Інвестиційні фонди: стан та перспективи розвитку

У статті розглянуто актуальні питання щодо діяльності інвестиційних фондів в Україні.

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2008
1. Verfasser:	Гриценко, В.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут економіки промисловості НАН України 2008
Schlagworte:	Наукові статті
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/8239
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Інвестиційні фонди: стан та перспективи розвитку / В.В. Гриценко // Вісник економічної науки України — 2008. — № 2(14). — С. 27-31. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-8239
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-82392010-05-20T12:02:10Z Інвестиційні фонди: стан та перспективи розвитку Гриценко, В.В. Наукові статті У статті розглянуто актуальні питання щодо діяльності інвестиційних фондів в Україні. В статье рассмотрены актуальные вопросы, касающиеся деятельности инвестиционных фондов в Украине. The article deals with the actual questions of the activity of investment fonds in Ukraine. 2008 Article Інвестиційні фонди: стан та перспективи розвитку / В.В. Гриценко // Вісник економічної науки України — 2008. — № 2(14). — С. 27-31. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 1729-7206 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/8239 uk Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наукові статті Наукові статті
spellingShingle	Наукові статті Наукові статті Гриценко, В.В. Інвестиційні фонди: стан та перспективи розвитку
description	У статті розглянуто актуальні питання щодо діяльності інвестиційних фондів в Україні.
format	Article
author	Гриценко, В.В.
author_facet	Гриценко, В.В.
author_sort	Гриценко, В.В.
title	Інвестиційні фонди: стан та перспективи розвитку
title_short	Інвестиційні фонди: стан та перспективи розвитку
title_full	Інвестиційні фонди: стан та перспективи розвитку
title_fullStr	Інвестиційні фонди: стан та перспективи розвитку
title_full_unstemmed	Інвестиційні фонди: стан та перспективи розвитку
title_sort	інвестиційні фонди: стан та перспективи розвитку
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2008
topic_facet	Наукові статті
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/8239
citation_txt	Інвестиційні фонди: стан та перспективи розвитку / В.В. Гриценко // Вісник економічної науки України — 2008. — № 2(14). — С. 27-31. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT gricenkovv ínvesticíjnífondistantaperspektivirozvitku
first_indexed	2025-07-02T10:58:52Z
last_indexed	2025-07-02T10:58:52Z
_version_	1836532559430811648
fulltext	2008/№2 27 ГРИЦЕНКО В.В. № п/п Ресурс Степень влияния 1 Финансовый капитал 0,38 2 Потенциал менеджмента 0,26 3 Потенциал маркетинга 0,28 4 Научные исследования и проектирования 0,18 5 Производственный потенциал 0,24 6 Коммуникации 0,18 7 Исследования рынка 0,23 8 Потенциал сбыта 0,16 9 Распространение 0,15 10 Информационные технологии 0,24 11 Сервис 0,25 Таблица 2 Оценка ресурсов предприятия, обеспечивающих успех выведения нового товара на рынок [6, с.76] ях функционирования информационной системы управ- ления не только повысить уровень обоснованности при- нимаемых решений, но и скоординировать работу по производству конкурентоспособной продукции с учетом требований потребителей и возможностей конкурентов. Литература 1. Макогон Ю. В., Медведкин Т. С. Стратегии повы- шения конкурентоспособности машиностроительной продукции: международный аспект // Економіка про- мисловості, — 2005. — №5 (31) – С. 40–55. 2. Лепа Н. Н., Поникарчук А. М. Стратегические на- правления повышения конкурентоспособности маши- ностроительных предприятий // Економіка і організа- ція управління: Зб. Наук. пр. — Донецьк, Дон НУ, Каш- тан, 2007, — С. 80–93. 