Житлове забезпечення мешканців Чернігова в 1943-1953 рр. як складова повсякденного життя
У статті схарактеризовано рівень забезпечення населення Чернігова житлом у 1943–1953 рр. З’ясовано його вартість, рівень комфортності та якість будівництва.
Gespeichert in:
| Datum: | 2014 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2014
|
| Schriftenreihe: | Сiверянський лiтопис |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/82520 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Житлове забезпечення мешканців Чернігова в 1943-1953 рр. як складова повсякденного життя / О. Баклажко // Сiверянський лiтопис. — 2014. — № 6. — С. 58-63. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-82520 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-825202015-06-02T03:01:51Z Житлове забезпечення мешканців Чернігова в 1943-1953 рр. як складова повсякденного життя Баклажко, О. Історія міст і сіл У статті схарактеризовано рівень забезпечення населення Чернігова житлом у 1943–1953 рр. З’ясовано його вартість, рівень комфортності та якість будівництва. В статье охарактеризован уровень обеспечения населения Чернигова жильем в 1943-1953 гг. Выяснено его стоимость, уровень комфортности и качество строительства. The article describes the level of providing the population of the population of Chernihiv with housing in 1943-1953. It is found out the cost, level of comfort and quality of construction. 2014 Article Житлове забезпечення мешканців Чернігова в 1943-1953 рр. як складова повсякденного життя / О. Баклажко // Сiверянський лiтопис. — 2014. — № 6. — С. 58-63. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. XXXX-0055 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/82520 94(477. 74) :93(477. 51-25) «19» uk Сiверянський лiтопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Історія міст і сіл Історія міст і сіл |
| spellingShingle |
Історія міст і сіл Історія міст і сіл Баклажко, О. Житлове забезпечення мешканців Чернігова в 1943-1953 рр. як складова повсякденного життя Сiверянський лiтопис |
| description |
У статті схарактеризовано рівень забезпечення населення Чернігова житлом у
1943–1953 рр. З’ясовано його вартість, рівень комфортності та якість будівництва. |
| format |
Article |
| author |
Баклажко, О. |
| author_facet |
Баклажко, О. |
| author_sort |
Баклажко, О. |
| title |
Житлове забезпечення мешканців Чернігова в 1943-1953 рр. як складова повсякденного життя |
| title_short |
Житлове забезпечення мешканців Чернігова в 1943-1953 рр. як складова повсякденного життя |
| title_full |
Житлове забезпечення мешканців Чернігова в 1943-1953 рр. як складова повсякденного життя |
| title_fullStr |
Житлове забезпечення мешканців Чернігова в 1943-1953 рр. як складова повсякденного життя |
| title_full_unstemmed |
Житлове забезпечення мешканців Чернігова в 1943-1953 рр. як складова повсякденного життя |
| title_sort |
житлове забезпечення мешканців чернігова в 1943-1953 рр. як складова повсякденного життя |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
2014 |
| topic_facet |
Історія міст і сіл |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/82520 |
| citation_txt |
Житлове забезпечення мешканців Чернігова в 1943-1953 рр. як складова повсякденного життя / О. Баклажко // Сiверянський лiтопис. — 2014. — № 6. — С. 58-63. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. |
| series |
Сiверянський лiтопис |
| work_keys_str_mv |
AT baklažkoo žitlovezabezpečennâmeškancívčernígovav19431953rrâkskladovapovsâkdennogožittâ |
| first_indexed |
2025-07-06T09:06:03Z |
| last_indexed |
2025-07-06T09:06:03Z |
| _version_ |
1836887849341812736 |
| fulltext |
58 Сіверянський літопис
УДК 94(477. 74) :93(477. 51-25) «19»
Оксана Баклажко .
ЖИТЛОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МЕШКАНЦІВ
ЧЕРНІГОВА В 1943-1953 рр. ЯК СКЛАДОВА
ПОВСЯКДЕННОГО ЖИТТЯ
У статті схарактеризовано рівень забезпечення населення Чернігова житлом у
1943–1953 рр. З’ясовано його вартість, рівень комфортності та якість будівництва.
