистерская Л.Д., Севбо П.И. Евгений Оскарович
Патон. — К.: Наук. думка, 1988), то здійснили
досить широкий пошук архівних документів у
архівосховищах Києва, Москви, Ленінграда,
але він поступається зробленому при підго-
товці рецензованої праці. Комплекс знайдених
і опублікованих документів дозволив склас-
ти детальну генеалогію роду Патонів. Однак
зміст видання виходить за межі історичної ге-
неалогії, він є реальним внеском в історію на-
уки і зацікавить багатьох учених, викладачів та
студентів вищих навчальних закладів.
|