3. Статистичний щорічник України за 2006 рік / Дер- жкомстат України. К.: «Консультант», 2007. — 551 с. 4. Джинджоян В. В. Фінансові заходи підвищення конкурентоспроможності машинобудівних підприємств на світових ринках // http: // www/rusnauka. com/ 18_NiIN_2007/Economics/22447. doc. htm 5. Лепа Н. Н. Методы и модели стратегического уп- равления предприятием // НАН Украины. Ин-т эконо- мики промышленности. — Донецк: ООО «Юго-Восток Лтд», 2002–186 с. 7. Кафтанников А. Ю. Интеллектуальная информаци- онная система вывода нового товара на рынок // Новое в экономической кибернетике: (сб. науч. ст.); Донецкий нац. ун-т // Модели управления капиталом. — Донецк: Дон НУ, 2005. — №4. — С. 74–80. Початок діяльності інвестиційних фондів та ком- паній фактично починається з 1994 р., коли указом Пре- зидента України було прийнято Положення «Про інвес- тиційні фонди і інвестиційні компанії». Вони створюва- лися з метою проведення інвестування в інтересах і за рахунок засновників інвестиційного фонду шляхом ви- пуску інвестиційних сертифікатів та проведення комерц- ійної діяльності з приватизаційними паперами [1, с. 9]. Але ситуація кардинально змінилася, коли на початку 2001 р. був прийнятий Закон України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні фонди) «№2299 від 15.03.2001 р. Цей закон надав можливості для створення та розвитку таких професійних інвестиційних інститутів в Україні як інвестиційні фонди. Відмінними рисами інститутів спільного інвестуван- ня (ІСІ), згідно з чинним законодавством, порівнянно з іншими інвестиційними інститутами є, по-перше, те, що інвестиційні фонди мають податкові пільги, а саме, не мають податку на прибуток (майно, що знаходиться у роз- порядженні та управлінні інвестиційних фондів не опо- датковується), підлягає оподаткуванню тільки інвести- ційний доход. По-друге, внаслідок обмеженості розміру використовуваного позичкового капіталу вони не нада- ють жодних гарантій та позик своїм клієнтам. Але треба відмітити, що в цілому вітчизняні ІСІ досить ліквідні, в середньому інвестиційний доход клієнтів за рік збіль- шується на 50 %, а іноді і на всі 100 %. У вітчизняній та зарубіжній літературі накопичено значний досвід вивчення особливостей діяльності інве- стиційних фондів та компаній. Дослідженню проблем становлення цих небанківських інститутів приділяли увагу такі вчені-економісти: Александров В., Блохіна Т., Ватаманюк З., Ворона О., Герасимчук М., Гончаров В., Ердман Г., Жуков Є., Іванов В., Роберт В. Колб, Рикар- до Дж. Родригес, Коваленко М., Косова Т., Кульчиць- кий М., Махмудов О., Мітюков І., Недашківський М., Недбаєва С., Радванська Л., Сазонець І., Свердел М., Смілянська О., Палівода К., Петерсон Р. Л., Фукс А., Хмиз О., Шарп У. та багато інших. У високо розвинутих країнах світу інвестиційні фонди є професійними інвесторами, які мають в своєму арсеналі великі обсяги капіталу, що надає їм можливостей для здійснення різноманітних видів інвестування. Українські інвестиційні фонди поки що не досягли такого рівня роз- витку й повноцінно не спроможні виконувати заздалегідь покладені на них інвестиційні функції, насамперед, через нестачу інвестиційних коштів й несприятливого інвести- ційного клімату в країні. Аналіз наукової літератури довів, що недостатня увага приділяється розгляданню доходності вітчизняних інвестиційних фондів, необхідності забезпечен- ня прибуткової та стабільної діяльності цих небанківських інститутів у майбутньому. Це пов’язано із специфікою та тенденціями розвитку українського інвестиційного ринку. В.