Ключові слова: Чернігів, житло, оплата, комунальні зручності.
Рівень забезпечення населення житлом, його доступність та якість є одним з най-
головніших показників повсякденного життя населення. Житлові умови впливають
як на здоров’я мешканців, так і на їхній психологічний та емоційний стан. Рівень
забезпечення населення житловою площею відображає матеріальне становище
городян та ступінь розвитку державної політики в цьому напрямку. В останні роки
українські історики все більше уваги звертають на історію повсякденності радян-
ського суспільства. Зокрема, у роботах Л. Ковпак [21; 22], О. Янковської [25; 26],
Т. Вронської [2], О. Ісайкіної [19], В. Дудник [18] досліджено стан житлового фонду,
системи комунальних та побутових послуг мешканців міст України післявоєнної доби.
Чернігів увійшов до числа історичних міст, які найбільше постраждали від війни і
підлягали першочерговій відбудові. Житлове забезпечення мешканців Чернігова в
перше повоєнне десятиліття та його роль в повсякденному житті городян не знайшло
відображення у наукових студіях. Водночас, в умовах воєнної розрухи та фінансових
труднощів ця проблема посідала чільне місце у повсякденних практиках міських
жителів і потребує ґрунтовного вивчення.
До Великої Вітчизняної війни (1939 р.) населення Чернігова становило 67356
осіб [5, арк. 42]. Станом на 1 січня 1938 р. в місті налічувалось 390 тис. м2 загальної
житлової площі [24, с. 198], тобто в середньому на одного мешканця припадало майже
6 м2 [5, арк. 42]. Внаслідок військових дій та окупації в Чернігові було зруйновано до
1000 житлових будинків [3, арк. 96] – близько 70% всієї житлової площі [9, арк. 8].
Люди змушені були жити в умовах перенаселення в непристосованих будівлях [20,
с. 181]. Станом на 22 січня 1943 р., в Чернігові всього було зареєстровано 3924 домо-
володінь з кількістю житлової площі в них – 68802 м2 [5, арк. 1], на одного мешканця
в середньому припадало близько 2,6 м2. Після звільнення Чернігова від окупантів 21
вересня 1943 р. в місті першочергово відбудовувалися ті житлові будинки, які не були
остаточно зруйновані. Новобудов було обмаль [9, арк. 8]. Станом на 1 січня 1951 р.,
чисельність населення в Чернігові збільшилась до 62679 осіб і в середньому на одного
мешканця припадало по 4,3 м2 житлової площі [4, арк. 222]. Норма житлової площі
на людину була встановлена задовго до війни постановою ЦВК та РНК УРСР від
29. 02. 1928 р. №4 ст. 54 та 1929 р. №2 ст. 225 [8, арк. 135] в розмірі 13,65 м2 на одну
особу [8, арк. 138] і потребувала перегляду, адже в Чернігові ні у довоєнний час, ні з
плином першого повоєнного десятиліття так і не вдалося досягти цього показника
в забезпеченні житлом кожного мешканця. Нестача житла надавала йому особливої
цінності і породжувала необхідність дорожити наявним житлом. За таких обставин
у Чернігові часто траплялись випадки самовільного заселення щойно відремон-
тованих, але не введених в експлуатацію будинків [14, арк. 118]. Це породжувало
труднощі зі стягненням квартирної плати з таких городян. Так, у 1947 р. на ім’я
© Баклажко Оксана Олександрівна – аспірантка кафедри історії та археології
Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т. Г. Шевченка.
