Його наука – надійність (до 80-річчя академіка НАН України І.М. Коваленка)

16 березня 2015 р. виповнюється 80 років академіку НАН України Ігорю Миколайовичу Коваленку. Свій поважний ювілей І.М. Коваленко зустрічає на посаді завідувача відділу математичних методів теорії надійності складних систем Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України, зберігши творчу акти...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2015
Автор:	Сергієнко, І.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2015
Назва видання:	Вісник НАН України
Теми:	Люди науки
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/82198
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Його наука – надійність (до 80-річчя академіка НАН України І.М. Коваленка) / І.В. Сергієнко // Вісн. НАН України. — 2015. — № 3. — С. 112-116. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-82198
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-821982015-05-27T03:02:02Z Його наука – надійність (до 80-річчя академіка НАН України І.М. Коваленка) Сергієнко, І.В. Люди науки 16 березня 2015 р. виповнюється 80 років академіку НАН України Ігорю Миколайовичу Коваленку. Свій поважний ювілей І.М. Коваленко зустрічає на посаді завідувача відділу математичних методів теорії надійності складних систем Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України, зберігши творчу активність і відданість науці та її застосуванням. Цим відділом Ігор Миколайович керує вже майже 44 роки. 2015 Article Його наука – надійність (до 80-річчя академіка НАН України І.М. Коваленка) / І.В. Сергієнко // Вісн. НАН України. — 2015. — № 3. — С. 112-116. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/82198 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Люди науки Люди науки
spellingShingle	Люди науки Люди науки Сергієнко, І.В. Його наука – надійність (до 80-річчя академіка НАН України І.М. Коваленка) Вісник НАН України
description	16 березня 2015 р. виповнюється 80 років академіку НАН України Ігорю Миколайовичу Коваленку. Свій поважний ювілей І.М. Коваленко зустрічає на посаді завідувача відділу математичних методів теорії надійності складних систем Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України, зберігши творчу активність і відданість науці та її застосуванням. Цим відділом Ігор Миколайович керує вже майже 44 роки.
format	Article
author	Сергієнко, І.В.
author_facet	Сергієнко, І.В.
author_sort	Сергієнко, І.В.
title	Його наука – надійність (до 80-річчя академіка НАН України І.М. Коваленка)
title_short	Його наука – надійність (до 80-річчя академіка НАН України І.М. Коваленка)
title_full	Його наука – надійність (до 80-річчя академіка НАН України І.М. Коваленка)
title_fullStr	Його наука – надійність (до 80-річчя академіка НАН України І.М. Коваленка)
title_full_unstemmed	Його наука – надійність (до 80-річчя академіка НАН України І.М. Коваленка)
title_sort	його наука – надійність (до 80-річчя академіка нан україни і.м. коваленка)
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2015
topic_facet	Люди науки
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/82198
citation_txt	Його наука – надійність (до 80-річчя академіка НАН України І.М. Коваленка) / І.В. Сергієнко // Вісн. НАН України. — 2015. — № 3. — С. 112-116. — укр.
series	Вісник НАН України
work_keys_str_mv	AT sergíênkoív jogonaukanadíjnístʹdo80ríččâakademíkananukraíniímkovalenka
first_indexed	2025-07-06T08:34:52Z
last_indexed	2025-07-06T08:34:52Z
_version_	1836885894906249216
fulltext	112 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2015, № 3 ЙОГО НАУКА — НАДІЙНІСТЬ До 80-річчя академіка НАН України І.М. Коваленка 16 березня 2015 р. виповнюється 80 років академіку НАН України Ігорю Миколайовичу Коваленку. Свій поважний ювілей І.М. Коваленко зустрічає на посаді завідувача відділу математичних методів теорії надійності складних систем Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України, зберігши творчу активність і відданість науці та її застосуванням. Цим відділом Ігор Миколайович керує вже майже 44 роки. Ігор Миколайович Коваленко народився в Києві 16 березня 1935 року. Його батьки були інженерами і саме в 1935 р. закін- чили Київський гідромеліоративний інститут. Ігорова мати, Валерія Володимирівна Явон, згадувала, що їхні дипломні роботи були пов’язані з проектуванням славетного київсько- го мосту, названого згодом іменем Є.