В. Гриценко м. Донецьк ІНВЕСТИЦІЙНІ ФОНДИ: СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ28 Тому метою статті є аналіз діяльності інвестиційних фондів на сучасному етапі розвитку на основі вивчення їх доходності та перспектив функціонування в Україні. За даними Української асоціації інвестиційного бізнесу (УАІБ) на початок 2007 р. в Україні кількість інвестиційних фондів складала 579, компаній з управ- ління активами (КУА) було 228 [3]. КУА — це, як правило, товариства з обмеженою відпо- відальністю, які мають належну ліцензію на здійснення професійного управління активами інвестиційних фондів. Загальний обсяг активів фондів, якими здійснюва- ло управління КУА, на початок 2007 р. складав майже 17 млн. грн. Динаміка кількості КУА та інвестиційних фондів представлена на рис. 1. та рис. 2. Кількість КУА постійно зростає. За рік вони збільшуються майже вдвічі. Але така динаміка поки що нічого не означає. Скоріш за все ІСІ діють аналогічно банкам, які на початку свого становлення створювали- ся всередині великих підприємств. Таким чином кількість головних контор банків склала понад 300. Однак, внаслідок укріплення позицій банківського сек- тору та появи окремих банківських інститутів їх кількість зменшилась вдвічі. В Україні диверсифікація активів досить чітко рег- ламентована. Тому ДКЦПФР і УАІБ в проекті змін до Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні фонди) «передбачають лібера- лізувати вимоги до надто стандартизованої структури активів ІСІ та надати більшу самостійність ІСІ стосов- но вибору фінансових інструментів для інвестування. Згідно з Законом України «Про інститути спільно- го інвестування (пайові та корпоративні фонди) «в країні можуть створюватися пайові та корпоративні інвес- тиційні фонди. Пайові інвестфонди не є юридичною особою, це об’єднання капіталів дрібних інвесторів, їх активи повністю знаходяться в управлінні КУА, а кор- поративні фонди, як правило, створюються у вигляді відкритого акціонерного товариства й переважно займа- ються спільним інвестуванням. Проаналізуємо порівняльну характеристику корпо- ративних та пайових інвестиційних фондів та виявимо їх відмінності (табл. 1). Останнім часом в Україні з’явився новий тип пайових інвестиційних фондів — інтервальні. Якщо відкриті пайові фонди здебільшого розраховані на дрібних інвесторів, то інтервальні — на великих. Головною перевагою інтерваль- них пайових фондів є те, що відповідно до законодавства, вони не зобов’язані постійно мати резерв грошових коштів, спрямований на викуп паїв, а це, в свою чергу, надає їм більше можливостей для здійснення інвестування. На по- чаток 2007 р. КУА заснували 5 пайових інтервальних фондів, а вже в середині 2007 р. їх кількість дорівнювала 25. Інститути спільного інвестування в Україні демон- струють досить високу доходність на сучасному етапі розвитку. На сьогодні, за оцінками експертів, сумарний обсяг ринку акцій складає приблизно 15 млрд. дол. На жаль, доля інвестиційних фондів в цій сумі менше 20 %. Очікується, що ІСІ до 2009–2010 рр. навряд чи зможуть зайняти навіть 30 % вітчизняного акціонерного ринку [3]. В липні 2006 р. середня доходність відкритих інвест- фондів складала 2,5 %. Доходність з акцій дорівнювала 5,3 %. Такий різкий стрибок доходності інвестфондів викликав інвестиційний попит. Так, в серпні 2006 р. до ГРИЦЕНКО В.В. Рис. 1. Динаміка кількості КУА в Україні протягом 2002–2005 рр. Але не всі компанії досконало виконують покла- дені на них функції, тому слід очікувати, що через 4– 5 років кількість КУА зменшиться до 40–50 компаній- професіоналів. На сьогодні в Україні найвідомішими КУА є ВАТ «Кинто», ТОВ «Управляющая компания «Сократ» і ЗАТ «Укр Сиб Эссет Менеджмент». Діяльність КУА чітко регламентується Державною ко- місією з цінних паперів і фондового ринку з метою перешкоджання незаконних операцій й захисту прав та інтересів інвесторів (рис. 3). Рис. 2. Динаміка кількості інвестиційних фондів і взаємних фондів інвестиційних компаній протягом 1996–2005 рр. Рис. 3. Інвестиційні можливості інвестиційних фондів згідно з чинним законодавством України 2008/№2 29 інвестфондів ТОВ «Кинто ЛТД» надійшло 3 млн. грн. Це