Сіверянський літопис 59
голови виконкому облради Костюченка надійшла скарга від робітників Особливої
будівельно-монтажної частини № 313 про незаконне і самовільне зайняття житлової
площі: «Для обеспечения жильем как работников треста, так и работников, обслу-
живающих лагерь военнопленных, нами был восстановлен 8-ми квартирный жилой
дом по ул. Советской, №22 (нині – частина вул. Шевченка від вул. Кирпоноса до
Красного мосту), который является собственностью треста. Несмотря на то, что дом
еще не закончен (нет дверей, частично не восстановлены окна и т. д.) в ночь со 2-го
на 3-е октября, самовольно дом заняли работники МВД» [14, арк. 11]. Траплялися
випадки наявності у мешканців надлишків житлової площі. Наприклад, одночасне
проживання в будинках, що належали місцевій раді, за наявності приватного будинку
заборонялося, проте слугувало джерелом додаткового прибутку для населення і часто
приховувалося. Так, в 1950 р. громадянин Котеленець проживав у будинку місцевої
ради по вул. Горького, 95 та одночасно мав приватний будинок з двома кімнатами
і кухнею та здавав його в оренду. Громадянка Мелихина проживала по вул. Сверд-
лова, 5 (нині – вул. Гетьмана Полуботка) і мала частину будинку по вул. Леніна, 95
(нині – просп. Миру) та здавала його в оренду. Громадянка Лобода проживала по
вул. Горького, 72 та одночасно являлася спадкоємицею будинку по тій же вулиці, в
якому проживала її сестра [11, арк. 65]. Загалом у 1950 р. в Чернігові було виявлено
11 осіб, які мали надлишки житлової площі [11, арк. 193].
На доступність житла для громадян впливав розмір щомісячної квартирної плати.
Єдиний порядок оплати житлової площі поширювався на всі домоволодіння (суспіль-
ні, державні, відомчі, приватні), окрім готелів, для мешканців яких діяли спеціальні
тарифи [4, арк. 145]. Встановлений тариф залежав від кількості населення в місті. З
моменту звільнення восени 1943 р. і до 1944 р. Чернігів відносився до категорії міст
з кількістю населення від 25000 осіб до 35000 із встановленою ставкою від 35 коп.
до 37,5 коп. за 1 м2 площі на місяць, а з 1945 по 1953 рр. – до міст з населенням понад
35000 осіб зі ставкою в межах від 37,5 коп. до 40 коп. за 1 м2 площі на місяць. Конкрет-
ні ставки квартирної плати для мешканців Чернігова вираховувало міське житлове
управління. На розмір квартирної плати впливали: наявність у квартиронаймача
утриманців, територіальне розташування житлового будинку, ступінь благоустрою
й якість окремих житлових помешкань, рівень прибутків квартиронаймача та членів
його сім’ї, професійна приналежність тощо. Квартирна плата нараховувалася лише на
корисну житлову площу, в яку не включалися: кухні, передні, коридори, вбиральні,
ванни, комори, сіни, сараї для дров, льохи, погреби, внутрішні виступи стін і постійних
печей, інші нерухомі частини будівельних споруд [8, арк. 138].
Знижки на оплату надавалися за помешкання, що не мали певних елементів бла-
гоустрою. У квартирах, що не мали водопроводу, але при наявності водопровідної
колонки у дворі, розцінки на житлову площу знижувалися від основної ставки на 2%.
За відсутності каналізації у всьому домоволодінні розцінки зменшувалися на 2−10%.
У квартирах, які не мали електроосвітлення, вартість житлової площі приміщення
знижувалася на 5%. За відсутності усіх або декількох елементів благоустрою, роз-
мір знижок додавався, і основна ставка зменшувалася на загальну суму відсотків. Із
знижкою оплачувалися також житлові помешкання, що мали якісні дефекти (темні
кімнати, напівтемні, прохідні, підвальні, напівпідвальні, сирі, горища і ін. кімнати).