О. Патона, і студентами вони проводили гідрологічні вимірювання у висячій кабінці в руслі Дніпра над мостовим биком. Батьки майже цілими днями були на роботі і не мали змоги приділяти синові достатньо ува- ги, тож вони передали малого дідусеві й бабусі у село Слобода Чернігівської області. Дідусь, Володимир Михайлович Явон, завжди називав себе козаком (так в Україні звали тих, хто по- водив не з кріпаків). Що ж до бабусі, Зої Іванівни Явон (Рей- хардт), то її батько був німець, полковник Російської армії. Як і багато інших людей, Ігор Миколайович завжди вважав бабусю своїм добрим янголом: «Коли в мене і є якась людяність, то це від бабусі», — часто каже він. Фактично у Слободі й пройшло усе Ігорове дитинство. Дідусь був директором школи, і родина жила у невеличкому помешканні при школі. Мали город і коро- ву — це рятувало у скрутні часи. Війна, можна сказати, не заче- пила глухе село Слободу: і відступ, і наступ радянських частин пройшли без боїв — не те, що рідне батьківське село Глобине на Полтавщині, ущент спалене німцями при відступі. Початкову освіту Ігор здобув у сільській школі, а точніше кажучи, вдома, у дідуся і бабусі. 1946 року Ігорів батько, Ми- кола Олександрович, який під час війни служив у інженерних Академік НАН України Ігор Миколайович Коваленко ЛЮДИ ЛЮДИ НАУКИНАУКИ СЕРГІЄНКО Іван Васильович — академік НАН України, директор Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2015, № 3 113 ЛЮДИ НАУКИ військах, повернувся з армії у званні інженер- майора. Приїхавши в Слободу, він побачив, як син ходить до школи у сусіднє село за 7 кіло- метрів (на той час у Слободі залишили лише чотири класи), і забрав його до Києва. Там він віддав хлопця до чудової школи імені Івана Франка (колишньої колегії Павла Ґалаґана). Яскравим етапом шкільного життя стала для Ігоря участь в університетських гуртках для учнів старших класів, у роботі яких поміт- ну роль відігравали член-кореспондент НАН України М.Й. Ядренко, професори Л.А. Калуж- нін, В.А. Вишенський, В.І. Михайловський. Наставниками Ігоря були О.Г. Костюченко (пізніше професор МДУ ім. М.В. Ломоносо- ва), В.С. Михалєвич (згодом академік НАН України, директор Інституту кібернетики) та Г.Н. Сакович (канд. фіз.-мат. наук). Саме від- відування гуртка сприяло тому, що хлопець захопився математикою, відкривши для себе зовсім іншу науку, ніж у рамках шкільної про- грами. Він брав участь у математичних олімпі- адах, на одній з них здобув другу премію. Після закінчення школи в Ігоря була вже єдина жит- тєва мета — мехмат Київського університету. Я добре пам’ятаю тодішній мехмат, на якому навчався в 1954—1959 рр. Пам’ятаю й Ігоря, і багато чого з його розповідей. Основна маса студентів — то були здібні юнаки і дівчата з трудових сімей, що пережили тяжкі воєнні й повоєнні роки і мали прагнення до навчання і творчої праці. Саме це покоління випускників Університету і КПІ стало першим кадровим по- тенціалом Обчислювального центру АН УРСР (нині — Інститут кібернетики ім. В.М. Глушко- ва НАН України). З тодішньої студентської мо- лоді мехмату вийшло багато видатних учених — академіки В.С. Михалєвич, І.М. Коваленко, О.М. Гузь, А.М. Самойленко, Я.М. Григоренко, В.Т. Грінченко, І.О. Луковський, М.О. Пере- стюк, О.М. Шарковський, Н.З. Шор, Ю.М. Єр- мольєв, П.І. Андон, В.Н. Редько, О.А. Летичев- ський, члени-кореспонденти Т.П. Мар’яно вич, А.П. Великий, М.Ю. Кузнєцов, П.С. Кнопов, В.П. Хорошун та інші. Після другого курсу студенти мехмату роз- поділялися на математиків і механіків. За пора- дою Й.І. Гіхмана (пізніше члена-кореспондента НАН України) Ігор Коваленко записався до групи математиків. Навчався за програмою ка- федри теорії ймовірностей та алгебри (тодіш- ній завідувач — академік АН УРСР Борис Во- лодимирович Гнєденко). За словами І.М. Ко- валенка, його улюбленими викладачами на кафедрі були Б.В. Гнєденко, В.С. Михалєвич, В.