сталося за рахунок сталого економічного розвитку акціонерного ринку. Фонд «Синергия-3» за травень-чер- вень 2006 р. розмістив 3 тис. акцій [3]. На вторинному фондовому ринку попит на інвес- тиційні сертифікати ІСІ також істотно збільшився. Обсяг продажу сертифікатів у липні 2006 р. складав 78 млн. грн., що в 11 разів вище за показники попереднього місяця [3]. На кінець 2006 р. майже на 20 % подорожчали акції Нижньодніпровського трубопрокатного заводу та Дніпропетровського трубного заводу (на 13 %) [3]. Доходність фонду «Синергия Риал Истейт», головною спеціалізацією якого є операції з нерухомістю фізичних осіб, показав 8,5 % доходності у грудні 2006 р. Така ситуація скла- лася внаслідок зниження в активах компанії питомої ваги депозитів до 5 %. Фонди ВАТ «Кинто» дуже вдало вклали в акції промислових, банківських та інших структур перед початком підйому на ринку цінних паперів [3]. Але незважаючи на такі оптимістичні показники діяль- ності інвестиційних фондів, вони поки що не досягли на- лежної конкурентоспроможності відносно банківських інститутів на ринку заощаджень українців. В середині трав- ня 2007 р., за даними УАІБ, в Україні функціонувало 6 відкритих інвестиційних фондів, які досягли встановлених нормативів Державної комісії з цінних паперів та фондово- го ринку (ДКЦПФР). На початок 2007 р. активи невенчур- них фондів складали лише 6 % від загального обсягу активів інвестиційних фондів (1,18 млрд. грн.) [3]. Внаслідок інфляції очікується незначне зниження доходності ІСІ в 2008 р. Доходність ІСІ буде коливатися від 15 до 90 %, що є також непоганим показником (рис. 4, рис. 5). На показники доходності ІСІ істотно вплива- ють такі чинники, як ситуація на фондовому ринку та тип інвестиційного фонду. ГРИЦЕНКО В.В. Таблиця 1 Порівняльна характеристика корпоративних та пайових інвестиційних фондів в Україні згідно з Законом України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні фонди)» Назва показника Корпоративний фонд Пайовий фонд 1. Правовий статус (організаційно- правова форма дія- льності) Юридична особа в формі відкрито- го акціонерного товариства (ВАТ), цінні папери займають 70 % серед- ньорічної вартості активів. Не є юридичною особою, ство- рюється керуючою компанією шляхом випуску інвестиційних сертифікатів (паїв). 2. Органи управ- ління Акціонери мають право брати участь в управлінні шляхом ство- рення спостережної ради та зага- льних зборів акціонерів. Акціонери мають право ство- рювати спостережну раду у ви- падках, коли кошти залучають- ся шляхом розміщення приват- ної пропозиції. 3. Початковий ста- тутний фонд Формується за рахунок грошових коштів, державних цінних паперів, цінних паперів інших емітентів та об'єктів нерухомості, необхідних для забезпечення статутної діяль- ності. За законодавством України, мінімальний обсяг активів па- йового інвестиційного фонду не може бути меншим розміру по- чаткового статутного фонду корпоративного інвестиційного фонду. 4. Обмеження в інвестуванні Жорсткі. Відносно не жорсткі. 5. Право на отри- мання дивідендів Існує. Існує, але тільки в ПІФах закри- того типу. 6. Оподаткування Відносна мінімізація податкових платежів. Мінімізація податкових плате- жів. 7. Розміщення паїв Тільки за грошові кошти. Неповна сплата розміщених акцій не дозво- ляється. За грошові кошти. 8. Інформаційна прозорість Висока. Дуже висока. 9. Емітовані цінні папери Прості іменні акції. Інвестиційні сертифікати. 10. Емісія цінних паперів Обмежена. Не обмежена. 11. Контроль з боку держави Надто регламентований. Регламентований. 