За наявності декількох якісних дефектів знижки на оплату житлових помешкань
застосовувалися у послідовному порядку (спочатку за один дефект, а потім з одер-
жаного результату робилася знижка за інший і т. д.). Але в результаті застосування
будь-яких знижок розцінок житлового помешкання вартість житлової площі не могла
бути нижчою 5,5 коп. за один квадратний метр [8, арк. 139]. У Чернігові протягом
першого повоєнного десятиліття комунальними зручностями були обладнані не всі
будинки. Станом на 1 січня 1946 р., у Чернігові загальна житлова площа складала
60660 м2, з якої обладнаної водопроводом – 31657 м2 (52%), електричним освітлен-
ням – 42404 м2 (70%) [10, арк. 6]. Станом на 1 січня 1954 р., на балансі Чернігівського
міського комунального господарства перебувало 634 домоволодіння [13, арк. 100-102]
із загальною житловою площею 76400 м2, з якої обладнаної центральним опаленням
60 Сіверянський літопис
– 6920 м2 (9%), водопроводом – 19443 м2 (25%), каналізацією – 8201 м2 (11%), газом
– 5022 м2 (7%), електричним освітленням – 76115 м2 (99%) [12, арк. 9]. З 3487 до-
моволодінь приватного сектору [13, арк. 216] жодне не було обладнане каналізацією,
електроенергією – 3395 домоволодінь (97%), а водопроводом – 51 (1,5%) [13, арк. 218].
Таким чином протягом першого повоєнного десятиліття у Чернігові комуналь-
ні зручності дещо покращилися, проте вони не задовольняли потреб населення в
повному обсязі. Враховуючи такий стан забезпечення елементами комунального
благоустрою житлової площі міста, значна частина мешканців Чернігова оплачувала
житлову площу зі знижками. Крім комунальних зручностей, важливу роль відіграва-
ла і якість будівництва житла, хоча на розмір квартирної плати вона не впливала. В
умовах нестачі житлової площі і швидкого збільшення кількості населення головним
гаслом будівників було «будувати швидко, дешево і красиво». Проте, швидко збудо-
вані нові квартири так само швидко ставали непридатними. До місцевої преси часто
надходили листи зі скаргами на недоліки будівництва: «В новому 16-квартирному
будинку по вул. Зеленій № 13 в кімнатах були відсутні або повністю не закінчені
внутрішні роботи; більшість квартир були не оштукатурені, перегородки зроблені з
неструганих дощок і прибиті такими цвяхами, що дошки не трималися; шлак, заси-
паний між дошками, висипався на підлогу; у вікнах не було жодної кватирки, а коли
мешканці стали робити їх самі, то рами розхитались і шибки повипадали. А все тому,
що рами були зроблені нашвидкуруч з тонкого і сирого матеріалу. Ще гіршим був
дах. Коли йшов дощ, то жильці не знали, куди діватись. Паливо доводилось тримати
в кімнатах, бо інших приміщень для цього не було» [23]; «електропроводка, ізолятори
були прилагоджені до стіни без додержання мінімальних естетичних вимог. Розетки,
вимикачі були виконані з грубо обколених, різних розмірів і фігур дерев’яних коло-
док і вже відвалювалися від стіни» [1]; «мешканці нового 63-квартирного будинку по
вул. імені Шевченка пред’являли справедливі претензії: черепичний дах протікав,
а відсутність парапетних решіток, яких свого часу не зробили будівельники, утруд-
нювала ремонт покрівлі, у багатьох квартирах двері розсохлися і перекосилися. В
будинку були прокладені труби для гарячого водопостачання, але цією вигодою
жителі не користувалися, бо будівельники не встановили котел для нагрівання води.
Ванни не були встановлені, будівельники пообіцяли зробити це найближчим часом,
але минуло три роки, а обіцянку ніхто не виконав» [24].
Доступність житла залежала і від рівня прибутків городян та членів їх сімей.