С. Королюк, Л.А. Калужнін, О.С. Парасюк, Ю.М. Березанський, Й.І. Гіхман. У 1956 р. Володимир Сергійович Михалєвич залучив Ігоря до серйозної наукової роботи, запропо- нувавши йому тему дипломної роботи з теорії статистичних вирішальних функцій (statistical decision functions) — науки, що розвиває відо- мий метод статистичного контролю якості ви- робництва. Вже наступного року Ігор отримав цікаві результати, і це були його перші наукові здобутки. Зазвичай щороку студентів-математиків посилали на педагогічну практику в середню школу, однак на курсі І. Коваленка в 1956 р. вперше запровадили іншу практику — в Обчис- лювальному центрі АН УРСР, розташованому у Феофанії під Києвом, де експлуатувалася створена групою академіка С.О. Лебедєва пер- ша в континентальній Європі мала електронна обчислювальна машина МЭСМ. Практикою керували К.Л. Ющенко і В.С. Королюк. Багато студентів з випуску цього року і наступних ро- ків стали програмістами ЕОМ. Академіки І.М. Коваленко і І.В. Сергієнко 114 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2015, № 3 ЛЮДИ НАУКИ До кінця 1961 р. Ігор Коваленко жив разом з батьком у Києві на вулиці Пушкінській. Мати, розлучившись з батьком, мешкала і працювала у Львові з другим чоловіком — дуже доброю людиною, інженером Юрієм Павловичем По- кровським. Ігор часто відвідував їх, познайо- мився з львівськими математиками, потова- ришував з І.Д. Квітом — учнем Б.В. Гнєденка. Незадовго до закінчення університету Ігор одружився з Оленою Марківною Брагою. Їхній шлюб тривав 55 років — до її смерті в 2012 р. Подружжя виростило двох доньок, Галину та Єву. Після університету Ігоря направили на робо- ту в Обчислювальний центр, але незабаром він вступив до аспірантури Інституту математики АН УРСР. Його науковим керівником був ака- демік Б.В. Гнєденко. Разом із товаришами по аспірантурі — С.М. Броді, Т.П. Мар’яновичем, М.В. Яровицьким — Ігор Коваленко досліджу- вав такі задачі теорії масового обслуговування та теорії надійності: • ефективність систем обслуговування з часовими обмеженнями (наприклад, з обме- женим часом перебування «клієнта» в зоні об- слуговування); • розподіл числа зайнятих каналів у системі обслуговування з відмовами (наприклад, у те- лефонній системі). Першу з цих задач Б.В. Гнєденко взяв з іно- земної літератури. Американський дослідник D.Y. Barrer розглядав її, маючи на меті вивчен- ня моделі протидії ППО потоку ворожих літа- ків. Результат Ігоря Коваленка мав резонанс навіть у західній літературі: відомий швед- ський учений J.W. Cohen та американський науковець T. Saaty включили його в свої моно- графії. Друга задача виникла з теорії телетрафіка — дослідження завантаження мереж зв’язку. Та- деуш Мар’янович отримав цікаві результати з цього напряму, а Ігорю Коваленку вдалося віднайти так званий критерій нечутливості (insensitivity), тобто відповісти на питання: коли можливо, а коли неможливо визначити розподіл станів системи обслуговування з від- мовами через самі середні характеристики часу обслуговування «клієнта». Цей результат було прийнято Міжнародним конгресом з телетра- фіка (Париж, 1961). Критерій нечутливості Коваленка згодом узагальнили німецькі учені D. König, P. Franken та ін. Сьогодні в цьому на- прямі працює учень І.М. Коваленка — В.А. Ів- ніцький (Москва). 1960 року на цих та деяких прикладних за- дачах Ігор Коваленко захистив кандидатську дисертацію. Академік А.М. Колмогоров схва- лив отримані результати. Після захисту дисер- тації Ігор ще півтора року працював в Інституті математики АН УРСР. За цей час він спільно з Б.В. Гнєденком написав монографію «Лек- ции по теории массового обслуживания» (Киев, КВИРТУ, 1963). Незважаючи на «відомче» ви- дання, вона викликала інтерес, особливо серед дослідників інженерних спеціальностей. Поряд з академіком Б.В. Гнєденком, Ігор Коваленко дуже цінує і вважає своїми вчите- лями академіків В.С. Михалєвича та В.С. Ко- ролюка. Так, Володимир Семенович Королюк залучив його до оволодіння такими потужни- ми інструментами математики, як метод мало- го параметра, напівмарковські процеси, теорія випадкових блукань. Завжди з великою те- плотою Ігор Коваленко говорить про чуйність цих визначних учених. Під час аспірантури їхній керівник Б.