12. Вплив зовніш- ньоекономічних факторів на паї фо- ндів Дуже високий. Низький. Рис. 4. Прогноз КУА щодо доходності вітчизняних інвестиційних фондів у 2008 р. Протягом січня — червня 2007 р. інвестиційні фон- ди всіх типів залучили 695 млн. грн., що майже в два рази перевищує показники минулого року. Очікується, що до 2009 р. активи ІСІ будуть складати вже 2–3 % обсягу банківських вкладів. Серед всіх інвестиційних фондів лідером за доход- ністю виступають закриті інвестиційні фонди. Закритий інвестиційний фонд — фонд, який здійснює випуск інве- стиційних сертифікатів без взяття зобов’язань про їхній викуп [2, с. 141]. За рівнем своєї доходності вони здиву- вали навіть закордонних акціонерів. Рис. 5. Прогноз УАІБ щодо доходності вітчизняних інвестиційних фондів у 2008 р. Рекордсменами за рівнем доходності стали: «Синер- гия 3» («Кинто») – 120,3 %, «Симфония № 1» («Амаде- ус») – 114,69 %,»Премиум-фонд» («Сократ») – 112,33 % (табл. 2). Найбільш прибутковими стали публічні ІСІ, які спеціалізувалися на акціях. Також доцільним буде показати рейтинг ефектив- ності інвестицій в українські пайові та корпоративні фонди. Ця модель складена рейтинговим агентством «Експерт-Рейтинг» (табл. 3) [4]. До рейтингу увійшли 23 українські інвестиційні фонди. Фонди розподілені на три категорії: 1) з високою оцінкою ефективності інве- стицій (А); 2) з середньою оцінкою (В); 3) із задовіль- ною оцінкою (С). Але слід зауважити, що всі фонди були прибутковими за звітний період. Отже, інвестиційні фонди — це інвестиційні інсти- тути, які мають значні переваги в роботі порівняно з іншими крупними інституціональними інвесторами (банками, недержавними пенсійними фондами, страхо- вими компаніями), а саме: ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ30 Побудовано за даними офіційного сайту інвестиційних фондів в Україні [3] ГРИЦЕНКО В.В. Таблиця 2 Десятка найдохідніших інвестиційних фондів в Україні за січень — вересень 2007 року № п/п Назва інвестиційного фонду КУА Тип фонду Спеціалізація Доходність за січень- вересень 2007 р., % 1. «Синергия 3» «Кинто» закритий акції 120,38 2. «Симфонія №1» «Амадеус» закритий акції 114,69 3. «Премиум-фонд» «Сократ» закритий акції 112,33 4. «Синергия 2» «Кинто» закритий акції 107,15 5. Перший інвестицій- ний фонд нерухомості «АРТ-Капитал Менеджмент» закритий нерухомість 98,28 6. «Миллениум Прогресс» «Миллениум Эссет Менеджмент» закритий акції 94,12 7. «Достаток» «Кинто» інтерваль- ний збалансований фонд 90,79 8. Фонд акцій «Альтернатива» «АРТ-Капитал Менеджмент» закритий акції 88,89 9. «Синергия Риал Истейт» «Кинто» закритий нерухомість 73,76 10. «Стокс Инвест» «Содружество Эссет Менеджмент» закритий немає данних 67,18 № п/п Назва фонду Рейтин- гова катего- рія Коефіці- єнт Шар- па Темп приросту акції, % за 9 місяців (з 28.08.2006 р. по 21.05.2007 р.) Форма фон- ду (пайо- вий/ корпо- ративний) Вид фонду (ди- версифікова- ний/ недивер- сифікований) Чисті акти- ви на 21.05.2007 р., млн. грн. 1 2 3 4 5 6 7 8 1. «Народный» А 2,190 47,02 К Д 15,816 2. «Укр Сиб Стабильный доход» А 1,814 16,19 К НДФ 84,718 3. «Укр Сиб Стратегические инвестиции» А 1,297 16,45 К НДФ 21,687 4. «Премиум-фонд» В 0,763 76,62 К НДФ 3,606 5 «Парекс Украинский Сбалансированный фонд» В 0,738 43,90 П Д 48,345 6. «Синергия 2» В 0,728 97,11 К НДФ 84,310 7. «Премиум-фонд сбалансированный» В 0,718 47,14 П Д 6,211 8. «Синергия 3» В 0,715 111,61 К НДФ 148,243 9. «Классический» В 0,544 50,86 П Д 57,732 10. «Синергия Риал Истейт» В 0,528 78,25 К НДФ 21,509 11. «Парекс фонд Украинских облигаций» В 0,517 34,54 П Д 8,421 12. «Симфония №1» В 0,489 65,90 К НДФ 14,498 13. «Платинум» В 0,482 67,29 П Д 5,980 14. «Проминвест-Керамет» В 0,460 41,67 П Д 4,070 15. «Синергия Бонд» В 0,451 13,00 К НДФ 3,587 16. «Премьер Фонд Доход и Рост» В 0,438 55,55 П Д 6,666 17. «Альтус-сбалансированный» С 0,382 41,40 П Д 8,682 18. «Центральный инвестиционный фонд» С 0,358 33,06 П Д 5,851 19. ПІФ «Универсальный» С 0,257 30,44 П Д 2,923 20. «Автоальянс-портфолио» С 0,239 36,47 П Д 4,052 21. «Оптимум» С 0,238 28,95 П Д 1,198 22. «Золотой дождь» С 0,234 30,00 К НДФ 0,498 23. «Текс-Инвест» С 0,174 17,36 П Д 18,941 1. Надзвичайно висока прозорість звітностей перед інвесторами (щоденно оголошується інформація про склад портфелю цінних паперів, його вартість, стан, обсяги чи- стих активів інвестиційного фонду та інші важливі показ- ники діяльності фонду та КУА). Жодний інвестиційний інститут не надасть вкладнику такого переліку звітностей. 