Платоспроможність переважної більшості населення була низькою. Зарплата пра-
цівників на підприємствах (державних, міської управи, кооперативних) в 1943 р. в
середньому становила 265 крб. [5, арк. 20]. Після звільнення міста і до 1945 р. включно
спостерігалася чітка диференціація заробітних плат. Так, заробітна плата робітників і
службовців промисловості впродовж року коливалась від 253 до 301 крб., будівництва
і монтажних робіт – від 214 до 330 крб., залізничного транспорту – від 468 до 556
крб., водного транспорту – від 343 до 491 крб., автогужового та іншого транспорту і
вантажних робіт – від 235 до 316 крб., зв’язку – від 268 до 314 крб., торгівлі, заготівлі
і виробництва продовольства – від 213 до 254 крб., громадського харчування – від
197 до 238 крб., комунальних підприємств і житлового господарства – від 275 до 323
крб., кредитних та страхових установ – від 427 до 460 крб., освіти – від 442 до 529 крб.,
охорони здоров’я – від 352 до 434 крб., державних та громадських установ – від 388
до 427 крб., інших галузей – від 222 до 275 крб. [15, арк. 5; 15, арк. 57, 59, 61, 63, 65, 67,
70]. Протягом 1949 р. заробітна плата дещо збільшилася: у робітників промисловості
вона коливалася від 417 до 477 крб., будівництва і монтажних робіт – від 385 до 504
крб., залізничного транспорту – від 587 до 605 крб., водного транспорту – від 521 до
1469 крб., автогужового та іншого транспорту і вантажних робіт – від 404 до 479 крб.,
зв’язку – від 435 до 454 крб., торгівлі, заготівлі і виробництва продовольства – від 349
до 404 крб., громадського харчування – від 310 до 340 крб., комунальних підприємств
і житлового господарства – від 315 до 395 крб., кредитних та страхових установ – від
573 до 587 крб., освіти – від 571 до 584 крб., охорони здоров’я – від 460 до 469 крб.,
державних та громадських установ – від 530 до 551 крб., інших галузей – від 357 до 419
Сіверянський літопис 61
крб. [17, арк. 3, 11, 19, 26, 36, 45, 54, 65, 76, 86, 96, 108]. Проте ці підвищення зарплат
у порівнянні із витратами на забезпечення поточних потреб істотно не покращили
матеріального становища городян. У залежності від рівня прибутку квартиронаймача,
для кожного з них встановлювалися квартирні ставки [8, арк. 140]:
Зарплата на місяць,
крб.
Квартирна ставка за квадратний метр житлової площі, крб.
Мінімальна встановлена ставка, крб.
Від До 0,30 0,35 0,40 0,44
125 135 0,30 0,35 0,40 0,44
135 145 0,30 0,35 0,40 0,44
145 155 0,34 0,39 0,44 0,48
155 165 0. 38 0,43 0,48 0,52
165 175 0,42 0,47 0,52 0,56
175 185 0,45 0,50 0,55 0,59
185 195 0,49 0,54 0,59 0,63
195 205 0,53 0,58 0,63 0,67
205 215 0,57 0,62 0,67 0,71
215 225 0,61 0,66 0,71 0,75
225 235 0,64 0,69 0,74 0,78
235 245 0,68 0,73 0,78 0,82
245 255 0,72 0,77 0,82 0,86
255 265 0,76 0,81 0,86 0,90
265 275 0,80 0,85 0,90 0,94
275 300 0,85 0,90 0,95 0,99
300 325 0,91 0,96 1,01 1,05
325 350 0. 96 1,01 1,06 1,10
350 375 1,02 1,07 1,12 1,16
375 400 1,07 1,12 1,17 1,21
400 425 1,13 1,18 1,23 1,27
425 450 1,18 1,23 1,28 1,32
450 475 1,24 1,29 1,32 1,32
475 500 1,29 1,32 1,32 1,32
500 525 1. 32 1,32 1,32 1. 32
525 550 1,32 1,32 1,32 1,32
550 більше 1,32 1,32 1,32 1,32
За наявності у основного квартиронаймача утриманців (дружина, діти, батько,
мати та інші члени сім’ї, що спільно проживали з квартиронаймачем і не мали само-
стійного заробітку або ж заробляли не більше 30 крб. в місяць) обчислення розміру
квартплати за зайняту ними житлову площу здійснювалося із прибутку безпосеред-
ньо самого квартиронаймача. Якщо в сім’ї були особи із самостійним прибутком,
то розмір квартирної плати обчислювався із заробітку того члена даної сім’ї, який
одержував вищий оклад зарплати чи прибутку із додаванням 50% заробітку решти
членів сім’ї [8, арк. 138].