В. Гнєденко, домовившись із Виступ І.М. Коваленка на конференції ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2015, № 3 115 ЛЮДИ НАУКИ А.М. Колмогоровим, послав Михалєвича, Ко- ролюка та Скорохода на стажування в МДУ ім. М.В. Ломоносова. Повернувшись в Україну, вони щедро ділилися з науковою молоддю при- везеними задачами. Справді, Ігор Коваленко розв’язав півдюжини задач А.М. Колмогоро- ва, і майже всі вони потрапили до нього через Михалєвича і Королюка. Це те, що в творчих колах називають щедрістю таланту. На семінарі Гнєденка і Королюка в Інститу- ті математики виступало кілька дослідників операцій у транспорті, військовій справі тощо. Найбільше враження на І.М. Коваленка спра- вив професор М.П. Бусленко, який працював в оборонному інституті в Москві і був родом з України. Молодий учений звернувся до нього по нові математичні задачі прикладного харак- теру. Після короткої розмови у кабінеті про- фесора Ігор Коваленко отримав запрошення на роботу, пов’язану з дослідженнями в галу- зі прикладної теорії надійності, в оборонному інституті в Москві. Там він працював 10 років (1962—1971) у відділі надійності. І.М. Коваленко, за дорученням керівництва, розробив модель надійності дуже складної оборонної системи. Саме її складність не до- зволяла вивести точні формули для розрахун- ку надійності. І тоді на допомогу досліднико- ві прийшов метод малого параметра. Як уже було зазначено, Ігор Коваленко перейняв цей метод від свого вчителя В.С. Королюка. Дореч- но згадати, що в Інституті математики НАН України віддавна культивують метод малого параметра. Здобула світову славу математична школа М.М. Крилова — М.М. Боголюбова — Ю.О. Митропольського — А.М. Самойлен- ка. Наш видатний земляк академік Микола Миколайович Боголюбов (1909—1992) часто говорив так: «Про мене кажуть, що я створив багато математичних методів, але фактично я використовував лише один метод — метод малого параметра». Саме завдяки Ігорю Ко- валенкові цей метод прислужився у створенні асимптотичного методу розрахунку надійності складних технічних систем. За його створення і впровадження автору присуджено науковий ступінь доктора технічних наук (1964). Ди- сертацію він захистив на вченій раді, яку очо- лював академік Г.В. Кісунько, теж наш славет- ний земляк. Другу докторську дисертацію, з фізико-математичних наук, присвячену при- кладній комбінаторній тематиці, Ігор Кова- ленко захистив також у Москві (1970). Його вчитель (і, правду кажучи, вчитель усіх україн- ських ймовірнісників) Б.В. Гнєденко переїхав 1960 р. до Москви, де очолював кафедру тео- рії ймовірностей МДУ до самої смерті (1995). З початку 1960-х років він організував на сво- їй кафедрі науковий семінар з теорії масового обслуговування. Це була справжня матема- тична школа. Якось Гнєденко підрахував, що 20 учасників цього семінару стали докторами наук. До співкерівництва семінаром він залу- чив О.Д. Соловйова, Ю.К. Бєляєва (МДУ) та І.М. Коваленка. Разом із Б.В. Гнєденком Ігор Коваленко ви- дав наукову монографію «Введение в теорию массового обслуживания» (1966), яка мала ши- рокий резонанс у вітчизняній та світовій науці; її було перекладено англійською, німецькою, польською мовами (останнє видання 2011 р.). М.П. Бусленко залучив Ігоря Коваленка до розроблення так званої теорії складних сис- тем. Згодом було опубліковано монографію Н.П. Бусленко, В.В. Калашников, И.Н. Ковален- ко «Лекции по теории сложных систем» (1973), де викладено алгоритмічні схеми М.П. Бус- ленка, розроблені І.М. Коваленком кусково- лінійні агрегати (КЛА) та кусково-лінійні марковські процеси (КЛМП), а також резуль- тати тогочасних досліджень В.В. Калашнико- ва з теорії стійкості систем. Пізніше КЛА було використано при статистичному моделюванні складних систем, а в монографії з теорії масо- вого обслуговування в основу викладу багато- канальних систем обслуговування було покла- дено КЛМП. У Москві Ігор Коваленко організував також кафедру теорії ймовірностей у Московському інституті електронного машинобудування і кілька років керував нею за сумісництвом. Піс- ля його переїзду до Києва кафедра розділилася на дві, їх завідувачами стали професори Г.