2. Володіючи незначною сумою коштів, інвестор має право на професійне управління його портфелем на фон- довому ринку. Це завдання повністю покладено на КУА, яка має відповідну ліцензію на професійне управління актива- ми фонду. В КУА працюють дуже компетентні спеціалісти зі значним досвідом роботи в сфері інвестування, головною метою яких є максимізація прибутків для інвесторів. 3. Інвестор має право на отримання певної частини всіх прибутків інвестиційного фонду. Припустимо, що ви поклали гроші на депозитний рахунок в банк. Ваш доход буде залежати від суми внеску та від відсоткової ставки. Хоча насправді банк може заробити на цих коштах наба- гато більший доход. Але ці доходи будуть власністю банку. Таблиця 3 (рі) � Рейтинг ефективності інвестицій в українські пайові та корпоративні фонди Прибуток, отриманий фондом за кошти вклад- ників це прибуток вкладників (інвесторів) за міну- сом витрат на обслуговування фонду та винагород КУА. Таким чином, доход інвесторів залежить від економічної ситуації у країні та від професіоналізму КУА. 4. Інвестиційні фонди не платять податок на при- буток, а це в свою чергу, значно підвищує прибутковість вкладників. Оподаткуванню підлягає тільки отриманий доход фонду. 5. Широкий вибір фінансових інструментів для інвестування (диверсифікація): акції, облігації, неру- хомість тощо, що дозволяє знизити ризик інвесторів. 6. Ефект масштабу дозволяє значною мірою знизи- ти витрати. 7. Кожний інвестиційний фонд має власну інвес- тиційну стратегію, яка відображається у Проспекті емісії цінних паперів. Після ознайомлення з цим документом перед акціонером вирисовується чітка картина про пер- спективи функціонування фонду та позиції стосовно питань прибутковості та супроводжувальних ризиків. Функціонування інвестиційних фондів в Україні по- чалось досить недавно, але вже за перші роки роботи вітчизняні ІСІ демонструють високі фінансові резуль- тати, які перевищують на сьогодні доходи за всіма існу- ючими фінансовими інструментами. Джерело: дані компаній; розрахунки: РА «Експерт-Рейтинг» 2008/№2 31 ГРОЗНИЙ І.С. Інвестиційний фонд також можна назвати специфіч- ним акумулятором інвестиційних ресурсів фізичних та юридичних осіб, які спрямовуються на покупку нерухо- мості, банківських металів, цінних паперів та інших фінан- сових цінностей. Акумуляція активів дозволяє сформува- ти стратегічний інвестиційний портфель з максимальною доходністю при мінімізації ризиків. Купуючи акції ІСІ, інвестор отримує право на отримання своєї частки паю в його активах. Інвестиційний фонд — це гарантія безпеки, стабільності та прибутковості на ринку цінних паперів. Література 1. Коваленко М. А., Радванська Л. М. Фінанси спільного інвестування: Навчальний посібник. — Хер- сон: ОЛДІ-плюс, 2002. — 248 с. 2. Мітюков І. О., Александров В. Т., Ворона О. І., Небдаєва С. М. Фінансові послуги України: Енциклопе- дичний довідник. [У 6 т.]