Пенсіонери або особи, що перебували на соціальному забезпеченні, ті, які одержу-
вали допомогу в розмірі не більше 30 крб. на місяць, учні, що не одержували стипендії,
а також сім’ї червоноармійців, які не мали самостійних джерел прибутків, сплачували
62 Сіверянський літопис
житлову площу за твердою ставкою 5,5 коп. за один 1 м2 без застосування будь-яких
знижок [8, арк. 139]. Якщо зазначені особи мали додатковий постійний заробіток,
то оплата житлової площі проводилась із розрахунку по сукупності пенсії, стипендії
і зарплати. Розміри знижок для інвалідів, героїв праці встановлювала місцева рада
[8, арк. 142].
Квартплату за поточний місяць необхідно було вносити не пізніше 5 числа на-
ступного місяця. За несвоєчасне внесення квартплати стягувалася пеня в розмірі
0,2% за кожний день прострочення [8, арк. 136]. При простроченні сплати більше
20 днів заборгованість стягувалася за виконавчим приписом суду. При систематич-
ному простроченні оплати користувачі житлових помешкань виселялися, згідно
з рішенням суду, на вимогу будинкового управління [8, арк. 145]. Однак, існуючі
тарифи не враховували реальної платоспроможності населення в умовах повоєнної
розрухи. Спостерігалися численні випадки несвоєчасної сплати квартирної плати.
До міського управління надходили непоодинокі скарги на скрутне матеріальне ста-
новище з проханням звільнити від сплати за місяць або дозволити внести плату без
пені за прострочу з огляду на об’єктивні причини, або врахувати проведений ремонт
у рахунок квартплати [6, арк. 1-2].
Таким чином житлове забезпечення мешканців Чернігова в перше повоєнне деся-
тиліття характеризувалося нестачею житлової площі. Встановленої державою норми
житлової площі на одну особу в розмірі 13,65 м2 впродовж післявоєнного десятиліття
вдалося досягти лише приблизно на 30%. Частина мешканців міста продовжувала
жити в непристосованих будинках. Держава надавала певні пільги в залежності від
комунальних зручностей житла та місця його розташування, що позитивно вплинуло
на спроможність оплачувати зайняте житло. У Чернігові пільгами користувалася
значна частина мешканців, адже не всі будинки були обладнані елементами кому-
нального благоустрою. Основним критерієм для обрахунку квартирної плати зали-
шався рівень прибутків населення. Впродовж 1943-1953 рр. рівень доходів городян
дещо зріс. Проте значні витрати сімейного бюджету на товари першої необхідності
обумовлювали випадки несвоєчасної сплати квартирної плати.
1. Будувати красиво // Деснянська правда (Чернігів). – 1946. – 28 травня. –
№ 105. – С. 7.
2. Вронська Т. В. В умовах війни: життя та побут населення міст України (1943–
1945 рр.) / Т. В. Вронська. – К. : Ін-т історії України НАН України, 1995. – 83 с.
3. Держархів Чернігівської обл., ф. П-470, оп. 5, спр. 295.
4. Держархів Чернігівської обл., ф. Р-90, оп. 3, спр. 96.
5. Держархів Чернігівської обл., ф. Р-3001, оп. 1, спр. 40.
6. Держархів Чернігівської обл., ф. Р. 3001, оп. 1, спр. 1155.
7. Держархів Чернігівської обл., ф. Р-3013, оп. 1, спр. 40.
8. Держархів Чернігівської обл., ф. Р-3855, оп. 3, спр. 4.