І. Ів- ченко та В.О. Каштанов. 116 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2015, № 3 ЛЮДИ НАУКИ На запрошення академіка В.М. Глушкова у 1971 р. Ігор Коваленко повертається до Києва і очолює відділ математичних методів теорії надійності складних систем Інституту кібер- нетики АН України. Головними напрямами досліджень відділу є асимптотичний аналіз надійності складних систем, який ґрунтуєть- ся на методі малого параметра; наближені чи- сельні методи, зокрема методи прискореного моделювання, та методи захисту інформації, в тому числі ймовірнісна комбінаторика (теорія систем випадкових булевих рівнянь включно). Співробітники відділу розробили перший в Україні національний стандарт у сфері крип- тографічного захисту інформації. Результати наукового пошуку вченого уза- гальнено у 25 монографіях та понад 200 стат- тях. Ігор Коваленко виховав 30 кандидатів наук. Своїми гідними учнями він вважає док- торів наук А.А. Алексєєва, В.А. Івніцького, О.В. Кобу, М.Ю. Кузнєцова, А.О. Левитську, В.І. Масола, О.М. Наконечного, М.М. Савчу- ка, Л.С. Стойкову, В.Д. Шпака. І.М. Коваленко розв’язав багато складних математичних за- дач. Відомий математик Лайош Такач (США) одного разу висловився так: «Важко навіть пе- релічити всі теореми, доведені Коваленком». Варто, наприклад, згадати, що він підтвердив гіпотезу визначного математика Девіда Кен- далла (Кембридж) про близьку до кругу фор- му великих комірок у пуассонівському точко- вому процесі. Професорський стаж І.М. Коваленка ста- новить 35 років. У різні роки він викладав у КДУ ім. Т.Г. Шевченка, Московському інсти- туті електронного машинобудування, КВІРТУ ППО, КПІ (в.о. декана факультету). У 1997 р. йому присвоєно звання професора Універси- тету Північного Лондона. З 1992 р. Ігор Кова- ленко здійснив велику кількість візитів до уні- верситетів Великої Британії, Швейцарії, Ні- меччини, Франції, Данії, Нідерландів, США, Польщі, Ізраїлю. Завдяки контактам із закор- донними вченими Ігор Миколайович та його учні включилися у нові напрями досліджень у галузі прикладної теорії ймовірностей. І.М. Коваленко — академік НАН України за спеціальністю «математична теорія надійності» з 1978 р. (чл.-кор. з 1972 р.). Його наукові до- сягнення відзначені Державною премією СРСР, Державною премією УРСР та Державною пре- мією України в галузі науки і техніки, преміями ім. В.М. Глушкова та ім. В.С. Михалєвича. Понад 10 років він був заступником академіка-секре та- ря Відділення інформатики НАН України. Ігор Миколайович постійно займається ре- дакційно-видавничою діяльністю. Більше 30 років він входить до редакційних колегій жур- налів «Доповіді НАН України» та «Киберне- тика и системный анализ», тривалий час був членом редколегії наукового часопису «Дис- кретная математика» та редактором розді- лу реферативного журналу «Математика», в якому надруковано близько 3000 його рефе- ратів. Ігор Коваленко відредагував і переклав 10 книг. Брав участь у написанні «Енциклопе- дії кібернетики» та «Словника з кібернетики» (більш як 300 статей). Закінчуючи коротку розповідь про твор- чий шлях і основні наукові результати Ігоря Миколайовича Коваленка, хочеться наголо- сити на їх винятковій актуальності. Без науко- вих досягнень у цій сфері важко собі уявити успішне розроблення сучасних комп’ютерних технологій і, зокрема, надійний захист інфор- мації у складних базах даних та в різноманіт- них процесах передачі інформації. Результати вченого одержали високу оцінку світової на- укової спільноти саме тому, що вони мають велику цінність для розвитку математики й інформатики з одного боку, а з другого — є ви- сокоефективними при розробленні сучасних комп’ютерних систем і технологій. Наукова громадськість, колеги та учні сер- дечно вітають Ігоря Миколайовича з ювілеєм, бажають йому здоров’я, плідного і творчого довголіття, нових ідей, які безумовно збага- тять українську та світову науку.

Його наука – надійність (до 80-річчя академіка НАН України І.М. Коваленка)

Репозитарії

Схожі ресурси