. Т.6. — Київ: Укрбланковидав, 2001. — 278 с. 3. http: //www. if-ua. com. 4. http: //expertra. com/. Досягнення конкурентних переваг є метою і резуль- татом стратегічного управління підприємства, концент- рованим проявом лідерства серед конкурентів. Їх особ- ливості і механізм досягнення є одним з ключових чин- ників конкурентоспроможності. Ефективність управління конкурентними перевага- ми можна визначити тільки на підставі оцінки процесів їхнього формування, що дозволяє приймати якісні уп- равлінські рішення в даній області. Задачами оцінки є визначення ступеня досягнення цілей, виявлення про- блем, визначення причин їх виникнення. Оцінка про- цесів формування конкурентних переваг є вимірювачем ефективності управління ними. При оцінці даних про- цесів необхідно визначити як рівень розвитку кожної внутрішньої конкурентної переваги, так і рівень сукуп- ності конкурентних переваг підприємства. Існує достатня кількість методичних розробок щодо оцінки конкурентних переваг підприємства: А. П. Гра- дова [1], О. Ю. Іванової [2], О. І. Ковальова [3], М. М. Лепи [4], Е. З. Малевського [5], Є. О. Полтавсь- кої [6], О. І. Пушкаря [7], О. М. Тридєда [8], Р. А. Фат- хутдінова [9], В. Г. Шинкаренка [10]. Незважаючи на наявність великої кількості науко- вих робіт, деякі питання стосовно оцінки процесу фор- мування конкурентних переваг промислового підприєм- ства на основі використання узагальнюючих показників, які необхідно оцінювати щодо визначеної бази, тобто до еталону, розглянуті недостатньо. Тому доцільно продов- жити дослідження в цьому напрямку. Отже, мета статті: визначити процедуру оцінки процесів формування кон- курентних переваг на основі використання співвідно- шення еталон-узагальнюючі показникі. О. М. Тридєд вважає, що оцінка рівня конкурент- них переваг підприємства, вплив на них окремих чин- ників, прогнозування цього впливу на розвиток підпри- ємства взагалі є одним зі складових механізму досягнен- ня конкурентних переваг [8, с. 120]. На думку А. П. Градова оскільки конкурентна пере- вага характеризує продуктивність використання ресурсів і виявляється порівняно з іншими суб’єктами, які хозяй- нують, її рівень необхідно оцінювати щодо визначеної бази, тобто до показників підприємства-лідера [1]. Оцінити конкурентні переваги підприємства за до- помогою системи кількісних показників значно склад- ніше. Загальним недоліком методик оцінки, які існують, є фрагментарний характер кількісного опису такого ба- гатомірного явища в економіці як конкурентні переваги. На думка автора, комплексну оцінку конкурентних переваг підприємства доцільно проводити з позицій системного аналізу. Існує загальноприйняте виділення трьох укрупнених етапів у технології проведення оцін- ки: постановка задачі, концептуалізація досліджуваної системи та її структуризація, складання економіко-ма- тематичної моделі досліджуваної системи, що й обумов- лює подальшу послідовність дослідження [11; 12]. Конкурентні переваги в кожній сфері діяльності підприємства можуть бути охарактеризовані рядом показ- ників, які характеризують виробництво і його технічний рівень, сервісне обслуговування і збутову діяльність, науко- во-дослідні розробки (НДР) та інноваційну діяльність, а та- кож фінансово-інвестиційну діяльність. Однак швидкість і зручність проведення оцінки й аналізу конкурентних пере- ваг у кожній сфері діяльності підприємства обумовлює роз- рахунок і аналіз одного показника. Тут мова йде вже про синтетичний, інтегральний чи узагальнючий показник. Таким чином, для проведення системного і комп- лексного аналізу необхідно мати ієрархічну систему фак- торів які впливають на конкурентні переваги підприєм- ства (рис. 1). Cхема ієрархічної системи показників оцінки процесів формування конкурентних переваг підприємства, яка відби- ває як ієрархію узагальнюючих показників, так і систему по- казників для оцінки конкурентних переваг функціональних сфер діяльності підприємства, представлена на рис. 2. На найнижчому рівні такої системи знаходяться економічні показники, об’єднані в групи відповідно до виділених раніше напрямків, які характеризують конку- рентні переваги підприємства. І.С. Грозний канд. екон. наук, м. Донецьк ВИКОРИСТАННЯ УЗАГАЛЬНЮЮЧИХ ПОКАЗНИКІВ ДЛЯ ОЦІНКИ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА

Інвестиційні фонди: стан та перспективи розвитку

Institution

Ähnliche Einträge