9. Держархів Чернігівської обл., ф. Р-3855, оп. 3, спр. 167.
10. Держархів Чернігівської обл., ф. Р-3855, оп. 3, спр. 198.
11. Держархів Чернігівської обл., ф. Р-3855, оп. 3, спр. 423.
12. Держархів Чернігівської обл., ф. Р-3855, оп. 3, спр. 468.
13. Держархів Чернігівської обл., ф. Р-3855, оп. 3, спр. 691.
14. Держархів Чернігівської обл., ф. Р-5193, оп. 1, спр. 5.
15. Держархів Чернігівської обл., ф. Р. -5226, оп. 5, спр. 12.
16. Держархів Чернігівської обл., ф. Р. -5226, оп. 5, спр. 13.
17. Держархів Чернігівської обл., ф. Р. -5226, оп. 7, спр. 144.
18. Дудник В. М. Відбудова міського господарства України у 1943−1950 рр. :
дис. канд. іст. наук: 07. 00. 01 / Дудник Валентина Михайлівна. − К., 2004. – 269 с.
19. Ісайкіна О. Д. Побут і дозвілля міського населення України в повоєнний
період (1945–1953 рр.): дис. канд. іст. наук: 07. 00. 01 / Ісайкіна Олена Дмитрівна.
– К., 2006. – 240 с.
Сіверянський літопис 63
20. Ісайкіна О. Побут міського населення України в повоєнний період (1945–1955
рр.) / О. Ісайкіна // «Історія повсякденності: теорія та практика»: матеріали Всеукр.
наук. конф., Переяслав-Хмельницький, 14-15 травня 2010 р. / [Упоряд. : Лукашевич
О. М., Нагайко Т. Ю. ]. – Переяслав-Хмельницький, 2010. – С. 181–184.
21. Ковпак Л. В. Найближча історія: Україна 1945–2000 pp. / Л. В. Ковпак. – К.:
Наш час, 2007. – 248 с.
22. Ковпак Л. В. Соціально-побутові умови життя населення України в другій
половині ХХ ст. (1945–2000 рр.) / Л. В. Ковпак. – К. : Ін-т історії України НАН
України, 2003. – 250 с.
23. Не будівництво, а марнотрацтво // Деснянська правда (Чернігів). – 1947.
23 липня. – № 143. – С. 2.
24. Розповідають жильці // Деснянська правда (Чернігів). – 1953. – 12 травня.
– № 93. – С. 3.
25. Янковська О. Житлова проблема в УРСР у повоєнні роки / О. Янковська //
Україна ХХ ст. : культура, ідеологія, політика. – Київ: Інститут історії України НАН
України, 2008. – № 14. – C. 117–126.
26. Янковська О. Повсякденне життя громадян УРСР як втілення політики дер-
жави (1945−1953 pp.) / О. Янковська // Історія повсякденності: теорія та практика:
матеріали Всеукр. наук. конф. – Переяслав-Хмельницький, 2010. – C. 176–178.
27. Чернигову 1300 лет: Сб. документов и материалов / Гл. арх. упр. при Совете
Министров УССР и др., Редкол. : В. М. Половец (гл. ред.) и др. – К. : Наук. дум-
ка, 1990. – 368 с.
Баклажко О. Жилищное обеспечение жителей Чернигова в 1943−1953 гг. – со-
ставная повседневной жизни.
В статье охарактеризован уровень обеспечения населения Чернигова жильем в
1943-1953 гг. Выяснено его стоимость, уровень комфортности и качество строи-
тельства.
Ключевые слова: Чернигов, жилье, оплата, коммунальные удобства.
Baklazhko O. Housing provision of residents of Chernihiv in 1943−1953 as a struc-
tural element of everyday life.
The article describes the level of providing the population of the population of Chernihiv
with housing in 1943-1953. It is found out the cost, level of comfort and quality of construction.
Keywords: Chernigov, housing, payment, communal equipping.
|